CC BY
34
УДК 576.8:619:616.31:636.7
Семанюк Н.В., асистент © Хомин Н.М., д. вет. н., професор, Семанюк B.I., к. б. н., доцент Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет ветеринарногмедицини та бютехнологш iмет С.З. Тжицъкого
К1ЛЬК1СНИЙ IЯК1СНИЙ СКЛАД МЕЗОФШЬНИХ АЕРОБНИХ I ФАКУЛЬТАТИВНО АНАЕРОБНИХ М1КРООРГАН13М1В ОСНОВНИХ БЮТОП1В POTOBOI ПОРОЖНИНИ СОБАК ЗА ХРОН1ЧНОГО КАТАРАЛЬНОГО Г1НГ1В1ТУ
Виечено ктътсний i еидоеий склад мезофтъног аеробног i факультативно анаеробног мтробюти ротовог порожними собак, хворих на хротчнии катаралънии sinsieim. Встановлено, що за хротчного катарального sinsieimy у зубних вгдкладеннях i ясенти борозт собак зменшуетъся eMicm Streptococcus spp. i Micrococcus spp. i збшъшуетъся кглъкгстъ БГКП, Acinetobacter spp., Corynebacterium spp., Pseudomonas aeruginosa, Enterococcus spp. i Staphylococcus spp., а у pomoeiu piduni ще и Proteus spp. i Pasteurella multocida, що вказуе на дисбактерюзротовогпорожнини.
Ключов{ слова: собаки, колотзащя, хротчнии катаралънии sinsieim, мезофыът аеробт i факультативно анаеробт мшрооргатзми
Вступ. Вщомо, що .шкрофлора ротово! порожнини вдаграе важливу роль у збереженш здоров'я тварин. Вона пщтримуе на надежному piBHi мюцеву ¿мунну систему i забезпечуе onip оргашзму собак колошзаци його алохтонними патогенними i потенцшно патогенними мжрооргашзмами [1, 3]. За стшкого ¿муштету i задовшьного загального стану тварин умовно патогенш мжрооргашзми живуть у ротовш порожниш у вщносному баланс!. Вони виконують CBOl функци i не викликають розвитку запальних процеав [4].
Однак, за патолопчно! колошзаци ротово! порожнини, як одного з провщних фактор1в розвитку у нш запальних процеЫв, виникае необхщшсть проведения постшного мошторингу за домшуючими колошзуючими агентами [2, 5]. Саме тому актуальним е вивчення якюного i кшьюсного складу мжрофлори ротово! порожнини собак ¿з захворюваннями ротово! порожнини, зокрема за хрон!чного катарального гшпв!ту.
Мета роботи. Вивчити особливост! колон!зац!! ротово! порожнини собак, хворих на хрошчний катаральний гшпв!т pi3Ho! важкост!_мезоф!льними аеробними i факультативно анаеробними м!кроорган!змами (МАФАнМ).
Матер1али та методи. Досл!дження мжробюти ротово! порожнини проведено у 40 дорослих безпородних домашн!х собак вжом 5,0-6,0 рок!в вагою 10-30 кг, як! за клмчним проявом патолопчного процесу в яснах були роздшеш на 4 групи (по 10 тварин у кожнш): контрольну - здоров! тварини, I-шу дослщну - з легким ступенем хрошчного катарального гшпв!ту, II-ry - з
© Семанюк Н.В., Хомин Н.М., Семанюк B.I., 2013
271
середшм i III-тю дослщну групу - з важким ступенем nepeöiry хрошчного катарального гшпвпу. Видшення МАФАнМ проводили у атестованш та акредитованш бактерюлопчнш лаборатори Тернопшьсько! регюнально! державно! лаборатори ветеринарно! медицини. Дослщження родового та видового складу мжрофлори ротово! порожнини собак проводили за наступною схемою: видшення чисто! культури i визначення !! належност1 до кокових форм мжрооргашзм1в, грампозитивних паличок, грамнегативних паличок та коринебактерш методом мжроскопи. Грамнегативш палички роздшяли цитохромоксидазним тестом (за Ковачем) до родини Enterobacteriaceae та роду Acinetobacter (цитохромоксидазний тест негативний). 1дентиф1кацш грамнегативних цитохромоксидазопозитивних паличок до род1в та вид1в проводили згщно дев'ятого видання визначника бактерш Берджг Кокову мжрофлору роздшяли каталазним тестом до родини Micrococcaceae та Streptococcaceae. Родину Micrococcaceae роздшяли на рщ Micrococcus та Staphylococcus за властивштю ферментувати глюкозу. Родину Streptococcaceae роздшяли на рщ Streptococcus та Enterococcus за тестами Шермана та згщно визначника бактерш Берджг Видшення стафшокоюв i мжрокоюв проводили на МПА ¿з кров'ю ВРХ (5%) i натрш хлориду (5%). Стрептококи на МПА ¿з кров'ю ВРХ (5%) i глюкози (5%). Молочнокисл! стрептококи та лактобактери на середовищ! MRS i на середовищ! з г!дрол!зованим молоком. Ентерококи на ентерококагар!. Бактер!! групи кишково! палички (БГКП) на середовищ! Ендо. Вид!лення Pseudomonas aeruginosa проводили на середовищ! з 0,2% вм!стом N-цетилп!ридин!ю хлориду.
