CC BY
172
УДК 657.421.3
Перчук О.В.,
старший викладач кафедри облку, аудиту та контролiнгу, ДВНЗ „Переяслав-Хмельницький ДПУ iMeHi Григорiя Сковороди"
ПРОБЛЕМИ ОБЛ1КУ ТА ОЦ1НКИ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯК НЕМАТЕР1АЛЬНОГО АКТИВУ ПЩПРИСМСТВА
В cmammi акцентуеться увага на значенн1 внеску нематер1альних актив1в в д1яльн1сть сучасних п1дприемств. Видiлено основнi проблеми о^нки та облiку o6'eKmie програмного забезпечення, як вiдносно нового виду нематерiальних активiв, запропоновано шляхи вирiшення визначених проблем.
Ключовi слова: комп'ютерна програма, нематерiальнi активи, обл'1к, о^нка, програмне забезпечення.
В статье акцентируется внимание на значении нематериальных активов в деятельности современных предприятий. Выделены основные проблемы оценки и учета объектов программного обеспечения, как относительно нового вида нематериальных активов, предложены пути решения определенных проблем.
Ключевые слова: компьютерная программа, нематериальные активы, учет, оценка, программное обеспечение.
The article focuses on the importance of the contribution of intangible assets in the activities of modern enterprises. The basic problems of assessing and recording the software, as a relatively new form of intangible assets, proposed solutions to the problems identified.
Key words: computer software, intangible assets, inventory, evaluation software.
Актуальтсть проблеми. На сучасному етап1 розвитку цив1л1зацп одн1ею з найбтьших (чи не найбтьшою) з цшностей стае шформац1я. Конкурентоспроможнють будь-якоТ орган1заци на ринку прямо залежить в1д к1лькост1 та якост1 шформаци, якою вона волод1е. Однак в сучасних умовах одного володшня шформац1ею мало - необх1дн1 засоби ТТ ефективноТ обробки, пошуку, надшного та захищеного збер1гання.
В сучасному свт важко уявити юнування як простоТ людини, так i суб'екта господарювання без комп'ютерноТ технки з в1дпов1дним програмним забезпеченням та без 1нтернету. Сл1д вщзначити, що для останнього, який використовуе в своТй д1яльност1 Тх можливост1, питання обл1ку залишаються досить дискус1йними та актуальними, осктьки в украТнському законодавств1 в1дсутн1 ч1тк1 рекомендаци щодо цих питань, а грошов1 кошти пов'язан1 з1 створенням та обслуговуванням таких об'екпв досить вагомк
Правова база щодо прав штелектуальноТ власност1, користування майном та Ышими правами знаходиться на стадп становлення. Нове обл1кове законодавство звужуе склад нематер1альних актив1в, зараховуючи витрати з1 створення багатьох об'ект1в на витрати званого пер1оду. Ун1кальн1 об'екти нематер1альних актив1в часто не врахо-вуються i у баланс!, або Тхня обл1кова варт1сть набагато нижче ринковоТ вартост1, що призводить до заниження майнового стану пщприемств. Причиною такоТ ситуаци е, насамперед, вщсутнють стандарт1в оц1нки вартост1 нематер1альних актив1в. Досить слабке висв1тлення знаходять ц1 питання i в л1тератур1.
Стушнь дослiдження проблеми. Окремими питаннями анал1зу використання нематер1альних актив1в в УкраТн1 займаеться невелика група вчених: Г. Почепцов, Т. М1зерна, А. Рось, О. Обутна та В. Сизоненко. Анал1зу р1зних аспект1в штелектуальноТ власносл присвячен1 роботи Л. Войцех1вськоТ, В.бвдокименко, О.ЧубуковоТ,
A.Яновського. Але проблеми анал1зу ефективност1 використання нематер1альних актив1в е недостатньо дослщженими.
