Особливості масового та лінійного росту помісного кросбредного молодняку овець в різні вікові періоди постнатального онтогенезу Текст научной статьи по специальности «Животноводство и молочное дело»

УДК: 636.3.082

Пер1г Д.П., к.с.-г.н., доцент, Кирил1в Я.1., д.с.-г.н., професор, чл.-кор. НААНУ ©

Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет ветеринарногмедицини та бютехнологт

Iмет С.З.Гжицъкого, Украта.

ОСОБЛИВОСТ1 МАСОВОГО ТА Л1Н1ЙНОГО РОСТУ ПОМ1СНОГО КРОСБРЕДНОГО МОЛОДНЯКУ ОВЕЦЬ В Р13Н1 В1КОВ1 ПЕРЮДИ ПОСТНАТАЛЬНОГО ОНТОГЕНЕЗУ

Вивчено вжову мтливжтъ масового та лшиного росту р1зного за кровтстю помкного кросбредного молодняку, одержаного в/д спаровування маток м1сцевих прекоав з баранами скоростлог м 'ясо-вовновог породи суффолък, а також пом1сеи, одержаних при розведент «в собЪ> в постнаталъному онтогенезI. Встановлено, що законом1рност1 росту / розвитку молодняку в постнаталъному онтогенезI обумоелет як явищем гетерозису, так / природнимиумовами гхрозведення.

Ключов1 слова: вгвцг, молодняк, ярочки, баранчики, схрещування, порода, прекос, суффолък, кросбреднг помш, масовии та л1тиниир1ст, прирости.

Вступ. Велика р1зномаштшсть природнокл1матичних умов Украши дозволяе розводити овець р1зного напрямку продуктивное^, але в даний час селекцюнери основну увагу придшяють розвитку скороспшого м'ясо-вовнового кросбредного в1вчарства, оскшьки прибутки вщ баранини становлять понад 80% вщ загальних прибутюв галуз1 [4]. У зв'язку з цим, для пщвищення м'ясност1 мюцевого погол1в'я овець та виведення нових в1тчизняних високопродуктивних порщ в даний час широко використовуеться спаровування тонкорунних I нашвтонкорунних в1вцематок ¿з спещал1зованими баранами кращих порщ св1тового генофонду м'ясного напрямку продуктивное^, таких як ромш-марш, лшкольн, суффольк, шароле, тексель, ол1бс та ш. [3]. В1вщ цих порщ добре трансформують корм у м'ясну I вовнову продукцш, мають високу енергш росту, що характеризуе 1х високу скороспшсть. Здатшсть овець цих порщ швидко рости в ранньому вщ1 широко використовуеться для одержання ягнятини (молода баранина), що позитивно вливае на економ1чшсть галуз1 в цшому [9].

Матер1ал 1 методи. Дослщження проводились на в1вцеферм1 навчально-науково-виробничого центру "Комаршвське" ЛНУВМ та БТ ¿меш С.З.Гжицького. Об'ектом дослщжень був помюний молодняк першого I другого поколшь, одержаний вщ схрещування в1вцематок мкцевих прекоав з баранами породи суффольк та вщ розведення 1х «в собЬ>.

Вивчення масового росту пщдослщного молодняку проводили шляхом шдив¿дуального зважування ярочок I баранчиюв в так1 в1ков1 перюди: при

© Пер1г Д.П., Кирил1в Я.1., 2012

282

народженш, у 2-, 4-, 6-, 9-, 12, 15- { 18-мюячному вщг Зважування пщдослщних тварин проводили вранщ до год1вл1 \ напування з точшстю до 0,01 кг. На пщстав1 даних ¿ндивщуального зважування молодняку розраховано абсолютш, середньодобов1 прирости живо! маси (1).

Одночасно ¿з зважуванням у ярочок \ баранчиюв у вщ1 4, 6, 9, 12, 15 мюящв були взят1 основш пром1ри статей тша (висота в холщ, висота в крижах, коса довжина тулуба, глибина, ширина I обхват грудей за лопатками, ширина в клубах та обхват п'ястка).

Результата дослщжень. Вщомо, що для отримання тварин бажаного типу з високою продуктившстю та для ефективного ведения селекцшно! роботи, необхщно вивчити основш законом1рносп шдивщуального росту I розвитку та вмшо використовувати 1х у виробничих умовах. Тому дослщження законом1рностей онтогенетичного росту I розвитку молодняку, а також фактор1в, яю1х зумовлюють, дае змогу активно впливати на них та скеровувати у бажаному напрямку.

