CC BY
20
УДК 619:617:636.7
Семанюк Н.В. ®
E-mail: Nazariysemaniuk@gmail.com Льв\вський нацюнальнийутеерситет еетеринарногмедицини та бютехнологт г.мет С.З. Тжицького, вул. Пекарсъка, 50, м. Львгв, 79050, Украгна
Л1КУВАННЯ СОБАК ЗА ХРОН1ЧНОГО КАТАРАЛЬНОГО Г1НГ1В1ТУ
Представлено результаты ефективност1 лшування собак за важкого nepe6isy хронгчного катарального sinsieimy шляхом аплжацп на ясна собакам I групи, теля зняття зубных бляшок, над'ясневого каменю та шл1фування зубгв, 1 %-го розчину дюксидину на ватных тампонах, тваринам II групи -застосування електрофорезу безпосереднъо на ясна, а собакам Ш-г -лгкарського електрофорезу 1%-ного розчину дюксидину в ясна та згодовування втам1нно-мтералъно! добавки «Dogmix». Резулътати ефективност1 лшування оцтювали на 3, 7, 10, 15-ту добу за часом зменшення болъовог реакцп при палъпацп ясен, г1перемИ та набряку, зникнення кровоточивост1 i галтозу, а також за глибиною запального процесу (проба Шиллера-Писарева, тдекси inmeHCueHOcmi кровоточивост1 ясен, гтени ротовог порожнини Green-Vermillion i патлярно-маргталъно-алъвеолярнии). Встановлено, що за cyMicnoi dii' електрофорезу i 1%-ного розчину дюксидину у поеднант з втамтно-мтералъною добавкою пор1вняно гз аплгкацгею на ясна дюксидину у собак з хротчним катаралъним zinzieimoM швидше зникае кровоточивгетъ (Р>0,05) та галтоз (Р>0,01), а також зменшуетъея болюч1стъ (Р>0,05), г1перем1я (Р>0,05 та набряк (Р>0,01) ясен. Яскраво виражении протизапалъний ефект встановлено яку грут гз застосуванням аплтащи 1%-ного розчину дюксидину, так i в групах з використанням електрофорезу та електрофорезу 1%-ного розчину дюксидину у поеднант з втам1нно-м1нералъною добавкою «Dogmix». Лгкувалъна ефективтетъ виявилася достовгрно вищою у тварин III групи пор1вняно гз II г I, про що евгдчатъ резулътати доелгдженъ стосовно йодного числа Свракова, тдексу кровоточивост1 ясен та патлярно-марг1налъного гндексу.
Ключов1 слова: дгоксидин, електрофорез, хронгчнии катаралънии eimieim, собаки, галтоз, гндекс, проба.
УДК 619:617:636.7
Семанюк Н.В.
Львовский националъныйуниверситет ветеринарноймедицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого, ул. Пекарская, 50, г. Львов, 79050,
Украина
ЛЕЧЕНИЕ СОБАК ПРИ ХРОНИЧЕСКОМ КАТАРАЛЬНОМ
ГИНГИВИТЕ
Представлены результаты эффективности лечения собак с тяжелым течением хронического катарального гингивита путем аппликации на десна
© Семанюк Н.В., 2014
306
собакам 1-й группы, после снятия зубных бляшек, наддеснееого камня и шлифовки зубов, 1 %-го раствора диоксидина на ватных тампонах, собакам II-й группы - электрофореза непосредственно на десна, а собакам Ш-й -лечебного электрофореза 1%-ногораствора диоксидина в десна и скармливание витаминно-минеральной добавки «Dogmix». Результаты эффективности лечения оценивали на 3,7,10,15-е сутки от начала лечения за временем исчезновения кровоточивости, галитоза, уменьшения болевой реакции при пальпации десен, гиперемии, отека десен, а также за глубиной воспалительного процесса (проба Шиллера-Писарева, индексы интенсивности кровоточивости десен, гигиены ротовой полости Green-Vermillion и папилярно-маргинальный). Установлено, что при совместном действии электрофореза и 1%-ного раствора диоксидина в сочетании с добавкой по сравнению с аппликацией на десна диоксидина у собак с хроническим катаральным гингивитом быстрее исчезает кровоточивость (Р>0,05), галитоз (Р>0,01), уменьшается боль (Р>0,05), гиперемия (Р>0,05) и отек (Р>0,01) десен. Ярко выражен противовоспалительный эффект установлено как в группе с применением аппликаций 1 %-ного раствора диоксидина, так и в группах с использованием электрофореза и электрофореза 1%-ного раствора диоксидина в сочетании с витаминно-минеральной добавкой «Dogmix». Однако, достоверно выше лечебная эффективность установлена у животных Ш-й группы по сравнению со 11-й и 1-й, о чем свидетельствуют результаты исследований относительно йодного числа Свракова, индекса кровоточивости десен и папилярно-маргинального индекса.