Проблемам обл1ку нематер1альних актив1в прид1ляли увагу О.Б. Бутн1к-С1верський, 1.А.Б1гдан, Н.Г.Виговська,
B.Б. Моссаковський, О. Пщопригора, Т.В. Польова, О.Д. Святоцький, В. Чеботарьов та шш1.
Початковий опис проблеми обл1ку комп'ютерних програм як нематер1альних актив1в був викладений у публ1кац1ях ряду в1тчизняних досл1дник1в: ТарасовоТ I., З1ньковського М., Цимбалюка В., Шевченка I. та шших, i сьогодн1 можна говорити, що ця проблематика стала дуже актуальним напрямком наукових дослщжень в УкраТн1.
Метою статт е окреслення основних проблем та розробка практичних рекомендацм щодо обл1ку та оц1нки об'екпв програмного забезпечення як вщносно нового виду нематер1альних актив1в п1дприемства.
Виклад основного матерiалу. Розвиток ринковоТ економки в УкраТн1 створюе нов1 умови для формування актив1в п1дприемства. У господарський оборот включено Тх новий вид - нематер1альн1 активи, використання яких сприяе пщвищенню конкурентоспроможност продукцп на внутр1шньому i зовн1шньому ринках, i, як насл1док, роз-ширенню виробництва продукцп, роб1т, послуг, створенню робочих м1сць. Разом з тим, багато кер1вник1в ще не до кшця розум1ють значення того внеску, який дають нематер1альн1 активи у процес1 Тх використання.
Сьогодн1 украТнськ1 п1дприемства мають дуже низький вщсоток нематер1альних актив1в в загальн1й вартост1 б1знесу (близько 2 - 5%), в той же час ринкова вартють додатково врахованих нематер1альних актив1в, на одному i тому ж п1дприемств1, при досконал1й оц1нц1, може скласти 15 - 20% i б1льше, що в1дпов1дно зб1льшуе вартють
74
Економiчний вiсник унiверситету | Випуск № 20/1
© Перчук О.В., 2013
компанп. Свiтовi тенденцп в сферi купiвлi-продажу бiзнесу свiдчать, що вартiсть нематерiальних активiв в загальнш вартостi компанп складае вщ 40 до 90%. Вiдомi випадки, коли майже вся вартють бiзнесу сформована нематерiальними активами.
Невидимi цшносп часто виявлялися набагато цiннiшими за все обладнання пщприемства, запаси i навiть кош-ти разом узятк В якостi найяскравiшого прикладу тут "Соса-Со1а", безцiнним активом яко1' е не обладнання, а секретна формула для приготування напою "Соса-Со1а" iз аналогiчною назвою. Взагалi таю активи прийнято назива-ти "невщчутними". Вiдповiдно до Мiжнародних стандартiв оцшки невiдчутними активами е об'екти невщчутного рухомого майна i можуть включати досвiд менеджменту i маркетингу, кредитний рейтинг, гудвт i рiзноманiтнi юридичн права або iнструменти (патенти, товары знаки, авторськ права, франшизи i контракти). В укра'Гнсьюй практицi невщчуты активи названi нематерiальними або об'ектами в нематерiальнiй формi.
Укра'нське законодавство до об'екпв в нематерiальнiй формi вiдносить фiнансовi iнтереси (частки (па''', акцИ"), опцiони, iншi цiннi папери i 'х похiднi, векселi, дебпюрську i кредиторську заборгованiсть i тому подiбне), а також iншi майновi права (пов'язанi з об'ектами штелектуально''' власностi, правом користування земельними дтянками i тому подiбне).
У бшьшосп випадкiв керiвники фiрм починають цкавитися включенням об'ектiв iнтелектуальноí власностi до складу нематерiальних активiв при виникненн намiру збiльшити статутний капiтал оргаызацп. У процесi приватизацп пiдприемств у бшьшосп випадкiв вартiсть нематерiальних активiв не враховувалася, причому основною проблемою звичайно е проблема визначення прав власност на об'екти. Таким чином, об'екти штелектуально''' власност^ включен до складу нематерiальних активiв пщприемства, сприяють його процвiтанню i функцюнують як повноправнi об'екти власностi.
