CC BY
25A Gross Country Comparison // Journal of Business Cycle Measurement and Analysis, Vol. 2004/2. URL: http://dx.doi.org/10.1787/jbcma-v2004-art10-en
7. Коваль Л.А., Романчук С.А. Основш аспекта поведшки споживачiв i чиннишв, що зумовлю-ють вибiр певного типу споживацько! поведiнки // Науковi працi Юровоградського нацiонального те-хнiчного унiверситету. Економiчнi науки. 2010, № 18, с. 117-122.
8. П'ятницький Д.В. Бшарт модел1 поведь нки населения в перюд фшансово! нестабiльностi // Економша i прогнозування. 2014. № 2, с. 137-148
9. Тараненко 1.В., Шевченко В.М., Селез-ньова О.Ю. Динамiка iндексу очiкувань щодо дина-
mîkh безробгття, iндексiв iнфляцiйних та девальва-цiйних оч^вань населения в контекст eKOHOMi4-ного зростання краш // Акaдемiчний огляд, 2018, № 1 (48), с. 54-65. URL:
http://ir.duan.edu.ua/handle/123456789/2619
10. Дементьева И.Н., Шаклеина М.В. Применение индексного метода в исследованиях потребительских настроений населения // Экономические и социальные перемены: факты, тенденции, прогноз. 2019. Т. 12. № 1.С. 153-173.
11. Michigan Index of Consumer Sentiment/ URL: http://www.sca.isr.umich.edu/tables.html (24.04.2020)
FUNCTIONING OF THE FINANCIAL MONITORING SYSTEM IN BANKING INSTITUTIONS
Yurchuk N.
сandidate of Economic Sciences, associate professor of the department of computer science and economic
cybernetics
Vinnytsia National Agrarian University
ФУНКЦ1ОНУВАННЯ СИСТЕМИ Ф1НАНСОВОГО МОН1ТОРИНГУ У БАНК1ВСЬКИХ
УСТАНОВАХ
Юрчук Н.П.
кандидат економ1чних наук, доцент кафедри комп 'ютерних наук та економ1чноЧ к1бернетики
Вгнницький нацюнальний аграрний утверситет
Abstract
Globalization processes in the world are accompanied by the emergence of problems related to the increase in money laundering and terrorist financing. Given the imperfection of Ukraine's national mechanisms for regulating the financial and credit system, this facilitates the movement of "dirty" money across national borders. The most attractive for money laundering is the banking system, as this system is associated with foreign banking and other institutions and allows you to quickly perform a wide range of banking operations and operate with significant amounts of money.
Approaches to the definition of "financial monitoring" are analyzed and it is noted that financial monitoring is a specific form of financial control, which is a systematic implementation of authorized government agencies and persons servicing financial transactions or providing financial services, measures to prevent and combat legalization (laundering) of proceeds from crime and terrorist financing. The subjects of primary financial monitoring are also singled out, the place of financial monitoring in the banking system of Ukraine is outlined, the peculiarities of financial monitoring by domestic banks are considered, the general requirements of the National Bank of Ukraine to banks and certain obligations are highlighted. The most common schemes of money laundering with the participation of banks are indicated, the main problems of the financial monitoring system in banks are identified, proposals and recommendations are given that will help improve the financial monitoring system and support the stable functioning of the banking system.
Анотащя
Глобалiзацiйнi процеси в свт супроводжуються виникненням проблем, яш пов'язаш з збшьшенням операцш по вщмиванню грошей та фшансуванню тероризму. За умов недосконалосп украшських нацю-нальних механiзмiв регулювання фшансово-кредитно1 системи це сприяе перемщенню «брудних» грошей через нацюнальш кордони. Найбшьш привабливою для вщмивання грошей е баншвська система, осшльки ця система пов'язана з шоземними баншвськими та шшими установами i дозволяе швидко виконувати широкий спектр баншвських операцш та оперувати значними сумами грошей.
В Украш на сьогодш склалися об'ективш умови для активного ввдмивання грошових кошпв. Поши-ренню цього явища значною мiрою сприяе закрипсть банкiв, iснування банкiвськоï таемницi, невизначе-нiсть законодавчо1 бази щодо реестрацп та джерел походження первинного кашталу. Банкiвська справа продовжуе залишатися основною ланкою у сферi вiдмивання кошпв пiдприемницьких структур. У цьому зв'язку дослiдження питань функцiонування системи фшансового монiторингу в банках Украши набувае особливого значення.
Проаналiзовано пiдходи до визначення поняття «фiнансовий монiторинг» та зазначено, що фшансо-вий мониторинг - це специфiчна форма фшансового контролю, яка являе собою систематичне здшснення уповноваженими державними органами та особами, що обслуговують фiнансовi операцп чи надають фi-
HaHCOBi послуги, заходiв, спрямованих на запобтання та протидш легатзацп (вщмиванню) доходiв, оде-ржаних злочинним шляхом, та фшансування тероризму. Також видшено суб'екти первинного фiнaнсового монiторингу, окреслено мюце фiнaнсового монiторингу у баншвськш системi Украши, розглянуто особ-ливосп проведення фiнaнсового монiторингу вiтчизняними банками, виокремлено загальш вимоги Наць онального банку Украши до банков та певш 1х зобов'язання, описано фшансовий монiторинг у банку. За-значено нaйпоширенiшi схеми вiдмивaння грошей за участю баншв, визначено основнi проблеми функць онування системи фiнaнсового мониторингу в банках, нaведенi пропозици та рекомендаций як1 сприятимуть удосконаленню системи фшансового монiторингу та пiдтримцi стабшьного функцiонувaння баншвсько! системи.
Keywords: bank, banking system, financial monitoring, fraud, legalization (laundering) of income, financing of terrorism.
Ключовi слова: банк, баншвська система, фшансовий мониторинг, шахрайство, легатзащя (ввдми-вання) доходiв, фшансування тероризму.
