CC BY
11
ISSN 2415-3168 ^пИШ), ISSN 2226-3055 ^пй)
В1СНИК МАР1УПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
СЕР1Я: Ф1ЛОЛОГ1Я, 2017, ВИП. 17
УДК 81'1(045)
Н. К. Кобиленко
ПРОБЛЕМА ВИВЧЕННЯ СИМВОЛ1В У МОВ1
У статт1 надаеться цшсне уявлення про символ як певну смислову категорЮ. Розглядаеться символ в мов1 як складова культурно-1сторичного розвитку людства, пов 'язаного з мовою, свтоглядом, тзнанням свту.
Клю^о^^ слова: символ, символ1зац1я, знак, образ, мова
Одшею з категорш, як беруть участь у прагматичному вщтворенш позамовно'1' дшсносп за допомогою лексичних одиниць, е символ. Лопко-семютичний мехашзм виникнення символiв полягае в тому, що «багато предметсв, з якими мовознавцi близько i безпосередньо стикаються, мають певну властивiсть, що сприймаеться як 1'хня постшна й особлива ознака [9, с. 61]. Завдяки цьому стввщношення предмета й ознаки школи настiльки змшюються, що предмет стае «символом властивосп, виражено'1' його ознакою» [14].
Слово «символ» у сучасно'1 людини викликае не тшьки низку абстрактних понять чи конкретних уявлень, асощацш, образiв, а й вiдчуття магiчного, загадкового. Символ - потужна категорiя культури, духовного розвитку, повсякденного спшкування [13]. Слова-символи вщображають особливостi культури: ютор^, традици, звичш етшчно'1' спiльностi. Характерною властивютю символу е те, що значення мотивуеться передуам через фоновi знання, а функцiонування у мовленш можливе лише за наявностi певних фонових знань.
Символiчне значення того чи шшого слова виникае на основi важливо'1' сощально'1' ролi предмета чи явища, якi позначенi цим словом, у рамках нащонально'1' культури.
Доцшьно зауважити, що проблема вивчення символiв е предметом дослiдження таких науковщв, як С. Аверинцев [1, с. 2], О. Лосев [10; 11], Ю. Лотман [13], О. Потебня [14]. Проблема походження, виникнення символу, як i само'1' етнокультурознавчо'1' лексики, у св^овш та втизнянш теоретичнiй думцi недостатньо дослiджена. Саме цим обумовлено актуальшсть нашо'1' статп. Лiнгвiстика символу представлена роботами в галузi семасюлогп, теорп мови та фрагментарно в фшософп мови. 1деалютичне розумiння символу спочатку було притаманне захщнш думцi, воно йде коршням в середньовiчне схоластичне богослов'я, що утверджувало несумюшсть мiж символом та реальнютю [10]. Реалiстичне розумiння символу розроблено у працях В. 1ванова, О. Лосева, М. Мамардашвш, А. П'ятигорського, О. Флоренського.
Якщо брати до уваги той факт, що символ не е застиглою схемою, вш багатошаровий та змiнний, тож його змют легше зрозумiти у стввщношенш з його подальшими символiчними зчепленнями. Тобто символи не iзольованi один вiд одного, вони можуть юнувати i функцiонувати сукупно, причому цi сполуки е або етзодичними, або постiйними, стiйкими, незмiнними [17, с. 18].
Важливо також зазначити, що незважаючи на фундаментальне значення символу для мови, у дослщженнях все часпше зустрiчаеться думка про те, що поняття символу недостатньо ч^ко окреслено в лiнгвiстичнiй лiтературi [16, с. 125]. О. Красикова загострюе увагу на причинах лшгвютично'1' непродуктивности i пiдкреслюе необхiднiсть розглядати символ цшсно [8].
ISSN 2415-3168 ^пИШ), ISSN 2226-3055 ^пй) В1СНИК МАР1УПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
СЕР1Я: Ф1ЛОЛОГ1Я, 2017, ВИП. 17
Лшгвютична теорiя символу можлива в едносп з його фундаментальним осмисленням, з опорою на символолопю в цшому. «Символiчш вiдносини не е самi по собi власне лiнгвiстичними. Вони припускають iерархiю сигнiфiкативних зв'язкiв, можливу тшьки у великих дискурсивних одиницях » [13, с. 10].
