CC BY
22
УДК: 612. 111:636.3
Пер1г Д.П., к.с.-г.н., доцент, Кирил1в Я.1., д.с.-г.н., професор, чл.-кор. НААНУ ©
Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет еетеринарногмедицини та бютехнологт ¡мет С.З.Гжицъкого
МОРФОЛОГ1ЧНИЙ СКЛАД КРОВ1У В1ВЦЕМАТОК Р13Н01 КРОВНОСТ1 ЗАЛЕЖНО В1Д СЕЗОН1В РОКУ
Вивчено сезонну динамгку морфолог1чного складу кровг у в1вцематок ргзног кровностг. Встановлено, що протягом пасовищного лтнъо-остнъого пер1оду кглъкгстъ еритроцит1в та вм1ст гемоглобту в кровг в1вцематок пгддослгднш груп збыъшу вались, а кглъкгстъ леикоцит1в - зменшуваласъ. В1вцематки другого поколгння та в/д розведення «в собг» володттъ кращими акл1матизацтними особливостями пор1вняно з шшими тддосл\дними тваринами.
Ключов1 слова: в1вцематки, схрещування, порода, прекос, суффолък, еритроцити, лейкоциты, гемоглобт, гематокрит.
Вступ. Вщомо, що кров I органи кровоутворення в овець формують складну морфолопчну 1 ф1зюлопчну систему, що значною м1рою вщображае р1вень ф1зюлого-бюх1м1чних процеЫв, яю протшають в !х оргашзмг Оскшьки гематолопчш показники кров1 характеризують загальш тенденци у формуванш захисних сил оргашзму та стан транспортно! системи кров1, тому дослщження цих процеЫв е актуальним. У зв'язку з цим, ми провели дослщження морфолопчного складу кров1 у в1вцематок р1зно! кровност1 залежно вщ сезошв року, що дало можливкть об'ективно оцшити клмчний стан пщдослщних тварин.
Матер1ал 1 методи. Дослщження проводились в умовах в1вцеферми навчально-науково-виробничого центру (ННВЦ) "Комаршвський" Льв1вського нацюнального ушверситету ветеринарно! медицини та бютехнологш ¿меш С.З.Гжицького. Об'ектом дослщжень були повнов1ков1 (3-5-р1чш) в1вцематки породи прекос та пом1сш в1вцематки першого I другого поколшь, одержан! вщ схрещування мкцевих прекоав з породою суффольк польсько! селекци та вщ розведення 1х «в собЬ>. Для вивчення гематолопчних показниюв було сформовано чотири групи р1зних за кровшстю в1вцематок, по 5 гол1в у кожнш. Першу серш дослвдв провели теля окоту в1вцематок взимку, коли в1к ягнят становив 1 мкяць (лютий); другу - на початку л1та (травень), теля вщлученням ягнят вщ в1вцематок; третю - у найбшьш спекотну пору л1та (липень); четверту - перед переведениям овець на ст1йлове утримання в жовтш мюящ та п'яту серш дослдав провели у грудш, коли в1вцематки були на останньому мюящ ютностг У кров1 в1вцематок визначали: кшькють еритроцит1в I лейкоцит1в,
© Пери- Д.П., Кирил1в Я.1., 2013
169
гематокриту, лейкограму та вмкт гемоглобшу. Кров для анал1зу брали з яремно! вени в ранковий час за годину до год1вл11 напування тварин.
Результати дослщжень. Пщ морфолопчним складом кров1 розумшть вмют у нш форменних елемент1в (кл1тин), до яких належать еритроцити, лейкоцити I тромбоцити. Еритроцити та гемоглобш беруть участь у обмш1 речовин, що лежить в основ! ус1е! життед1яльност1 оргашзму. Еритроцити безпосередньо ввдграють важливу роль в абсорбци токсишв, а гемоглобш, який е складовою еритроцит1в - основним переносником кисню вщ альвеол легень до кл1тин та тканин оргашзму. Не менш важливою е захисна функщя кров1, яка здшснюеться безпосередньо через лейкоцити, яю, завдяки специф1чному набору ферменпв, беруть активну участь у багатьох захисних I вщновлювальних процесах оргашзму.
