Frequency of the beginning and features of the course of chronic catarrhal gingivitis in dogs Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy

BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMem C.3. I^M^Koro

Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies

ISSN 2518-7554 print doi: 10.32718/nvlvet8830

ISSN 2518-1327 online http://nvlvet.com.ua

UDC 619:616.311.2-002:636.7

Frequency of the beginning and features of the course of chronic catarrhal gingivitis in dogs

N.M. Khomyn, A.R. Mysak, I.I. Iglitskej, V.V. Pritsak, N.V. Nazaruk, N.V. Semeniyk

Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine

Khomyn, N.M., Mysak, A.R., Iglitskej, I.I., Pritsak, V.V., Nazaruk, N.V., & Semeniyk, N.V. (2018). Frequency of the beginning and features of the course of chronic catarrhal gingivitis in dogs. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 20(88), 162-166. doi: 10.32718/nvlvet8830

Out of all diseases of organs and systems of teeth disease in dogs is a group of diseases, the symptoms of which are most often observed only when the process involves not only teeth, but also the tissues surrounding them. Paronodopathies deserve special attention, among which chronic catarrhal gingivitis is a polietiological disease in which pathogenesis has a major role in the microorganisms of the oral cavity of dogs, odontogenic deposits in the form of plaque and dental stone. The disease can be complicated by loss of teeth, deformation, reduced functionality of the tooth-jaw system, the formation of chronic diseases in the body, sensitization and development of various forms of somavtic pathology. It has been established that among surgical diseases of dogs gingivitis is most often detected, which is 31. 7%. Among the various forms of gingivitis, the largest percentage is the chronic catarrhal gingivitis, which is registered in 47.5% of dogs, mostly dwarf breed. Somewhat less, namely 20.3%, is acute catarrhal gingivitis, 11.9% is chronic hypertrophic and 8.5% is chronic ulcerative gingivitis. The disease is appeared by galitis, disturbance in the intake of food, edema, bleeding of the gums, lesions of the clear papillae, dental plaque with anthrax, formation of pseudocysts. For the objectivity of disease information, clinical manifestations are presented in the form of numerical expressions and dental indexes. It has been established that chronic catarrhal gingivitis in dogs is characterized by an increase in the number of microorganisms in the biotope of the oral cavity, which contribute to the development of inflammation in the gums.

Key words: dogs, teeth, gingivitis, periodontitis, parodontopathy, microorganisms, biotopes, dental plaques, clear fissure.

Частота виникнення та особливост nepe6iry хрошчного катарального гшпвггу у собак

Н.М. Хомин, А.Р. Мисак, I.I. 1глщький, В.В. Прщак, Н.В. Назарук, Н.В. Семанюк

Львiвський нацюналъний утверситет ветеринарног медицини та бютехнологт iMem С.З. Гжицького, м. Львiв, Укра'та

З ycix захворювань оргатв i систем у собак хвороби зубгв е тгею групою захворювань, ознаки яког найчастше спостерггаютъ-ся лише тоЫ, коли у процес втягуютъся не ттъки зуби, але й тканини, що гх оточуютъ. Окремог уваги заслуговуютъ пародонто-пати, серед яких хротчний катаралъний гiнгiвiт - полieтiологiчнe захворювання, в патогeнeзi якого основна ролъ належитъ мж-рооргатзмам ротовог порожнини, одонтогенним вiдкладeнням у виглядi зубних бляшок i зубного каменю. Захворювання може ускладнетисъ втратою зyбiв, виникненням деформацш, зниженням функщоналъних можливостей зубощелепног системи, форму-ванням хротчних вогнищ захворюванъ в органiзмi, сенсибШзацп i розвитку рiзних форм соматичног патологи. Встановлено, що серед хiрyргiчних хвороб собак найчастШе виявляютъ г1нг1вШ, що становитъ 31,7%. Серед ргзних форм гiнгiвiтy найбтъший вiдcоток складае хрошчний катаралъний гiнгiвiт, який зареестровано у 47,5% собак здебтъшого карликових порiд. Дещо менше, а саме 20,3% складае гострий катаралъний гiнгiвiт, 11,9% - хротчний гiпeртрофiчний та 8,5% - хротчний виразковий гiнгiвiт. Захворювання проявляетъся галШозом, порушенням прийому корму, набряком, кровоточивктю ясен, ураженням ясневих сосочмв, зубним налъотом над'ясневим зубним каменем, утворенням псевдокишенъ. Задля об'ективноcтi тформаци щодо захворювання

