CC BY
35
Гутий Б.В., Двилюк 1.В., Мишв Р.М., XapiB I.I., Михайловський В.1.
Лье1еський нащональний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
iмет С.З.Гжицького
ФУНКЦП 1НТЕЛЕКТУАЛЬНО1 ВЛАСНОСТ1
1нтелектуальна власшсть - це продукт людського розуму, результат творчоси, який охороняеться законом. Це HeMaTepianbHa субстанцiя. li' неможливо вщчути на дотик; вона немае довжини, ширини та висоти; вона немае ваги i не створюе тiнi; вона немае кольору, смаку або запаху.
Але точно так, як i мaтepiaльний ресурс, штелектуальну влaснiсть можна купити, продати та орендувати. Також як i мaтepiaльний ресурс, i'i можуть втратити або лжвщувати при необережному або неуважному доглядi. i'i можна застрахувати або використати в якост застави. Вона може з'явитися на св^ в результат моментального спалаху натхнення або багатьох роюв кроттко' пpaцi. Вона може зникнути в одну мить або юнувати вiчно.
При вЫх сво'х характеристиках 1В мае eкономiчну вapтiсть (в багатьох випадках дуже високу), яку чaстiшe не згадують в звiтностi, недовраховують та недоощнюють. З точки зору введення бiзнeсу вона вiдкpивaе нову ринкову можливють або являе загрозу - в залежност вiд того, хто нею розпоряджаеться.
Пpaвовiдносини у сфepi штелектуально' влaсностi в Укpaiнi регулюються окремими положеннями Конституцii Украши (ст. 41, 54), нормами Цившьного кодексу Украши (Книга IV «Право iнтeлeктуaльноi власностЬ»), Кpимiнaльного, Митного кодeксiв Укpaiни, Кодексу Украши про адмшютративш правопорушення.
У вщповщност зi ст.41 Закону Укpaiни "Про власшсть" об'ектами права iнтeлeктуaльноi власност е добутки науки, лiтepaтуpи i мистецтва, вiдкpиття, винаходи, коpиснi модел^ пpомисловi зразки, paцiонaлiзaтоpськi пpопозицii, знаки для товapiв i послуг, результати науково-дослщних pобiт i iншi результати iнтeлeктуaльноi пpaцi.
У зaлeжностi вщ особливостей об'ектiв права iнтeлeктуaльноi власност можна видiлити чотири ii piзновиди:
1. авторське право i сумiжнi права;
2. право на вщкриття;
3. промислова влaснiсть (право на винахщ, корисну модель, промисловий зразок, що називають також патентним правом);
4. iншi результати творчо' дiяльностi, викоpистовувaнi у виpобництвi (право на товарний знак, знак обслуговування, на paцiонaлiзaтоpську пpопозицiю, фipмовe найменування, охорону сeлeкцiйних досягнень, топогpaфiй iнтeгpaльних мшросхем, iнтepeсiв власника "ноу-хау").
Об'екти права штелектуально' влaсностi варто вiдpiзняти вщ мaтepiaльного носiя, у якому виражений добуток чи шший результат штелектуально' пpaцi.
© Гутий Б.В., Двилюк I.B., Мишв Р.М., Хар1в I.I., Михайловський B.I., 2008
323
Якщо право на об'екти штелектуально! власност належить тшьки авторам i !хшм законним спадкоемцям, то право власност на матерiальш носи, у яких виражений добуток, може належати необмеженому колу оЫб, але вже не на правах штелектуально! власноси, а в порядку звичайного майнового права.
Цившьно-правовий шститут авторського права i сумiжних прав регулюе немайновi вiдносини i пов'язанi з ними майновi вщносини в сферi створення i використання добупав л1тератури, науки 1 мистецтва.
МЫстерство осв1ти 'I
науки в УкраГш
^_у
I
Державний департамент штелектуально! власносп
Рис 1. Структура державно!' системи правово!" охорони штелектуально!'
власност1.
Нормативно-правове регулювання зазначеного iнституту поряд iз законодавством про власшсть здiйснюеться безпосередньо Законом Укра!ни "Про авторське право i сумiжнi права", у ст.1 якого указуеться, що дiйсний Закон охороняе особистi (немайновi) i майновi права авторiв i !хшх правонаступникiв, пов'язаш зi створенням i використанням добутюв науки, лiтератури i мистецтва (авторське право), i права виконавцiв, виробниюв фонограм, органiзацiй вiщання (сумiжнi права). 1ншими словами, у законi прямо закршлений двоединий змiст авторського права i сумiжних прав як рiзновиду права штелектуально! власностi i прюритет у змiстi особистих (немайнових) прав.
