CC BY
22
УДК 619:616.99:579.842.1/2:636.4
Пеленьо Р. А., к.вет.н., доцент © Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет еетеринарногмедицини та бютехнологт iмет С.З. Тжицъкого
ОСОБЛИВОСТ11МУН1ТЕТУ У СВИНЕЙ ЗА ВПЛИВУ УМОВНО-ПАТОГЕННИХ М1КРООРГАН13М1В IБАЛАНТИД1Й
Наведено результаты дослгдження показнитв клтинного та гуморального iмуттету клтгчно здоровых поросят та поросят з розладами роботы шлунково-кишкового тракту бактершно-балантидшногетюлогп.
Ключое1 слова: iмуттет, iнваз1я, балантыдИ, паразитоценоз, циркулююч\ iMynni комплексы, л1мфоцити.
Одшею i3 причин виникнення розлад1в роботи травно! системи е асощаци патогешв шлунково-кишкового тракту до складу яких входять бактери, в1руси, хламщп, мжоплазми, гриби, найпрост1ш1 та гельмшти [3, 5, 8, 9]. Первинною мшенню для них е нормальна мжрофлора кишечника, яка у вигляд1 бюпл1вки заселяе цю природну Himy i е бар'ером для р1зних чинниюв ендо- i екзогенного походження. Пкля прориву ще! лшп захисту патогени стають ствчленами паразитоценозу, внаслщок чого шщшеться включения оргашзмом неспециф1чних i специф1чних мехашзм1в захисту [3, 4, 12, 13].
Саме тому актуальним е вивчення стану ¿мунно! системи та напруження ¿муштету тварин за асощативного виливу бактерш i паразшгв.
Метою нашо*1 роботи було дослщити змши показниюв кл1тинного та гуморального ¿муштету поросят з розладами роботи шлунково-кишкового тракту за бактершно-балантидшного парзитоценозу.
Матер1али та методи дослщжень. Для проведения дослщжень було вадбрано 32 поросят вжом 2-2,5 Mic. з яких за результатами бактерюлопчних i копролопчних дослщжень було сформовано 4 групи тварин по 8 гол1в у кожнш: I група - здоров! тварини; II група - тварини швазоваш Balantidium coli; III група - тварини з яюсними i кшьккними змшами мжрофлори у вм!ст! прямо! кишки; IV група - тварини з яюсними i кшьккними змшами мжрофлори у BMicTi прямо! кишки та швазоваш балантид1ями.
Д1агностику кишкових протооз1в у свиней здшснювали копролопчним методом. Змши кшькюного i яккного складу мжрофлори у кал1 визначали бактерюлопчним методом. Загальну кшьккть Т-л!мфоцит1в визначали за методом спонтанного розеткоутворення з еритроцитами барана (Е-РУК) (Jondell M., Holm G., Wigzell H.,1972) у модифкаци Чередеева A.I. [10], Такт.-л!мфоцити - за модифкованим методом M. Florey, F. Petoom (1976). Кшьккть теофшшчутливих (ТФЧ) Т-л!мфоцит1в визначали за р1зницею м1ж загальним числом Т-л!мфоцит1в i числом теофшн-резистентних (ТФР) Т-кл1тин (S. Limatibul, A. Shore, H. Dosh et al., 1978). Розрахунок стввщношення Т-хелпер1в
©Пеленьо Р. А., 2013
377
до T-cynpecopiB здшснювали за методом Чередеева A.I. [10], при цьому визначали ¿мунорегуляторний шдекс (IPI). За методом комплементарного розеткоутворення (N.F. Mendes, M.E.A. Tolnai, B.P.A. Silvera et al., 1973) пщраховували кшькють Т- та В-л1мфоцит1в; 0-кл1тини визначали шляхом вщшмання вщ 100% л1мфоцит1в кшькост1 Т- та В- л1мфоцит1в. Визначення окисно-вщновно! активност1 нейтрофшв у венознш кров1 проводили за допомогою штросиньоготетразолш (HCT). Загальний р1вень циркулюючих ¿мунних комплекшв (Ц1К) та ix фракцш визначали за методом Чередеева A.I. [10].
