CC BY
26
ISSN 2415-3168 (Online), ISSN 2226-3055 (Print) В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
СЕР1Я: Ф1ЛОЛОГ1Я, 2017, ВИП. 17
the differences between the available terms are not always obvious, and often the issues arise about the role and place of lexis with a cultural component in the language system, as well as the composition of this class of lexis.
Lexis with a cultural component is a source for obtaining information about the country, culture and the life of the people whose language is being studied. Because of the ethno-uniqueness of the objects of the surrounding reality the other language communication participants are not able to form the particular concepts, and therefore there is no appropriate nomination. Typically, such objects of history and ethnography are: holidays, folk customs and their attributes, national clothes, cuisine, household objects, names of administrative and geographical units, historical events and their participants, etc.
Along with the lexis with a cultural component, there are many words of everyday use, called lexis with background knowledge component. Lexis with background knowledge component are words with incomplete background equivalence determined by the existence of additional semantic shares (components), that is criteria according to which the object is included or not in the volume of the lexical concept. The lexical background, formed in such a way, represents the whole set of non-conceptual (background) semantic proportions (which are not part of the lexical concept of a word), covers the background knowledge of the geographical, historical and cultural characteristics of lexis that are not the wealth of an individual, but of a society, that is, linguistic consciousness.
Consequently, lexis with a cultural component is a source of information about the specifity of the material and spiritual culture of a particular ethnic group.
Key words: culture, cultural linguistics, intercultural communication, lexis with cultural component, background knowledge, realia, non-equivalent lexis.
УДК 811.161.2'38
0. В. Гаргаева
1. Ф. Кайда
ФУНКЦП МОВНО1 ГРИ В МАС-МЕД1ЙНОМУ ДИСКУРС
Стаття присвячена розгляду функцт мовног гри в р1зноман1тних комунтативних ситуащях: розмовнт мов1, художнт л1тератур1, журнал1стиц1, реклам1. Мовна гра комплексно представлена й охарактеризована як складне багатовимгрне л1нгв1стичне явище в рекламной та журналгстськгй картит свту, надтене особливими семантичними та лгнгвокультурологгчними характеристиками, реалгзованими в рамках досл1джуваних мед1а текстгв.
Клю^о^^ слова: мовна гра, експреая, експресивна функщя, ощнна функщя, ком1чна функщя, гедотстична функщя, виразна функщя, естетична функщя, мовотворча функщя, компресивна функщя, захисна функщя, пом'якшувальна функщя.
Мова - невщ'емна частина життя кожного. В останш роки в лшгастищ особливо посилився штерес до антропоцентрично'1 сторони мови. Активно вивчаються можливосп творчого шдивщуального використання мовного матерiалу для тдвищення ефективносп стлкування. В даний час рiзнi аспекти функщонування даного явища розглядаються в роботах Л. П. Амiрi, Т. А. Грщшо!, Е. А. Земсько!, С. B. Гльясово!, Б. Ю. Нормана, Г. З. Саншкова та шших вчених.
ISSN 2415-3168 (Ш^), ISSN 2226-3055 ^пй)
В1СНИК МАР1УПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
СЕР1Я: Ф1ЛОЛОГ1Я, 2017, ВИП. 17
У наукових дослщженнях останнiх рокiв вивченню феномену гри придiляeться найпильнiша увага. Особливе мюце в загальнiй теорп гри посiдаe так звана «мовна гра». Дослiдники в цiй галузi (Т. А. Грiдiна, Ж. Делез, Б. Ю. Норман, В. З. Саншков) розглядають мовну гру як частину лшгвютичного експерименту, а також як основу для лшгвокреативного словотворення. Ц дослiдження грунтуються, як правило, на рiзних джерелах, зокрема на сучасних текстах мас-медшного простору.
Але з плином часу настав момент для пояснення функщональних аспекпв мовно'' гри та п використання в текстах мас-медшного простору. Таким чином, аналiз багатьох лшгвютичних робiт, яю були присвяченi мовнiй грi, дозволив окреслити багатограншсть функцiй, яку вона виконуе. Однак, проблема виявилася в тому, що дослiдження та висновки в^чизняних лiнгвiстiв - мовознавцiв не дозволяють нам дiйти спiльного знаменника, 1хш думки розрiзненi, в деяких випадках, навт, 1хш вiдомостi про характер тих чи шших функцш просто суперечать одна однiй, або ж вщображають рiзне розумiння одного й того ж найменування. Тож, узагальнивши вс погляди на функцп мовно'' гри, ми запропонували свш власний функцiональний апарат мовно'' гри, що вона виконуе в рiзних комушкативних сферах медiа контексту:
1) Серед перших та найголовшших функцш, котра простежуеться майже в уах дослщженнях е експресивна. Засоби масово'' шформацп утворюють сьогоднi таке глобальне дискурсивне середовище, яке розвиваеться та функщонуе лише за сво'ми законами, та ще й володiе найголовшшими механiзмами впливу на громадську думку, сощальний простiр та, звичайно ж, культуру. I саме зсередини цього комушкативного середовища iснуе дуже стшкий «попит та пропозицп» на мовну гру, як на один з найважливших шструмешив масового комунiкативного впливу на обiзнанiсть соцiуму. Тобто, мовна гра стае потужним оцшочним важелем, який керуе свщомютю громадськостi.
