Морфологічні та біохімічні показники сироватки крові коропів, уражених Hepaticola petruschewskii Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 612.11:639.215.2 Жемердей О.В., завщувач вщщлу д1агностики та боротьби з хворобами риб, Миколагвсъкарегюналъна державна лаборатор1я ветеринарногмедицини

Шелест 1.С., лкар-лаборант клЫко-д1агностично1 лаборатори © Миколагвсъка обласна дитяча лтарня.

МОРФОЛОГ1ЧН1 ТА БЮХ1М1ЧН1 ПОКАЗНИКИ СИРОВАТКИ КРОВ1

КОРОП1В, УРАЖЕНИХ ЫЕРАТ1СОЬА PETRUSCHEWSKII

Проведено лабораторт дослгдження сироватки кров/ коротв. Визначено морфолог1чш та бюхгм1чт показники сироватки кров/ /нвазованих коротв.

Ключое1 слова: короп, цитоморфолог1чнии анал1з, бюхгм1чт показники, ферменти кровг.

Риба та рибна продукщя, яку споживае людина, займае значну частину рацюну. Р1зке скорочення И запас1в у межах територ1альних вод Украши викликало низку проблем, як1 потребують досить штенсивного в той же час, рацюнального виршення. В сучасних умовах розвитку рибництва важливе значения мае науково-техшчне \ нормативно-правове забезпечення ¿хтюпатолопчних дослщжень та вдосконалення методик для дослщження риби \ рибно! продукци [1].

У зв'язку з вимогами митного союзу до Украши, створеш певш критерп щодо якост1 сировини та продукци, \ покладаються вони на ветеринарний контроль з обов'язковим дослщженням продукци вщповщно до системи ДСТУ КОЛЕС 17025:2006 [2,3]. Тому важливо завчасно д1агностувати хвороби риб, оскшьки вщсутнш ирактичний досвщ з лжування та профилактики. До таких хвороб належить \ гепатикольоз - захворювання коропових риб, спричинене нематодою Иерайсо1а petruschewskii.

Матер1али 1 методи. Морфолопчш та бюх1м1чш дослщження сироватки кров1 коропових риб проводили у Микола1вськш регюнальнш державнш лаборатори ветеринарно! медицини та клш1ко-д1агностичнш лаборатори Микола!всько1 обласно! дитячо! лшарш у жовтш 2011 року.

Результати дослщження. Важливу шформацш про стан регуляторних мехашзм1в живого оргашзму дае анал1з кров1 Морфолопчний анал1з кров1 - це комплекс кшьккних I яюсних дослщжень, як1 характеризують окрем1 властивосп кл1тин кров1 (табл. 1).

Як вщомо [6], гемоглобш транспортуе кисень та забезпечуе енергетичш процеси оргашзму коропових риб. Тому, визначення його вмюту, поряд ¿з пщрахунком кшькост1 еритроципв, е важливою складовою ф1зюлопчного стану оргашзму риби, в тому чи шшому оточуваному середовищг

© Науковий кер1вник - доктор ветеринарних наук, професор Сорока Н.М. Жемердей О.В., Шелест I.e., 2012

109

Таблиця 1.

МорфолоНчш показники кров! корошв, спонтанно уражених збудником гепатикольозу, п=20, М±т; Р<0,001_

Показники Групи риб

дослвдна контрольна

Гемоглобш, г/л 56,65±2,20 77,67±0,48

Еритроцити, Т/л 0,97±0,048 1,33±0,029

Лейкоцита, Г/л 38,89±0,68 50,1±4,3

Лейкограма, %

Базофши 2,25±0,26 0,95±0,12

Еозинофши 5,4±0,89 -

Нейтрофши:

Ют - -

Паличкоядерш 3,65±0,49 2,39±0,20

Сегментоядерш 5,30±0,69 1,33±0,02

Л1мфоцити 79,20±1,59 93,45±0,55

Моноцити 4,2±0,92 1,92±0,12

Так, вмкт гемоглобшу в кров1 риби знаходиться в прямш залежноси вщ кшькоси еритроциив. Спостер1гаеться зниження вмкту гемоглобшу в дослщнш груш риб на 27 % пор1вняно з контрольною.

Основною функщею еритроцит1в е перенесения кисню ¿з зябер до тканин тша риб та транспортування С02 в навколишне середовище. Кшькють еритроцит1в у дослщнш груш дещо знижена \ становить 27,07 % пор1вняно з контрольною (Р<0,001).

