CC BY
21
УДК 619:616.99:579.742.1/2:636.4
Пеленьо Р.А., к.вет.н., доцент © Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет еетеринарногмедицини та бютехнологп
Iмет С.З. Гжицького
БЮХ1М1ЧН1 ПОКАЗНИКИ КРОВ1 ЗА АСОЦ1ЙОВАНОГО БАКТЕР1АЙНО-БАЛАНТИД1ЙНОГО ПАРАЗИТОЦЕНОЗУ ШЛУНКОВО-КИШКОВОГО ТРАКТУ ПОРОСЯТ
Наведет результаты дослгдженъ бюх1м1чних показнитв кров/ клтгчно-здорових свиней та при кишкових захворюваннях, викликаних умовно-патогенними бактер1ями /, змшаною балантидшно-бактершною тфекщею.
Ключое1 слова: балантидюз, умовно-патогент бактерп, /нваз1я, тфекщя, паразитоценоз, бюхгм1чт показники кровг.
Вступ. Ферми являють собою штучш бюгеоценози, яю створеш людиною для утримання тварин. Кр1м абютично! складово! (примщення, транспорт, швентар, обладнання тощо) до них входять тварини, гризуни та птахи, а також таю патогени, як мшрооргашзми, найпростш1, гельмшти, що паразитують серед популяцп свиней, а деяю з них \ серед синантропних тварин [8, 9,10]. В переважнш бшьшост1 випадюв шлунково-кишков1 захворювання поросят викликаються асощащями р1зномаштних м1крооргашзм1в, найпростших, гельмшпв, яю створюють паразитоценози [3,13,14]. Для кожного свиногосподарства характерна циркулящя сво!х асощацш патогешв, яю спричиняють пневмоентерити, ендометрити, мастити та ш.
Низька ефектившсть протиетзоотичних заход1в зумовлена в першу чергу значною юльюстю патогешв (вщ 3 до 7), яю циркулюють в господарств1, а також лабшьшстю 1х фактор1в патогенност1, недостатньою вивчешстю патогенезу, ешзоотологи та вщсутност1 бюгеоценоточно! д1агностики. Значна юльюсть дослщниюв, в основному, звертають увагу на вивчення окремих сшвчлешв паразитоценозу [1, 2, 4, 5-7], а негативний вплив змшаних паразитарно-шфекцшних патогешв на оргашзм тварин на даний час вивчений недостатньо.
Метою нашо! роботи було вивчення бюх1м1чних показниюв кров1 у поросят за бактершно-балантидшних паразитоценоз1в у свинарських господарствах Тернопшьсько! области
Матер1ал 1 методи. Д1агностику кишкових протозооз1в здшснювали загальноприйнятими методами. Матер1алом для дослщження були проби стабшзовано! цитратом натрш кров1, яку вщбирали вщ 32 поросят вжом 2-2,5 мкящв.
За результатами бактерюлопчних \ копролопчних дослщжень було сформовано 4 групи по 8 тварин в кожнш:
©ПеленьоР.А., 2012
121
I група - здоров! тварини;
II група - тварини, шфшоваш умовно патогенними бактер1ями (E.coli, P.aeruginoza, K.pneumoniae, S.epidermidis, Y.enterocolitica);
III група - тварини, швазоваш Balantidium coli;
IV група - тварини, заражен! бактершно-балантщюзною асощащею збудниюв.
Групи формували за принципом аналопв, враховуючи при цьому вж, стать i живу вагу тварин.
EioxiMinHi дослщження кров1 проводили на 6a3i Тернопшьсько! державно! регюнально! лаборатори ветеринарно! медицини та кафедри мжробюлоги та паразитолог!! Льв!вського нац!онального ушверситету ветеринарно! медицини та б!отехнолог!й ¿мен! С.З.Гжицького. Загальний б!лок визначали за б!уретовою реакц!ею, б!лков! фракц!! - нефелометричним методом, а-ам!лазу - за методом Каравея, алан!нову (АлАТ) i аспараг!нову трансам!нази (АсАТ) - за методом Райтмана i Френкеля.