Лшгвютика символу грунтуеться як на власне лшгвютичних, так i на екстралшгвютичних параметрах комушкацп, що зв'язують воедино мову, свщомють i культуру. Перш шж оперувати поняттям «символ», що е ключовим у ща статп, необхiдно зрозумiти, що е символом та якою е його лопка i структура. Метою даноi статп е визначити поняття «символ» у мовi.
У мовнокультурнiй компетенцп символи зафiксованi у квазiсимволах - мовних знаках символiв. Доречно вщм^ити, що вченi пропонують таке визначення поняття «символ»: символ - знак, прикмета, признак; знак, який слугував доказом союзу гостинносп, укладеного мiж двома родинами; аир.~во!Хт - «скидати в одне мюце, зливати, з'еднувати» [5, с. 1176].
Символ мае надзвичайно глибокий змют i певну дiалектику каузального згортання. О. Потебня вбачав у механiзмi формування символу три типи лопчних вiдношень: порiвняння, протиставлення й каузальне [14]. Семантика символiв багатошаровою, адже 1! недостатньо звести до дефшщп, оскiльки за щею дефiнiцiею також стопъ символ, часто бшьш iнтелектуалiзований.
О. Лосев зауважував, що символ мютить узагальнений принцип подальшого розгортання наявного в ньому змюту [10].
Отже, символ мае особливу лопку розгортання власного змюту. Якщо вiн утрачае таку безкшечну смислову перспективу, то руйнуеться. Можливим е оновлення символу за умови його образно! трансформацп та перештерпретацп в шшш поняттевiй сферi культури [9, с. 65].
Л^ературознавщ квалiфiкують символ у мистецтвi як естетичну категор^, змiст яко! розкриваеться шляхом зютавлення його iз сумiжними категорiями - образу, знака й алегори [3, с. 378]. Символ, на вщмшу вiд алегорп, яка розтзнаеться будь-ким, у знаковiй формi вiльно розпiзнаеться лише «сво1ми» (етшчною й культурною спiльнотою), служить засобом 1хнього об'еднання, у чому виявляеться його комунiкативна специфiка. Порiвняно з образом, символ мае бшьш високий семютичний статус, шж образ [4, с. 346]. Образ е психолопчним явищем, символ - стабiльною функщональною категорiею культури. Символ виконуе потужну регуляторну й штегрувальну функцiю в культурт Це зумовлюе твердження про те, що в основi символу лежить образ. Поряд iз словом-символом часто вживаеться шше слово-поняття, розкрити змiст якого якраз i покликане це слово-символ.
Отже, символiзм мовних одиниць реалiзуеться в лшгвокультурному просторi етносу. З цього виходить, що в мовi слова-символи найчаспше позначають явища та об'екти. Образно-символiчного значення набувають мовнi одиницi, пов'язаш з уявленнями етносу про власш та чуж1 морально-етичнi норми та про свое ставленням до сусщшх етноав (це часто виявляеться в опозицп свiй / чужiй). Символiзацii набувае предметна дiяльнiсть iндивiда, його взаемодiя з навколишнiм свiтом та шшими представниками соцiуму [15]. Значна частина символiчних мовних одиниць несе вщбиток народнопоетичнох' традицП, оскiльки символша рiзного характеру часто використовуеться у тснях, думах, веснянках, замовляннях, що передають образне значення у специфiчних мовних контекстах або стереотипних ситуащях.
Таким чином, можна зробити висновок, що мова - це генетичний код нацп, який поеднуе минуле iз сучасним i спрямований у майбутне. Отже, будь-який фрагмент картини св^у, вщбиваючись в етнiчний свщомосп, потрапляе в коло постiйних
ISSN 2415-3168 (Online), ISSN 2226-3055 (Print)
В!ШИК MAPIУПGЛЬCЬKGГG ДEPЖAВHОГО УHIВEPCИTETУ
CEPLH: ФIЛGЛGГIЯ, 2017, ВИП. 17
асощативник зв'язкiв, i, переосмислюючись, втiлюeться у стереотипний образ [9, с. 66]. Tак, зовшшш асощацп етносу постають у мовi його дyxовною сутшстю. Шляxом асоцiативниx зв'язкiв вiдбyваeться переxiд вiд слова, що позначаe предмет, до образу цього предмета в етшчнш та шдивщуальнш свiдомостi, до символу, що мютить арxетипнi уявлення етносу, що вкоршюються в його кyльтyрi й постають ïï показниками - знаками.