Постановка проблеми. Глобалiзацiйнi про-цеси в свiтi супроводжуються виникненням проблем, якi пов'язанi з збшьшенням операцiй по вщ-миванню грошей та фiнансуванню тероризму. За умов недосконалосп украшських нацiональних ме-ханiзмiв регулювання фiнансово-кредитноi системи це сприяе перемiщенню «брудних» грошей через нацюнальш кордони. Найбшьш привабливою для вiдмивання грошей е банкiвська система, осш-льки ця система пов'язана з iноземними баншвсь-кими та iншими установами i дозволяе швидко ви-конувати широкий спектр баншвських операцiй та оперувати значними сумами грошей.
Свгг дiйшов висновку, що боротьба з вщмиван-ням брудних грошей у баншвськш системi еконо-мiки - справа винятковоi ваги. В Укрш'ш на сього-днi склалися об 'ективш умови для активного ввдми-вання грошових коштiв. Поширенню цього явища значною мiрою сприяе закрипсть банкiв, iснування банкiвськоi' таемницi, невизначешсть законодавчоi бази щодо реестрацii та джерел походження первинного кашталу. Банкiвська справа продовжуе за-лишатися основною ланкою у сферi ввдмивання ко-штiв пiдприемницьких структур. У цьому зв'язку дослiдження питань функцюнування системи фь нансового монiторингу в банках Украши набувае особливого значення.
Аналiз останшх дослiджень та публiкацiй. Слiд зазначити, що проблемi органiзацii системи фшансового мониторингу у банках та мiнiмiзацii ризикiв, пов'язаних з вiдмиванням грошей придь лено увагу багатьох вичизняних економiстiв та практикiв. Вагомий внесок у розв'язання ще1" проблеми зробили М. Бормотова [1], О. Куришко [3], Н. Москаленко [4], О. Романченко [5], Д. Шиян [2] та iншi, та шшг Узагальнення та аналiз науково1' ль тератури, нормативних актiв з дослщжувано1' тематики дозволяють зробити висновок про те, що банки зазнають певних труднощiв при реатзацп кон-трольних процедур, спрямованих на зниження ризику легалiзацii доходiв, отриманих злочинним шляхом. Так, з метою запобтання залучення 1'х в ш-дозрiлi схеми банки застосовують певний шструме-нтарiй на рiзних етапах взаемовiдносин з клiентами (як фiзичними, так i юридичними особами), юнуе необхiднiсть подальших дослiджень у зазначеному науковому напряму.
Формулювання цiлей статть Мета досль дження полягае в узагальненш теоретичних аспек-тiв оргашзацп системи фiнaнсового монiторингу та практики реатзацп, а також пошуку напрямшв удо-сконалення системи фiнaнсового мониторингу в банках Украши.
Виклад основного матерiалу дослiдження. Поняття фшансового мониторингу для Украши за-галом е не новим, як i для бaнкiвськоi системи зок-рема. Банки е чи одними з не найбшьших за масштабами операцш суб'ектами фшансового мониторингу. Проте юнуе певна невизначешсть у трактуваннях сутносп специфiчних понять фшансового мониторингу в бaнкiвському секторi Украши.
Одним iз вагомих чинникiв зaпобiгaння та про-тиди легaлiзaцii (вiдмивaння) доходiв, одержаних злочинним шляхом, е дiевa система первинного фь нансового монiторингу. Чинне законодавство, зок-рема Закон Украши «Про запобтання та протидiю легaлiзaцii (вщмиванню) доходiв, одержаних злочинним шляхом, фшансуванню тероризму та фь нансуванню розповсюдження збро1 масового зни-щення» вiд 6 грудня 2019 року № 316-IX у редaкцii ввд 28 квiтня 2020 р. мютить визначення, вiдповiдно до якого первинний фшансовий мониторинг - суку-пшсть зaходiв, якi вживаються суб'ектами первинного фшансового мониторингу i спрямоваш на ви-конання вимог законодавства у сферi зaпобiгaння та протиди [1].
У термiнологiчному знaченнi фшансовий мо-нiторинг або фiнaнсовa розввдка (англ. «financial intelligence») - це поняття схоже з поняттям «фшансовий контроль», а також безпосередньо пов'язане з обов'язковими процедурами внутршнього контролю в частиш проведення фшансових оперaцiй. З урахуванням того, що фшансовий мониторинг е не-вiд'емною складовою бaнкiвськоi дiяльностi, вщпо-вiдно, його об'ектами визнaнi фшансово-економь чнi вiдносини в фiнaнсовому i реальному секторах, внутрiшнi процеси в банках i взаемозв'язки останшх у ринковому середовищi. При цьому, предметом фшансового мониторингу, на думку багатьох вчених, е сукупшсть рiзномaнiтних видiв дiяльно-стi, спрямованих на задоволення потреб клiентiв [2, с. 193-194]. У зв'язку з чим, Нацюнальний банк Украши регулярно тдвищуе вимоги до щентифжацп
банками операцш, що пвдлягають фшансовому мониторингу [3].
Геселева Н.В., Кiрieнко М.О. розумшть пвд фь нансовим монiторингом дiяльнiсть оргaнiзaцiй, що здшснюють операцй' з грошовими коштами або ш-шим майном, по виявленню оперaцiй, що шдляга-ють обов'язковому контролю, i iнших операцш з грошовими коштами або шшим майном, пов'язаних з легaлiзaцieю (вщмиванням) доходiв, отриманих злочинним шляхом, i фшансуванням тероризму [4, с. 180].
Враховуючи вище нaведенi подходи до розу-мiння сутностi поняття «фшансовий мониторинг» будемо використовувати наступне визначення: фь нансовий монiторинг - це специфiчнa форма фшан-сового контролю, яка являе собою систематичне здшснення уповноваженими державними органами та особами, що обслуговують фiнaнсовi оперaцiï чи надають фiнaнсовi послуги, зaходiв, спрямованих на зaпобiгaння та протидiю легaлiзaцiï (вщми-ванню) доходiв, одержаних злочинним шляхом, та фшансування тероризму.
Основш питання здiйснення фiнaнсового мош-торингу в банк1вськ1й системi Украши визнача-ються сукупнiстю нормативно-правових документа основними з яких е:
1) Закон Украши «Про запоб^ання та проти-дш легaлiзaцiï (ввдмиванню) доходiв, одержаних злочинним шляхом, фiнaнсувaнню тероризму та фь нансуванню розповсюдження зброï масового зни-щення» [1];
2) Закон Украши «Про банки i баншвську дь яльшсть» [5];
4) Кодекс Украши про адмшстративш право-порушення [7].