Також головною метою експресивно'' (впливово'') функцп е прагнення певним чином впливати на адресата, «одягнути» стшку, стару номшативну одиницю в бiльш яскраву оболонку, що справить свое враження. За допомогою мовно'1' гри реалiзуються прагматичш установки, якi роблять звичайний сучасний текст прагматично штенсивним, тобто залучують увагу читача; мае емоцшний вплив; реалiзуе оцiночний потенцiал; пщтримуе контакт зi слухачем, читачем; побуджае до дп тощо.
2) 1нша функцiя, яка виокремлюеться вiд експресивно'1 - це оцшна функцiя. I не дарма 1'х якщо не ототожнюють, то в iерархii функцш ставлять дуже близько, бо за допомогою мовно'' гри адресат отримуе можливють висловити свое суб'ективно-ощнне (або суб'ективно - психологiчне) ставлення до того, про що йде мова, дати свою ощнку предмету повщомлення.
3) В колективнш монографп «Росiйська розмовна мова», в роздш, що присвячений мовнiй грi, серед основних дослiдниками видiляеться комiчна функщя. «У розмовнiй мовi мовна гра служить особливим видом комiчного. Вона може викликати посмшку, смiх, створювати жар^вливий настрiй або iронiчне ставлення» [2, с. 174]. Наприклад: Футбол1сти тшли з поля бою без голгв; Пошуки нареченого - вттача не обвтчалися устхом; Касир закрив дискуст I втонечко каси;
4) Гедошстична функщя. Будь-яка людина в повсякденному житп, як вважае Б. Ю. Норман вживае рiзноманiтнi елемешив гри - «1 не тшьки з розрахунку на те, що його зусилля пдно оцшить стврозмовник, але й iнодi «просто так», для власного задоволення» [4, с. 169]. Як самi емоцп спонукають людину до мовно'1 гри, так i бажання пережити знов якiсь певнi емоцй може стати поштовхом для гри з мовою. Такими емощями, на думку О. Ф. Болдарево'', е гедонiстичнi. «Гедонiзм гри найбшьш яскраво проявляеться в тих випадках,коли його створено заради само'' гри, тобто коли
ISSN 2415-3168 (Online), ISSN 2226-3055 (Print) В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
СЕР1Я: Ф1ЛОЛОГ1Я, 2017, ВИП. 17
вш e дiяльнiстю, яка вiдтворюeться заради задоволення не тшьки вiд самого процесу, а ще й його результату [1, с. 18]. Наприклад, як, в старому анекдотГ, зустрГчаються два кандидати наук:
- Що це у тебе в портфел1? Мабуть, докторська?
- Та ni, лгверна.
Тож гедошзм полягае ще й в тому, що обидва учасники процесу отримують естетичне задоволення вщ гри: вщправник - вщ свое! дотепносп та майстерносп, а одержувач - вщ свое! можливосп вiдгадати нездiйсненне, лiнгвiстичну загадку, ощнити новизну та оригiнальнiсть слововживання.
5) Виразна функщя (або функщя вираження мови). «Мовна гра також може бути пов'язана зi змютом промови: вона може служити для бшьш точно! i тонко! передачi думки, образно! i виразно! передачi повщомлення» [2, с. 174-175], наприклад: Жiнки nodi6ni дисертащям: вони також потребують захисту. Книга захопила його, а вт захопив книгу (Е. Кроткий)
6) Естетична функщя. Направлешсть на новизну форми та перенесення акценту з предмету виразу на споаб, яким воно вщображаеться, називають словосполученням -естетична функщя. В цьому напрямку, безумовно, головним прийомом оргашзащ! мовного Ггрового контексту е лГтература. У автора лГтературного художнього твору, як правило, е час на мiркування, вибiр мовно! форми вираження. Саме тому вш i прагне донести сво! думки i почуття до читача в найбiльш ефективнш формi, аби привернути увагу та принести задоволення. В щлому, можна сказати, що використання мовно! гри в художньому мовленш пояснюеться усвщомленим намiром автора створити яскраву оболонку для читача. Наприклад: «Ноздрьов був в деякому вiдношеннi вторичною людиною. Hi на одному зiбраннi, де вт був, не обходилося без icтори» (М. В. Гоголь «Мертвi душЬ>)
7) Слщ видшити ще одну надзвичайно важливу функщю мовно! гри -мовотворчу. У сферi мови мовна гра сприяе створенню нових словесних елеменпв, тим самим збагачуючи словниковий запас. «Знайдений в актi шдивщуально! творчосп нерiдко закрiплюeться в мовi, як новий, бшьш яскравий (а iнодi й економний) зааб вираження думки» [5, с. 26]. Таким чином, мовна гра е ноаем збагачення мови i мовлення.