Article info

Received 20.09.2018 Received in revisedform 22.10.2018 Accepted 23.10.2018

Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine. Tel.: +38-067-894-17-12 E-mail: [email protected]

клтЫш прояви представлен у ernnndi числовых eupa3ie та стоматологiчних тдекЫв. Встановлено, що хронЫний катаральний ¿imiem у собак характеризуеться збтьшенням K^m^i мiкpооpганiзмiв у бютопах ротово'1 порожнини, як сприяють розвитку запального процесу у яснах.

Ключовi слова: собаки, зуби, гiнгiвimи, пародонтити, пародонтопати, мкрооргашзми, бютопи, зубш бляшки, яснева борозна.

Вступ

Стоматолопчш захворювання на сьогодшшнш день е найбГльш поширеною i серйозною проблемою здоров'я собак i впливають не тГльки на зуби, але й на весь оргашзм тварин iз серйозними наслщками для здоров'я та якост життя (Arseyenko, 2007; Vasileva, 2009). Разом з тим, на рГст i розвиток домашшх тварин впливають численш фактори зовнiшнього сере-довища (умови утримання, температура, склад повгт-ря, його вщносна вологiсть, моцiон, годування тощо), в результатi впливу яких у собак виникають вГдповГд-ш реакцГ', що за певних умов можуть викликати захворювання, зокрема й стоматолопчного характеру. Причинами ураження зубощелепно!' системи у собак найчастГше е породна схильшсть, порушення умов утримання i дресури, вiдсутнiсть регулярно!' санацй ротово!' порожнини, низький рiвень ветеринарно-стоматологiчноí допомоги, годiвля тварин не власти-вими для них продуктами, низька яюсть корму, ано-малй прикусу, наявнiсть специфiчних бактерй, що призводять до утворення зубного нальоту, зубного каменю, шорстка поверхня коронки зубiв тощо (Ilniczkyj and Arseyenko, 2006; Grigoryan et al., 2007; Bondarenko, 2011). Крiм того, власники не завжди придiляють надежно!' уваги стану зубiв у собак; на них вщкладаються залишки корму, що е прекрасним середовищем для росту i розвитку бактерiй (Timofeev and Biryukova, 2007).

Серед стоматолопчних хвороб собак чiльне мiсце належить пародонтопатiям - ураженням пародонту -термшу, який включае в себе уш стадй запалення тканин, що оточують зуби, починаючи з запалення ясен (гшпвгг) i закiнчуючи важкою формою пародон-титу, який призводить до розхитування зу6Гв (Vasileva, 2009; Khomyn et al., 2016; 2017). Актуаль-нГсть дано! проблеми полягае у тому, що щ захворювання е одними з основних причин втрати зу6Гв, ви-никнення деформацш, зниження функцiональних можливостей зубощелепно! системи, формування хрошчних вогнищ захворювань в оргашзм1, сенсибш-зацй i розвитку р1зних форм соматичноУ патологй (Grigoryan et al, 2007; Khomyn and Kostyshyn, 2015).

Тому метою нашо! роботи е вивчення частота ви-никнення та особливостей перебпу хрошчного катарального гшпв1ту у собак.

Матерш i методи дослщжень

Дослщження проводили на собаках приватного сектора м. Львова. Для досягнення мети були проведеш клппчш, стоматолопчш та бактерюлопчш досль дження здорових собак та хворих на хрошчний катаральний гГнгГвГт середнього ступеня важкостГ (контрольна i дослiдна по 5 тварин у кожнш). КлГнГчнГ дослiдження полягали у визначенш глибини запаль-

ного процесу в яснах, яку встановлювали пробою Шиллера-Писарева та стоматолопчними iндексами. Для визначення глибини запального процесу викори-стовували числове значення проби Шиллера-Писарева; шдекс гiгiенiчного стану (шдекс Федорова-Володюно!'), iндекс Green-Vermillion - спрощений iндекс гiгiени, iндекс зубного нальоту, шдекс зубного каменю, шдекс кровоточивостГ (шдекс Мюллемана), який вказуе на перебй запального процесу, папшяр-но-маргшальний iндекс, який дае змогу оцГнити сту-пГнь запального процесу ясен, а також шдекс гшпвпу (Kucevlyak and Lahtin, 2002).

