CC BY
1ФУНКЩОНАЛЬНИЙ СТАН ГУМОРАЛЬНО1 ЛАНКИ 1МУН1ТЕТУ ПРИ ТРАВМАТИЧН1Й ХВОРОБ1 У ПАД1еНТ1В З П1ДВИЩЕНИМ 1НДЕКСОМ МАСИ Т1ЛА
к. мед. н. Кучерявченко В. В., проф., д. мед. н. Волкова Ю. В., к. мед. н. Шарлай К. Ю.
Украгна, Харюв, Хартвський нац^ональний медичний университет
кафедра медицини нев1дкладних стамв, анестезюлогг! та интенсивно! терат!
DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ws/30042019/6473
ABSTRACT
The aim of our work was to analyze the functional state of the humoral immunity in traumatic disease in patients with an increased body mass index (IBMI). Using the systemic multivariate analysis, the integral indices of the B-system of immunogenesis were determined on the basis of a dynamic study of 1344 complex immunograms in 224 patients with IBMI with polytrauma with different starting figures for BMI in the period 1 day to 1 year from the moment of injury. Patients were divided into 3 groups depending on the starting BMI figures. It was revealed that changes in humoral processes in traumatic disease in patients with IBMI persist for a long time; the degree of damage to the B-system and the orientation of the reactions in the examined patients are of a similar nature; the manifestations and adequacy of the compensation processes and the severity of the acquired pathology of this subsystem depend on the patient's BMI, since the initial integral indicators in the comparison groups did not differ much.
Citation: Кучерявченко В. В., Волкова Ю. В., Шарлай К. Ю. (2019) Funktsionalnyi Stan Humoralnoi Lanky Imunitetu pry Travmatychnii Khvorobi u Patsiientiv z Pidvyshchenym Indeksom Masy Tila. World Science. 4(44), Vol.2. doi: 10.31435/rsglobal_ws/30042019/6473
Copyright: © 2019 Кучерявченко В. В., Волкова Ю. В., Шарлай К. Ю. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
Актуальшсть. Важливим резервом, що забезпечуе процеси адаптацп в системi iмунорегуляцi! е можливють рiзних И тдсистем до перерозподшу структурно-функцюнальних зв'язюв мiж ними [1, 2, 3].
Сама полггравма виступае потужною антигенною атакою, що активуе вс ланки перетворення шформацп: ланка сприяття (Т- i В^мфоцити, фагоцити) - ланка регуляци (Т-хелпери, Т-супресори). Вмикаеться iмунна пам'ять, формуеться програма iмунноI вщповда (кооперащя Т-В або Т-Т або В-В^мфоцит1в) [4, 5, 6]. Все це активуе ефекторну ланку: синтез iмуноглобулiнiв рiзних клашв, лiмфокiнiв, систему комплемента, циркулюючих iмунних комплекшв (Ц1К), реакцп макрофапв. Результатом цього е системна штегращя функцюнальних ланок iмунореактивностi i формування так звано! структурно-функцюнально! мережу яка мае багато ступешв свободи i е динамiчною [7, 8].
Тшьки шдХд з позицп системного багатофакторного аналiза дозволив визначити основш функцюнальш взаемозв'язки, що виникають або порушуються в рiзнi перюди
ARTICLE INFO
Received: 14 February 2019 Accepted: 24 April 2019 Published: 30 April 2019
KEYWORDS
humoral immunity, traumatic disease, increased body mass index, systemic multivariate analysis.
травматично! хвороби у хворих з тдвищеним шдексом маси тша (П1МТ) при полiтравмi в iмуннiй вiдповiдi в цшому.
Метою нашо! роботи був аналiз функцiонального стану гуморально! ланки ÍMymTeTy при травматичнiй хворобi у пащенпв з пiдвищеним iндексом маси тша.