Список використано'1 лiтeратури
1. Аверинцев C. C. Заметки к будущей классификации типов символа / C. C. Аверинцев // Проблема изучения культурного наследия / под ред. T. В. Cтепанова. - Москва : Шука, 1985. - 400 с. ; Averintsev S. S. Zametki k budushchey klassifikatsii tipov simvola / S. S. Averintsev // Problema izucheniya kulturnogo naslediya / pod red. T. V. Stepanova. - Moskva : Nauka, 1985. - 400 s.
2. Аверинцев C. C. ^мвол / C. C. Аверинцев // Краткая литературная энциклопедия в 9-ти т. / под ред. А. А. Cyркова. - Москва : ^в. Энциклопедия. - 1972. - T. 7. - C. 2 ; Averintsev S. S. Simvol / S. S. Averintsev // Kratkaya literaturnaya entsiklopediya v 9-ti t. / pod red. A. A. Surkova. - Moskva : Sov. Entsiklopediya. - 1972. -T. 7. - S. 2.
3. Арутюнова H. Д. Образ, метафора, символ в контексте жизни и культуры / H. Д. Арутюнова // Res philologica. Филологические исследования памяти акад. T. В. Огепанова (1919-1986) / отв.ред. Д. C. Лжачёв. - Москва ; Ленинград : Шука, 1990. - C. 71-88 ; Arutyunova N. D. Obraz, metafora, simvol v kontekste zhizni i kultury / N. D. Arutyunova // Res philologica. Filologicheskie issledovaniya pamyati akad. T. V. Stepanova (1919-1986) / otv. red. D. S. Likhachev. - Moskva ; Leningrad : Nauka, 1990. - S. 71-88.
4. Арутюнова H. Д. Язык и мир Человека / H. Д. Арутюнова. - Москва : Языки русской культуры, 1999. - 896 с. ; Arutyunova N. D. Yazyk i mir Cheloveka / N. D. Arutyunova. - Moskva : Yazyki russkoy kultury, 1999. - 896 s.
5. Вейсман А. Д. Греческо-русский словарь / А. Д. Вейсман. - 5-е издание, репринт. - Cанкт-Петербyрг, 1899. - 1370 с. ; Veysman A. D. Grechesko-russkiy slovar / A. D. Veysman. - 5-e izdanie, reprint. - Sankt-Peterburg, 1899. - 1370 s.
6. Иванов Вяч. Две стиxии в современном символизме // Иванов Вяч. Родное и вселенское / Вяч. Иванов ; сост., вступ. ст. и прим. В. М. ^лмачёва. - Москва : Республика, 1994. - 428 с. ; Ivanov Vyach. Dve stikhii v sovremennom simvolizme // Ivanov Vyach. Rodnoe i vselenskoe / Vyach. Ivanov ; sost., vstup. st. i prim. V. M. Tolmacheva. - Moskva : Respublika, 1994. - 428 s.
7. Жайворонок В. В. Украшська етнолшгвютика : нариси : навч. поаб. / В. В. Жайворонок. - Кшв : Довiра, 2007. - 262 с. ; Zhaivoronok V. V. Ukrainska etnolinhvistyka : narysy : navch. posib. / V. V. Zhaivoronok. - Kyiv : Dovira, 2007. - 262 s.
8. Красикова E. В. Cемантика символа в языке xyдожественной литературы (на материале русской реалистической прозы конца XIX - начала XX веков) : автореф. дис. ... канд. филол. наук : спец. 10.02.01 / Eлена Владимировна Красикова ; Ун-т дружбы народов им. П. Лумумбы. - Москва, 1986. - 16 с. ; Krasikova Ye. V. Semantika simvola v yazyke khudozhestvennoy literatury (na materiale russkoy realisticheskoy prozy kontsa XIX -nachala XX vekov) : avtoref. dis. ... kand. filol. nauk : spets. 10.02.01 / Yelena Vladimirovna Krasikova ; Un-t druzhby narodov im. P. Lumumby. - Moskva, 1986. - 16 s.
