CC BY
35
УДК 619:616.36-084:615.244:636.5
Мельник А.Ю., к. вет. н. , Пономар СЛ., д. вет. н. ©
Бглоцертвсъкый нацюналъный аграрныйутверсытет
ПРОФ1ЛАКТИКА ГЕПАТОДИСТРОФ11У КУРЧАТ-БРОЙЛЕР1В
3 ВИКОРИСТАННЯМ ПРЕПАРАТ1В КАРН1ВЕТ Ь I В1ГОРПОЛ
Результаты клт1ко-бюхгм1чных дослгджень показали, що быъш шформатывнымы у рантй д1агностыщ патологи печшки виявилися бюх1м1чт дослгдження сироватки кров/ та патолого-анатом1чт змты, ят вказували на розвиток жыровог гепатодыстрофп, зумовленог, насамперед, використанням високоенергетичних рацютв годгвлг, ят забезпечуютъ высот приросты маси тыа, вакцинащею та антибютикотератею птицг у перюд вирощування. Критер1ем ощнки функцюналъного стану печтки за гострого / хротчного переб1гу патолог1чного процесу може слугувати вм1ст загалъного бтка, сечовог кислоты та актывшстъ АсАТ / АлАТу сыроватщ кров/ курей. Дворазове з 11 по 17 та з 20 по 27 добу выпоювання препарату Картвет Ь у комплект з выкорыстанням втамтно-ам1нокыслотного препарату 1нтровт А + ВП з 18 по 20 добу курчатам-бройлерам у дозах 1 мл/л та 1 г/4 л пытног воды вгдповгдно позытывно вплывае на функцгю гепатоцыт1в / выведения урат1в, що тдтверджуетъся зныженням (- 21,2 %; р<0,05) актывност1 АсАТ до 2,15±0,12 ммолъ/год*л та концентрацИ сечовог кислоты на 21,5 % (0,40±0,03 ммолъ/л; р<0,05). Мтералъныы обмт характерызувався збыъшенням вмжту калъцно та магшю на 16,7 / 18,2 % вгдповгдно. Угрут дослгду (отрымувалы 1 мл Каршвету Ь 11 г/4 л воды1нтровту А + ВП) ознакы жыровоггепатодыстрофИ'выявлялы у 71,4 %. Водночас за д1агностычного розтыну труте птыц1 групы контролю у 85,7 %.
Ключов1 слова: гепатодыстроф1я, д1агностыка, загалъныы бток, сечова кыслота, АсАТ, АлАТ, Картвет Ь.
УДК 619:616.36-084:615.244:636.5
Мельник А.Ю., к. вет. н., Пономарь С.И., д. вет. н.
Белоцерковскыы нацыоналъныы аграрныыуныверсытет
ПРОФИЛАКТИКА ГЕПАТОДИСТРОФИИ У КУРЧАТ-БРОЙЛЕРОВ С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ ПРЕПАРАТОВ КАРНИВЕТ Ь И ВИГОРПОЛ
Результаты клыныко-быохымыческих ысследованыы показалы, что более ынформатывнымы в ранней дыагностыке патологыы печены оказалысъ быохымыческые ысследованыя сывороткы кровы ы патологоанатомыческые ызмененыя, которые указывалы на развытые жыровой гепатодыстрофыы, обусловленной, прежде всего, ысполъзованыем высокоэнергетыческых рацыонов
Науковий консультант - академж НААН Укра!ни Левченко В.1. © Мельник А.Ю., Пономар С.1., 2014
235
кормления, обеспечивающих высокие приросты массы тела, вакцинацией и антибиотикотерапией птицы в период выращивания. Критерием оценки функционального состояния печени при остром и хроническом течении патологического процессаможет служить содержание общего белка, мочевой кислоты, активность АсАТ и АлАТ в сыворотке крови кур. Двукратная с 11 по
17 и с 20 по 27 сутки выпойка препарата Карнивет L в комплексе с использованием витаминно-аминокислотного препарата Интровит А + ВП с
18 по 20 сутки цыплятам-бройлерам в дозах 1 мл/л и 1 г/4 л питьевой воды, положительно влияет на функцию гепатоцитов и выведение уратов, что подтверждается снижением ( 21,2%, р <0,05) активности АсАТ до 2,15 ± 0,12 ммоль/чл и концентрации мочевой кислоты на 21,5% (0,40 ± 0,03 ммоль/л, р <0,05). Минеральный обмен характеризовался увеличением содержания кальция и магния на 16,7 и 18,2% соответственно. В группе опыта (получали 1 мл Карнивета L и 1 г/4 л воды Интровита А + ВП) признаки жировой гепатодистрофии отмечали у 71,4 %. В то же время, при диагностическом вскрытия трупов птицы группы контроля - у 85,7%.
