CC BY
16
ГарантГГ забезпечення р1вност1 перед законом i судом в УкраТш Guarantees of Ensuring Equality Before the Law and the Court in Ukraine
Валентин Сердюк 1, Валентин Любарський 12, Руслан Скриньковський 2
Valentyn Serdiuk, Valentyn Liubarskyi, Ruslan Skrynkovskyy
1 Supreme Court
8 Pylypa Orlyka Street, Kyiv, 01043, Ukraine
2 Lviv University of Business and Law
99 Kulparkivska Street, Lviv, 79021, Ukraine
DOI: 10.22178/pos.71-7
JEL Classification: K49
Received 29.05.2021 Accepted 26.06.2021 Published online 30.06.2021
Corresponding Author: Valentyn Liubarskyi liubarskyi.val@gmail.com
© 2021 The Authors. This article is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 License
Анотащя. У статт проведено теоретичний аналiз реалiзацГl' засади piBHOCTi перед законом i судом як ochobhoi' засади судочинства. Дослщжено сучасне розумЫня принципу piвностi перед законом i судом. Пpоаналiзовано питання недотоpканостi громадян та piзних посадових oci6, яким недотоpканiсть надаеться для здмснення 'Гх повноважень в аспект piвнoстi перед законом i судом.
Ключовi слова: закон; piвнiсть; недоторканють; кoнституцiйнi гаранти; Верховний Суд; судова практика.
Abstract. The article provides a theoretical analysis of the implementation of the principle of equality before the law and the court as the main principle of justice. Next, the modern understanding of the principle of equality before the law and the court is studied. Finally, the inviolability of citizens and various officials to whom inviolability is granted for exercising their powers in terms of equality before the law and the court is analyzed.
Keywords: law; equality; inviolability; constitutional guarantees; Supreme Court; judicial practice.
ВСТУП
Вщповщно до положень ст. 24 Конституцп Укра!ни громадяни мають рiвнi конституцш-ш права i свободи та е рiвними перед законом, що е основою рiвностi та в подальшому вщображаеться в ст. 55 Основного Закону, яка визначае, що права i свободи людини i грома-дянина захищаються судом [1].
Одшею iз засад оргашзацп судово! влади вщповщно до Закону Укра!ни «Про судоустрш i статус суддiв» визначаеться рiвнiсть перед законом i судом (стаття 9) [2]. Загалом право-ва рiвнiсть полягае в тому, що не може бути привые!в чи обмежень за ознаками раси, ко-льору шюри, полгтичних, релМйних та шших переконань, статi, етнiчного та сощального походження, майнового стану, мкця прожи-вання, за мовними або шшими ознаками. Рiв-ноправнiсть громадян забезпечуеться в уах
галузях економiчного, политичного, сощаль-ного й культурного життя.
В контекст цього також встановлено, що сьо-годнi багато питань у цьому напрямь врахо-вуючи судову практику Укра!ни, е не вирше-ними, зокрема - питання, що стосуються га-рантiй забезпечення рiвностi перед законом i судом в Украшь
Метою статтi е на основi теорп та практики дослщити питання, що стосуються гарантш забезпечення рiвностi перед законом i судом в Украшь
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Рiвнiсть громадян перед судом передбачае, що всi вони несуть вщповщальшсть перед судами, якi належать до едино! судово! сис-теми, не мають при цьому шяких переваг i не
зазнають шяких обмежень. Наявшсть правил про пщсудшсть цивыьних, адмшктративних, господарських i кримiнальних справ не супе-речить цiй засада оскiльки громадяни не дк-тають нiяких привые'в (наприклад, у тих ви-падках, коли справу розглядав по першш ш-станцп Верховний Суд, а не мкцевий суд).
Рiвнiсть перед законом необхiдно розгляда-ти, виходячи з двох складових цього поняття: «рiвшсть» i «закон». Етимолопчно слово «закон» означае межу, покладену свободi волi i дп [3, с. 588]. В юридичному розумiннi пiд законом розумiеться загальнообов'язкова постанова державно'' влади. Таким чином, закон - це нормативний акт, який встановлюе, ви-кладае, скасовуе або змшюе приписи - норми права. Виходячи з цього, можна говорити про рiвнiсть людей не перед рiзними норматив-ними актами (указами, постановами, ршен-нями), а тiльки перед законом.