Система фiнaнсового мониторингу складаеться з первинного та державного рiвнiв. До спецiaльно визначених суб'екпв первинного фiнaнсового мо-нiторингу вщносять нaступнi:
- суб'екти пiдприемницькоï дiяльностi, як1 надають посередницьк1 послуги пвд час здiйснення оперaцiй з кушвльпродажу нерухомого майна;
- суб'екти господарювання, як1 здiйснюють торгiвлю за гопвку дорогоцiнними металами i до-рогоцшним кaмiнням та виробами з них;
- суб'екти господарювання, яш проводять лотере1' та aзaртнi iгри, у тому чи^ казино, елект-ронне ^ртуальне) казино;
- нотaрiуси, адвокати, адвокатськ1 бюро та об'еднання, аудитори, аудиторсьш фiрми, суб'екти господарювання, що надають послуги з бухгалтер-ського обл^, суб'екти господарювання, що надають юридичш послуги (крiм осiб, що надають послуги в рамках трудових правовщносин).
Нaцiонaльний банк Украши е одним iз суб'ектiв державного фшансового мониторингу, що здiйснюе державне регулювання i нагляд у сферi за-побiгaння та протидiï легaлiзaцiï (вiдмивaнню) до-ходiв, одержаних злочинним шляхом, або фшансуванню тероризму щодо банков, плапжних оргашза-цш та членiв плaтiжних систем, що е баншвськими установами [8, с. 82]. Схематично фшансовий мош-торинг в баншвськш системi Украши зображено на рис. 1.
Рис. 1. Фтансовий монторинг у банювсъкш cucmeMi Украгни
Джерело: [9]
У Закон Украши «Про запоб^ання та проти-дш легaлiзaцiï (ввдмиванню) доходiв, одержаних злочинним шляхом, фшансуванню тероризму та фь нансуванню розповсюдження збро1' масового зни-щення» передбачено:
- запровадження ризик - орiентовaного шд-ходу у вах процесах суб'ектiв первинного фшансо-вого мониторингу (банки, iншi фiнaнсовi установи, поштовi оператори, нотaрiуси, аудитори, адвокати та iншi визнaченi суб'екти);
- зосередження уваги учасник1в системи фь нансового монiторингу (СПФМ та державних регу-ляторiв) на найвищих ризиках та загрозах;
- запровадження загальноприйнято1' м1жнарод-но1' термiнологiï у сферi нaцiонaльного законодав-ства;
- зменшення з 17 до 4 порогових операцш у пе-рел^, обов'язкових для звiтувaння, що дозволить максимально автоматизувати процеси. Мова йде
про так1 операци: операци полггачних дiячiв, пере-кази за кордон, операци з гопвкою, операцii, де уча-сник/банк iз краши, що не виконуе рекомендацii FATF;
- збшьшення порогово1' суми фiнансових опе-рацiй, про як1 суб'екти первинного фшансового мо-нiторингу зобов'язанi поввдомляти Держфшмош-торинг, а саме залишаеться обов'язок повщомляти про фiнансовi операци на суму бшьше 400 тис. грн;
- перехiд до кейсового звиування про пiдозрiлi операцii сво!х клiентiв;
- можливiсть запровадження механiзмiв диста-нцiйноi верифiкацii клiента;
- удосконалення процедури розкриття кшце-вих бенефщарних власник1в.
- запровадження справедливо!' системи пока-рань за порушення законодавства у сферi фшмот-торингу.
Основним документом, який визначае функцп фiнансового монiторингу в банку, е Положення про здшснення банками фшансового мониторингу [10], яке безпосередньо пов'язане iз Законом Украши «Про запобтання та протидiю легалiзацii (вщми-ванню) доходiв, одержаних злочинним шляхом, фь нансуванню тероризму та фiнансуванню розповсю-дження збро1' масового знищення» [1].
Банки застосовують вимоги закону [1]:
- для нових ктенпв - iз дати набрання чинно-сп законом (iз 28 квiтня 2020 р.);
- для юнуючих ктенпв - пiд час планово!' пе-ревiрки !х даних (процедура KYC - "Знай свого кль ента").
Головна перевага закону Украши № 361-К [1] - дистанцiйна вдентифшащя та верифiкацiя клiента. Вiдтепер для вщкриття рахунку в новому банку вь зит до вiддiлення або особиста зус^ч iз представ-ником банку непотрiбна.
НБУ затвердив повноцшш та спрощенi моделi (у разi дотримання лiмiтiв) дистанцiйноi' щентифь кацп.
Повноцiннi моделi: BankID НБУ, квалiфiкова-ний електронний пвдпис (КЕП), ввдеотранслящя.
Спрощенi моделi: BankID НБУ; КЕП; плапж iз власного рахунку на окремий рахунок банку; зчи-тування даних iз чипа бiометричного документа (закордонного паспорта чи паспорта у формат ГО-картки); верифiкацiя даних iз бюро кредитних юто-рш.
Фактично працiвник банку може за допомогою вщеозв'язку поспiлкуватися з ктентом та перевi-рити в нього документи:
- для паспорпв нового зразка (бiометричний паспорт або ГО-картка) - банк дистанцiйно зчитува-тиме данi з чипу та перевiрятиме вiдповiднiсть об-личчя. 1нший спосiб - вiзуальна оцiнка документа, захисних елементiв та логiчна перевiрка даних;
- для паспортiв старого зразка - банк вiзуально ощнюватиме документ, перевiрятиме вiдповiднiсть обличчя та проводитиме додаткову перевiрку за допомогою: ВапкГО НБУ; КЕП; додаткових докумен-тiв; звiрка даних iз iнформацiею з бюро кредитних юторш.
Банки пiд час iдентифiкацii' та верифшацп юридичних осiб повиннi розумгга, хто е к1нцевим бенефiцiарним власником тдприемства. Ранiше банки для цього використовували переважно тiльки шформацш з Сдиного реестру юридичних оаб, фi-зичних осiб - пвдприемщв та громадських форму-вань. Ввдтепер банки повиннi використовувати iн-формацш не тiльки з цього реестру, а й з шших джерел.
