CC BY
36
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2020; 1(208): 49-55 УДК 336: 37
JEL classification: E62, G28, 122
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2020/208-1/6
I. Радюнова, д-р екон. наук, проф. ORCID iD 0000-0001-7099-191X ДВНЗ "КиТвський нацюнальний економiчний унiверситет iMeHi Вадима Гетьмана", КиТв, УкраТна
ФУНКЦ1Я СОЦ1АЛЬНО1 ПОЛ1ТИКИ ТА СОЦ1АЛЬНА 1НКЛЮЗ1Я В ПОЯСНЕНН1 ЗАГАЛЬНО1 ЕКОНОМ1ЧНО1 Р1ВНОВАГИ
Об^рунтовано функцю социально)' полтики як таку, що вiддзеркалюe актуальну суспльну ц'ннсть - соцальну н-клюзiю. Змст останньо)розглянуто з огляду на ¡f причини та форми виявлення. Подано рiвняння соцально) функци (DI) як нелiнiйного зв'язку м'ж випуском i диференцацею доходiв, у як/'й (диференцiацi¡) выявляешься рiвень нклюзИ. Здйс-нено iмплементацiю соцiально¡ функци в теоретичну конструкцю - модель IS-LM-DI, що пояснюе формування загаль-ноf рiвноваги з позицй взаемоди трьох полтик: фнансово¡, монетарноf та соцально)'.
Ключовi слова: соцальна политика; 'нклюз'я; соцальна функця; модель загальноf рiвноваги.
Постановка проблеми. Використання в теоретичному аналiзi функцм MaKp0eK0H0Mi4H0ï полiтики е важ-ливим напрямом дослщжень. На користь цього твер-дження можна скористатися висновком видатного сучас-ного макроекономюта О. Бланшара (O. Blanchard) [1]. У складi актуальних моделей загальноТ динамiчноï рiв-новаги вЫ виокремив особливий тип - моделi макроеко-номiчноï полiтики. Останнi iдентифiковано ним як таю, що створюють пщфунтя для аналiзу iснуючих пiдходiв до полiтики, ïï оцiнювання та порiвняння ïï наслщюв.
Обставини, якi визначають актуальнiсть щентифка-цп функцiï соцiальноï полiтики, "лежать на поверхш". По-перше, це - пом^но менша увага порiвняно з ува-гою до функцiй фшансовоТ та монетарной' полiтик, попри важливють соцiальноï полiтики для формування загальноТ рiвноваги. Маемо на увазi хоча б те, що будь-який пiдручник iз макроекономiки мютить пояснення функцiй IS та LM, як е функцiями фiнансовоï та монетарной' полiтики, вiдповiдно. Натомють дуже обмежене коло базових шформацшних джерел мiстить хоча б зга-дку про функцiю соцiальноï полiтики.
По-друге, фiнансова, монетарна та со^альна поль тики об'ективно пов'язанi мiж собою. Передусiм взаемо-дiя полiтик iснуе тому, що в арсеналi iнструментiв рiз-них нацiональних регуляторiв використовуються однi й тi самi засоби впливу на економiку. Прикладом такоТ по-в'язаностi е податки на доходи та майно. Вони одноча-сно стають i шструментом фiнансовоï полiтики, i Ыстру-ментом перерозподту доходiв, отже, - со^альноТ поль тики. Пов'язанiсть полiтик виявляеться й щодо цтей полiтик. 1деться, наприклад, про суперечнiсть мiж об'е-ктивною цiллю монетарной' полiтики обмежувати Ыфля-цiю та цiллю со^альноТ полiтики гарантувати станда-рти добробуту вразливих верств за будь-якого рiвня ви-робництва, що, навпаки, може спричиняти шфляцю Суперечливiсть цiлей визначае необхщнють знахо-дження компромiсу цтей.
З факту пов'язаност фiнансовоï, монетарной' та соць альноТ полiтик випливае, що невизначенють функцiï со-^альноТ полiтики робить передбачення про загальн ре-зультати - вiдгуки економки на впливи уряду, яких вона зазнае, - менш достовiрними.
Визначенють функцiï соцiальноï полiтики i в загаль-нотеоретичному, i в прикладному контекст е особливо актуальною проблемою для украТнськоТ економiки та сусптьства. Це випливае хоча б iз таких порiвнянь. У рiчному звт Global Wealth Report за 2019 р. вщомоТ у свiтi швейцарськоТ органiзацiï Crédit Suisse мiстяться рейтинги по 136 кражах свiту, у яких УкраТна посщае достатньо суперечливi мiсця. За обсягом багатства на одного дорослого (у дол. США) наша краТна отримала
лише 107 пози^ю у свт. HaTOMicTb за ктькютю мтю-HepiB, тобто людей, статки яких перевищують 1 млн дол. США, ми перебуваемо на "високому" 54 мь сцк За загальним обсягом нацюнального багатства нам належить 56 пози^я у свт [2]. Цi цифри можуть бути трактованi лише як свiдчення неприродного, недоцть-ного в економiчному сена розподту нaцiонaльного багатства. На користь такого ж висновку свщчать i дат в^чизняноТ статистики про високу частку населення, що перебувае за межею бщносп. А осктьки розподiл i перерозподiл нaцiонaльного доходу та нацюнального багатства мають перебувати у фокус уваги державних регуляторiв соцiaльноï сфери, то нaведенi факти лише засвщчують невизнaченiсть, або хибну визначенють, функци со^альноТ полiтики.