8) Окремо! уваги заслуговуе компресивна функщя, тобто функщя реалГзацГ! економГ! мовних зусиль. Прийоми гри, на думку О. Б. Курганово! вельми устшно реалiзують цю функцГю, яка мае надважливе значення, зокрема для рекламного тексту, як «економГя часу й простору, що е одним Гз першочергових завдань, яю вирГшуються в сферГ реклами» [3, с. 21]. Наприклад, графГчна гра виконуе функцГю компресГ! мовного простору, залучення уваги, полегшення сприйняття та запам'ятовування тексту: Тур в Туреччину або клавернал^ть (клавГатура + досконалють) (реклама бездротово! клавГатури Logitech).
Також слГд додати, що в сферГ радГо та телебачення в рамках чГтко визначеного та жорстко заданого ефГрного часу компресивна функщя в мовГ провГдних теле-i радГопрограм також набула особливо! актуальность Зокрема, цим пояснюеться прискорений темп мовлення багатьох ведучих Гз використання ними мовно! гри, як самого емного, влучного, виразного прийому на квадратному сантиметрГ ефГрного простору.
9) Буде дуже доречним згадати таку функцГю мовно! гри, як захисна. На думку О. Ф. Болдарево! мовна гра дозволяе не тшьки виражати сво! емоцГ! та почуття, а ще й служить надшним засобом знешкодження або ж реалГзацГ! негативно! реакцГ! з боку адресата [1, с. 24].
ISSN 2415-3168 (Online), ISSN 2226-3055 (Print)
ВГСНИК MАPIУПОЛЬCЬKОГО даРЖАВНОГО УHIВEPCИTETУ
CEPLH: ФЬЛОЛОПЯ, 2017, ВИП. 17
10) I останньою, дyже важливою фyнкцieю мовно: гри, слiд згадати пом'якшувальну фyнкцiю. Адже, на думку О. А. Земсько:!, мовна гра може виступати i як засiб «пом'якшення» мови, усуваючи серйознiсть тону, та ослабляючи серйознiсть повiдомлення. [2, с. 174]. «Несерйозшсть» слiв позбавляе комушкативних партнерiв необхiдностi серйозно ставитися до того, що було сказано, усуваючи причини конфлшту. Iгровi мовнi фрази мають здатнiсть переводити предмет бесщи в жартивливу сторону i тим самим пом'якшити неприемний змiст. Таким чином, мовна гра не дозволяе порушувати важливий принцип мовного стлкування - принцип ввiчливостi, бо маскуе i згладжуе шорсткостi спiлкyвання. Наприклад:
- Коли ти, нарeшmi, виправиш свою одиницю?
- Що я можу зробити, матусенько, якщо журнал збер^аеться в учительськт!..
Щодо виснов^в, можна сказати, що звернення людей до прийомiв мовно: гри
обумовлене рiзноманiтними цшями, зокрема, найголовнiшим е досягнення комiчного ефекту. Також не менш важливою е мовотворча функщя. Не слiд забувати i про експресивну, яка допомагае справити враження або ж пом'якшувальну, яка згладжуе вс нерiвностi та розбiжностi думок опоненпв. Одна тiльки гедонiстична функщя включае в себе багатий спектр, адже незалежно вщ того, чи людина мае на метi виглядати комiчною або ж навпаки, вступити в конфлiкт iз адресантом, спровокувати його, вона вiдчyваe гедонiстичнi емоцп внаслiдок розрядки напруги та устшно: реалiзацГï сво:х iнтенцiй. Мовна гра - це особистий оргашзм, який функщонуе виключно за сво:ми законами та правилами i, таким чином, вщ6Гр та специфша поеднання рiзноманiтних прийомГв мовно: гри та своерщшсть виконуваних нею функцГй формуе шдивщуальну творчу осо6истГсть людини.
Список використаноУ лiтератури
1. Болдарева E. Ф. Языковая игра как форма выражения эмоций : автореф. дис. ... канд. филол. наук / E. Ф. Болдырева ; Волгоградский государственный педагогический университет. - Волгоград, 2002, - 21 c. ; Boldareva Ye. F. Yazykovaya igra kak forma vyrazheniya emotsiy : avtoref. dis. ... kand. filol. nauk / Ye. F. Boldyreva ; Volgogradskiy gosudarstvennyy pedagogicheskiy universitet. - Volgograd, 2002. - 21 c.