Рiвнiсть усiх людей перед законом - це один iз найважливiших принцитв iснування пра-вово'' держави. Однак у демократичних кра'-нах з метою захисту конституцiйно-правових цiнностей допускаеться нерiвнiсть перед законом. Щодо Украши, то така нерiвнiсть ви-являеться в особливому порядку притягнен-ня до вщповщальносп Президента Украши, народних депутатiв Украши, суддiв, прокуро-рiв, посадових осiб Рахунково'' палати, канди-датiв на виборнi посади тощо. Вбачаеться, що ця нерiвнiсть перед законом ^муштет) являе собою привыей, покликаний забезпечити правову безпеку i незалежнiсть цих посадових оаб.
Так, Президент Украши користуеться недо-торканнiстю, що випливае з конституцшного статусу як глави держави. До дострокового припинення повноважень у разi вщставки, неможливостi виконання сво'х повноважень за станом здоров'я, усунення з поста в порядку iмпiчменту проти нього не можна поруши-ти кримшальну справу, примусово доставити до суду як свщка. Недоторканнiсть Президента Украши пов'язана з особливими гаран^я-ми його повноважень протягом усього термь ну перебування на посадь
Вiдповiдно до статтi 110 Конституцп Украши неспроможнiсть виконання Президентом Украши сво'х повноважень за станом здоров'я мае встановлюватися на засщанш Верховно'' Ради Украши i тдтверджуватися рiшенням, прийнятим бiльшiстю вiд й конституцiйного
складу на пiдставi письмового подання Верховного Суду - за зверненням Верховно!' Ради Укра!'ни, i медичного висновку.
Питання про усунення Президента Украши з поста в порядку iмпiчменту виршуеться за складною процедурою, передбаченою стат-тею 111 КонституцГ! Укра!'ни, i приймаеться Верховною Радою Украши не менше як трьо-ма четвертими вщ !'!' конституцГйного складу пГсля перевiрки КонституцГйним Судом Украши i отримання його висновку щодо додер-жання процедури розслiдування i розгляду справи про Гмтчмент та отримання висновку Верховного Суду про те, що дГяння, в яких звинувачуеться Президент Украши, мктять ознаки державно'! зради або шшого злочину. Тобто, у разi закшчення процедури Гмтчмен-ту глава держави, який вчинив злочин, повинен нести вiдповiдальнiсть згГдно з нормами кримшального законодавства як звичайний громадянин.
Виршуючи питання про недоторканнiсть пе-вних посадових осГ6, необхiдно виходити з того, що встановлення додаткових, порГвняно з недоторканшстю особи (стаття 29 КонституцГ! Укра!'ни) гарантш недоторканностГ для окремих категорГй державних посадових оаб, мае на метГ створення належних умов для ви-конання покладених на них державою обов'язюв i захист вГд незаконного втручання в !'х дГяльнГсть. НедоторканнГсть посадових осГб, на думку КонституцГйного Суду Укра!'ни, е гарантГею бГльш високого рГвня у порГвнян-ш з недоторканнГстю. Вона встановлюеться для вах осГб i вГдповГдае принципу рГвностГ прав i свобод громадян та !'х рГвностГ перед законом (стаття 24 КонституцГ! Укра!'ни).
Якщо права i свободи людини i громадянина, а також гарантГ! цих прав i свобод (у тому чи-слГ додатковГ гарантГ! недоторканностГ особи) визначаються виключно законами Укра!'ни (пункт 1 частини 1 статт 92 КонституцГ!' Украши), то гарантГ! вищого рГвня, за логжою КонституцГйного Суду Укра!'ни, мають визна-чатися виключно Основним Законом, оскГль-ки вони допускають винятки Гз загального принципу рГвностГ прав i свобод громадян та !'х рГвностГ перед законом.
