CC BY
17
О.П. ОСАДЧУК,
acnipaHT кафедри менеджменту, Нацональний университет харчових технологий
Функцюнування системи управлшня ямстю в контекст! теори життсвого циклу
У статт розглянуто трактування поняття «життевий цикл системи управлння яюстю», визначено оcновнi стадй жит-тевого циклу системи управлння якстю, виявлено хаpактеpнi функцiональнi особливост розвитку системи упpавлiння якстю на кожнй 3i стадй ¡Í розвитку.
Ключов1 слова: життевий цикл орга^заци, система управлння яюстю, стадй розвитку, життевий цикл системи управ-лння якстю.
О.П. ОСАДЧУК,
аспирант кафедры менеджмента, Национальный университет пищевых технологий
Функционирование системы управления качеством в контексте теории жизненного цикла
В статье рассмотрено определение понятия «жизненный цикл системы управления качеством», определены основные стадии жизненного цикла системы управления качеством, выявлены характерные функциональные особенности развития системы управления качеством на каждой из стадий ее развития.
Ключевые слова: жизненный цикл организации, система управления качеством, стадии развития, жизненный цикл системы управления качеством.
O. OSADCHUK,
postgraduate student, department management, National University of Food Technologies
Functioning of management quality system in the life cycle of theory context
Interpretation of the essence of concept «life cycle of control system of quality» is offered in the article, the basic stages of life cycle of control system of quality are determined; the characteristic functional features of development of control system of quality are educed on each of the stages of its development.
Keywords: life cycle of the organization, the management quality system, the development stages, the life cycle of management quality system.
Постановка проблеми. Одним з ключових момеьтв по-дальшого розвитку пщприемства у сфер1 якост е ухвалення вищим кервництвом ршення про розробку та впроваджен-ня системи управлЫня яюстю. Реалваци даного ршення пе-редбачае здмснення ц1лого комплексу оргаызацмних змн що характеризуються видозмЫою процесс функцюнування основних пщсистем пщприемства, а також загальною перео-рюнтацюю управлЫсько'У дильност на застосування сучасних методв управлЫня яюстю. Впровадження ¡нновацмних ¡нстру-ментв управлЫня яюстю забезпечуе пщприемству отримання суттевих конкурентних переваг та вщкривае нов¡ можливост щодо вдосконалення, становлення та розвитку. Тому важли-вим та своечасним е дослщження особливостей ¡нтеграц¡йного процесу системи управлЫня як¡стю в загальну систему управляя п¡дприeмством з урахуванням динамки и розвитку.
Анал1з дослщжень та публшащй з проблеми. Осо-бливост¡ розроблення та впровадження системи управлЫня як¡стю детально розглядалися в публкацтх Т.Б. Харченко, О.М. Сафонова, 0.1. Шаповаленка, B.I. Логан¡ноí, Ю.Ф. Мельника та ¡н. Проте питання розвитку та функцюнування системи управлЫня якютю в контекст¡ теори життевого циклу е малодосл¡дженими ¡ потребують подальшого розгляду.
Метою статт'1 е визначення сутност¡ поняття «життевий цикл системи управлЫня як¡стю» та визначення особливостей функцюнування системи управлЫня яюстю в контекст¡ теори життевого циклу оргаызаци.
Виклад основного материалу. Питання розвитку пщприемства, з огляду застосування концепци життевого циклу, на-
бувае все бтьшого поширення в теори сучасноУ управлЫсько'У науки, що п¡дтверджуeться значним науковим ¡нтересом до моделювання стратег¡чного розвитку пщприемства та управляя оргаызацмними зм¡нами на р¡зних стад¡ях життевого циклу. В економнних джерелах представлен¡ численн¡ на-уков¡ пщходи та концепци застосування життевого циклу, що характеризуються значними вщмЫностями у застосування оск¡льки спрямован¡ на дослщження р^них об'eкт¡в. Умовно об'екти дослщження можна вщобразити у вигляд¡ трирвне-воУ системи [1, с. 82], на першому «надорган¡зац¡йному» рв-н якоУ знаходиться галузь, на другому «оргаызацмному» р¡вн¡ - п¡дприeмство (органвацт), а на третьому «внутршньоорга-ызацмному» - в¡дпов¡дно товар, бренд, знання. Розглянувши запропоновану [1, с. 82] трирвневу систему об'eкт¡в життевого циклу можна зробити висновок щодо необхщност УУ удо-сконалення шляхом видтення ще одного р¡вня дослщження -дослщження системи управляя (рис. 1).