При проведенш розрахунюв попередньо оцшювали нормальшсть розподшу за допомогою тест1в Шатро-Ушкса. При нормальному розподш кшьккних перемшних для пор1вняння двох груп застосовували t-тест Стьюдента для незалежних виб1рок. При пор1внянш декшькох груп, в1рогщшсть р1знищ м1ж yciMa трупами загалом визначалась за допомогою однофакторного дисперсшного анал1зу. Р1зницю м1ж дослщними трупами вважали в1рогщною за p<0,05. Yci розрахунки робили на персональному комп'ютер1 за допомогою статистично! програми STATISTIC A 7.0 (StatSoft, USA) [16].
Результата дослщжень. Анал1з змш 6ioxiMi4Horo складу кров1 у дослщних поросят наведений у таблиц! 1.
За проведения однофакторного дисперсшного анал1зу було встановлено, що показник F, розрахований вщносно вмкту в сироватщ кров1 загального бшку, альбуммв, а-глобулмв, Р-глобулш1в, у-глобулш1в, активное^ АлАТ, АсАТ, лужно! фосфатази, а-амшази становив вщповщно 13,7; 44,4; 24,3; 23,0; 74,2; 58,8; 52,8; 19,2 i 26,7, що виявилось в1рогщним (р<0,001). У такому випадку виключаеться нульова гшотеза про те, що величини зазначених 61ох1м1чних показник1в сироватки кров1 поросят р1зних груп вщносяться до одше! генерально! сукупностг
3 даних, наведених у таблиц!, видно, що у клмчно здорових поросят р1вень загального бшку складае 69,3±2,6 г/л. У поросят, шфкованих асощащями умовно-патогенних бактерш, вщбуваеться зниження цього показника у 1,3 раза, пор1вняно до контролю (р<0,001). Також зниження р1вня загального бшку у 1,1 раза встановлено i у тварин з моношваз1ею Balantidium coli, пор1вняно до групи штактних поросят (р<0,05).
Найбшьш суттева гшопроте1нем1я спостер1галась у тварин за балантидюзу, ускладненого асощащями умовно-патогенних бактерш. Так, у тварин ще! дослщно! групи р1вень загального бшка дор1внював 53,8±1,3 г/л, що виявилось в1рогщно меншим у 1,3 раза (р<0,001), шж у штактних тварин i,
122
навггь, у 1,2 раза меншим (р<0,01), пор1вняно групи поросят, хворих на неускладнений балантидюз.
Таблиця 1
EioxiiviiMHi показники сироваток Kpoßi клшчно здорових поросят та поросят, ¡нфжованих асощащями умовно патогенних бактерш i
Balantidium coli
Показники Групи тварин
I (n=8) II (n=8) III (n=8) IV (n=8)
Загальний бшок, г/л 69,3±2,6 55,0±1,5*** 62,0±2,1* 53,8±1,3***
Альбумши, % 39,4±1,4 22,9±1,2*** 28,9±1,0*** 23,0±1,1***
а-глобулши, % 26,1±1,3 15,1±1,2*** 19,1±1,0*** 14,3±0,8***
3-глобул1ни, % 13,9±1,1 23,0±1,1*** 18,3±1,0** 24,0±0,7***
у-глобулши, % 21,1±1,1 39,0±1,2*** 33,5±1,0*** 40,0±0,7***
АлАТ, ммоль/годхл 0,5±0,1 5,6±0,3*** 3,3±0,4*** 6,4±0,5***
АсАТ, ммоль/годхл 0,5±0,1 4,8±0,6*** 2,2±0,2*** 6,0±0,3***
Лужна фосфотаза, од/л 4,4±0,4 7 4±0 4*** 5,0±0,5 8,3±0,5***
а-амшаза, од/л 4,4±0,4 8,3±0,4*** 5,9±0,4* 8,8±0,3***
Примита: - * - р<0,05; ** - р<0,01; *** - р<0,001.