Ключевые слова: гепатодистрофия, диагностика, общий белок, мочевая кислота, АсАТ, АлАТ, Карнивет L.
UDC 619:616.36-084:615.244:636.5
Melnyk A., candidate of veterinary science, Ponomar S., doctor of veterinary science Bila Tserkva state agrarian university
PREVENTION HEPATODYSTROPHY IN BROILER CHICKENS WITH USING DRUGS KARNIVET L AND VIHORPOL
Results of clinical and biochemical studies have shown that more informative in the early diagnosis of liver disease were serum biochemical studies and pathological-anatomical changes, indicating the development of adipose hepatodystrophy caused primarily using high feed rations that provide high gain body mass vaccination and antibiotic therapy birds during breeding. The criterion for assessing the functional state of the liver in acute and chronic pathological process can serve as the content of total protein, uric acid, AST and ALT activity in serum of chickens. Half board from 11 to 17 and from 20 to 27 day watering drug Karnivet L in combination with the use of vitamin and amino acid preparation Introvit A + VP from 18 to 20 days broiler chickens at doses of 1 ml /1 and 1 g/41 of drinking water in accordance positive effect on the function of hepatocytes and excretion of urate, as evidenced by a decrease (21,2%, p <0,05) activity of AST to 2,15 ± 0,12 mmol/l*h and the concentration of uric acid in 21,5% (0,40 ± 0,03 mmol /l; p <0.05). Mineral metabolism characterized by an increase in calcium and magnesium by 16,7 and 18,2%, respectively. In the experiment group (treated with 1 ml Karnivetu L and 1 g/41 water Introvitu A + GC) showed signs of fatty hepatodystrophy in 71,4%. At the same time diagnostic autopsies — bird control group in 85,7%.
236
Внутршнш ринок кра!ни близький до насичення продуктами бройлерного виробництва. Птах1внича галузь держави у 2013 р. отримала 1,2 млн м'яса птищ [1, 2]. Станом на юнець 2013 р. частка м'яса курчат-бройлер1в, яких утримують стьськогосподарсью пщприемства, у загальнш структур! виробництва становить понад 98 %, шдиюв - приблизно 0,5, гусей - майже 0,4 та качок - 0,3 % [3].
В останш роки експорт м'яса птищ стр1мко збшьшувався. Поставки здшснювалися в 21 крашу свпу [4, 5]. Кшець 2013 року запам'ятався украшським виробникам курятини вщкриттям нового ринку для експорту -Свропейського Союзу. Зокрема, право поставляти заморожену курятину отримало ПАТ "Мирошвський хл1бопродукт". Вщвантаження курятини украшського виробництва проводиться у Франци та Голландш. Поставки украшсько! продукци свщчать про здатшсть виробниюв забезпечувати високу И яюсть [6-9].
Найбшьш важливим фактором у рентабельному вирощуванш птищ м'ясного напряму продуктивное^ е яккна год1вля. Майже 70 % у соб1вартост1 затрат на вирощування курчат-бройлер1в складають корми. За конверсп корму 1,6-1,7 1 р1вня обмшно! енерги 1,45 мДж середньодобов1 прироста маси тша за кл1ткового утримання у 36-42-добовому вщ1 становлять 54,7-74,1 г на добу [10, 11]. Такий штенсивний ркт птищ у певних перюдах вщгод1вл1 порушуе баланс м1ж засвоенням I використанням поживних речовин корму та отриманням бюлопчно повнощнного м'яса курчат. Негативний вплив на обмш речовин мають безконтрольне використання антибютимв, х1м1чних стимулятор1в росту, планова вакцинащя тощо. Нерщко в1тчизняна птахошдустр1я, слшо копшючи рецептуру закордонних прем1кс1в, оч1куе отримати вщ згодовування таких корм1в надприбутки I таким чином компенсувати вкладеш кошти. Однак адаптащя до тако! год1вл1 проходить надто повшьно, не прогнозовано створюються умови I першопричини для виникнення метабол1чних хвороб, зокрема, гепатодистрофп.
