CC BY
8
This article is devoted to the strategy of persuasiveness. Detailed linguistic analysis of language means that implement the strategy of persuasiveness in the advertising text is presented. The category of persuasiveness is verbalized by lexical-stylistic and lexical-grammar linguistic means.
The most commonly used lexical-stylistic means are metaphor and hyperbole. Metaphor's aim is to specify the notion of the subject, which is referred to by pointing out some of its feature which comes to the fore. Hyperbole in advertising category ofpersuasiveness is used to emphasize the features of the advertised product or service, their exclusivity. Less used lexical-stylistic means that implement the strategy of persuasiveness, are personification, epithets and litotes. Personification is a stylistic method, the essence of which is the transfer of the properties possessed by living things to inanimate objects or phenomena. Epithets enrich the text and increase the expressiveness of the advertising image. Litotes is the trope, opposite to hyperbole. There are also antonyms, similis and play on words in advertising texts. The main criterion of the antonymic words is their opposite meanings. Simile which realizes the category of persuasiveness in advertising texts is used in order to explain one phenomenon via another. The use of play on words enhances the emotional impact on the recipient and increases the expressiveness of the text.
The most commonly used lexical-grammar linguistic mean that implements the strategy of persuasiveness in advertising texts, is a verb in imperative mood. The imperative mood in advertising texts motivates the consumer to act. Less used lexical-grammar means is pronoun. The use of personal and possessive pronouns is a sign of direct addressee to the potential consumer of products; the use of the first person pronouns stylizes the advertising text in direct speech. Repetition conveys significant additional information of emotionality, expressiveness, evaluation and stylization. Fairly commonly used linguistic mean of expressing persuasion is a narrative sentence: such sentence expresses either advice, or a verified fact, or a subjective opinion.
Key words: category of persuasiveness, strategy of persuasion, language means, advertising text.
УДК 811.14'06'373
О. В. Гаргаева
ЛЕКСИКА З КУЛЬТУРНИМ КОМПОНЕНТОМ У НОВОГРЕЦЬКШ МОВ1
Стаття присвячена вивченню лексики з культурним компонентом значення новогрецьког мови як мовного джерела тформаци про духовну культуру кртни. Аналiзуються лiнгвокультурологiчнi особливостi та м^це лексики з культурним компонентом серед iнших титв нацюнально-маркованих лексичних одиниць.
Клю^о^^ слова: культура, мiжкультурна комуткащя, лексика з культурним компонентом, фоновi знання, фонова лексика, реалН, безе^валентна лексика.
Мiжнароднi контакти та мiжкультурна комушкащя, штенсившсть яких завдяки науково-техшчному прогресу, значно зросла за останне десятил^я, вимагають вщ учасниюв спшкування не тшьки володшня шоземною мовою, але й знання нащонально'1 специфши, традицш краши стврозмовника, що зумовлюе актуальшсть теми нашого дослщження.
Мета статп полягае у встановленнi лiнгвокультурологiчних особливостей лексики з культурним компонентом у новогрецькш мовi. Серед основних завдань -визначення статусу лексики з культурним компонентом значення у новогрецькш мовi та виявлення ii мюця серед шших типiв нацюнально-маркованих лексичних одиниць.
Спiльнi iнтелектуальнi процеси осягнення рiзноманiтних форм буття, категоршний апарат i логiчнi закони мислення, а також певна схож1сть матерiального досвiду, зумовлюють наявнiсть загальнолюдського ядра в нацюнальних картинах свiту. Цей загальний лопко-поняттевий базис забезпечуе взаеморозумшня представникiв рiзних культур, а також робить принципово можливим переклад з одше'1 мови на iншу.
Першi спроби знайти конкретне втiлення таких спшьних для всiх людей «змютових атомiв», за допомогою яких утворюються бiльш складнi поняття, грунтувалися на припущенш, що 1хня унiверсальнiсть зумовлена схожими умовами людського життя й навколишнього середовища [5, с. 97]. Так, уам вiдомо, що таке «сонце», «мюяць», «дощ», «в^ер», «вода», «нога», «рука», «очЬ», отже, елементи загальнолюдського мовного фонду слщ шукати серед слiв, що позначають природш явища, частину людського тiла. Шзшше, цю гiпотезу було спростовано, адже мова не передае св^ безпосередньо: вона вщображае концептуалiзацiю свiту людиною, зокрема уявлення людини про нього. Як наслщок, слова, що вказують на загальновiдомi об'екти, можуть також бути лiнгвоспецифiчними. Наприклад, iрландська, а також слов'янсью мови позначають «руку» одним словом, тодi як в англшськш та нiмецькiй ix два - вщповщно arm, hand i Arm, Hand. Аборигени Австралп не мають лексеми для загального поняття «сонце», натомють оперують двома частковими поняттями: «сонце, що сходить або сщае вранщ чи ввечерi» та «сонце в зент». За М. П. Кочерганом, таю вщмшносп сигналiзують про змiни в xарактерi розумового членування конкретно'1 частини людського досвщу [4, с. 173].