Багаточисельними дослщженнями встановлено, що кшьккть форменних елемент1в та вмют гемоглобшу в еритроцитах е величинами непостшними, яю залежать вщ виду, породи, стат1, вку, типу конституци, ф1зюлопчного стану, напряму продуктивное^, р1вня год1вл1, утримання, сезошв року, висоти над р1внем моря та шших фактор1в (1; 2; 3; 4; 5; 6; 7; 8). Тому вивчення морфолопчного складу кров1 дае можлив1сть судити про загальний ф1зюлопчний стан оргашзму тварин, 1х захисну спроможшсть та стшккть до захворювання в цшому, про стан здоров'я
Результати проведених нами дослщжень морфолопчного складу кров1 р1зних за кровшстю в1вцематок залежно вщ сезону року подано на рисунках 1, 2, 3 та 4. 1012/л
«
'¡2 «
я о
«
а
<и н о
т
12 10 8 6 4 2 0
□ Прекоси ■ I поколшня □ II поколшня □ II «в собЬ»
лютии
травень
липень
жовтень
грудень
Рис. 1. Вм1ст ернтроцнтчв в кров1 в1вцематок у рпш сезони року, п=5, 1012/л
1з рисунку 1 видно, що кшькють еритроцит1в у кров1 дослщжуваних тварин ус1х пщдослщних груп була найбшьшою в л1тнш та осшнш пасовищш перюди \ знаходилася в межах 8,70-10,80 1012/л, в той же час зимово-стшловий перюд характеризувався дещо нижчими показниками - 7,26-9,08 1012/л.
170
Зниження кшькосп еритроци'пв та вмюту гемоглобшу в кров1 в1вцематок у зимово-стшловий перюд обумовлене зниженням штенсивност1 обмшних процеав в 1х оргашзмг
Слщ вщм1тити, що м1ж в1вцематками пор1внювальних груп у щ сезони року також спостер1галися вщмшностг Граф1чне зображення рисунку 1 вказуе на те, що за кшькютю у кров1 еритроцит1в помкш в1вцематки, одержан! вщ розведення «в собЬ> протягом ус1х сезошв року переважали в1вцематок мюцевих прекоав в межах вщ 10,9 (жовтень) до 15,7 (лютий) %, а помкних маток I I II поколшь - вщповщно вщ 3,0 (жовтень) до 7,9 (лютий) та вщ 2,8 (жовтень) до 5,0 (лютий) %.
Гемоглобш кров1 також е важливим иоказником окисно-вщновних процеав в оргашзм1 тварин. Його вмкт у овець, хоча I пщтримуеться на вщносно високому р1вш, але в р1зш сезони року маесупш вщмшносп (рис. 2).
г/л
ю о
5
о
н о
т
□ Прекоси ■ I поколшня □ II поколшня □ II «в собЬ>
120 100 80 60 40 20 0
лютии
травень
липень
жовтень грудень
Рис. 2. Вмкт гемоглобшу в кров! в1вцематок у рпш сезони року, п=5, г/л
1з рисунку 2 видно, що найвищий вмкт гемоглобшу в еритроцитах кров1 пщдослщних овець спостер1гаеться також в л1тньо-осшнш пасовищний перюд -98,06-112,5г/л, ¿з зниженням у наступи! сезони року. Зниження вмюту гемоглобшу в еритроцитах кров1 в1вцематок в зимово-стшловий перюд обумовлене зниженням штенсивност1 обмшних процеЫв в 1х оргашзмг
Як за кшькютю еритроципв, так I за вмктом в них гемоглобшу м1ж в1вцематками пор1внюваних груп спостер1галися сезонш вщмшностг Так, ¿з даних зображених на рисунку 2 видно, що протягом ус1х сезошв року за вмютом гемоглобшу в кров1 помюш в1вцематки, одержан! вщ розведення «в собЬ> переважали аналопв мюцевих прекоЫв в межах вщ 5,2 (жовтень) до 9,1 (лютий) %, а помюних маток 11II поколшь - вщповщно вщ 0,5 (липень) до 3,0 (лютий) та вщ 0,3 (липень) до 1,8 (лютий) %. Така ж картина спостер1гаеться I в гематокрип пщдослщних в1вцематок (рис.3).