Спещальна недоторканнГсть властива статусу суддГ Вона доповнюе загальногромадянську недоторканнГсть, що передбачена низкою статей КонституцГ! Укра!'ни, i поеднуеться з публГчними функцГями окремих осГб, зокрема
суддiв. Суддiвська недоторканшсть виокрем-люеться iз принципу рiвностi всiх перед законом i судом. Це обумовлено тим, що суст-льство i держава, пред'являючи до суддi i йо-го професшно! дiяльностi високi вимоги, не лише мають право, але й зобов'язаш забезпе-чити йому додатковi гарант! належного здш-снення правосуддя. За конституцiйним по-данням Верховного Суду Укра!ни про офщш-не тлумачення положень частин 1, 2 статт 126 Конституцп Укра!ни та частини 2 статп 13 Закону Укра!ни "Про статус суддiв" Кон-ституцiйний Суд Укра!ни у ршенш вiд 1 гру-дня 2004 р. акцентував увагу на тому, що недоторканшсть суддiв - це не !'хнш особистий привыей. Це привiлей публiчно-правового характеру, що спрямований передуам на без-перешкодне виконання суддею сво!х профе-сшних обов'язкiв iз здiйснення правосуддя [4].
Нащональне (укра!нське) законодавство по-ряд iз загальними конституцiйними гарант-ями права кожно! людини на особисту недоторканшсть надае суддям i додатковий iмунi-тет, що обумовлено здшсненням ними публь чних функцш, насамперед щодо захисту прав, свобод та законних штереав людини.
Змкт поняття недоторкaнностi суддiв розк-риваеться в частиш 3 стaттi 126 Конституцп Укра!ни, а також частиш 1 статп 49 Закону Укра!ни "Про судоустрiй i статус суддiв". Вони передбачають, що без згоди Вищо! ради правосуддя суддю не може бути затримано або утримувано пщ вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом, за винятком затримання суддi пщ час або вщра-зу ж тсля вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. Отже, недоторканшсть суд-дiв е складовою !х незалежност, а встанов-лення додаткових порiвняно з недоторканш-стю особи гарантш недоторкaнностi для ок-ремих категорш державних посадових осiб, у тому чи^ i для суддiв, мае на мет створення належних умов для виконання покладених на них державою обов'язюв i захист вщ незаконного втручання у !хню дiяльнiсть.
Однак, якими б великими i Грунтовними не були гарант! недоторкaнностi, суддi повиннi мати можливкть постановити рiшення без побоювання, що до них можуть бути застосо-вaнi заходи впливу. Недоторкaннiсть суддiв мiстить у собi своерiдний шдемштет. З iншо-го боку, якщо суддя в процесi вирiшення
справи виражае aнтипрaвовi переконання, а ще прше - постановляе зaвiдомо неправосу-дне рiшення, то вiн безумовно повинен пщ-лягати законному переслщуванню, але ви-ключно за те! умови, коли його дГ! (бездiяль-нiсть) мiстять ознаки кримiнaльно караного дiяння чи aдмiнiстрaтивного правопорушен-ня.
При виршенш питання про надання згоди на притягнення суддi або народного депутата Укра!ни до кримiнaльноi вщповщальност вiдповiдний орган перевiряе - чи не е висуну-те обвинувачення спробою переслщування за його професшну дiяльнiсть. Вникати ж у суть обвинувачення, перевiряти його обГрунтова-шсть, оцiнювaти допустимiсть, нaлежнiсть i достатшсть зiбрaних докaзiв вiн не вправь Адже, це означатиме фактичне втручання в правосуддя з кримшальних чи адмшктрати-вних справ.
Простежуеться така зaкономiрнiсть: недото-ркaннiсть поширюеться тыьки на представ-никiв законодавчо! i судово! складових влади, тодi як представники !! виконавчо! складово! притягуються до уах видiв вiдповiдaльностi на загальних пщставах.