Нематерiальнi ресурси, як i решта ресурав, що застосовуються в дiяльностi пщприемства, мають бути ство-ренi або придбан пiдприемством. Водночас нематерiальнi ресурси в^зняються вiд матерiальних певними характеристиками, пов'язаними з 'хньою природою i способами практичного використання. Наприклад, новi знання як результат творчо'' дiяльностi людини, по сутi, е суспшьним благом i ними може користуватися не лише якийсь один суб'ект господарювання, а й решта. Виникае небезпека iмiтацií, котювання та використання цих знань без-коштовно. За таких обставин нiхто не наважиться вкладати кошти першим у створення нових знань. Тому й виникае необхщнють захистити права власносл автора. Отже, доступ до таких знань захищено правами, що самi по собi i е нематерiальними активами.
Треба зауважити, що Цившьний кодекс Украши дае вичерпний перелк об'ектiв iнтелектуальноí власностi, до яких у свою чергу вщносить i комп'ютернi програми та компшяци даних (бази даних) [5].
Зпдно з п.4. Положення (стандарт) бухгалтерського обл^ 8 (надалi П(С)БО 8), пщ нематерiальним активом розумiеться немонетарний актив, який не мае матерiальноТ форми та може бути щентифкований [4].
Виходячи iз визначення нематерiального активу можна видiлити наступнi його ознаки:
- немонетарний актив;
- не мае матерiальноТ форми.
У публкацп [8] наводиться слушна думка, з якою просто неможливо не погодитися. И' автор вважае, що класифка^я нематерiальних активiв, наведена у П(С)БО 8 е недосконалою, та пропонуе слово "право" вилучити з найменувань нематерiальних акт^в, посилаючись на те, що не права е нематерiальними активами, а безпосе-редньо об'екти штелектуально''' власностк Усе аналопчно тому, як у бухгалтерському обл^ вiдображено матерiальнi активи. Так, якщо у пщприемства вiдображено матерiальнi активи "Основы засоби", то ми не вживаемо "Право користування основними засобами". Таким чином, необхщно внести змши i до П(С)БО 8, а саме замшити в назвi субрахунку за Планом рахунюв "Авторськi та сумiжнi з ними права" на "Об'екти авторських та сумiжних з ними прав".
Р. Рейлi та Р. Швайс [7] у сво'й монографií видiляють десять типiв нематерiальних активiв, якi класифiкують по 'х зв'язку з iншими елементами дiяльностi. Серед них видiлено групу «Нематерiальнi активи, що пов'язанi з обробкою даних», до яко' вiднесено: запатентованi програмнi забезпечення комп'ютерiв, авторськi права на про-грамне забезпечення, автоматизован бази даних, маски та шаблони для iнтегральних схем.
У МСБУ № 38 видшено окрему групу «Програмне забезпечення» [2]. У бухгалтерському обл^у в п. 5 П(С)БО 8 комп'ютернi програми як один iз видiв активiв включено до групи нематерiальних активiв "Авторськi i сумiжнi з ними права".
Розширення сфери використання засобiв обчислювально''' технiки, необхiднiсть розв'язування все складыших задач обумовлюють постiйне зростання кшькосп програмних продуктiв та витрат на '''хне створення. Вартють про-грамного забезпечення проти вартост технiчних засобiв ЕОМ невпинно зростае, а самi вони стають важливим об'ектом комерцшних вiдносин. Слiд зазначити про наявнють рiзних пiдходiв до таких об'екпв бухгалтерського обл^, як комп'ютернi програми та програми для електронно-обчислювальних машин.
Т. Польова [6, с. 38] наголошуе на 'х щентичност i для уникнення плутанини пропонуе виключити зi складу нематерiальних активiв останнш об'ект. Але такий пiдхiд е необфунтованим.