Хвороби печшки значно поширеш серед стьськогосподарських I др1бних домашшх тварин. У структур! внутршшх хвороб, за даними р1зних автор1в, патолопя печшки складае вщ 5,0 до 50,8 %. Д1агностують гепатит, гепатодистрофш, цироз, абсцеси печшки, холецистит I жовчнокам'яну хворобу [12-20].
Мета роботи: пор1вняти гепатопротекторний ефект препарат1в Каршвет Ь 1 В1горпол у профшактищ гепатодистрофп в курчат-бройлер1в.
Матер1ал та методи. У дослщ1 було використано 40 курчат-бройлер1в 10-та 35-добового вшу кросу СоЬЬ-500. Пщ час проведения роботи враховували клш1ко-бюх1м1чш показники. Птицю розподшили на дв1 групи (контрольну I дослщну) по 20 у кожнш.
Курям контрольно! групи випоювали вЫ в1тамшно-мшеральш, амшокислотш та загально-стимулювальш препарата, передбачеш технолопчною картою з використання кросу птищ. Водночас погол1в'ю дослщно! групи, враховуючи бюх1м1чне дослщження кров1, дворазово на 10 I 20 добу упродовж 7 д1б випоювали гепатопротекор Каршвет Ь у доз1 1 мл/л води. 3 18 по 20 день здшснювали в1тамш1защю препаратом 1нтров1т А+ ВП у доз1 1 мл/л води.
237
Проводили клш1чне дослщження птищ та анал1з бюх1м1чних показнимв сироватки кров!. За кл!шчного дослщження курчат-бройлер1в 10-добового в1ку встановлено, що птиця рухлива й активна, мае добру вгодовашсть, на що вказуе оптимально розвинена трудна мускулатура. Середня маса курчат становила 231±5,34 г. Птиця мала мщно розвинений кютяк, оскшьки за пальпацп не спостер1гали викривлення килю i деформаци ребер та трудно! кл1тки в цшому. Рог1вка прозора, кон'юнктива рожевого кольору. Оглядом носових отвор1в встановили i'x прохщшсть для пoвiтpя; витiкaння, xapaKTepHi для ньюкаслсько! хвороби, iнфeкцiйнoгo ларинготрахе!ту, pnHiTy нeiнфeкцiйнoi eтioлoгii, вщсутш. Прохщшсть зовшшшх слухових 0TB0piB збережена. Слизова оболонка язика, твердого пiднeбiння i хоан рожевого кольору, без нашарувань. Гортань оглядали, зaздaлeгiдь виводячи i'i в ротову порожнину (максимально розкривають дзьоб, великим пальцем притискають язик до нижньо! частини дзьоба). Слизова оболонка горташ без MexaHi4HHx пошкоджень та нальоту, рожевого кольору. Пальпащею трахеальних кiлeць бoлючicть не встановлена.
Воло овально! форми, BMicT кашкопод!бно! консистенци. Живiт не збiльшeний, м'язова частина шлунка, розташована у нижнш дiлянцi живота злiвa, щiльнoi консистенци, з 4iTKO окресленими краями. Слизова оболонка клоаки рожевого кольору, цшсна, без нашарувань.
Температура тша в середньому становила 41,3±1,24 °С. Птиця добре споживала корм i пила воду. Гребшь та 6opiflKa яскраво-рожевого кольору. Оперення блискуче, гладеньке, розмщувалося piBHHMH симетричними рядами уздовж тша та мало природне для даного кросу забарвлення.
3piflKa BiflMi4ann симптоми перозу, спричиненого, очевидно, недостатшстю xoлiнy i мангану. Проте без лабораторного дослщження сироватки Kpoßi диференцшвати це захворювання Bifl paxiTy складно.