Видтення системи управляя як додаткового об'е^ до-сл¡дження в рамках теори життевого циклу е винятково важливим, осктьки характер та специфка розвитку пщ-приемства, головною мТрою, залежать в¡д особливостей функцюнування пщсистем, що взаемод^чи забезпечують здмснення належноУ виробничо-господарськоУ д¡яльност¡.
Проблематика функцюнування системи управляя в контекст теори життевого циклу е досить новим напрямом до-сл¡дження, що вперше, у 1972 роц¡ була вщображена в на-укових працях американського дослщника Л. Грейнера. ВЫ передбачив очевидне: з¡ зростанням (розвитком) орга^заци
112 Формування ринкових вщносин в УкраУн № 2 (165)/2015
© О.П. ОСАДЧУК, 2015
Рисyнoк 1. Система oб'cктiв життeвoгo циклу в тeopiï yпpавлiння
вимoги дo cиcтеми yпpaвлlння змlнюютьcя, i вlдпoвlднo ca-м1 cиcтеми yпpaвлlння пoвиннl змlнювaтиcя. Якщ^ ж ^сте-ми yпpaвлlння не зм^ют^я y вlдпoвlднocтl дo вимoг б1зне-cy, Ha пlдпpиeмcтвo чегають неминyчl кpизи [9, c. 45]. Taкий пlдxlд cтaв ocнoвoю зaпpoпoнoвaнoï Л. Гpейнеpoм теopií тpaнcфopмaцlй ^стем yпpaвлlння.
У cyчacниx екoнoмlчниx джеpелax питaння життeвoгo циклу ^стеми yпpaвлlння е мaлoдocлlдженими, тoмy пpoпoнy-eмo детaльнo poзглянyти ocoбливocтl фyнкцioнyвaння тa xa-paктеp poзвиткy iннoвaцiйнoï cиcтеми yпpaвлlння - cиcтеми yпpaвлiння якlcтю, в кoнтекcтl життeвoгo циклу.
Poзгляд дaнoгo питaння пеpедбaчae виpiшення тaкиx зa-вдaнь, a мме: визнaчення cyтнocтl пoняття «життевий цикл ™стеми yпpaвлlння якlcтю», виoкpемлення ocнoвниx cтaдlй життeвoгo циклу cиcтеми yпpaвлiння якlcтю, виявлення xa-paктеpниx фyнкцioнaльниx ocoбливocтей cиcтеми yпpaвлlння якlcтю Ha гажн1й 1з cтaдlй ïi poзвиткy. Ocкlльки в cyчacниx Ha-yкoвиx пyблlкaцlяx не пpедcтaвленo oднoзнaчне тpaктyвaння пoняття «життевий цикл cиcтеми yпpaвлiння якlcтю», для ви-знaчення йoгo екoнoмlчнoгo змlcтy пpoпoнyeмo poзглянyти Hay^âi пoгляди щoдo фopмyлювaння cyтнocтl близь^га зa знaченням пoняття - життевий цикл opraHBa^'í (тaбл. 1].
Пpoaнaлiзyвaвши пpедcтaвленl вище пoгляди щoдo тpaк-тyвaння cyтнocтl життeвoгo циклу пiдпpиeмcтвa, бyлo ви-знaченo гoлoвнl acпекти дaнoгo пoняття, як1 cклaдaють йo-гo ocHoây тa фopмyють ocнoвний lдейний змlcт. Hеoбxlднo в1дм1тити, i^o видlленl acпекти е cпpaведливими i для зacтo-cyвaння щoдo визнaчення cyтнocтl пoняття «життевий цикл
^стеми yпpaвлlння якlcтю». Taк, acпект пocлiдoвнoï евoлю-цlйнoï зм1ни внyтplшньoгo cеpедoвищa е xapaктеpним для життeвoгo циклу ^стеми yпpaвлlння якlcтю, ocкlльки впpo-вaдження cиcтеми yпpaвлlння пеpедбaчae зд^нення ви-знaченoгo кoмплекcy poбlт, пocтyпoвo yдocкoнaлюють фyнкцloнyвaння певниx п^истем внyтplшньoгo cеpедoви-щa пlдпpиeмcтвa, як1, cвoeю чеpгoю, вlднocятьcя дo ocho-вниx cклaдoвиx елементlв cиcтеми yпpaвлiння якlcтю.