У процес виробництва можуть використовуються як спецiалiзованi електронно-обчислювальы машини, якi ви-конують сво'Г функцп через використання певних комп'ютерних програм, так i MÎKponpoqecopHi системи, як з техы-чного погляду неграмотно зараховувати до комп'ютерних програм (однак при цьому вони е також програмним за-безпеченням).
Отже, розподiл зазначених об'ектiв у п. 5 П(С)БО 8 "Нeматeрiальнi активи" е обфунтованим. З метою уник-нення в подальшому нeпорозумiнь щодо цього питання такi об'екти авторських прав, як "комп'ютерна програма" та "програма для електронно-обчислювальних машин", доцшьно об'еднати пiд назвою "програмне забезпечення".
До складу зазначено!' групи зараховують систeмнi i прикладнi програми та шструментальы системи, що дае можливють зараховувати до qieï групи також поняття сукупностi програмних та апаратних засобiв, якi здiйснюють доступ користувача до iнформацiйниx рeсурсiв мeрeжi 1нтернет.
Програмне забезпечення (ПЗ) - це комплекс комп'ютерних програм, якi забезпечують автоматичне функцю-нування комп'ютера (ЕОМ), тобто це сукупнють комп'ютерних програм, ям використовуються:
- одним конкретним комп'ютером (програмне забезпечення цього комп'ютера);
- уам комп'ютерним парком пщприемства (програмне забезпечення ыдприемства).
Програмне забезпечення може придбаватися у виглядi «коробкового» варiанта (окремо вiд комп'ютера) i ОЕМ-версп (разом з комп'ютером як один вирiб у виглядi наперед установлено!' верси).
Сучасне законодавство дае чп"ке визначення комп'ютерноУ програми.
Зпдно з визначенням, наведеним у закон Украши «Про розповсюдження примiрникiв аудiовiзуальниx творiв, фонограм, вiдeограм, комп'ютерних програм, баз даних» вщ 23.03.2000 р. № 1587-111 пщ комп'ютерною програ-мою розум^ть опeрацiйнi системи i приклады програми, виражен у вихщному або об'ектному кодi, включаючи пiдготовчi матeрiали та аудiовiзуальнi вiдображeння, одержав внаслiдок розробки комп'ютерноУ програми. Конкретно - це набiр шструкцм у виглядi слiв, цифр, символiв чи в будь-якому iншому вигляд^ виражених у формi, яку читае машина i ям приводять ïï у дiю для досягнення певноУ мети або результату. Поняття «комп'ютерна програма» виражае об'ективну форму подання сукупност даних та команд, призначених для забезпечення функцюнування електронних обчислювальних машин.
Отже, серед комп'ютерних програм можна видшити системы - т^ що забезпечують управлшня комп'ютером як единим цшим (наприклад, операцшы системи - Windows, DOS), i приклады - т^ що виршують конкретне завдан-ня (наприклад, програми загального призначення - текстовий редактор Word, електронна таблиця Excel; спе^алн зован програми - бухгалтерсьм, навчальы, мовнi, iнформацiйно-пошуковi).
Згадаемо, що комп'ютерн програми е об'ектом авторського права. Законом УкраУни «Про авторське правi та сум1жн1 права» eid 23.12.93 р. № 3792-Х11 визначено, що тшьки автору належать виключн майновi права на використання об'екта його штелектуально'!' творчосл. За цих умов таке програмне забезпечення може бути вщнесено до складу нeматeрiальниx аю^в [1].
Поняття «комп'ютерна програма» не поширюеться на бази даних.
Базою даних називаеться сукупнють даних, матeрiалiв або творiв, систематизованих у форм^ яку читае машина. Авторське право поширюеться на будь-як бази даних, подан в об'ективнш форм^ якi е результатом творчоУ працi з пiдбору та оргаызацп даних, незалежно вiд 1'хнього матeрiального носiя, призначення чи достоинства.