За 6ioxiMi4Horo дocлiджeння сироватки Kpoßi курчат 10-добового BiKy виявили, що BMicT загального бiлкa у середньому складав 62,8±4,03 г/л (Lim 34,5-76,3) за норми 43-60 г/л. Одним ¿з к!нцевих продукт!в б!лкового обмшу у птиц! е сечова кислота [21-24]. 3 метою бшьш детального дослщження видшьно! функцй' нирок та мeтaбoлiзмy пурин!в було визначено pieeHb урикемй'. Так, у 3 пробах кров! (15 %) р!вень сечово! кислоти б!льше 0,6 ммоль/л (норма - 0,24-0,48 ммоль/л), у середньому по rpyni - 0,55±0,03 ммоль/л (Lim 0,32-0,75).
Ocкiльки реакцй', в результат! яких вiдбyвaeтьcя розпад пуринових основ, пуринових нуклеотид!в та Hy^eo3HfliB до сечово! кислоти, проходять у печшщ, ми дocлiдили функц!ональний стан цього органа за активн!стю шдикаторних фермент!в АсАТ та АлАТ. Актившсть АсАТ коливалась у межах 2,04-3,64 ммоль/год*л i в середньому по rpyni становила 3,0±0,23 ммоль/год*л, актившсть АлАТ - 1,04±0,09 ммоль/год*л (Lim 0,71-1,65, табл. 1). Слщ зазначити, що у 20 % бройлер!в активн!сть АсАТ була бiльшe 3,0 ммоль/год*л.
Досл!дженням noKa3HHKiß A-BiTaMiHHoro обмшу встановлено, що вм!ст ретинолу в сироватц! кров! складае 152,7±10,1 мкг/100 мл (Lim 68,4-174,0).
238
Таблиця 1
EioxiiviiMHi показники сироватщ кров1 курчат-бройлер1в кросу Cobb-500
Бюметричний показник Заг. бшок, г/л Сечова кислота, ммоль/л АсАТ, ммоль/год'л АлАТ, ммоль/год'л В1там1н А, мкг/100 мл
Lim 34,5-76,3 0,32-0,75 2,04-3,64 0,71-1,65 68,4-174,0
M±m 62,8±4,03 0,55±0,03 3,01±0,24 1,05±0,96 152,7±10,1
За недостатньо! кшькост1 в1тамшу А у корм1 збшьшуеться вм!ст у кров1 сечокислих солей у 8-9 раз1в, що е наслщком порушення регенераци ниркового ештелш, особливо за вщсутносп в ращош корм1в рослинного походження.
Дослщженням мшерального обмшу встановлено, що л1м1ти вмкту загального кальцш складають 1,94-3,72 ммоль/л, неоргашчного фосфору -1,31-2,25, загального магнш 0,85-1,31 ммоль/л (табл. 2). Р1вень ф1зюлопчно активного (юшзованого) кальцш становив у середньому 1,04±0,04 ммоль/л (40,9 % вщ загально! юлькостц Lim - 0,82-1,23 ммоль/л). Актившсть загально! лужно! фосфатази 238,0-701,0 за середнього значения - 526,4±42,0 Од/л.
Така актившсть ферменту е ф1зюлопчним явищем, оскшьки в оргашзм1 птищ формуеться юстяк. У такому вщ1 штенсивно проходять процеси резорбци i ремоделшгу кютково! тканини. Тому для бшьш детального дослщження потр1бно визначати актившсть кишкового ¿зоферменту ЛФ, яка збшьшуеться за патологи печшки [25].
Таблиця 2
EioxiiviiMHi показники мшерального обмшу курчат-бройлер1в_
Бюметричний показник Загальний кальцш, ммоль/л 1отзований кальцш, ммоль/л Неоргатчний фосфор, ммоль/л Загальний магнш, ммоль/л Активн1сть загально! лужно! фосфатази, Од/л
Lim 1,94-3,72 0,82-1,23 1,24-2,25 0,85-1,34 238-701
M±m 2,54±0,17 1,04±0,04 1,61±0,10 1,13±0,05 526,0±42,0
Поряд ¿з клш1ко-бюх1м1чним дослщженням було проведено патолого-анатом1чний розтин 12 трушв вибракувано! птищ. У 3 бройлер1в (25,0 %) виявляли ознаки жирово! гепатодистрофп.