Матерiали i методи. За допомогою системного багатофакторного аналiзy визначенi штегральш показники В-системи iмyногенезy на шдст^ динамiчного вивчення 1344 комплексних iмyнограм у 224 хворих з П1МТ з полiтравмою з рiзною стартовою цифрою 1МТ в перiод 1 доба - 1 рш з моменту отримання ушкоджень. Пацieнти, яю були обранi для вивчення кшшко-патогенетичних аспектiв перебiгy травматично! хвороби, мали однакову тяжкiсть стану на момент находження за шкалою АРАСНЕ II 14 ± 5,8 балiв i були розподiленi на 3 стратифковаш клiнiчнi групи в залежносп вiд стартових цифр антропометричних показниюв та 1МТ.
Так в I групу увшшли 88 пацieнтiв (54 чоловши, 34 жiнок) з 1МТ на момент надходження до 29,9 (26,1±3,1); в II групу - 84 хворих (48 чоловши, 36 жшок) з 1МТ на момент надходження до 30,0 - 39,9 (35,2±3,8); у III групу - 52 хворих (32 чоловшв, 20 жшок) з ШТ на момент надходження до >40,0 (46,2±5,8).
Контрольну групу склали 60 добровольщв, яю з початку розподшялися на 3 групи: з ШТ до 29,9, з ШТ 30,0 - 39,9 i з ШТ > 40,0. Але пiсля аналiзy отриманих показникiв на фонi вiдсyтностi вiрогiдно!' рiзницi мгж цифрами отриманих маркерiв в кожнiй iз груп, ми з'еднали всi данi i за контроль приймали середне значення з штервалом min-max.
Всi цi 224 постраждалих не вiдрiзнялися за статтю, вiком, даними анамнезу. Вони отримували щентичний комплекс iнтенсивно! терапп за протоколом вщповщно до ступеня тяжкосп, який включав iнфyзiйнy терапiю (парентеральне/ентеральне харчування), антибютикотерашю, антиоксиданти, антигiпоксанти, дезагреганти, антикоагулянти, противиразковi препарати, анальгетики, вгтамши. Пiсля виписки iз стацiонарy вс цi пацiенти iз медикаментозних засобiв приймали лише препарати, якi були необхщними враховуючи !х супутню патологда (цукорзнижуючи, антигiпертензивнi).
Дослiдження проводилося на 1, 3, 7, 14, 30 та 360 добу вщ моменту отримання полправми.
Результати дослщження. Моделювання стану В-системи iмyногенеза при травматичнш хворобi у хворих групи I дозволило визначити у них у динамщ перюди напруги i спаду активносп гуморальних факторiв iмyнно! вщповда (рис. 1, табл. 1).
Рис. 1 Математична модель стану гуморальног ланки iмунологгчного захисту при травматичнШ xeopoói у хворих з П1МТ
Таблиця 1. Динамка штегральних показниюв (Хв^ стану гуморально! ланки iмунологiчного захисту у хворих з П1МТ з травматичною хворобою
Доба 1нтегральний показник 1нтегральний показник 1нтегральний показник
Хвi±OвlУ хворих групи I Хвi±OвlУ хворих групи II Хвi±GвlУ хворих групи III
1 -0,3401±0,0052 -0,3866±0,0019 -0,4722±0,0071
3 -0,2943±0,0026 -0,4012±0,0063 -0,6821±0,0043
7 -0,3018±0,0032 -0,5106±0,0041 -0,5224±0,0047
14 -0,3002±0,0076 -0,3844±0,0022 -0,5721±0,0063
30 -0,0391±0,0022 -0,2707±0,0042 -0,6411±0,0072
360 -0,0078±0,0023 -0,0826±0,0031 -0,5001±0,0039
Вже з 1-1 доби (табл. 1) визначалося виражене зниження iнтегрального показника до (Хв1) = -0,3401±0,0052. Потiм спостерiгалося збшьшення його до (Хвi) = -0,2943±0,0026 на 3-ю добу i стабшзащя на цьому рiвнi до 14-1 доби. Все це свiдчило на користь наявност у цi строки напруження В-системи, особливо у момент отримання полггравми. На 30-у добу модель практично досягала усереднених значень контрольно! групи, а через 1 рк (360-а доба) функцiональна активнють гуморально! ланки у хворих групи II повнють вiдновлювалася.