Вивчення стану мкробюценозу ротово!' порожнини собак проводили за ушфжованими мкробюлопч-ними (бактерiологiчними) методами дослiдження (Uillard et al., 2004). Для вивчення яюсного i кшьюс-ного складу мкрофлори дослiджували ротову рГдину, зубний налгт, зубоясневу борозну, поверхню язика, слизовГ оболонки щГк, ясен, шднебшня.

Юльюсть мезофтьних аеробних i факультативно анаеробних мiкpооpганiзмiв (КМАФАнМ) визначали в колошеутворюючих одиницях (КУО) в 1 мл вихщного матерiалу (С) за формулою:

С = (N/V) • К, (3)

де: N - середня юльюсть колонГй в 1 бактерюлоп-чнГй чашцi; V - об'ем суспензй, який наносять пГд час висiвання на поверхню агару; К - кратшсть розведен-ня. Iдентифiкацiю видiлених мiкроорганiзмiв до родГв проводили згГдно визначника бактерiй Берджi (Holt et al., 1997).

Отримаш числовГ данi обробляли за допомогою стандартного пакету статистичних програм Microsoft EXCEL.

Результати та ix обговорення

ЗгГдно журналiв реестрадйТ хворих собак у клшь ках м. Львова протягом трьох роюв було встановлено поширешсть у них незаразних захворювань (рис. 1).

□ XipypriHHi хвороби ШТерапевтичш хвороби □Акушерськi хвороби

Рис. 1. Поширешсть незаразних хвороб у собак

Встановлено, що серед незаразних хвороб у собак 44,8% або 186 випадки складають х1рурпчш захворювання, 34,2% (142 хворих) становлять терапевтичн хвороби 1 лише 21% або 87 випадюв припадае на акушерську патологш.

Причому серед х1рурпчних хвороб найчаст1ше виявляли гшпвгт, який зустр1чався у 59 випадках, що становить 31,7%, дещо менше - рани та переломи, як складають вщповщно 43 та 29 випадюв або 23,1 та 15,6% (рис. 2). У меншш кшькосл, а саме у 24 випадках - пародонтит, що становить 13%, 1 у 12 1 10 випадках реестрували параанальний адешт та отити, як складають вщповщно 6,4 та 5,3 %, а також у 5 випадках - новоутворення 1 у 4 - кон'юнктивгш, що становить 2,7 та 2,2%.

35 п 31,7

30

25 23,1

20 % 15,6

15 13

10 6,4 5,3

5 2,2 2,7

0

Рис. 2. Частота виникнення х1рурпчних хвороб у собак

Зпдно результат1в дослщження, серед р1зних форм гшгшиу найбшьший вщсоток складае хрошчний ка-таральний гшпшт, який зареестровано у 28 тварин, що становить 47,5% собак здебшьшого карликових порщ (рис. 3). У 12 тварин виявили гострий катараль-ний гшпшт, що складае 20,3%, хрошчний гшертрофь чний та хрошчний виразковий гшпшт - у 7 1 5 випадках або в 11,9 та 8,5%; по 3 собаки зареестровано з гострим виразковим та хрошчним ф1брозним 1 1 ви-падок - з гострим гшертроф1чним гшпштом.

□ ХКГ □ ГКГ □ ХГГ □ ХВГ □ ГВГ □ ХФГ □ ГГГ

Рис. 3. Частота виникнення р1зних форм гшпвггу у собак

Таким чином, серед ушх х1рурпчних, зокрема 1 стоматолопчних захворювань собак найбшьш поши-реним е хрончний катаральний гшпшт.

Встановлено, що загальний стан собак, хворих на хрошчний катаральний гшпшт задовшьний. На зубах знаходиться зубний налгт, який мае жовтуватий кол1р 1 охоплюе майже половину шла, як на верхнш, так 1 нижнш щелепах; у дшянщ зубояснево'1 борозни ниж-нього шла спостерпжеться вщкладання над'ясневого каменю жовто-коричневого кольору, на першому премоляр1 - вщкладання зубного нальоту шрувато-жовтого кольору, маргшальна 1 верх1вка альвеолярно'1 дшянки ясен гшеремшоваш, набряки, що свщчить про запальний процес в яснах. Ясневий край потов-щений у вигляд1 валика з вираженим щанозом. У дшянщ гшгшально!" борозни шла нижньо'1 щелепи знаходиться псевдокишеня, глибина яко'1 становить 23 мм. За пальпацп поверхн ясен спостерпжеться кро-вотеча 1 бшь; мае м1сце галгтоз (рис. 4-5).