Таким чином, результата дослщжень пщтверджують вщсутшсть клмчного прояву гепатодистрофп, а бюх1м1чне дослщження кров1 вказуе на субклмчний переб1г патологи печшки. Пщвищення активное^ АсАТ у сироватщ кров1 курей пщтверджуеться макроскошчними змшами, притаманними бшковш та жировш гепатодистрофп. Профшактику хвороб печшки у господарств1 проводять шляхом випоювання курям упродовж 16-22 та 32-38 д1б препарату В1горпол.
Враховуючи результати клiнiкo-бioxiмiчниx та патолого-анатом1чних дослщжень, поруч ¿з плановим випоюванням препарату В1горпол (птиця контрольно! групи згщно з технолопчною картою) упродовж 11-17 та 21-27 доби з метою
239
профилактики хвороб печшки птищ дослщно! групи замють препарату Вкюрпол випоювали препарат Каршвет L у доз! 1 мл/л пигно! води. 1 мл препарату Карншет L мктить L-KapHiTHHy гщрохлориду - 50, сорбгголу - 250 та магию сульфату гептагщрату - 250 мг. Контролем слугувала птиця, яку утримували в шшому пташнику i випоювали препарат В1горпол у доз! 1 мл/л води з 16 по 22 та 32-38 добу за схемою вирощування курчат. 3 18 по 20 добу птищ дослщно! i контрольних груп проведено в1тамш1защю вiтaмiннo-aмiнoкиcлoтним комплексом 1нтров1т А+ ВП у доз! 1 г/4 л води.
Птсля заюнчення пpoфiлaктичниx заход1в було повторно проведено клшчне дослщження та анал1з бюх!м!чних показниюв сироватки кровг
За клшчного дослщження 35-добових курчат змш загального стану у птищ контрольно! та дослщно! груп ми не виявляли. Загалом, птиця добре споживала корм i воду. Оперення гладеньке, блискуче, розмщувалося ршними симетричними рядами.
Б1ох1м1чним дослщженням сироватки кров! встановили, що вмкт загального бшка в сироватщ кров! курчат досл1дно! групи зменшувався (р<0,01) на 24,3 % i складав 47,5±2,78 г/л (Lim 33,4-60,1) пор1вняно з попередшм показником -62,8±4,03 г/л (рис. 1). Водночас у сироватщ кров! курчат контрольно! групи тенденщя до зменшення р1вня загального бшка була менш вираженою - 49,3±2,8 г/л (- 21,5 %; р<0,05). Слщ зазначити, що в!рогщно! р1знищ м1ж р1внем загального бшка у птищ контрольно! та дослщно! груп не спостер!гали. Вочевидь, така динамка е ф!з!олог!чною законом!рн!стю, оскшьки в цьому технолог!чному nepiofli бшкове живлення в рацюш курчат дещо зменшують. Концентрац!я сечово! кислоти складала 0,40±0,03 ммоль/л (Lim 0,24-0,57), що було на 21,5 % менше (р<0,001) в!дпов!дного значения у курчат контрольно! групи (0,51±0,04 ммоль/л; Lim 0,32-0,75) та на 27,2 % пор!вняно з попередн!м показником (10 доба).
3
2,73
2,5 2 1,5
1
0,5 0
0,51
0,40*
2,15*
0,65
0,57
Сечова кислота (ммоль/л)
А сА Т (ммоль/г*л)
АлАТ (ммоль/г*л)
□ Контроль ПДосл1д
Рис. 1. EioxiMi4Hi иоказиики сироватки Kpoßi птищ 35-добового вжу за використання препарату Каршвет L
Примтки: * - р<0,05; *** р< - 0,001 пор!вняно з контрольною групою
240
Зниження вмюту сечово! кислоти насамперед пов'язане 3i зменшенням щтснсивносп обмшу пуришв. Очевидно, це пов'язано з регенеращею ештелш ниркових канальщв i иокращенням виведення ендогенно! сечово! кислоти, яка утворюеться внаслщок розпаду нукле!нових кислот. Природним мехашзмом зниження вмюту сечово! кислоти е зменшення за нормами год1вл1 сирого протешу до 19 %. Актившсть АсАТ у сироватщ кров1 курей досл1дно! групи, яка отримувала Каршвет L, була менше 21,2 % (р<0,05) i становила 2,15±0,12 проти 2,73±0,19 ммоль/(год*л) у птищ групи контролю. Слщ вщм1тити, що актившсть АсАТ у 60 % бройлер1в не виходила за меж1 2,0 ммоль/(год*л). Под1бна динамжа активное^ АлАТ: у курчат дослщно! групи вона становила 0,57±0,04, контрольно! - 0,65±0,06 ммоль/(год*л).