В процeсi переходу до ринковоУ eкономiки в кра'шах пострадянського простору, у тому чи^ i в Укра'Гы, ситуацiя з оцiнкою нeматeрiальниx активiв е дуже складною. Практика обл^у та оцiнки нeматeрiальниx активiв показуе, що найлегше ïx оформляти через бухгалтерськ проводки, якi пройшли через рeальнi акти кутвл^ продажу, оскiльки вони вiдбиваються в обл^ за цiною операцп.
Труднощi капп^зацп програмного забезпечення викликанi, насамперед, трансматeрiальною, вiртуальною природою цього виду активiв i традицiйного нiгiлiстичним вiдношeнням до них у вп"чизнянш eкономiчнiй теори та практицi господарськоУ дiяльностi.
Власы розробки, що використовуються в дiяльностi ыдприемства, як правило заносяться на баланс за пер-винною вартютю, яка, як правило, значно в^зняеться вiд ринковоУ.
У США практикуеться облiк нeматeрiальниx активiв за символiчною вартiстю в 1 долар. Це практично означае, що його вартють ще не встановлена. Подiбний облк дозволяе в майбутньому переоцшити даний актив, в той же час його можливе списання не вплине ютотно на баланс пщприемства.
Важливою складовою процесу капiталiзацiУ нeматeрiальниx аю^в е ïx вартiсна оцiнка. Оцшна дiяльнiсть, як важливий атрибут ринкового мехаызму, в умовах глобалiзацiï поза сумывом повинна керуватися мiжнародно виз-наними мeтодологiями оцiнки, якi вщображеы в Мiжнародниx i бвропейських стандартах оцшки. У мiру переходу на мiжнароднi стандарти облiку i зв^ност стае очевидним безглуздя розробки нацюнальних стандартiв оцiнки штелектуально!' власностi. Тим паче, що оцiнювачi в основному користуються положеннями мiжнародниx стандартiв. В зв'язку з цим представляеться доцшьним ïx офiцiйнe визнання.
У вщомм монографп Г. Смiта i Р. Парра наведено пщходи до оцшки рiзниx типiв нeматeрiальниx активiв. Що стосуеться комп'ютерних програм, то для шформацшного програмного забезпечення менеджменту власного
пiдприeмства в першу чергу необхiдно застосовувати витратний пщхщ щодо оцiнки, а для програмних продукпв, що можуть бути передав iнших суб'ектам - доходний.
Використання цих пiдходiв у вiдношеннi до нематерiальних активiв, i зокрема до програмного забезпечення несе свою специф^, осктьки вони е доволi нестандартним об'ектом для оцiнки. Так, наприклад, в рамках вит-ратного подходу важко визначити, наскiльки витрати, понесен на створення чи вiдтворення об'екту вiдображають ринкову вартiсть рiзних нематерiальних активiв.
Загалом у вiтчизняному законодавствi розрiзняють такi види оцшеноТ вартост нематерiальних активiв як первiсна, справедлива та переоцшена.
Придбане або створене програмне забезпечення зараховуеться на баланс за первюною вартютю.
Первiсна вартють програмного забезпечення, створеного власними силами, формуеться у результат процеЫв дослщження та розробки.
Пiд час дослщження пiдприемство проводить цiлий комплекс заходiв, що спрямовуються на отримання нових наукових та техычних знань. Такими дослщжень можуть бути:
- пошук, оцшка та використання результатiв дослщжень;
- пошук нових технологш, альтернативних ршень;
- пошук, накопичення та можливих альтернатив вже розробленим комп'ютерних програм та iн.
Затрати, понесен пiд час розробки, формують первюну вартiсне комп'ютерноТ програми згiдно з п.9 П(С)БО 8 i до них можуть бути включен:
- сума прямих матерiальних затрат на оплату прац розробникам комп'ютерноТ програми (програмю^в);
- прямi матерiальнi затрати;
- iншi затрати, прямо пов'язан iз створенням цього нематерiального активу i доведенням його до стану, у яко-му вiн придатний для використання права [4].
