CC BY
3
УДК: 616-001-031.14-056.257-078:57.083.3
DOI: 10.26565/2313-6693-2019-37-02
ФУНКЦЮНАЛЬНИЙ СТАН СИСТЕМИ 1МУНОЛОГ1ЧНОГО ЗАХИСТУ ПРИ ТРАВМАТИЧН1Й ХВОРОБ1 У ПАЩСНТШ З П1ДВИЩЕНИМ 1НДЕКСОМ МАСИ Т1ЛА
Кучерявченко В. В., Волкова Ю. В., Шарлай К. Ю.
Вступ. Важливим резервом, що забезпечуе процеси адаптаци в систем! 1мунорегуляци, е можливгсть р1зних ii тдсистем до перерозподшу структурно-функцюнальних зв'язюв м1ж ними. Шдхвд з позици системного багатофакторного анал1за дозволить визначити основт функцюнальт взаемозв'язки, що виникають або порушуються в р1зт перюди травматично1 хвороби у хворих з тдвищеним шдексом маси тша (П1МТ) при полггравм1 в 1муннш в1дповщ в цшому.
Мета. Метою цього дослщження став анал1з функцюнального стану системи 1мунолопчного захисту при травматичшй хвороб1 у пащенпв з ШМТ.
Матерiали i методи. За допомогою системного багатофакторного анал1зу визначалися штегральт показники 1муногенезу на тдстав1 динам1чного вивчення 1344 комплексних 1мунограм у 224 хворих з П1МТ з полггравмою та р1зною стартовою цифрою 1МТ. Пащенти були розподшет на 3 групи: I група - 88 пащенпв з 1МТ до 29,9 (26,1±3,1); II група - 84 хворих з 1МТ до 30,0 - 39,9 (35,2±3,8); III група - 52 хворих з 1МТ >40,0 (46,2±5,8). Дослщження проводилося на 1, 3, 7, 14, 30 та 360 добу ввд моменту отримання полггравми.
Результати. В функциональному стат 1мунно! системи в цшому у хворих з ПГМГ з полггравмою були визначет певт законом1рностг порушення 1мунореактивних процес1в пролонговаш до 1 року i бшьше з моменту отримання полггравми не залежно в1д IМГ, вони носять законом1рний i односпрямований характер, мають перюди спаду i тдйому активности стушнь ушкодження, спроможшсть компенсаторних можливостей i здаттсть до 1х вщновлення залежить ввд IМТ, так як первинш вщхилення штегрального показника практично однаков1 у всх групах хворих; для пащенпв I i III груп 1мунт мехашзми у ва строки бшьш за все визначаються станом клгтинно! ланки i системи комплементу. При цьому в1д !МТ залежить мехашзм розвитку вторинного посттравматичного 1мунодефщита, який пов'язаний 1з включенням подовжено1 Т-супресп i зниженням протягом бшьш шж 14 д1б концентраци IgA; у хворих групи II була визначена чгтка кооперащя клгтинних i гуморальних взаемозв'язюв, яка направлена на компенсащю ii наолдюв, а також приеднання активно1 участ в 1мунних реакщях HLA-DR+ л1мфоципв як тонкого адаптацшного мехашзма. Через рж з моменту отримання полггравми ввдбувався розвиток функционально! нестабшьноста системи переважно за рахунок Т-ланки.
Висновки. Проведений нами анал1з дозволив об'ективно на математичних моделях довести, що травматична хвороба - процес тривалий. Клшко-патогенетичш аспекти 1мунних порушень не викликають сумшв1в i дають тдставу для застосування запропонованих алгоршмв лжування i змшам стереотишв щодо тдходу до лжуванню в цшому.