Аналiз останжх дослiджень i nублiкацiй. Уяв-лення про соцiaльну функцiю, яка, з урахуванням пев-них обставин, може трактуватися як функ^я со^альноТ полiтики, мають власну iсторiю. Вони еволюцюнували залежно вiд завдань, як розв'язувались дослiдникaми. Акцентуючи увагу на деяких етапах ^eï еволюци, маемо на мет виокремити нaдaлi особливостi власного пiдходу до функци со^альноТ полiтики, репрезентова-ного в цм стaттi.
Пiонерaми визначення функци со^альноТ полiтики вважаються представники гарвардськоТ школи еконо-мiки А. Бергсон (А. Bergson) та П. Самуельсон (Р. Samuelson). Ще у 1930-40-х рр. була розроблена теоретична конструк^я, яка багато десятил^ь незмЫно функцiонуe в науковому обiгу пщ назвою "соцiaльнa фу-нкцiя добробуту Бергсона - Самуельсона". Про це, зо-крема, свiдчить i нов^ня робота Х. 1герсхайм (H. Igersheim) (2019) [3]. Ця функцiя стала важливим ш-струментом теорiï економки добробуту, репрезенту-ючи логiку суджень щодо мaксимiзaцiï добробуту з урахуванням цшнюних орieнтирiв та певних умов. Уякост таких умов у робот А. Бергсон (А. Bergson) (1938) розглядались три критери, а саме: Лернера (щодо повноти використання виробничих ресурав), Парето (щодо непопршення добробуту учасни^в пе-рерозподiлу доходiв), кембриджський (щодо досяг-нення рiвностi розподiлених часток) [4].
Соцiaльнa функ^я може формaлiзувaтися у рiзний споаб. На цьому, зокрема, акцентовано увагу в робот Б. Хейдра, Ф. Плоег (B. Heijdra, F. Ploeg) (2015) [5]. Зга-дaнi автори зазначають, що у випадку, коли сусптьною цiннiстю визнано вiдносний добробут (AY) багатьох по-колiнь громадян, що юнують у необмежено тривалому час (вiд t-1 до м), функцiя SW Cвiд social welfare) пода-еться у такий споаб:
SW = w(Â^_1,Art.....AD (1)
© Радюнова I., 2020
За iншим пiдходом, соцiальна функцiя асоцюеться i3 можливими втратами суспiльства у зв'язку з реалiзацieю соцiальноí полiтики. Тодi як ендогенну змiнну розгляда-ють наслiдки дiй творив со^ально''' полiтики, а саме со-^альш витрати (Q):
+ ß-n2
2
(2)
Складниками витрат, згщно з рiвнянням (2), стають вь дносно менший ыж мiг би бути таргетований продукт (у*) та бшьша iнфляцiя (п). Залежнiсть мiж витратами у зв'язку з реалiзацieю соцiальноí полiтики (Q) та вiдхиленнями продукту вщ таргетованого (у - у*) i вiд рiвня iнфляцií (п) подаеться як нелiнiйна. Фактично цим визнаеться те, що за певних рiвнiв безробiття та iнфляцiя можуть не спричи-няти зростання соцiальних витрат. З останнього випливае можливють оптимiзацií функци соцiальних витрат для певних значень таргетованого продукту та Ыфляци.
Со^альна функцiя по-особливому використовуеться як шструмент аналiзу в рiзних субтеорiях, пов'язаних iз загальною теорiею економiки добробуту. Як зазначено в робот М. Адлер (M. Adler) [6], вона стала Ыструментом теори економiки бiдностi й нерiвностi, оптимального опо-даткування платникiв, оптимального економiчного зростання, економiки навколишнього середовища, економки охорони здоров'я тощо.
Безпосередньо дотичним до проблеми функци со^а-льно!' полiтики е аналiз ii фактично реалiзованих у рiзних кражах моделей. Зокрема, з дослщження Ф. Фшгейра (F. Filgueira) (2014) [7] про моделi кра'н Латинсько' Америки можна зробити висновок про вектор еволюци цих моделей. Це - рух вщ фрагментарних со^альних гаран-тiй в органiзацií та оплат працi, в освiтi тощо мюького населення у Х1Х ст. до гарантування загального збли-ження умов життя рiзних верств суспшьства та подо-лання бiдностi у ХХ1 ст.
Проблема реалiзацií со^ально'!' полiтики, орiентова-но' на зближення рiзних верств населення, iнтеграцiю в життя суспшьства, Ыклюз^ дедалi бшьше цiкавить i в^-чизняних науков^в. Зокрема, у роботi укра'нських досль дникiв Л. М. Смельяненко, В. М. Петюх, К. Дзензелюк [8] визначаються особливостi iнклюзивного розвитку та здмснено його оцiнювання на загальнонацюнальному та регiональному рiвнях.