Ключевые слова: диоксидин, электрофорез, хронический катаральный гингивит, собаки, галитоз, индекс, проба.
UDC 619:617:636.7
N.V. Semaniuk
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj, 50, Pekarska str., town Lviv, 79050, Ukraine
TREATMENT OF DOGS AT CHRONICAL CATARRHAL GINIVITIS
It was shown the results of the effectiveness of treatment at heavy chronic catarrhal gingivitis by application on the gums of the dog from the first group, after removal of dental plaque, dental stone and grinding of teeth, 1% solution of dioxidine on a cotton swab, animals from the second group - electrophoresis application directly to the area of the gums, and dogs from the third group - medical electrophoresis of 1% solution of dioxidine in clear and feeding with vitamin and mineral supplements «Dogmix». Results of treatment efficacy was evaluated on 3,7,10,15-day by the time of disappearance of pain response to palpation of the gums, bleeding, redness, swelling of the gums, halitosis, as well as an expression of the depth of inflammation (sample Schiller-Pisarev), index of intensity of gums bleeding, oral hygiene Green-Vermillion and papillary-marginally-alveolar index. It was found out that the joint action of electrophoresis and 1% solution of dioxidine combined with additive compared with application on the gums of dioxidine in dogs with chronic catarrhal gingivitis pain disappears faster (P> 0,05), bleeding (P> 0,05) hyperemia (P> 0,05), edema (P> 0,01) gums and also halitosis (P> 0,01).
307
Pronounced anti-inflammatory effect is set as in group applications using 1% solution dioxidine as in groups using electrophoresis and electrophoresis of 1% solution of dioxidine combined with vitamin and mineral supplements «Dogmix». However, therapeutic effectiveness was significantly higher in animals from the III -rd group compared to II-nd and I-st for iodine value Svrakov, bleeding gums index and papillary-marginal index.
Key words: dioxidine, electrophoresis, chronic catarrhal gingivitis, dogs, halitosis, index, sample.
Вступ. Захворювання ясен у собак е одшею з головних причин зниження функцюнальних можливостей зубощелепово! системи, неприемного запаху з рота, втрати зуб1в, формування хрошчних вогнищ запалення в ротовш порожниш, сенсибтзацп оргашзму i розвитку р1зних форм соматично! патологи. Ураження тканин порожнини рота значною м1рою обумовлеш особливостями !х будови i функцш, постшним контактом ¿з зовшшшм середовищем, наявшстю мжрофлори, а також р1зномаштшстю вид1в навантаження [1, 4, 5, 7]. Фундаментальних дослщжень, присвячених д1агностищ i лжуванню хрошчного катарального гшпв1ту у ветеринарнш стоматологи недостатньо [2, 3, 4, 8], а пряме перенесения даних з медично! стоматологи не завжди коректне. Тому Bci аспекта л1кування захворювань пародонту у собак продовжують залишатись у центр! уваги досл1дник1в.
Мета досл1дження. Оц1нити ефектившсть л1кування собак з важким nepe6iroM хрон1чного катарального riHriBiTy за зникненням кл1н1чних ознак хвороби та основними ¿ндексами, що в1дображають виразн1сть запалення в яснах.