Щд час обслуговування PEPs iз категорп нацi-ональних публiчних дiячiв необхщно застосувати ризик-орiентований пiдхiд. Водночас пвд час обслуговування осiб iз цiеi категорii' не обов'язково вщ-носити до високо! категорii ризику. Все залежить в1д посади особи, розмiру та виду банк1вських пос-луг та продуктiв, як1 вони отримують. Наприклад, пiд час обслуговування PEPs у межах зарплатного проекту ввд банку не вимагаеться класифшувати клiента як високоризикового. Проте банки обов'язково мають в1дносити PEPs iз категорii' iноземних та мiжнародних публiчних дiячiв до категорii' висо-коризикових, як i ранiше.
Для шоземних фiнустанов п1д час встанов-лення кореспондентських вiдносин з украшськими банками в Украi'нi визначено таш ж вимоги, як i мiжнародними фiнустановами до укра1нських банков. Вщтепер цей перелiк заходiв деталiзовано, а ук-ра1нськ1 стандарти ввдповщають мiжнародним ви-могам.
У Положеннi [10] Нацюнальний банк Укра1'ни надав деталiзований опис технiчних налаштувань пiд час проведення грошових переказiв. Йдеться виключно про технологiчнi процедури та застосу-вання ризик-орiентованого подходу п1д час мониторингу переказiв коштiв.
Нацюнальний банк Украши запровадив мiжна-родну практику iнформування про порушення фш-монiторингу. Банки мають створити аношмш ка-нали iнформування про порушення. Щею процедурою може скористатися будь-який працiвник, який виявив порушення, i мае пов1домити вiдповiдаль-ного пращвника банку за фiнмонiторинг або керiв-ника банку про нього. Таку процедуру запровадить i Нацюнальний банк. Цим каналом можуть скористатися не тшьки працiвники банков, а й третi особи [10].
Опираючись на матерiали НБУ та [10], можна навести певну класифшацш клiентiв банков (табл. 1).
Таблиця 1
Класифшащя ктентш баншв у межах заходiв i3 фшансового мониторингу
Тип ктента Географ1я - клiент iз краши Товар, послуга
Терорист 1ран та КНДР Велик! мiжнароднi пе-рекази
Публiчний дiяч (шоземний, нацiональний, мiжиародний), близью 1й особи, пов'язаш особи, бенефщар Стратегiчнi недолiки у про-тидп вiдмиваиню коштiв та фшансуванню тероризм
Складна структура власносп
Неприбуткова устаиова Офшор Дистанцшш послуги
1ноземна фшустаиова Бойовi ди
Виробляе зброю Iнтелектуальнi послуги
Випускае акци на пред'явника Санкци з боку ООН
Шдозра на фiктивнiсть
Джерело: [11, с. 119]
Але, незалежно вiд сукупностi критерпв, е кль енти, як1 завжди матимуть високий рiвень ризику (з урахуванням вимог законодавства Украши):
- юридичш особи, що мають адресу реестра-ци у офшорнiй зонц
- публiчнi дiячi та пов'язаш з ними особи;
- трасти, фонди, що юнують на пожертви, сощальт доброчиннi оргашзацп та оргашзацп, що не мають на меп отримання прибутку, в т.ч. благо-дiйнi;
- краши високого рiвня для кредитних шсти-тутiв та фшансових органiзацiй;
- клiенти, яш включенi до перелiку осiб, пов'язаних iз здiйсненням терористично! дiяльно-сп або стосовно яких застосованi мiжнароднi саик-
цИ;
- клiенти з кра!н, що включенi до будь-якого списку: Список £С по санкщях, Список ООН по санкщях, Список офшорних зон, Список OFAC, та у яких не застосовуються/ застосовуються недостат-ньою мiрою рекомендаци FATF та iнших м1жиаро-дних оргашзацш, що здiйснюють дiяльнiсть у сферi запобiгання легалiзацil кримiнальних доходiв/фi-нансуванню тероризму;
- клiенти, мюцем проживания (перебування, реестрацп) якого е держава, у якш не застосовуються або застосовуються недостатньою мiрою рекомендаци Групи з розробки фiнаисових заходiв боротьби з вщмиваииям грошей (FATF) та iнших мiжнародних органiзацiй, що здiйснюють дiяль-шсть у сферi запобiгания легалiзацil кримшальних доходiв/фiнансуваиню тероризму;
- банки-нерезиденти (о^м банков, як1 заре-естроваиi в державах - членах £С, державах - членах Групи з розробки фшансових заходiв боротьби з вщмиванням грошей (FATF), з якими установлю-ються кореспондентсьш вщносини [4, с. 183].
З урахуванням вимог Наказу ДСФМУ ощню-вання ризику за типом мента здшснюеться за кри-терiями наведеними нижче.
Високий рiвень (3 бали) за даною категорiею критерпв присвоюеться, якщо мент: е виробни-ком, посередником та/або продавцем збро1; е суб'ектом господарювання, що проводить лотере1 та азартш iгри, у тому числi казино, електронне (вь ртуальне) казино; надае неправдивi iдентифiкацiйнi даиi; надае послуги з обм^ валют та/або переказу
грошових коштiв (крiм банк1вських установ); мае структуру, яка ускладнюе процес вдентифшацд справжнього власника чи вигодо-одержувача; е ак-цiонерним товариством, яке здшснило випуск акцiй на пред'явника;
Середнiй рiвень (2 бали) за даною категорiею критерпв присвоюеться, якщо мент: е шоземним пiдприемством, контроль та керiвництво яким здш-снюеться за довiренiстю; е пщприемством, про яке з надшних джерел вщомо, що воно не знаходиться за мюцем державно! реестрацп, не надае передба-чену законодавством звiтнiсть та варпсть його чис-тих активiв е меншою вiд статутного кашталу.
Низький рiвень (1 бал) за даною категорiею критерпв присвоюеться, якщо ктент: е фiнансовою установою; не вщноситься до жодного з вище пере-рахованих типiв [12].