Одержаний цифровий матер1ал обробляли методом вар1ацшно! статистики на персональному комп'ютер1 за допомогою статистично! програми Statistica 7.0 (StatSoft, USA) [14].
Результата дослщжень. Результати дослщження показниюв кл1тинного ¿муштету клшчно здорових поросят та поросят з розладами роботи шлунково -кишкового тракту бактершно-балантидшно! етюлоги представлено у таблиц! 1.
Таблиця 1
Показники кштинного ¡муштету поросят з розладами
шлунково-кишкового тракту бактершно-балантидшно! етшлогп
Показники Групи тварин BipOriflHiCTb pi3HHui
I (n=8) II (n=8) III (n=8) IV (n=8) P I-II P I-III P I-IV P II-IV P III-IV
.Шмфоцити, Г/л 2,9±0,2 3,1±0,2 3,4±0,3 4,1±0,4 - - * * -
Т-л1мфоцити, % Г/л 48,3±5,1 1,4±0,3 53,9±4,2 1,7±0,2 57,3±4,3 2,0±0,3 61,7±6,2 2,5±0,5 - - - - -
Такх-л1мфоцити, % Г/л 1,8±0,1 0,1±0,01 2,6±0,2 0,1±0,02 2,8±0,2 0,1±0,01 3,1±0,1 0,1±0,01 ** *** *** - *
Т-хелпери, % Г/л 30,6±1,7 0,9±0,1 34,1±2,6 1,1±0,3 36,0±2,4 1,2±0,5 39,2±1,4 1,6±0,4 * *** ** *** ** *
Т-супресори, % Г/л 18,0±1,9 0,5±0,02 19,8±1,4 0,6±0,2 21,3±1,8 0,7±0,2 22,6±1,9 0,9±0,1 - * ** * -
IPI 1,8±0,3 1,8±0,2 1,9±0,4 2,0±0,2 - - - - -
В-л1мфоцити, % Г/л 17,3±0,3 0,5±0,04 20,4±0,6 0,6±0,08 21,9±0,5 0,7±0,1 23,1±1,9 1,0±0,1 ** ** *** ** - -
0-кттини, % Г/л 34,4±2,7 1,0±0,3 25,7±2,4 0,8±0,01 20,8±3,1 0,7±0,2 15,2±2,9 0,6±0,1 - - * - -
нет + 8,8±0,7 8,1±0,4 7,2±0,5 5,3±0,6 - * ** * -
++ 5,3±0,9 4,4±0,4 3,9±0,5 2,4±0,2 - * *** * -
+++ 2,4±0,2 2,1±0,1 1,9±0,2 1,5±0,1 - - ** * -
Анал1зуючи одержан! даш, нами встановлено, що у кров1 поросят дослщних груп вщм1чалося збшьшення абсолютно! кшькост1 л1мфоцит1в пор1вняно з клмчно здоровими тваринами. При цьому у тварин з якюними i
378
кшьккними змшами мжрофлори у вм!ст1 прямо! кишки (III група) i тварини з яккними i кшькюними змшами мшрофлори у BMicTi прямо1 кишки та швазованих балантид1ями (IV група) це збшьшення було в1рог1дним (p<0,05). Кшькюне збшьшення л1мфоцит1в у кров1 поросят дослщних груп вщбулося, в основному, за рахунок в1рог1дного збшьшення кшькосп В-л1мфоцит1в (p<0,01, p<0,001) i Т-л1мфоцит1в, i в1рог1дного зменшення кшькосп нульових кл1тин (p<0,05). Останш, як вщомо, е одшею з найбшьш реактивних клпинних систем оргашзму. Вони надшеш здатшстю, за необхщноси перетворюватися в Т- i В-л1мфоцити, не проходячи диференщацш в органах ¿мунно! системи. Змша i'x кшьккного складу може вiдбyвaтиcя за HaMpi3HOMamTHimHx впливiв на opraHi3M, зокрема i бактершно! та паразитарно! eтioлoгii.