Матер1али i методи досл1джень. Об'ектом досл1джень були 15 домашшх собак (по 5 гол1в у rpyni) 4-8-р1чного в1ку з масою т1ла 11-30 кг без соматично! патологи з важким ступенем хрон1чного катарального riHriBiTy. Перед лжуванням у Bcix собак було проведено зняття ¿з зуб1в зубних бляшок i над'ясневого каменю. Для л1кування собак 1-i' групи було використано апл1кац1! на ясна 1 %-го розчину д1осидину на ватних тампонах, 2-i' групи - електрофорез на дшянку ясен i 3-i' групи - лжарський електрофорез 1%-ного розчину дюсидину в ясна. Електрофорез проводили розробленим нами приладом для електрофорезу (патент на корисну модель №79113). Сила струму при проведенш електрофорезу складала 0,1 мА/см2 ясен. Процедури проводилися щодня по 15 хв., тривал1сть курсу л1кування - 5 дшв. Електрофорез 1%-ного розчину дюксидину проводили з аноду. Електрод, з'еднаний з катодом, розташовували на mKipi в д1лянц1 верхн1х шийних хребщв. Результати ефективност1 Tepanii' оц1нювали на 3-ю i 7-му добу в1д початку лжування та в1ддалених результат1в на 15-ту i 30-ту добу за часом зникнення больово! реакц1! за пальпаци, кровоточивост1, rinepeMii i набряку ясен, гал1тозу, а також вираженням глибини запального процесу (проба Шиллера-Писарева), шдекЫв ¿нтенсивност1 кровоточивост1 ясен, ппени ротово! порожнини Green-Vermillion i папшярно-маргшально-альвеолярного ¿ндексу [5].
308
Отриманий цифровий матер1ал обробляли методами вар1ацшно! статистики на персональному комп'ютер1 з використанням програми Microsoft Excel „Statistica 7". В1рогщшсть розходжень м1ж показниками оцшювали за критер1ем Стьюдента.
Результати дослщжень. Результати л1кування собак з хрошчним катаральним гшпв1том показано у табл. 1.
Таблиця 1
Вплив лжування на кшшчш ознакн у собак за важкого ступени хрошчного
катарального гшг1в1ту, доба, M±m, n = 5
Показ ник Група собак
1-ша 2-га 3-тя
Зменшення больово! реакцп за пальпацп ясен 5,00±0,32 4,60±0,24 2,60±0,24 *
Зникнення кровоточивocTi 3,80±0,37 3,40±0,24 2,40±0,24 *
Зменшення rinepeMii ясен 7,00±0,32 6,40±0,24 3,20±0,37 *
Зменшення набряку ясен 7,40±0,40 6,60±0,24 3,00±0,32 * *
Зникнення галггозу 5,00±0,32 3,60±0,24 2,20±0,20 * *
ПримМка:* - Р>0,05;* * - Р>0,01 до I групи.
Анал1з даних вищевказано! таблиц! показав, що ¿з вибраних метод1в л1кування найповшьшше клмчш ознаки ХКГ зникали у собак за використання для л1кування аплжаци на ясна 1 %-го розчину дюсидину. За дп на ясна електрофорезу у собак спостер1галося швидше зникнення клшчних ознак пор1вняно ¿з використанням для лжування аплшаци на ясна 1 %-го розчину дюсидину. Проте, в1рогщно швидше, пор1вняно ¿з аплжащями, клш1чш ознаки хвороби зникали за електрофорезу в ясна 1 %-го розчину дюксидину. Так, р1зниця при цьому становила при зникненш больово! реакцп за пальпацп ясен 2,4 доби (Р>0,05), зникненням кровоточивост1 - 2,6 доби (Р>0,05), зникненням гшереми ясен - 3,8 доби (Р>0,05), зникненням набряку ясен - 4,4 доби (Р>0,01) I зникненням гал1тозу - 2,8 доби (Р>0,01).