Методологiя. У дослщжены використано макроеко-номiчний Ыструментарм, а саме: фундаментальну iдею загально' динамiчноí рiвноваги та пiдхiд до и моделю-вання з використанням функцм рiзних полiтик, а також
Ыструментарш статистичного аналiзу для верифкаци сформульованих теоретичних припущень.
Мета статтг Метою цiеí статтi е теоретичне об^рун-тування та фактологiчна перевiрка пiдходу до со^аль-но' функци, за яким вона iнтерпретуеться як залежнють мiж випуском i рiвнем соцiальноí iнклюзií. Ця мета пщ-порядкована iдеí iмплементацií соцiальноí функци як функци со^ально''' полiтики в теоретичну конструк^ю загально' рiвноваги. Прикладною метою дослщження е об^рунтування необхщност подолання вiдчуження та досягнення со^ально''' iнклюзií для забезпечення еко-номiчноí стабiлiзацií.
Результати. Множиннiсть цiнностей, з якими пов'я-зана соцiальна полiтика, та умов, за яких вона здшсню-еться, формують об'ективнi пщстави для вiдмiнних Ыте-рпретацiй со^ально''' функци. Можна припустити, що, з огляду на актуалiзацiю на межi ХХ та ХХ1 ст. тако' унь версально' цiнностi, як социальна ¡нклюз1я, саме вона формуе основний змют сучасно' соцiальноí полiтики. Якщо це дшсно так, то показник (змЫна) соцiальноí н клюзií мае iмплементуватися в соцiальну функцiю та фу-нкцiю соцiальноí полiтики.
Оскшьки визначенiсть (змiст) соцiальноí iнклюзií е предметом спе^альних дослiджень, а це виходить за межi предмету нашого дослiдження, то ми уникатимемо дета-лiзацií й спиратимемося на бшьш-менш усталенi загальнi уявлення. Найбшьш загальним е уявлення про Ыклюзю як включення, iнтеграцiю в життя окремих спшьнот та суспшьства загалом. Бiльш деталiзованим та прийнятним для подальшого використання, з огляду на мету нашого дослщження, е визначення, яке подаеться у мiжнарод-ному Ыформацмному ресурс IGI Global [9]. ЦЫнють цього визначення, на наш погляд, пов'язана, по-перше, iз тлу-маченням соцiальноí iнклюзií як явища, протилежного вщ-чуженню, тобто своерщного антивiдчуження, досягнутого на фунл подолання диференцiацií та маржиналiзацií суспшьства. По-друге, со^альна iнклюзiя трактуеться як ба-гатовимiрний процес, який не обмежуеться власне со^а-льною сферою, а "заходить у межГ' економiчноí, грома-дянсько' та полп"ично''' сфер. Отже, соцiальна iнклюзiя по-стае як iнтегральне явище життя суспшьства в цшому й не звужуеться до розв'язання проблем окремих верств iз об-меженими можливостями.
Уявлення про соцiальну iнклюзiю як явище, що мае низку причин (скпаднигав пщ^рунтя) та рiзнi прояви (фо-рми або способи втшення), формалiзовано у виглядi схеми на рис. 1.
Участь у розподкш та перерозпод1л1 доходт. Показники: р1вень диференц1ацм доход1в Участь у трудовш/ гпдприемницьш д1яльности Показники: р1вень зайнятосл/ частка середнього класу Участь в управлшы сптьнотами. Показники: р1вень дов1ри та участч громад ян у влад1
Прояви сощально! ¡нклюзм/ексклюзн
t 1
ПщГрунтя сошальноТ ¡нклюзГОексклюзн
Економнне. Показники в и пуск, продуктивность, ресурсне забезпечення,зростання
Технолопчме. Показники: р1вень забезпеченосл комун1кац1ями
Гумаштарне. Показники: р!вень освги, культури, здоров'я
Управл^ське. Показники: ц1нност1 та Ц!Лi полтики, ¡нститути публ1чного управлшня
Рис. 1. Зм1ст явища соц1альноТ шкпюзм
Джерело: створено автором самостмно.
На схемi репрезентовано чотири групи причин, що формують пщфунтя со^ально''' iнкпюзií. На наш погляд, за певних обставин це пщ^рунтя може спричиняти про-тилежнi до шклюзп наслiдки, а саме: антиiнкпюзiю, або
ексклюзю, та вiдчуження. Це - групи економiчних, тех-нологiчних, гумаытарних, управлiнських причин.
Iнкпюзiя/екскпюзiя виявляеться принаймн у трьох формах, а саме: участ в доходах суспiльства, участ у
трудовiй або пiдприeмницькiй дiяльностi, а також у при-четност громадян до публiчного управлiння. Pi3Hi фо-рми прояву соцiальноí Ыклюзи пов'язанi мiж собою, тобто Ыклк^я не iснуe лише у ягайсь однiй i3 форм за вщсутност iнших.
Ус форми прояву шклюзп/ексклюзи так само, як i складники пщфунтя, мають оцiнюватись за показниками рiвнiв. Спираючись на фактичнi значення показнигав та маючи iндикатори (нормативи прийнятносл), можна об-фунтовувати ршення в царинi соцiальноí полiтики. Те, як (на якому рiвнi) реалiзуeться кожна з форм, матиме зворотний вплив на пщ^рунтя (причини) Ыкпюзи.