КЛЮЧОВ1 СЛОВА: травматична хвороба, тдвищений шдекс маси тша, системний багатофакторний анал1з, показники 1муногенезу
1НФОРМАЦ1Я ПРО АВТОР1В
Кучерявченко Валерш Вiкторович - к.мед.н., асистент кафедри медицини невщкладних статв, анестезюлоги та штенсивно! терапи Харквського национального медичного ушверситету, пр. Науки. 4, Харюв,Укра!на, 61022, e-mail: [email protected], https://orcid.org/0000-0001-9360-8258
Волкова ЮЮия Вiкторiвна - д.мед.н., завщувач кафедри медицини невщкладних сташв, анестезюлоги та штенсивно! терапи Харквського национального медичного ушверситету, пр. Науки. 4, Харюв, Укра1на, 61022,. e-mail: [email protected], https://orcid.org/0000-0002-6248-3576
Шарлай Катерина Юрiiвна - к.мед.н., асистент кафедри медицини нев1дкладних сташв, анестезюлоги та штенсивно! терапи Харквського нащонального медичного ушверситету, пр. Науки. 4, Харюв,Укра!на, 61022, e-mail: [email protected], https://orcid.org/0000-0002-1930-8289
Важливим резервом, що забезпечуе процеси адаптаци в систем! ¡муно-регуляцп, е можливють р1зиих ii тдсистем до перерозподшу структурнофункцю-нальних зв'язюв м1ж ними [1, 2, 3].
Сама пол^равма виступае потужною антигенною атакою, що активуе bcí ланки перетворення шформацп: ланка сприяття
ВСТУП
(Т- i В-л1мфоцити, фагоцити) - ланка регуляцп (Т-хелпери, Т-супресори). Вмикаеться iмунна пам'ять, формуеться програма iмунноl вiдповiдi (кооперащя ТВ або Т-Т або В-В^мфоципв) [4, 5, 6]. Все це активуе ефекторну ланку: синтез iмуноглобулiнiв рiзних класiв, лiмфокiнiв, систему комплемента, циркулюючих iмунних комплексiв (ЩК), реакцп макрофагiв. Результатом цього е системна
штегращя функщональних ланок ÍMyH0peaKmBH0cri i формування так звано! структурно -функщонально! мережi, яка мае багато ступешв свободи i е дина-мiчною [7, 8].
Тiльки пiдхiд з позицн системного багатофакторного аналiза дозволив визна-чити основнi фyнкцiональнi взаемозв'язки, що виникають або порушуються в рiзнi перiоди травматично! хвороби у хворих з шдвищеним iндексом маси тша (П1МТ) при полiтравмi в iмyннiй вiдповiдi в цiломy.
МЕТА
Метою цього дослщження був аналiз фyнкцiонального стану системи iмyнолог-пчного захисту при травматичнiй хворобi у пащенпв з пiдвищеним iндексом маси тша.
МАТЕРИАЛ1 ТА МЕТОДИ
За допомогою системного багатофакторного аналiзy визначенi iнтегральнi показники iмyногенезy на пiдставi динамiчного вивчення 1344 комплексних iмyнограм у 224 хворих з П1МТ з полiтравмою та рiзною стартовою цифрою 1МТ в перюд 1 доба - 1 рш з моменту отримання ушкоджень.
Пащенти, якi були обранi для вивчення ктшко-патогенетичних аспектiв перебiгy травматично! хвороби, мали однакову тяжкiсть стану на момент находження за шкалою АРАСНЕ II 14 ± 5,8 балiв i були розподшеш на 3 стратифшоваш клiнiчнi
групи в залежносп вiд стартових цифр 1МТ.
Так в I групу увшшли 88 пащенпв (54 чоловiки, 34 жшок) з 1МТ на момент надходження до 29,9 (26,1 ± 3,1); в II групу - 84 хворих (48 чоловши, 36 жшок) з 1МТ на момент надходження до 30,0 -39,9 (35,2 ± 3,8); у III групу - 52 хворих (32 чоловшв, 20 жшок) з !МТ на момент надходження до > 40,0 (46,2 ± 5,8).
Вс щ 224 постраждалих не вiдрiз-нялися за статтю, вiком, даними анамнезу. Вони отримували щентичний комплекс штенсивно! терапii за протоколом вiдповiдно до ступеня тяжкосп. Дослiдження проводилося на 1, 3, 7, 14, 30 та 360 добу вщ моменту отримання пол^равми.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ ТА ОБГОВОРЕННЯ
Математична модель функцюнального стану iмунноi системи в цiлому у хворих групи I представлена на малюнку 1., табл. 1.
