CC BY
14
DOI 10.26724 / 2079-8334-2017-4-62-169-173 УДК 579.6:665.3: 582.282.123.4
ФУНГЩИДШ ТА ФУНГЮСТАТИЧШ ВЛАСТИВОСТ1 ЕФ1РНО1 ОЛП МОНАРДИ ТРУБЧАСТО1 ТА ЕВГЕНОЛУ ЩОДО ГРИБ1В РОДУ ASPERGILLUS
e-mail: vet.86@ukr.net
Гриби роду Aspergillus найчастше викликають патологiчнi процеси в особин з iмунодефiцитом та таких, яю перебувають в тривалому контакт! i3 високими концентрацiями спор. Запропонованi засоби боротьби i3 контамiнацieю патогенними мщомщетами, як правило, е небезпечними для довюлля. В даному дослiдженнi представлено результати вивчення фунгщидних та фунпостатичних властивостей речовин рослинного походження - ефiрноí олй монарди та евгенолу. Для реалiзацií мети було використано стандарты методи дифузй в агар. Встановлено, що дослiджуванi речовини дшсно володiють спектром фунгiцидних та фунпостатичних властивостей, що виявлялися затримкою росту та порушенням фаз розвитку у культур грибiв видiв Aspergillus fumigatus, A. flavus та A. niger. Фунпостатична дiя дослiджуваних речовин виявлялася у вщсутносп шгментацп та конiдiегенезу, слабким розвитком вегетативного мiцелiю в тест-культур. На другому етат проведено визначення мшмально1 пригшчуючо1 концентрацй (МПК) ефiрноí олй монарди та евгенолу щодо дослiджуваних культур грибiв. Встановлено, що фунгщидш та фунгiостатичнi властивостi евгенолу виявляються в нижчих концентрацiях у порiвняннi з ефiрною олiею монарди.
Kjii040Bi слова: еф1рна сшя монарди трубчасто!, евгенол, Aspergillus fumigatus, Aspergillus flavus, Aspergillus niger.
Робота e фрагментом НДР «Профилактика i заходи боротьби при асоц1ативному переб1гу аспергтьозу та мукормжозу птищ», номер державно1 реестраци 0114U001580.
В навколишньому середовищ^ орган1зм1 тварин i людини гриби зустр1чаються у вигляд1 61оцеиоз1в, рiзних за чисельнiстю i видовим складом. Деякi з них, в тому чист i гриби роду Aspergillus, вщносять до умовно-патогенних та сапрофгтних мiкроорганiзмiв. Однак, проникаючи в сприйнятливий органiзм, вони здатнi викликати рiзномаmтm патологiчнi процеси [17, 18, 20]. Серед людей окрему групу ризику становлять ро6iтники сшьськогосподарсько1 галузi [14, 15, 21] та особи з iмунодефiцитом [9, 19]. Для дезшфекцп в умовах виробництва при аспергiльозi до сьогоднi застосовуються речовини, яю е небезпечними для людей та довюлля. Наразi чинною iнструкцiею по боротьбi з аспергiльозом рекомендоване аерозольне застосування високодисперсного розчину йодтриетиленглiколю та парiв формальдегiду [3]. Починаючи з юнця минулого столiття, науковцi прищляють значну увагу вивченню бактерицидних та фунпцидних властивостей препаратiв рослинного походження, особливо ефiрних олiй та !х фракцiй. Доведено фунгiциднi властивостi бшьшосп ефiрних олiй щодо мiкромiцетiв рiзних видiв (в тому числi i виду Aspergillus niger) та вщносно мiко6актерiй, вiдомих своею стiйкiстю [1, 5, 13, 16, 22]. Мехашзм дп ефiрних олiй на гриби полягае у впливi на регулящю i функцп мембрано-зв'язаних ферментiв, яю каталiзують синтез полiсахаридних компонентiв кштинно! стiнки, порушують рiст клiтин гриба та зумовлюють ушкодження !х оболонок [12]. 1снують вiдомостi, що ефiрна олiя монарди володiе високою фунп-цидною активнiстю щодо видiв Aspergillus flavus, Aspergillus niger, Rhizopus microsporus та деяких ш.-ших [5, 10]. Виражену фунгiцидну активнiсть також описано у ефiрних олiй базишку, гвоздики, тимя'-ну. Основними !х компонентами е фенольнi сполуки - евгенол та карвакрол, саме цими речовинами зумовлюються фунгiциднi властивостi ефiрних олiй. Евгенол, тимол i карвакрол, на вiдмiну вiд синтетичних фенольних сполук (карболова кислота, лiзол), е безпечними для довкiлля [7, 12].