Рис. 4-5. Хрошчний катаральний гшпвгт у собаки

Об'ективну шформацш щодо пародонтопатш мо-жна отримати, представивши клМчш прояви у вигля-д1 числових вираз1в, спещальних шдекшв. За хрошч-ного катаральнгого гшгшиу середнього ступеня були використан стоматолопчн1 шдекси, як характеризу-ють поширешсть запального процесу, виражешсть таких симптом1в, як кшьюсть зубного нальоту й шде-ксу зубного каменя, запалення 1 кровоточивють ясен

тощо. За ощнювання глибини запального процесу в слизовш оболонщ ясен пробою Шиллера-Писарева встановлено, що за середнього ступеня захворювання цей показник скадае 3,24 бала. Важливим в дГагнос-тицГ хронГчного катарального гшпвиу е значения Гндексу Федорова-ВолодкГно!, який вказуе на ггггенгч-ний стан ротово! порожнини; Гндекс становить 2,29 бала, що свгдчить про незадовшьний стан гГгГени ротово! порожнини собак, а це, у свою чергу, викликае вГдкладення зубного нальоту (1,51 бала) i утворення зубного каменю (2,07 бала), якГ, в значнш мГрГ, засе-ленГ мшрооргашзмами, що, е однГею з причин виник-нення запалення ясен. 1ндекс Green-Vermillion, який характеризуе стоматологГчний статус, зокрема ггггет-чний стан ротово! порожнини i тканин перГодонту становить 1,24 бала. 1ндекс кровоточивостГ, як вГдомо, свгдчить про перебГг захворювання, тобто про прони-кливГсть ясневих кровоносних судин. Так, за середнього ступеня хронГчного катаральнго пнггвпу цей

показник складае 2,16 бала. Про штенсившсть запального процесу можна судити за величиною пашляр-но-марпнального шдексу, який становить 56,68 бала та шдекс кровоточивосп, величина показника якого складае 1,59 бала.

Вгдомо, що одшею з причин виникнення i розвитку запальних процесiв у ротовiй порожнинi собак е мжробний фактор. Результати дослщження кiлькостi МАФАнМ у бiотопах ротово! порожнини собак за хрошчного катарального пнпвггу наведено у таблиЦ 1.

Встановлено, що дослiджуванi бютопи ротово! порожнини собак за кшьшсним вмютом МАФАнМ роз-мютилися вщ бшьшого обсшвання до меншого у такому порядку: зубт вщкладення - з вмютом мжро-органiзмiв 109 КУО/см3 змиву, слизова оболонка язика - 105 КУО/см3, зубояснева борозна - 104, слизова оболонка ясен - 103 i слизова оболонка шднебшня - з вмютом мiкроорганiзмiв 102 КУО/см3 змиву.

Таблиця 1

Юльшсть МАФАнМ у бютопах ротово! порожнини собак за хронГчного катарального пнпвшу, М ± m, n = 5

Дослiджуваний бютоп -Групи-^-

контрольна_дослгдна

ротова рщина, х107 КУО/см3 1,26 ±0,10 2,58 ± 0,25**

зубш вГдкладення, х109 КУО/см3 1,15 ±0,12 2,56 ± 0,19***

зубояснева борозна, х104 КУО/см3 2,57 ±0,17 4,08 ± 0,26**

слизова оболонка язика, х105 КУО/см3 4,50 ± 0,35 5,82 ± 0,30*

слизова оболонка ясен, х103 КУО/см3 1,84 ±0,14 3,31 ± 0,22***

слизова оболонка шднебшня, х102 КУО/см3 2,32 ±0,18 2,50 ± 0,25

Примтка: у цш i наступних таблицях вГропдтсть рГзниць мГж контрольною i дослщною трупами враховували: * - Р < 0,05; ** - Р < 0,01, *** - Р < 0,001