З 1-! по 14-у добу - раннш перюд травматично! хвороби - математична модель вщхилена в бш негативних значень iнтегрального показника з мшмумом на 1-у добу - (ХвО = -0,3836 ± 0,0052. На 30-у добу узагальнений показник став позитивним, (Хв^ =0,0924 ± 0,0044, i через 1 рш пiсля отримання полiтравми вiн був незначно знижений - (Хвi) = -0,0018 ± 0,0004.
Мал. 1. Математична модель стану системи iмунологiчного захисту в цшому при травматичнiй хвороб! у хворих з П1МТ.
Таблиця 1
Димами.:;! штегральних показникш (Хвi) стану системи iмунологiчного захисту в цшому захисту у хворих з П1МТ з травматичною хворобою
Доба 1нтегральний показник XBͱGmy хворих групи I 1нтегральний показник XBi±Gmy хворих групи II 1нтегральний показник XBi±Gmy хворих групи III
1 -0,3836 ± 0,0069 -0,3249 ± 0,0053 -0,4721 ± 0,0091
3 -0,2614 ± 0,0021 -0,4026 ± 0,0083 -0,4326 ± 0,0076
7 -0,2283 ± 0,0031 -0,3722 ± 0,0062 -0,3926 ± 0,0042
14 -0,1262 ± 0,0071 -0,3228 ± 0,0029 -0,5122 ± -0,0026
30 0,0924 ± 0,0044 -0,2703 ± 0,0037 -0,4418 ± 0,0021
360 -0,0018 ± 0,0004 -0,1973 ± 0,0051 -0,3848 ± 0,0059
Порiвняння отримано! моделi з моделями Т- i В-систем iмуногенеза у хворих групи I показало, що в цшому по вигляду вона в бшьшш мiрi схожа на функщ-ональний стан клiтинноi iмунноi вщповщ. Це доводить перевагу клiтинних iмунних реакцiй у всi строки травматично! хвороби у пащенпв ще! групи.
Ь аналiза коефiцiентiв впливу (табл. 2, 3, 4) випливае, що найбiльшу значущiсь в динамицi iмунноi вiдповiдi у хворих групи I (!МТ < 29,9) мали: активнють системи комплемента, кiлькiсть Т-лiмфоцитiв.
У вс строки спостереження визначений максимальний вплив на систему актив-носи комплемента в поеднанш з кшьюстю Т-лiмфоцитiв i ступенем функцiональноi спроможносп !х мембран.
Ь аналiза отриманих вагових показ-никiв випливало, що на функщональний стан гуморально! ланки iмуногенеза у
хворих з ШМТ з полiтравмою в групi I найбшьий вплив здiйснювала кiлькiсть В-лiмфоцитiв.
Математичне моделювання процесiв в iмуннiй системi хворих групи II в цшому визначило, що з 1-! по 30-у добу ште-гральний показник мав негативнi значення (табл. 1). Вже з момента отримання травмi вiн складав (Хв1)= -0,3249 ± 0,0053 i продовжував прогресивно зменшуватися, досягаючи мiнiмума на 3-ю добу - (Хв^ = -0,4026 ± 0,0083. В подальшому вщзнача-лася його позитивна динамша - до 1 року модель носила коливальний характер i навiть на 360-у добу обстеження не приходила до контрольних значень -(Хш) = -0,1973 ± 0,0051 (мал. 1).
Крiм того, на 3-ю добу вагоме значення набула кшьюсть Т-супресорiв (126,18) i ЦIК (2043,18).