Високий рiвень (3 бали) за даною категорiею критерпв присвоюеться наступним видам послуг, якими користуються клiенти: транзакци до офшор-них зон.
Середнiй рiвень (2 бали) за даною категорiею критерпв присвоюеться наступним видам послуг, якими користуються ктенти: значш операцп з готь вковими коштами (крiм шкасацп).
Низький рiвень (1 бал) за даною категорiею критерпв присвоюеться наступним видам послуг, якими користуються менти: документарний 6!з-нес; торгове фшансування; значш операцп з гопв-ковими коштами (шкасащя); iншi послуги, як не належать до жодного з вище перерахованого виду [12].
На сьогоднiшнiй день, зпдно зi звiтом Report to the Nations за 2019 рш, питому частку у тiньовiй економщ становлять шахрайськ1 схеми з виве-дення коштiв через банк1вський сектор, фшансування терористичних органiзацiй та виведення ко-штiв закордон в офшори. Банки - найголовнiшi фь нансовi посередники Украши, в яких зосереджено близько 90% активiв краши, саме тому схеми, в яш задiянi банки з метою вiдмиваиия або виведення ко-штiв е досить поширеними серед злочинцiв та становлять загрозу нацiональнiй безпещ. Згiдно зi ста-тистичними даними, якi висвiтлюються Держфш-монiторингом, близько 99% вах повiдомлень, про шдозрш фiнаисовi операцп надходять саме вщ ба-нк1в (рис. 2).
Рис. 2. Частка повiдомлень про фiнансовi операцИ вiд банюв та небанювськихустанов у загальтй кшь-
костi поданих повiдомлень ДСФМУ Джерело: розраховано автором на основi [12]
Таким чином, У 2019 рощ кшьшсть поввдом-лень про фiнансовi операци, що були отримаш та взяп на облж Держфшмонггорингом вщ баншвсь-ких установ становила 11327040 повщомлень, тодi як вiд небанювських установ взято на облш 110334 повщомлень, у тому числi 110095 подано у елект-ронному виглад та 239 у паперовому виглядг
У перiод шдвищення рiвня загально! комп'ютеризацп i розвитку нових технологш зло-чиннi органiзацii та терористичш угрупування часто намагаються використовувати найновiтнiшi знання, шновацп у свош дiяльностi, як1 можуть бути пов'язаш з вiдмиванням коштiв i фшансуван-ням тероризму. Варто зробити акцент на тому, що щ технологи застосовуються для грошових перека-зiв, зазначена сфера привертае все бшьшу увагу злочинцiв. Шахрайство з платжними картками, не-санкцiоноване списання кошпв iз банк1вських ра-хунк1в, розповсюдження комп'ютерних вiрусiв, втручання в роботу штернет^руав. Найбiльш ва-жливим для банив з позици мiнiмiзацii ризику вщ-мивання коштiв е щентифжащя коштiв, як1 легаль зуються на стадп 1'х початкового розмiщення. На етат розмiщення злочинцi та шахра! надають перевагу тим способам, яш забезпечують анонiмнiсть джерела походження коштiв.
Найбiльша питома вага кшькосл злочинiв на ринку банк1вських послуг Украши пов'язана з кре-дитуванням, незаконним зняттям грошових коштiв iз рахунк1в, привласненням депозитiв, манiпуляцi-ями з первинними документами, що призводить до викривлення фшансово! звiтностi. Варто зазначити, що вагома кiлькiсть дрiбних банков збанкрутувала саме через засновникiв [13, с. 51-52].
Таким чином можна сказати, що важливим елементом системи протиди легалiзацii незаконних доходiв в державi е баншвська система. В сучасних умовах баншвська система працюе не дуже ефекти-вно, що пов'язане з вщсутшстю зв'язку мiж окре-мими елементами законодавства i системи протиди
легалiзацii незаконних доходiв.
Багато впчизняних науковцiв стверджують, що чинна система фшансового монiторингу в Укра-1'ш ще не досить розвинена, адже 1нститут боротьби з легалiзацiею незаконно отриманих грошей в Ук-ра!ш ще молодий: немае широко!' вичизняно!' практики щодо виявлення i розслiдування таких злочи-нiв та прагнення до вiдповiдальностi за 1'х скоення; ввдсутня ефективна стабiльна система тдготовки спецiалiстiв, як1 володiють технолопями розслвду-вання злочинiв, пов'язаних з легатзащею (ввдми-ванням) незаконних доходiв, включаючи навички пошуку та вдентифшацп грошей, розмiщених в оф-шорних зонах; бракуе вiдкритоi' i доступно!' статистики злочишв з ввдмивання грошей, без чого дуже важко виробити адекватнi заходи реагування (юну-юча офiцiйна статистика вiдображае лише верхiвку айсбергу або те, що шяк не можна приховати). Все це дае тдстави для вдосконалення органiзацii' системи фiнансового мониторингу, пiдвищення и ефе-ктивностi [14, с. 150].
Ввдповщно до статл 7 закону Укра!ни № 361-IX [1] визначено, що суб'ект первинного фшансового мониторингу зобов'язаний у свош дiяльностi застосовувати ризик-орiентований пiдхiд, врахову-ючи вiдповiднi критерп ризику, зокрема, пов'язанi з його ментами, географiчним розташуванням держави реестраци клiента або установи, через яку вш здiйснюе передачу (отримання) активiв, видом товарiв та послуг, що ктент отримуе ввд суб'екта первинного фшансового мониторингу, способом надання (отримання) послуг. Ризик-орiентований пiдхiд мае бути пропорцшний характеру та масштабу дiяльностi суб'екта первинного фiнансового мониторингу.
Банкiвськi установи, як суб'екти первинного фшансового мониторингу зобов'язанi здiйснювати оцшку/переоцшку ризик1в, документувати !х ре-зультати, а також шдтримувати в актуальному сташ iнформацiю щодо оцiнки ризишв, притаманних
його дiяльностi (ризик-профшь суб'екта первин-ного фшансового монiторингу), та ризику сво!х кль ентiв таким чином, щоб бути здатним продемон-струвати свое розумiния ризик1в, що становлять для нього так1 клiенти (ризик-профшь кшентш) [1].