При використання гепатопротектора Каршвет L та в1тамшного препарату 1нтров1т А+ ВП р1вень ретинолу в сироватщ кров1 птищ дослщно! групи мав лише тенденцш до збшьшення, пор1вняно з показником контрольно! групи, i в середньому становив 186,8±11,3 мкг/100 мл (Lim 168,2-266,7).
У ход1 дослщженя показниюв мшерального обмшу спостер1гали в1рогщне (2,92±0,13; р<0,05) збшьшення (+ 16,7 % пор1вняно з контролем) вмюту загального кальцш у курчат-бройлер1в дослщно! групи (рис. 2). BiporiflHO не змшилася концентращя його юшзовано! форми - 1,15±0,04 ммоль/л (0,85-1,31). Водночас у курчат групи контролю спостер1гали тенденцш до зниження його вмюту до 1,1±0,04 ммоль/л (Lim 0,92-1,31) пор1вняно з показником у 10-добово! птищ (1,20±0,03 ммоль/л). Пщвищення р1вня кальцш в сироватщ кров1, напевно, вщбуваеться за рахунок збшьшення вмюту кальцш, який зв'язаний з карбонатного, фосфатною та лимонною кислотами.
Водночас ¿з пщвищенням вмюту загального кальцш виявляли збшьшення (р<0,001) концентраци загального магнш - 1,48±0,07 ммоль/л (Lim1,17-1,83), що на 23,6 % бшьше за показник у 10-денно! птищ та 18,2 % - у курчат контрольно! групи (1,21±0,03 ммоль/л; р<0,001). Магнш, як i калш, е основним внутр1шньокл1тинним кат1оном, його концентращя в кл1тинах значно вища, шж у позакл1тинному середовищг Половина Bcie! кшькосл магнш знаходиться в юстках, 49 % у кл1тинах м'яких тканин i лише 1% у м1жкл1тинному npocTopi. Бшьше 60 % катюна магнш знаходиться в юшзованому виглядг Магнш входить до складу бшьше 300 р1зних ферментних комплекав, забезпечуючи !х aKTHBHicTb. BiH сприяе синтезу бiлкiв i необхщний для пiдтpимaння структури клiтинниx мембран.
Вмют HeopraHi4Horo фосфору, пopiвнянo з попередшм та показником групи контролю, в1рогщно не змiнювaвcя i складав 1,86±0,11 ммоль/л (Lim -1,34-2,37). Актившсть загально! лужно! фосфатази в сироватщ KpoBi курей, яким випоювали Каршвет L, складала 676,2±27,6 (Lim 586,3-839,2) Од/л проти 602,2±26,1 Од/л (Lim 456,3-725,0) у контроле
Поруч ¿з клш!ко-бюх!м1чним дослщженням було проведено патолого-анатом1чний розтин 14 трушв вибракувано! птищ обох груп. У rpyni досл1ду (отримували 1 мл Каршвету L i 1 г/4 л води 1нтров1ту А+ ВП) ознаки жирово! гепатодистрофп виявляли у 71,4 %. Водночас за д1агностичного розтину трушв
241
птищ групи контролю жировий гепатоз д1агностували у 85,7 %.