Таблиця 2
Коефщенти впливу показмика системи комплементу у хворих з П1МТ з ТХ
Доба Групи
обстеження I, 1МТ до 29,9 II, 1МТ 30,0-39,9 III, ШТ > 40,0
1 9203,43 454,08 291,26
3 581,06 602,47 302,03
7 563,22 4339,31 362,42
14 348,01 463,22 334,11
30 332,61 532,82 9001,52
360 684,29 454,17 385,19
Таблиця 3 Коефщенти впливу показника фагоцитозу у хворих з П1МТ з ТХ
Доба Групи
обстеження I, 1МТ до 29,9 II(A), ШТ 30,0-39,9 III, ШТ > 40,0
1 4,26 4,71 4,92
3 4,41 4,53 4,79
7 4,83 4,96 4,21
14 4,74 4,77 4,82
30 4,91 4,67 4,83
360 4,79 4,84 4,93
Таблиця 4
Коефщенти впливу показника Ц1К у хворих з П1МТ з ТХ
Доба обстеження Групи
I, ШТ до 29,9 II, ШТ 30,0-39,9 III, ШТ > 40,0
1 81,03 75,26 77,16
3 2043,18 62,22 54,07
7 91,34 78,53 82,03
14 67,21 74,19 68,43
30 212,07 62,17 75,01
360 80,43 79,24 71,03
Таким чином, адекватнють îmyhhoï вiдповiдi як в ранньому перiодi травматичноï хвороби, так i в перюд реабiлiтацiï у хворих групи I бшьш за все залежила вщ стану Т-ланки i активносп комплемента.
На пiдставi отриманих даних можна стверджувати, що з 1-ï по 3-у добу вщзначалося максимальне зниження функцiональноï активностi iмунноï системи, яке зберiгалося протягом наступних перiодiв спостереження перебiгу травматично!' хвороби.
Це сшвпадало за строками з ктшчним перебiгом. Таким чином, 1-а, 7-а, 30-а i 360-а доба е найбiльш небезпечними у вщношеш iмунопатологiчних ускладнень. Системний багатофакторний аналiз дозволив довести наявнiсть напруження в iмуннiй системi протягом 1 року з моменту отримання травматичних ушкоджекнь, на що вказуе коливальний характекр математично!' моделi. Ктшчно в цi строки у 42 % пащенпв було зафiксовано загострення супутньо!' патологiï.
При зiставленнi отримано!' математично!' моделi з функцiональним станом Т- i В-систем у хворих групи II, необхщно шдкреслити, що до 1 мюяця мала мюце явна кооперацiя обох ланок iмунноï системи, що була направлена на компенсацiю процесiв у пацiентiв дано! групи. При цьому резервних можливостей було недостатньо i к 1 року розвивалося порушення iмунологiчноï активностi переважно за рахунок Т-ланки.
За впливом на iмунну систему у хворих групи III (1МТ > 40,0) окремi ïï параметри розподiлились так: активнють системи комплемента, кiлькiсть Т-тмфоципв, кiлькiсть В-лiмфоцитiв, HLA-DR+ активованi лiмфоцити.
Значимiсть активности системи комплемента i кшькосп Т-лiмфоцитiв в
iмунних процесах у хворих групи II мала мюце протягом всього року обстеження. Все це подтверджувало наявнiсть протягом першого мiсяця травматично! хвороби кштинно-гуморальних взаeмозв'язкiв, що направленi на усунення наслiдкiв травми. Цшавим виявився факт активного залучення HLA-DR+ лiмфоцитiв з 14-1 доби, що свiдчить про включення резервного механiзму у хворих ще! групи.
Аналiз математично! моделi функщ-онального стану iмунно! системи у пащенпв групи III визначив певну закономiрнiсть, для яко! характерна хвилеподiбнiсть процеса з перiодами зростання i спада (мал. 1). При цьому штегральний показник у вс строки обстеження був значно вщхилений вiд усередненого показника контрольно! групи i мав негативнi значення (табл. 1). На 1-у добу шсля отримання полiтравми спостерiгалося зниження штегрального показника до (Хв^ = -0,4721 ± 0,0091. Зрiст активносп iмунних реакцiй тривав до 3-1 доби, потiм вiдбувався пролонгований до 1 мюяця спад штегрального показника, що вказувало на максимальне напруження системи в цшому i за строками сшвпадало iз розвитком у хворих дано! групи загострень супутньо! патологи, пору-шенням функцш ушкоджених органiв, приеднанням iнфекцiйних ускладнень.