Збшьшення у Kpoßi тварин дocлiдниx груп кшькосп T-лiмфoцитiв вiдбyлocя за рахунок T-xeлпepiв, що вказуе на активацш ¿мунно! системи opraHi3My. Kiлькicть T-cynpecopiß у Kpoßi поросят дocлiдниx груп не значно перевищувала i'x кшьккть у Kpoßi поросят nepmoi контрольно! групи. TaKi 3MiHH у популяци T-клiтин зумовили зростання ¿мунорегуляторного шдексу (IPI) у поросят дocлiдниx груп.
Поряд ¿з зменшенням у сироватщ Kpoßi поросят дocлiдниx груп нульових кл^ин встановлено зменшення, пopiвнянo з контролем, кiлькocтi лeйкoцитiв, цитоплазма яких на 30-70 % зaмiщeнa одиничними гранулами диформазану. При цьому актившсть НСТ-тесту ¿з першим piBHeM aKTHBHOCTi у поросят дocлiдниx груп була нижчою у 1,1-3,5 рази, ¿з другим - у 1,2-2,2 рази та i3 TpeTiM - у 1,1-1,6 рази, проте щ показники не виходили за мeжi фiзioлoгiчниx величин.
Результати дocлiджeння кiлькocтi циркулюючих ¿мунних кoмплeкciв у Kpoßi поросят з розладами роботи шлунково-кишкового тракту бактершно-балантидшно! eтioлoгii наведеш у табл. 2.
Таблиця 2
Кшьккть циркулюючих ¡мунних комплекив у Kpoßi поросят розладами
шлунково-кишкового тракту бактершно-балантидшно*1 етшлогп, _од., M±m, n=8_
Цирку лююч1 1МуНН1 комплекси Групи тварин В1ропдшсть лзнищ
I II III IV P I-II P I-III P I-IV P II-IV P III-IV
Загальш 16,4±1,2 39,0±2,1 35,9±2,4 46,2±2,1 *** *** *** - -
Велико-молекулярш 1,7±0,3 9,6±0,9 9,7±0,8 12,9±0,9 *** *** *** * -
Середньо-молекулярш 5,2±0,5 15,1±0,6 14,3±0,7 16,1±1,2 *** *** *** - *
Др1бно-молекулярш 9,5±0,7 14,3±1,1 11,9±0,9 17,2±1,6 *** *** *** * **
Як свщчать даш наведеш у тaблицi 2, в сироватщ Kpoßi поросят дocлiдниx груп, вiдбyлocя BiporiflHe, пopiвнянo з контролем, зростання загально! кiлькocтi циркулюючих ¿мунних комплекав (p<0,001). Haйбiльшa piзниця, у 2,6 рази, за даним показником була встановлена при пopiвняннi
379
сироватки кров1 поросят контрольно! I четверто! дослщно! групп.
В1рогщно вищою (р<0,001), пор1вняно ¿з контролем, у сироватщ кров1 поросят вЫх дослщних груп була юльюсть велико-, середньо- I др1бномолекулярних ¿мунних комплекЫв. Таю змши з1 сторони ¿мунно! системи вказують на розвиток в оргашзм1 запального процесу, який приблизно однаково викликають балантиди та бактери, в той час як за асощативного впливу запалення розвиваеться штенсившше.
Висновок.
1. У поросят з шлунково-кишковими розладами викликаними умовно-патогенними мжрооргашзмами та балантид1ями вщм1чаються змши у показниках кл1тинного I гуморального ¿муштету.
2. За бактершно-балантидшного паразитоценозу зб1льшуеться к1льк1сть Т-I В-л1мфоцит1в, Т-хелпер1в I циркулюючих ¿мунних комплекЫв.
Л1тература
1. Айшпур О. С. Особливост1 переб1гу бактер1альних ¿нфекц1й поросят / О.С Айшпур, М. Ф. Курило // В1сник Сумського Державного аграрного ушверситету. - 1999. - Вип. 4.- С. 9-11.