Оскшьки ключовим ланцюгом фагоцитозу е нейтрофшьш гранулоцити та макрофаги кров1, визначення загального числа бших кров'яних тшець та вщсоткове сшввщношення м1ж 1х р1зними видами мае важливе значения для характеристики неспециф1чного захисту оргашзму. Цей кл1тинний фактор резистентност1 оргашзму риб набув змш пщ виливом збудника Ирайсо1а petruschewskii. Нами встановлено, що кшьккть лейкоцит1в у кров1 корошв, уражених збудником гепатикольозу, знизилася на 15,25 % пор1вняно з контрольною групою. Так1 змши сприяють виникненню стшко! лейкопени.

Присутшсть у корошв Иepatico1a petruschewskii, як чужорщного чинника, спричинюе загальш алерпчш реакци в 1х оргашзмг В1рогщне збшьшення у кров1 корошв кшькост1 базофЫв на 40,89 % пор1вняно з контрольною групою, свщчить про алерпчний вплив на 1х оргашзм.

Як вщомо [9], базофши у норм1 клмчно здорових корошв, вщсутш. Оскшьки, базофши у кров1 риб е единим джерелом гепарину. В них мштиться бшьша частина пстамшу. Гепарин д1е протизапально, утворюючи комплекси з р1зновид1в бшюв, сприяе шактиваци активное^ ряду фермешгв, зменшуе проникнють судин. В той же час, пщвищення пстамшу у кров1 риб сприяе проникност1 кровоносних судин, викликае 1х дилатацш. Тобто, в оргашзм1 риб вш починае вже д1яти як мед1атор запалення.

110

Еозинофши володшть багатьма функщями шших циркулюючих фагоцита под1бно моноцитам. Еозинофши здатш до фагоцитозу \ знищують бактери, яю 1х захопили, одночасно з нейтрофшами. Пор1внюючи показник з контролем, то у здорових коротв взагал1 не виявляли еозинофшв, а у заражених - 5,4±0,89. Еозинофши можуть модулювати реакцп гшерчутливост1 мшливого типу, шактивуючи мед1атори, вившьнюючи тучними кл1тинами (пстамш, лейкотриени, л1зофосфолшщи, гепарин). Затяжна еозинофЫя школи призводить до руйнацп тканин. Стутнь пошкодження пов'язаний з еозинофшьною шфшьтращею тканин.

Зрш нейтрофши кров1 е специф1чними кл1тинами. Вони ввдграють роль катал1затора багатьох реакцш у живому оргатзмг Характерно, що нейтрофши починають виконувати вс1 функцп вщносно зршими, точшше на стади форм. Так, у дослщнш грут коротв 1х бшьше пор1вняно з контролем.

Юш нейтрофши майже не вщповщають за хемотаксичш стимули, вони мшяють свою форму, але володшть властивостями до прол1фераци. За нашими дослщженнями цього явища не було встановлено.

Кшьюсть нейтрофшв в дослщнш груш була на 52,72 % бшьше пор1вняно з контролем (Р<0,001).

Завершения формування вЫх внутр1шньокл1тинних структур забезпечуе життед1яльтсть кл1тин. Так, на оболонщ сегментоядерних нейтрофшв збшьшуеться кшьюсть активних груп, що несуть вщ'емний заряд. Як вщомо [5, 9], на поверхт цих кл1тин формуеться рецепторна система, що забезпечуе хемотаксис. Сегментоядерт нейтрофши мають р1зноматтну форму ядер, тому число сегмент1в у кл1тинах неоднакове. Так, окрем1 1х сегменти сполучаються тонкою перемичкою або лежать вшьно. Нейтрофши, як { шш1 гранулоцити, е специф1чт кл1тини, що втратили здатшсть до подшу. За окремого патолопчного стану нейтрофши видшяють у кров речовину, що волод1е бактерицидними та антитоксичними властивостями. Останш можуть вщтворювати стимулююч1 на процеси регенерацп в р1зних органах \ тканинах живого оргатзму, здшснюючи при цьому фагоцитоз ¿мунних комплекав - антиген-антитшо. Кшьюсть сегментоядерних нейтрофшв у кров1 коротв дослщно! групи була бшьшою у 4,13 раза пор1вняно з контролем (Р<0,001).

