CC BY
16
Р03ВИТ0К РЕПОНАЛЬНОТ ЕКОНОМ1КИ
11. Захарченко C.B. Научно-методические основы оценки конкурентоспособности регионов Украины в национальном и международном измерении при формировании инновационной модели развития / C.B. Захарченко // Украина и ее регионы на пути к инновационному обществу: [монография] / под общ. ред. В.И. Дуб-ницкого, И.П. Булеева. - [в 4 т.]. - Донецк: Юго-Восток, 2011. - Т. 2. - C. 103-139.
12. Панина Н.В. Факторы национальной идентичности, толерантности, ксенофобии и антисемитизма в современной Украине / Н.В. Панина // Вестник общественного мнения. - 2006. - №1. - C. 26-38.
13. Бейгул С.Б. Розвиток малого пщприемництва в регюнах Укра-]'ни [Електрон. ресурс] / СБ. Бейгул, Т.В. Романова // Ефективна
економ1ка. - 2011. - №3. - Режим доступу: Ии;р://\«\м«.есопоту. паука.сот.иа/1пЬех.рЬ|р?орегайоп=1&1й=479.
14. Семченко-Ковальчук О.Б. Стан та перспективи розвитку малого \ середнього пщприемництва: регюнальний аспект / О.Б. Сем-ченко-Ковальчук // Вюник Чернпвського нацюнального техноло-пчного унверситету: [зб. наук. пр.]. Серт: Економны науки. - Чернпв: ЧДТУ, 2013. - №2 (66). - С. 196-203.
1 5. Ктьюсть переселенца з Криму \ Донбасу досягла понад 1 млн 300 тисяч осЮ [Електрон. ресурс] // 112иа: Новини. - 2015. - 2 червня. - Режим доступу: Ь|Ир://иа.112.иа/8и8р1!8Еуо/к1!к18Е-реге8е!епЬ8|у-2-кгути-|-ЬопЬа811-Ьо81аЫа-ропаЬ-1-т!п-300-Еу81асЬ1-о81Ь-233896.ГЛт!
М.В. ГРИГ0РЦ1В,
к.е.н., доцент, Нацюнальний ун'верситет харчових технологй
Розвиток теорп та практики управлшня ямстю у вiтчизняниx та 3apy6iœHèx крашах
Проблеми з управлння яюстю продукцн ¡снували на всх етапах розвитку суспльства i виробництва. Протягом тисячолть люди вдосконалювали досвд у сфер управлння яюстю, адже це одне çi складних завдань для виробника, яке вн виршуе у процеа виготовлення продукцн. Для виявлення закономiрностей i тенден^й розвитку робт у цй сферi на сучасному етап необидно переглянути еволюцю зарубжного i впчизняного досвщу в межах теорн та практики систем управлння якстю.
Ключов'1 слова: яксть, вченi, управлiння, поняття, теоря, система.
М.В. ГРЫГ0РЦИВ,
к.э.н., доцент, Национальный университет пищевых технологий
Развитие теории и практики управления качеством в отечественных и зарубежных странах
Проблемы по управлению качеством продукции существовали на всех этапах развития общества и производства. В течение тысячелетий люди совершенствовали опыт в области управления качеством, ведь это - одна из сложнейших задач для производителя, которую он решает в процессе изготовления продукции. Для выявления закономерностей и тенденций развития работ в этой сфере на современном этапе необходимо пересмотреть эволюцию зарубежного и отечественного опыта в рамках теории и практики систем управления качеством.
Ключевые слова: качество, ученые, управления, понятие, теория, система.
M. HRYHORTSIV,
сапсИйаЬе of economic sciences, National University of Food Technologies
Development of the theory and practice of quality management in domestic and foreign countries
Problems with existing quality management at all stages of development of society and production. For thousands of years people improved experience in quality management, because it is - one of the challenges for the manufacturer, which he decides in the course of production. To identify patterns and trends of activities in this area at the present stage, it is necessary to review the evolution of foreign and domestic experience within the theory and practice of quality management systems.
Keywords: quality, scientists, management, concept, theory, system.
Постановка проблеми. Сьогодн аналв та дослщження ключових аспекта ринку напрям розвитку сучасного управляя яюстю продукцн на пщприемствах мае важливе функ-цюнальне значення, що можливе внаслщок здмснення сучасного ефективного управлшня яюстю продукцн.
