CC BY
24
УДК 619:612.1:619.616.98
Турко 1.Б., к.б.н., доцент, Семанюк В.1., к.б.н., професор, Пеленьо Р.А., к.в.н., доцент, Куляба О.В., асистент Турко Я.1., лкар ветеринарно! медицини Верхолюк М.М., студент 4 курсу ФВМ © Лъв\всъкый нацюналъныыутеерсытет еетерынарногмедыцыны та бютехнологт
Iмет С.З.Гжыцького
ОСОБЛИВОСТ1 ПРОЯВУ ТУБЕРКУЛ1Н13АЦ11 ТА 1МУНОРЕАКТИВН1СТЬ ЗА АСОЦ1АЦ11 М1КОБАКТЕРЮ31В ТА
ФАСЦЮЛЬОЗУ
Для теарин, у якых выявляли мЫобактерп, встановлено шг1буеання гемопоетичних процеыв, ят прогресуютъ за асощацп м1кобактерюз1в / фасщолъозу. Актыв1зування гуморальных гмунных реакщы за монопатолог1ы супроводжувалосъ зростанням концентрацп леыкоцыт1в / л1мфоцыт1в -фактор1в клтынного шуттету. За асощацп м1кобактерюз1в / фасщолъозу в1дбуваетъся тг1бування сынтезу антитт.
Ключое1 слова: велыкарогата худоба, мжобактерп, фасщолы, муттет, сыроватка кровг, бткы.
Вступ. Гельмшти викликають в оргашзм1 тварин складш патогенетичш процеси, серед яких домшують алерпчш явища, в яких беруть участь кштинш й гуморальш фактори захисту оргашзму [3,4,5]. Алерпя, як вщомо, е також основою зажиттево! д1агностики м1кобактерюз1в. Дуже часто за швазп фасцюлами спостер1гаються псевдоалерпчш реакци при д1агностищ мкобактерюз1в [1,6,7,9].
Даш факти е беззаперечним пщтвердженням того, що проблема в цшому залишаеться невиршеною. Саме щ захворювання найбшьш поширеш в Укра!ш \ це е безперечною причиною необхщност1 вивчення питания псевдоалерпчних реакцш в д1агностищ туберкульозу обумовлених шваз1ею фасщол [2,8].
Метою роботи було вивчення гематолопчних \ бюх1м1чних показниюв кров1 кор1в, уражених м1кобактер1ями \ фасщолами, як моношфекщею чи моношваз1ею, так \ в асощацп.
Матер1ал 1 методи. Виявлення шфшованих м1кобактер1ями тварин здшснювали шляхом алерпчного дослщження. Для постановки д1агнозу на фасцюльоз проводили дослщження калу, використовуючи гельмштоовоскотчний методом послщовного промивання.
За результатами вищевказаних дослщжень було сформовано 4 групи
тварин:
- контрольна група, утворена здоровими коровами;
© Турко 1.Б., Семанюк В.1., Пеленьо Р.А., Куляба О.В., Турко Я.1., Верхолюк М.М., 2013
230
- I дослщну групу складали тварин, яю негативно реагували на туберкулш та з позитивними результатами копролопчних дослщжень на фасцюльоз;
- II дослщна група сформована з тварин, яю позитивно реагували на туберкулш та з негативними результатами копролопчних дослщжень на фасцюльоз;
- III дослщну групу утворювали тварин, яю позитивно реагували на туберкулш та з позитивними результатами копролопчних дослщжень на фасцюльоз.
Матер1алом для дослщження була кров, у якш дослщжували загальний бшок, бшков1 фракци, гемоглобш, еритроцити, лейкоцити та л1мфоцити.
Результати дослщжень. Алерпчними дослщженнями 170 Kopie було встановлено 14 позитивно реагуючих тварин (табл.1), що складае 8,2% всього погол1в'я. Алерпчними дослщження з використанням симультанно! проби (одночасне введения ППД туберкул1ну для ссавщв i KAM (комплексного алергену з атипових мжобактерш) результат був аналопчним (14 позитивно реагуючих тварин). Отже, можна зробити висновок про циркуляцш в оргашзм1 позитивно-реагуючих тварин атипових мжобактерш.
Таблиця 1
Результати д1агностичних дослщжень_
Показники Виявлення мшобактерш Копролопчш дослщження на фасцюльоз
туберкулЬ шзащя симультанна проба з KAM
Кшьшсть дослщжених тварин 170 170 170
Кшьюсть позитивных дослщжень 14 14 12
% позитивних результапв 8,2 8,2 7,1
Кшьюсть тварин з видшеним одним патогенним чинником 8 6
% 4,7 3,5
Кшьюсть тварин з видшеними асощативними патогенними чинниками 6 6
% 3,5 3,5
При використанш симультанно! проби, реакщя на введения KAM пор1вняно з ППД туберкулшом була штенсившшою, як через 24, так i 48 год. теля введения алергену. Через 72 год. як при введенш ППД туберкул1ну, так i КАМреагувало 14 кор!в, що становить 8,2%.
