CC BY
8Зенан Руан
Фундаментальний виклик майбутньо! теорп свщомосп*
*Ruan Z (2023) The fundamental challenge of a future theory of consciousness. Front. Psychol. 13:1029105. doi: 10.3389/fpsyg.2022.1029105. Переклад з англ. Медшцев В. О.
В I Д О М О С Т I ПРО АВТОРА
Ключовг слова: сввдомгсть, модел1 св1домост1, теорп св1домост1, IIT, GNWT
Цитування: Руан З. Фундаментальний виклик майбутньо! Teopil свщомосп. Теоретичш до^дження у психологи: мо-нографiчна cepin. Сост. В.О. Медшцев. Том 18. 2023. С. 47-57. doi: 10.24412/2616-6860-2023-2-47-57.
Вступ
У великш галуз1 когштивно1 науки кнуе багато праць, присвячених св1домост1. Щ досл1дження можна приблизно розд1лити на дв1 категорп, тобто фшософ-сью (особливо ф1лософ1я св1домост1) та науков1 (особливо Когн1тивна невролог1я). Нейробюлоги займалися пошуком " нейронних кореляйв св1домост1 " (NCCs, пор. Koch, 2012; Tononi and Koch, 2015), пщхщ, який надае пр1оритет вивченню кореляцп м1ж специф1чною мозковою д1яльшстю та аспектами свщомосй, тод1 як фшософський п1цх1ц завжци зосерецжуеться на вияв-ленн1 пояснювальних зв'язк1в тж нейронними меха-н1змами та свщомктю.
Ф1лософський пщхщ до св1цомост1 в якийсь момент був важким через "важку проблему", про яку говорив
Chalmers (1995), тобто, мабуть, кнуе непереборний ро-зрив м1ж поглядом в1ц першо! особи та поглядом в1ц третьо1. Однак сучасн1 емшричш теорп св1домост1 (ToCs) перебувають у неоптимктичнш ситуацп, коли вони "говорять" повз вуха один одного (Seth and Bayne, 2022; Yaron et al., 2022). Оск1льки к1льк1сть теор1й про-довжуе зростати (Signorelli et al., 2021), Пропонуються та оцшюються певн1 проекти, так1 як змагальна ств-праця (Melloni et al., 2021). Очшуеться, що теор1я [по-передн1й приклад див Safron (2020)] в кшцевому пщсу-мку перевершить под1бш ситуацп в майбутньому (Koch, 2018), однак залишаються проблеми, яш потрЬ бно вир1шити.
Критерп конкуренцп р1зних теорш
З чаав Крика та Едельмана деяю неврологи схиля-лися до того, щоб вщкласти "важк1 проблеми" i почати з простих. В iдеалi тестування, узгодження та повторения цих правил може в кшцевому тдсумку призвести до бшьш глибокого розумiния таемницi свщомость Однак усi теорп не повинш бути безпосередньо застосованi до емтричних тестiв без ефективних обмежень.
Для початку Doerig et al. (2021) запропонував чо-тири проблеми, що обмежують iснуючi теорп, так зваш "жорсткi критерп", якi е "жорсткими" через 1х акцент на строгост та артикуляцп та вiдрiзняються вщ деяких оцiнок, якi е розмитими та 1х важко ефективно порiв-нювати. Загалом, 1хш iнiцiативи та внесок у пошук ем-
тричних стандарпв ToCs надихають, але е певна критика щодо ix конкретних пропозиц1й, особливо тих, яю розглядають св1дом1сть лише як функщю (Del Pin et al., 2021). Що стосуеться дискусш про свщомий досвщ (Edelman & Tononi, 2001) з точки зору його сташв та змкту, то вони, здаеться, перекриваються—досв1д (ви-значений його станом) завжди створюеться разом при-наймш з одним 1з специф1чних аспекпв зм1сту (пор. Damasio, 2021). Таким чином, функщоналкти, як правило, надають великого значення вм1сту свщомосп (Флем1нг, 2021), який зазвичай розкриваеться в експе-риментах за допомогою вербальних або повед1нкових зв1т1в — декшькох вид1в вим1рювань. Нав1ть у парадигм! вщсутност зв1т1в (Tsuchiya et al., 2015; Koch et al., 2016), ми не можемо з упевненктю сказати, що ми за-фшсували емп1ричн1 маркери випробовуваних, як1 мо-жуть виключити когштивт процеси, як1 е наслщками свщомосп (Northoff and Huang, 2017).