Метою роботи було вивчення фунгщидних та фунпостатичних властивостей ефiрноl олп монарди та евгенолу щодо грибiв Aspergillus fumigatus, Aspergillus flavus, Aspergillus niger.
MaTepian i методи дослщження. Для проведення дослiджень було взято ефiрну олiю монарди дудчасто! (Monarda fistulesa) виробництва ООО НПФ «Сайбервижн-Био» (Роая); евгенол виробництва ЗАО «ОЭЗ ВладМиВа» (Росiя). В якостi тест-культур використовували польовi iзоляти грибiв Aspergillus fumigatus Fresenius, Aspergillus niger van Tieghem, Aspergillus flavus Link, видшет вщ загиблих тварин. Iдентифiкацiю культур м^омщеив проводили на пiдставi культуральних та морфологiчних ознак. Концентрацiю спор грибiв у 1 см3 суспензп визначали на основi стандартних методiв за допомогою камери Горяева [4]. Концентращя iнокулюму для грибiв виду Aspergillus fumigatus становила 4 х 106 КУО/ см3, Aspergillus flavus - 3 х 106 КУО/см3, Aspergillus niger - 1 х 106
КУО/см3 [8]. Визначення чутливосп дослщних культур ip^iB до ефiрноi олп монарди дудчасто! (Monarda fistulosa) та евгенолу проводили методом дифузп в агар (метод дисюв) [2].
Для методу дифузп в агар диски дiаметром 6 мм самостшно виготовляли з фшьтровального паперу та просочували дослщними речовинами пiсля попереднього автоклавування. В якосп поживного середовища використовували агар Сабуро. Облiк реакцп проводили через 24 години, шляхом вимiрювання дiаметру затримки росту (ДЗР) з точшстю до десятих мiлiметра за допомогою штангенциркуля. Нечутливими до препарату вважали культури, що не мали затримки росту, малочутливими - якщо ДЗР був менший або дорiвнював 8 мм, чутливi - ДЗР вщ 8-16 мм, високочутливi - ДЗР бшьше або дорiвнював 16 мм. Дослщ повторювали тричi з кожною тест-культурою. За характером росту поза зонами затримки росту спостер^али до 5 дiб.
Визначення мшмально! пригтчуючо" концентрацл (МПК) препаратiв щодо культур грибiв проводили на основi стандартно! методики Е-тест (епсилометричного методу) [11]. Для приготування серiйних розведень в якосп розчинника для ефiрних олiй використовували 25 % етиловий спирт (як такий, що не володie фунгiцидними властивостями). При цьому отримували матричний розчини евгенолу та ефiрноi олп монарди в пропорцл 1:1. Досягали необидно" розчинностi ушх компонентiв у фiзiологiчному розчинi, вщсутносп мутностi, осаду i пластiвцiв на поверхш отриманого розчину. Тест-смужки довжиною 7^1 см виготовляли з фшьтрувального паперу та вiдмiчали градieнт концентрацш робочих розчинiв вiд 1:0 до 1:1024. Пюля попереднього автоклавування на смужки наносили послiдовно розведенi робочi розчини. В якостi поживного середовища використовували агар Сабуро. Поави iнкубували в термостатi за температури 25 °С догори дном. На одну чашку Петрi дiаметром 10 см наносили одну тест-смужку. Результат враховували через 24 години. Спостерiгали мюце перетину затримки росту зi шкалою тест-смужки.