Hacтyпними, пpитaмaнними для ^стеми yпpaвлlння якю-тю acпектaми е зaкoнoмlpнlcть тa пocлlдoвнlcть poзвиткy. Як зaзнaчaлocя paнlше, пpoцеc впpoвaдження ^стеми yпpaв-л1ння якlcтю rpyнтyeтьcя Ha пoетaпнoмy здlйcненнl чlткo ви-знaчениx oпеpaцlй, як1 caме i виклигають пocтyпoвl тa зa-кoнoмlpнl зм1ни xapaктеpy дlяльнocтl ocнoвниx пlдcиcтем пiдпpиeмcтвa (елементlв CУЯ]. Taкa змlнa фyнкцioнyвaння BHyrplrnHlx пlдcиcтем пlдпpиeмcтвa в теopií життeвoгo циклу е yмoвнoю ochobok для видlлення cтaдlй (етaпlв] евoлюцiй-нoгo poзвиткy oб'eктa дocлlдження.
O^^^ пеpевaжнa бlльшlcть визнaчениx acпектlв жит-тeвoгo циклу пlдпpиeмcтвa е xapaктеpнoю для функцюну-вaння тa poзвиткy cиcтеми yпpaвлlння якlcтю, cyтнlcть дo-cлlджyвaнoгo пoняття мoжнa cфopмyлювaти тaким чинoм: «Життевий цикл cиcтеми yпpaвлiння якlcтю - це cyкyпнlcть етaпiв зaкoнoмlpнoгo poзвиткy cиcтеми, щo пocлiдoвнo зм1-нюючиcь в чacl cтвopюють зaкlнчене кoлo poзвиткy, тa xa-paктеpизyютьcя кoмплекcoм opгaнlзaцlйниx зм1н y функц1-oHyâaHHl внyтplшнlx пlдcиcтем пiдпpиeмcтвa, як1 в пpoцеcl взaeмoдi'' cтвopюють ocнoвний меxaнlзм yпpaвлlння якlcтю».
Автop Визначення Гoлoвний аспект
H.B. Poдioнoвa [6] Життевий цикл - певнl зaкoнoмipнocтi в poзвиткy бyдь-якoгo пlдпpиeмcтвa, як1 мoжyть вlдplзнятиcя швидкlcтю пеpебlгy тa aмплlтyдoю plвня poзвиткy 3aкoнoмlpнocтl poзвит-ку пlдпpиeмcтвa
H.O. Cтепa-ненга [4] Eвoлюцlя внyтpiшньoгo cеpедoвищa пlдпpиeмcтвa звичaйнo poзглядaeтьcя як йoгo життевий цикл, щo вклю^е пocлlдoвнlcть певниx етaпlв poзвиткy в1д виникнення дo лlквlдaцií. Гoлoвнoю пpичинoю зм1ни етaпlв цьoгo циклу е змlнa мacштaбlв дlяльнocтl пlдпpиeмcтвa, яга пpизвoдить дo зpocтaння невизнaченocтl yмoв poбoти, нaкoпичення внyтplшньo-opгaнlзaцlйниx пpoблем, дo пoяви cтpyктypниx кoнфлlктlв Пocлlдoвнa евoлюцlйнa змlнa внyтpiшньoгo cе-pедoвищa пlдпpиeмcтвa
I.A. Блaнк [3, c. 674] Життевий цикл - зaгaльний пеploд чacy в1д пoчaткy дlяльнocтl пlдпpиeмcтвa дo пpиpoднoгo пpипинення йoгo lcнyвaння aбo вiдpoдження Ha нoвlй ochobi (з нoвим cклaдoм влacникlв I менеджеplв, з пpинципoвo hobok пpoдyкцleю, теxнoлoгleю тoщo) Пеploд icнyвaння пlдпpиeмcтвa в1д пo-чaткy виникнення дo зaнепaдy
ЛЛ. Лlгoненкo [2, c. 1G] Життевий цикл - cyкyпнlcть cтaдiй, як1 пpoxoдить пlдпpиeмcтвo в пеpебiгy câoeï життeдlяльнocтl в1д cтвopення дo лlквlдaцií, кoжнa з якиx xapaктеpизyeтьcя певнoю cиcтемoю cтpaтегlчниx ц1лей тa зaвдaнь, ocoбливocтями фopмyвaння pеcypcнoгo пoтенцiaлy, дocягнyтими pезyльтaтaми фyнкцloнyвaння Cyкyпнlcть cтaдlй poз-витку пlдпpиeмcтвa