Нещодавно Seth and Bayne (2022) детально розгля-нули чотири типов1 ToCs на основ1 1х теоретичного по-
ходження, основи прогнозування та конкретних проблем, на яю вони нацшеш. Виходячи з цього аналiзу, шлях вiд рiзних теорiй до всеосяжно! та задовшьно! те-ори повинен полягати у наданнi бшьш порiвнянних пояснювальних об'eктiв та пщстав для обговорення (таких як перевага феноменолопчних або функцюна-льних характеристик свщомост та глобальних або ло-кальних станiв свiдомостi). Крiм того, вони запропону-вали три умови для ефективного розгляду будь-яко! здшсненно! майбутньо! теори, що стосуеться експлЬ цитностi, всебiчностi та вимiрювання вщповщно.
Обмеження для вивчення свiдомостi-це форма ме-татеоретичного дослiдження, яка, безумовно, мае сенс, ^ в принципi, нам потрiбно розглянути !х усi. Бiльш того, число таких критерив може бути настiльки ж велике, як i рiзноманiтнiсть самих теорш свiдомостi. Ми повиннi розглянути фундаментальний критерш, що лежить в основi цих проблем, i чому це важливо. Як або, принаймнi, наскшьки емпiричне суперництво м1ж рiзними ToCs може в кiнцевому пiдсумку призвести до "справжньо!" теори?
Критерш, необхщний 1 до
Конкретн1 модел1 в TOCs описують досвщ з певно1 точки зору, 1 деяю з них менш сувор1, особливо коли вони, як правило, базуються лише на одиничних емт-ричних висновках та роздумах. Як раннш приклад, на-тхненний регулярним розрядом при певних св1домих д1ях, Крж 1 Кох д1йшли висновку, що кортикальним ме-хан1змом, в1дпов1дальним за гамма-коливання, може бути NCC (КоЛ, 2019, с. 98-100). Кр1м того, теор1я NMDA була запропонована, оскшьки було виявлено, що сина-пси NMDA працюють поряд 1з свщомим досвщом (Flohr, 1992; Doerig et а1., 2021).
У б1льшост1 випадюв ус1 ц1 синапси е прийнятними. Експерименти в рамках теорп все ще можуть тривати до тих тр, поки 1нш1 р1зноман1тн1 теорп не будуть вщкла-ден1 в сторону. Зрештою, мислительн1 експерименти Чалмерса не могли "вискочити" як загроза 1х незалежному емп1ричному експерименту. Враховуючи всеб1чн1 м1ркування, N - s (необхщний 1 достатн1й) е фундамен-
Ш для моделей свщомосл
тальним критер1ем для квал1ф1ковано1 модел1 свщомо-ст1, яка е необхщною 1 достатньою. Якщо Опис ТоС за-довольняе критер1ю N-S, то його модель була б повшстю щентична сам1й свщомость В емшричному тест1 його передбачення про предмет не суперечитимуть тому, чим в1н насправд1 е.
Однак це 1нту1тивне прозршня ще мало що дало б нам на практищ. У певному сенй це емп1рична верйя "важко! проблеми". Б1льше того, сл1д зазначити, що з емп1рично1 точки зору оч1куване р1вняння "теоретична модель = свщомкть" матиме потр1йну 1дентичн1сть, стввщносячи модель з г1потетичною свщомктю (Т), даними вим1рювань (М) та самим досвщом суб'екта (Е) вщповщно (див. Малюнок 1). Найб1льш простим ршен-ням е традицшний ф1лософський пщхщ вщ Т До Е (Т~Е), який, можливо, загруз у "важкш проблем!". Отже, емт-ричний пщхщ до свщомосл повинен проходити через" непрямий " вим1р (Т-М-Е) настшьки, наск1льки вини-кае така складна ситуащя.
Малюнок 1. критер1й TOCs. (1) загальне: "прави-льний" ТоС визначае модель, щентичну св1домост1, чия "необхщнкть" полягае в тому, щоб отримати достатньо "широку" область, що охоплюе всю розумову д1яльнкть, 1 чия "достатнкть" полягае в тому, щоб мктити досить "вузьку" область ще! розумово! д1яльност1 (див. I "широкий", 1 "вузький" Показан1 пунктирними колами, тод1 як заповнена частина всередиш суц1льних к1л е необхщною 1 достатньою областю. (2) конкретне: аналопчно, сам досв1д (вгор1, позначений як Е) та вим1рювання (внизу праворуч, позначений як М) також потрапляють
Три р1вня
Беручи до уваги практичн1 детал1, тест N - s повинен визначати три прогресивш р1вн1 через потршну 1дентичн1сть свщомост в емтричних тестах.