2. Бшоюнь В. Досл1дження поствакцинального ¿муштету у свиней / В. Бшокшь, П. Герус, В. Попов [та ш.] // ВетеринарнамедицинаУкра!ни. - 1999 . -№ 11. - С. 20-21.
3. Головко А. Вивчення ¿мунобюлопчних показниюв при застосуванш комплексу антиген-антитшо з метою швидкого захисту тварин / А. Головко, В. Ушкалов, О. К1льчик // Ветеринарна медицина Укра!ни. - 2004. - № 12. -С. 3132.
4. Доценко В.А. Иммунологические показатели у телят, больных желудочно-кишечными заболеваниями микробной этиологии, при использовании настойки эхинацеи пурпурной и прополиса пчелиного / В.А. Доценко, М.Н. Германенко, В.Н. Симонович [и др.] // Сб.наук праць Харюв. держ. зоовет. академ1!. Вип. 18 (43). -Ч. 2. -Т. 2, Харк1в. - 2008.- С. 46-51.
5. Маннапова Р. Т. Коррекция иммуногенеза при профилактике ассоциативного сальмонеллезно-аскаридозного заболевания поросят / Р. Т. Маннапова // Ветеринария. - 1998. - № 1. - С. 34-36.
6. Руденко А. Ф. Клшко-морфолопчш показники кров1 та ¿мунний статус телят, щеплених проти респ1раторних захворювань / А. Ф.Руденко, О. О. Вобликова // Наук. вюн. Льв1в. нац. ушвер. вет. мед. ¿м. С. 3. Гжицького, Льв1в. -2010. -Т. 12, №2 (44). - 4.1. -С. 268-273.
7. Сидоров М. А. Иммунный статус и инфекционные болезни новорожденных телят и поросят / М. А.Сидоров, Ю. Н. Федоров, О. М. Савич // Ветеринария. -2006. -№11. -С. 3-5.
8. Степанов В. Резистентность, иммунореактивность и бактерионосительство свиней / В. Степанов, В. Федюк // Свиноводство.-1999. -№3. - С. 17-19.
380
9. Федоров Ю.Н. Иммунный статус поросят в хозяйствах промышленного типа / Ю.Н. Федоров, О.А. Верховский, Б.Г. Орлянкин [и др.] //Ветеринария.-2006.-№6.- С.18-19.
10. Чередеев А. И. Количественная и функциональная оценка Т- и В-систем иммунитета у человека / А. И. Чередеев // Общие вопросы патологии, М.: ВИНИТИб, 1976. -Т.4. -С. 126-160.
11. Чумаченко В. Дослщження 1мунно1 системи i мехашзми захисту оргашзму / В.Чумаченко, О. Павленко // Ветеринарна медицина Украши.- 2004. -№4. -С. 26-29.
12. Лазебник Л. Б. Иммунная система и болезни органов пищеварения / Л. Б. Лазебник, Т. М. Царегородцева, А. И. Парфенов // Тер. архив. - 2004. - № 12. - С. 5-8.
13. Маев И. В. Иммунные нарушения при эрозивно-язвенных поражениях слизистой оболочки гастродуоленальной зоны / И. В. Маев, М. Г. Гаджиева, Н. И. Овчинникова // Клиническая медицина. - 2004. - №12. - С. 4-9.
14. Реброва О. Ю. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ STATISTICA / О. Ю. Реброва - М.: Меди Сфера. - 2002. - 312 с.
Summary
R.A.Pelenyo, candidate of veterinary sciences, docent
Lviv national university of veterinary medicine and biotechnologies named
after S.Z.Gzhytskyj
PECULIARITIES OF IMMUNITY IN PIGS BY THE INFLUENCE OF
CONDITIONALLY PATHOGENIC MICROORGANISMS END
BALANTIDIUM
Research results of cells and humoral immunity indices of clinically healthy piglets, and piglets with the disorders of gastro-intestinal tract of bacterial-balantidical etiology were shown.
Key words: immunity, invasion, balantidium, parasitocenosis, circulated immune complexes, lymphocytes.
Рецензент - к.б.н., доцент Турко 1.Б.
381