Взаемозв'язок мГж уама бютопами i оргашзмом у цшому здшснюеться ротовою рщиною, яка також е бютопом з вмютом мшрооргашзмГв 107 КУО/см3. У ротовш рщиш, яка е зв'язковою ланкою мГж бютопа-ми ротово! порожнини, кшьшсть мшрооргашзмГв збГльшилась у 2,0 раза. У зубних вгдкладеннях кшьшсть мшрооргашзмГв збшьшилась у 2,2 раза. У зубо-ясневш борозн рГзниця мГж контрольною i дослгдною групою була бшьшою у 1,6 раза. На слизовш оболонщ язика кшьшсть мшрооргашзмГв збшьшилась у 1,3 раза. На слизовш оболонщ ясен собак кшьшсть мш-

робГв виявилася бшьшою, порГвняно Гз показником здорових тварин у 1,80 раза. Найменше зросла шль-к1сть мжрооргашзмГв за хронГчного катарального гшпвиу на слизовш оболонщ шднебшня. Так, рГзни-ця мГж контрольною i дослщною групою була бшьшою в 1,1 раза.

У результат проведених мжробюлопчних досль джень Гз зубних бляшок собак контрольно! групи було Гзольовано 84 культури мшрооргашзмГв, а дослщно! -120 культур (табл. 2) .

Таблиця 2

Склад МАФАнМ, видшених Гз зубних бляшок собак за хронГчного катарального пнпвГиу, % (М ± m, n = 5)

_Групи собак,_

Видшеш мжрооргашзми _контрольна_дослщна

кшьюсть видшених культур

E. coli 8,1 ± 0,49 17,9 ± 1,22***

Acinetobacter spp. 1,6 ±0,10 3,8 ± 0,21***

Corynebacterium spp. 6,1 ± 0,25 8,3 ± 0,35***

Enterococcus spp. 4,4 ± 0,29 7,7 ± 0,40***

Micrococcus spp. 22,6 ± 0,60 12,8 ± 0,67***

Pseudomonas spp. 1,1 ±0,05 6,9 ± 0,38***

Staphylococcus spp. 7,9 ± 0,48 15,5 ± 1,04***

Streptococcus spp. 32,2 ±1,12 46,9 ± 0,71***

36i^bmeHHH KMbKOcri Ky^bryp MiKpoopraHi3MiB y Acinetobacter spp., 1,4 - Corynebacterium spp., 1,8-3y6mn Big6yBa^oca y co6aK gocmgHo! rpynn 3a Enterococcus spp., 6,3 - Pseudomonas spp., 2,0 pa3a -

paxyHOK BiporigHoro 3poCTaHHH y 2,2 pa3a E. coli, 2,4 - Staphylococcus spp., y 1,5, pa3a - Streptococcus spp. Ha

тл зменшення у 2,1 раза шлькосп Micrococcus !х к1льк1сть була меншою, що ймов1рно пов'язано з !! spp.Сxожi групи м1кроорган1зм1в, як вид1лили i3 зуб- природным захисним бар'ером (табл. 3). них бляшок, були виявленi i в яснево! борозни, проте,

Таблиця 3

Склад МАФАнМ, видiлениx iз яснево! борозни собак за хрошчного катарального пнпв^, % (М ± m, n = 5)

