CC BY
8ДИНАМ1КА МАРКЕР1В Ф1БРИНОЛ1ЗУ У ПАЦ1еНТ1В З П1ДВИЩЕНИМ 1НДЕКСОМ МАСИ Т1ЛА ПРИ ПОЛ1ТРАВМ1
к. мед. н. Кучерявченко В. В., проф., д. мед. н. Волкова Ю. В., к. мед. н. Шарлай К. Ю.
Украгна, Харюв, Хартвський нац^ональний медичний университет, кафедра медицини нев1дкладних стамв, анестезюлогИ та ттенсивног тератг
DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_wos/30042019/6445
ARTICLE INFO
Received: 19 February 2019 Accepted: 23 April 2019 Published: 30 April 2019
KEYWORDS
fibrinolysis markers, soluble fibrin-monomeric complex, elevated body mass index, polytrauma.
ABSTRACT
The aim of our work was to analyze the dynamics of fibrinolysis markers in patients with an increased body mass index with polytrauma (IBMI). A study of complex hemostasiograms was carried out in 224 patients with IBMI during the month of hospital stay with a diagnosis of Polytrauma and on the 360th control day of the outpatient visit, which included the study of fibrinolysis indices: fibrinolysis (spontaneous) and soluble fibrin-monomeric complex (SFMK). Patients had the same severity at the time of admission on the APACHE II scale of 14 ± 5.8 and were divided into 3 clinical groups, depending on the starting BMI numbers. Thus, in patients with IBMI with polytrauma, dynamic disturbances in the fibrinolysis system were identified, which correspond to the course of the traumatic disease and significantly affect the functioning of the hemostasis system as a whole.
Citation: Кучерявченко В. В., Волкова Ю. В., Шарлай К. Ю. (2019) Dynamika Markeriv Fibrynolizu u Patsiientiv z Pidvyshchenym Indeksom Masy Tila pry Politravmi. International Academy Journal Web of Scholar. 4(34). doi: 10.31435/rsglobal_wos/30042019/6445
Copyright: © 2019 Кучерявченко В. В., Волкова Ю. В., Шарлай К. Ю. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
Актуальшсть. Система гемостаза е одшею Í3 швидкореагучих систем оргашзму. Змши ii функцюнального стану, що виникають шд впливом рiзноманiтних подразниюв, зокрема, полправми розглщаються як прояви реакцп, що спрямована на збергання гомеостазу [1]. При цьому характер порушень, що розвиваються, може бути як пристосувальним так i патолопчним [2].
Слщ зауважити, що у хворих з ожиршням може вщзначатися як тдвищення коагуляцп, так i порушення процешв фiбринолiзу [3]. У хворих з тдвищеним шдексом маси тша (П1МТ) через значне збшьшення жирово! маси вщзначаеться порушення функцп ендотелда: порушення дилатацп i пролiферацil судин, порушення процешв тромбоутворення, фiбринолiзу, порушення протизапальних i антиоксидантних функцш [4, 5].
В останш роки тдтверджено, що порушення лшщних i вуглеводних обмшних процешв, що супроводжують П1МТ, часто поеднуються з аномалiями системи тромбоутворення/ фiбринолiза. Вщомо, що процес фiбринолiзу являе собою зворотню реакщю - руйнування тд впливом плазмша утвореного в результат згортання фiбрина.
Так тдвищений рiвень фiбриногена виявляеться в багатьох випадках при поеднанш П1МТ i гшершсулшеми, а при поеднаннi П1МТ з цукровим дiабетом 2 типу мае мюце пiдвищення активностi фактора VII згортання кровi [6, 7].
Важливо розумгги, що у пащенпв з полггравмою на фош П1МТ nepe6ir травматично! хвороби ускладнюсться у зв'язку з наявнютю зайво! ваги, що вимагае особливо! уваги.
Метою нашо! роботи був аналiз динамiки маркерiв фiбринолiзу у пащенпв з пiдвищеним iндексом маси тша при полiтравмi.
Матерiали i методи. Було проведено дослщження комплексно! гемостазюграми у 224 пацiентiв з П1МТ протягом мiсяця перебування у стацiонарi з дiагнозом «Полггравма» i на 360 -у контрольну добу амбулаторного вiзиту, яке включало вивчення показниюв фiбринолiзу: фiбринолiз (спонтанний) та розчинний фiбрин-мономерний комплекс (РФМК).