З цiеi ситуацп реальними можуть бути два виходи: 1) зрiвняти в прaвi на недоторканшсть уах представниюв законодавчо!, виконавчо! i судово! складових влади. Зважаючи на те, що в системi подыу влади кожна !! складова стежить за тим, щоб шша дiялa в межах вщведених !й повноважень, не виходя-чи за iхнi рамки, то право позбавлення недо-торкaнностi носпв однiеi влади необхiдно на-дати представникам шшо! складово! державно! влади; 2) вщмовитися на конституцшно-му рiвнi вiд iнституту недоторканносп взага-лi, тодi можна констатувати про вiдсутнiсть тако! проблеми.
Принцип рiвностi всiх перед судом вбачаеть-ся як прояв морально-правово! вимоги спра-ведливосп, що насамперед, означае рiвнiсть мiж людьми. Однак "люди не рiвнi вiд приро-ди, тому можна говорити лише про рiвнiсть можливостей" [5].
Вiдповiдно до статт 9 Закону Укра!ни "Про судоустрш i статус суддiв" правосуддя в Укра-iнi здiйснюеться на засадах рiвностi всiх учас-никiв судового процесу перед законом i судом незалежно вщ раси, кольору шюри, пол^ич-них, релiгiйних та шших переконань, стат,
етшчного та сощального походження, май-нового стану, мкця проживання, мовних та шших ознак.
Сутшсть рiвностi перед судом полягае у выь-ному доступ громадян до правосуддя неза-лежно вщ 'хнього соцiального i майнового стану, а оргашзацш - мiсця перебування, пщ-порядкованостi i форм власность Дiя тако'' засади правосуддя, як рiвнiсть перед судом, поширюеться на здшснення правосуддя не тiльки у кримшальних, але й у цивыьних, ад-мiнiстративних та господарських справах у судах загально'' та спецiaлiзовaноi' юрисдикции а також у Конституцшному Судi Украши.
Розкриваючи поняття принципу рiвностi всiх перед судом, слщ зазначити, що Конститу-цшний Суд Украши, суди загально'' юрисдикции у тому числi i Верховний Суд, пiд час вирь шення справ застосовують закони до вах громадян i органiзацiй рiвною мiрою, не на-даючи перевагу будь-кому за ознаками, за-значеними у статт 9 Закону Украши "Про су-доустрiй i статус суддiв". Рiвнiсть усiх перед судом реально характеризуе демократичний характер правосуддя.
Суд мае у рiвнiй мiрi бути доступним для всiх, не керуватися жодними стороншми розумш-нями i брати до уваги обставини, не передба-ченi законом, що стосуються особи, яка звер-таеться за судовим захистом або вiдповiдае перед судом за сво'' дп. Але на практищ принцип рiвностi перед судом загалом не забезпе-чений.
Вказуючи на однакове, рiвнозначне застосу-вання до кожного положень, закршлених у законодавствi, можна видiлити ще одну проблему. Пряме застосування норм КонституцГ Украши зобов'язуе суди мкцевого й апеля-цiйного рiвнiв звертатися до Верховного Суду iз запитами щодо iнiцiювання в порядку статп 36 Закону Украши "Про судоустрш i статус суддiв" перевiрки конституцiйностi застосованого або такого, що тдлягае засто-суванню, закону чи шшого правового акту у конкретнш справь Однак рiвнiсть перед законом i судом у цьому випадку порушуеться, якщо один суд, вважаючи закон неконститу-цiйним, не застосовуе його, захищаючи тим самим права оаб або оргашзацш. Разом iз тим, права шших оаб порушуються застосу-ванням того ж неконституцшного закону ш-шим судом. Це свщчить про вiдсутнiсть одна-
ково'' практики правозастосування в судах загально'' юрисдикцп.
Чинне законодавство Украши забезпечуе процесуальну рiвнiсть сторiн у судовому заа-дaннi. Отже, правове положення будь-якого учасника цивильного, адмшктративного, гос-подарського, кримiнaльного, конституцiйно-го процеав визначаеться лише його процесу-альним статусом (позивач, вiдповiдaч, третя особа, обвинувачуваний, потертлий, суб'ект конституцшного звернення тощо) i повинно суворо дотримуватися судом поза зaлежнiс-тю вщ фактичного становища учасника про-цесу. Так, при розглядi цивыьних справ кож-на сторона мае отримати однaковi процесуа-льнi можливость Це сприятиме дотриманню принципу повного паритету у 'хньому проце-суальному стaновищi.