171
%
□ Прекоси ■ I поколшня □ II поколшня □ II «в соб»>
н «
& о
а
<и
1-ч
45 40 35 30 25 20 15 10 5 0
лютии
травень
липень
жовтень
грудень
Рис. 3. Величина гематокриту кров1 в1вцематок у рпш сезони року, п=5, %
Таким чином, помюш в1вцематки, одержан! вщ розведення «в собЬ>, володшть бшьш високою дихально-транспортною потужшстю кров1, шж 1х аналоги - мюцев1 прекоси та помю 11II поколшь.
Вщомо, що стутнь захисно-адаптивних мехашзм1в в оргашзм1 тварин виражаеться також I кшькютю лейкоцшгв, яю ввдграють важливу роль в забезпеченш кл1тинного ¿муштету оргашзму, а також у процеЫ синтезу захисних антитш (рис. 4).
109л
□ Прекоси ■ I поколшня □ II поколшня □ II «в собш
н «
я
§
«
н о
т
8,5
7,5
6,5
лютии
травень
липень
жовтень
грудень
Рис. 4. Вмкт лейкоцитов в кров1 в1вцематок у рпш сезони року, п=5, 10 /л
Граф1чне зображення кщькоси лейкоцит1в вказуе на те, що якщо протягом пасовищного л1тньо-осшнього перюду кшьккть еритроцит1в та вмкт гемоглобшу в кров1 в1вцематок пщдослщних груп збщьшувались (рис. 1; 2), то кшьккть лейкоцита - зменшувалась (рис. 3). Так, пор1вняно до зимово-ст1йлового перюду (лютий), до осеш (жовтень) кшьккть еритроципв та вмют гемоглобшу в кров1 в1вцематок в середньому збшьшилась вщповщно: по груш маток мюцевих прекоав - на 34,2 I 21,6%; по груш помкних маток I поколшня
9 п
8
7
172
- на 34,7 I 19,6%; по груш помкних маток II поколшня - на 31,3 I 18,7% та по груш помкних маток, одержаних вщ розведення «в собЬ> - на 28,6 I 17,2%, тод1 як кшьккть лейкоцит1в зменшилась вщповщно на 13,7; 11,0; 12,2 та 10,7%. Це означав, що щ обмшш процеси в оргашзм1 овець пщдослщних груп в умовах даного господарства пщдаються певним сезонним коливанням, що пов'язано з р1внем год1вл1, утримання, ф1зюлопчним станом тварин та з шшими факторами.
Кр1м того, вивчення вмкту в кров1 в1вцематок лейкоцит1в показало, що за даним показником серед тварин пщдослщних груп кнують деяк1 генотипов! вщмшностг Найвищими показниками вмкту лейкоцит1в в кров1 протягом уЫх сезошв року характеризуются в1вцематки II поколшня та вщ розведення «в собЬ>, що свщчить про вищу захисну здатнкть 1х оргашзму вщ внутршшх та зовшшшх негативних вплив1в, шж у 1х аналопв мкцевих прекоЫв та помкей I поколшня. Таким чином, в1вцематки II поколшня та вщ розведення «в собЬ> в даних умовах утримання мають кращ1 акл1матизацшш особливост1, шж тварини перших двох пщдослщних груп.
Вщомо, що лейкоцити е повноцшними кл1тинами, яю за формою ядра та наявшстю у цитоплазм! р1зних включень подшяють на 5 вид1в, кожний з яких виконуе р1зну функцш. Так, базофши у початковий перюд надходження у оргашзм патогенних м1крооргашзм1в сприяють розвитку запалення, а теля лжвщаци патолопчного процесу беруть участь у розсмоктуванш осередку запалення. Еозинофши беруть участь в руйнуванш та знешкодженш чужорщних бшюв та токсишв. Нейтрофши фагоцитують м1кроби та знищують 1х. Л1мфоцити складають основу системи ¿муштету, а моноцити беруть участь як у фагоцитарнш, так I бактерициднш на мжрооргашзми. Тому при вивчеш мехашзму природно! резистентност1 необхщно було з'ясувати не тшьки динамжу вмкту у кров1 пщдослщних в1вцематок лейкоцшгв, але саму лейкограму, показники яко! наведен! в таблиц! 1.