T.O. Koзaченкo [5] Життевий цикл - cy^ilc^ етaпlв дlяльнocтl ^стеми, щo пocлlдoвнo зм1нюють oдин oднoгo, I кoжний з якиx xapaктеpизyeтьcя певнoю метoю дlяльнocтl I cтaнoм як великoï виpoбничo-фlнaнcoвoï cиcтеми в ц^му, тaк I i'í cтpyктypниx oдиниць, ocoбливoю фopмoю opгaнlзaцlйнoгo меxaнiзмy, щo pеaлlзye дocяг-нення cтpaтегiчниx тa oпеpaтивниx ц1лей дlяльнocтl ^стеми Eтaпи poзвиткy пiдпpиeмcтвa, щo пocлlдoвнo зм1нюють oдин oднoгo
Формування ринкових вiднocин в Укра'|'ы № 2 (165)/2015 1 13
1з визначенням cyTHOdi поняття «життевий цикл системи управлЫня якicтю» виникае необxiднicть y видшены осно-вних cтадiй i'i розвитку. Питання щодо розподiлy життевого циклу системи управлЫня якicтю на певну юльюсть cтадiй (етапiв) пропонуемо розглянути в контекст набутого науко-вого досвщу у cферi доcлiдження життевого циклу пщприем-ства, використовуючи при цьому метод аналопй.
У теорп yправлiнcькоi науки icнyють рiзнi авторськ погляди на визначення основних стадм життевого циклу органiзацiй, якi в^зняються кiлькicтю видiлениx cтадiй, ix змютом та по-cлiдовнicтю. Серед значноУ кiлькоcтi icнyючиx моделей життевого циклу пщприемства виокремимо незначну ix частину (табл. 2) з метою дослщження та порiвняння основного щей-ного змicтy, а також виявлення cпiльниx xарактерниx ознак, що у подальшому стануть основою для визначення оcновниx cтадiй розвитку системи управлЫня якicтю.
Предcтавленi наyковi пiдxоди щодо визначення оcновниx cтадiй життевого циклу пщприемства першою чергою вщ-рiзняютьcя кiлькicтю визначениx еволюцiйниx етапiв розвитку. Так, Л.О. Лтоненко, Л.А Брапн, Т.П. Данько та Б. Коласс вважають, що розвиток пщприемства Грунтуеться на проxо-дженнi чотирьоx оcновниx cтадiй; А.М. Штангрет та O.I. Ко-пилюк розглядають життевий цикл пщприемства, видтив-ши п'ять ключовиx етапiв його розвитку; Р. Дафт та I.A. Бланк вважають, що життевий цикл пщприемства можна розподЬ лити на шють стадм. У той же час B.I. Гуменник, О.С. Кондур та Ю.С. Копчак висловлюють щею, за якою життевий цикл пщприемства складаеться iз восьми етапiв. Й. Aдiзеc про-понуе найбiльш деталiзований пiдxiд щодо опису еволюцм-ного розвитку пщприемства, подшивши його на десять по-слщовно протiкаючиx cтадiй розвитку.