2. Земская E. А. Языковая игра / E. А. Земская, М. А. Китайгородская, H. Н. Pозанова // Pyсская разговорная речь. Фонетика. Морфология. Лексика. Жест / ред. E. А. Земская. - Москва : Наука, 1983. - С. 172-211 ; Zemskaya Ye. A. Yazykovaya igra / Ye. A. Zemskaya, M. A. Kitaygorodskaya, N. N. Rozanova // Russkaya razgovornaya rech. Fonetika. Morfologiya. Leksika. Zhest / red. Ye. A. Zemskaya. - Moskva : Nauka, 1983. - S. 172-211.
3. Курганова E. Б. Игровой аспект в современном рекламном тексте : автореф. дис. ... канд. филол. наук : спец. 10.01.10 / Eкатерина Борисовна Курганова ; Воронежский государственный универистет. - Воронеж , 2004. - 24 с. ; Kurganova Ye. B. Igrovoy aspekt v sovremennom reklamnom tekste : avtoref. dis. ... kand. filol. nauk : spets. 10.01.10 / Yekaterina Borisovna Kurganova ; Voronezhskiy gosudarstvennyy univeristet. - Voronezh , 2004. - 24 s.
4. Норман Б. Ю. Язык : знакомый незнакомец / Б. Ю. Норман. - Минск : Вышэйшая школа, 1987. — 222 с. ; Norman B. Yu. Yazyk : znakomyy neznakomets / B. Yu. Norman. - Minsk : Vysheyshaya shkola, 1987. - 222 s.
5. Санников В. З. Pyсский язык в зеркале языковой игры / В. З. Санников. -Москва : Языки русской культуры, 1999. - 544 с. ; Sannikov V. Z. Russkiy yazyk v zerkale yazykovoy igry / V. Z. Sannikov. - Moskva : Yazyki russkoy kultury, 1999. - 544 s.
Стаття надшшла до редакцп 29.10.2017.
ISSN 2415-3168 (Online), ISSN 2226-3055 (Print) В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
СЕР1Я: Ф1ЛОЛОГ1Я, 2017, ВИП. 17
0. V. Gargaieva
1. F. Kaida
THE FUNCTIONS OF THE LANGUAGE GAME IN MASS MEDIA DISCOURSE
The article is devoted to the consideration of the language game functions in various communicative situations: spoken language, fiction, journalism, and advertising. Over the course of the years, the attention of the researchers have been attracted to the concept of «game», its place in human activity, as well as the position of language games and linguistic and creative word-formation. In the context of these studies, much attention is paid to the development and study of such an important and multifaceted phenomenon as a language game, the functioning of which in the language is closely linked with the linguistic and extra linguistic characteristics of the speaker and the parameters of the communicative situation. The language game is comprehensively presented and characterized as a complex multidimensional linguistic phenomenon in the advertising and journalistic picture of the world, endowed with special semantic and linguistic and cultural characteristics, realized within the framework of the investigated media texts. It presents an analysis of the most important and meaningful functions of the linguistic game in the modern cultural-speech space.
Thus, the relevance of the study is determined by the importance of studying the linguistic game as a characteristic feature of actual media discourse, the establishment of universal features and the specifics of the using of these tools by various sources of mass media, as well as the need to identify the most effective means of influence in terms of playing with the word in media text. The article presents an analysis of the most important and significant functions of the language game in the modern cultural-speech space, such as expressive, which is responsible for the communicative influence on the addressee; estimated, aimed at expressing subjective opinion; comic, which includes expressions of humorous emotions; hedonistic function that pushes on using the game in language; as well as impressive - a function of expression of the language; aesthetic, which has a purposeful effect on the reader; linguistic, contributing to the creation of new verbal elements; compressive, insisting on saving language means; protective, helping to neutralize the recipient's negative reaction and the softening function, which is responsible for neutralizing the seriousness of the used language means. Today, they are the main ones and provide the basis for a more detailed study of the phenomenon of the language game. The object of the study is using of the language game in Ukrainian and Russian mass media (2015-2012).
Key words: expressive, evaluative, comic, hedonistic, impressive, aesthetic, linguistic, compressive, protective, softening, function.
УДК 811.111'04'373 О. Я. Добровольська
РЕКОНСТРУКЦ1Я РОЗВИТКУ ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНО1 СИСТЕМИ СЕРЕДНЬОАНГЛ1ЙСЬКО1 МОВИ
У cтаттi до^джено системну стабыьтсть функцюнування словникового складу середньоанглтськог мови i його дiалектичну едтсть iз розвитком вiдповiдно доутверсальних закомв дiалектики i загальних тенденцт мовног еволюцИ вна^док дИ
