CC BY
33
УДК: 636.3.082
Пер1г Д.П., кандидат сшьськогосподарських наук, доцент © Кирил1в Я.1., доктор сшьськогосподарських наук, професор,
чл.-кор. УААН,
Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
¡мет С.З.Гжицького
ПРОДУКТИВН1 ПОКАЗНИКИ ПОМ1СНОГО КРОСБРЕДНОГО
МОЛОДНЯКУ ОВЕЦЬ
Виечено ежоеу мтлиекть масоеого росту р1зного за кроетстю пом1сного кросбредного молодняку, одержаного е1д спароеуеання маток м1сцееих прекоае з баранами скоростлог м 'ясо-еоеноеог породи суффольк, а також пом1сей, одержаних при розееденнг «е собЪ> е постнатальному онтогенез!. Встаноелено, що законом1рност1 росту I розеитку молодняку е постнатальному онтогенезI обумоелен як яеищем гетерозису, так I природними умоеами гх розеедення.
Ключо^^ слова: е1ещ, молодняк, ярочки, баранчики, схрещуеання, порода, прекос, суффольк, кросбреднг помш, еагоеий та лШйний р1ст, , прирости, еоена.
Вступ. Велика рiзноманiтнiсть природно^матичних умов нашо! краши дозволяе розводити овець рiзного напрямку продуктивности але в даний час селекцюнери основну увагу придшяють розвитку скороспшого м'ясо-вовнового кросбредного вiвчарства, оскшьки прибутки вщ баранини становлять понад 80% вщ загальних прибутюв галуз1 В зв'язку з тим, для тдвищення м'ясностi мiсцевого поголiв'я овець та виведення нових втизняних високопродуктивних порiд в даний час широко використовуеться спаровування тонкорунних i напiвтонкорунних вiвцематок iз спецiалiзованими баранами кращих порiд свiтового генофонду м'ясного напрямку, таких як ромш-марш, лшкольн, суффольк, шароле, тексель, олiбс та ш. Вiвцi цих порiд добре трансформують корм у м'ясну i вовнову продукцiю, мають високу енергш росту, що характеризуе !х високу скороспшсть. Здатнiсть овець цих порщ швидко рости в ранньому вщ широко використовуеться для одержання ягнятини (молода баранина), що позитивно вливае на економiчнiсть галузi в цшому.
Матер1ал 1 методи. З метою тдвищення м'ясно! продуктивностi мiсцевих прекоав Львiвщини кафедрою технологи виробництва продукци дрiбних тварин Львiвського нацiонального ушверситету ветеринарно! медицини та бiотехнологiй iменi С.З.Гжицького спiльно iз спецiалiстами кафедри вiвчарства i козiвництва Краювсько1 ршьничо! академи (Польща) та бiотехнологiчного центру (с. Гряда, Львiвськоl областi) була проведено штучне осiменiння маток мюцевих прекосiв спермою баранiв скороспшо1 м'ясо-вовново! породи суффольк.
© Перк- Д.П., Кирил1в Я.1., 2010
94
Дослщження проводились на вiвцефермi навчально-науково-виробничого центру "Комаршвське" ЛНУВМ та БТ iменi С.З.Гжицького. Об'ектом дослiджень був помiсний молодняк першого i другого поколiнь, одержаний вщ схрещування вiвцематок мiсцевих прекоЫв з баранами породи суффольк та вщ розведення !х «в собЬ>.
Вивчення масового росту пiддослiдного молодняку першого поколшня проводили шляхом iндивiдуального зважування ярочок i баранчикiв в таю вiковi перiоди: при народженш, у 2-, 4-, 6-, 9-, 12, 15- i 18-мiсячному вщ. Зважування пiддослiдних тварин проводили вранщ до годiвлi i напування з точшстю до 0,01 кг. На пiдставi даних iндивiдуального зважування молодняку розраховано абсолютш, середньодобовi прирости живо! маси (1).