Отже, незважаючи на наявшсть певного спiльного базису, в умовах реального природного середовища, матерiальниx та щеальних цiнностей, у межах словотвiрниx моделей конкретно'1 мови та з огляду на психоментальш особливосп представникiв певно'1 нацп, етшчний колектив будуе свою модель св^у, по-своему концептуалiзуе навколишню дiйснiсть.
На лшгвютичному рiвнi неповторне сприйняття св^у певним етносом виявляеться «в наявносп чи вiдсутностi певних найменувань у структурi лексичних груп, у побудовi словотвiрниx парадигм, у конотацii семантично'1 структури слова, в образних засобах мови...» [1, с. 7]. Зазначеш вщмшносп в концентрованому виглядi мае лексика з культурним компонентом значення., яка виокремлюеться тд час мiжкультурноi комушкацп. Лексика з культурним компонентом вщображае реалп життя народу та мае нацюнальний характер [2, с. 37].
Оскшьки слова, якi мютять iнформацiю про культуру носiiв мови, е предметом вивчення рiзниx наук, юнують рiзнi пiдxоди до вивчення ще'1 проблеми: з погляду лшгвютики (реалИ, лексика з культурним компонентом значення), лшгвокультурологп, лiнгвокраiнознавства та перекладознавства (безеквгвалентна та фонова лексика), когштологл (концепти, фрейми, скрипти), психолшгвютики (прототипи). Проте вiдмiнностi мiж наявними термiнами не завжди очевидш, i часто виникае питання про роль i мiсце слiв з культурною складовою в системi мови, а також про склад ще'1 групи лексики.
Лексика з культурним компонентом значення е джерелом для отримання шформацп про кра'1'ну, культуру i побут народу, мова якого вивчаеться. Пщ час дослiдження мовно'1 системи слщ враховувати той факт, що слова «вщдзеркалюють та
передають спосiб життя та спосiб мислення, яю е характерними для певного етшчного суспiльства, та виконують функщю ключей для розумiння культури» [5, с. 18].
Етноушкальшсть об'ектiв навколишньо!' дiйсностi може бути причиною того, що в носпв шшо!' мови не сформоване поняття про них, отже немае вщповщно!' номшацп. Найчаспше, такими унiкальними референтами стають властивi певнiй мiсцевостi елементи юторп та етнографп: свята, народнi звича!' та 1'хш атрибути, нацiональний одяг, кухня, побутовi об'екти, назви адмiнiстративних i географiчних одиниць, iсторичнi поди та 1'хш учасники тощо. Таким чином, можемо стверджувати, що найбшьш поширеним типом лексики з культурним компонентом у новогрецьюй мовi е слова-реалп (етнографiчнi та суспiльно-полiтичнi), якi номшують зазначенi елементи. Наприклад, новогр. щ Раойдппа - васiлопiта (традицiйний рiздвяний пирiг);
0 хл^ад - хгтон (у стародавнiх грекiв вид сорочки чоловiчого та жшочого нижнього одягу, яку шили з льону або з шерсп); то Сег/ипекжо - зембеюко (традицшний грецький народний танок з давньогрецькими елементами); то цпоиС,оЬш - бузую, струнний народний шструмент; ц Мера тою Ох1 - день Ох^ 28 жовтня (офщшне загальнонащональне свято, що святкуеться 28 жовтня не тшьки у Грецп, а й на Кiпрi), то Оеатро ок1^ КарауюСд - традицшний ляльковий театр тшей Карагiозiз у новогрецькому фольклор^ названий за iм'ям головного персонажа - веселуна Карайозюа; ц драхщ - драхма (давньогрецька срiбна монета, а також горошова одиниця Грецп до 2 березня 2002 року), о vо^архцg - номарх, голова округу та ш.