Попри cyттeвi розбiжноcтi авторcькиx думок щодо юль-коcтi визначениx етапiв розвитку пщприемства та ix xарак-терниx особливостей, можна видiлити загальнi моменти у cyдженняx доcлiдникiв. До оcновниx принципiв, що прита-маннi вам вище наведеним моделям життевого циклу пщприемства, можна вщнести: 1) послщовнють проxодження cтадiй, адже не можливо досягнути найвищого ieрарxiчно-го рiвня розвитку, не пройшовши попереднix етапiв; 2) за-вершенicть циклу розвитку, що за рiзними авторськими баченнями, заюнчуеться cтадieю «cмертi» або «староста; 3) cтандартизованicть видiлениx етатв, оcкiльки ix можна узагальнити та представити в межаx чотирьоx оcновниx (cтандартниx) cтадiй.
Принцип «завершеност! циклу розвитку» в контекст! життевого циклу орган!зацп сприймаеться р!зними науковця-ми неоднозначно. Наприклад, Й. Ад!зес, A.M. Штангрет та 0.1. Копилюк вважають, що життевий цикл пщприемства по-чинаеться з! стади народження та обов'язково заюнчуеться стадию л1кв1дацИ' або смерт!. Однак у теорп життевого циклу ¡снуе думка про те, що к!нцевою стад!ею життевого циклу пщприемства не обов'язково мае бути смерть, це може бути стад!я оновлення, коли пщприемство кардинально зм!нюе сво' орган!зац!йн! засади, стратепчн! нам!ри тощо. В такому раз! орган!зац!я переживае кризу стад!' занепаду та перена-роджуеться. Це свщчить про можлив!сть ¡снування дек!лькох життевих цикл!в у житт! пщприемства [1, с. 84].
Прояв принципу «стандартизованост! вид!лених стад!й» можна простежити п!д час пор!вняння та узагальнення р!з-номан!тних авторських п!дход!в щодо к!лькост! та зм!стов-ност! визначених етап!в розвитку, оск!льки вс! !снуюч! модел! життевого циклу пщприемства можна розглядати як чис-ленн! модифкаци, !з р!зним ступенем узагальнення та дета-л!зацп, стандартизовано' модел! життевого циклу розвитку пщприемства, що базуеться на вид!ленн! чотирьох основних стад!й: народження, зростання, стабшьност! та занепаду.
Результати, отриман! у процес! анал!зу та пор!вняння ха-рактерних особливостей моделей життевого циклу ор-ган!зацп, пропонуемо перенести у площину дослщження життевого циклу системи управл!ння як!стю. Застосуемо основн! аспекти життевого циклу пщприемства як аксюма-тичн! твердження щодо опису еволюц!йного розвитку системи управл!ння як!стю та побудови модел! Г'' життевого циклу. Виходячи з цього життевий цикл системи управл!ння як!стю можна представити такими стад!ями розвитку: розроблення, впровадження, розвиток та стагнац!я. Розмежування життевого циклу системи управл!ння на вщповщну кшьюсть етап!в зд!йснювалося з урахуванням особливостей процесу Г'' впровадження в загальну систему управл!ння пщприемством, характером и впливу на ефективн!сть виробничо-господар-сько' д!яльност!, та на основ! застосування принцип!в посл!-довност!, завершеност! та стандартизованост! стад!й розвитку. 1ерарх!чну посл!довн!сть визначених етап!в життевого циклу системи управл!ння як!стю представлено на рис. 2.