Рiвнiсть громадян перед судом ткно пов'язана iз змaгaльнiстю та рiвнопрaвнiстю сторiн у процесi. Нормами чинного процесуа-льного законодавства Укра'ни встановлю-ються однaковi правила судочинства у всiх судах загально'' юрисдикцГ' незалежно вiд того, хто притягуеться до вщповщальносп, ви-знаний потерпыим, пред'явив цивiльний або адмшктративний позов, е вiдповiдaчем тощо.
Реaлiзaцiя положення про рiвнiсть перед судом припускае i едшсть суду. Правосуддя у всiх справах здшснюеться тiльки судами, що входять до судово'' системи Укра'ни. Реальне забезпечення рiвностi громадян перед судом гарантовано кнуванням едино'' судово'' системи, уа ланки яко'' утворюються i дiють на пiдстaвi однакових принцитв i засад, забез-печуючи об'ективний i компетентний розг-ляд i вирiшення справ. Усi суди керуються однаковим мaтерiaльним i процесуальним законодавством; ршення, що постановля-ються судами, мають однакову юридичну чиншсть на всiй територГ' кра'ни. Суди у рiв-нiй, однaковiй мiрi повиннi служити всiм громадянам i оргaнiзaцiям. Тобто, в Укрai'нi не кнуе судiв, створених з урахуванням штере-сiв будь-яких соцiaльних прошарюв громадян i груп населення, виключаються переваги або дискримшащя як мотиви в оргашзацп судо-во'' системи. Також надзвичайно важливим у цьому вщношенш е конституцiйне положення, викладене у частиш 5 статп 125 КонституцГ' Украши, щодо заборони створення над-звичайних i особливих судiв.
ВИСНОВКИ
Отже, теоретичний аналiз реалiзащi тако! засади правосуддя як piBHicTb перед законом i судом дозволяе зробити висновок про те, що ii ефективне використання в Укра!'ш здшсню-еться ще не повною мiрою. У даний час, вра-ховуючи при цьому також шформацш у пра-цях [6; 7; 8; 9; 10], необхщно удосконалити процесуальне законодавство з метою ство-рення на рiвнi Верховного Суду умов щодо
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ / REFERENCES
забезпечення едност судово! практики та спромогтися реально! незалежност суддiв. Але у той же час i пщвищити !хню вщповща-льнiсть за здшснення правосуддя. Сподiвaе-мося, що майбутнш етап реформування судово! системи Укра!ни допоможе суду стати со-вiстю народу, вiдновити справедливкть i реально забезпечити рiвнiсть усiх перед законом i судом.
1. Konstytutsiia Ukrainy [The Constitution of Ukraine] (Ukraine), 28 June 1996. Retrieved April 1,
2021, from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 (in Ukrainian)
[Конститущя Украши (Украша), 28 червня 1996 р. Актуально на 01.04.2021. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80].
2. Pro sudoustrii i status suddiv [On the Judiciary and Status of Judges] (Ukraine), 02.06.2016,
No 1402-VIII. Retrieved April 1, 2021, from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#n1589 (in Ukrainian)
[Про судоустрш i статус суддiв (Украша), 02.06.2016, № 1402-VIII. Актуально на 01.04.2021. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#n1589].
3. Dal', V. (2000). Tolkovyjslovar'russkogojazyka [Explanatory dictionary of the Russian language]
(Vol. 1). Moscow: Jeksmo-Press (in Russian)
[Даль, В. (2000). Толковый словарь русского языка (Т. 1). Москва: Эксмо-Пресс].