На користь продуктивностi iдеí визначення функцп со-цiальноí полiтики через со^альну iнклюзiю можна, напри-клад, скористатися результатами дослiджень спецiалiзо-вано! оргаызацп ООН - Research Institute for Social Development (UNRISD). В одшй з ii робiт - "Социальна по-лiтика та Ыклюзивний розвиток" - розкриваеться саме щея пiдпорядкованостi соцiальноí полiтики розв'язанню проблеми Ыклюзп. У спецiальному роздiлi роботи об^рун-товуеться, чому й як со^альна полiтика мае вiдповiдати викликам, пов'язаним iз суттевими вiдмiнностями умов життя рiзних верств суспiльства, i потребам включення (iнклюзií) для забезпечення стйкого зростання [10].
Питання про те, чи шкодить виключення та вщчу-ження, особливо у формi нерiвномiрного розподiлу до-ходiв та багатства, економiчному зростанню, активно дискутуеться кiлька десятилiть поспiль. Ствердна вщпо-вiдь - так, нерiвномiрнiсть розподту може шкодити - да-еться, наприклад, у часто цитованiй робот Т. Перссон (T. Persson), Г. Табеллн (G. Tabelliny) (1994) [11].
Ураховуючи все зазначене щодо змюту соцiальноí функцií, досягнень макроекономiчноí науки з и формаль зацií та зв'язку соцiальноí полiтики з розв'язанням проблеми социально! iнклюзií, ми робимо тага припущення:
- е пщстави Ытерпретувати соцiальну функцiю, вщ-повiдно функцiю соцiальноí полiтики, як залежнють, од-нiею зi сторЫ якоí виступае соцiальна iнкпюзiя;
- осгальки iнкпюзiя мае рiзнi взаемопов'язан форми прояву, то ii оцшювання мало б здiйснюватися за ште-гральним показником, але, за вщсутност такого штег-рального показника, найбтьш простим, зрозумiлим i прийнятним способом оцшювання може вважатися один iз показнигав рiвня диференцiацií, наприклад ди-ференцiацií доходiв;
- оскiльки со^альна iнклюзiя мае низку причин, що формують ii пщ^рунтя, то воно (пщ^рунтя iнклюзií) мало б оцшюватися iнтегральним показником, але, за вщсутносл такого показника, заради спрощення, можливе викорис-тання економiчного показника загального випуску (ВВП);
- iмовiрно, що зв'язок мiж рiвнем випуску й рiвнем со-цiальноí iнкпюзií е нелшшним; це означае, що до певного (оптимального) рiвня диференцiацiя (за доходами, майном, зайнятютю тощо) е стимулом зростання випуску, натомють пюля перевищення такого рiвня диферен^а-цiя набувае ознак вiдчуження (ексклюзп) i стае гальмом, або, шакше, - чинником стримування;
- з огляду на те, що для пояснення змюту та наслщ-гав со^ально! полiтики необхiдно брати до уваги ii зв'я-зки iз фiнансовою та монетарною полiтикою, моделю-вання функцií соцiальноí полiтики доцтьно здiйснювати в межах загально!' моделi рiвноваги, яка враховуе взае-модю трьох полiтик.
Соцiальна функцiя DI (вщ differentiation-inclusion), по-будована в координатах Y (випуск) та kd (коефiцiент ди-ференцiацií) з урахуванням зазначених припущень, подана на графку 1 (рис. 2).
Рис. 2. Сощальна функцiя DI
Джерело: створено автором самостмно.
Подана на графку функцiя DI, презентуе тага основы щеТ. По-перше, те, що випуск (Y) залежить вщ рiвня ди-ференцiацií (kd), а також те, що юнуе певне оптимальне значення диферен^ацп (kdopt) та вщповщне до нього значення потенцiйного випуску (Y*). По-друге, можливi ситуацiТ недосягнення потенцшного випуску з причин або недостатньоТ диференцiацiТ (kd3 < kdopt), або, на-впаки, диференцiацiТ надмiрноТ (kdi > kdopt).
За нашою логiкою, явище iнклюзiТ - це рух уздовж ль нiТ функцп DI (вщ точки 1 до точки 2 на графку), тобто перехщ вiд бiльшоТ до меншоТ диференцiацiТ на тлi збь льшення загального випуску. Натомiсть рух вщ точки 2 до 3 шклк^ею не е, осгальки вiдбуваеться на тл змен-шення випуску порiвняно з потенцiйно можливим.
Якщо припустити, що со^альна функцiя DI найточ-нiше описуеться нелiнiйною залежнiстю другого порядку (параболою, як це прошюстровано на графку 1), то ТТ ви-хiдне рiвняння може подаватися так:
Y = -ß(k*pt-kd)2+Y* (3)
(де ß - коефiцiент реагування випуску на змши рiвня ди-ференцiацiТ).
З огляду на традицю подання со^альноТ функцiТ як такоТ, що ендогенна змшна (тобто змiнна, яка поясню-еться) вiддзеркалюе певну соцiальну цшнють, рiвняння (3) може бути трансформоване у такий споаб:
b-d — bd
л opt
ß
За рiвнянням (4) зменшення розриву мiж фактичним та оптимальним значенням диферен^ацп (k - kept) e Tero соцiальною цiннiстю, яка втiлюeться y со^альнм iнклюзiï.