_Групи собак,_

Видшет мiкроорганiзми _контрольна_дослщна

кiлькiсть видшених культур

E. coli 7,3 ± 0,07 10,9 ± 0,22***

Acinetobacter spp. 1,2 ±0,01 1,3 ± 0,03*

Corynebacterium spp. 5,1 ±0,05 5,3 ± 0,07*

Enterococcus spp. 4,2 ± 0,05 4,4 ± 0,04*

Micrococcus spp. 23,6 ± 0,48 15,6 ± 0,29***

Pseudomonas spp. 1,1 ±0,09 1,2 ± 0,27

Staphylococcus spp. 7,6 ± 0,09 12,9 ± 0,35***

Streptococcus spp. 33,9 ± 0,28 44,9 ± 1,55***

Зокрема, у собак контрольно! групи видшено 84 культур мiкроорганiзмiв, а дослшно! - 97 культур. Основними мшрооргашзмами яснево! борозни собак контрольно! групи були коковi грампозитивнi форми, яш становили понад 83,1% вщ усix видiлениx МАФАнМ i грамнегативнi паличкоподiбнi форми, на долю яких припало 16,9%. За хрошчного катарального гшпвггу вщбуваеться зменшення, порiвняно iз здоровими собаками шлькосп Micrococcus spp. на 1,5 раза та збшьшення шлькосп грамнегативних шк-роорганiзмiв. Так, шльшсть E. coli збшьшилась в 1,5 раза, Staphylococcus spp - в 1,7 раза, Streptococcus spp. - в 1,3 раза за незначного вГропдного збшьшення шлькосп шших мiкроорганiзмiвяснево! борозни.

Отже, хрошчний катаральний гшпвп у собак ха-рактеризуеться збiльшенням шлькосп мшрооргашз-мГв у бютопах ротово! порожнини, як1 сприяють роз-витку запального процесу у яснах.

Висновки

1. Серед хГрурпчних хвороб гшпвгти складають 31,7%.

2. Найбшьш поширеними стоматолопчними за-хворюваннями е хрончний катаральний пнпвп', що становить 47,5%, дещо менше - 20,3% складае гост-рий катаральний пнпвп.

3. За хрошчного катарального пнпвпу у собак спостерiгаеться збшьшення шлькосп патогенно! шк-рофлори у бютопах ротово! порожнини.

Перспективи подальших досл1джень. Дослщження будуть направленi на розробку нових методiв дiагностики та л^вання хрошчного катарального пнпвпу у собак.

References

Arseyenko, D.V. (2007). Poshyrenist xvorob parodonta u sobak. Trudy V Mizhnarodnogo kongresu specz. vet. med. 3-5 zhovtnya 2007 r. Nacionalnyj agrarnyj universytet Kyyiv, Ukrayina, 10-12 (in Ukrainian). Bondarenko, V.M. (2011). Rol uslovno-patogennyh bakterij pri hronicheskih vospalitelnyh processah

razlichnoj lokalizacii. Tver: Triada (in Russian).

Grigoryan, A.S., Rahmetova, S.Yu., & Zyryanova, N.V. (2007). Mikroorganizmy v zabolevaniyah parodonta: ekologiya, patogenez, diagnostika. M.: GEOTAR. Media (in Russian).

Holt, Dzh., Krig, N., & Snit, P. (1997). Opredelitel bakterij Berdzhi. T. 1. M.: Mir. http://www.rfbr.ru/ rffi/ru/books/o_59110 (in Russian).

Ilniczkyj, M.G., & Arseyenko, D.V. (2006). Poshyrenist' xvorob parodonta u sobak. Visnyk Bilocerkiv. derzh. agrar. un-tu, 41, 55-61 (in Ukrainian).

Khomyn, N. M., & Kostyshyn, L. (2015). Peculiarities of periodontitis in dogs. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 17(1), 213220. https://nvlvet.com.ua/index.php/journal/article/ view/249.

Khomyn, N., Mysak, A., Iglitskej, I., Pritsak, V., & Semeniyk, N. (2017). Treatment of dogs for periodontal diseases. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 19(82), 170-174. https://nvlvet. com.ua/index.php/journal/ article/view/1359.

Khomyn, N.M., Mysak, A.R., Iglitskej, I.I., Nazaruk, N.V., & Grymak, Y.I. (2016). Spreading and reason of parodont disease rise in dogs and cats. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 18(1), 194-198. https://nvlvet.com.ua/ index.php/journal/article/view/72.

Kucevlyak, V.F., Lahtin, Yu.V. (2002). Indeksnaya ocenka parodontalnogo statusa. Uchebno-metodicheskoe posobie. Sumy: VVP "Mriya-1" LTD (in Russian).

Timofeev, S.V., & Biryukova, V.M. (2007). Zubnoj kamen: profilaktika i lechenie. Veterinariya, 1, 56-57 (in Russian).

Uillard, M., Tvetden, G., & Tornvald, G. (2004). Laboratornaya diagnostika v klinike melkih domashnih zhivotnyh. M.: Akvarium Buk (in Russian).

Vasileva, M.B. (2009). Vospalitelnye zabolevaniya parodonta u sobak. Avtoref. dis. kand. vet. nauk. Sankt-Peterburg, 18 (in Russian).