Пащенти мали однакову тяжкiсть стану на момент находження за шкалою АРАСНЕ II 14 ± 5,8 балiв i були розподшеш на 3 стратифшоваш клiнiчнi групи в залежносп вiд стартових цифр антропометричних показникiв та 1МТ. Так в I групу увшшли 88 пащенпв з 1МТ на момент надходження до 29,9 (26,1±3,1); в II групу - 84 хворих з 1МТ на момент надходження до 30,0 - 39,9 (35,2±3,8); у III групу - 52 хворих з IMT на момент надходження до >40,0 (46,2±5,8). Контрольну групу склали 60 добровольщв. Дослщження проводилося на 1, 3, 7, 14, 30 та 360 добу вщ моменту отримання полггравми.
Для обробки отриманих даних використовували методи параметрично! статистики. Для можливосп використання критерiя Стьюдента обчислювали критерш Фшера-Снедекора -вiдношення бшьшой дисперси до меншо!. Для з'ясування зв'язку мiж окремими параметрами застосовували кореляцшний аналiз.
Результати дослiдження. Так у хворих групи I (IMT < 29,9) стан маркерiв фiбринолiза у всi строки обстеження ютотно не вiдрiзнявся вiд фiзiологiчного (мал. 1, табл. 1).
Таблиця 1. Динамша маркерiв фiбринолiза у хворих з ШМТ з травматичною хворобою
Групи Строки обстеження, доба
1 3 7 14 30 360
1. 2. 3. 4. 5. 6. 7.
Фiбринолiз (спонтанний), %, контроль (n=60): 10,3±0,21%
Група I 9,9±0,63 10,2±0,39 10,9±1,7 11,4±1,7 10,9±1,08 11,2±1,19
Група II 8,7±0,59 8,1±1,6* 9,2±0,36* 10,6±1,3 11,7± 1,14 12,6±0,93
Група III 7,1±0,46 4,8±1,8* 8,3±0,64* 8,1±0,92* 4,6±0,32* 9,1±0,72*
РФМ] ЕС 10-2/л , с, контроль (n=60): 1,6±0,29 • Ю"2/л
Група I 4,6±1,08 3,6±0,24 3,2±1,48 2,2±0,47 1,8±0,44 0
Група II 4,1±1,24 6,1±1,2* 5,4±1,22* 4,6±2,09 3,2±0,18 1,2±0,03
Група III 20,2±3,83* 27,6±4,1* 18,3±2,62* 11,2±2,8* 10,6±2,49* 11,4±1,19*
В rpyni II (1МТ 30,0 - 39,9) фiбринолiтична активнють була знижена протягом всього раннього перюда травматично! хвороби з мшмумом на 3-ю добу - 8,1± 1,6% (р<0,05) i повнютю вiдновлювалася на 30-у добу з момента отримання полггравми.
У хворих групи III (IMT > 40,0) характерним була наявнють з першо! доби хвороби зниження фгбринолгтично! активностг, 7,1±0,26%, на 30-у добу вщбувалося ргзке зменшення цього показника до 4,6±0,32%. Повного вщновлення його не спостерггалося i у гншг строки обстеження.
20
%
15 -
■ШИ Трупа II I Група 11 (А) Група III «« "Контроль
Рис. 1 ДинамЫа активност1 ф1бртол1за при травматичней хвороб1 у хворих з П1МТ.
У пащенпв групи I вмют РФМК в сироватщ KpoBi не B^pi3HHBCH вщ контрольних значень протягом всього перюда обстеження (мал. 2, табл. 1).
E355I Група I I I Група 11(A) -Група III-----Контроль
Рис. 2 Динамгка РФМК при травматичны хворобг у хворих з П1МТ.
У хворих групи II мало мюце значне !х пщвищення з 3-i' по 14-у добу з повним вщновленням на 30-у добу.
В груш Ш в сиворотщ виявлено значне пщвищення РФМК у ва строки обстеження з максимумом в першi rцнi пюля травми - 20,2±3,83 г/л i 27,6±4,1 г/л на 1-у i 3-ю добу вщповщно (р<0,05).
При цьому до момента заюнчення обстеження - на 360-у добу - цей показник не вщновлювався до належних величин, що свщчить про латентний перебiг гемостатичних порушень.
Обговорення результа^в. Стан коагуляцшно! картини у хворих з П1МТ в груш I (1МТ < 29,9) визначався наступними параметрами: вщсутшсть порушень в ^CT^i фiбринолiза в раннiй перюд травматично! хвороби, що носили компенсований характер i не призводили до вщдалених порушень i ускладнень з боку гемостазу. Вс отриманi даш вiдповiдали клiнiчному перебiгу дослiджуваниx пащенпв.