Виршення цих питань неможливе без досл1дження ¡сто-ричних аспекпв розвитку теорп ¡ практики управлшня яюстю у р^них кра'шах. Саме тому варто зосередити увагу на до-слщжены хронологи розвитку поняття quality management та quality control, понятмному апарат системи управлшня яюстю та етапах ¡сторп еволюци якоси адже ¡сторичний аспект врграе виршальну роль в процес формування сучасного бачення щодо здмснення процесу управлшня яюстю.
Анализ досл'щженъ та публЫацш з проблеми.
Важливо зауважити, що управлшня яюстю мае специ-фнш особливосл, яю вщр^няють його вщ ¡нших вид1в управлшня. Основною вщмшнютю такого управлшня е те, що воно базуеться на виконанш не окремих функцш, а Ухнього комплексу з метою виршення певних завдань, пов'язаних ¡з виконанням контрольно-анал™чних, со-фально-економнних, правових та ¡нших дш в систем¡ управлшня яюстю.
У зв'язку з цим пропонуеться на основ¡ накопиченого досвщу дослщити ¡ сформувати власну систематиза^ю теоретичних постулата в ¡сторп розвитку теорп та практики управлшня яюстю у в^чизняних та заруб^них кра'шах.
130 Формування ринкових вщносин в YKpa'rni № 9 (172)/2015
© М.В. ГРИГ0РЦ1В, 2015
Р03ВИТ0К РЕГЮНАЛЬНО'Т ЕКОНОМ1КИ
Серед фах1вц1в вагомий внесок у розвиток Teopiï i практики управлЫня яюстю зробили Г.В. Глiчeв, В.Ю. 0гвoздiн, Г.Л. Ба-гieв, Г.Г. Азгальдов, Е.М. Векслер та ¡н.
Метою CT3TTÏ е узагальнення piзних пoглядiв вчених сто-совно cутнocтi поняття «упpавлiння яюстю» та дocлiджeння хронологи розвитку поняття quality management та quality control, що дозволить систематизувати основы постулати в рамках управлЫня яюстю.
Виклад основного матерюлу. В ¡стори eвoлюцiï якocтi видiляють п'ять взаемопов'язаних i д^чих до cьoгoднi ета-тв: cтадiя вiдбpакування, контролю якocтi, cтадiя упpавлiння якicтю, cтадiя менеджменту якосл, cтадiя якocтi середовища [1, с. 116].
Основы етапи еволюцмного становлення управлЫня яюс-тю в рамках заpубiжнoï практики зображено в табл. 1. Ця eвoлюцiя ¡люструе розвиток заpубiжних досягнень у cфepi управлЫня якicтю.
Прийоми упpавлiння якicтю розроблялися, впроваджува-лися i вдосконалювалися США, Япоыею i кpаïнами 3ахiднoï бвропи, що визначило формування трьох шюл у цiй сферг
Початок 50-х роюв характеризуеться системним пiдхoдoм до управлЫня якicтю продукт i на вггчизняних пiдпpиeмcтвах. Першою i успшною спробою peалiзацiï системного пiдхoду стала Саратовська система бездефектного виготовлення про-дукци та передача iï з першого надходження, другою - «Якicть, надмнють, ресурс з перших виpoбiв», третьою - Система бездефектно' пращ по™ Система науково' opганiзацiï робгг ¡з збiльшeння моторесурсу двигуна (НОРМ), Комплексна система управлЫня яюстю продукт (КСУЯП), Комплексна система ефективного використання ресурав, Комплексна система пщ-вищення eфeктивнocтi виробництва, Система аналiзу небез-пек i кpитичнi контроль^ точки (НАССР).
Таблиця 1. Розвиток Teopiï та практики управлшня якк
Кpiм вищезазначених досягнень вiтчизнянoï практики в га-лузi упpавлiння яюстю продукт нeoбхiднo вiдзначити, що фун-дамeнтальнi розробки були також i в cфepi стандартизации Так, у 1960-х роках випущений ДСТУ 1.0-68 «Державна система стандартизаци», а з 1967 року в СРСР був затверджений Державний знак якостг Вiн застосовувався тiльки для виpoбiв ¡з високою якicтю, а право його використання було рекомендовано пщприемствам, вщомствам тepмiнoм до 3 роюв на осно-вi результат проведено^ державной атестаци якocтi продукци.