На нашу думку, саме баикiвськi установи по-винш придiлити значну увагу формуваиню дiево! системи внутрiшнього фiнансового монiторингу. Згвдно Положения про здiйснення банками фшансового мониторингу № 65, пвдроздш внутрiшнього аудиту баику на шдстаы ризик-орiентованого шд-ходу органiзовуе та проводить вщповвдно до статтi 8 закону Укра!ни [1] внутрiшнi перевiрки щодо до-тримання банком вимог законодавства Укра!ни у сферi запобпання та протидп легалiзацi! (ввдми-ванню) доходiв, одержаиих злочинним шляхом, фь наисуванню тероризму та фiнаисуваиню розповсю-дження збро! масового знищення (ПВК/ФТ) (у тому числi щодо достатносп вжитих банком заходiв для забезпечення функщонування належно! системи управлiння ризиками легалiзацi! (вiдмивання) дохо-дiв, одержаних злочинним шляхом, фшансування тероризму та/або фiнаисування розповсюдження збро! масового знищення (ВК/ФТ)).
Пiдроздiл внутрiшнього аудиту банку шд час проведения внутрiшнiх перевiрок мае обов'язково проаиалiзувати питания достатносп та ефективно-стi запроваджено! в баику системи автоматизацп для виконання банком обов'язк1в суб'екта первин-ного фшансового мониторингу.
Пiдроздiл внутрiшнього аудиту банку за результатами проведених ним внутршшх перевiрок готуе звтги, висновки та пропозици та здшснюе контроль за усуненням виявлених порушень.
Банк1вська установа зобов'язана скласти план заходiв щодо усунення виявлених порушень законодавства Украши та/або недолшв у сферi ПВК/ФТ з метою мiнiмiзацi! ризик1в ВК/ФТ та недопущения порушень у майбутньому не шзшше 15 робочих дшв з дати затвердження радою банку/ке-рiвником фш! iноземного банку аудиторського звггу.
Банк зобов'язаний подати електронну версш аудиторських звiтiв, висновк1в та пропозицш iз су-провiдним листом, пвдписаним квалiфiковаиим еле-ктронним щдписом голови правлiння банку/керiв-ника фш! iноземного баику, до ДФМ не шзшше двадцятого робочого дня з дня !х затвердження iз забезпеченням гарантовано! !х доставки та конфвде-нцiйностi [10].
Полiтика баик1вських установ «знай свого кль ента» та щентифшащя клiента як метод мiнiмiзацi! ризику використання фшансово! установи для «вщ-мивання» коштiв, посiдае центральне мiсце в орга-шзаци заходiв фiнансового монiторингу у банку як суб'екп первинного фiнансового монiторингу.
Фiнансовi установи повиннi мати вiдомостi про кожиого зi сво!х клiентiв, а саме - мюце !х проживания, професшну дiяльнiсть, джерела похо-дження коштiв, мету ввдкриття рахунку i т.д. Це до-поможе !м своечасно виявити можливi ознаки ввд-мивания доходiв, отриманих злочинним шляхом.
Основними принципами розробки политики
«знай свого кл1ента» (KYC - «know your customer») е Стандарта Базельського комитету банк1вського нагляду. Вони мютять рекомендацп щодо прове-дення щентифшаци клiентiв, ввдмови ввд практики ведения аношмних рахунк1в та спонукають банки до спiвпрацi !з правоохоронними органами. У стандартах також йде мова про необхiднiсть ретельно стежити за рахунками пвдвищенного ризику та банками, як! намагаються привабити клiентiв !з великим власним капталом [15]. Декларащя про запобь гаиия злочинного використания баншвсько! системи з метою ввдмивання кошпв, прийията Базельським комитетом у груди! 1988 р., вперше встановила м1жнародш стаидарти протидп ввдми-ваиню кошпв для фшансово! системи.
Важливою складово! ефективно! роботи !з запобпання легал1зацп (ввдмиванню) доход!в, отриманих злочинним шляхом е постшний мониторинг рахуншв та операцш Банк повинен поставити за мету зрозумгги характер д!яльносп свого ктента та природу отримання грошових надходжень на його рахунки. Виходячи з цього банку не слад спрощу-вати процедуру вдентифшацп при переведенш ра-хунка з шшо! банк1всько1 установи, яка дотриму-еться полггики «знай свого кл!ента» не зрозум!вши причин проведения тако! операци, оскшьки юнуе ймов!ршсть того, що попереднш баик ввдмовив у обслуговуванш ктента в зв'язку з неможливютю перев!рки даиих, що використовуються для щенти-фшацп кл!ента [14, с. 150].
Не менш важливим аспектом ефективно! роботи внутрiшньобаикiвсько! системи запобпання легал!зацп кримшальних доход!в, або фшансу-ваиню тероризму е наявшсть поточних програм на-вчаиня для сво!х пращвнишв, щоб баишвський персонал був адекватно навчений процедурам KYC. Графш навчаиия та змют навчальних програм для пращвнишв р!зних сектор!в мае бути адаптований банком вщповщно до сво!х потреб. Вимоги до навчаиия мають бути р!зними для нових пращвнишв; для пращвнишв, що обслуговують ктенлв («фронт-офю»); пращвнишв, ввдповщальних за до-тримання норм i положень, чи пращвнишв, як обслуговують нових ктенпв. Персонал «фронт-офюу», який безпосередньо працюе з громадсьш-стю, мае бути навчений перев!рщ щентичносп нових кшенпв, виявленню належно! обачносп в обро-бщ рахуншв ктенпв на поточнш основ! i виявленню схем шдозршо! д!яльносп. Регулярне навчания мае постшно повторюватися для нагаду-ваиня пращвникам про !х обов'язки та шформу-ваиня про нов! розробки. Важливо, щоб ус! вщповь дш пращвники усвщомили постшну потребу в по-лггищ KYC та !! впровадженш Культура обслуговування в банках, що сприяе такому розу-мшню, е основною запорукою !! усшшного вико-нання.