Результати дослщження та Тх обговорення. При визначеннi чутливостi тест-культур м^омщепв до ефiрноl олп монарди та евгенолу було виявлено зони затримки росту нечите" форми, зi згладженими краями. Колонп, що росли за межами зон затримки росту, мали нехарактерне забарвлення, нерiвномiрний характер росту. Так, у грибiв вцщв Aspergillus fumigatus та Aspergillus flavus спостер^алося повне знебарвлення колонiй. Розвиток культур зупинявся в логарифмiчнiй (адаптивнш) фазi. Лише у Aspergillus niger знебарвлення колонш спостерiгали по краях зон затримки росту, за 1'х межами культури набували вiд жовтого до темно-зеленого забарвлення, в той час як для даного виду характерним е утворення пiгменгу чорного кольору (мелашну). Розвиток ще" культури завершувався на початку стадп прискореного нерiвномiрного росту. На вiдмiну вщ iнших культур, рiст Aspergillus niger за межами зон затримки росту був суцшьним i рiвномiрним. Результати дослщження чутливостi культур до ефiрноi олп монарди трубчастоi та евгенолу наведет в таблиц 1. Так, жодна з культур грибiв роду Aspergillus, не мала чутливосп до етилового спирту в концентрацп як 25 %, так i 50 %.
Таблиця 1
Чутливкть культур грибiв до ефiрнот олн монарди та евгенолу (M±m, n=3)
Назва препарату Конценграцiя в диску Aspergillus niger 4х106 КУО/мл Aspergillus flavus 3х106 КУО/мл Aspergillus fumigatus 1х106 КУО/мл
ДЗР, мм (через 24 год)
Фiзюлоriчний розчин (негативний контроль) 0,9 % 0 0 0
Спирт етиловий (позитивний контроль) 25 % 0 0 0
50 % 5,3±1,08 ** 0 0
Ефiрна оля монарди 21 мг 34,7±1,78 *** 35,2±1,67 *** 35,7±3,19 *** ""
Евгенол 18 мг 42,0±2,54 *** 30,0±3,94 *** 50,3±2,27 *** ""
Примiтка: *-р<0,05; ** - р<0,01; *** - р<0,001 - вiрогiднiсть рiзницi ДЗР, iндукованих спиртом, ефiрною олiею монарди та евгенолом вщносно негативного контролю;"- р<0,05;" - р<0,01; - р<0,001- вiроIiднiсть рiзницi ДЗР, шдукованих евгенолом та ефiрною олiею монарди.
Aspergillus niger виявив низьку чутливють до 50 % етилового спирту (ДЗР становила 5,3±1,08 мм фропдно вище вiдносно контролю, р<0,01)) та високочутливим щодо ефiрноi олп монарди ду^асто" (ДЗР становив 34,7±1,78 мм, що вiрогiдно бiльше вiдносно контролю (р<0,001)) та евгенолу (ДЗР вщ 42,0±2,54 мм (р<0,001). Aspergillus flavus та Aspergillus fumigatus виявилися в однаковш мiрi нечутливими до спирту у визначених концентрацiях. При цьому A. flavus був високочутливим до ефiрноi олп монарди дудчастоi - ДЗР становив 35,2±1,67 мм, що вiрогiдно вище вiдносно контролю (р<0,001)) та евгенолу (ДЗР дорiвнював 30,0± 3,94 мм (р<0,001). Aspergillus fumigatus виявився високочутливим до ефiрноi олii монарди дудчастоi (ДЗР становив 35,7±,19 мм, що е вiрогiдно вищим вщносно контролю (р<0,001)) та евгенолу (ДЗР - 50,3±2,27 мм (р<0,001)). Достовiрна рiзниця ДЗР навколо дискiв з ефiрною олiею монарди та евгенолу спостертаеться лише у
культури Aspergillusflavus - для ефipнo! олп монарди ДЗР був Bipor^rn меншим у ropiB^Hm з евгенолом (р<0,01). Ефipна oлiя монарди зумовлювала Bipor^HO нижчу затримку росту культури Aspergillusflavus, пopiвнянo до евгенолу (р<0,01). Мiнiмальна пригтчуючи кoнцентpацiя - показник, який е кiлькiсним кpигеpieм ощнки фунгiцидних (бактерицидних) або фунпостатичних (бактерюстатичних) властивостей речовини. Результати визначення МПК ефipнo! олп монарди та евгенолу щодо iзoлягiв гpибiв А. fumigatus, A. niger, А. flavus наведено в табл. 2.