Слщ зауважити також, що реакщя на ППД туберкулш проявлялася у вигляд1 округло! припухлое^ з р1вними межами, щшьно! консистенци, з мкцевим пщвищенням температури, набряком, rinepeMiero, без болючост1 шюри на мкщ введения алергену. Реакщя оргашзму на KAM була
231
аналопчною, однак у бшьшосп випадюв проявлялася штенсившше та вщм1чалася болючкть при пальпаци.
Патологоанатом1чна експертиза вах позитивно реагуючих на введения туберкулшу тварин була негативною.
Гельмштоовоскотчним методом було дослщжено усе погол1в'я на наявшсть яець фасцюл. Позитив них проб було 12, що становило 7,1% вщ дослщжуваних кор1в.
При цьому асощацш мжобактерш I фасцюл було встановлено у 6 кор1в, що становило 3,5% вщ погол1в'я кор1в.
Вмют еритроциив (рис.1) у кров! дослщжуваних кор1в виявився найвищим у тварин контрольно! групи I становив вщповщно 6,7 млн/мкл, що вщповщае ф!зюлопчнш нормг У кор1в II I III дослщних груп, у яких виявляли вщповщно мжобактери I фасцюли, вмкт еритроциив знижувався до 6,5 I 5,9 млн/мкл (р<0,05) I виявився найнижчим у кор1в III групи при асощацп цих чиннию (5,7 млн/мкл). Слщ вщм!тити, що зниження вмкту гемоглобшу у кор1в 11II дослщних груп мало тенденцшний характер (р<0,05).
Рис.1 Ршень еритроциш кров1 за мкобактерюзш \ фасцюльозу (млн/мкл)
Поряд ¿з вказаними змшами нами встановлено особливост! в кшькост! лейкоциив, яю були протилежними (рис.2). Так, найвищий вмют лейкоциив встановлено у тварин III групи - 16,3±0,8 тис/мкл (р<0,01), дещо нижним вш був у Kopie I i II дослщно! групи - 15,5±0,6 та 15,0±0,7 тис/мкл (р<0,02).
Зростання кшькост! лейкоцигав на 55-58% у тварин I i II дослщних груп, пор1вняно з контролем, на 48 % обумовлювався змшами за рахунок л1мфоцит1в.
Асощацш мжобактерюзу i фасцюльозу тварин III дослщно! групи супроводжувалася подальшим в!рогщним зростанням р1вня л1мфоцит1в як вщносно контрольно! групи Kopie, так i I та II дослщних груп (р<0,01).
Отже, в результат! проведеного гематолог!чного дослщження встановлено, що у Kopie за мжобактерюзу i фасц!ольозу спостер!гаеться тенденщя до зниження к!лькост! еритроцит!в та гемоглобшу у кров! (р<0,05) з одночасним в!рог!дним зростанням вм!сту лейкоциив i, зокрема л!мфоцит!в (р<0,01), при цьому бшьш суттев! зм!ни встановлеш при асощацп цих хвороб.
232
Рис.2 Вмгст лейкоциш кров1 за мюобактерюзт \ фасцюльозу (тис/мкл)
Значш змши нами встановлеш I у бшковому спектр! сироватки кров1 дослщжуваних тварин (рис. 3-4). Перш за все, вщм1чено в1рогщне (р<0,01) зростання вмкту загального бшка з 73,2 г/л у тварин контрольно! групи до 75,2 г/л 1 79,3 г/л у кор1в I та II дослщних груп (рис.5), що вказуе на прискорення бюсинтетичних процеЫв, обумовлених, очевидно, синтезом антитш. При цьому у тварин, де спостер1гався мжобактерюз, змши були бшьш суттевим. Проте, при асощаци хвороб (III дослщна група) спостер1гаеться р1зке зниження р1вня бшка у кров1, пор1вняно з коровами I I II дослщно! групи, яке виявилося на 7% нижчим шж у кор1в контрольно! групи.
Рис.3 Вмют загального бтку, альбумЫв \ глобулМв сироватки кров1 (г/л)
Пщ час анал1зу стввщношення альбуммв та глобулмв (рис.5), стае очевидним те, що змши вмюту загального бшка вщбуваються, в основному, за рахунок глобулшово! фракци, при цьому р1вень альбумш1в, яю виконують функщю резервного пластичного бшка суттево не змшюеться, хоча прослщковуеться тенденщя до !х зниження при асощаци хвороб.
