CC BY
25
УДК 576.8:619:616.31:636.7
Семанюк Н.В. ©
Льв\вський нацюнальнийутеерситет ветеринарногмедицини та бютехнологт
Iмет С.З. Гжицького
ПОКАЗНИКИ 1МУН1ТЕТУ У СОБАК ЗА ХРОН1ЧНОГО КАТАРАЛЬНОГО Г1НГ1В1ТУ
Встановлено, що хротчний катаральный гтг1вт у собак призводитъ до Iмунолог1чног недостатностг системного гмуштету. Наростання важкост1 патолог1чного процесу у собак супроводжувалося збмьшенням ктъкостг загалъних циркулюючих гмунних комплекте у кровг. За хротчного катарального ггнггвту у кров/ собак збшъшуетъся кглъкгстъ Т-супресор1в без суттевих змту субпопуляцп Т-хелпер1в, що приводить до зниження ¡мунорегуляторного тдексу. У ротов1й ргдит хворих собак гз зб1лъшенням ступеня важкост1 запалення у тканинах пародонта в1дбуваетъся наростання сироваткових IмуноглобулШе I посилення антитыоутеорення.
Ргвень сироваткових гмуноглобулшв у ротовш ргдинг собак за ХКГ зростае гз збыъшенням ступеня запалення. При цъому вм1ст та У собак за важкого ступеня хвороби виявився вгроггдним (р<0,01), у той час, як тдеищення р1вня ^О мало тенденцтний характер.
Ключое1 слова: собаки, хронгчний катаралъний гтг1вт, Т-л1мфоцити, В-л1мфоцити, Т-хелпери, Т-супресори, гмуноглобулти, циркулююч1 гмунш комплекси, крое, ротова ргдина.
УДК 576.8:619:616.31:636.7
Семанюк Н.В.
Львовский националъныйуниверситет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицъкого
ПОКАЗАТЕЛИ ИММУНИТЕТА У СОБАК, БОЛЬНЫХ ХРОНИЧЕСКИМ КАТАРАЛЬНЫМ ГИНГИВИТОМ
Установлено, что хронический катаральный гингивит у собак приводит к иммунологической недостаточности системного иммунитета. Нарастание тяжести патологического процесса у собак сопровождается увеличением количества общих циркулирующих иммунных комплексов в крови. При хроническом катаральном гингивите в крови собак увеличивается количество Т-супрессоров без существенных изменений в субпопуляции Т-хелперов, которая приводит к снижению иммунорегуляторного индекса. В ротовой жидкости больных собак с увеличением степени тяжести воспаления в тканях пародонта происходит повышение уровня сывороточных иммуноглобулинов и усиление антителообразования.
Уровень сывороточных иммуноглобулинов в ротовой жидкости собак за ХКГ нарастал с увеличением степени воспаления. При этом содержание и
© Семанюк Н.В., 2014
Науковий кер1вник - д.вет.н., професор Хомин Н.М.
306
IgM, у собак за тяжелой степени болезни оказался вероятным (р <0,01), в то время, как повышениеуровня IgG мало тенденциозный характер.
Ключевые слова: собаки, хронический катаральный гингивит, Т-лимфоциты, В-лимфоциты, Т-хелперы, Т-супрессоры, иммуноглобулины, лизоцим, циркулирующие иммунные комплексы, кровь, ротовая жидкость.
UDC 576.8:619:616.31:636.7
N.V. Semaniuk
Lviv national university of veterinary medicine and biotechnologies named after S.Z.
Gzhytskyj
DOGS PATIENT WITH HAVE INDEXES OF IMMUNITY CHRONIC CATARRHAL GINGIVITIS
Established that chronic catarrhal gingivitis in dogs leads to immune deficiency immune system. The increase in the severity of the pathological process in dogs was accompanied by an increase in the total number of circulating immune complexes in the blood. For chronic catarrhal gingivitis in dogs blood increases the number of T- suppressor cells without significant changes in the subpopulation of T-helper cells , which leads to a decrease in immunoregulatory index. In patients with oral fluid of dogs with increasing severity of inflammation in periodontal tissues there is an increase of serum immunoglobulins and increased antibody production.
Keywords: dogs, chronic catarrhal gingivitis, T lymphocytes, B-lymphocytes, T-helpers, T-suppressors, immunoglobulins, lysozyme, circulating immune complexes, blood, oral fluid.