Об'екти авторського права це добутки л^ератури, мистецтва i науки, що задовольняють наступним вимогам:
По-перше, добуток повинний бути творчим. Творчшть - це штелектуальна робота, спрямована на створення нового. Творчий характер добутку означае, що воно е новим у порiвняннi з рашше вщомими. Новизна
324
може виразитися як у новому змши, так i в новш форм1 Для об'екпв авторського права ютотне значення мае як новизна змюту, так i новизна форми. Нова форма вщображення вiдомого змiсту характеризуе добуток як творче i тягне визнання його об'ектом авторського права. Iсторiя л^ератури i мистецтва знае чимало цьому прикладiв: Шекспiр брав теми для ряду сво1х трагедiй з добутюв античних грецьких авторiв, Стендаль широко використовував для сво1х новел ^алшсью середньовiчнi хронiки, бiблiйнi сюжети знайшли вiдображення на полотнах багатьох великих живописщв i т.д.
Другою ознакою об'екта авторського права е об'ективна виразшсть -об'ект повинний шнувати в формi, доступнiй для сприйняття iншими людьми. Якщо вде1, думки, образи автора не одержали вираження поза його свщомктю - немае об'екта авторського права. Добуток стае об'ектом авторського права з моменту його створення в яюй-небудь звичайнш формь Не потрiбно офщшного оформлення цих добуткiв. Не мае значення достошство i призначення добутку. Не мае значення зовнiшня форма його вираження.
Згщно ст. 5 Закону "Про авторське право i сумiжнi права" об'ектами його охорони е наступш добутки в област науки, лiтератури i мистецтва:
1. л^ературш, письмовi добутки белетристичного, наукового, техшчного чи практичного характеру (книги, брошури, статтi, комп'ютернi програми i т.д.);
2. виступи, лекци, промови, проповiдi й iншi уснi добутки;
3. музичш добутки з текстом i без тексту;
4. драматичш, музично-драматичнi добутки, пантомiми, хореографiчнi й iншi добутки, створенi для сцешчного показу;
5. аудiовiзуальнi добутки;
6. скульптури, картини, малюнки, гравюри, л^ографп й iншi твори образотворчого мистецтва;
7. добутки арх^ектури;
8. фотографа;
9. твори прикладного мистецтва, якщо вони не охороняються спещальним законом про промислову власшсть;
10. шюстраци, карти, плани, есюзи, пластичнi добутки, що стосуються географп, геологи, топографа, архiтектури й шших областей науки;
11. сцешчш обробки добуткiв, зазначених у тдпунктах 1 дшсно1 статтi, i обробки фольклору, придатш для сценiчного показу;
12. переклади, адаптаци, аранжування, iншi переробки добуткiв i обробки фольклору (похщш добутку) без заподiяння збитку охоронi оригiнальних добуткiв, на пiдставi яких створенi похiднi добутки;
13. збiрники творiв, збiрники обробок фольклору, енциклопеди й антологп, збiрники звичайних даних, iншi складенi твори, за умови, що вони е результатом творчо1 роботи з тдбору, координаци чи упорядкуванню змiсту без заподiяння збитку охоронi вхiдних у них добутюв.
Не е об'ектами авторського права :
1. офщшш документи (тексти закошв i iнших правових акив, рiшення судiв i т.п. );
2. державна символжа (прапора, герби, ордена i т.п. ) ;
325
3. добутки народно! творчост ;
4. повщомлення про поди i факти, що мають офщшний шформацшний характер.
Суб'екти авторських i сумiжних прав пщроздшяються на двi групи:
1. суб'екти з первшними правами (автори, виконавщ, виробники фонограм, органiзацiï вiщання);
2. правонаступники (спадкоемцi, органiзацiï-правонаступники, держава); Автор - головний суб'ект авторського права. Це фiзична особа, творчою
працею якого створений добуток, що е об'ектом авторського права. Не мае значення його дiездатнiсть. Моментом виникнення авторського права е завершення створення добутку, без офiцiйного оформлення авторства, незалежно вiд опублiкування. Для виникнення i здшснення авторського права не потрiбно реестрацiï добутку, чи шшого спецiального оформлення, чи дотримання яких-небудь формальностей.
Суб'ектами авторського права можуть бути як громадяни Украïни, так i iноземцi. 1ноземш громадяни - автори користаються захистом авторського законодавства в Украш якщо створенi ними добутки знаходяться в яюй-небудь об'ективнiй формi на територи Украïни, а якщо нi - то вщповщно до мiжнародних договорiв Украши i спiльних конвенцiй по авторському праву (Женевсько1', Бернсько1').