Встановлено, що ¿ндивщуальний рют I розвиток овець вщбуваеться в певнш законом1рност1, яка обумовлена як генотиповими, так I фенотиповими факторами [3, 5, 6, 7, 8, 9 та ш.]. Цшком зрозумшо, що провщна роль належить генотипу тварин. У наших дослщженнях у помкних ярочок I баранчиюв в процеЫ 1х вагового росту в онтогенез! проявились як фактор генотипу, так I фактор гетерозису. Даш шдив1дуального зважування тварин в р1зш в1ков1 перюди постнатального онтогенезу наведен! граф1чно на рис. 1.

Граф1чне зображення першого рисунку свщчить про те, що в постнатальному онтогенез! масовий ркт помкного молодняку в окрем1 в1ков1 перюди проходить неоднаково. Нашнтенсившший ркт маси тша у молодняку овець пщдослщних груп мае мкце у пщсисний перюд (вщ народження до 4-мкячного вжу). За цей перюд жива маса ярочок першо! групи в середньому збшьшилася з 4,15 до 18,28, друго! - з 4,20 до 22, 55, третьо! - з 4,17 до 23,82 кг, а баранчиюв - вщповщно з 4,48; 4,45; 4,39 до 21,43; 26,34; 27,05 кг I в 4-мюячному вшд молод1 тварини досягли вщповщно 36,7; 39,7; 40,5; 35,9; 38,3; 38,5% вщ маси тша у 18-мюячному вщг Таке ютотне збшьшення живо! маси ярочок I баранчиюв в пщсисний перюд можна пояснити пор1вняно високим р1внем молочност1 в1вцематок, особливо помюних.

У подальшому, вщ 4- до 9-мюячного в1ку (пасовищний перюд), у молодняку овець спостеркаеться деяке сповшьнення росту. Так, у 6-мюячному вщ1 середня жива маса ярочок пщдослщних груп вщповщно становила 25,35; 30,25; 31,53 кг, а баранчиюв - 29,45; 36,23 та 37,16 кг, а у вщ1 9 мкящв -вщповщно у ярочок 36,24; 41,40; 42,65 кг 1 баранчиюв 40,40; 47,55 та 48,71 кг.

283

Рис 1. Жива маса помкного молодняку овець, кг

У зимово-спйловий та ранньовесняний перюди (9-15 мк.) масовий ркт пщдослщного молодняку був незначним { жива масаярочок у 15-мкячному вщ! в середньому становила 40,78; 46,54; 47,88 а баранчиюв - 45,47; 53,62 та 54,85 кг вщповщно.

За перюд вщ 15 до 18 мкящв (весняно-л1тньо-пасовищне утримання) штенсившсть масового росту ярок \ баранчиюв ктотно зросла \ вже у 18-мкячному вщ! середня жива маса ярок пщдослщних груп вщповщно становила 49,80; 56,75 \ 58,74, а баранчиюв - 59,63; 68,75 \ 70,25 кг.

Привертае до себе увагу те, що при однакових умовах год1вл1 та утримання в окрем! вжов! перюди у баранчиюв проявляеться бшьш висока енерпя росту, шж у ярочок. Так, якщо при народженш баранчики за живою масою в середньому переважали ярочок вщповщно по групах на 330; 250 \ 220 г (8,0; 5,9 I 5,3%), то при вщлученш (4 мк.) ця р1зниця зросла до 3,15; 3,79 I 3,23 кг (17,2; 16,8 1 13,6%), у 6 мюящв - до 4,1; 5,98 1 5,63 кг (16,2; 19,7 1 17,9%), у 9 М1СЯЩВ - до 4,16; 6,15 1 6,06 кг (11,5; 14,9 1 14,2%), у 12 мюящв - до 4,57; 6,88 1 6,76 кг (11,8; 15,7 1 15,0 %), у 15 мюящв - до 4,69; 7,08 1 6,97 кг (11,5; 15,2 1 14,6 %) та у 18-м1сячному вщ1 - аж до 9,83; 12,0 1 11,5 кг (19,7; 21,1 1 19,6%). Таку законом1ршсть масового росту молодняку овець в постнатальному онтогенез! можна пояснити статевим диморф1змом I деякою м1рою р1зною скоросп1л1стю баранчик1в та ярочок.