3,5 3 2,5 2 1,5 1
0,5
2,92*
2,43
1,76
1,86
1,0
1,15
1,21
Загальнийкальцм, 1он1зований кальцм, Неорга нтий фосфор, За га л ьний м агнм, ммол ь/л
ммоль/л мм оль/л ммоль/л
□ Контроль □Досл1д
Рис. 2. Бшх1м1чш показники мшерального обмшу у курчат-бройлер1в кросу СоЬЬ-500 35-добового вжу за використання препарату Каршвет Ь
Примтки: * - р<0,05; *** р< - 0,001 пор1вняно з контрольною групою
0
Таким чином, дворазове (11-18 та 21-27 доба) випоювання препарату Каршвет Ь у доз1 1 мл/л питно! води та використання в1там1нно-амшокислотного комплексу 1нтров1т А+ ВП у доз1 1 г/4 л води позитивно вплинуло на функц1ональний стан печшки. Про це св1дчить зменшення активност1 АсАТ у курчат-бройлер1в дослщно! групи 35-денного в1ку на 21,2 %, сечово! кислоти -21,5 % та збшьшення вм1сту кальцш й магн1ю на 16,7 \ 18,2 % вщповщно.
Висновки:
1. У 10-добових курчат-бройлер1в виявлено зростання вм1сту загального б1лка та сечово! кислоти у 35 та 30 % дослщжених проб (62,8±4,03 г/л ! 0,55±0,03 ммоль/л в!дпов!дно).
2. За результатами патолого-анатом!чного розтину трутв 10-денних курчат-бройлер!в кросу СоЬЬ-500 жирову гепатодистроф!ю д!агностували у 25,0 % птиц!.
3. Дворазове з 11 по 17 таз 20 по 27 добу випоювання препарату Каршвет Ь у комплекс! з використанням в!там!нно-ам!нокислотного препарату 1нтров!т А+ ВП з 18 по 20 добу курчатам-бройлерам у дозах 1 мл/л та 1 г/4 л питно! води вщповщно позитивно впливае на функцш гепатоциив ! виведення ураив, що п!дтверджуеться зниженням (- 21,2 %; р<0,05) активност! АсАТ до 2,15±0,12 ммоль/год*л та концентрац!! сечово! кислоти на 21,5 % (0,40±0,03 ммоль/л; р<0,05). М!неральний обм!н характеризувався зб!льшенням вм!сту кальц!ю та магнш на 16,7 ! 18,2 % вщповщно.
4. За д!агностичного забою 14 курчат жирову гепатодистрофш встановили у 71,4 % бройлер!в дослщно! та 85,7 % контрольно! груп.
242
Л1тература
1. Святювська £. BiKHO в Свропу / £. Святювська // Наше птах1вництво. -
2013. - № 1. - С. 12-13.
2. Горда О. Свропейсью вимоги та в1тчизняне мшютерство / О. Горда // Наше птаивництво. - 2014. - № 3. - С. 12-13.
3. Катеринич О.М. Перспективи розвитку галуз1 птах1вництва у CBiTi /
0.М. Катеринич // Ефективне птах1вництво. - 2011. - № 9. - С. 4.
4. Iohob I. Чого чекати птах1вникам / I. Iohob // Наше птах1вництво. -2012. - № 11. - С. 10-11.
5. Петрова Л. Стабшьшсть i експорт / Л. Петрова // Наше птах1вництво. -
2014. - № 1 (31). - С. 16-17.
6. Хват В. Шляхи укра!нсько! курятини в Свропу / В. Хват // Наше птах1вництво. - 2014. - № 1 (31). - С. 18-19.
7. Племшна птиця Украши [Електронний ресурс]. - Електрон. дан. Режим flOCTynyhttp://ukragroportal.com/propoz/item.html?PropozRubID=5&Year=&NumI D=&obl=&ItemID=1450&Page=100 вшьний. Назва з екрану. Мова укр.
8. Степаненко М. Племшна птиця Украши / М. Степаненко // Ефективне птах1вництво. - 2011. - № 12. - С. 4.
9. Сахацький М. I. [Електронний ресурс]. - Електрон. дан. Режим flOCTynyhttp://ukragroportal.com/propoz/item.html?PropozRubID=5&Year=&NumI D=&obl=&ItemID=495&Page=240 в1льний. Назва з екрану. Мова укр.