233
Сшввщношення глобулшових фракцш, а саме результат зонального горизонтального електрофорезу в агаровому гел1 (рис.6) вказуе на те, що основна частка у змшах вмкту глобулш1в належить гамма- та бета-глобулшовш фракци. Детальний анал1з змш вказуе на те, що у кор1в, при наявност1 фасцюл, вмют гамма-глобулмв (I дослщна група) суттево не змшювався, але зростав у тварин при мкобактерюзах (II дослщна група) на 12% (р<0,001) I становив 24,5±0,3 г/л, що ймов1рно вщбуваеться за рахунок ¿муногенно! частини цих бшюв.
Рис.6 Фракцшний склад глобулЫв сироватки кров1 (агаровий гель, г/л)
25 20 15 10 5 0
гама-глобулши бета-глобулши альфа-глобулши
КОНРТ. 1 2 3
У кор1в при асощаци хвороб (Ш дослщна група) у сироватщ кров1 спостер1галося суттеве зниження р1вня гамма-глобулшв пор1вняно з тваринами I та II дослщних груп - з 24,5 до 20,5 (на 26,4%), причому 1х вмкт виявився нижчим на 4,1% пор1вняно з контрольними тваринами. На нашу думку, це обумовлено блокуванням ¿мунно! системи, яка вщповщальна за синтез гамма-глобулмв I, зокрема ¿муноглобулмв. Аналопчш змши вщбувалися з бета-глобулшами, вмкт яких спочатку зростав (I 1 II дослщна група), а дал1 спадав. Враховуючи, що до складу бета-глобулш1в входить фактор неспециф1чного ¿муштету - комплемент, разом ¿з зменшенням синтезу ¿муноглобулмв, очевидно, е результатом сильного антигенного навантаження як мкобактерш, так I фасцюл.
Отже, зростання вмкту загального бшка сироватки кров1 кор1в при моно-шфекцл та моношвази вщбуваеться, в основному, за рахунок бета- та гамма-глобулмв. Зниження бшоксинтезуючо! здатност1 оргашзму при асощацп хвороб корелюе ¿з зменшенням вмюту бета- та гамма-глобулш1в сироватки кров1, як1 безпосередньо вщповщають за ¿мунш реакци.
234
Дослщження змш бшкових фракцш методом електрофорезу в пол1акриламщному гел1 (ПААГ) показано на рис.7. В результат! електрофорезу бшюв сироватки кров! в ПААГ були виявлеш таю основш фракци: пост-альбумши, трансферини, пост-трансферини, альфа2-макроглобулши I бета-лшопротещи.
Анал1з змш у фракци пост-альбумЫв, альфа2-макроглобулш!в I бета-л1попроте1д1в показав, що !х концентрация в сироватц1 кров1 знаходилася майже на одному р1вн1 у вЫх досл1джуваних груп кор1в.
Дещо шш1 зм1ни встановлен1 у р1вн1 бшюв трансфериново! зони, що входять до складу бета-глобулш1в. Так, у кор1в I досл1дно1 групи !х вмкт практично не м1нявся, проте при виявленш м1кобактер1й (II досл1дна група) встановлено його зниження на 22%(р<0,01), яке продовжувалось у кор1в III дослано! (28%). Указан! зм!ни пояснюють зменшення к!лькост! еритроцит!в ! гемоглобшу уражених кор!в, оск!льки в!домо, що трансферин виконуе функц!ю нос!я юшв зал!за в кл!тини к!сткового мозку та сприяе !х всмоктуванню в шлунково-кишковому тракт!, безпосередньо впливаючи на гемопоетичш процеси. Враховуючи також бактерицидну д!ю трансферин!в, не зв'язаних ¿з зал!зом, можна також пояснити дан! л!тератури про зниження оп!рност! оргашзму уражених фасц!олами тварин проти бактершних ¿нфекц!й.
Рис. 7 Фракц1йний склад бшмв сироватки кров1 (ПААГ, г/л)
Змши у вм!ст! пострансферин!в обумовлеш впливом на них ¿муноглобул!н!в класу Gl ! G2, як! привели до зростання пострансфериново! зони з 24,0±0,2 г/л до 28,8±0,4 г/л (р<0,001) у II досл!дн!й груп! кор!в та зниження до 25,2±0,3 у III досл!дн!й груп!. Тварини I досл!дно! групи характеризувались зростанням цих б!лк!в лише на 10,8%.
Отже, для тварин, при наявносп м!кобактер!й, характерним е в!рог!дне зниження р!вня трансферин!в у сироватц! кров! на фон! збшьшення вм!сту бета-глобул!н!в, що прогресуе при асощаци м!кобактер!й та фасц!ол та обумовлюе
235
шпбування гемопоетичних процеЫв. Максимальный р1вень ¿муноглобулмв спостер!гаеться при мжобактерюзнш шфекци, проте при асощаци цих двох хвороб ще шпбування синтезу антитш.