Розглянемо особливост! розвитку системи управл!ння як!стю в межах кожно' !з чотирьох основних стад!й життевого циклу. Вщповщно до представлено' модел! (рис. 2) створення системи управл!ння як!стю здмснюеться на першому етап! и розвитку -
Таблиця 2. Авторсью пщходи до визначення основних стадт життевого циклу пщприемства
Автор Стадм життевого циклу
Р. Дафт [7, с. 197] Створення, виживання, ycmx, пщнесення, зршють ресурав
Й. Aдiзеc [1, с. 85] Зародження, дитинство, давай-давай, юнють, розкв^, стабшьнють, аристократизм, рання бюрократиза^я, бюрократиза^я, смерть
B.I. Гуменник, О.С. Кондур, Ю.С. Копчак [8, с. 39] ' Народження, дитинство, отроцтво, рання зршють, розквiт сил, повна зршють, cтарiння, оновлення
Л.О. Лтоненко [2, с. 86] Пiдйом, гальмування розвитку, криза, пожвавлення
Л.А Брапн, Т.П. Данько [2, с. 19] Стадiя становлення; cтадiя розширення, cтадiя cтабiлiзацii, cтадiя затyxання
I.A. Бланк [3, с. 19] «Народження», «дитинство», «юнicть», «рання зршють», «кiнцева зрiлicть» та «старЫня»
Б. Коласс [2, с. 19] Дитинство (виникнення), юнicть (швидкий економiчний рicт), зрiлicть (cповiльнення економiчного росту), старють (економiчний спад)
А.М. Штангрет, О! Копилюк [1, с. 86] Зародження, становлення, призупинення темтв зростання, спад, банкрутство та лквща^я
9
lg
±: Ш
К I-£ i ■Щ i
I &
с С >■ л
ь
г ■
0)
I- -о
0 С
s а
т'5
01
5
с с
ш
1 ' * ---J-] Криза ¡нновацмного | \ розвитку \
Криза бюрократм !
| Криза компетенцм
1 Криза ¡нвестицм
Розроблення^ Впровадження Розвиток Стагнац1я -►
Еволюцмш зм1ни системи управлЫня яюстю
Рисунок 2. Модель життсвого циклу системи управлшня яюстю
eiani «розроблення», що розпочинаеться в момент прийнят-тя вищим керiвництвом рiшення про впровадження системи yпрaвлiння якiстю. З ухваленням даного рiшення на пщпри-eмствi необхiдно сформувати робочу групу, що вщповщатиме за планування, координацГю виконання робiт з розроблення та впровадження системи управлЯя якiстю, а також звгтуватиме перед найвищим керiвництвом про хiд виконання робiт. Осно-вними завданнями робочоУ групи на етап розроблення е:
- розроблення основного пакету документации що визна-чений вимогами ДСТУ ISO 9001:2009;
- описування процеав системи управлЯя якiстю та узго-дження взаемозв'язюв мiж ними;
- aнaлiз наявно'1' документаци i формування структури документаци системи yпрaвлiння якiстю;
- розроблення структурно' схеми системи якосту
- розроблення функцюнально' схеми керування яюстю;
- визначення функцм i завдань у сферi yпрaвлiння яюстю.
Процедуру розроблення системи управлЯя яюстю пщпри-
емство може здiйснити власними силами, готуючи сво'х фа-жвцв чи приймаючи на роботу спе^алю^в з дано' сфери, або залучаючи консультан^в задля отримання квaлiфiковaноí до-помоги у створеннi та впровадженн системи якостi. У рaзi за-вершення робiт iз формування обов'язково встановленого перелку докyментiв розвиток системи управлЯя якiстю про-довжуеться на новому рiвнi - етaпi «впровадження».
Стaдiя «впровадження» системи yпрaвлiння яюстю характеризуемся iстотними фyнкцiонaльними змЯми на-лагоджено' системи yпрaвлiння пщприемством. З моменту затвердження розроблено'' документаци на пiдприeмствi розпочинаеться трансформацЯа переорieнтaцiя загаль-но-yпрaвлiнських процесiв, що передбачае врахування та дотримання основних вимог щодо управлЯя якiстю на вах етапах виробничо-господарсько'' дiяльностi. Ефективнють перебудови загально' системи yпрaвлiння залежить вщ зла-годжено'' та квaлiфiковaноí ди залученого персоналу, тому на даый стади важливо продовжувати пщготовку керЯи-юв вищо' ланки управляя та предстaвникiв робочо' групи, а також слщ розпочати навчання керЯиюв середнього yпрaвлiнського рЯя. Як правило, на даному етап розвитку системи управляя яюстю здмснюеться формування вщдН лу yпрaвлiння яюстю, вщбуваеться перерозподiл функцм та
обов'язюв, деталГзуються процеси yпрaвлiння яюстю, щенти-фкуються та узгоджуються зв'язки мГж ними, визначаються показники 'х резyльтaтивностi. Процеси планування носять формальний характер i спрямован на розробку коротко-строкових плаыв, що пiдлягaють постЯому коригуванню задля врiвновaженого фyнкцiонyвaння структурних пщроз-дтГв в умовах оргaнiзaцiйних змЫ. Система стимулюван-ня переглядаеться, розробляються заходи щодо пщвищен-ня вмотивованост персоналу, що передбачають врахування ступеню реaлiзaцií цiлей у сферi якостк Даний етап за своею сутнютю е переломним перiодом, осюльки супроводжуеться структурною перебудовою мехaнiзмy фyнкцiонyвaння основних складових пщсистем пiдприeмствa.