У 1970 poцi, з розвитком проблем, пов'язаних зi стандар-тиза^ею, виконавчими органами видано постанову «Про пщвищення poлi cтандаpтiв для покращення якост продукци». Практичне значення мав створений у 1985 роц довщник «Упpавлiння якicтю продукци», що узагальнив теоретичн осно-ви управлЫня до^иж^вано^ категори. Подальший розвиток стандартизаци був пов'язаний з пщвищенням poлi cтандаpтiв для oцiнки якocтi продукци, а методичн документи Держстан-дарту СРСР передбачали оцЫку якocтi промислово^ продукци за такою групою показниюв [5]: тeхнiчнi, eкcплуатацiйнi, тех-нолопчы, ecтeтичнi, epгoнoмiчнi, за надiйнicтю, piвнeм стандартизаци та уыфкаци. Наукoвi розробки вплинули не тiльки на систему управлЫня якocтi продукци, а й на систему управлЫ-ня пщприемством (ДСТУ 24525) i мали комплексний характер.
Широке розповсюдження вггчизняних систем управлЫня якicтю було пов'язано з умовами командно-адмУстратив-ноГ системи, в межах яко^ виробництво тoваpiв було ¡зольо-вано вiд споживача. Дуже низька увага пpидiлялаcя люд-ському фактору, що призвело до фopмалiзму в poбoтi [6].
Аналiз проблем, пов'язаних з упpавлiнням яюстю продукци, дозволяе видiлити ocнoвнi досягнення в цьому напpямi у свЬ тoвiй пpактицi: кoмплeкcнi системи управлЫня якicтю продукци (КСУЯП), комплексы системи управлЫня якicтю poбiт
9 3apy6iœHèx краж
Етап Захщна Бвропа Япотя Сполучеш Штати Америки
Прийоми управлшня ямстю xapaктepнi для краш
1870-т - 1920-т роки XX ст. Вхiдний контроль * 1. Система Тейлора. 2. Вхiдний контроль якост
1920-т - 1950-т роки XX ст. Статистичний контроль * 1. Кoнтpoльнi карти Шухарта. 2. Статистичний контроль якостг 3. Процесний пщхщ
1950-т - сер. 1960-х роки XX ст. 1. Стандарт на системи якост BS-1979. 2. TQM 1. Ктьця якocтi. 2. TQC 1. 14 принциыв управлЫня якicтю Дeмiнга. 2. Сыраль якocтi. 3. Цикл PDCA. 4. «Нуль дефеклв». 5. TQC
Сер. 1960-х -1990-т роки XX ст. 1. Гармошза^я нацюнальних cтандаpтiв вiдпoвiднo до cтандаpтiв 1С0 9000. 2. TQM. 3. Системний пiдхiд 1. Використання мeтoдiв Тагуччг 2. Система «Канбан». 3. TQM. 4. Системний пщхщ 1. Методи Тагуччг 2. TQM. 3. Стандарти ISO 9000. 4. Системний пщхщ ISO 14000
1990-т роки XX ст. - наш час 1. бвропейсью аналоги cтандаpтiв ISO 29000. 2. Методика EFQM 1. Овропейсью аналоги стандар^в ISO 29000. 2. Методика EFQM 1. Овропейсью аналоги стандарлв ISO 29000. 2. Методика EFQM
Джерело: складено на ochobí [1-3, 6, 7].
Пояснения абрев<атури:
TQC - Всезагальний контроль якост<.
TQM - Всезагальне управлння яюстю.
PDCA - Цикл Шухарта - Демнга: плануй - виконуй - перев<ряй - коригуй. EFQM - Европейський фонд управл1ння якстю.
* Японський досв1д управл1ння якСтю, який був накопичений у друпй половинi XX ст.
Формування ринкових вщносин в YKpa'rni № 9 (172)/2015 1 31
РОЗВИТОК РЕГЮНАЛЬНО'Т ЕК0Н0М1КИ
пiдпpиeмcтв i окремих виробниюв, теоретичне узагальнення eкoнoмiчнoï cутнocтi категори якocтi, розвиток системного пщходу до упpавлiння якicтю.
Необхщно зауважити, що КСУЯП i стандарти ISO 9000 -це перол двi вiтки в peалiзацiï системно-комплексного пщходу до управлЫня яюстю продукци, що базуеться на стандартизаци та принципах загального управлЫня - TQM.