1. Теорп-кандидати
Теор1я свщомост за своею суттю повн1стю самоуз-годжена 1 придатна для експерименпв. Через неправи-льне мислення прихильниюв або обмежен1сть ресурйв або даних пропозицп деяких теор1й можуть мати оче-видн1 або незрозум1л1 лопчш недол1ки або можуть су-перечити визнаним законам природи. У таких ситуа-ц1ях теорп спочатку були б усунеш або потребували
у належний обсяг того, де знаходиться свщомкть про-тягом уск! розумово! д1яльность Е вважаеться правиль-ним апрюр1, а щентичнкть мiж Т 1 Е (Т ~ Е, ~ для трансцендентального вщношення) е метою традиц1йних ф1лософських пщход1в. Теоретично, лише одне (запов-нене арим кольором) з чотирьох базових вщносин мiж ними може вщповщати критер1ю N-S. Для емп1ричних теспв обов'язковими е три р1вн1 критерш N-8 (Т-М, М-Е, а пойм Т-М-Е), 1 кожен з р1вшв буде послщовно об-межувати в1дпов1дну процедуру тест1в ТоС.
'ерш N-8
подальшого вдосконалення. Тод1 !х модел1 повинн1 бути не таемничими, а п1ддаються експерименталь-ному вим1ру. Вони також повинн1 бути досить точними у своему опий, оскшьки вони повинш мати можли-вкть охопити б1льш1сть аспект1в дискусп про свщомкть (Doerig et а1., 2021). Завдяки такому самоанал1зу теор1я вщповщала б першому р1вню N-S, що вщно-ситься до стввщношення Т-т (див. Малюнок 1, внизу). Таким чином, вони мають право бути кандидатами 1 можуть самост1йно пройти достов1рш емп1ричн1 тести з1 сво!ми власними припущеннями.
Перший рiвень зазвичай досягаеться в1дносно легко. Теорп, якi попередньо задовольняють першому рiвню критерiю N-S, можуть зберегти свое мiсце у ви-вченш свiдомостi. Наприклад, iнтегрована теорiя ш-формацп (11Т), яка колись вирiшувала так звану "проблему грубозернистостГ (M0rch, 2018), спочатку застосовувалася для клшчного вимiрювання свщомо-стi пацкнпв.
2. Внутрiшньопарадигмальнi тести Коли теорiя, що вiдповiдае першому рiвню, незале-жно пiддалася адекватним експериментам, вона може бути готова до другого рiвня. Тут щ теорп кандидайв з однаковими припущеннями повиннi бути протестовав разом як конкурента для !х експериментiв з однаковими парадигмами. Вщношення М-Е (Малюнок 1, праворуч) позначаеться цим рiвнем в емпiричних тестах.
Очевидно, що не кнуе загальноприйнятого розу-мшня того, що саме являе собою свщомкть. Таким чином, рiзнi теорп могли б вiддати перевагу мати свш власний вибiр. Наприклад, теорiя глобального робо-чого простору (GWT, пор. Mashour et а1., 2020) закрiпив це за "свщомим доступом", тодi як 11Т закршив це за
феноменальною свiдомiстю. Якими б не були !хш упо-добання, вони повиннi нести сувору вщповщальнкть за свiй вибiр i вносити корективи, коли емпiричнi данi вiдхиляються вiд встановлених цiлей. У цьому випадку парадигма 11Т повинна намагатися уникати втручання типових когштивних функцiй, таких як мова та робоча пам'ять. Натомiсть 11Т та теорiя рекурентно! обробки (RPT, пор^атте, 2006) можуть розглядатися як дшсне змагальне спiвробiтництво в рамках конкретно! пара-дигми, оскiльки обидвi вони е теорiями причинно-на-слiдковоl структури i не стверджують необхiдностi в лобових областях.
Коротше кажучи, обмеження, накладене крите-рiем N-S на цьому рiвнi, може бути спрямоване на те, щоб цi подiбнi теорil ефективно конкурували мiж собою. Враховуючи фiксований опис свщомосй, перед-бачення iдеальноl теорil в рамках парадигми повинш узгоджуватися з уама експериментальними результатами.