Характеризуючи скоросп1л1сть молодняку овець м1ж трупами можна пом1тити, що найвища скороспшсть притаманна пом1сному молодняку овець друго! I третьо! п1ддосл1дних груп, а найнижча - тваринам першо! групи, як1 одержан! внасл1док спаровування малопродуктивних маток м1сцевих прекос1в з баранами породи суффольк. Так, в середньому за вЫ в1ков1 пер1оди масового росту (вщ народження до 18 мкящв) перевага пом1сей друго! I третьо! пщдослщних груп за живою масою над помкними аналогами першо! групи вщповщно у ярочок становила 15,1 ! 19,5, ау баранчиюв - 16,6 ! 19,4%.

Аналопчна законом!ршсть спостер!гаеться ! у вжовш динам!ц! прирост!в живо! маси як! вщображеш граф!чно на другому , третьому ! четвертому рисунках.

1з граф!чного зображення другого рисунку видно, що найвищ! середньодобов! прирости живо! маси помкного молодняку овець спостеркалися в пер!од в!д народження до 2-мкячного в!ку.

285

♦ Ярочки —■— Баранчики

Рис.3. Вжова динамжа абсолютних приростов молодняку овець, кг

Характеризуючи абсолютш прирости, то з граф1чного зображення третього рисунку видно, що найвищ1 абсолютш прирости живо! маси ярочок I баранчиюв пом1чеш протягом перших 9 мюящв 1х життя.

286

Слщ також вщзначити, що за приростами живо! маси протягом ус1х в1кових перюд1в постиатальиого онтогенезу баранчики переважали сво!х ровесниць ярочок.

Рис.4. Вжова динамжа ввдносних приростов молодняку овець, %

Отже, з графшв видно, що вщ народження до 18-мкячного в1ку масовий рют тша помюного кросбредного молодняку характеризуеться певною в1ковою мшливктю. . В1кову мшливкть можна краще виразити, якщо живу масу ярочок I баранчиюв в окрем1 в1ков1 перюди пор1вняти з 1х масою у 18-мюячному вшд. (рис. 5).

Рис.5. Вжова мшливкть живо!" маси молодняку овець

1з даних графка (рис. 5) видно, що середня жива маса ярочок при народженш становить в межах пщдослщних груп 7,10-8,33, а баранчиюв - 6,257,51% вщ 1х живо! маси у 18-мкячному вщ1; 36,71-40,55 1 35,93-38,50% живо! маси ярочки I баранчики набрали за пщсисний перюд (4 м1с); 32,06-36,06 I

287

30,79-31,82% - вщ 4- до 9-мкячного вку \ лише 27,05-27,39 \ 30,66-32,25% - вщ 9 до 18 мкящв.

Вщомо, що вивчення динамжи живо! маси молодняка овець в постнатальному онтогенез! ще не дае повно! уяви про !х р1ст \ розвиток, оскшьки вона зростае за одними законом1рностями, а лшшний ркт - за шшими. Особливо це стосуеться ¿мпортних тварин та 1х помюей, у яких пщ впливом комплексу паратипових фактор1в може р1зко змшитися тип будови тша, а жива маса залишиться без змши. Тому даш про динам1ку живо! маси у онтогенез! необхщно доповнити даними пром1р1в статей тша овець, що дозволяе шляхом розрахунку шдекЫв будови тша визначити стутнь розвитку та сшввщношення окремих статей, яю визначають екстер'ерш особливост1 тварин [3, 5, 6, 7, 8, 9].

Окр1м того, лшшний ркт тша тварин в процеЫ постнатального розвитку е важливою характеристикою конституци, оскшьки засвщчуе особливост1 формування продуктивних якостей шдивща [2]. Внаслщок вивчення змш пропорцш тша молодняку овець з в1ком, може бути також дана бшьш детальна характеристика екстер'еру та конституци, ефектившше проводитися шдивщуальний доб1р I пщб1р в процеЫ селекцшно-племшно! роботи [10].

Вивчення лшшного росту чистопородних I помкних тварин у наших дослщах дозволило виявити особливост1 тшобудови кращих конституцшних титв, статев1 особливост1, характер продуктивное^ та побачити принципи формування м'ясних якостей кращих за показниками живо! маси тварин. Зокрема встановлено, що пщвищення темтв росту живо! маси супроводжуеться бшьш суттевими змшами осьового скелету, тод1 як периферичний практично залишаеться без змш Даш основних пром1р1в статей тша ярочок I баранчиюв пщдослщних груп в окрем1 в1ков1 перюди вщображеш граф1чно на шостому I сьомому рисунках.