10. Недашювський В.М. Продуктивн1 якост1 курчат-бройлер1в за р1зних piBHiB обм1нно! eHeprii' у комб1корм1 / В.М. Недашк1вський, Д.П. Уманець, В.М. Кондратюк // http://nd.nubip.edu.ua/2007-1/07nvmimf.pdf
11. Сахацький M.I. Експериментальне обгрунтування переваг кл1тково! технолог!! вирощування бройлер1в / M.I. Сахацький //http://www.idcompass.com/ ?lang=ru§ion=animals&article=87
12. Левченко В. И. Болезни печени у молодняка крупного рогатого скота при выращивании и откорме в специализированных хозяйствах : автореф. дис. на соискание уч. степени доктора вет. наук : спец. 16.00.01 «Диагностика и терапия животных» / В. И. Левченко. - М., 1986. - 27 с.
13. Внутршш хвороби тварин / B.I. Левченко, 1.П. Кондрах1н, В.В. Вл1зло [таш.]; Заред. B.I. Левченка. - БшаЦерква, 2012. - 4.1. - 528 с.
14. Kaneko J.J. Clinical biochemistry of domestic animals / J. J. Kaneko,
1. W. Harvey, M. L. Bruss. // New York : Academmic Press, 1997. - 932 p.
15. Клмчна д1агностика внутршшх хвороб тварин: [Пщручник] / [B.I. Левченко, В.В. Вл1зло, 1.П. Кондрах1н та ш.]; За ред. B.I. Левченка. - Бша Церква, 2004. - 608 с.
16. Вл1зло В.В. Жировий гепатоз у високопродуктивних кор!в : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора вет. наук : спец. 16.00.01 "Д1агностика i терап1я тварин" / В. В. Вл1зло. - К., 1998. - 34 с.
17. Болезни птиц [учебное пособие, 2-е издание] / Б.Ф. Бессарабов, ИИ. Мельникова, Н. К. Сушкова, С. Ю. Садчикова. - СПб.: Лань, 2009. - 448 с.
243
18. Epidemic influenza and vitamin D / J. Cannell, R. Vieth, J. Umhau [et al.] // Epidemiology and infection. - 2006. - № 134 (6). - P. 1129-1140.
19. Кальберг H.A. Роль печени в обмене веществ / Н.А. Кальберг,
H.В. Садовников // Ефективне птах1вництво. - 2010. - № 10 (70). - С. 39-41.
20. Соловйова Л.М. Пор1вняльна оцшка метод1в д1агностики i Tepanii' гепатодистрофи у собак : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. вет. наук : спец. 16.00.01 '"Диагностика i терашя тварин" / Л. М. Соловйова. - Бша Церква, 2004. - 21 с.
21. Буераков Ю.А. Влияние семян расторопши пятнистой на состояние печени и напряженность поствакцинального иммунитета у цыплят / Ю.А. Буераков // Науков1 пращ ПФ «Кримський агротехнолопч. ун-т» НАУ: Вет. науки. - С1мферополь, 2007. - Вип. 101. - С. 25-29.
22. Adverse effects of the classicalmantioxidant uric acid in adipocytes: NAD PH oxidase - mediated oxidative Hitrosative stress / [Y.Y. Sautin, T. Nakagawa, S. Zharikov, R. Johnson] // J. Am. J. Physiol. Cell Physiol. - 2007. - Vol. 293. - P. 584 - 596.
23. Мельник В.В. Газоенергетичний обмш i метабол1чна актившсть печшки у яечних курей у постембрюгенезг автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: 03.00.13 "Ф1зюлопя людини i тварин " / В.В. Мельник. - Одеський держ. аграр. ун-т. - Одеса. - 2003. - 18 с.
24. Семьонов О.В. Оц1нка ефективност1 використання в1туролу для про-фшактики сечокислого д1атезу у курей / О.В. Семьонов, М.М. Шкваря // Наук. в!сник вет. медицини: 36. наук. праць. - Б1ла Церква, 2010. - Вип. 5 (78). -С. 167-169.
25. Ветеринарна клЫчна бюх1м1я / B.I. Левченко, В.В. Вл1зло,
I.П. Кондрах1н [та ш.]; за ред. B.I. Левченка i В.Л. Галяса. - Бша Церква, 2002. -400 с.
Рецензент - д.вет.н., професор Стояновський В.Г.
244