Необхщно зазначити, що сума таких витрат акумулюеться по дебету субрахунку 154 "Придбання (створення) нематерiальних акт^в". Пюля завершення розробки комп'ютерноТ програми, коли комп'ютерна програма вже може приносити економiчну вигоду, вона переводиться до складу нематерiальних активiв на пiдставi Акта введення в експлуатацiю. 1х вiдображення здiйснюеться проведенням Дт 125 "Авторськ та сумiжнi з ними права" - Кт 154.
Витрати на придбання комп'ютерноТ програми або програмного забезпечення можуть знайти свое вщображення у складi групи 5 нематерiальних акт^в, групи 4 основних засобiв чи податкових витрат як роялтк
За п. 145.1 Податкового кодексу УкраТни у груп 4 основних засобiв зазначено електронно-обчислювальнi ма-шини, iншi машини для автоматичноТ обробки iнформацiТ, пов'язанi з ними засоби зчитування або друку шформаци, пов'язан з ними комп'ютернi програми (окрiм програм, витрати на придбання яких визнаються роялти та/або програм, що визнаються нематерiальним активом) [5].
Отже, надалi потрiбно визначити, чи не буде така комп'ютерна програма або програмне забезпечення визна-чатися як нематерiальний актив чи роялтк
Зпдно з пп. 145.1.1. ПКУ до групи 5 нематерiальних ак1^в вiдносять авторське та сумiжнi з ним права (право на лп"ературы, художн, музичнi твори, комп'ютернi програми, програми електронно-обчислювальних машин, компiляцiТ даних (бази даних), фонограми, вщеограми, передачi (програми) органiзацiй мовлення тощо), окрiм тих, витрати на придбання яких визнаються роялтк
Можливi такi випадки, коли програмне забезпечення надходить на пщприемство як внесок до статутного катталу. В такому випадку, первюна вартiсть цього активу буде дорiвнювати погодженiй iз засновниками (учасни-ками) пщприемства його справедливiй вартостi, з урахуванням витрат, що безпосередньо можуть бути пов'язан з таким надходженням.
При цьому необхщно враховувати наступний момент. Осктьки штелектуальний капiтал будь-якого пiдприемства може складатися з двох частин: iз iнтелектуального капiталу, що належить самому пщприемству, та iнтелектуального капiталу, що належить фiзичнi особi, то частина вартост об'екта iнтелектуальноТ власностi, яка вщповщае частцi розробника, е його власнютю i мае вiдображуватися як його частка у вартост майна пщприемства. Отже, до статутного катталу слiд зараховувати всю вартiсть створеного об'екта штелектуальноТ власност за вирахуванням вартосп частки розробника. Цю частку потрiбно вiдображувати на рахунку 41 «Пайо-вий капiтал» або на рахунку 42 «Додатковий капiтал», у складi якого необхiдно вiдкривати окремий субрахунок «Частка розробника у вартост об'екта штелектуальноТ власностЬ [3].
Висновки. У мiжнароднiй практицi всi об'екти, що можуть бути вщнесен до програмного забезпечення видтен в окрему групу нематерiальних активiв, що доцтьно здiйснити i у вiтчизнянiй облковш практицi. За умо-ви, якщо комп'ютерна програма е об'ектом авторського права, вона може бути вщнесена до нематерiальних акт^в.
При оцшц комп'ютерних програм, що використовуються для шформацшного програмного забезпечення менеджменту власного пщприемства необхiдно в першу чергу застосовувати витратний пщхщ, а для програмних продукпв, що можуть бути передав шшим суб'ектам - дохщний.
Витрати на придбання комп'ютерних програм можуть знайти свое вщображення у складi групи 5 нематерiальних активiв, групи 4 основних засобiв чи податкових витрат як роялтк
Лiтература
1. Закон Украни «Про авторське право \ сумiжнi права»; редакция вд 06.01.2004 [Електронний ресурс]. -Режим доступу: zakon.rada.gov.ua.