288

□ Висота в холщ Ш Висота в крижах □ Коса довжина тулуба □ Ширина грудей И Глибина грудей □ Обхват грудей за лопатками

120 -

80 "

40 -20 - К 1Г 1Г к 11г 11т |У 11т 1к 11г 1 11г 11г 11г 11г II

0 « X .3 н 'ч а о и о с 4 м р. О » ПОКОЛ1ННЯ 1© о о >— ш поколшня а тт « к 'ц о м о с юящв 1© о о >— ш X .3 а о и о с 9 м « к 'ц о м о с сящв ю о о >— ш « X .3 а о и о с 12 м « к 'ц о м о с юящв ю о о >— ш « к 'ч с о м о с 15 м » ПОКОЛ1ННЯ ю о о >— ш « X .3 а о и о с 18 м о' р ПОКОЛ1ННЯ «в со 61»

Рис.7. Вжов1 змши лшшних про1\п|мв ила баранчнкт, (п = 10)

1з граф1чного зображення шостого I сьомого рисунюв видно, що до 18-мкячного вжу лшшний ркт тша молодняку овець вщбувався без затримки, але з р1зною штенсившстю. Отримаш результати свщчать про те, що баранчики уЫх пщдослщних груп, пор1вняно з ярочками, при вщлученш (4 мкящ) мали перевагу за вс1ма основними пром1рами статей тша. Вони характеризуються вищим зростом, досить довгим, широким I глибоким тулубом та добре вираженими м'ясними формами екстер'еру. Статев1 вщмшност1 м1ж баранчиками I ярочками поглиблюються I значно збшьшуються вщ вщлучення до 9-мкячного в1ку, коли молодняк знаходиться на пасовищг В цьому вщ1 перевага баранчиюв над ярочками по груш помкей першого поколшня становить в межах 5,3-22,2%, другого поколшня - 6,71—26,5% I вщ розведення «в собЬ> - 5,02-24,8%. Найбшьш1 вщмшност1 виявлеш м1ж широтними пром1рами, такими як ширина грудей та ширина в клубах, де вони становлять 22,2% по першш груш, 26,5% - по другш I 24,8 % - по третш та 20,45; 25,6 I 22,03% вщповщно на користь баранчиюв. Але найбшьш суттево статевий диморф1зм проявляеться у 18-мкячному вщ1, коли перевага баранчиюв над ярками за вс1ма основними пром1рами становить бшьше 10%.

Однак, цифров1 даш основних пром1р1в статей тша не можуть повною м1рою характеризувати штенсившсть лшшного росту ярок в окремих вжових перюдах, осюльки вони е абсолютними показниками. Про особливост1 лшшного росту помкних ярочок I баранчиюв з вжом бшьш об'ектившше можна з'ясувати, коли провести анал1з даних в1ково! мшливост1 основних пром1р1в статей тша за вщношенням до 1х пром1р1в у 18-мкячному вщ1 (рис. 8 I 9).

289

120 100 80 £ 60 40 20 0

□ Висота в холщ

□ Ширина грудей

■ Висота в крижах Ш Глибина грудей

□ Коса довжина тулуба

□ Обхват грудей за лопатками

ю ю о

со

С С ™

О о о « « ю м1сЦщ -й

ю

с с ™

О о о « . « . ю Щ м1с}ЦцВ»«

ьЛ

со

с с ™

О о о « « ю {9 ^

со

с с ™

О о о « « . Ю

м1с§ц1в^

со

с с ™

О о о « « . Ю

|В5 м1с§ц1в^

со

с с ™

О о о « « . Ю

¡Е8 м1с§ц1в^

■к я

■к

X

■к я

м

■к

X

а

■х я

м

■к

X

а

■х

Я

ьа

•я

X

а

•я

X

а

•я

X

а

■х

Я

•я

X

Рис.8. Внсова мшливкть лшшного росту тша ярок (п = 10)

а;

РЧ

о

Ой Кг

0 а: ¡г

РЧ §

1

о

51

-к о* РЧ

о о

53

-и

&

(о

"О,

£ о

¡г а:

о ^

(о ^

(о

ннк

ннк

и

'2 s

ВТ

s

<я а. <я

V© «

п

*н

>>

H и о а

о —

о s

Л H и

'3

S

ч s

«

и о

a S

,

S 0.