3. Тести мiж парадигмами
Обмеження на цьому рiвнi вимагають, щоб св1до-мкть, зафiксоване в сво!х експериментах теоркю, д^й-
сно було досвщом випробовуваних. Як показано на ма-люнку, цей р1вень в1дноситься до загального щентифЬ катора T-M-E (Малюнок 1, вгор1). У певному сена це вимагае перетворення "важкоï проблеми" на сер1ю складних, але перспективних роб1т (Baars, 2021).
Певний наб1р теор1й може залишатися лог1чним i добре перев1реним у межах власноï парадигми, не врахо-вуючи метафiзики свiдомостi чи ïх мета-рiвня. Отже, цi
Toc з pÏ3HMMM парадигмами мали б повне право розпо-чати цей проект i конкурувати один з одним тсля того, як вони задовольнять обмеження перших двох рiвнiв критерiю N-S. саме тут нарешп могло б виникнути су-перництво м1ж IIT та GWT, якби вони обидва досягли ус-тху у власнiй парадигмi. Змагання дшсно е одними з переваг при моделюванш свiдомостi в кожнiй теорп. 1н-шими словами, який вибiр насправдi е найбiльш точним — або ближчим до самоï свщомосл?
"Важка проблема" Чалмерса вказуе на центральну проблему у вивченнi свщомосй, тодi як його мислен-невi експерименти завжди iгноруються в емтричних експериментах. Таким чином, критерiй N-S був би його конкретною, емтрично вдосконаленою версiею i особливо пщкреслював би припущення та парадигми в експериментах. Фактично, критерш i во його конкре-тнi рiвнi виводяться з рiзних аргументiв про обмеження вивчення свщомость
К1нцевий рiвень частково в1дображае вимогу змiни парадигми до науки вщ першоï особи (Ascoli, 2013; Ellia et al., 2021; Pinto and Stein, 2021). Вивчення
суб'ективних явищ можливе там, де ми маемо внутрЬ шш вимiри, такi як "досвщ з перших рук" (Kleiner, 2020), що дозволяе вченим спочатку звикнути до само-аналiзу чи медитацп. Можливо, деяке натхнення може походити вщ" мiжпiвкульного спiлкування " (Watanabe, 2022) мiж суддею та вим1рюваними змiн-ними.
Наука про свщомкть може перевершити нинiшню, але i зараз вона прекрасна. Наша думка така, що пере-вiрка рiзних теорiй свiдомостi не повинна бути одно-моментним тестом. Оск1льки рiвень фундаментальних критерiïв у тестах пщвищуеться, подальша теорiя була
б бшьш точною, принаймш в сена ймовiрностi та ви- подальшого обговорення обмежень в емтричних тес-
падковость Висновок спрямований на iнiцiативу щодо тах сучасних ToCs.
Л1тература
1. Ascoli, G. A. (2013). The mind-brain relationship as a mathematical problem. ISRN Neurosci. 2013, 1-13. doi: 10.1155/2013/261364
2. Baars, B. J. (2021). The hard problem is mainly hard work. Cognit. Neurosci. 12, 63-64. doi: 10.1080/17588928.2020.1838474
3. Chalmers, D. (1995). Facing up to the problem of consciousness. J. Consciousness Stud. 2, 200-219.
4. Damasio, A. (2021). Feeling and Knowing Making Minds Conscious. New York: Pantheon Books. doi: 10.1080/17588928.2020.1846027
5. Del Pin, S. H., Skora, Z., Sandberg, K., and Overgaard, M. (2021). Comparing theories of consciousness: why it matters and how to do it. Neurosci. Consciousness 2021. doi: 10.1093/nc/niab019
6. Doerig, A., Schurger, A., and Herzog, M. H. (2021). Hard criteria for empirical theories of consciousness. Cognit. Neurosci. 12, 41-62. doi: 10.1080/17588928.2020.1772214
7. Edelman, G., and Tononi, G. (2001). A Universe Of Consciousness: How Matter Becomes Imagination. New York: Basic Books.