2. Международные стандарты финансовой отчетности / Перевод: Аскери О., Тарусин В., Ходырев Л. - М.: «Аскери-АССА», 2009. - 1047 с.
3. Моссаковський В. Б. Який обл'1к поmрiбен Украiнi / В. Б. Моссаковський // Бухгалтерский обл'1к i аудит. -2009. - № 12. - С. 16-27.
4. П(С)БО 8 «Нематерiальнi активи», затв. наказом МФУ вiд 18.10.99 №242, ред.. вiд 18.11.2008 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: //zakon.rada.gov.ua.
5. Податковий кодекс Украни в'д 2.12.2010 р. №2755-У! // Вiсник податковоI служби Украни. - 2010. - № 46. - С. 240 с.
6. Полевая Т.В. Учет, аудит и анализ нематериальных активов: дис ... канд. экон. наук: 08.06.04/ Т.В. Полевая. - Х., 2006. - 287 с.
7. Рейли Р. Оценка нематериальных актов / Р. Рейли, Р. Швайц. - М.: Ид "КВИНТО - Консалтинг", 2005. -792 с.
8. Тарасова I. Пропозицн щодо вдосконалення класифiкацil нематерiальних активiв /1. Тарасова. // Бухгалтерский облк \ аудит. - 2004. - №4. - С. 38 - 41.
УДК 338.47
Романова Е.С.,
кандидат экономических наук, доцент кафедры экономики промышленных предприятий Белорусского государственного экономического университета, г. Минск
СОВРЕМЕННЫЕ ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ СИСТЕМ ОПЛАТЫ ТРУДА В ОРГАНИЗАЦИЯХ РЕСПУБЛИКИ БЕЛАРУСЬ
Статья посвящена рассмотрению тенденций развития систем оплаты труда, применяемых в организациях Республики Беларусь с 1993 года по настоящее время. В ней сформулированы предпосылки, обусловившие необходимость модернизации механизмов организации и государственного регулирования оплаты труда в республике, определены причины, сдерживающие распространение гибких систем в Республике Беларусь, а также меры, которые будут способствовать активизации интереса нанимателей в части трансформации применяемых тарифных систем в гибкие.
Ключевые слова: оплата труда, гибкие системы оплаты труда, государственное регулирование, Республика Беларусь.
Article is devoted to consideration of tendencies of development of systems of the compensation applied in the organizations of Republic of Belarus since 1993 to the present. In it the preconditions which have caused need of modernization of mechanisms of the organization and state regulation of compensation in the republic are formulated, the reasons constraining distribution of flexible systems in Republic of Belarus, and also measures which will promote growth of interest of employers regarding transformation of applied tariff systems in the flexible.
Key words: salary, flexible systems of compensation, state regulation, Republic of Belarus.
Введение. В Республике Беларусь, где рыночные реформы начались более двадцати лет назад, оплата труда еще длительное время оставалась областью непосредственно государственного регулирования. В условиях прямого вмешательства административных органов в процесс установления заработной платы, проводимые в республике научные исследования ограничивались, преимущественно, вопросами совершенствования методов расчета основных элементов существующей тарифной системы с целью усиления через них социальной защищенности работников и сохранения воспроизводственной функции заработной платы. Сегодня, когда для большинства субъектов хозяйствования все ограничения в части определения условий оплаты труда наемных работников сняты, научный интерес к проблематике заработной платы актуализировался на новом содержательном уровне. Научное сообщество и практических работников интересуют вопросы построения эффективных систем оплаты труда, максимально адаптированных к конкретным условиям ведения бизнеса и направленных на восстановление и усиление стимулирующей функции заработной платы, а также на разработку механизмов их теоретического, методического и информационного обеспечения. Данные вопросы в настоящее время широко ос-
78
Економлчний вюник уыверситету | Випуск № 20/1
© Романова Е.С., 2013