Таблиця 2
Визначення мшмальноТ пригшчуючоТ концентрацн ефipноT олн монарди та евгенолу __вщносно rp^iB роду Aspergillus_
Культура мкрооргашз]шв Концентращя шокулюму, КУО/см3 МПК
евгенол ефярна oлiя монарди (мг/см3)
А. fumigatus 1 х 106 0,52 7,30
A. niger 4 х 106 16,69 29,22
А. flavus 3 х 106 1,04 7,30
Так, для гриба А. fumigatus МПК евгенолу склала 0,52 мг/см3 в розведент 1:1024, МПК ефiрноi олп монарди - 7,30 мг/см3 в розведент 1:64. Для м^омщета виду А. niger МПК евгенолу склала 16,69 мг/см3 в розведент 1:32, МПК ефiрноl олп монарди - 29,22 мг/см3 в розведент 1:16. Для гриба А. flavus МПК евгенолу склала 1,04 мг/см3 в розведент 1:512, МПК ефiрноl олп монарди - 7,30 мг/см3 в розведент 1:64. При цьому вiдмiчали утворення нешгментованих пласких колонш за межами затримки росту у вах в ид ¡в тест-культур (рис.1, 2).
а б
Рис. 1. Визначення МПК евгенолу для: A. fumigatus (a), A. niger (б), A flams (в).
Рис. 2. Визначення МПК ефipнol олп монарди для: А. fumigatus (а), A niger (б), А flavus (в).
При визначент чутливосп гpибiв до ефipнo! олп монарди та евгенолу встановлено, що найбшьш чутливими до даних речовин е iзoляти гpибiв A. fumigatus. Найбiльш стiйким до впливу евгенолу та ефipнo! олп монарди виявився гриб A. niger, для шпбщп його росту в пopiвняннi з рештою тест-культур необхщт були вищi концентраци дiючих речовин. Порушення розвитку культур в динамщ (вiдсутнiсть гагментацп та кoнiдiальних структур, слабко розвинений вегетативний мщелш) вщбувалося за межами затримки росту, що вказуе добре виражен фунгioстатичнi властивосп евгенолу та ефipнo! олп монарди трубчасто!. Встановлено, що фунгiциднi та фунгюстатичт властивoстi евгенолу проявляються в нижчих кoнценгpадiях, нiж у ефipнo! олп монарди трубчасто!. Результати наших дослщжень шдтверджутоть, що ефipнi олп можуть бути викopистанi в якосп засoбiв oптимiзадi! пoвiтpя та дезшф^ючих засoбiв, що не вoлoдiють шюдливою дiею на opганiзм [6].
Пopiвняльна oцiнка чутливoстi iзoлятiв гpибiв роду Aspergillus до ефipнo! олп монарди та евгенолу, мшмальна концентращя яких знаходиться в межах 7,9-29,2 мг/см3 i 0,52-16,7 мг/см3,
в
б
а
в
становить ix до ряду еколопчно безпечних 3aco6ÍB фунпцидно! ди.
1. Melnyk VP, Panasiuk OV, Panasiuk VO, Klymenko MT, Petrenko OO, Radysh HV. Aktyvnist deiakykh zasobiv narodnoi medytsyny ta likarskykh preparativ proty mikobakterii tuberkulozu in vitro. Fitoterapiia. Chasopys. 2012 Ber;1:30-3.
2. Vyznachennia chutlyvosti mikroorhanizmiv do antybakterialnykh preparativ : metod. vkazivky : zatv. Nakazom MOZ Ukrainy № 167 vid 05.04.2007 r. Novosty medytsynbi y farmatsyy [Internet]. 2008 Ver. 16 [tsytovano 25.10.2013];236. Dostupno : http://www.mif-ua.com/archive/ article/4835.
3. Instruktsiia pro zakhody z profilaktyky ta likvidatsii asperhilozu ptytsi vid 28.03.2005 № 27 [tsytovano 6.04.2014]. Dostupno: http://www.vet.in.ua//
4. Bilai VI, redaktor. Metody eksperimentalnoi mikologii. Kiev: Nauk. dumka; 1982. Razd. 2, Mikroskopicheskoe izuchenie gribov; s. 76-105.
5. Kondratiuk TO. Kharakter vplyvu efirnykh olii, shcho mistiat terpenovi vuhlevodni, na chorni drizhdzhi Exophiala alcalophila sugly. Imunolohiia ta alerholohiia (nauka i praktyka). Dodatok (Tezy dopovidei mizhnarodnoi naukovoi konf. Mikrobiolohiia ta imunolohiia - perspektyvy rozvytku v KhKhI stolitti; 2014 Kvit 10-11;.Kyiv). 2014;1:60.