Основними вщмЫностями пщходу в хoдi виpiшeння питань, пов'язаних з яюстю, е:
- наявысть чiткoï закoнoдавчoï бази для проведення вах poбiт;
- гаpмoнiзацiя вимог нацюнальних cтандаpтiв, правил та процедур сертифкаци до нових мiжнаpoдних вимог управ-лiння якicтю;
- створення нацюнальних ¡нфраструктур, що мають право проводити роботи ¡з сертифкаци продукци i систем якос-т [4, 5].
3 погляду лoгiки поняття «якicть» нeoбхiднo poзумiти не ттьки в eкoнoмiчнoму, а й в управлЫському аcпeктi. ВирЬ шення будь-яко^ вeликoï проблеми неможливе без ефек-тивного упpавлiння.
У сучасних ринкових умовах для вдосконалення управлшня яюстю, яке нeвiдpивнo пов'язано з ефективнютю всього виробництва та пщприемства.
Упpавлiння якicтю - це складне i комплексне завдання, для виршення якого необхщно мати слйку теоретичну та практичну базу. В eкoнoмiчнiй лiтepатуpi ¡снуе багато точок зору на змют категори.
Перша група вчених вважае (поняття узагальнене Аз-гальдовим), що «упpавлiння якютю продукци - це cукупнicть елемен^в, якi виконують функци впливу на колектив людей для оргаызаци i координаци ïхньoï тpудoвoï дiяльнocтi в про-цeci розробки оптимальних паpамeтpiв якocтi продукци при и дослдаены та пpoeктуваннi, забезпечення дотримання цих паpамeтpiв на стади виробництва, збер^ання дocягнутoï якocтi продукци...» [1, с. 116].
У цьому визначенн «управлЫня якicтю продукци» представлено як сукупнють eлeмeнтiв, а характеристика його як процесу не виявлена.
Погляди друга групи вчених, яка розглядае упpавлiння якicтю продукци, узагальнив Г.Л. Бапев: «Пiд управлЫням якicтю продукци cлiд poзумiти прояв характеру та об'ем потреб у продукци, встановлення i планування якоси проекту-вання, розробку, оцЫку, вибip та peалiзацiю захoдiв для за-
безпечення m Ha Bi/ipo6Hi/ii4TB¡ Ta niflTpiMKi/i npii eKcnëyaTaiiiï Heo6xiflHoro p¡BHn akoctí npoflyKiiiï» [2, c. 54-55].
03araëbHeHHn noëoœeHb TpeTboï rpynii bhghix 3fliécHèB A.B. TniHeB. B¡h cTBepflxye, ùo «ynpaBëiHHn nêicTra npoflyKiiiï -|e nnaHoMipHié, liëecnpnMoBaHèé npoiiec BnëiiBy Ha ôaKTopi Ta yMoBii» [3, c. 34].
AâTop nponoHye 6iëbi±i ixinpoKe Bii3HaHeHHn: «ynpaBëiHHn AKicTra npoflyK|iï - |e nëaHoMipHèé, liëecnpnMoBaHèé npoiiec BnniBy Ha ôaKTopi Ta yMoBii, ùo 3a6e3neHye BiiroToBëeHHn KoHKypeHTocnpoMoxHoï npoflyKiiiï».
rioínrra ynpaBëiHHn nêicTra npoflyKiiï 3aBXflè po3rënflaeTb-cn nK HeBifl'eMHèé eneMeHT Bi/ipo6HèHo-rocnoflapcbKoï flinëb-hoctí, a no3iTiBHèé pyx y iboMy HanpnMi cnocTepiraeTbcn y Bi3HaHGHHnx, HaBefleHix y cnoBHiKy GBponeécbKoï opraH¡3a-|iï akoctí (G0FI] i b cTaHflapTax ISO 8402:1994, 9000:2000, fle 3anponoHoBaHo flBa TepMiHii quality management Ta quality control, y3aranbHeíi aBTopoM y Ta6ë. 2.
AHani3yraHi bc¡ HaBefleHi Bii3HaHeHHn, Heo6xiflHo 3BepHy-Ti yâary Ha Taêi MoMeHTi. Ïlo-nepixie, nepeKëafl Ha yêpaïHcbKy MoBy TepMiíiB quality management Ta quality control BiflnoâiflHo nK «MeHeflXMeHT nêocTi» Ta «ynpaBëiHHn nêicTra», Ha Harny flyM-Ky, e HeKopeKTHiM, ocKiëbKii nepeKëafleHi TepMiíi He e tohhimi i flyœe HacTo cnpi/iéMaraTbcn nK ifleHTiHHi. Ïo-flpyre, HaBefle-h¡ ôopMynraâaHHn xapaKTepi3yraTbcn HeBi3HaHeH¡cTra, aflœe b Hix He po3KpiBaeTbcn cyTHicTb Ta cneiiiôiKa noHnTTn noBHicTra.