На пiдтвердження пропонованоТ логiки визначення соцiальноï функци ми скористалися панельними даними по 28 кра'шах-членах GC за перiод 2014-2018 рр. 1шлося про перевiркy припyщення про iснyвання зв'язку мiж рiв-нем випуску та рiвнем диферен^ацп доходiв для доста-тньо велико!' групи взаeмопов'язаних краТн GC. Попри вь дмiнностi в показниках випуску (ВВП на громадянина), ц кра'ши керуються близькими стандартами соцiального захисту та процедурами Ух втшення. Про це, зокрема, свiдчать документи Свропейського Парламенту та Ради Свропи, прийнят ще 10 рокiв тому [12].
Безпосередшм об'ектом дослiдження став зв'язок ммж двома парами змЫних, а саме:
1) ВВП на одного громадянина (GDP percapita) та ко-ефiцieнтом диференцiацiï доходiв Джинi (Gini coefficient);
2) ВВП на одного громадянина (GDP percapita) та квЫтильним коефiцieнтом диференцiацiï доходiв - cniB-вiдношенням доходiв найбагатшоТ та найбщншоТ i3 п'я-тьох груп населення кожноТ кражи (Incomes share ratio).
yci змiннi подавались як середн за п'ятирiчний (2014-2018) перiод. Ми виходили з того, що оцЫювання значень змЫних у середньому за перюд, на противагу до значень змЫних за один випадково обраний рк, дае пщ-стави для бтьш обфунтованих узагальнень щодо трен-дiв. Точковi дiаграми з вщповщними рiвняннями трендiв та значеннями коефiцiентiв апроксимацiï (R2) подано на рис. 3 (графки 2 та 3) i рис. 4 (графiки 4 та 5).
Графк 2
70
60
so
Я 40
e а
Q
G
З0 2O 10 O
R2
7З9х
,—
■1
10 20 З0 40
Gini coefficient
7O
6O
50
Я 40
e а
О
G
З0 20 10 0
Графк З
11
10 20 З0 40
Gini coefficient
y
y
0
0
Рис. 3. Зв'язок мм ВВП на одного громадянина (тис. дол. США) та коефлщентом Джин (%) за середньорiчними даними краTн-членiв СС у 2014-2018 рр.
Джерело: створено автором iз використанням джерел [13] та [14].
Граф1к 4
a it
70 60 50 40 , З0 20 10 0
ь
V
J
< ►J
4 ► ¥
*
♦ >
i - ♦
i
y = s: ,6 65 245 x tu
R2 R2 ,З 02 2 *
2 4 6
Income share ratio
Графк 5
a it
70 60 50 40 , З0 20 10 0
y = -6.
0,2
58
+ 59,65
S
Income share ratio
S
Рис. 4. Зв'язок мiж ВВП на одного громадянина (тис. дол. США) та квштильним коеф^щентом диференщацм доходiв (разiв)
за середньорiчними даними кратн-члежв СС у 2014 - 2018 рр.
Джерело: створено автором з використанням джерел [13] та [15].
На кожному з рисунюв репрезентовано два графiки. Важливо те, що на одному з них у кожнш napi графiкiв л^я тренду е лiнiйною (гpaфiки 3 та 5), а на шшому -нелшшною. Причому вигляд нелшшноТ функцiï вiдiбpaно з кiлькох вapiaнтiв нелiнiйних функцiй за кpитеpiем кра-щих значень aпpоксимaцiï R2 (графки 2 та 4).
З aнaлiзу побудованих гpaфiкiв можна зробити принаймн два висновки щодо веpифiкaцiï реалютич-ностi пропонованого нами пiдходу до фоpмaлiзaцiï со-цiaльноï функцiï:
- Залежнють мiж ВВП на одного громадянина (GDP per capita) та обома показниками оцшювання piвня ди-ферен^ацп - коефiцiентом Джинi (Gini coefficient) та квiнтильним коефiцiентом диферен^ацп доходiв (Income share ratio) - е оберненою. Про це свщчать вщ'-емнi значення коефiцiентiв при змшних в усiх piвняннях лшш тpендiв.
- Зв'язок мiж змшними i в першому (зaлежнiсть мiж GDP per capita та Gini coefficient), i в другому (залежнють мiж GDP per capita та Income share ratio) випад-ках краще описувався нелiнiйною функщею, шж лшш-
ною. Про це свщчать ктьгасш спiввiдношення значення коефiцieнтiв апроксимацiï (R2), яKi в обох випа-дках вщповщають нерiвностi R2
непнмна >
R2
niмiимa.
3i спадного характеру функцiИ niнiИ трeндiв випливае, що для досniджувaноï групи краш GC спостeрiгaеться нaдмiрнa диферен^а^я. Нaдмiрною вона е в тому сена, що зменшення дифeрeнцiaцiï асо^юеться 3i збinьшeнням випуску. Отже, проблема софально''' iнкnюзiï, тобто забез-печення меншо1 дифeрeнцiaцiï доходiв, об'ективно постае для цих краш як актуальна. Нaдмiрнa дифeрeнцiaцiя може iнтeрпрeтувaтися як стан у межах того в^зка функцп DI, де k > kopt (див. рис. 2, графк 1), на якому реа^зу-еться саме така обернена залежнють мiж змiнними.