6. Nikolaevskii VV., Eremenko AE., Ivanov IK. Biologicheskaia aktivnost efirnykh masel. Moskva: Meditcina; 1987. 144 s.
7. Simovic M, Delas F, Gradvol V, Kocevski D, Pavlovic H. Antifungal effect of eugenol and carvacrol against foodborne pathogens Aspergillus carbonarius and Penicillium roqueforti in improving safety of fresh-cut watermelon. J. Intercult. Ethnopharmacol [Internet]. 2014 Jul-Sep [cited 2016 Feb 20];3(3):91-96. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/ articles/PMC4566673/ DOI: 10.5455/jice.20140503090524.
8. Alessandro C. Pasqualotto, editor. Aspergillosis: From Diagnosis to Prevention. Springer Science + Business Media B.V.; 2010. 1027 p.
9. Chekiri-Talbi M, Denning DW. The burden of fungal infections in Algeria. J Mycol Med [Internet]. 2017 Jun [cited 2016 Feb 18] ;27(2) :139-145. Available from: http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S1156523316302591? via%3Dihub DOI: 10.1016/j.mycmed.2017.02.005.
10. Mickiené R, Bakutis B, Maruska A, Ragazinskiené O, Kaskoniené V. Effect of the volatile secondary metabolites of Monarda didyma l., Lamium album l. and Myrrhis odorata l. plants against micromycetes of indoor environments of animals. Vet Med Zoot [Internet]. 2014 [cited 2016 Apr 25];68(90):48-54. Available from: http://vetzoo.lsmuni.lt/data/vols/ 2014/68/pdfmickiene.pdf
11. Espinel-Ingroff A, Rezusta A. E-test method for testing susceptibilities of Aspergillus spp. to the new triazoles voriconazole and posaconazole and to established antifungal agents: comparison with NCCLS broth microdilution method. J Clin Microbiol [Internet]. 2002 Jun [cited 2016 Jan 23];40(6):2101-7. Available from: http://jcm.asm.org/content/40/6/2101.long
12. Braga PC, Sasso MD, Culici M, Alfieri M. Eugenol and thymol, alone or in combination, induce morphological alterations in the envelope of Candida albicans. Fitoterapia [Internet]. 2007 Sep [cited 2017 Apr 23];78(6):396-400. Available from: http://www.sciencedirect.com/ science/article/pii/ S0367326X07001050? via%3Dihub DOI.org/10.1016/j.fitote.2007.02.022
13. Bernuci KZ, Iwanaga CC, Fernandez-Andrade CM, Lorenzetti FB, Torres-Santos EC, Faioes VD, et al. Evaluation of Chemical Composition and Antileishmanial and Antituberculosis Activities of Essential Oils of Piper Species. Molecules [Internet]. 2016 Dec 12 [cited 2017 May 02];21(12): 1-12. Available from: http://www.mdpi.com/1420-3049/21/12/1698 DOI: 10.3390/molecules 21121698.
14. Farruggia E, Bellia M. Occupational allergic asthma in greenhouses. Report of a clinical case. Med Lav. 2001 May-Jun;92(3):203-5.
15. Moreno-Ancillol A, Domínguez-Noche C, Gil-Adrados AC, Cosmes PM. Hypersensitivity pneumonitis due to occupational inhalation of fungi-contaminated corn dust. J Investig Allergol Clin Immunol. 2004;14(2): 165-7.
16. Kumar P, Mishra S, Kumar A, Kumar S, Prasad CS. In vivo and in vitro control activity of plant essential oils against three strains of Aspergillus niger. Environ Sci Pollut Res Int [Internet]. 2017 Aug 7 [cited 2017 May 03];24(27):21948-21959. Available from: https://link.springer.com/article/ 10.1007%2Fs11356-017-9730-x DOI: 10.1007/s11356-017-9730-x.
17. Groll AH, Walsh TJ. Uncommon opportunistic fungi: new nosocomial threats. Clin Microbiol Infect [Internet]. 2001 [cited 2017 May 02];7 Suppl 2:8-24. Available from: http://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1046/j.1469-0691.2001.00054.x/pdf DOI: 10.1046/j.1469-0691.2001.00054.x
18. Van Waeyenberghe L, Pasmans F, Beernaert LA, Haesebrouck F, Vercammen F, Verstappen F, et al. Microsatellite typing of avian clinical and environmental isolates of Aspergillus fumigatus. Avian Pathol [Internet]. 2011 Feb [cited 2017 May 02];40(1):73-7. Available from: http://www.tandfonline.com/ doi/full/10.1080/03079457.2010.540229 DOI: 10.1080/03079457.2010.540229.