Ó nornyKy rnnnxiâ BipiixieHHn iboro niiTaHHn MoœHa noroflii-Ticn 3 nornnfloM B.ro. 0rBo3fliía, nKié cTBepflxye, ùo TepMiH quality management paiioHaëbHo nepeKëacTii «3araëbHe Ke-piBHi|TBo nêicTra» (nK b GCfl Ta cTaHflapTax ISO 8402:1994], ùo noBHoi|iHHo Biflo6paxye KepiBHi|TBo Ta ynpaBëiHHn nêicTra.
flnn nepeflaHi 3MicTy KaTeropiï quality control BapTo nepe-KnacTi éoro nK «onepaTiiBHe ynpaBëiHHn nêicTra», ùo Biflnoâiflae Bi3HaHeHHra, nêe HaBefleHe b cTaHflapTi ISO 8402:1994, MeTo-flaM i BiflaM onepaTiBHoro xapaKTepy. ÏponoHyeMo |i noHnTTn 3m¡ctobho po3fliëiTi 3a o3HaêaMè ôyHK|ioHaëbHoro npi3Ha-HeHHn Ta piBHeM BiflnoâiflaëbHix Kep¡BHiK¡B 3a ïxHra peaëi3a|ira.
Ó npoieci ynpaBëiHHn nêicTra B.^. 0rBo3fl¡H nponoHye 3Bep-HyTi yâary Ha Taêi Bi3HaHeHHn [7, c. 79]:
- «3araëbHe Kep¡BHi|TBo nêicTra» (quality management] -flinëbHicTb cepeflHboro Ta HèXHoro Kep¡BHi|TBa npi ynpaB-ëiHHi nêicTra BHacëifloK BiKoHaHHn TaKix ôyHK|ié: nëaHyâaHHn; ynpaBëiHHn nêicTra npi Bipo6Hi|TB¡ npoflyK|iï; KoHTpoëb nêoc-t¡; ¡HÔopMaiiéHe 3a6e3neHeHHn; po3po6êa 3axofl¡B; npiéHnTTn onepaTiBHix pirneHb Ta BnpoBaflœeHHn 3axofl¡B no akoctí;
TafiëMun 2. Xp0H0ë0rin po3BMTKy noHnTTn quality management Ta quality control
Джерело 3míct поняття
quality management quality control
Словник европейской оргаызаци якocтi Основа загальноТ функц^ упpавлiння, що визначае та здiйcнюe пoлiтику в облас^ якocтi Оперативы методи та види дiяльнocтi, що використовуються для задоволення потреб якос^
IS0 8402:1994 Загальне кepiвництвo якicтю / адмУстративне упpавлiння якicтю - це аспекти загальнoï функц^ упpавлiння, яю визначають пoлiтику в oблаcтi якоси цiлi, вiдпoвiдальнicть за виконання та здмснюють ïх за допо-могою заcoбiв планування, контролю, забезпечення та покращення якост в cиcтeмi управлЫня Упpавлiння якicтю - це методи та види дiяльнocтi оперативного характеру, що використовуються для виконання потреб якос^
IS0 9000:2000 Скоординована дiяльнicть для кepiвництва та управлЫня opганiзацieю вiднocнo якocтi Частина менедхменту якocтi, спрямо-вана на забезпечення потреб якос^
Джерело: складено автором на ochobí [6].
132 Формування ринкових вщносин в YKpa'rni № 9 (172)/2015
POЗBИTOK PETOHAËbHOÏ EKOHOMIKИ
- «оперативне управлЫня яюстю» (quality control) - д1яльн1сть вищого кер1вництва piBHiâ шляхом виконання таких функцм, як взаемод1я i3 зовнiшнiм середовищем; прийняття стpатегiчних та важливих поточних piшень; визначення полiтики по якос-тi, оpганiзацiя роботи по якостi; квалiфiкацiя та мотива^я персоналу. Перевагою цих визначень е функцiональне розмеж-ування piвнiв упpавлiння якiстю, а також конкретиза^я змiсту упpавлiнськоï дiяльностi на кожному iз них. Для кращоУ орга-нiзацiï процесу упpавлiння якiстю продукци необхiдно видiлити сукупнiсть потpiбних категорм, що дадуть змогу чiтко усвщом-лювати та деталiзувати процес управлшня. Важливо встанови-ти змiст поняття «оpганiзацiйно-економiчнi засади упpавлiння якiстю продукци», що передбачае наша дисеpтацiйна робота.