Вовнову продуктившсть вивчали шляхом вимiрювання довжини вовни в штапелю та iндивiдуального зважування рун тд час першого стриження молодняку. Вихщ мито! вовни визначали на гiдравлiчному апаратi ГПОШ-2М
Результати дослщжень. Вiдомо, що для отримання тварин бажаного типу з високою продуктившстю та для ефективного ведення селекцшно! роботи, необхiдно вивчити основнi закономiрностi iндивiдуального росту i розвитку та вмшо використовувати !х у виробничих умовах. Тому дослiдження закономiрностей онтогенетичного росту i розвитку молодняку, а також факторiв, якi !х зумовлюють, дае змогу активно впливати на них та скеровувати у бажаному напрямку.
Встановлено, що iндивiдуальний рют i розвиток овець вщбуваеться в певнiй закономiрностi, яка обумовлена як генотиповими, так i фенотиповими факторами (2, 3, 4, 5, 6, 7 та ш.). Цшком зрозумшо, що провiдна роль належить генотипу тварин. В наших дослщженнях у помiсних ярочок i баранчикiв в процесi !х вагового росту в онтогенезi проявились як фактор генотипу, так i фактор гетерозису. Даш шдив^ального зважування тварин в рiзнi вiковi перiоди постнатального онтогенезу наведенi в таблицi 1.
Аналiз даних табл. 1 свщчить про те, що в постнатальному онтогенезi масовий рiст помiсного молодняку в окремi вiковi перiоди проходить неоднаково. Нашнтенсившший рiст маси тша у молодняку овець пiддослiдних груп мае мiсце у пiдсисний перюд (вiд народження до 4-мiсячного вшу). За цей перiод жива маса ярочок першо! групи в середньому збiльшилася з 4,15 до 18,28, друго! - з 4,20 до 22, 55, третьо! - з 4,17 до 23,82 кг, а баранчиюв -вщповщно з 4,48; 4,45; 4,39 до 21,43; 26,34; 27,05 кг i в 4-мкячному вщ молодi тварини досягли вщповщно 36,7; 39,7; 40,5; 35,9; 38,3; 38,5% вщ свое! маси тша у 18-мюячному вщ. Таке ютотне збiльшення живо! маси ярочок i баранчикiв в пiдсисний перiод можна пояснити порiвняно високим рiвнем молочност вiвцематок, особливо помiсних.
В подальшому, вiд 4- до 9-мiсячного в^ (пасовищний перiод), у молодняку овець спостер^аеться деяке сповiльнення росту. Так, у 6-мюячному вiцi середня жива маса ярочок пщдослщних груп вщповщно становила 25,35; 30,25; 31,53 кг, а баранчиюв - 29,45; 36,23 та 37,16 кг, а у вщ 9 мкящв -вщповщно у ярочок 36,24; 41,40; 42,65 кг i баранчиюв 40,40; 47,55 та 48,71 кг.
95
Таблиця 1
Жива маса помкного молодняка овець, кг_
Ык, мкящв Групи Ярочки Баранчики
п М±т С„% п М±т С„%
при нар-ш I поколшня 8 4,15 ± 0,11 7,02 10 4,48 ± 0,10 6,70
II поколшня 15 4,20 ± 0,11 9,80 10 4,45 ± 0,10 6,74
«в соб1» 20 4,17 ± 0,10 10,46 10 4,39 ± 0,09 6,15
2 I поколшня 8 14,15 ± 0,28 5,24 10 15,25 ± 0,29 5,70
II поколшня 15 15,25 ± 0,38 9,31 10 16,75 ± 0,32 5,73
«в соб1» 20 16,43 ± 0,40 10,61 10 17,24 ± 0,34 5,92
4 I поколшня 8 18,28 ± 0,42 6,09 10 21,43 ± 0,53 7,41
II поколшня 15 22,55 ± 0,58 9,62 10 26,34 ± 0,55 6,26
«в соб1» 20 23,82 ± 0,59 10,80 10 27,05 ± 0,57 6,32
6 I поколшня 8 25,35 ± 0,54 5,64 10 29,45 ± 0,57 5,81
II поколшня 15 30,25 ± 0,66 8,16 10 36,23 ± 0,65 5,38
«в соб1» 20 31,53 ± 0,68 9,40 10 37,16 ± 0,68 5,49
9 I поколшня 8 36,24 ± 0,75 5,48 10 40,40 ± 0,62 4,60
II поколшня 15 41,40 ± 0,76 6,87 10 47,55 ± 0,68 4,29
«в соб1» 20 42,65 ± 0,76 7,77 10 48,71 ± 0,70 4,31
12 I поколшня 8 38,58 ± 0,78 5,36 10 43,15 ± 0,71 4,94
II поколшня 15 43,86 ± 0,80 6,82 10 50,74 ± 0,72 4,26
«в соб1» 20 45,16 ± 0,82 7,92 10 51,92 ± 0,74 4,28
15 I поколшня 8 40,78 ± 0,84 5,46 3 45,47 ± 1,17 3,64
II поколшня 15 46,54 ± 0,86 6,72 10 53,62 ± 0,76 4,25
«в соб1» 20 47,88 ± 0,86 7,83 10 54,85 ± 0,78 4,27
18 I поколшня 8 49,80 ± 1,12 6,36 3 59,63 ± 1,40 3,32
II поколшня 15 56,75 ± 0,90 5,93 10 68,75 ± 0,82 3,58
«в соб1» 20 58,74 ± 0,92 6,83 10 70,25 ± 0,85 3,63
У зимово-стшловий та ранньовесняний перюди (9-15 мю.) масовий рют пiддослiдного молодняку був незначним i жива маса ярочок у 15-мюячному вiцi в середньому становила 40,78; 46,54; 47,88 а баранчиюв - 45,47; 53,62 та 54,85 кг вщповщно.