Можливим способом введення софально! функцiï в модель загально1 рiвновaги (способом вiддзeркaneння взaемодiï трьох полiтик), на наш погляд, може бути модель IS-LM-DI. Ми виходимо з того, що теоретична конс-трук^я IS-LM-DI мае спиратися на ва припущення базо-во1 модeni IS-LM, використовувати функцiï фшансово1 (IS) та монeтaрноï (LM) полiтики, грaфiк модeni IS-LM та бути доповненою рiвнянням функцiï соцianьноï портики.
Система рiвнянь модeni IS-LM-DI може подаватись у такий споаб: IS: Y = а(А - bi) (де Y, У- вщповщно ВВП та потенцшний ВВП;
a, b, k, h - параметри рiвнянь, вщповщно - коeфiцiенти при змшних; А - автономн сукупн витрати;
LM: Y = -(— + hi)
DI: Y = -ß(k%t-kd)2+Y*
i - агрегована вщсоткова ставка; — - реальний запас грошей в об^.
Лопку взaемодiï (узгодження) трьох полiтик i досягнення стану ново1 рiвновaги при розв'язaннi проблеми со^ально1 iнкnюзiï подано з використанням систем графшв (рис. 5).
Грaфiк 6
IS2
Грaфiк 7
Грaфiк 8
Y
LM-, LM2
Графк 9
а) вiдгук (рeaкцiя) со^алыноТ поniтики на змiни випуску, спричинен стимулюючою фiнaнсовою поniтикою
б) вщгук (рeaкцiя) соцianыноï поniтики на змши випуску, спричинен стимулюючою монетарною полiтикою
Рис. 5. Алгоритм взаемодм полггик у TepMiHax моделi IS-LM-DI
Джерело: створено автором самостмно.
ki
k
k
k
Y
Y
Y
Основний змют того, що тюструють системи грaфiкiв 6-7 та 8-9, - це вщображення взаемодм трьох поniтик i досягнення ново1 рiвновaги з урахуванням доцшьносп соцianьноï iнкnюзiï.
Соцianьнa iнкnюзiя на графтах iз координатами Y - k (графки 6 та 8) тюстрована переходом уздовж niнiï со-цianьноï функцiï DI (вiд точки 1 до 2), що вже було пояс-
нено ранiше. Натомiсть на графiках iз координатами Y - i (графiки 7 та 9) Ыклк^я подана як правосто-ронне зрушення функцií DI (вiд точки 1 до 2). Функ^я тю-стрована як вертикальна лУя (що означае нееластич-нiсть за агрегованою вщсотковою ставкою /) у зв'язку з вщсутнютю у рiвняннi функцií DI змiнноí /.
КвЫтесен^я взаемодií полiтик за логiкою того, що зо-бражено на рис. 5, - це необхiднiсть дискретних змiн у со^альшй сферi на користь зменшення диференцiацií у випадках збiльшення випуску Причому стимулюю-чий iмпульс до збiльшення випуску може спричинятися i фiнансовою (правосторонне зрушення функци IS на гра-фiку 7), i монетарною полiтикою (правосторонне зрушення функци LM на графку 9). В обох випадках стиму-лювання випуску iнструментами або фшансово!', або монетарной' полiтик рiвновага, за нашим уявленням, не стае тривкою без змiн у со^альнм сферi. 1деться саме про заходи, спрямован на забезпечення соцiальноí Ыклюзи, тобто на доцiльне зближення окремих громадян i спть-нот за доходами, майном, зайнятютю, участю в публiч-ному управлiннi тощо.
Висновки та дискус1я. З огляду на мету цiеí статтi ми робимо таю висновки:
С достатн пщстави для формалiзацií соцiальноí функци у вигг^ залежностi, у яш як впливова розглядаеться змiнна со^ально! iнклюзií. Остання може оцiнюватись за рiвнем зближення або, навпаки, вщдалення (диферен^а-ц1Т) громадян у розподл доходiв та майна, працевлашту-ваны, причетностi до публiчного управлiння тощо.
Со^альна функцiя постае як фунга^я соцiальноí по-лiтики при и iмплементацií в модель, яка вщдзеркалюе певнi принципи взаемодií рiзних пол^ик - фiнансовоí, монетарноí та со^альнои Засадничою метою такоí вза-емоди об'ективно стае рух у напрямi загальноí рiвноваги та макроекономiчноí стабшьностк Якщо така мета мак-роекономiчноí полiтики дiйсно визначена, то провщними учасниками взаемоди мають ставати нацюнальш регу-лятори у фiнансовiй, монетаршй та соцiальнiй сферах.
1з пропоновано1 логiки мiркувань, яка, крiм Ышого, спираеться й на позитивний досвщ державного регулю-вання успiшних економк, випливае необхiднiсть дискретних змш, спрямованих на подолання надмiрноí дифере-нцiацií, вiдповiдно - на досягнення вищого рiвня со^а-льноí Ыклюзи, у вiдповiдь на стимулюючi заходи фшан-совоí та монетарноí влади.