Результати досл1дження та ix обговорення. Результати досл!дження нормально! колошзаци м!кроорган!змами порожнини рота та !! порушень залежно в!д ступеня важкост! ХКГ у собак наведено у табл. 1. Встановлено, що досл!джуван! б!отопи порожнини рота собак за кшьюсним вм!стом МАФАнМ розмютилися в!д б!льшого обс!ювання до меншого у такому порядку: зубн! вщкладення - з вм!стом бактер!й 109 КУО/г, слизова оболонка язика - 105 КУО/см2, зубоясенна борозна - 104, слизова оболонка ясен - 103 КУО/см2 i слизова оболонка пщнебшня - з вм!стом бактерш 102 КУО/см2. Взаемозв'язок м!ж yciMa б!отопами i орган!змом у цшому зд!йснюеться ротовою р!диною, яка також е б!отопом з вмштом бактер!й 107 КУО/мл.
1з виникненням в яснах запального процесу кшьккть м!кроорган!зм!в зб!льшуеться у Bcix бютопах. При цьому спостер!гаеться пряма залежшсть м!ж важк!стю ХКГ i кшькктю МАФАнМ у 6ioTonax, що свщчить про !х взаемозв'язок м1ж собою. У зубних в1дкладеннях собак за легкого ступеня ХКГ кшьккть м1крооргашзм1в пор1вняно i3 контрольною групою збшьшилась у 1,36 раз1в, за середнього ступеня - у 1,68 раз1в i за важкого - у 2,21 рази.
Кшькють м1кроорган1зм1в у зубних вщкладеннях вплинула на мжробну колон1зац1ю у зубоясенн1й борозн1, де р1зниця м1ж контрольною i дослщними трупами за легкого ступеня ХКГ була б1льшою у 1,35 раз1в, середнього - у 1,44 i важкого ступеня хвороби - у 1,62 рази. На слизовш оболонщ язика к1льк1сть м1кроорган1зм1в зар1зно! важкосп ХКГ зб1льшилась в1дпов1дно у 1,13, 1,25 i 1,3 рази.
272
Таблиця 1
Кшькзсть МАФАнМ у бштопах ротовоУ порожнини собак залежно ввд _ступени важкосл ХКГ, (M±m, n = 10)_
Дослщжуваний 6ioTon Групи
Контрольна Дослщш
I II III
ротова рщина, x107 КУО/мл 1,24±0,11 1,73±0,17 2,00±0,19** 2,62±0,23***
зубш вщкладення, x109 КУО/г 1,12±0,10 1,52±0,11 1,88±0,17** 2,48±0,16***
зубоясенна борозна, х104 КУО/мл 2,54±0,18 3,44±0,21 3,66±0,29** 4,12±0,28***
слизова оболонка язика, х105 КУО/см2 4,52±0,32 5,12±0,40 5,64±0,42 5,86±0,33**
слизова оболонка ясен, х103 КУО/см2 1,80±0,11 2,14±0,15 2,52±0,18** 3,34±0,25***
слизова оболонка шднебшня, х102 КУО/ см2 2,28±0,14 2,34±0,19 2,65±0,16 2,77±0,20
Примака: стушнь в1ропдност1 пор1вняно з даними контрольно! групи: **- р<0,01; ***-р<0,001
На слизовш оболонщ запалених ясен собак кшькють мжроб1в виявилася бшьшою пор1вняно i3 показником здорових тварин за легкого ступеня ХКГ у 1,19 раз1в, середнього - у 1,4 i важкого ступеня хвороби - у 1,86 раз1в.
Найменше збшьшилась кшькють м1крооргашзм1в за ХКГ на слизовш оболонщ пщнебшня. Так, р1зниця м1ж контрольною i дослщними трупами за легкого nepeöiry хвороби була бшьшою у 1,03 рази, за середнього - у 1,16 раз1в i за важкого ступеня - у 1,21 рази.
У ротовш рщиш, яка е зв'язковою ланкою м1ж бютопами ротово! порожнини, кшьккть м1крооргашзм1в за вище вказаних форм nepeöiry хвороби збшьшилась вщповщно у 1,39 рази, 1,61 тау 2,11 раз1в.
Таким чином, встановлено, що важккть nepeöiry ХКГ у собак залежить вщ кшькоси МАФАнМ у основних бютопах ротово! порожнини.