Таким чином, критичними у вщношенш iнфекцiйно-запальних ускладнень у хворих групи III виявився перюд з 1-! по 30-у добу, що необхщно враховувати при лшуванш. В подальшому спостерiгався поступовий зрiст iнтегрального показника, коли через рш вiн складав (Хвi)= -0,3848 ± 0,0059, що кшшчно у 82 % пащенпв ще! групи вiдображувалося виникненням шфекцшно-запальних ускладнень з млявим перебпом, уповiльненням консолiдацi! переломiв.
При ropiBMHHi отримано! моделi з моделями Т- i В-систем iмунологiчнорго захисту у постраждалих групи III визначено, що iмуннi процеси переважно залежать вщ стану клiтинних механiзмiв. За ступенем впливу на систему окремi фактори у хворих групи III були розпо-дшеш наступним чином: активнють системи комплементу, кшьюсть Т^м-фоциив, кiлькiсть Т-супресорiв, концентрацiя IgA. Кшьюсть Т-лiмфоцитiв i активнiсть системи компемента мали максимальне значенння вагових коефiцieнтiв протягом всього перюду обстеження. Цiкавою виявилася наявнiсть вираженого впливу в строки вiд 1-ï по 3-ю добу i на 360-у добу кшькосп Т-супресорiв, що може бути критерieм розкриття тонких механiзмiв формування посттравматичного iмунодефiциту. Крiм того, протягом раннього перiоду травматичноï хвороби (першi 2 тижнi) були високими коефщенти концентрацiï IgA, що ствпадало за часом iз значним ïï зниженням в кровi даних хворих, що втявилося несприятливою ознакою, так як сприяло розвитку септичних ускладнень.
ВИСНОВКИ
Таким чином, проведений нами системний багатофакторний аналiз дозволив об'ективно на математичних моделях довести, що травматична хвороба - процес тривалий. В функцiональному сташ iмунноï системи в цiлому у хворих з ШМТ з пол^авмою були визначi певнi закономiрностi: порушення
iмунореактивних процесiв пролонгованi до 1 року i бшьше з момента отримання полггравми не залежно вщ IMT; вони носять за кономiрний i односпрямований характер, мають перюди спаду i пiдйома активностi, стушнь ушкодження,
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
спроможнiсть компенсаторних можли-востей i здатнiсть до вщновлення яких залежить вiд IMT, так як первиннi вiдхилення штегрального показника практично однаковi у вшх групах хворих; для пацieнтiв I i III груп iмуннi мехашзми у всi строки бiльш за все визначаються станом клiтинноï ланки i системи комплементу.
При цьому вщ IMT залежить механiзм розвитку вторинного посттравматичного iмунодефiциту, який пов'язаний iз включенням подовжено1' Т-супресiï i зниженням протягом бшьш нiж 14 дiб концентрацiï IgA; у хворих групи II визначена ч^ка кооперащя клiтинних i гуморальних взаeмозв'язкiв, яка направлена на компенсащю ïï наслiдкiв, а також приеднання активноï участi в iмунних реакщях HLA-DR+ лiмфоцитiв як тонкого адаптацшного механiзма. При цьому резервних можливостей системи в цiлому було недостатньо i через рш з моменту отримання пол^авми вiдбувався розвиток ïï функцiональноï нестабiльностi переважно за рахунок Т-ланки; визначеш критичнi строки можливого виникнення iмунопатологiчних ускладнень.
Клiнiко-патогенетичнi аспекти iмунних порушень при травматичнiй хворобi у хворих з nIMT не викликають сумнiвiв i дають тдставу для застосування запропонованих алгоритмiв лшування i змiнам стереотипiв щодо шдходу до лiкуванню в цiлому.
ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШОГО ДОСЛ1ДЖЕННЯ
В подальшому плануеться вивчення аналiзу змiн показниюв системи гемостазу хворих з шдвищеним iндексом маси тiла при полi травмi.