Анал1з лейкограми показуе, що картина бшо! кров1 в1вцематок протягом року не зазнавала ктотних змш (табл. 1). Так, кшьккть агранулоцит1в, бшьшкть яких складали л1мфоцити по груш в1вцематок мкцевих прекоав коливалася в межах року вщ 46,8 (липень) до 48,2 (жовтень) %; по груш помкних в1вцематок I поколшня - вщ 47,4 (травень) до 48,6 (жовтень) %; по груш помкних в1вцематок II поколшня - вщ 46,2 (травень) до 47,2 (жовтень) % та по груш помкних вщематок вщ розведення «в собЬ> - вщ 47,6 (липень) до 48,2 (грудень) %, а загальний вщсоток нейтрофшв, представлених палочкоядерними I сегментоядерними гранулоцитами становив по першш груш
- вщ 45,6 (грудень) до 47,2 (липень) %; по другш - вщ 45,8 (травень) до 46,6 (грудень) %; по третш - вщ 45,6 (липень) до 46,6 (лютий) та по четвертш - вщ 45,2 (грудень) до 46,6 (липень) %.
173
Лейкограма кров! в1вцематок у р1зш сезони року, % (X ± т; п=5)
ЬЬсящ ГрУЕН Базофон Еозннофиш Нентрофиш Моноцит Лшфоцши
ЮН] палнчко-ядерв] сегнеЕто-ядерв]
Лютее Прекосн - 3.0±0.32 - 3.4±0.24 42. б 0± 0.4 3.4±0.24 47,б±0,51
I ПОКОЛ1ЕНЯ - 3.0=0.32 - 3.8±0.2 42.4±0.51 3.0-0.32 47,8± 1,02
II поколшня - 3.0±0.32 - 3.8±0.49 42.8±1.07 4.0±0.45 47.0=1.14
«Е СОЙ» - 2.6±0.40 3.0=0.44 42.8± 0.97 3.6±0.81 48,0=0,71
Травевь Прекосн - 2.8±0.20 - 4.2±0.37 42.4±0.24 3.2±0.37 47,4±0,93
I ПОКОЛ1ЕНЯ - 3.2±0,2 - 4.0=0.63 41.8±0.58 3.6±0.4 47,4±1,47
II поколшня - 3.2±0.37 - 3.6±0.50 42.8± 0.49 4.2±0.73 46.2=0.97
«в сой» - 2.6±0.93 - 2,8±0.66 43,0-1,79 3.8±0.49 47.8± 0.66
ЛвпеЕЬ Прекосн - 3.0=0.32 - 3.8±0.37 43.4±0.68 3.0=0.32 46.8±0.86
I П ОКОЛ 1ННЯ - 2.6±0.24 - 3.8±0'.2 42,2±0,8б 2.8±0.37 48.6±1.03
II поколшня - 2.8±0.37 - 3.4±0.4 43.2±0.66 3.8±0.37 46.8±0.86
«Е СОЙ» - 2.4±0.51 2,6±1,6 44,0±1,30 3.4±0.51 47,6±0,93
Жовтень Прекосн - 2.б±0.24 - З.б±0.4 43.0±0.89 2.6±0.24 48.2=0.97
I П ОКОЛ 1ННЯ - 2.6±0.4 - 2.8±0.37 43.2±0.37 2,8±0,2 48,6±0,75
II поколшня - 2.6±0.4 - 3.0=0.44 42.6±0.87 4.4±0.81 47,2=0,86
«Е СОЙ» - 2.8±0.49 - 3.0=0.45 42,4± 1,43 3.8±0.37 48,0=0,55
Грудейь ПрекосЕ - 3.2±0.37 - 4.0=0.32 41.6±0.87 3.6±0.24 47,б±0,81
I поколшня - 2.8±0.37 - 3.8±0.37 42.8± 0.3 7 3.0^0.45 47,6±0,81
II поколшня - 3.2±0.37 - 4.0=0.45 42.0tl.09 4.0=0.32 46.8± 1.07
«в сой» - 3,0±0,45 - 3.2±0.37 42.0±1,30 3.6±0.24 48.2=0.66
Як видно з даних, наведених у таблиц! 1 у вщсотковому стввщношенш, коливання кл1тин бшо! кров1 в тварин ycix пщдослщних груп не виходили за меж1 ф1зюлопчно1 норми i при цьому законом1рних вщмшностей в i'x po3pi3i не спостеркалося.