.Шмфоцити кров1 пор1вняно невелик! кл1тини. Вони мають неправильно округлу або овальну форму. У риб маленью л1мфоцити - единий тип бших кл1тин. Вони постшно та у велиюй юлькостс зустр1чаються у кровг Безпосередньо л1мфоцити надають кров1 "л1мфо!дний характер". Бувають випадки, коли у вузькому ободку 1х цитоплазми виключеш зернистость Часто проглядаються азурофшьт гранули, яю приймаються за ферменти. У риб при патолопчних процесах зустр1чаються л1мфоцити. Вщм1чаеться сферулящя - це процес, що несе зворотнш характер. У кров1, швазованих збудником гепатикольозу коротв, спостер1гаеться збшьшення юлькоси л1мфоцит1в на 4,54 % пор1вняно з контрольними (Р<0,001).

111

Моноцити, чи незернисп лейкоцити, виявлеш у кров1 вс1х обстежених коропових риб. Це велию кл1тини перифершно! кровг 1х легко вщр1зняють вщ шших кл1тинних структур. Моноцити беруть участь не тшьки в регуляци ¿муногенезу, але \ в регуляци гранулопоезу. 1снуе також думка про здатшсть моноцигав шактивувати токсини. Кр1м того, вони здатш утримувати спещальш ферменти для дезштоксикаци окремих речовин.

Як вщомо [7.8], моноцити дають початок макрофагам сполучно! тканини (пстюцитам) та кл1тинам Купфера. Кр1м того, макрофаги здатш продукувати моноцити цитох1м1чним шляхом. Моноцити, яю потрапляють ¿з кровотворного органа в кров, мають здатшсть до прол1фераци. Низький 1х вщсоток не завжди е ознакою здорового оргашзму риб. Окрем1 моноцити концентруються в дшянках запалення, а згодом вони трансформуються в макрофаги. Це часто спостер1гаеться при тривалому подразненш несприятливих чинниюв, як1 школи е в оргашзмг

В дослщнш груш коропових риб кшькють моноцит1в бшьша у 2,2 раза, шж у контрол1 (Р<0,001).

Отже, у кров1 коропових риб, швазованих Иерайсо1а рейтасЬе^кп, спостер1гаеться в1рогщне зменшення вмкту гемоглоб1ну, кшькост1 еритроцшгв I лейкоцит1в та пщвищення кшькост1 базофшв I сегментоядерних нейтрофшв, л1мфоцит1в та моноцит1в, що вказуе на розвиток запального процесу в оргашзмг

Велике значения для характеристики стану риби мае вмкт сироваткових бшюв (бюх1м1чш показники зливних проб сироватки кров1 наведено в табл. 2). Так, вмкт загального бшка у сироватщ кров1 менший пор1вняно з контролем в першш груш на 65,66 %, другш на 72,82 %, третш на 68,44 %, четвертш на 77,97 %, п'ят1й на 74,43 % (Р<0,001).

Таблиця 2

Бшх1м1чш показники зливних проб сироватки кров! вщ 50 коротв

уражених збудником гепатикольозу, М±т; п=5

Показники Групи риб

перша друга третя четверга п'ята контрольна

Загальний бшок, г/л 23,5±0,36 18,6±0,28 21,6±0,32 15,08±0,36 17,5±0,21 68,44±0,60

Альбумши, г/л 4,65±0,19 5,99±0,32 7,06±0,43 2,84±0,16 5,65±0,27 21,12±0,50

Загальш глобулши, г/л 18,85±0,30 12,61±0,34 14,54±0,27 14,21±0,18 11,85±0,46 24,75±0,52

а1-глобулш 25,8±0,43 27,0±0,54 27,7±0,54 25,5±0,35 27,3±0,44 30,0±0,24

а2-глобулш 28,0±0,41 26,5±0,38 29,3±0,37 28,8±0,20 27,9±0,45 31,77±0,19

Р-глобулш 40,0±0,27 39,3±0,28 35,2±0,37 38,8±0,30 38,5±0,28 29,26±0,41

у-глобулш 6,2±0,29 7,7±0,14 7,8±0,16 6,9±0,26 6,30±0,22 8,97±0,27

Коефщент А/Г 0,25±0,013 0,56±0,04 0,49±0,032 0,23±0,013 0,48±0,03 0,64±0,048

112

Значне збшьшення р1вня альбумш1в - завжди пов'язано з штенсивним ростом та штенсивною год1влею риби. Оскшьки дослщна група риб уражена збудником гепатикольозу, це призводить до уповшьнення росту та зменшення И маси. Р1вень альбуммв також знижений пор1вняно з контролем. У першш груш 1х р1вень знизився на 77,98 %, другш на 71,64 %, третш на 66,57 %, четвертш на 86,55 %, п'ятш на 73,25 % (Р<0,001).