ннк

ннк

291

Анал1з кривих вжово! мшливосп пром1р1в статей тша ярочок \ баранчиюв (рис.8 I 9) вказуе на наявшсть в !х лшшному рост1 певно! законом1рностг Так, якщо у 9-м1сячному вщ1 ярочки I баранчики досягли вщповщно 72,61-72,95 % свое! 18-м1сячно! живо! маси, то за лшшним ростом в цьому ж вщ1 вони досягли вщповщно 77,31-89,41 1 84,05-88,81 %. У наступи! вков1 перюди штенсившсть лшшного росту тша помкних кросбредних ярочок I баранчик1в ктотно знизився, але цей спад був р1вном1рним I тривалим. Слщ також вщм1тити, що як до 9-мкячного вшу, так I в наступи! в1ков1 перюди темпи штенсивност1 лшшного росту тша молодняку овець пщдослщних груп випереджали масовий ркт.

Висновки: Результати наших дослщжень свщчать про те, що в умовах Прикарпаття нашвтонкорунне скороспше м'ясо-вовнове кросбредне в1вчарство, створене на основ! схрещування ярок I в1вцематок мкцевих прекоав з нашвтонкорунними короткововновими баранами породи суффольк е перспективним I в майбутньому високоприбутковим. Цифров1 даш дослщжень переконлив1 I вказують на необхщшсть застосування науково-обгрунтованого методу вирощування ремонтного молодняку з врахуванням бюлопчних особливостей росту I розвитку тварин. Враховуючи те, що в 9-мкячному вщ1 помкш кросбредш баранчики в середньому досягають 72,61-72,95 % свое! 18-мкячно! живо! маси, то нагул I вщгод1влю 1х доцшьно проводити до 9-мкячного вшу.

Л1тература

1. Борисенко Е.Я., Баранова К.В., Лисицын А.П. Практикум по разведению сельскохозяйственныхживотных. - М.: Колос, 1972. -232с.

2. Борисенко Ю.Я., Диман В.К. Загальна зоотехшя. Кшв: ДВСГЛ УРСР, 1960.- С. 82-89.

3. Головач М.Й. Бюлопчш особливост1 та господарсью показники помкних овець пренос X латвшська темноголова I прекос X ромш-марш в умовах Прикарпаття. - Автореф. дис... канд с.-г. наук. - Льв1в, 1996. - 23 с.

4. Жарук Л.В., Шелест Л.С., Гуменюк В.В., та ш переведения в1вчарства збиткового у прибуткове. Методичш рекомендаций - Льв1в, 2007.-47с.

5. Свечин К.Б. Индивидуальное развитие сельскохозяйственных животных. - К.: Урожай, 1976. -288с.

6. Терек В.И. Особенности онтогенетического роста и развития молодняка закарпатских тонкорунных овец типа прекос // 36. Овцеводство, в. 24. -К.: Урожай,1987. -С. 49-51.

7. Терек В.1., Гшь Л.Г. Онтогенетичний ркт I розвиток молодняка полшшених прськокарпатських овець. // Тези доп. м1жн. наук конф. приев. 110 роковинам вщ дня заснування шетитуту (1881-1991). -Льв1в, 1991.-С. 50.

8. Терек В.1., Перк Д.П., Гшь Л.Г. Вкова мшливкть масового та лшшного росту молодняка овець украшсько! прськокарпатсько! породи //Ж. Сшьський господар. - Льв1в, 1998. - № 4. - С. 4-5.

292

9. Кравщв Р.Й., Кирил1в Я.1., nepir Д.П. Вкова мшливкть масового та лшшного росту пом1сного молодняку овець в постнатальному онтогенез! //Наук. в1сник ЛНАВМ ¿м. С.З.Гжицького. -Льв1в, 2004.-Т.7(№1),ч.1.-С.8-12.

10. Rzepecki R. Parametry genetyczne i fenotypowe cech indeksowych i indeksy selekcyjne dlia jagniat w stadach ojcowskich. K. Zootechn. (Krakow), 2002.-T 29.- № 2.- S. 31-38.

Summary D.P. Perig, Ya.I. Kyryliv Lviv national university of veterinary medicine and biotechnologies named after

S.Z.Gzhytskyj

CHARACTERISTICS OF MASS AND LINE GROWTH OF LOCAL CROSSBREED YOUNG SHEEP AT DIFFERENT AGE PERIOD OF POSTNATAL ONTOGENESE

It was studied age changeability of mass and linr growth of different mixed crossbreed young sheep, have gotten from mating of female local crossing with rams of precocious meat and wool breed Suffolk, and also crossbreed, received during breeding at in itself postnatal ontogenesis.

It was set up, that growth and development regularity of young sheep during postnatal ontogenesis are stipulated as by heterosis phenomenon, as by natural conditions of their breeding.

Рецензент - д.с.-г.н, професор Щербатий 3.£.

293