В. В. Жайворонок стверджуе, у становленш значення слова нащонально-культурний та нащонально-мовний фактори, а саме ступшь фоново! обiзнаностi, народу ввдграють найважливiшу роль. Дослiдник зазначае, що на рiзних етапах розвитку мови етнос мае рiзний рiвень фоново'1 обiзнаностi, оскiльки мова для народу спочатку виконуе функщю засобу св^отзнання, а потсм стае двигуном духовносп [3, с. 113-114].
Розумiння сшв, у яких вiддзеркалюеться духовна та матерiальна культура народу, становить певну частину фонових знань, що визначаеться як «двосторонне знання сшв-реалш тим, хто говорить, та тим, хто слухае, i яке е основою мовного спшкування» [1, с. 42]. Таю лексичш одиницi С. М. Верещагин i В. Г. Костомаров назвали лексикою з кра'нознавчим культурним компонентом. Серед ошв з культурним компонентом, виокремлюеться безеквiвалентна та фонова лексика [1, с. 48].
Поряд iз лексикою з культурним компонентом значення слщ пам'ятати про велику юльюсть сшв щоденного вжитку, яю отримали додатковi естетичнi змюти в умовах традицiйного для певного етносу способу життедiяльностi. Мова йдеться про фонову лексику, яка е дуже близькою до безе^валентно!'. Фоновi слова зб^аються у декiлькох мовах сво'1'ми денотатами (тобто об'ективним змютом), але не збiгаються за сво'1'ми конотатами (тобто емоцiйно-естетичними асоцiацiями) [1, с. 59].
Фонова лексика являе собою слова з неповною е^валенностью фошв, яка зумовлена юнуванням додаткових семантичних долей (компоненпв), тобто ознак, критерпв, за якими предмет включаеться або не включаеться в об'ем лексичного поняття [1, с. 59]. Лексичний фон, який утворюеться таким чином, представляе всю сукупшсть непоняттевих (фонових) семантичних долей (яю не входять до складу лексичного поняття слова), покривае фоновi знання про географiчнi, юторичш
1 культурологiчнi особливосп слова, якi е надбанням не окремо! людини, а «масово!', сустльно!', тобто мовно!' свiдомостi» [1, с. 57-58]. Наприклад, новогр. то каАашо та укр. колядка шби е^валенти. Але, насправд^ новогр. то каХапо належить до фоново'1 лексики, тому що юшють вiдмiнностi у плаш змiсту цих слiв. Грецькi колядки, на вщмшу вiд укра'нських, ствають не тiльки на Рiздво, але майже на вс зимовi
релЫйш свята та, головне, пiд супровщ нацiональних музичних ÍHCTpyMeHTÍB. 1нший приклад, новогр. щ npœroxpovià - Новий Pík, 1 сiчня. В украшськш кyльтyрi теж святкуемо свято Нового року, але для греюв 1 ачня дуже важлива дата ще й тому, що це День Святого Василя ('Âyioç BaoïÀ^ç), якого греки шанують за доброту i щедрють по вiдношенню до бщняюв.
Отже, лексика з культурним компонентом значення е джерелом шформацп про специфшу матерiальноï та духовно'1 культури певного етносу.
Список використаноУ л1тератури
1. Верещагин Е. М. Язык и культура : Лингвострановедение в преподавании русского языка как иностранного : метод. руководство / Е. М. Верещагин, В. Г. Костомаров. - 4-е изд. перераб. и доп. - Москва : Русск. яз., 1990. - 246 с. ; Vereshchagin Ye. M. Yazyk i kultura : Lingvostranovedenie v prepodavanii russkogo yazyka kak inostrannogo : metod. rukovodstvo / Ye. M. Vereshchagin, V. G. Kostomarov. - 4-e izd. pererab. i dop. - Moskva : Russk. yaz., 1990. - 246 s.
2. Виноградов В. С. Введение в переводоведение (общие и лексические вопросы) / В. С. Виноградов. - Москва : Изд-во ин-та общего среднего образования РАО, 2001. -224 с. ; Vinogradov V. S. Vvedenie v perevodovedenie (obshchie i leksicheskie voprosy) / V. S. Vinogradov. - Moskva : Izd-vo in-ta obshchego srednego obrazovaniya RAO, 2001. - 224 s.
3. Жайворонок В. В. Украшська етнолшгвютика : нариси / В. В. Жайворонок. -Кшв : Довiра, 2007. - 262 с. ; Zhaivoronok V. V. Ukrainska etnolinhvistyka : narysy / V. V. Zhaivoronok. - Kyiv : Dovira, 2007. - 262 s.