Висновки.
1. При фасцюльоз! та мжобактерюзах спостер1гаеться тенденщя до зниження кшькост! еритроциив та гемоглоб1ну у кров1 (р<0,05) з одночасним в!рогщним зростанням вмкту лейкоцшгв i, зокрема л1мфоцит1в (р<0,01), при цьому бшьш глибою зм1ни встановлеш при асощаци цих хвороб.
2. Зростання вмюту загального бшка сироватки кров1 при фасцюльоз! та м1кобактер1озах вщбуваеться, в основному, за рахунок бета- та гамма-глобулмв. Зниження бшоксинтезуючо! здатност! оргашзму Kopie при асощацп цих хвороб корелюе Í3 зменшенням вмюту бета- та гамма-глобулмв сироватки кров! - вщповщальних за ¿мунш реакцп.
3. Для тварин, у яких виявляли мжобактери, характерним е в!рогщне зниження р1вня трансферишв у сироватщ кров1 на фош збшьшення вмюту бета-глобулЫв, що прогресуе при асощаци мжобактерюзу i фасцюльозу та обумовлюе шпбування гемопоетичних процеЫв.
4. Максимальний р1вень ¿муноглобулмв спостер1гаеться при м1кобактер1озах, проте при асощаци мжобактерюзу i фасцюльозу вщбуваеться шпбування синтезу антитш.
5. Актив1зування гуморальних ¿мунних реакцш у шфжованих тварин супроводжувалось зростанням концентраци лейкоцит1в та л1мфоцит1в -фактор1в кл1тинного ¿муштету.
Л1тература
1.Вейсфейлер Ю.К. Биология и изменчивость микобактерий туберкульоза и атиповых микобактерий. - Будапешт. - 2006. - 327 с.
2.Бусол В.О., Ситшк В.А., Шевчук В.М. До питания сприйнятливост! велико1 рогато! худоби до М. tuberculosis// М1жнародна науково-практична конференщя "Етзоотолопя i профшактика шфекцшних хвороб велико! рогато! худоби" (14-17 березня 2006 р., НАУ, Ки!в). - К.: Видавничий центр НАУ, 2006. - С. 16.
3.Гельмштолопчш досл!дження в систем! еколог!чних заход!в проф!лактики паразитоз!в-зооноз!в/ I.C. Дахно, Г.П. Дахно, А.Б. Бородай, К.П. Шкурка, Г.К. Семенов, О.В. Кручиненко, О.С. Клименко// Bíchhk Сумського НАУ. - Суми, 2005. - № 1-2(13-14). - С. 152-158.
4.Кручиненко О.В. Етзоотолопчш особливост! фасц!ольозно! ÍHBa3Ü жуйних// Зб!рник наукових праць Луганського нацюнального аграрного ушверситету. — 2007. - №71/101 - С. 324-327.
5. Фасцюльоз велико! рогато! худоби в центральнш частит Укра!ни (д!агностика та заходи боротьби) : Рекомендац!! // О.В. Кручиненко, Г.П. Дахно, O.A. Власенко, П.В. Семушин - Суми, Козацький вал, 2008. - 15с.
6.Фещенко Ю. I., Мельник В. М. Сучасн! методи д!агностики, л!кування i профшактики туберкульозу. - К.: Здоров'я, 2002. - 904 с.
7.Ященко Т.Н., Мечева И.С. Руководство по лабораторным
236
исследованиям по туберкулезе. - М.: Медицина, 2003. - 260 с.
8.Boutard C., Bomery M, Argente G. Comparasion de La detection des foyery de fasciolose par test Elisa sur loctoserde um et serum et por copioscopie //Ann. Redi. veter. - 1995. - №16. -P. 363 - 368.
9.Thoen C.O. Karison A. G., Himes E.M. Mycobacterial infections in animals.// Rev. Infect. Dis. -1999, V.3. - P.360-372.
Summary
Turko I.B., Kulyaba O.V., Semanyuk V.I, Pelenyo R.A.
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z.Gzhytskyj, Lviv, Ukraine THE PECULIARITIES OF TUBERCULINIZATIONAL MANIFESTATION AND IMMUNOREACTIVITY AT MYCOBACTERIOSIS ASSOCIATION
AND FASCIOLOSIS
In animals organism in which atypic mycobacteria were discovered, it was found out the inhibition of hemopoetic processes, that are progressed at mycobacteriosis association and fasciolosis. The activization of humoral immune reaction by monopathologies were accompanied with increased concentration of leucocytes and lymphocytes, one of the factors of cell immunity. Because of association mycobacteriosis and fasciolosis, the inhibition of antibodies synthesis is taken place.
Рецензент - к.вет.н., доцент Олексюк I.I.
237