1. Gray S. Dieudonne B. Optimizing Care for Trauma Patients with Obesity / S. Gray// Cureus. - 2018. - № 10(7). - P. 2130.
2. Angiotensin Inhibition Is Associated with Preservation of T-Cell and Monocyte Function and Decreases Multiple Organ Failure in Obese Trauma Patients / R.D. Winfield, R.E. Southard, I.R. Turnbull, K. Bochicchio, S. Reese, B.D. Freeman, G.V. Bochicchio // J Am Coll Surg. - 2015. - № 221(2). -P. 486-494.
3. Kornblith L.Z. Obesity and clotting: Body mass index independently contributes to hypercoagulability after injury / L.Z. Kornblith, B. Howard, R. Kunitake // J Trauma Acute Care Surg. - 2015. - № 78(1). -P. 30-36.
4. Chuang J.F. Traumatic injuries among adult obese patients in southern Taiwan: a cross-sectional study based on a trauma registry system / J.F. Chuang, C.S. Rau, P.J. Kuo // BMC Public Health. - 2016. -№ 16. - P. 275-279.
5. The impact of body mass index on severity, patterns and outcomes after traumatic brain injuries caused by low level falls / M. Majdan, A. Brazinova, I. Wilbacher, M. Rusnak, W. Mauritz // Eur J Trauma Emerg Surg. - 2015. - № 41(6). - P. 651-656.
6. Premaor M.O. Obesity and fractures / M.O. Premaor, F.V. Comim, J.E. Compston // Arq Bras Endocrinol Metabol. - 2014. - № 58(5). - P. 470-477.
7. Obesity delays functional recovery in trauma patients / V. Dhungel, J. Liao, H. Raut, M.A. Lilienthal, L.J. Garcia, J. Born, K.C. Choi // J Surg Res. - 2015. - № 193 (1). - P. 415-420.
8. Obesity in trauma: outcomes and disposition trends / Z. Osborne, B. Rowitz, H. Moore, U. Oliphant, J. Butler, M. Olson, J. Aucar // Am J Surg. - 2014. - № 207(3). - P. 387-392.
REFERENCES
1. Gray, S., Dieudonne, B. (2018). Optimizing Care for Trauma Patients with Obesity. Cureus. 10(7). P. 2130.
2. Winfield, R.D., Southard, R.E., Turnbull, I.R., Bochicchio, K., Reese, S., Freeman, B.D., Bochicchio, G.V. (2015). Angiotensin Inhibition Is Associated with Preservation of T-Cell and Monocyte Function and Decreases Multiple Organ Failure in Obese Trauma Patients. J Am Coll Surg. 221(2). P.486-494.
3. Kornblith, L.Z., Howard, B., Kunitake, R. (2015). Obesity and clotting: Body mass index independently contributes to hypercoagulability after injury. J Trauma Acute Care Surg. 78(1). P. 30-36.
4. Chuang, J.F., Rau, C.S., Kuo, P.J. (2016). Traumatic injuries among adult obese patients in southern Taiwan: a cross-sectional study based on a trauma registry system. BMC Public Health. 16. P. 275-279.
5. Majdan, M., Brazinova, A., Wilbacher, I., Rusnak, M., Mauritz, W. (2015). The impact of body mass index on severity, patterns and outcomes after traumatic brain injuries caused by low level falls. Eur J Trauma Emerg Surg. 41(6):651-656.
6. Premaor, M. O., Comim, F. V., Compston, J. E. (2014). Obesity and fractures. Arq Bras Endocrinol Metabol. 58(5). P. 470-477.
7. Dhungel, V., Liao, J., Raut, H., Lilienthal, M.A., Garcia, L.J., Born, J., Choi, K.C. (2015). Obesity delays functional recovery in trauma patients. J Surg Res. 193 (1). P. 415-420.
8. Osborne, Z., Rowitz, B., Moore, H., Oliphant, U., Butler, J., Olson, M., Aucar, J. (2014). Obesity in trauma: outcomes and disposition trends. Am J Surg. 207(3) P. 387-392.