1з аналiза отриманих вагових показникiв (табл. 2, 3, 4, 5) випливало, що на функцiональний стан гуморально! ланки iмуногенеза у хворих з П1МТ з полiтравмою в групi I найбшьший вплив здiйснювала кiлькiсть В^мфоципв.
Таблиця 2. Коефiцieнти впливу показника В^мфоципв у хворих з П1МТ з ТХ
Доба обстеження Групи
I, МТ до 29,9 II, ЕМТ 30,0-39,9 III, МТ > 40,0
1 24,91 17,04 25,01
3 20,46 22,29 35,12
7 21,44 21,26 24,03
14 27,41 25,21 20,47
30 21,54 21,09 21,28
360 19,24 19,41 19,27
В динамiцi гуморальних процешв у хворих групи II при найбшьш загальному розглядi математично! моделi можна видiлити наступнi моменти: з 1-! по 7-му добу модель значно вщхиляеться в бк негативних значень, а iнтегральний показник прогресивно знижуеться; з 7 -! по 30-у добу модель мала ступенеподiбний вигляд, а iнтегральний показник повшьно наближався до контрольних значень; через рк пiсля отримання ушкоджень модель знову була вiдхилена в негативних значень штегрального показника i не досягала контрольного рiвня.
Таблиця 3. Коефвденти впливу показника IgAy хворих з П1МТ з ТХ
Доба обстеження Групи
I, МТ до 29,9 II, МТ 30,0-39,9 III, МТ > 40,0
1 2,93 140,29 153,01
3 2,26 142,08 112,26
7 50,34 2,29 149,43
14 2,24 2,37 110,26
30 2,31 2,46 12,67
360 2,41 110,29 51,01
Таким чином, при !МТ 30,0 - 39,9 у хворих з полггравмою гуморальш механiзми iмунно! вщповда найбiльш сильно страждали протягом першого тижня захворювання, коли iнтегральний показник знизився у 2 рази з (Хв1) = -0,3866±0,0019 у 1-у добу до (Хв^ = -0,5106±0,0041 на 7-у добу.
Таблиця 4. Коефщенти впливу показника IgGy хворих з П1МТ з ТХ
Доба Групи
обстеження I, 1МТ до 29,9 II, ЕМТ 30,0-39,9 III, МТ > 40,0
1 1,72 1,64 1,67
3 1,68 1,86 1,72
7 2,29 2,17 2,08
14 1,94 1,73 1,69
30 1,74 1,71 1,86
360 2,21 2,43 2,09
Необхщно звернути увагу, що подальшi змши узагальненого показника В-системи у хворих групи II мали негативну динамшу i до 1 року вщбувалося формування функщонально! недостатиносп гуморально! вщповда, так як (Хв^ був -0,0826±0,0031 на 360-у добу.
Таблиця 5. Коефщенти впливу показника ^Му хворих з П1МТ з ТХ
Доба Групи
обстеження I, 1МТ до 29,9 II, ЕМТ 30,0-39,9 III, МТ > 40,0
1 0,31 0,24 0,29
3 0,26 0,32 0,28
7 0,27 0,29 0,31
14 0,64 0,43 0,36
30 0,81 0,44 0,39
360 0,21 0,34 0,82
За впливом на гуморальну систему в цшому OKpeMi 11 фактори у пащента групи II розташувалися наступним чином (табл. 2, 3, 4, 5): концентращя IgA, кiлькiсть В^мфоципв.
Такий розподiл вiдрiзнявся вiд даних ранжировки в груш I тим, що вагове значення за коефщентами впливу на В-систему вже здшснювала не тшьки кiлькiсть В-лiмфоцитiв, а й !х похiдна - IgA. Вплив IgA був достатньо сильним як на початку хвороби - ваговий коефщент IgA 140,29 i 143,08 на 1-у i 3-ю добу вщповщно, так i в подальшому !! перебiгу - ваговий коефщент IgA 110,29 на 360-у добу.