У сироватках кров1 тварин дослщних груп розвиваеться гшоальбумшем1я. Стутнь гшоальбумшемп була найбшьш вираженою у rpyni поросят, хворих на пневмоентерити, спричинеш асощащями умовно-патогенних бактерш i в тварин, хворих на балантидюз ускладнений секундарною шфекщею.
У орган1зм1 хворих поросят, пор1вняно з референтною нормою, виникае в1рогщне зниження а-глобулш1в на rai зростання ß- i у-глобулш1в. Очевидно, що такий р1зновид диспротешеми свщчить про розвиток хрошчного запального процесу, ураження печшки i токсемп. Найбшьш суттев1 зрушення у протешограмах були виявлеш вщносно II i IV дослщних груп тварин.
У сироватках кров1 поросят пщвищуеться актившсть ¿ндикаторних печшкових фермешгв. Так, у клмчно здорових поросят piBHi активност1 АлАТ i АсАТ були майже однаковими i приблизно становили 0,5±0,1 ммоль/годхл. У сироватках кров1 тварин II-IV груп вщбувалось зростання активное^ цього ензиму вщповщно у 11,2; 6,6 i 12,8 раза, пор1вняно до групи клЫчно здорових тварин (р<0,001). Аналопчним чином в сироватках кров1 дослщних тварин пщвищувалась актившсть АсАТ. Зокрема, у сироватках кров1 тварин II-IV груп зростання активност! АсАТ становило вщповщно 9,6; 4,4 i 12,0 раза, пор1вняно з штактними тваринами (р<0,001). Найвищий р1вень ферментемп АлАТ i АсАТ був встановлений у IV rpyni поросят у яких р1зниця виявилась також в1рогщною (р<0,001), пор1вняно до тварин III дослщно! групи. Указаний факт свщчить про те, що найвищий стутнь ураження печшки у хворих поросят цих дослщних вщбуваеться через патогенну дш на гепатоцити саме токсишв умовно-патогенних бактерш.
123
Про ураження печшки у хворих поросят р1зних дослщних груп свщчить також зростання активност! лужно! фосфатази. У сироватках кров! клшчно здорових поросят активн!сть цього ензиму становила в середньому 4,4±0,4 од/л. У сироватках кров! тварии II i IV груп вщбувалось зростання активное^ лужно! фосфатази у 1,7 i 1,9 раза, пор1вняно до контролю (р<0,001). Вщносно невисокий р1вень зростання активност! ферменту можна пояснити розвитком синдром1в цитол1зу гепатоцит1в i внутршньопечшкового холестазу.
У хворих поросят також розвиваеться гшерамшазем!я, що можна штерпретувати як ушкодження пщшлунково! залози токсинами м!крооргашзм!в i продуктами запалення. BiporiflHy р1зницю щодо р!вшв активное^ а-амшази було встановлено вщносно I i II групи (р<0,001), I i III групи (р<0,05), I i IV групи (р<0,001), III 1 IV групи (р<0,001).
Отже, 6ioxiMi4Hi змши в оргашзм! поросят за асоцшованого бактершно-балантидшного паразитоценозу шлунково-кишкового тракту характеризуються розвитком гшопротешеми, гшоальбумшеми, гшергамаглобулшемп, гшерферментемп АлАТ, АсАТ, лужно! фосфатази i а-амшази. Зазначеш змши евщчать про розвиток запалення i синдром1в печшково! недостатност!, внутршньопечшкового холестазу, цитол1зу гепатоциив i ураження пщшлунково! залози.
Висновки:
1. EioxiMinHi змши в орган1зм1 поросят за асоцшованого бактершно-балантидшного паразитоценозу шлунково-кишкового тракту характеризуються розвитком гшопротешеми, гшоальбумшеми, гшергамаглобулшемп, гшерферментемп АлАТ, АсАТ, лужно! фосфатази та а-амшази.