19. Kaur R, Mehra B, Dhakad MS, Goyal R, Dewan R. Pulmonary aspergillosis as opportunistic mycoses in a cohort of human immunodeficiency virus-infected patients: Report from a tertiary care hospital in North India. Int J Health Sci (Qassim) [Internet]. 2017 Apr-Jun [cited 2017 Oct 16];11(2):45-50. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/ pmc/articles/PMC5426406/
20. Hartmann T, Sasse C, Schedler A, Hasenberg M, Gunzer M, Krappmann S. Shaping the fungal adaptome--stress responses of Aspergillus fumigatus. Int J Med Microbiol [Internet]. 2011 Jun [cited 2017 Oct 16];301(5):408-16. Available from: DOI: 10.1016/j.ijmm.2011.04.008.
21. Jensen AB, Aronstein K, Flores JM, Vojvodic S, Palacio MA, Spivak M. Standard methods for fungal brood disease research. J Apic Res [Internet]. 2013 Jan [cited 2017 Oct 16];52(1). Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/ pmc/articles/PMC3816652/ DOI:10.3896/IBRA. 1.52.1.13.
22. Puskárová A, Bucková M, Kraková L, Pangallo D, Kozics K. The antibacterial and antifungal activity of six essential oils and their cyto/genotoxicity to human HEL 12469 cells. Sci Rep [Internet]. 2017 Aug 15 [cited 2017 Oct 16];7(1):8211. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/ articles/ PMC5557807/ DOI: 10.1038/s41598-017-08673-9.
W.
ФУНГИЦИДНЫЕ И ФУНГИОСТАТИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА ЭФИРНОГО МАСЛА МОНАРДЫ ДУДЧАСТОЙ И ЭВГЕНОЛА ПО ОТНОШЕНИЮ К ГРИБАМ РОДА ASPERGILLUS Кинаш О. В., Лисаченко О. Д., Куприян К. В. Грибы рода Aspergillus чаще всего вызывают патологические процессы у особей с иммунодефицитом, а
FUNGICIDAL AND INHIBITORY EFFECTS OF OF MONARDA FISTULOSA ESSENTIAL OIL AND EUGENOL AGAINST FUNGI OF ASPERGILLUS GENUS Kinash O.V., Lisachenko O.D., Kupriyan K.V.
The Aspergillus genus fungi most frequently cause pathological processes in individuals with immunodeficiency and in those who
также у тех, кто находится в длительном контакте с высокими концентрациями спор. Уже известные средства борьбы с контаминацией патогенными микромицетами, как правило, опасны для окружающей среды. В данном исследовании представлены результаты изучения фунгщид-ных и фунгиостатических свойств веществ растительного происхождения - эфирного масла монарды и эвгенола. Для реализации цели были использованы стандартные методы диффузии в агар. Установлено, что исследуемые вещества действительно обладают спектром фунгицидных и фунгиостатичних своств, которые проявлялись задержкой роста и нарушением фаз развития у культур грибов видов Aspergillus fumigatus, A. flavus и A. niger. Фунгиостатическое действие исследуемых веществ проявлялась отсутствием пигментации и конидиеге-неза, слабым развитием вегетативного мицелия тест-культур. На втором этапе проведено определение минимальной подавляющей концентрации (МПК) эфирного масла монарды и эвгенола относительно исследуемых культур грибов. Установлено, что фунгицидные и фунгиостатические свойства эвгенола проявляются в более низких концентрациях по сравнению с эфирным маслом монарды.
Ключевые слова: эфирное масло монарды трубчатой, эвгенол, Aspergillus fumigatus, Aspergillus flavus, Aspergillus niger.