Висновки
Дослiдження поняття «упpавлiння яюстю продукци» з по-зици piзних учених дозволило стверджувати, що цей процес вщображае взаемозв'язок уах елементiв, етапiв, факто-piв та умов, що забезпечують управлшня яюстю продукци, а узагальнення piзних точок зору вчених стосовно сутност поняття «управлшня яюстю» та дослщження хронологи розвитку
поняття quality management та quality control дозволило сис-тематизувати ochobhí постулати в рамках управлшня яюстю.
Список використаних джерел
1. Азгальдов Г.Г. Количественная оценка качества продукции -квалиметрия (некоторые актуальные проблемы) / Азгальдов Г.Г. -М.: Издательство «Знание», 1986. - 116 с.
2. Векслер Э.М. Применение методов Тагучи в задачах менеджмента качества - отечественный и зарубежный опыт / Э.М. Векслер // Хлебопекарское и кондитерское Дело. - 2007. - №3. - С. 54-55.
3. Глнев А.В. Основи управлшня яюстю продукци / Глнев А.В. -М.: Р1А «Стандарти i яюсть», 2005. - С. 34.
4. ДСТУ ISO 9000-2001. «Системи управлiння якiстю. Ochobhí положення та словник. Введ. 10.01.2001».
5. ДСТУ ISO 9001 -2001. «Системи управлшня яюстю. Вимоги. Введ. 10.01.2001».
6. бвропейський досвщ управлшня якiстю // Управлшня якiстю. 2008. - №5. - С. 41-44.
7. Огвоздин В.Ю. В дебрях терминологии / В.Ю. Огвоздин // Стандарты и качество. - 2005. - №7. - С. 79.
Н.С. СКОПЕНКО,
д.ем., професор, Нацюнальний университет харчових технологй
Т.М. 1ВАНЮТА,
к.е.н., доцент, Нацональний университет харчових технологий
Визначення фактор1в ризику на етапах вибору цшьового ринку шдприсмствами харчово! промисловост
Проведено анализ факторю ризику п'щприемств харчовоí промисловост в процесс вибору цльового ринку, що забез-печуе можливсть формування структури чинникв ризику та можливих негативних наслщюв íхнього впливу, визначення узагальнених видв ризику, яю е типовими для будь-якого п'щприемства. ¡дентифкацт та визначення основних факторв ризиюв, впровадження ризик-менеждменту е невщ'емною складовою успшно'!' iннова^йно'!' дтльност на п'щприемствi.
Ключов1 слова: ризик, ризик-менеджмент, п>дприемство, iнновацiйна дяльн^сть, харчова промисловсть.
Н.С. СКОПЕНКО,
д.з.н., профессор, Национальный университет пищевых технологий
Т.Н. ИВАНЮТА,
к.з.н., доцент, Национальный университет пищевых технологий
Определение факторов риска на этапах выбора целевого рынка предприятиями пищевой промышленности
Проведен анализ факторов риска предприятий пищевой промышленности в процессе выбора целевого рынка, обеспечивает возможность формирования структуры факторов риска и возможных негативных последствий их воздействия, определение обобщенных видов риска, которые являются типичными для любого предприятия. Идентификация и определение основных факторов рисков, внедрение риск-менеджмента является неотъемлемой составляющей успешной инновационной деятельности на предприятии.
Ключевые слова: риск, риск-менеджмент, предприятие, инновационная деятельность, пищевая промышленность.
N. SKOPENKO,
Dr. Ekonomicheskie Sciences, National University of Food Technologies
T. IVANJUTA,
сandidate of economic sciences, National University of Food Technologies
Identifying risk factors when selecting the target market of the food industry
The analysis of the risk factors of the food industry in the selection of the target market, enables the formation of the structure of risk factors and possible negative consequences of their impact, the definition of generic types of risks that are typical for any company. Identification and definition of the main risk factors, the introduction of risk- management is an integral part of successful innovation in the enterprise.
Key words: risk, risk management, enterprise, innovation, food industry.
© H.C. CKO^HKO, T.M. IBAHЮTA, 2015
Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в yKparni № 9 (172)/2015 1 33