Дослщження соцiальноí iнклюзií та функци со^аль-ноí полiтики, iмовiрно, мають бути продовжеш, по-пе-рше, у напрямi пошуку форм iнтегрального оцЫювання i власне соцiальноí iнклюзií, i тих причин, що формують и пщ^рунтя. Це сприятиме бiльш точному й релевантному передбаченню результатв вщ реалiзацií полiтик. Подруге, перспективним напрямом дослiджень може стати
И. Радионова, д-р экон. наук, проф.
ДВНЗ "Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана", Киев, Украина
щентифка^я социально! функци з урахуванням особли-вих змютв украТнсько! сопельно! полiтики та баз даних украТнськоТ статистики, якими можна скористатися в про-цесi ТТ дослiдження.
References:
1. Blanchard O. (2018). On the future of macroeconomic models. Oxford Review of Economic Policy, 34 (1-2): 50.
2. Global Wealth Report. Credit Suisse. Research Institute. Average Wealth per Adult (USD). Adults with wealth>1mn (mn). Total Wealth (USD bn). Available at: https://www.credit-suisse.com/global-wealth-report/global-wealth-databook-2019.pdf [Accessed 28 February 2020].
3. Igersheim H. (2019). The Death of Welfare Economics: History of a Controversy. History of Political Economy, 51 (5): 827-865. Available at: https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=2901574 [Accessed 28 February 2020].
4. Bergson A. (1938). A Reformulation of Certain Aspects of Welfare Economics. Quarterly Journal of Economics: 310-334.
5. Heijdra B.J., Ploeg F. (2015). Foundations of Modern Macroeconomics. NY, Oxford University Press.
6. Adler M.D. (2017). A Better Calculus for Regulators: From Cost-Benefit Analysis to the Social Welfare Function. Working Paper, Duke University.
7. Filgueira F. (2014). Towards a universal social protection model in Latin America. ECLAC. UN publicftions. Available at: https://repositorio.ce-pal.org/handle/11362/39484 [Accessed 28 February 2020].
8. Смельяненко Л.М., Петюх В.М., Дзензелюк К.В. (2019). 1нте-гральна оц1нка шкпюзивного розвитку в УкраТш на национальному та мюцевому р1внях. EKOHOMiKa та держава, 6: 4-10. URL: http://www.econ-omy.in.ua/pdf/6_2019/3.pdf [Дата доступу 29 лютого 2020].
9. IGI Global. Social inclusion. Available at: https://www.igi-global.com/dictionary/independent-living-support-disabled-elderly/27360 [Accessed 28 February 2020].
10. United Nations Research Institute for Social Development. (2016). Social Policy and Inclusive Development. UNRISD. Available at: http://www.unrisd.org/80256B3C005BCCF9/(httpAuxPages)/33683469874 E6E41C1257FD200443F59/$file/I-Social%20Policy%20and%20Inclusive%20 Development.pdf [Accessed 28 February 2020].
11. Persson T., Tabelliny G. (1994). Is Inequality Harmful for Growth? The American Economic Review, 84, No. 3: 600-621.
12. EUR-Lex. (2009). Regulation (EC) No 987/2009 of the European Parliament and of the Council of 16 September 2009 laying down the procedure for implementing Regulation (EC) No 883/2004 on the coordination of social security systems. Available at: http://data.europa.eu/eli/reg/ 2009/987/2018-01-01 [Accessed 28 February 2020].
13. The World Bank. (2019). GDP per capita (current US$). Available at: https://data.worldbank.org/indicator/NY.GDP.PCAP.CD?view=chart [Accessed 28 February 2020].
14. Eurostat. (2019). Gini coefficient of equivalised disposable income - EU-SILC survey. Available at: http://appsso.eurostat.ec.europa.eu/ nui/show.do?lang=en&dataset=ilc_di12[Accessed 28 February 2020].
15. Eurostat. (2019). Income quintile share ratio S80/S20 for disposable income. Available at: http://appsso.eurostat.ec.europa.eu/nui/show.do? dataset=ilc_di11&lang=en[Accessed 28 February 2020].
Received: 07/01/2020 1st Revision: 02/02/2020 Accepted: 25/02/2020
Author's declaration on the sources of funding of research presented in the scientific article or of the preparation of the scientific article: budget of university's scientific project
ФУНКЦИЯ СОЦИАЛЬНОЙ ПОЛИТИКИ И СОЦИАЛЬНАЯ ИНКЛЮЗИЯ В ОБЪЯСНЕНИИ ОБЩЕГО ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАВНОВЕСИЯ
Обоснована функция социальной политики как таковая, что отражает актуальную общественную ценность - социальную инклюзию. Содержание последней рассмотрено, учитывая ее причины и формы проявления. Представлены уравнения социальной функции (й!) как нелинейной связи между выпуском и дифференциацией доходов, в которой (дифференциации) проявляется уровень инклюзии. Осуществлена имплементация социальной функции в теоретическую конструкцию - модель !3±М-й!, которая объясняет формирование общего равновесия с позиций взаимодействия трех политик: финансовой, монетарной и социальной.