Для хворих групи II (IMT 30,0 - 39,9) в ранш строки - до 14-! доби - було характерне зниження фiбринолiтичноi активностi, незначне пщвищення РФМК, яке було максимальним з 1-! по 3-ю добу. Все це свщчить на користь локального тромбогеморапчного синдрому, який проявився у 15% пащенпв у виглядi локального тромбоза вен нижтх кiнцiвок, лабораторно у 32% постраждалих.
Необxiдно вiдмiтити, що саме в щ строки у 41% пащенпв ще! групи мали мюце рiзнi iнфекцiйно-запальнi ускладнення, якi в тому чист призводили до порушень в системi гемостазу.
Для хворих групи Ill (1МТ > 40,0) було характерним: в перший тиждень - накопичення в KpoBi продуктiв фiбринолiза, прогресуюче зниження фiбpинолiтичноl активности Таким чином, стшка гiпеpкоагуляцiя була виявлена у 22% хворих ще1 групи. Застосування вщповщно1 шфузшно1 програми - гепарин, крюплазма, св1жоконсервовано1 еритроцитарно! маси, введения дезагреганпв -сприяло стабшзацп стану у 82% хворих. Слщ звернути увагу, що несприятливим щодо прогресування коагуляцiйних порушень виявилося значне i зростаюче в динамицi збшьшення РФМК в сиpоватцi кpовi, зниження фiбpинолiтичноl активностi кpовi. Гiпостатичне положення i наявнiсть у 40% пащеттв iнфекцiйно-запальних ускладнень також загострювало процеси гемостатичного гомеостаза; в строки вщ 7-l доби до 1 року у хворих ще1 групи спостеpiгалися «моза1чш» зсуви в системi гемостаза, що направлен на вщновлення порушень гемостазу.
Висновки. Таким чином у хворих з П1МТ з полправмою визначенi динамiчнi порушення в OT^^i фiбpинолiза, якi вiдповiдають пеpебiгу травматичное' хвороби i значно впливають на функцюнування системи гемостаза в цшому. Тому, необхiдно вiдзначити клшко-патогенетичне значення гемостазiологiчних порушень при травматичнш хвоpобi у хворих з П1МТ при полiтpавмi, характер, iнтенсивнiсть, динамша i напpавленiсть яких визначають наслщки i можливi ускладнення, а, вщповщно, i потребують специфiчноl корецш.
Перспективи подальшого дослiдження. Вивчення тромбоцитарно1 та коагуляцшно1 ланки iмунiтету при травматичнш хвоpобi у пацiентiв з тдвищеним iндексом маси тiла.
REFERENCES
1. Jeevanandam, M., Young, D. H., Schiller, W. R. (1991). Obesity and the metabolic response to severe multiple trauma in man. The Journal of clinical investigation, 87(1), 262-269. Doi: 10.1172/JCI114980
2. Gray, S., Dieudonne, B. (2018). Optimizing Care for Trauma Patients with Obesity. Cureus, 10(7), e3021. Doi: 10.7759/cureus.3021
3. Kornblith, L.Z., Howard, B., Kunitake, R. (2015). Obesity and clotting: Body mass index independently contributes to hypercoagulability after injury. J Trauma Acute Care Surg, 78(1), 30-6. Doi: 10.1097/TA.0000000000000490
4. Andruszkow, H., Veh, J., Mommsen, P., Zeckey, C., Hildebrand, F., Frink, M. (2013). Impact of the body mass on complications and outcome in multiple trauma patients: what does the weight weigh? Mediators Inflamm, 2013, 345702. Doi: 10.1155/2013/345702
5. Premaor, M. O., Comim, F. V., Compston, J. E. (2014). Obesity and fractures. Arq Bras Endocrinol Metabol, 58(5), 470-477. Doi: 10.1590/0004-2730000003274.
6. Dhungel, V., Liao, J., Raut, H., Lilienthal, M. A., Garcia, L. J., Born, J., Choi, K. C. (2015). Obesity delays functional recovery in trauma patients. J Surg Res, 193(1), 415-420. Doi: 10.1016/j.jss.2014.07.027.
7. Osborne, Z., Rowitz, B., Moore, H., Oliphant, U., Butler, J., Olson, M., Aucar, J. (2014). Obesity in trauma: outcomes and disposition trends. Am J Surg, 207(3), 387-392. Doi: 10.1016/j.amjsurg.2013.10.013.