Стаття надшшла 14.11.2017 p.
are in prolonged contact with high concentrations of spores. The suggested means of controlling contamination with pathogenic micromycetes are, as a rule, dangerous for the environment. The present paper submits the results of studying fungicidal and fungistatic properties of plant origin substances: essential oils of horsemint (Monarda) and eugenol. To achieve the purpose, standard methods of agar-gel diffusion were used. It was determined that the substances under study actually possessed a spectrum of fungicidal and fungistatic properties, which were manifested by the growth retardation and developmental phase disorders in the fungi cultures of Aspergillus fumigatus, Aspergillus flavus and Aspergillus niger. Fungistatic action of monarda and eugenol essential oils was characterized by the absence of pigmentation and conidia genesis, weak development of vegetative mycelium of test cultures. At the second stage, determination of the minimum depressant concentration (MPC) in the essential oils of monarda and eugenol in relation to the studied fungi cultures was performed. It was established that fungicidal and fungistatic properties of eugenol are found at lower concentrations in comparison with the monarda essential oil. The study results can be used to develop environmentally friendly means of optimizing air or disinfectants.
Key words: essential oil of monarchy tubular, eugenol, Aspergillus fumigatus, Aspergillus flavus, Aspergillus niger.
Pe^roern Ernam C.M.
DOI 10.26724 / 2079-8334-2017-4-62-173-177 УДК 61:595.42(477.8)
МОРФО-Ф1ЗЮЛОГ1ЧШ ОСОБЛИВОСТ1 ТА МЕДИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ 1КСОДОВИХ КЛ1Щ1В РОД1В IXODES LATR. ТА DERMACENTOR FABR.- ЕКТОПАРАЗИТ1В ЛЮДИНИ I ТВАРИН
У ЗАХ1ДН1Й УКРА1Ш
e-mail: fedonyuk22larisa@gmail .com
Дослщжено особливост! будови 124 самок i 198 шмф ксодових клвдв виду Ixodes ricinus та 58 самок i 25 самщв ксодових клвдв виду Dermacentor reticulatus. У результат аналiзу морфолопчних показниюв виявлено певш закoнoмipнoстi у сшввщношенш загальнo! довжини тша до ширини черевця при piзних стадях насичення. За перюд травеньжовтень 2017 року було дослщжено 118 самок, 174 шмфи i 3 личинки виду Ixodes ricinus, знятих з тша людей, на предмет виявлення у них збудниюв шфекцшних захворювань. З них 46 самок (39 %), 56 шмф (32 %), 1 личинка (33,3 %) i 2 невизначеш клвд були ноаями 3 видiв збудниюв шфекцшних хвороб: Borrelia Burgdorferi senso lato (66 випадюв), Anaplasma phagocytophilum (30 випадюв) i Borrelia Miyamotoi (6 випадюв). Виходячи iз аналiзу динамга частоти зараження клвдв виду Ixodes ricinus ноаями шфекцшних захворювань, спостер^алося наростання юлькосп самок i шмф, що були ноаями борелш, з травня до липня при наростанш середньо! температури з 18-230С до 25-270С i згодом зниження частоти !х зараження iз серпня по жовтень при зниженш температури до 20-150С.
КЛючовi слова: iксoдoвi rairnj, Ixodes Latr., Dermacentor Fabr., Ixodes ricinus, Dermacentor reticulatus, борелп, анаплазма.
Дотдження e фрагментом НДР "Дотдження видового pi3HOMammwa, поширення, бюлоги та екологи жсодових кл^в на територи захiдногорегшну Украти ", номер держреестраци 0117U003025.
Серед великого piзнoманiття членистоногих безхребетних тварин значна !х кшьюсть мають саштарне та медичне значення для людини [2, 5]. Одшею iз таких груп е шдклас ra^i (Acarina), який включае понад 1600 видiв у свгговш фаунi [7, 9, 13]. На територи Укра!ни серед клiщiв, що мають санiтаpне та медичне значення найбшьш представлена родина Iксoдoвi клiщi (Ixodidae), як1 зустpiчаються у piзних природних i штучних бютопах, в тому числi й в урбашзованих [12]. 1х чисельнiсть, густота заселення, статеве спiввiднoшення та навггь заpаженiсть piзнoманiтними збудниками iнфекдiйних захворювань залежить вiд циркуляц^! збудник1в в кoлi пoтенцiйних живителiв клiщiв i вiд сезонних умов середовища [2, 11].
У щлому клiщi е висoкoспецiалiзoваними гематофагами та переносниками багатьох тpансмiсивних захворювань людини i тварин [4, 8, 13]. Ю. С. Балашов i G. М. Смчук [3, 10] у сво!х працях вказують, що клiщi poдiв Ixodes, Dermacentor, Ripiciphalus, Hyalomma здатт передавати