2. У патогенез! балантидюзу, ускладненого асоц!ац!ями умовно-патогенних бактер!й, важливе значения мае розвиток запалення i синдром!в печшково! недостатност!, внутр!шньопеч!нкового холестазу, цитол!зу гепатоциив, ураження п!дшлунково! залози.
Л1тература
1. Алеутская Л.К. Клинико-биохимические показатели при дикроцелиозе овец // Сб. научн. трудов МВА.- 1984.- с.108-113.
2. Брезгинова Т.И. Динамика гематологических и некоторых биохимических показателей у свиней при аскаридозе// Сб. научн. трудов ЛВИ и ИСХИ «Инвазионные болезни с/х животных». Иваново.-1991.-с.11-13.
3. Васильева В. А. Паразитоценозы кишечника у свиней // Паразитарные болезни животных, 1989, № 10.- с.9.
4. Васильева В.А., Таирова P.M. Некоторые биохимические изменения в надпочечниках при смешанной инвазии поросят //Матер. Докл науч. конф. «Теория и практика борьбы с паразитарными болезнями».-М.,2004; вып.5.- с.95-96.
5. Вевенич С.И. Смешанные гельминтозо-протозойные инвазии у свиней и их профилактика // Профилактика и меры борьбы с болезнями с/х животных.-Минск,1990.-с.171-172.
124
6. Гончаров С.К. Паразнтоценотическне исследования и их значение в изучении ассоциативных болезней свиней //Современные пробл. иммун. ветерин. животноводства.-1987.-с.29-30.
7. Гончаров С.К., Маковский Б.С, Могиленко А.Ф., Пивзнер Л.И. Влияние паразитоценоза гельминтозов и простейших на биохимические показатели крови у свиней // Тез. докл. 6-ой зональной конф.- Витебск, 1989.-с.144.
8. Дзержинский В.А. Паразитоценозы свиней // Ветеринария.- 1989, № 2, -с.38-39.
9. Жумакаева А.Н. О паразитоценозе свиней // Бюл.ВИЭВ.- 1987. вып.56.- с.46-49.
10. Паулискас В.И. Паразитоценоз желудочно-кишечного тракта свиней. М.:, Агропромиздат, -1990. -81С.
11. Софорова Д.П. Динамика гематологических и некоторых биохимических показателей у свиней при трихоцефалезе // Сб. научн. работ ЛВИ и ИСХИ «Инвазионные болезни с/х животных». Иваново, 1991.-С.76-79.
12. Якубовский М.В., Петренко С.И., Мясцова Т.Я. Динамика белков сыворотки крови свиней при гельминтоценозе и моноинвазиях // Вет. наука производству.- Мн., -1984.- вып.22.-с.96-99.
13. Ятусевич А.И.. Никулин Т.Г. Паразитоценозы и ассоциативные болезни животных // Ветеринария.- 1983, № 10. -с.57-58.
14. Ятусевич А.И., Олехнович Н.И. Паразитоценозы свиней в промышленном свиноводстве // Пробл. и перспективы паразитоценологии. -Харьков-Луганск, 1997.-С.184-185.
15. Bernando T.V., Dohoo I.R., Donald. A. Ascariasis, respiratory disease and production indices in selected Prince Edward Island swine herds // Canad. y. Veter. Res / -1990. vol. № 2.- p.267.
16. Реброва О.Ю. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ STATISTICA / О.Ю. Реброва - М.: Меди Сфера. - 2002. - 312 с.
Summary
Pelenyo R.A., candidate of veterinary sciences, docent.
Lviv national university of veterinary medicine and biotechnologies named
after S.Z. Gzhytskyj.
The results of the investigations of biochemical blood indices of clinically healthy pigs and at gastroenteric diseases, caused by conditionally pathogenic bacteria and, mixed balantidiosis-bacterial infection are shown here.
Рецензент - д.вет.н., професор Стибель В.В.
125