9. Кобиленко H. К. ^мволи в мовi / H. К. Кобиленко // Актуальш проблеми шоземно'1 фшологп: лшгвютика та л^ературознавство. - 2012. - Вип. VII. - C. 61-68 ;
ISSN 2415-3168 (Online), ISSN 2226-3055 (Print) В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
СЕР1Я: Ф1ЛОЛОГ1Я, 2017, ВИП. 17
Kobylenko N. K. Symvoly v movi / N. K. Kobylenko // Aktualni problemy inozemnoi filolohii: linhvistyka ta literaturoznavstvo. - 2012. - Vyp. VII. - S. 61-68.
10. Лосев А. Ф. Мифология и диалектика // Лосев А. Ф. История античной эстетики в 8-ми т. / А. Ф. Лосев. - Москва : Фолио ; ACT, 2000. - Т. 5 : Ранний эллинизм. - С. 904-912 ; Losev A. F. Mifologiya i dialektika // Losev A. F. Istoriya antichnoy estetiki v 8-mi t. / A. F. Losev. - Moskva : Folio ; ACT, 2000. - T. 5 : Ranniy ellinizm. - S. 904-912.
11. Лосев А. Ф. Проблема символа и реалистическое искусство / А. Ф. Лосев. -2-е изд., испр. - Москва : Искусство, 1995. - 320 с. ; Losev A. F. Problema simvola i realisticheskoe iskusstvo / A. F. Losev. - 2-e izd., ispr. - Moskva : Iskusstvo, 1995. - 320 s.
12. Лотман Ю. Символ в системе культуры // Лотман Ю. Избранные статьи / Ю. Лотман. - Таллинн, 1992. - Т. 1. - С. 191-199 ; Lotman Yu. Simvol v sisteme kultury // Lotman Yu. Izbrannye stati / Yu. Lotman. - Tallinn, 1992. - T. 1. - S. 191-199.
13. Мейзерский В. М. Философия и неориторика / В. М. Мейзерский. - Киев : Лыбидь, 1991. - 192 с. ; Meyzerskiy V. M. Filosofiya i neoritorika / V. M. Meyzerskiy. -Kiev : Lybid, 1991. - 192 s.
14. Потебня А. А. Мысль и язык // Потебня А. А. Слово и миф / А. А. Потебня. -Москва : Правда, 1989. - С. 256-270 ; Potebnya A. A. Mysl i yazyk // Potebnya A. A. Slovo i mif / A. A. Potebnya. - Moskva : Pravda, 1989. - S. 256-270.
15. Топоров В. Н. Миф. Ритуал. Символ. Образ : Исследования в области мифопоэтического : Избранное / В. Н. Топоров. - Москва : Издательская группа «Прогресс», «Культура», 1995. - 624 с. ; Toporov V. N. Mif. Ritual. Simvol. Obraz : Issledovaniya v oblasti mifopoeticheskogo : Izbrannoe / V. N. Toporov. - Moskva : Izdatelskaya gruppa «Progress», «Kultura», 1995. -624 s.
16. Шелестюк Е. В. О лингвистическом исследовании символа / Е. В. Шелестюк // Вопросы языкознания. - 1997. - № 4. - С. 125-142 ; Shelestyuk Ye. V. O lingvisticheskom issledovanii simvola / Ye. V. Shelestyuk // Voprosy yazykoznaniya. - 1997. - № 4. - S. 125-142.
17. Селiванова О. О. Актуальш напрями сучасно! лшгвютики (аналггичний огляд) / О. О. Селiванова. - Кшв : Ф^осощоцентр, 1999. - 148 с. ; Selivanova O. O. Aktualni napriamy suchasnoi linhvistyky (analitychnyi ohliad) / O. O. Selivanova. - Kyiv : Fitosotsiotsentr, 1999. - 148 s.
Стаття надшшла до редакцп 30.10.2017.