ФУНКЦИОНАЛЬНОЕ СОСТОЯНИЕ СИСТЕМЫ ИММУНОЛОГИЧЕСКОЙ ЗАЩИТЫ ПРИ ТРАВМАТИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНИ У ПАЦИЕНТОВ С ПОВЫШЕННЫМ ИНДЕКСОМ МАССЫ ТЕЛА
Кучерявченко В. В., Волкова Ю. В., Шарлай К. Ю.
Введение. Важным резервом, который обеспечивает процессы адаптации в системе иммунорегуляции, является возможность различных ее подсистем к перераспределению структурно-функциональных связей между ними. Подход с позиции системного многофакторного анализа позволит определить основные функциональные взаимосвязи, которые возникают или нарушаются в разные периоды травматической болезни у больных с повышенным индексом массы тела (ПИМТ) при политравме в иммунном ответе в целом.
Цели. Целью настоящего исследования стал анализ функционального состояния системы иммунологической защиты при травматической болезни у пациентов с ПИМТ.
Материалы и методы. С помощью системного многофакторного анализа определялись интегральные показатели иммуногенеза на основании динамического изучения 1344 комплексных иммунограмм в 224 больных с ПИМТ с политравмой и разной стартовой цифрой ИМТ. Пациенты были распределены на 3 группы: I группа -88 пациентов с ИМТ до 29,9 (26,1 ± 3,1) II группа - 84 больных с ИМТ до 30,0 - 39,9 (35,2 ± 3,8) III группы - 52 больных с ИМТ> 40,0 (46,2 ± 5,8). Исследование проводилось на 1, 3, 7, 14, 30 и 360 сутки с момента получения политравмы.
Результаты. В функциональном состоянии иммунной системы в целом у больных с ПИМТ с политравмой были определены определенные закономерности: нарушение иммунореактивных процессов пролонгированы до 1 года и более с момента получения политравмы независимо от ИМТ, они носят закономерный и однонаправленный характер, имеют периоды спада и подъема активности; степень повреждения, способность компенсаторных возможностей и способность к их восстановления зависит от ИМТ, так как первичные отклонения интегрального показателя практически одинаковы во всех группах больных, для пациентов I и III групп иммунные механизмы во все сроки более всего определяются состоянием клеточного звена и системы комплемента. При этом от ИМТ зависит механизм развития вторичного посттравматического иммунодефицита, который связан с включением удлиненной Т-супрессии и снижением в течение более чем 14 дней концентрации ^А; у больных группы II была определена четкая кооперация клеточных и гуморальных взаимосвязей, которая
направлена на компенсацию ее последствий, а также присоединения активного участия в иммунных реакциях HLA-DR + лимфоцитов как тонкого адаптационного механизма. Через год с момента получения политравмы происходило развитие функциональной нестабильности системы преимущественно за счет Т-клеточного звена.
Выводы. Проведенный нами анализ позволил объективно на математических моделях доказать, что травматическая болезнь - процесс длительный. Клинико-патогенетические аспекты иммунных нарушений не вызывают сомнений и дают основание для применения предложенных алгоритмов лечения и изменениям стереотипов относительно подхода к лечению в целом.
КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА: травматическая болезнь, повышенный индекс массы тела, системный многофакторный анализ, показатели иммуногенеза
ИНФОРМАЦИЯ ОБ АВТОРАХ
Кучерявченко Валерий Викторович - к.м.н., ассистент кафедры медицины неотложных состояний, анестезиологии и интенсивной терапии Харьковского национального медицинского университета, пр. Науки, 4, Харьков, Украина, 61022,e-mail: [email protected], https://orcid.org/0000-0001-9360-8258
Волкова Юлия Викторовна-- д.м.н., заведующий кафедрой медицины неотложных состояний, анестезиологии и интенсивной терапии Харьковского национального медицинского университета. пр. Науки, 4, Харьков, Украина, 61022, e-mail: [email protected] , ORCID: 0000-0002-6248-3576
Шарлай Екатерина Юрьевна - к.м.н., ассистент кафедры медицины неотложных состояний, анестезиологии и интенсивной терапии Харьковского национального медицинского университета, пр. Науки, 4, Харьков, Украина, 61022, e-mail: [email protected], https://orcid.org/0000-0002-1930-8289
THE FUNCTIONAL STATE OF THE SYSTEM OF IMMUNOLOGICAL PROTECTION IN TRAUMATIC DISEASE IN PATIENTS WITH AN INCREASED BODY MASS INDEX
Kucheryavchenko V. V., Volkova Yu. V., Sharlai K. Yu.