За перюд вiд 15 до 18 мюящв (весняно-лiтньо-пасовищне утримання) iнтенсивнiсть масового росту ярок i баранчикiв iстотно зросла i вже у 18-мiсячному вiцi середня жива маса ярок пщдослщних груп вщповщно становила 49,80; 56,75 i 58,74, а баранчиюв - 59,63; 68,75 i 70,25 кг.
Привертае до себе увагу те, що при однакових умовах годiвлi та утримання в окремi вiковi перюди у баранчиюв проявляеться бшьш висока енерпя росту, нiж у ярочок. Так, якщо при народженнi баранчики за живою масою в середньому переважали ярочок вiдповiдно по групах на 330; 250 i 220 г (8,0; 5,9 i 5,3%), то при вщлученш (4 мк.) ця рiзниця зросла до 3,15; 3,79 i 3,23 кг (17,2; 16,8 i 13,6%), у 6 мшящв - до 4,1; 5,98 i 5,63 кг (16,2; 19,7 i 17,9%), у 9 мюящв - до 4,16; 6,15 i 6,06 кг (11,5; 14,9 i 14,2%), у 12 мiсяцiв - до 4,57; 6,88 i 6,76 кг (11,8; 15,7 i 15,0 %), у 15 мiсяцiв - до 4,69; 7,08 i 6,97 кг (11,5; 15,2 i 14,6 %) та у 18-мкячному вiцi - аж до 9,83; 12,0 i 11,5 кг (19,7; 21,1 i 19,6%). Таку закономiрнiсть масового росту молодняку овець в постнатальному онтогенезi
96
можна пояснити статевим диморфiзмом i деякою мiрою рiзною скороспшштю баранчикiв та ярочок.
Характеризуючи скороспiлiсть молодняку овець мiж групами, то з даних таблицi 1 видно, що найвища скороспiлiсть притаманна помiсному молодняку овець друго1 i третьо1 пiддослiдних груп, а найнижча - тваринам першо1 групи, яю одержанi внаслiдок спаровування малопродуктивних маток мкцевих прекосiв з баранами породи суффольк. Так, в середньому за вс вiковi перiоди масового росту (вщ народження до 18 мшящв) перевага помiсей друго1 i третьо1 пiддослiдних груп за живою масою над помiсними аналогами першо1 групи вщповщно у ярочок становила 15,1 i 19,5, а у баранчиюв - 16,6 i 19,4%.
Аналопчна закономiрнiсть спостерiгаеться i у вшовш динамiцi приростiв живо1 маси (табл. 2).