Основною проблемою на р!вш конкретного банку, яка зменшуе ефектившсть фшансового монгто-рингу, зазвичай е неналежне виконання встановле-них на законодавчому р!вш вимог до баншв, як до суб'екпв первинного фшансового мониторингу. У результат! такого «халатного» ввдношения, банк
опиняеться втягнутим в рiзноманiтнi схеми з вщми-вання коштiв, ставить шд загрозу безпеку вае1' бан-швсько! системи краши та ризикуе втратити лщен-зiю.
Так, НБУ у квита 2018 року оприлюднив пере-л1к найпоширенiших схем вгдмивання грошей за участю банков. Одна з таких операцш - це виве-дення капiталу закордон. ЗмГст дано! схеми полягае у тому, що компанiя, яка продае товар на експорт закордоннш компанii, пгдписуе контракт на оплату у доларах. Згодом, одна зi сторiн змiнюе умови контракту на шшу валюту (наприклад польський зо-лотий) та прописуе в контрактi курс в 10 разiв мен-ший за ринковий. Таким чином, сума недоотрима-но! виручки виводиться закордон.
1нша не менш популярна схема з вщмивання кошпв - корупцiйна. У данш схемi головним дГя-чом е державне пiдприемство, яке проводить тендер на закушвлю матерiалiв або обладнання, та компанп, як1 приймають участь в тендерi - фГгура-нти кримiнальних справ. За результатами тендеру, державне тдприемство переводить частину коштiв на рахунок одного з тдприемств, що приймало участь у тендер^ а iншу частину - переводить у гопв-кову форму як фшансову допомогу чи позику.
Поширеними також е i схеми iз залученням фь зичних осiб. Одна з таких схем, висвилена НБУ, на-зиваеться «отримання готГвки». 1! суть полягае у тому, що певна шльшсть компанш оплачувала збiр вторинно! сировини. Загалом вони нiбито купили сировини вагою 612 тис. тон. Юльшсть оаб, що нiби здавала цю сировину була обмежена та серед таких оаб були навиъ публiчнi дiячi. Пiдозрiлiсть також була у тому, що для перевезення такого об-сягу сировини щодня, знадобилось би 284 КА-МАЗи. Таким чином, даш фiзичнi особи та публiчнi дiячi «вщмивали» кошти, яш вони отримали неле-гальним шляхом [16].
Величезну загрозу для баншвського сектору становлять також шахрайськi операцп всерединi банку, в як1 залучаються працiвники, адже так1 схеми виявити набагато складнiше, шж зовнiшнi. Одшею з найпоширенiших схем виведення кошпв з баншвсько! системи - е використання пгдставних компанiй власником банку. За тако! схеми може бути створена необмежена шльшсть пГдставних компанш, на як видаються кредити та яш, звiсно, не повертають. Компани рееструються на пгдстав-них оаб, тому на практищ довести, що власник або керiвник банку е шнцевим бенефiцiаром, майже не-можливо.
Також досить поширеним методом виведення коштiв через банки е тдроблення документiв на ва-ртiсть застави або про и надання та пгдробка рь шення компанii про отримання кредиту. Фальшивi документи дають можливiсть засновникам надалi визнати цей документ недшсним i не виплачувати кредит. У подiбних схемах зi сторони банку зазви-чай задiянi кредитнi менеджери i фахiвцi з оцшки заставного майна [17].
Дана шформащя висвiтлювались НБУ з метою попередження повторення схем з вгдмивання кош-
тiв через банк1вську систему та пгдвищення пиль-ностi банков до подiбних операцiй. Проте, статисти-чнi данi за останнi два роки показують, що банки продовжують порушувати законодавство у сферi фшансового монiторингу та сплачують штрафи за фшансування нелегальних схем.
Оприлюдненi Нацюнальним банком Украши на офiцiйному сайп заходи впливу, щодо банков, яш порушували законодавство у сферi фшансового мониторингу дозволили виокремити основнi пору-шення, як1 були зафiксованi у баншвському секторi протягом 2018-2019 рошв [18, с. 62].
Щодо проблем на рiвнi державного фiнансо-вого мониторингу, то найбiльшою е недосконала за-конодавча база. Наприклад, у законодавствi не прописана мшмальна сума коштiв, вiдмивання яко! вважаеться злочином, що дозволяе злочинцям уни-кати кримшально! вiдповiдальностi. Прописана лише мшмальна сума, яку банки зобов'язанi пере-вiряти i це знiмае з них ввдповщальшсть про повi-домлення до Держфiнмонiторингу про пiдозрiлiсть операцш на суму менше 150 тис. грн.
Також, варто зауважити, що проблемою зага-льнодержавного рiвня е те, що створений реестр бе-нефщарних власник1в, який мав би забезпечувати зменшення рiвня корупцii в Укрш'ш та запобiгати легалiзацii доходiв, отриманих злочинним шляхом, в бiльшостi випадшв в1дображае не реальних, а но-мiнальних власник1в [18, с. 62-63].
Система фшансового мониторингу Укра!ни -це структура, яка мае гнучко реагувати на виклики та загрози, як1 виникають у реальному чаа. Врахо-вуючи ва зазначенi порушення банков, недоскона-лють законодавчо! бази та iншi проблемш моменти, зазначенi вище, з метою детшзацп банк1вського сектору, в Укрш'ш доцiльно запровадити наступнi заходи:
1) щдвищувати обiзнанiсть банк1вських пра-цiвникiв у сферi фiнансового монгторингу шляхом проведення лекцiй, навчальних треншпв та спецiа-льних тестувань;
2) забезпечити падготовку висококвшлГфГко-ваних пршцГвник1в у сферi запобiгання та протидй' легалiзацii (вщмиванню) доходГв, одержаних злочинним шляхом, фшансуванню тероризму та фГ-нансуванню розповсюдження збро! масового зни-щення шляхом створення вузькоспецГалГзованого державного навчального закладу;
3) посили контроль за банк1вською дГяльнГ-стю у сферГ фГнансового монГторингу шляхом час-тГшого проведення внутрГшнього та зовшшнього аудити без попередження та збшьшення штрафГв за порушення законодавства у сферГ фГнансового монГторингу;
4) виправити основнГ недолГки законодавства у сферГ фГнансового монГторингу та прописати ме-ханГзм розкриття реальних бенефщарних власни-к1в вже Гснуючих компанГй;
5) пгдвищити обГзнанГсть населення шляхом доступностГ до Гнформацй' та забезпечення и прозо-ростГ у сферГ фГнансового монГторингу;
6) мшГмГзувати сфери використання готГвко-вих коштГв та забезпечити перехгд на безготГвковГ
розрахунки;
7) пгдвищити ефектившсть регулювання та нагляду за баншвською системою Украши Держфь нмонiторингом шляхом запровадження чГтких вимог до банков у план перевiрки клiентiв та пгдтвер-дження 1'х дiловоï репутацй' та доходiв.