Наступним етапом еволюци життевого циклу системи управляя яюстю е стaдiя «розвитку». Даний етап розвитку вщзначаеться горизонтальним розподтом завдань, стра-тегiчним характером планування робгт у сферi якосту удо-сконаленням мiжфyнкцiонaльних зв'язюв, оптимГза^ею процесiв yпрaвлiння яюстю, удосконаленням мотивацЯо-го мехaнiзмy, розгалуженою системою комункацм. Також пщвищуеться ступЯ ефективностi функцюнування системи контролю, що охоплюе дГяльнють вах пiдсистем пщпри-емства. Слщ зауважити, що на етап «розвитку» фтософГя yпрaвлiння яюстю набувае зaгaльнооргaнiзaцiйного характеру та стае центральною щеею корпоративного yпрaвлiння.
Життевий цикл системи yпрaвлiння яюстю заюнчуеть-ся стaдieю «стагнаци». Для даного етапу характерним е проходження процедури сертифкаци, що спрямована на встановлення рЯя вщповщност фyнкцiонyвaння системи управляя яюстю щодо вимог, визначених мГжнарод-ними стандартами. Здiйснення процедури сертифкаци пщ-тверджуеться нaявнiстю сертифкату вщповщного зразка. З часом в умовах динамЯо''' змЯ фaкторiв зовПшнього се-редовища Псля завершення сертифкаци характер впливу системи управляя яюстю на ефективнють дГяльност пщ-приемства поволГ зменшуеться, набувае iнертних рис i, в юн-цевому результату стае малопомГтним.
Характеры особливост кожно' Гз стадм життевого розвитку системи управлЯя яюстю представлено в табл. 3.
Подальший розвиток системи управлЯя яюстю, яка пере-бувае на останнм стади свого життевого циклу, не заюнчуеться,
Формування ринкових вщносин в УкраУы № 2 (165)/2015 1 15
Таблиця 3. OcHOBHi характеристики стадт життевого циклу системи управлшня яюстю
Характеристики Стадм життевого циклу
розробка впровадження розвиток стагнащя
Головна стратепчна цть Формування пакету документаци 1нтегра^я в загаль-ну систему управлЯя пщприемством 0птимiзацiя пpоцесiв упpавлiння якiстю Пошук додаткових засобiв оптимiзацií пpоцесiв упpавлiння якiстю
Залучення працЯиюв КерЯики вищого iepаpхiчного piвня, вщповщальы за впровадження СУЯ, стороны оргаызаци ПрацЯики в^ту упpавлiння яюстю, вщповщальы за впровадження СУЯ, стороны оргаызаци Пpацiвники вщдту управлЯя, керЯики структурних пiдpоздiлiв Пpацiвники, що вщповщають за здiйснення пpоцесiв у сфеpi якостi
Вплив СУЯ на дiяльнiсть пщприемства Вiдсутнiй Ллокальний Загальний Всеохоплюючий
Навчання персоналу Kеpiвники вищо'' керЯо'' ланки, вiдповiдальнi за впро-вадження СУЯ, КерЯики вищо' та середньо' ланки управлЯя, працЯики вщдту упpавлiння якiстю ПрацЯики вщдту управлЯя яюстю, керЯики структурних пщрозд^в Пpацiвники, що вщповщають за здмснення пpоцесiв у сфеpi якостi
Документування процеав управлЯя яюстю Створення основного пакету документаци Документування основ-них процеав та додатко-вих процедур Документування до-даткових процеав Актуалiзацiя системи документаци
Оргаыза^я взаемоди Видтення гру-пи пpацiвникiв, що вiдповiдають за впро-вадження СУЯ Створення вщдту управлЯя яюстю, розподт робП на основi матpицi вiдповiдальностi Налагодження роботи вiддiлу управлЯя яюстю з Ышими струк-турними пщроздтами пiдпpиeмства Злагоджена робота вах структурних пiдpоздiлiв