4. Кочерган М. П. Вступ до мовознавства : тдруч. / М. П. Кочерган. - 3-те вид., стереотип. - Кшв : Академiя, 2014. - 304 с. ; Kocherhan M. P. Vstup do movoznavstva : pidruch. / M. P. Kocherhan. - 3-te vyd., stereotyp. - Kyiv : Akademiia, 2014. - 304 s.
5. Леонтьев А. А. Язык и речевая деятельность в общей и педагогической психологии : избранные психологические труды / А. А. Леонтьев. - Москва : Москов. психолого-социал. ин-т ; Воронеж : МОДЭК, 2001. - 448 с. ; Leontev A. A. Yazyk i rechevaya deyatelnost v obshchey i pedagogicheskoy psikhologii : izbrannye psikhologicheskie trudy / A. A. Leontev. - Moskva : Moskov. psikhologo-sotsial. in-t ; Voronezh : MODEK, 2001. - 448 s.
Стаття надшшла до редакцп 29.10.2017.
O. V. Gargaieva
LEXIS WITH A CULTURAL COMPONENT IN MODERN GREEK
International contacts and intercultural communication require from the participants of the communication not only the knowledge of a foreign language, but also knowledge of national and cultural specificity, native speaker's country traditions, which determines the relevance of our research theme.
The article deals with the analysis of the cultural component lexis which reveals itself in the course of intercultural communication and which is reflected in the reality of the life and Greek national character. The main purpose of the article is to determine the place of lexis with a cultural component of the Modern Greek language among other types of lexis and to identify its linguistic and cultural characteristics.
There are different approaches to this issue study: from the point of view of linguistics (realia, lexis with a cultural component), cultural linguistics, country studies and translation studies (non-equivalent lexis and lexis with background knowledge component), cognitive linguistics (concepts, frames, scripts), psycholinguistics (prototypes). However,
the differences between the available terms are not always obvious, and often the issues arise about the role and place of lexis with a cultural component in the language system, as well as the composition of this class of lexis.
Lexis with a cultural component is a source for obtaining information about the country, culture and the life of the people whose language is being studied. Because of the ethno-uniqueness of the objects of the surrounding reality the other language communication participants are not able to form the particular concepts, and therefore there is no appropriate nomination. Typically, such objects of history and ethnography are: holidays, folk customs and their attributes, national clothes, cuisine, household objects, names of administrative and geographical units, historical events and their participants, etc.
Along with the lexis with a cultural component, there are many words of everyday use, called lexis with background knowledge component. Lexis with background knowledge component are words with incomplete background equivalence determined by the existence of additional semantic shares (components), that is criteria according to which the object is included or not in the volume of the lexical concept. The lexical background, formed in such a way, represents the whole set of non-conceptual (background) semantic proportions (which are not part of the lexical concept of a word), covers the background knowledge of the geographical, historical and cultural characteristics of lexis that are not the wealth of an individual, but of a society, that is, linguistic consciousness.
Consequently, lexis with a cultural component is a source of information about the specifity of the material and spiritual culture of a particular ethnic group.
Key words: culture, cultural linguistics, intercultural communication, lexis with cultural component, background knowledge, realia, non-equivalent lexis.
УДК 811.161.2'38
0. В. Гаргаева
1. Ф. Кайда
ФУНКЦП МОВНО1 ГРИ В МАС-МЕД1ЙНОМУ ДИСКУРС
Стаття присвячена розгляду функцт мовног гри в рiзноманiтних комуткативних ситуащях: розмовнт мовi, художнт лiтературi, журнал^тищ, рекламi. Мовна гра комплексно представлена й охарактеризована як складне багатовимiрне лтгв^тичне явище в рекламнт та журналттськт картин свту, надтене особливими семантичними та лiнгвокультурологiчними характеристиками, реалiзованими в рамках до^джуваних медiа текстiв.
Ключовi слова: мовна гра, експреЫя, експресивна функщя, ощнна функщя, комiчна функщя, гедотстична функщя, виразна функщя, естетична функщя, мовотворча функщя, компресивна функщя, захисна функщя, пом'якшувальна функщя.
Мова - невщ'емна частина життя кожного. В останш роки в лшгастищ особливо посилився штерес до антропоцентрично! сторони мови. Активно вивчаються можливосп творчого шдивщуального використання мовного матерiалу для тдвищення ефективносп стлкування. В даний час рiзнi аспекти функщонування даного явища розглядаються в роботах Л. П. Амiрi, Т. А. Грщшо!, Е. А. Земсько!, С. B. Гльясово!, Б. Ю. Нормана, Г. З. Саншкова та шших вчених.