Таблиця 2
Вжова динамика прирост1в живо!' маси молодняку овець_
Вш, мкящв Групи Прирости
абсолютш, кг середньодобов1, г ввдносш, %
2 а 2 а - а
при нар-ш I поколшня 4,15 4,48 - -
II поколшня 4,20 4,45 - - - -
«в соб1» 4,17 4,39 - - - -
ввд н-ня до 2-х мю. I поколшня 10,00 10,77 166,7 179,5 109,29 109,17
II поколшня 11,05 12,3 184,2 205,0 113,62 104,24
«в соб1» 12,13 12,85 202,2 214,2 117,77 112,16
2-4 I поколшня 4,13 6,18 98,8 103,0 25,47 33,70
II поколшня 7,30 9,59 121,7 159,8 38,62 33,88
«в соб1» 7,39 9,81 123,2 163,5 36,72 33,37
4-6 I поколшня 7,07 8,02 117,8 133,7 32,41 31,52
II поколшня 7,70 9,89 128,3 164,8 29,17 24,61
«в соб1» 7,71 10,11 128,5 168,5 27,86 24,01
6-9 I поколшня 10,89 10,95 139,6 120,3 35,36 31,35
II поколшня 11,15 11,32 122,5 124,4 31,12 26,62
«в соб1» 11,12 11,55 122,2 126,9 29,98 25,90
9-12 I поколшня 2,34 2,75 25,7 30,2 6,25 6,58
II поколшня 2,46 3,19 27,0 35,1 5,77 5,01
«в соб1» 2,51 3,21 27,6 35,3 5,72 4,99
12-15 I поколшня 2,20 2,32 24,2 25,5 5,54 5,24
II поколшня 2,68 2,88 29,4 31,6 5,92 5,13
«в соб1» 2,72 2,93 30,0 32,2 5,85 5,09
15-18 I поколшня 9,02 14,16 99,1 155,6 19,92 26,95
II поколшня 10,21 15,13 102,2 166,3 19,77 16,69
«в соб1» 10,86 15,40 119,3 169,2 20,37 17,36
1з даних табл. 2 видно, що найвищi середньодобовi прирости живо1 маси помюного молодняку овець спостерiгалися в перюд вiд народження до 2-мiсячного вiку. Так, у цьому перiодi середньодобовi прирости живо1 маси по групах ярочок вiдповiдно становили 166,7; 184,2 i 202,2, а у баранчиюв - 179,5; 205,0 i 214,2 г, тодi як у вщ 12-15 мiсяцiв цей показник вщповщно становив лише 24,2; 29,4; 30,0; 25,5; 31,6 i 32,2 г.
97
Найвищi абсолютш прирости живо! маси ярочок i баранчиюв вiдмiченi протягом перших 9 мюящв !х життя. Так, абсолютний прирют живо! маси у ярочок за цей перюд становив в середньому 32,09; 37,2 i 38,48, а у баранчиюв -35,92; 43,1 i 44,32 кг. Протягом наступних дев'яти мiсяцiв до (18-мiсячного в^) вiн рiзко знизився i становив в середньому у ярочок 13,56, 15,35 i 16,09, а у баранчиюв - 19,23; 21,2 i 21,54 кг, що вщповщно на 42,3; 41,3; 41,8; 53,5; 49,2 i 48,6% менше, нiж за попереднш перiод.
Цдкаво також вщзначити, що за приростами живо! маси протягом уах вiкових перiодiв постнатального онтогенезу баранчики переважали сво!х ровесниць ярочок.
Отже, наведен вище даш свщчать про те, що вщ народження до 18-мюячного в1ку масовий рют тша помюного кросбредного молодняку характеризуеться певною в1ковою мшливютю.
Як вщомо, вовнова продуктившсть мюцевих прекоав пор1вняно невисока 1 е одшею з основних причин низько! господарсько! ефективносп !х розведення. Тому мюцев1 прекоси вимагають породного покращення. Нашими дослщженнями показано, що в однакових умовах год1вл1 1 утримання схрещування в1вцематок мюцевих прекос1в з натвтонкорунними скоросп1лими баранами породи суффольк покращуе у помюей вовнову продуктившсть (табл. 3).