Розподт робгг Вiдсутнiй (Локальний) Вертикальний характер розподту pобiт Горизонтальний pозподiл робгг Горизонтальний розподт робП
а може продовжитися на яюсно-новому piBHi, що стане початком нового еволюцмного циклу. Перехщ на новий виток розвитку можливий лише за умови впровадження Яовацмних заходiв, спрямованих на удосконалення дiяльностi пщприем-ства у сфеpi якостi та покращення якост готово! продукци. Су-часним ЯовацЯим засобом оптимiзацií пpоцесiв упpавлiння яюстю може стати впровадження додатково' системи управляя, а саме: системи управлЯя безпечыстю харчових продукта (HACCP) та/або системи екологiчного менеджменту (ISO 14001). Розвиток системи якост в межах нового еволюцмного циклу передбачае поетапне проходження чотирьох основних стадм життевого циклу, але з обов'язковим взаемоузгодженим функцiонуванням двох систем управлЯя, що забезпечуе ство-рення на пiдпpиeмствi Ытегровано'!' системи управлЯя якктю. Саме застосування Ытегровано'' системи управлЯя яюстю до-помагае пiдпpиeмству отримати синергетичний ефект та виво-дить його на новий piвень розвитку у сфеpi управлЯя якктю.
Висновки
У пpоцесi розгляду та дослщження наукових пiдходiв щодо визначення сутност поняття життевий цикл оргаызаци виявлено основы аспекти, яю лягли в основу формулю-вання сутностi поняття «життевий цикл системи управлЯя яюстю», що запропоновано розглядати, як сукупысть ета-ыв закономipного розвитку системи, яю послiдовно змЫюю-чись в час створюють закiнчене коло розвитку, та характеризуются комплексом оpганiзацiйних змЫ у функцiонуваннi внутpiшнiх пiдсистем пщприемства. Продовжуючи розгляд
питання функцiонування системи управлЯя яюстю в контекст життевого циклу оргаызаци, також було визначено основы стади и розвитку, а саме: розроблення, впровадження, розвиток та стагнафя.
Список використаних джерел
1. Матюшенко O.I. Життевий цикл пщприемства: сутнють, модел1, оц1нка // Проблеми економ1ки. - 2010. - №4. - С. 82-91.
2. Л1гоненко Л.О. Антикризове управл1ння пщприемством: тео-ретико-методолог1чн1 засади та практичний 1нструментар1й. - К.: КНЕУ, 2001. - 580 с.
3. Бланк И.А. Управление активами. - К. «Ника-Центр», 2000. -720 с.
4. Степаненко Н.О. Внутр1шньоф1рмове планування д1яльност1 промислових пщприемств: Автореф. дис. к-та екон. наук: 08.06.02 / ХДЕУ. - Харюв, 2000. - 21 с.
5. Козаченко Г.О. Формування механ1зму стратепчного управлшня великими виробничо-ф1нансовими системами промисловостг Автореф. дис. д-ра екон. наук: 08.07.01 / 1нститут економ1ки про-мисловост1 НАН Укра'ни. - Донецьк, 1998.
6. Родионова Н.В. Антикризисный менеджмент: Учеб. пособие для вузов. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. - 223 с.
7. Дафт Р.Л. Менеджмент [Текст]: учебник / Р.Л. Дафт; [пер. с англ. С. Жильцова]. - 6-е изд. - СПб.: Питер, 2007. - 863 с.
8. Менеджмент орган1зац1й: навч. пос1б. / В.1. Гуменник, Ю.С. Копчак, О.С. Кондур. - К.: Знання, 2012. - 503 с. (Вища осв1та XXI столггтя).
9. Стахурська С.А., Литвинюк О.П. Менеджмент орган1зац1й: Конспект лекц1й. - К.: НУХТ, 2010. - 115 с.