Introduction. An important reserve that provides adaptation processes in the immunoregulation system is the possibility of its various subsystems to redistribute structural and functional relationships between them. The approach from the perspective of systemic multivariate analysis will allow us to determine the main functional relationships that arise or are violated at different periods of traumatic disease in patients with an increased body mass index (IBMI) during polytrauma in the immune response as a whole.
Aim. The aim of this study was to analyze the functional state of the immunological protection system for traumatic disease in patients with IBMI.
Materials and methods The integral indicators of immunogenesis were determined using a systematic multivariate analysis on the basis of a dynamic study of 1344 complex immunograms in 224 patients with IBMI with polytrauma and a different initial value of BMI. Patients were divided into 3 groups: group I - 88 patients with BMI of up to 29.9 (26.1 ± 3.1); group II - 84 patients with BMI of up to 30.0 - 39.9 (35.2 ± 3.8 ), group III - 52 patients with BMI > 40.0 (46.2 ± 5.8). The study was conducted on the 1st, 3rd, 7th, 14th, 30th and 360th days from the moment of receiving a polytrauma.
Results. In the functional state of the immune system as a whole, certain regularities were identified in patients with IBMI with polytrauma: impairment of immunoreactive processes was prolonged for 1 year or more from the time of polytrauma, regardless of BMI, their nature is regular and unidirectional, have periods of decline and increase in activity; the degree of damage, the ability of compensatory possibilities and the ability to restore them depending on BMI, since the initial deviations of the integral indicator are almost identical in all groups of patients; the immune mechanisms at all times are most determined by the state of the cell link and complement system for patients of I and III groups. Moreover, the development mechanism of secondary post-traumatic immunodeficiency, which is associated with the inclusion of extended T-suppression and a decrease in IgA concentration for more than 14 days, depends on BMI; a clear cooperation of cellular and humoral relationships, which is aimed at compensating for its consequences, was determined in patients of group II as well as active participation in the immune reactions of HLA-DR + lymphocytes as a delicate adaptation mechanism. The development of functional instability of the system occurred mainly due to the T-cell link a year after the case of polytrauma.
Conclusion. Our analysis made it possible to prove objectively on mathematical models that traumatic disease is a long process. Clinical and pathogenetic aspects of immune disorders are beyond question and provide the basis for the application of the proposed treatment algorithms and changes in stereotypes regarding the treatment approach as a whole.
KEY WORDS: traumatic disease, increased body mass index, systemic multivariate analysis, immunogenesis indicators
INFORMATION ABOUT AUTHORS
Kucheryavchenko Valeriy V., MD, PhD, assistant of Department of Critical Care, Anesthesiology and Intensive Therapy, Kharkiv National Medical University, 4, Nauki av., Kharkov, Ukraine, 61022, e-mail: [email protected], https://orcid.org/0000-0001-9360-8258
Volkova Yuliya V., DM, Professor, Head of Department of Critical Care, Anesthesiology and Intensive Therapy, Kharkiv National Medical University, 4, Nauki av., Kharkov, Ukraine, 61022, e-mail: [email protected], https://orcid.org/0000-0002-6248-3576
Sharlai Katerina Yu., MD, PhD, assistant of Department of Critical Care, Anesthesiology and Intensive Therapy, Kharkiv National Medical University, 4, Nauki av., Kharkov, Ukraine, 61022, e-mail: [email protected], https://orcid.org/0000-0002-1930-8289