Висновки: Анал1зуючи в цшому наведен! даш, можна стверджувати, що кшьккть еритроцит1в, лейкоцит1в та вмкт гемоглобшу у кров1 овець ycix пщдослщних груп знаходиться в межах ф1зюлопчно! норми. Кшьккть еритроциив та вмкт гемоглобшу у кров1 пщдослщних тварин збшьшувалася вщ початку л1тнього пасовищного перюду (травень) до його завершения (жовтень) i цей процес штенсившше проходив у помкних в1вцематок, одержаних вщ розведення овець «в co6i».
Що стосуеться збшьшення кшькост1 лейкоцит1в в кров1 в1вцематок у зимово-стшловий перюд, то воно, очевидно, викликане зростанням потреби тварин в захисних функщях оргашзму у зв'язку з попршенням умов год1вл1 i утримання.
Л1тература
1. Головач М.Й. Бюлопчш особливост1 та господарсью показники помкних овець прекос X латвшська темноголова i прекос X ромш-марш в умовах Прикарпаття: автореф. дис.... канд с.-г. наук. - Льв1в, 1996. - 23 с.
2. Задорожня О.М. Ефективнкть схрещування барашв м'ясно! породи ол1бс з матками дшпропетровського типу асканшсько! м'ясо-вовново! породи: автореф. дис. ... канд. с.-г. наук. - Харюв, 2005. -20с.
3. Литвищенко Л.О. Продуктивш i бюлопчш ознаки овець м'ясо-вовнового напряму в1тчизняно! та заруб1жно! селекцп при р1зних методах розведення. Автореф. дис. ... канд. с.-г. наук. - Херсон, 2009. -16с.
4. Макар I.A., Стапай П.В. Швець С.Ф. та ш Дослщження генетично! структури нового породного типу закарпатських тонкорунних овець та 61ох1м1чних показниюв оцшки i прогнозування ix продуктивности // зб. Проблеми агропромислового комплексу Карпат.- B.3. - В.Бакта, 1994. -С. 235242.
5. Микитюк В.В. Селекцшно-генетичш особливост1 адаптацп та використання м'ясо-вовнових овець типу корщель в умовах твшчно-центрального степу Украши. Автореф. дис. ... докт. с.-г. наук. - Льв1в, 2012. -38с.
6. Св1тличний I.O. Науково-практичш основи створення нашвтонкорунного в1вчарства в Лкостепу та ümicci Украши: автореф. дис. ... докт. с.-г. наук. - Харюв, 1996. - 38с.
7. Терек B.I., Головач М.Й. Характеристика складниюв кров1 та легенево! вентиляци у кросбредних ярок у постнатальному онтогенез! // Ветеринарна медицина Украши. - 1999. - № 5. - С. 40-41.
8. Терек В.И. Биологические особенности горнокарпатских овец: автореф. дис. ... докт. с.-г. наук. - Львов, 1973. - 48с.
175
Summary D.P. Perig, Ya.I. Kyryliv Lviv national university of veterinary medicine and biotechnologies named after
S.Z.Gzhytskyj
MORPHOLOGICAL CONTENT OF BLOOD IN EWE OF DIFFERENT BLOOD RELATIONSHIP DEPENDING ON SEASON.
It was studied season dynamic of morphological content of blood in ewes of different blood relationship. It was also set up, that during pasture summer-autumn period, the quantity of erythrocytes and the content of hemoglobin in ewes blood of experimental groups was increased, and the quantity of leucocytes was decreased. Ewes of the second generation and from the breeding "in itself" have better acclimatization peculiarities comparatively with other experimental animals.
Рецензент - д.вет.н., професор Головач П.1.
176