8. Ellia, F., Hendren, J., Grasso, M., Kozma, C., Mindt, G., Lang, P., et al. (2021). Consciousness and the fallacy of misplaced objectivity. Neurosci. Consciousness 2, niab032. doi: 10.1093/nc/niab032
9. Fleming, S. M. (2021). Theories of consciousness are solutions in need of problems. Cogn Neurosci 12, 86-88. doi:
10.1080/17588928.2020.1841744
10. Flohr, H. (1992). "Qualia and brain processes," in A. Beckermann, H. Flohr, and J. Kim, eds Emergence or Reduction. p. 220-238. doi: 10.1515/9783110870084.220
11. Kleiner, J. (2020). Brain states matter. A reply to the unfolding argument. Consciousness Cognit. 85, 102981. doi: 10.1016/j.concog.2020.102981
12. Koch, C. (2018). What is consciousness? scientists are beginning to unravel a mystery that has long vexed philosophers. Nature 557, 912. doi: 10.1038/d41586-018-05097-x
13. Koch, C. (2019). The Feeling of Life Itself: Why Consciousness Is Widespread but Can't Be Computed. Cambridge, Massachusetts: MIT Press. doi: 10.7551/mitpress/11705.001.0001
14. Koch, C., Massimini, M., and Boly, M. (2016). Neural correlates of consciousness: Progress and problems. Nat. Rev. Neurosci. 17, 307321. doi: 10.1038/nrn.2016.22
15. Koch, C. (2012). Consciousness: Confession of a Romantic Reductionist. Cambridge, Massachusetts: The MIT Press. doi: 10.7551/mitpress/9367.001.0001
16. Lamme, V. A. (2006). Towards a true neural stance on consciousness. Trends Cognit. Sci. 10, 494-501. doi: 10.1016/j.tics.2006.09.001
17. Mashour, G. A., Roelfsema, P., and Changeux, J. (2020). Conscious processing and the global neuronal workspace hypothesis. Neuron 105, 776-798. doi: 10.1016/j.neuron.2020.01.026
18. Melloni, L., Mudrik, L., and Pitts, M. (2021). Making the hard problem of consciousness easier. Science 372, 911-912. doi: 10.1126/science.abj3259
19. March, H. H. (2018). Is the integrated information theory of consciousness compatible with russellian panpsychism? Erkenntnis 84, 10651085. doi: 10.1007/s10670-018-9995-6
20. Northoff, G., and Huang, Z. (2017). How do the brain's time and space mediate consciousness and its different dimensions? Temporo-spatial theory of consciousness (TTC). Neurosci. Biobehav. Rev. 80, 630-645. doi: 10.1016/j.neubiorev.2017.07.013
21. Pinto, Y., and Stein, T. (2021). The hard problem makes the easy problems hard—a reply to Doerig et al. Cognit. Neurosci. 12, 97-98. doi: 10.1080/17588928.2020.1838469
22. Safron, A. (2020). An integrated world modeling theory (IWMT) of consciousness: Combining integrated information and global neuronal workspace theories with the free energy principle and active inference framework; toward solving the hard problem and characterizing agentic causation. Front. Artificial Intell. 3, 30-30. doi: 10.3389/frai.2020.00030
23. Seth, A. K., and Bayne, T. (2022). Theories of consciousness. Nat. Rev. Neurosci. 23, 439-452. doi: 10.1038/s41583-022-00587-4
PyaH 3. QyHflaMeHTanbHHM buktimk MaM6yTHboi Teopii CBiflOMOCTi
24. Signorelli, C. M., Szczotka, J., and Prentner, R. (2021). Explanatory profiles of models of consciousness—towards a systematic classification. Neurosci. Consciousness 2, niab021. doi: 10.1093/nc/niab021
25. Tononi, G., and Koch, C. (2015). Consciousness: here, there and everywhere? Philos Trans R Soc Lond B Biol Sci. 370, 117-134. doi: 10.1098/rstb.2014.0167
26. Tsuchiya, N., Wilke, M., and Fraessle, S. (2015). No-report paradigms: exracting the true neural correlates of consciousness. Trends Cognit. Sci. 19, 757-770. doi: 10.1016/j.tics.2015.10.002
27. Watanabe, M. (2022). From Biological to Artificial Consciousness: Neuroscientific Insights and Progress. Cham: Springer International Publishing. doi: 10.1007/978-3-030-91138-6
28. Yaron, I., Melloni, L., and Pitts, M. (2022). The ConTraSt database for analysing and comparing empirical studies of consciousness theories. Nat. Hum. Behav. 6, 593-604. doi: 10.1038/s41562-021-01284-5
PyaH 3. QyHflaMeHTanbHHM bhktimk MaMÔyiHboï Teopiï œiflOMOCTi