N. К. Kobylenko
THE PROBLEM OF STUDYING SYMBOLS IN THE LANGUAGE
The article presents comprehensive concept of the symbol as a kind of notional category. The author considers the symbol in the language as a constituent of the mankind's cultural and historical development in terms of language, world outlook and cognition of the world.
Symbolic words reflect the peculiarities of culture: history, traditions and customs of a particular ethnic community. A characteristic feature of the symbol is the meaning being primarily motivated through background knowledge, whereas functioning in speech is possible only provided there is some background knowledge. It is also noteworthy that the symbol is traditionally viewed as a category of semantics having an external expression (phonic, graphic or kinetic) and associated with a particular thing in speech (denotation) and in concepts (signification). The mythological stage of the world outlook envisages undivided equivalence of the symbolic form and its meaning, which excludes every kind of reflection
ISSN 2415-3168 (Online), ISSN 2226-3055 (Print)
В1СНИК МАР1УПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
СЕР1Я: Ф1ЛОЛОГ1Я, 2017, ВИП. 17
above the symbol. Like a symbol, a myth is a historically predetermined type of social awareness, a non-critically perceived meaning and one of the possible meanings which is stronger than the real world. The semantics of symbols is multilayered; therefore it will be insufficient to confine them to a definition, since behind that definition there is also a symbol. Thus, a symbol has a special logic of its content's expansion. Should it lose this endless notional prospect, it is ruined. Renovation of the symbol is possible provided its image transformation and repeated interpretation occurs in another field of culture. Researchers of literature qualify the symbol in arts as an aesthetic category whose content is revealed by means of comparing it with such allied categories as image, sign and allegory. The symbol is not just a stylistic category. It is also a constituent of the mankind's cultural and historical development in terms of language, world outlook and cognition of the world. The symbol itself is not only a linguistic and mythological phenomenon.
Thus, one can make a conclusion that the language is the genetic code of the nation which combines the past with the present and is directed to the future. Therefore, any fragment of the language picture of the world reflected in ethnic consciousness enters a range of constant associative connections and in being re-evaluated, is transformed into a stereotypic image. Thus, external associations of an ethnic group become spiritual essence of its language.
Key words: symbol, symbolization, sign, image, language
УДК 811.161.2'36"159/191"
В. О. Кобилянська
Д1АХРОН1ЧНИЙ АСПЕКТ ДОСЛ1ДЖЕННЯ КАТЕГОРП ЗВОРОТНОСТ1
В УКРАШСЬКИХ ГРАМАТИКАХ
У статтi проаналiзовано ¡сторт становлення категори дiеслiвног зворотностi в украгнських граматиках шнця XVI - початку XX ст. та шляхи гг виокремлення з-помiж категорт стану та перехiдностi / неперехiдностi. Визначено рiзнi тдходи до гг ттерпретацп у мовознавчих працях впродовж трьох столть, наведено фактори впливу на формування граматичних концепцт, здтснено аналiз критерив класифтацп зворотних дiеслiв та окреслено коло проблем, пов'язаних ¡з аналiзом цих дiеслiвних категорт.
Ключовi слова: категорiя зворотностi, зворотт дiеслова, стан, перехiднiсть, неперехiднiсть, дiахронiчний аспект, граматика, постфтс -ся.
Постановка проблеми. Дiеслова на -ся мають особливий статус у слов'янських мовах завдяки складному поеднанню явищ морфологи, синтаксису, лексики, словотвору, що зумовило 1'хню багатозначшсть та рiзноманiтнiсть 1'хшх функцш. У схщнослов'янському мовознавсга iсторiя дослщження зворотних дiеслiв позначена рiзними пщходами до визначення 1'х статусу та класифшацп. Разом iз категорiями стану та перехщносп / неперехщносп зворотшсть стала предметом розгляду багатьох лшгшспв. Дослщження дорадянського перюду традицшно пов'язують з iменами видатних росшських учених Ф. Буслаева, О. Востокова, М. Ломоносова, М. Некрасова, Д. Овсяннико-Куликовського, Ф. Фортунатова та ш., оскшьки до уваги послщовно бралися лише росшсью граматики та мовознавчi розвщки. Пращ украшських