Вступ. Запалення ясен у собак носить неспециф1чний характер. Головною причиною катарального гшпв1ту е мжрофлора зубного нальоту, який називають мжробною бляшкою або бюпл1вкою [7]. За ди токсишв мжробно! бляшки розвиваеться спочатку гострий катаральний гшпв1т, який через 3-4 тижш переходить у хрошчний катаральний гшпв1т (ХКГ) з уЫма клшшо-морфолопчними ознаками [4]. Реал1защя впливу мжробно! бляшки на ясна залежить вщ стану захисних сил оргашзму, зокрема його ¿мунного статусу. За хрошчних запальних процеЫв на слизових оболонках найбшьш виражеш зм1ни з боку ¿мунокомпетентних кл1тин рееструються у мкщ локал1зац11 патолог1чного процесу. Проте, як св1дчать дан1 окремих автор1в, реакц11 з боку кл1тинно! i гуморально! ¿мунно! системи рееструються i на системному piBHi
[3]. . .
Незважаючи на велику кшькють даних, що стосуються проблеми хрошчного запалення у пародонт1, дос1 немае едино! думки щодо спрямованост1 та глибини ¿мунних порушень за хрошчного катарального гшпв1ту. Саме тому, визначення системного i м1сцевого ¿мун1тет1в е актуальним, оск1льки дозволяе отримати цшну ¿нформац1ю щодо стану ¿мунно! системи за хрошчного катарального гшпв1ту у собак.
Мета роботи. Досл1дити ¿мунолопчний проф1ль у собак, хворих на хрошчний катаральний гшпв1т (ХКГ).
307
Матер1али та методи. Стан ¿муштету дослщжували у безпородних домашшх собак bîkom 5,0-6,0 роюв вагою 10-30 кг хворих на ХКГ, яю за клмчним проявом патолопчного процесу в яснах були роздшеш на 4 групи (по 5 тварин у кожнш): контрольну - здоров! тварини, I-шу дослщну - з легким ступенем ХКГ, II-гу - з середшм i III-тю дослщну групу - з важким ступенем nepeöiry хвороби.
Субпопуляцшний склад л1мфоцит1в у кров! собак визначали вщповщно до загальноприйнятих методик [5, 8-10]. 1мунорегуляторний шдекс (IPI) визначали як стввщношення Т-хелпер1в до T-cynpecopiB. Bmîct у кров! i ротовш рщиш р1зних фракцш ¿муноглобулмв вивчали методом рад!ально! ¿мунодифузп - за Манчм [10]. Загальний р1вень циркулюючих 1мунних комплекс1в (Ц1К) визначали за молекулярного масою [6], р1вень л1зоциму у ротов1й р1дин1 -нефелометричним методом в модиф1кац11 В.М. Шубика i М.Я Левина (1982) [1]. Отриманий цифровий матер1ал оброблений методами вар1ацшно1 статистики на персональному комп'ютер1 з використанням програми Microsoft Excel „Statistica 7".
Результати досл1дження та ïx обговорення. Результати досл1джень 1мунного статусу собак з ХКГ представлен! у таблиц! 1.
Таблиця 1
1мунолоНчш показники Kpoßi собак, хворих на хрошчний катаральний _riHriBÎT, M±m, n=5_
Показник Групи собак
Контроль I II III
Л1мфоцити, Г/л: 2,78±0,12 2,65±0,15 2,64±0,13 2,75±0,16
Т-л1мфоцити, Г/л 1,24±0,11 1,25±0,09 1,33±0,06 1,36±0,08
В-л1мфоцити, Г/л 0,42±0,04 0,40±0,03 0,41±0,04 0,39±0,02
0-кл1тини, Г/л 1,12±0,09 1,00±0,10 0,90±0,04 0,90±0,05
Т-хелпери, Г/л: 0,68±0,05 0,67±0,03 0,69±0,06 0,70±0,04
Т-супресори, Г/л 0,56±0,04 0,58±0,05 0,64±0,04 0,66±0,04
Тх/Тс, умов. од. 1,22±0,10 1,17±0,09 1,07±0,04 1,06±0,05
Ig G, г/л 3,30±0,10 3,2±0,08 3,19±0,07 3,13±0,06
Ig A, г/л 1,22±0,07 1,2±0,04 1,12±0,04 1,05±0,06
Ig M, г/л 0,88±0,07 0,86±0,05 0,80±0,05 0,72±0,06
Ц1К загальш, умов. од. 35,28±2,92 40,12±2,08 47,36±3,34 57,06±3,19*
Примтка: * - Р<0,05 в1дносно контролю
3 наведених у таблиц! даних видно, що показники системного ¿муштету не виходили за меж! ф!з!олог!чних величин. Саме цей факт переконливо засвщчуе те, що ХКГ у собак е не загальним, а мюцевим процесом ! основн! зм!ни ¿муштету в!дбуваються у д!лянц! ясен. Разом з цим, звертае на себе увагу менша к!льк!сть л!мфоцит!в у кров! собак з ХКГ пор!вняно ¿з контрольною групою тварин, що очевидно е насл!дком запального процесу в яснах. Так, у кров! собак, хворих на хрошчний катаральний гшпв!т (ХКГ), кшькост! л!мфоцит!в знижувалася за легкого ступеня хвороби на 0,13, середнього - 0,14 ! важкого ступеня - на 0,03 Г/л.