Таким чином, нами встановлено, що за сумкно! електрофорезу 1 1%-ного розчину дюксидину пор1вняно ¿з аплжащею на ясна дюксидину в1рогщно швидше зникала болючють (Р>0,05), кровоточивкть (Р>0,05), гшерем1я (Р>0,05) 1 набряк (Р>0,01) ясен, а також галп-оз (Р>0,01).
Вплив л1кування на основш шдекси, що вщображають виразшсть запалення в яснах собак, хворих на ХКГ представлено у таблиц! 2.
Анал1зуючи даш таблиц! 2, бачимо, що за аплкацш 1 %-ного розчину дюксидину на ясна на 3-ю добу л1кування вмют глкогену у яснах, який виявляеться пробою Шиллера-Писарева I оцшюеться за йодним числом Свракова, знижувався пор1вняно ¿з початком л1кування на 38,9 %, на 7-му добу на 82,9 % I на 15-ту I 30-ту доби не виявлявся. За ди постшного струму зниження вказаного числа становило на 3-ю добу л1кування 57,4 %, на 7-му добу 91,5 % 1 проба була негативною на 15-ту I 30-ту доби. За ди електрофорезу 1 %-ного розчину дюксидину на зубоясневу дшянку число Свракова пор1вняно ¿з початком лкування знижувалося в1дповщно на 61,3% I на 7-му, 15-ту I 30-ту доби глкоген у яснах не виявлявся, що свщчить про припинення запального процесу.
309
За проведеного лжування ХКГ у собак знижувався й шдекс кровоточивоси ясен, що свщчить про значне зменшення проникливост1 ясневих кровоносних судин. Так, пор1вняно до початку л1кування вказаний показник знижувався на 3-тю добу за аплшацш дюксидину на 86,3%, за дп електрофорезу на 88,8% I за електрофорезу 1%-ного розчину дюксидину кровоточивост1 ясен не виявлялося. На 7-у добу I у вщдалеш термши теля початку лжування кровоточив1сть не виявлялася.
Таблиця 2
Вплив лжування на основш ¡ндекси, що вщображають виразшеть запалення в яснах собак хворих на хрошчний катаральний гшНвгг, _M±m, n= 5_
Група До л!кування Доба в!д початку лжування
3-я 7-а 15-а 30-а
Проба Шиллера-Писарева (йодне число Свракова)
I трупа 4,78±0,26 2,92±0,22 0,82±0,05 Негативна Негативна
II група 4,88±0,20 2,08±0,16 0,46±0,02 Негативна Негативна
III група 4,80±0,22 1,86±0,10 Негативна Негативна Негативна
1ндекс кровоточивост1
Iгрупа 2,38±0,08 0,34±0,03 0 0 0
II група 2,32±0,05 0,26±0,02 0 0 0
III група 2,42±0,06 0 0 0 0
Пашлярно-маргшальний 1ндекс
Iгрупа 62,7±2,74 49,3±1,74 8,1±0,34 0 0
II група 66,4±2,96 28,0±1,62 0 0 0
III група 70,0±3,20 12,6±0,82 0 0 0
1ндекс ririeHH Green-Vermillion
Iгрупа 4,44±0,18 0 0 0 0
II група 4,54±0,14 0 0 0 0
III група 4,50±0,20 0 0 0 0
Про позитивний ефект л1кування свщчить також зниження папшярно-маргшального шдексу, який в1дображае ¿нтенсивн1сть запального процесу в яснах. Аплжацп 1%-ного розчину дюксидину на ясна приводили до зниження шдексу пор1вняно i3 початком лшування на 3-тю добу на 21,4%, на 7-у добу на 87,1% i на 15-ту i 30-ту добу запальний процес зникав. Постшний електричний струм виявився ефективн1шим за дш антисептика, проте найб1льш штенсивно знижувався пап1лярно-марг1нальний ¿ндекс за електрофорезу дюксидину на зубоясневу д1лянку. За використання останн1х двох метод1в лшування досл1джуваний ¿ндекс знижувався пор1вняно i3 початком л1кування в1дпов1дно на 67,8 1 82,0%.