Математична модель В-системи iмуногенеза у хворих групи III мала вигляд хвилеподiбно! криво!, що перебувае в обласп негативних значень штегральних показникiв, i характеризувалася досить вираженою амплiтудою коливань.
З моменту отримання полггравми iнтегральний показник гуморально! iмунно! системи у пацiентiв групи III був знижений (табл. 1) i зменшувався з 1-! доби (Хв^ = -0,4803±0,0297 до 7-! доби - (Хв1) = -0,4988±0,0264. По^м зафiксовано подальше зниження - (Хв1) = -0,5742±0,0298 i (Хвi) = -0,5241±0,0226 на 14-у i 30-у добу вщповщно. Неспроможнiсть адаптивних механiзмiв гуморально! вiдповiдi на вiдповiдний стан хворих призводила до розвитку у вщдалеш термши травматично! хвороби (1 рш) виражено! декомпенсащ! реакцiй гуморально! ланки, що характеризувалася зниженням штегрального показника до рiзко негативних значень - (Хв^ = -0,4016±0,0221 на 360-у добу.
Iз аналiзу вагових показникiв отримано, що у постраждалих групи III на стан В-ланки iмуногенеза вплив здiйснювали: концентращя IgA, кшьюсть В-лiмфоцитiв.
Таким чином, зютавлення типiв реагування В-системи iмуногенеза зi станом хворих трьох груп призвело до наступних висновкiв: змши гуморальних процесiв при травматичнiй хворобi у хворих з nIMT збертаються тривало; ступiнь ушкодження В-системи i спрямованiсть реакцiй у обстежених пащенпв носять подiбний характер; прояви i адекватнiсть процесiв компенсащ! i вираженють надбано! патологи цiе! пiдсистеми залежать вщ IMT пацiентiв, так як початковi iнтегральнi показники в групах порiвняння практично не вiдрiзнялися; в перюд реабiлiтацi! (1 рiк) тшьки у хворих групп II i III розвиваються клiнiко-лаборатонi синдроми ушкодження В-системи, стутнь виразностi яких прямо пропорцшно залежить вiд IMT, тобто вщ супутньо! патологи.
^ITEPATyPA
1. Gray, S., Dieudonne, B. (2018). Optimizing Care for Trauma Patients with Obesity. Cureus, 10(7), 2130.
2. Winfield, R.D., Southard, R.E., Turnbull, I.R., Bochicchio, K., Reese, S., Freeman, B.D., Bochicchio, G.V. (2015). Angiotensin Inhibition Is Associated with Preservation of T-Cell and Monocyte Function and Decreases Multiple Organ Failure in Obese Trauma Patients. J Am Coll Surg, 221(2), 486-494.
3. Kornblith, L.Z., Howard, B., Kunitake, R. (2015). Obesity and clotting: Body mass index independently contributes to hypercoagulability after injury. J Trauma Acute Care Surg, 78(1), 30-36.
4. Chuang, J.F., Rau, C.S., Kuo, P.J. Traumatic injuries among adult obese patients in southern Taiwan: a cross-sectional study based on a trauma registry system. BMC Public Health, 16, 275-279.
5. Majdan, M., Brazinova, A., Wilbacher, I., Rusnak, M., Mauritz, W. (2015). The impact of body mass index on severity, patterns and outcomes after traumatic brain injuries caused by low level falls. Eur J Trauma Emerg Surg, 41(6), 651-656.
6. Premaor, M.O., Comim, F.V., Compston, J.E. (2014). Obesity and fractures. Arq Bras Endocrinol Metabol, 58(5), 470-477.
7. Dhungel, V., Liao, J., Raut, H., Lilienthal, M.A., Garcia, L.J., Born, J., Choi, K.C. (2015). Obesity delays functional recovery in trauma patients. J Surg Res, 193 (1), 415-420.
8. Osborne, Z., Rowitz, B., Moore, H., Oliphant, U., Butler, J., Olson, M., Aucar, J. (2014). Obesity in trauma: outcomes and disposition trends. Am J Surg, 207(3), 387-392.