Оцшка результат!в досл!дження складу субпопуляцш Т-л!мфоцит!в у собак з ХКГ показала, що !х загальна к!льк!сть достов!рно не в!др!знялася вщ показник!в контрольно! групи, спостер!галося лише незначне !х зб!льшення з
308
наростанням важкосп патолопчного процесу. Р1знищ у кшькосп В-л1мфоцппв у кров1 собак, хворих на ХКГ пор1вняно \ контрольною групою знаходилися у межах статистично! похибки. Проте, на вщмшу вщ Т- I В-л1мфоцппв, кшьккть 0-кл1тин у тварин з ХКГ була нижчою, що вказуе на зниження неспециф1чного захисту вщ мшрооргашзм1в та ¿мунобюлопчного нагляду за постшшстю кл1тинного складу оргашзму [3].
На тл1 зазначених змш у собак з ХКГ виявлено зниження ¿мунорегуляторного ¿ндексу за рахунок збшьшення у кров1 кшькостс Т-супресор1в, як1 надшеш цитотоксичними властивостями, що вказуе на хрошзацш шфекци через неповну ерадикацш збудника [2].
Таким чином, ХКГ у собак приводить до ¿мунолопчно! недостатност1 з боку кл1тинно! ланки системного ¿муштету, яю, у сукупност1 з клмчними ознаками хрошчного запального процесу в пародонт1, дозволяють д1агностувати щ змши як ¿мунодефщит.
Гуморальна ланка ¿муштету, яка е переважаючою за бактер1альних шфекцш ¿з позакл1тинним перебуванням патогену (стрептококи, стафшококи, ешерихп, синьогншна паличка, протей тощо.) [3], зокремар1вш ¿муноглобулмв р1зних клас1в (1&М, IgG, сироваткового IgA), достов1рно не вщр1знялися у собак з ХКГ вщ р1вшв нормальних значень у здорових тварин, проте пом1тною е тенденцш до 1х зниження.
Наростання важкосп патолопчного процесу за ХКГ у собак супроводжувалося збшьшенням кшькост1 загальних ЩК у кровг Зокрема, у собак за важкого ступеня хвороби, встановлено в1рогщне пщвищення р1вшв загальних ЦТК у 1,62 рази (р<0,05). Зростання Ц1К, на нашу думку, е свщченням залучення ¿мунокомплексного мехашзму пошкодження тканин за ХКГ у собак через тривале персистування антигену (шфекту).
Як вщм1чалося вище, для ХКГ у собак бшьш характерним е мкцевий ¿муштет, у якому визначна роль вщводиться основному антим1кробному чиннику неспециф1чного ¿муштету - л1зоциму (рис. 1) та ¿муноглобулшам (рис. 2).
14 12 10 8 6 4 2 0
/
{— А—
/
/
1
г
Контрольна група
I група
II група
група
□ ЛЬоцим, од./мл
Рис. 1. Вмкт л1зоциму у ротовш рщиш собак, хворих на хрошчний катаральний гшНвгг
Результати проведених дослщжень (рис. 1) показали, що у ротовш рщиш собак за легкого ступеня ХКГ вщм1чаеться в1рогщне пщвищення вмкту
309
л1зоциму пор1вняно ¿з здоровими тваринами, а за середнього \ важкого -тенденцш до зниження.
Пор1вняння вмкту SIgA у ротовш рщиш хворих на ХКГ собак залежно вщ ступеня тяжкост1 показало (рис. 2), що за легкого ступеня хвороби р1вень секреторного ^А виявився нижним пор1вняно ¿з здоровими собаками.
Однак,, в м1ру наростання ступеня тяжкост1 запального процесу в яснах вщбуваеться збшьшення його вмкту за середнього на 1,04% I важкого ступеня тяжкост1 - на 1,17%. При цьому в1рогщне збшьшення р1вня SIgA було лише у собак за важкого ступеня ХКГ (р<0,01).