Висновки. Таким чином, фшансовий монГто-ринг е досить дiевим iнструментом боротьби з такою проблемою як тшьова економiкa, але за умови, що вш буде належним чином застосовуватись банками та шшими суб'ектами фiнaнсового мониторингу. Детiнiзaцiя банк1вського сектору може допо-могти Укрaïнi вийти на новий етап розвитку, адже згвдно з дослгдженнями, саме банки використову-ються у бiльшостi нелегальних схемах з «ввдмивання» грошей та виведення катталу закордон.
Завдання фшансового мониторингу в банку -своечасно виявляти, рееструвати та надавати таю ввдомосп до уповноважених оргaнiв - Державно1' служби фiнaнсового монiторингу та Нацюнального банку Украши. Тiльки злагоджена робота усiх гiлок фiнaнсового мониторингу буде сприяти держaвi у боротьбi з легaлiзaцiею (вiдмивaнням) доходГв, оде-ржаних злочинним шляхом, фiнaнсувaнням тероризму та фшансуванням розповсюдження збро1' масового знищення. Для виконання завдань фiнaнсового монГторингу банкам необхвдна база даних, в якГй буде наявна вся шформацш та юторГя змГн щодо належностГ особи до публГчно1' особи, близько1' або пов'язано1' Гз публГчною особою, створена на державному рГвш.
На сьогодш, варто зосередити увагу на усу-неннГ таких недолЫв, як недосконалють законода-вчо1' бази, брак висококвалГфГкованих працГвникГв у сферГ фГнансового монГторингу та формуванш чГт-ких вимог до банив як до суб'екпв первинного фГнансового монГторингу.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Про запобГгання та протидш легалГзацп (вГдмиванню) доходГв, одержаних злочинним шляхом, фшансуванню тероризму та фшансуванню розповсюдження збро1' масового знищення: Закон Украши ввд 6 грудня 2019 року № 361-IX у редакци вГд 28.04.2020 р., № 524-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/361 -20.
2. Телестакова А. А., МГрзоян Р. А. ЗмГст та значення фГнансового монГторингу за дГяльшстю установ баншвсько1' системи Украши. Журнал схвд-ноевропейського права. 2019. № 69. С. 192-199.
3. Бредуляк К. ФГнансовий мониторинг. Ри-зики для банку. Юрист i Закон. №13. 2018. URL: https://evris.law/uk/stattja-finansovij -monitoring-riziki-dlj a-banku/.
4. Геселева Н. В., ЮрГенко М. О. ФГнансовий мониторинг та ощнювання ризишв в сферГ баншвсь-ких послуг. ВГсник Кшвського нацГонального уш-верситету технологГй та дизайну. 2014. № 2. С. 180-
186.
5. Про банки i баншвську дГяльшсть: Закон Украши ввд 7 грудня 2000 року № 2121-III. URL: http://zakon1. rada. gov.ua/laws/show/2121-14 12.
6. Кримшальний кодекс Украши: ввд 5 квиня 2001 року № 2341-III: URL: https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/2341-14.
7. Кодекс Украши про адмшГстративш право-порушення вГд 7 грудня 1984 року № 8073-X. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 14.
8. Тищенко В. В. ФГнансовий мониторинг як елемент системи економГчно1' безпеки банку. ВГсник Схвдноукрашського нацГонального ушверси-тету ГменГ Володимира Даля. 2016. № 3. С. 81-86.
9. Офщшний сайт НацГонального банку Украши. 2020. URL: https://bank.gov.ua.
10. Положення про здшснення банками фГнансового монГторингу: Постанова Правлшня НацГонального банку Украши ввд 19.05.2020 р. № 65. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0065500-20.
11. Пестовська З. С., Гудзь Н.1. Сучасн аспекта оргашзацп банками фГнансового монГторингу. Проблеми системного пвдходу в економщг 2017. Вип. 6(2). С. 118-124.
12. Офщшний сайт Державно1' служби фГнансового монГторину Украши. URL: http://www.sdfm.gov.ua/.
13. КолодГзев О. М. Шляхи удосконалення оргашзацп системи фГнансового монГторингу в умо-вах геополГтичних виклишв сучасносл. УправлГння розвитком. 2018. № 2. С. 48-54.
14. КаднГчанська В. М., УткГна О. В. ТеорГя та практика функщонування системи фГнансового монГторингу в банках Украши. Молодий вчений. 2014. № 12(2). С. 149-152.
15. Документа Базельського комГтету з баншв-ського нагляду. URL: http://www.sdfm.gov.ua/articles.php?cat_id=53 5&art_id=587&lang=uk.
16. Пальчевський I. Нацбанк розкрив 7 основ-них схем вгдмивання грошей банками. Financial club. 2018. URL: https://finclub.net/ua/analytics/natsbank-rozkryv-7-osnovnykh-skhem-vidmyvannia-hroshei-bankamy.html.
17. Макаренко О. Спритшсть рук: топ-схеми шахрайства в банках. Прес-центр KPMG в Украшг 2018. URL: https://home.kpmg/ua/uk/home/media/press-releases/2018/10/srytnist-ryk-top-skhemy-shahraystva-vbankah.html.
18. Бухпарова А. Г., Тетерева О. Ю. ФГнансовий мониторинг як шструмент детшГзацп баншвсь-ко1' системи. ВГсник Сумського державного ушвер-ситету. СерГя : ЕкономГка. 2019. № 3. С. 59-65.