1ндекс ririeHH Green-Vermillion, за якого на досл1джуваних поверхнях спершу визначають зубний нал1т, пот1м зубний кам1нь i за сумою двох показниюв визначають показник групового ¿ндексу та встановлюють р1вень ririeHH, теля професшно! чистки зуб1в у хворих тварин i використаних л1кувальних методик св1дчить про хорошу ririeHy poTOBOi порожнини собак як на початку лжування, так i у вщдалеш термши - 15-ту i 30-ту добу в1д початку л1кування.
На п1дстав1 проведених досл1джень автори встановили яскраво виражений протизапальний ефект вщ Tepanii', що проводилася, як в rpyni i3 застосуванням
310
апткацш 1%-ного розчину дюксидину, так i в трупах з використанням електрофорезу i електрофорезу 1%-ного розчину дюксидину. Проте клшчна ефектившсть Tepanii' електрофорезом 1%-ного розчину дюксидину виявилася достов1рно вищою, шж вщ Tepanii' як 1%-ним розчином дюксидину, так i електрофорезом за йодним числом Свракова, ¿ндексом кровоточивое^ ясен i папщярно-маргшальним шдексом.
Висновки. 1. За сумкно! ди електрофорезу i 1%-ного розчину дюксидину пор1вняно i3 аплжащею на ясна лише 1%-ного дюксидину у собак з ХКГ в1рог1дно швидше зникала болючкть (Р>0,05), кровоточивкть (Р>0,05), г1перем1я (Р>0,05) i набряк (Р>0,01) ясен, а також галп-оз (Р>0,01).
2. Встановлено яскраво виражений протизапальний ефект вщ Tepanii', що проводилася, як в rpyni ¿з застосуванням аплжацш 1%-ного розчину дюксидину, так i в групах з використанням електрофорезу i електрофорезу 1%-ного розчину дюксидину. Проте клмчна ефектившсть Tepanii' електрофорезом 1%-ного розчину дюксидину виявилася достовАрно вищою, шж вщ Tepanii' як 1%-ним розчином дюксидину, так i електрофорезом за йодним числом Свракова, шдексом кровоточивое^ ясен i папщярно-маргшальним шдексом.
Перспективи подальших дослщжень.
Запропонована нами методика застосування електрофорезу 1%-ного розчину дюксидину в лжуванш хрошчного катарального riHrißiTy у собак дозволяе в короткий термш зняти запальний процес в яснах i може бути рекомендована до широкого застосування у ветеринарнш стоматолопчнш практицА.
Л1тература
1. Боровский Е.В., Леонтьев В.К. Биология полости рта. М.: Медицинская книга, Нижний Новгород: изд-во НГМА, 2001. - 304 с.
2. Гусельников Е.В. Здоровые зубы - здоровое животное // Ветеринарная клиника, 2002. - № 12. - С. 11-12.
3. Гусельников Е.В. Некоторые аспекты ветеринарной стоматологии // «Ветеринарная практика», 2002. - № 17. - С. 36-44.
4. Гусельников Е.В. Заболевания органов ротовой полости // «Вестник ветеринарной медицины», 2003. - № 4 (11). - С. 18-20.
5. Куцевляк В.Ф., Лахтин Ю.В. Индексная оценка пародонтального статуса: Учебно-методическое пособие.- Сумы: ВВП «Мр1я-Г' ЛТД, 2002. - 80 с.
6. Стоматология собак // В.В. Фролов, A.A. Волков, В.В. Анников, О.В. Бейдик - М., «Аквариум», 2006. - 280 с.
7. Царинский М.М. Терапевтическая стоматология // Москва - Ростов-на-Дону, 2004. - С.78-96.
8. Gawor J. Zapalenie blony sluzowej jamy ustnej u psuw wywolane pfytk^ naz^bn^ // Zycie Weterynaryjne, 2005. - 80(6). - S. 346-352.
Рецензент - д.вет.н., професор Сл1вшська Л.Г.
311