4. Rishennia Konstytutsiinoho Sudu Ukrainy u spravi za konstytutsiinym podanniam Verkhovnoho
Sudu Ukrainy pro ofitsiine tlumachennia polozhen chastyn pershoi, druhoi statti 126 Konstytutsii Ukrainy ta chastyny druhoi statti 13 Zakonu Ukrainy "Pro status suddiv" (sprava pro nezalezhnist suddiv yak skladovu yikhnoho statusu) [Decision of the Constitutional Court of Ukraine in the case on the constitutional petition of the Supreme Court of Ukraine on official interpretation of the provisions of parts one, two of Article 126 of the Constitution of Ukraine and part two of Article 13 of the Law of Ukraine "On the Status of Judges" (case of independence of judges)] (Ukraine), 01.12.2004, No 19. Retrieved May 1, 2021, from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v019p710-04#Text (in Ukrainian) [Ршення Конституцшного Суду Украши у справi за конституцшним поданням Верховного Суду Украши про офщшне тлумачення положень частин першо!, друго! статп 126 Конституцп Украши та частини друго! статп 13 Закону Украши «Про статус суддiв» (справа про незалежшсть суддiв як складову !хнього статусу) (Украша), 01.12.2004, № 19-рп/2004. Актуально на 01.05.2021. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v019p710-04#Text].
5. Komkova, G., & Selezneva, N. (2002). Ravenstvo pered zakonom i sudom - vazhnejshij
konstitucionnyj princip pravovogo gosudarstva [Equality before the law and the court is the most important constitutional principle of the rule of law]. Pravovaja politika i pravovaja zhizn ' 2, 18-29 (in Russian)
[Комкова, Г., & Селезнева, Н. (2002). Равенство перед законом и судом - важнейший конституционный принцип правового государства. Правовая политика и правовая жизнь, 2, 18-29].
6. Serdiuk, V. (2008). Verkhovnyi Sud Ukrainy: vytoky, suchasnist, perspektyvy [The Supreme Court of
Ukraine: origins, modernity, prospects]. Kyiv: Istyna (in Ukrainian)
[Сердюк, В. (2008). Верховний Суд Украти: витоки, сучастсть, перспективи. Ки!в: 1стина].
7. Serdiuk, V. (2007). Verkhovnyi sud Ukrainy vsystemi rozpodilu funktsii vlady [The Supreme Court of
Ukraine in the system of distribution of power functions]. Kyiv: Istyna (in Ukrainian) [Сердюк, В. (2007). Верховный суд Украти в cucmeMi розподлу функцш влади. Ки!'в: 1стина].
8. Romaniuk, Ya., & Beitsun, I. (2012). Yednist sudovoi praktyky: teoretychni zasady zabezpechennia ta
vdoskonalennia zakonodavchoho rehuliuvannia [Unity of judicial practice: theoretical principles of ensuring and improving legislative regulation]. Visnyk Verkhovnoho Sudu Ukrainy, 5, 37-42 (in Ukrainian)
[Романюк, Я., & Бейцун, I. (2012). бдшсть судово! практики: теоретичш засади забезпечення та вдосконалення законодавчого регулювання. BicHUK Верховного Суду Украти, 5, 37-42].
9. Shylo, O., & Hlynska, N. (2020). Rol Verkhovnoho Sudu v mekhanizmi zabezpechennia stalosti ta
yednosti sudovoi praktyky: okremi aspekty [The role of the Supreme Court in the mechanism of ensuring the sustainability and unity of judicial practice: some aspects]. Visnyk Natsionalnoi akademii pravovykh nauk Ukrainy, 27(3), 157-174 (in Ukrainian)
[Шило, О., & Глинська, Н. (2020). Роль Верховного Суду в мехашзмГ забезпечення сталосп та едносп судово!' практики: окремГ аспекти. BicHUK Нацюнальног академи правовых наук Украти, 27(3), 157-174].
10. Pohoretskyi, M., Polovyi, O., & Yanovska, O. (2014). Harantiisuddivskoi nezalezhnostipry
prytiahnenni suddiv doyurydychnoi vidpovidalnosti [Guarantees of judicial independence in bringing judges to justice]. Kyiv: Dakor (in Ukrainian)
[Погорецький, М., Польовий, О., & Яновська, О. (2014). Гаранти cуддiвcькоíнeзалeжноcmi при притягненн cуддiв до юридично!'вiдповiдальноcmi. Ки!'в: Дакор].