Як вщомо [7], гамма-глобулши це ¿муноглобулши, що виконують функцш антитш \ виробляються вони вщповщно на проникнення р1зних речовин та подшяються на декшька фракцш, кожна з яких утримуе кшька бшюв I вщр1зняеться за сво!ми функцшми. Р1вень загальних глобулмв також знижений пор1вняно з контролем: у першш груш на 23,84 %, другш на 49,05 %, трет1Й на 41,25 %, четверт1Й на 42,59 %, п'ят1Й на 52,12 % (Р<0,001).

Так, зменшення вмюту а1-фракци бувае при важких деструктивних процесах у печшщ. За нашими дослщженнями, вм1ст а1 зменшений пор1вняно з контролем: у перш1й груп1 на 14 %, другш на 10 %, третш на 7,67 %, четвертш на 15 %, п'ятш на 9 % (Р<0,001). Як вщомо [8], зниження вм1сту а2-фракци спостер1гаеться при гемол1з1 та анеми. За нашими досл1дженнями вм1ст а2-фракц1я зменшена пор1вняно з контролем: у першш груш на 11,87 %, другш на 16,59 %, третш на 7,77 %, четверт1Й на 9,35 %, п'ятш 12,18 % (Р<0,001). Вм1ст Р-фракц1! зб1льшений пор1вняно з контролем: у першш на 36,71 %, другш на 34,31 %, трет1Й на 20,30 %, четверт1Й на 32,60 %, п'ят1Й на 31,58 % (Р<0,001). Так1 зм1ни св1дчать про розвиток хрон1чних захворювань печ1нки, алерг1чних уражень, як1 й характерн1 за гепатикольозу. Як вщомо [7], зниження фракци у-глобул1ну виникае при втрат1 б1лка та токсичними ураженнями печшки, а також при новоутвореннях в паренх1м1 печ1нки. Цей показник нижний по вщношенню до контролю: у першш груш на 30,88 %, другш на 14,16 %, третш на 13,04 %, четвертш на 23,08 %, п'ят1й на 29,77 % (Р<0,001). Так1 зм1ни в орган1зм1 риб спричинюють гепатиколи I 1х токсичний вплив. Коеф1ц1ент альбумшу до глобул1ну (А/Г) також зменшений пор1вняно з контролем: у першш груш на 60,94 %, другш на 12,50 %, третш на 23,44 %, четвертш на 64,06 %, п'ятш на 25 % (Р<0,001).

Вмкт сечовини у вЫх досл1дних групах зменшений пор1вняно з контролем, що св1дчить про розвиток нирково! недостатност1. Так, у першш груш на 65,62 %, другш на 64,18 %, третш на 58,17 %, четвертш на 78,61 %, п'ятш на 68,51 % (Р<0,001). Показники вмюту сечовини наведено в табл. 3.

Таблиця 3.

Показники вм1сту сечовини у сироватщ кров! _корошв, М±т; (п=50) п=5_

Показники Групи риб

перша друга третя четверга п'ята контрольна

Сечовина, ммоль/л 1,43±0,16 1,49±0,14 1,74±0,19 0,89±0,05 1,31±0,15 4,16±0,22

113

Вщм1чали пщвищення активное^ трансамшаз та зниження активност1 лужно! фосфатази (табл. 4). Так, актившсть АсАТ пщвищилась: в першш груш на 99,63 %, другш 3,85 %, третш на 35,03 %, четвертш на 0,26 %, п'ятш на 4,30 %; актившсть АлАТ: у першш груш на 76,27 %, другш на 84,43 %, третш на 75,70 %, четвертш на 89,18 %, п'ятш на 89,75 % (Р<0,001) пор1вняно з контролем. На нашу думку, так1 змши у кров1 риб забезпечують нормальний бюх1м1чний переб1г вс1х х1м1чних реакцш. Ц1 ферменти вдаграють важливу роль в азотистому обмш1, а також беруть участь в розщепленш амшокислот, як1 не використовуються в процеЫ бюсинтезу. Як вщомо [7], вони знаходяться у вс1х органах, але найбшьше 1х у печшщ, серщ та нирках.