Суб'ектами авторського права можуть бути ствавтори, якщо добуток створений спшьною творчою працею двох чи бшьш оаб.
Суб'ектами авторського права також е правонаступники автора -спадкоемцi, контрагенти по авторських договорах, до них переходять деяю авторсью права.
Авторськi права пiдроздiляються на :
1. особист ;
2. майновь
Особистi немайновi права - це право авторства, право на авторське iм'я, право на захист добутку вщ усяких перекручувань i зазiхань, право опублiкування добутку (обнародування).
Особистi немайновi права - право авторства, право на iм'я i право на захист добутку i репутаци автора безстроков1 Ui права не переходять у спадщину. Але спадкоемщ можуть здiйснювати захист цих прав, i цi правомочностi спадкоемщв термiнами не обмежуються.
Особистi (немайнов^ права автора закрiпленi в ст. 13 Закону "Про авторське право i сумiжнi права"
Сумiжнi права - це права виконавщв, виробниюв фонограм i оргашзацш радiо- i телемовлення. Вони е сумiжними стосовно авторських прав, тобто це права близью, що примикають, пов'язаш з авторськими. ïхня роль свого роду посередницька - мiж авторами i широкою аудиторiею. Разом з тим вони е вторинними стосовно авторських прав, тому що забезпечують використання добутюв авторiв.
Сумiжнi права забезпечують захист творчо1' пращ оаб, що доносить добутки авторiв до широко1' аудитори, вiд нелегального використання результаив 1'хньо1' роботи.
326
Специфжа сумiжних прав :
1. вони пов'язаш з використанням визначених техшчних пристро!в (тому вони з'явилися лише в XX столки, з розвитком техшчного прогресу -винаходу звуко- i вщеозапису, радю, кiно, телебачення, штучних супутникiв) ;
2. об'екти сумiжних прав закрiплюються на матерiальних ноЫях (наприклад, наявнiсть запису виконання на магштних плiвках, касетах, вiдеоплiвках) ;
3. здшснювати виконання можливо повторно, несюнченно, перед практично необмеженою аудиторieю i без живо! участi самого виконавця.
Суб'ектами сумiжних прав е :
1. виконавщ (актори, музиканти, режисери, диригенти i т.д. ) ;
2. виробники фонограм (особи, першого виконання, що здшснили звуковий запис) ;
3. оргашзаци ефiрного чи кабельного вiщання (ri, котрi самi створили передачу або за замовленням i за рахунок яких створена передача).
Суб'екти сумiжних прав повиннi мати договiр з автором добутку, а виробники фонограм i оргашзаци ефiрного i кабельного вщання - ще i договiр з виконавцем. Усi суб'екти сумiжних прав мають виключне право на використання добутку (виконання, постановки, фонограми, передач^. Це означае, що iншi особи повинш одержувати дозвiл на первинний запис виконання, постановки, передачу в ефiр чи по кабелi вщ суб'ектiв цих прав. Вони дають також дозвiл на вщтворення фонограми, переробку i ряд шших дш. Суб'екти сумiжних прав мають також право на винагороду. Ц права регулюються за допомогою договорiв з користувачами, а збiр i виплата винагороди - спецiальними оргашзащями, що керують сумiжними правами, що створюються 1хшми суб'ектами. Термiн ди сумiжних прав - 50 роюв.
Отже, об'екти штелектуально! власностi е своерщним товаром, предметом лiцензiйних правочишв на право використання. Результати творчо! дiяльностi в гуманiтарнiй сферi е гарантсею розвитку освiти, науки та мистецтва.
Ллература
1. Вешневский Л.М. и др. Формула приоритета : Возникновение и развитие авторского и патентного права. : Наука. 1990.
2. Емельянов В.П. Гражданское право Украины. - Киев : Изд. "Консум". 1996. С. 136 -149.
3. Законодавство Укра!ни про штелектуальну власшсть: Текст вщповщае офщ. Станом на 1 лютого 2006 р. - К.: Школа, 2006. - 218 с.
4. Коренной А.А. Современные проблемы инновационного менеджмента. -Киев: Центр исследований научно-технического потенциала и истории науки им.Г.М.Доброва НАН Украи-ны, 1997.-20с.
5. Коссак В.М., Якубовський I.G. Право штелектуально! власноси. -К.: Видавництво «1стина». 2007. - 208 с.
Стаття надшшла до редакцИ 29.08.2008
327