Таблиця 3
Вовнова продуктивнiсть помкних ярок, М±т_
Показники Групи
I поколшня II покол1ння «в собЬ>
Настриг немито!' вовни, кг 2,75 ± 0,05 3,20 ± 0,06 3,45 ± 0,07
Настриг мито! вовни, кг 1,28 ± 0,01 1,52 ± 0,02 1,70 ± 0,03
Вихвд чистого волокна 46,5 ± 0,45 47,8 ± 0,48 49,2 ± 0,50
Природна довжина вовни, см:
- при ввдлученш(4 м1с.) 4,26 ± 0,09 4,35 ± 0, 09 4,75 ± 0,09
- при стриженш(14 м1с.) 9,0 ± 0,10 9,8 ± 0,12 11,0 ± 0,14
Хз даних табл. 3 видно, що за настригом немито! вовни помюш ярки друго! i третьо! пiддослiдних груп переважають аналогiв першо! групи вщповщно на 450 i 700 г, або на 16,3 i 25,4%. Дослщженнями показано також, що вихщ чистого волокна по першш груш становив в середньому 46,5 %, а по другш i третш - вiдповiдно 47,8 i 49,2 %.
За природною довжиною вовни ярки друго! i третьо! пщдослщних груп переважають аналогiв першо! групи вщповщно на 2,1 i 11,5% (при вщлученш) та 8,9 i 22,2% (при стриженнi).
Висновки: Результати наших дослщжень свiдчать про те, що в умовах Прикарпаття натвтонкорунне скороспше м'ясо-вовнове кросбредне вiвчарство, створене на основi схрещування ярок i вiвцематок мiсцевих прекосiв з натвтонкорунними короткововновими баранами породи суффольк е перспективним i в майбутньому високоприбутковим. Цифровi даш дослщжень
98
nepeKORnrni i вказують на необхщшсть застосування науково-обгрунтованого методу вирощування ремонтного молодняку з врахуванням бiологiчних особливостей росту i розвитку тварин. Враховуючи те, що в 9-мюячному вiцi помiснi кpосбpeднi баранчики в середньому досягають 67,8-69,3 % свое! 18-мюячно! живо! маси, то нагул i вiдгодiвлю !х доцiльно проводити до 9-мюячного вiку.
Л1тература
1. Борисенко Е.Я., Баранова К.В.,Лисицын А.П. Практикум по разведению сельскохозяйственных животных. -М.: Колос, 1972. -232с.
2. Головач М.Й. Бюлопчш особливост та господарсью показники помюних овець пренос X латвшська темноголова i прекос X ромш-марш в умовах Прикарпаття. - Автореф. дис.... канд с.-г. наук. - Львiв, 1996. - 23 с.
3. Свечин К.Б. Индивидуальное развитие сельскохозяйственных животных. -К.: Урожай, 1976. -288с.
4. Терек В.И. Особенности онтогенетического роста и развития молодняка закарпатских тонкорунных овец типа прекос // Зб. Овцеводство, в. 24. -К.: Урожай,1987. -С. 49-51.
5. Терек В.1., Гшь Л.Г. Онтогенетичний рют i розвиток молодняка полшшених прськокарпатських овець. // Тези доп. мiжн. наук конф. присв. 110 роковинам вщ дня заснування шституту (1881-1991). - Львiв, 1991. - С. 50.
6. Терек В.1., Перт Д.П., Гшь Л.Г. Вжова мшливкть масового та лiнiйного росту молодняка овець украшсько! прськокарпатсько! породи //Ж. Сшьський господар. - Львiв, 1998. - № 4. - С. 4-5.
7. Кравщв Р.Й., Киpилiв Я.1., Пepiг Д.П. Вшова мiнливiсть масового та лiнiйного росту помюного молодняку овець в постнатальному онтогeнeзi //Наук. вiсник ЛНАВМ iм. С.З.Гжицького. -Львiв, 2004. -Т.7 (№1), ч.1. -С. 812.
Summary
D.P. Perig, candidate of agricultural sciences, assistant professor Ya.I. Kyryliv, doctor of agricultural sciences, professor, corresponding member of
UAAS
Lviv national university of veterinary medicine and biotechnologies named after
S.Z.Gzhytskyj
THE PRODUCTIVE INDICES OF MIXED CROSSBREED YOUNG SHEEP
Age changeability of mass growth of different mixed crossbreed young sheep by blood relationship, have gotten from mating of female local crossing with rams of precocious meat and wool breed Suffolk, and also crossbreed, received during breeding at postnatal ontogenesis were studied.
It was set up, that growth and development regularity of young sheep during postnatal ontogenesis are stipulated as by heterosis phenomenon, as by natural conditions of their breeding.
Стаття надшшла до редакцИ 1.09.2010
99