Ключевые слова: социальная политика, инклюзия, социальная функция, модель общего равновесия.
I. Radionova, Doctor of Science (Economics), Professor
Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman, Kyiv, Ukraine
THE FUNCTION OF SOCIAL POLICY AND SOCIAL INCLUSION IN EXPLANING THE GENERAL ECONOMIC EQUILIBRIUM
The article substantiates the function of social policy as such, which reflects the actual social value - social inclusion. Thus, it draws attention to the differences between this approach and other approaches to the social function that have already been implemented in economic science. The content of social inclusion is considered from the perspective of its background (set of economic, technological, humanitarian, managerial reasons) and several main forms of manifestation. Participation of citizens of the country in the distribution and redistribution of national incomes, in labor / business activity, in public management of communities is considered as such forms of manifestation. The article presents the social function equation (DI) as a nonlinear relationship between output and income differentiation. The latter (income differentiation) has been interpreted as partially able to detect the level of inclusion. It has verified the assumptions about the possibility of presenting a social function through social inclusion, according to panel data of statistics of EU countries for the period 2014 - 2018. Herewith, the data on GDP per capita and Gini coefficient, Income share ratio have become the object of analysis. The social function has been implemented into the theoretical construction - model IS-LM-DI. The latter forms the theoretical basis for explaining the interaction of the three policies - financial, monetary and social - for the sake of moving toward a general equilibrium. A graphical interpretation of the model IS-LM-DI has been provided. The considered model generalizes two possible variants of combining stimulating actions of the financial and monetary authorities of the country with the actions of social regulators, which are aimed at overcoming exclusion, alienating, and respectively, at achieving social inclusion.
Keywords: social policy; inclusion; social function; general equilibrium model.
References (in Latin): Translation / Transliteration/ Transcription
1. Blanchard O., 2018. On the future of macroeconomic models. Oxford Review of Economic Policy, 34 (1-2), p. 50.
2. Global Wealth Report. Credit Suisse. Research Institute. Average Wealth per Adult (USD). Adults with wealth>1mn (mn). Total Wealth (USD bn). Available at: https://www.credit-suisse.com/global-wealth-report/global-wealth-databook-2019.pdf. [Accessed 28 February 2020].
3. Igersheim H., 2019. The Death of Welfare Economics: History of a Controversy. History of Political Economy, 51 (5). pp. 827-865. https://doi.org/10.1215/00182702-7803691.
4. Bergson A,1938. A Reformulation of Certain Aspects of Welfare Economics. Quarterly Journal of Economics, pp. 310-334.
5. Heijdra B.J., Ploeg F., 2015. Foundations of Modern Macroeconomics. NY, Oxford University Press.
6. AdlerM.D., 2017. A Better Calculus for Regulators: From Cost-Benefit Analysis to the Social Welfare Function. Working Paper, Duke University.
7. Filgueira F., 2014. Towards a universal social protection model in Latin America. ECLAC. UN publicftions. Available at: https://repositorio.cepal.org/handle/11362/39484 [Accessed 28 February 2020].
8. Yemel'yanenko L.M., Petyux V.M., Dzenzelyuk K.V., 2019. Integral'na ocinka inklyuzy'vnogo rozvy'tku v Ukrayini na nacional'nomu ta miscevomu rivnyax. Ekonomika ta derzhava, 6. pp. 4-10. DOI: 10.32702/2306-6806.2019.6.4.
9. IGI Global. Social inclusion. Available at: https://www.igi-global.com/dictionary/independent-living-support-disabled-elderly/27360 [Accessed 28 February 2020].
10. United Nations Research Institute for Social Development, 2016. Social Policy and Inclusive Development. [pdf] Available at: http://www.unrisd.org/80256B3C005BCCF9/(httpAuxPages)/33683469874E6E41C1257FD200443F59/$file/I-Social%20Policy%20and%20Inclusive%20Development.pdf [Accessed 28 February 2020].
11. Persson T, Tabelliny G., 1994. Is Inequality Harmful for Growth? The American Economic Review, 84 (3), pp. 600-621.
12. EUR-Lex, 2009. Regulation (EC) No 987/2009 of the European Parliament and of the Council of 16 September 2009 laying down the procedure for implementing Regulation (EC) No 883/2004 on the coordination of social security systems. Available at: http://data.europa.eu/eli/reg/2009/987/2018-01-01 .[Accessed 28 February 2020].
13. The World Bank, 2019. GDP per capita (current US$). Available at: https://data.worldbank.org/indicator/ NY.GDP.PCAP.CD?view=chart.[Accessed 28 February 2020].
14. Eurostat, 2019. Gini coefficient of equivalised disposable income - EU-SILC survey. Available at: http://appsso.eurostat.ec.eu-ropa.eu/nui/show.do?lang=en&dataset=ilc_di12 [Accessed 28 February 2020].
15. Eurostat, 2019. Income quintile share ratio S80/S20 for disposable income. Available at: http://appsso.eurostat.ec.eu-ropa.eu/nui/show.do?dataset=ilc_di11&lang=en [Accessed 28 February 2020].