Таблиця 4.

Актившсть фермент1в кров1 коротв, уражених збудником

_гепатикольозу, М±ш, (п=50) п=5_

Показники Групи риб

перша друга третя четверга п'ята контрольна

АсАТ, МО/л 53,4±0,52 27,78±0,38 36,12±0,33 26,82±0,47 27,90±0,35 26,75±0,36

АлАТ, МО/л 7,50±0,48 4,92±0,18 7,68±0,40 3,42±0,19 3,24±0,21 31,60±0,21

ЛФ, МО/л 4,38±0,20 7,32±0,49 9,06±0,27 6,78±0,41 7,38±0,41 47,63±0,25

Висновок.

У заражених збудником гепатикольозу коротв вщм1чали змши морфолопчних та бюх1м1чних показниюв сироватки кровг Хрошчний гепатикольоз у коротв супроводжуеться ураженням печшки, що мае алерпчне походження \ пщтверджуеться бюх1м1чним дослщженнями сироватки кровг Пщвищення активное^ трансамшаз евщчать про структурно-функщональш змши в серщ1 печшщ риб.

Перспективи подальших дослщжень. Визначити ветеринарно-саштарш показники якост1 риби, швазовано! збудником гепатикольозу.

Л1тература

1. Жемердей О.В. Ураження коропових риб нематодою 8сИи1шапе11а petruschewskii / О.В.Жемердей // Науковий Вкник Лв1всько! нац. академи вет. медицини ¿м. С.Г. Гжицького. - 2010. - Т.12, №2 (44), 4.1. - С. 97-99.

2. Жемердей О.В. Ешзоотична ситуащя з швазшних хвороб риб у водоймах Микола!всько1 област1 / О.В. Жемердей // Науково-техшчний бюлетень. - 1нститут бюлогп тварин ДНДК1 ветпрепарат1в та кормових добавок

- Льв1в, 2009. - Вип. 10, №4. - С. 466-469.

3. Жемердей О.В. Гепатикольоз коротв - сучасна проблема ставкового рибництва // Конференщя науково-педагопчних пращвниюв, наукових сшвроб1тник1в та астранив Навчально-наукового шетитуту ветеринарно! медицини та якост11 безпеки продукци тваринництва: тези доповщей (Ки!в, 1011 березня 20010 р.). - К.: НУБШУкраши, 2010. - С 197- 198.

4. Жемердей О.В. 1нвази пркноводних риб Швдня Украши // Науковий вкник Нащональний ушверситету бюресурЫв I природокористування Украши

- К., 2010. - Вип.151. - 4.2. - С. 80-83.

114

5. Житенева Л.Д. Экологические закономерности ихтиогематологии. -Ростов-на-Дону: АзНИИРХ. - 1999. - 56 с.

6. Житенева Л.Д., Макаров Э.В., Рудницкая О.А. - Ростов на Дону: Деловой мир, 2001. - 114 с.

7. Житенева Л.Д., Гориславская М.М. Гематологические показатели сельди Clupea pallasi pallasi Val. в зависимости от ее физиологического состояния // Вопросыихтиологии. - 1986. - Т.26. - Вып.1. - С. 137-146.

8. Житенева Л. Д., Макаров Э.В., Рудницкая О.А. Основы ихтиогематологии (в сравнительном аспекте) - Ростов на Дону: изд-во Эверест, 2004. - 312 с.

9. Иванова Н.Т. Атлас клеток крови рыб. - М.: Легк. и пищ. пром-сть, 1983. - 184 с.

Summary

HEMATOLOGIC AND SERUM BIOCHEMICAL PARAMETERS

BLOOD IN THE AFFECTED CARP IN PONDS HEPATICOLA PETRUSCHEWSKII

Studies have been conducted to determine the amount of hemoglobin, erythrocytes, leukocytes. The above analysis of cytomorphological blood smears, which identified basophils, neutrophils and segmented palechkoyadernye, lymphocytes and monocytes. Also identified a biochemical indicator in sivorotki total blood protein, albumin, and enzyme activity of ALT and AST, and the index of urea.

Рецензент - д.вет.н., професор Стибель В.В.

115