0,вп--1 '
\—7\
0,5;е=7| 7=-(\
о^^ъ^МЛ -
0,3- "¡Г ])—
0,2
0,1
0-1—1----У-,—----1^-,—I----1^-,—I----У-С
Рис. 2. Показники гуморального ¡муштету у ротовш рщиш собак, хворих на хрошчний катаральний гшпвгг, г/л.
Р1вень сироваткових ¿муноглобулмв у ротовш рщиш собак за ХКГ наростав ¿з збшьшенням ступеня запалення. При цьому вмкт IgA та IgM, у собак за важкого ступеня хвороби виявився в1рогщним (р<0,01), у той час, як пщвищення р1вня ^О мало тенденцшний характер. Имов1рно, так1 змши виникають внаслщок системного включения синтезу цих ¿муноглобулмв у вщповщь на агресш патогенно! мжрофлори зубно! бляшки.
Отже, у ротовш рщиш собак за ХКГ ¿з збшьшенням ступеня запалення у тканинах пародонта вщбуваеться зростання вмюту сироваткових ¿муноглобулмв, посилення антитшоутворення (пщвищення р1вня SIgA), що свщчить про актив1зацш гуморального специф1чного ¿муштету (В-системи).
Висновки: 1. Хрошчний катаральний гшпвп" у собак призводить до ¿мунолопчно! недостатност1 з боку кл1тинно! \ гуморально! ланок системного ¿муштету.
2. Наростання важкост1 патолопчного процесу за ХКГ у собак супроводжуеться збшьшенням кшькост1 загальних циркулюючих ¿мунних комплекав у кровг
3. За хрошчного катарального гшпвпу у кров1 собак збшьшуеться кшьккть Т-супресор1в без суттевих змш у субпопуляцп Т-хелпер1в, що приводить до зниження ¿мунорегуляторного шдексу.
4. У ротовш рщиш собак за ХКГ ¿з збшьшенням ступеня запалення у тканинах пародонта вщбуваеться зростання вмюту сироваткових ¿муноглобулмв I посилення антитшоутворення.
310
1_
I
Гй
Контрольна група Iгрупа
II група
Iгрупа
□ Э1д А □ 1д А
□ 1дМ
□ 1д О
Л1тература
1. Гильмиярова Ф.Н. Аналитические подходы к изучению показателей метаболизма в ротовой жидкости. М.: Известия, - 2006. - 312 с.
2. Казм1рчук B.C. 1нтерпретащя лейкограми та ¿мунограми згщно з сучасними позищями / «Внутренняя медицина» 4(4) 2007.
3. Казм1рчук B.C. Клшчна ¿мунолопя та алерголопя / Казм1рчук B.C., Ковальчук Л.В.// - Вшниця: Нова книга, 2006. - 526 с.
4. Пауков B.C. Патогенетические аспекты хронического воспаления / Пауков B.C., Салтыков Б.Б., Ермакова Н.Г., Шашлов С.В. // Архив патологии. -1998. - Том 60, № 1. - С. 34-38.
5. Чередеев А.И. Количественная и функциональная оценка Т- и В-систем иммунитета человека / А.И. Чередеев // Общие вопросы патологии. —М. - 1976. -Т.4. - С. 126-160.
6. Digeon M. Detection of circulating immune complexes in human sera by simplified assays polyethylene glycol / M. Digeon, M. Laver, J. Riza, J.F. Bach // J. Immunol. Meth. - 1977-. Vol. 16. - P. 165-183.
7. Filoche S. Oral Biofilms: Emerging Concepts in Microbial Ecology / Filoche S., Wong L., Sissons C.H. // Journal of Dental Research. - 2010. - 89. - P. 8-18.
8. Jondell M. Surface markers on human T- and B- lymphocytes / M. Jondell, G. Holm, H. Wigzell // J. Exp. Med. - 1972. - Vol. 136(2). - P. 207-215.
9. Limatibul S. Theophillin modulations of E-rossette formations as an indicator of t-cell maturation / S.Limatibul, A. Shore, H.Dosh, E.Gelfand // Clin. Exp. Immunol. - 1978. - Vol. 33(3). - P. 503-513.
10. Manchini G. Immunochemical quantitation of antigens by single radial immunodiffusion / G. Manchini, A. O. Garbinara, S. F. Heremans // Immunochemstry. - 1965. - Vol. 2, N 6 - P. 965.
11. Mendez N.F. Technical aspects of the rosette test used to detect human complement receptor (B) and sheep erythrocyte binding (T) lymphocytes / N.F. Mendez, M.E.A. Tolnai B.P.A. Silveira et all // Jimmunol. - 1973. - Vol.111. - P. 860 -867.
Рецензент - д.вет.н., професор Гуфрш Д.Ф.
311