У результат! проведених мжробюлопчних дослщжень i3 зубних вщкладень собак контрольно! групи було ¿зольовано 168 штам1в м1крооргашзм1в, за легкого ступеня ХКГ - 186, за середнього - 197 ¿за важкого ступеня - 190 штам1в (табл. 2). Дослщження показали, що основну кшьккть у колошзаци зубного нальоту у штактних собак становлять kokobI грампозитивш форми, на долю яких припадае понад 82,1% вщ ycix видшених МАФАнМ, i у значно меншш кшькост1 виявлялися паличкопод1бш форми, так1 як БГКП -8,3%, Corynebacterium spp. - 6,6%, Acinetobacter spp. - 1,8% i Pseudomonas aeruginosa - 1,2%. За легкого nepeöiry ХКГ вщм1чено як зменшення (на 6,8%), так i перерозподш кшькост1 кокових форм м1крооргашзм1в i наростання числа грамнегативних бактерш. В основному зменшення кшькоси кокових форм вщбувалося за рахунокMicrococcus spp. - на 4,3% i Streptococcus spp. - на 3,9%, на rai збшьшення на 1,4% кшькоси Staphylococcus spp. Кшьккть грамнегативних м1крооргашзм1в зростала за рахунок збшьшення на 2,4% частки БГКП, на 0,9% Corynebacterium spp. i Acinetobacter spp. i на 2,6% Pseudomonas aeruginosa.
273
Таблиця 2
1зольоваш м1кроорган1зм1в Групи
Контрольна (n=168) Дослщш
I (n=186) II (n=197) III (n=190)
БГКП 14 (8,3) 20 (10,7) 26 (13,2) 35 (18,4)
Acinetobacter spp. 3 (1,8) 5 (2,7) 8 (4,1) 8 (4,2)
Corynebacterium spp. 11 (6,6) 14 (7,5) 17 (8,6) 16 (8,4)
Enterococcus spp. 8 (4,8) 9 (4,8) 12 (6,1) 14 (7,4)
Micrococcus spp. 37 (22,0) 33 (17,7) 28 (14,2) 22 (11,6)
Pseudomonas aeruginosa 2 (1,2) 7 (3,8) 10 (5,1) 11 (5,8)
Staphylococcus spp. 14 (8,3) 18 (9,7) 23 (11,7) 28 (14,7)
Streptococcus spp. 79 (47,0) 80 (43,1) 73 (37,0) 56 (29,5)
За середнього ступеня важкосп ХКГ у зубних вщкладеннях собак вщм1чено ще бшьше зменшення загально! кшькост1 грампозитивних бактерш i наростання числа грамнегативних мжрооргашзм1в.
Найбшьш вагом1 змши кшькост1 ¿зольованих м1крооргашзм1в у зубному нальот1 вщносно контрольно! групи встановлено за важкого ступеня ХКГ. Так, нами вщм1чено зб!льшення к!лькост! БГКП на 10,1%, Acinetobacter spp.- на 2,4%, Corynebacterium spp. - на 1,8%, Enterococcus spp. - на 2,6%, Pseudomonas aeruginosa - на 4,6% i Staphylococcus spp. - на 6,4% i зменшення кшькоси Micrococcus spp. - на 10,4% i Streptococcus spp. - на 17,5%.
Схож! групи м1крооргашзм1в, як! видшялися ¿з зубного нальоту, були ¿зольоваш i з ясенно! борозни, проте, на штамовому piBHi i'x кшьюсть була меншою, що ймов1рно пов'язано з природним захисним бар'ером останньо!. Зокрема, у собак контрольнш rpyni видшено 114 штам1в, I-oi' групи - 120, Il-oi' - 152 i III-oi групи - 146 штам1в (табл. 3). Основними мжрооргашзмами ясенно! борозни собак контрольно! групи були коков! грампозитивш форми, як! становили понад 89,4% в!д ycix видшених МАФАнМ i грамнегативн! паличкопод!бн! форми, на долю яких припало 10,6%. За ХКГ вщбуваеться зменшення пор!вняно ¿з здоровими собаками к!лькост! Streptococcus spp. i Micrococcus spp. та збшьшення к!лькост! грамнегативних бактер!й. За легкого ступеня ХКГ це зменшення становило в!дпов!дно 8,6 i 3,5%, за середнього -17,6 i 5,9% i за важкого ступеня - 25,6 i 8,7%. Збшьшення кшькост1 грамнегативних бактерш залежало вщ ступеня важкост1 ХКГ i досягало найвищих р1зниць вщносно здорових собак за важкого ступеня ХКГ. Так, кшьккть БГКП збшьшилась на 11,8%, Acinetobacter spp. - на 4,8%, Corynebacterium spp. - на 3,6% i Pseudomonas aeruginosa - на 6,2%. Разом i3 грамнегативними бактер1ями за важкого ступеня ХКГ збшьшилась на 4% кшьюсть Enterococcus spp. i на 3,9% Staphylococcus spp., яю належать до грампозитивних м1крооргашзм1в.
Таким чином, одержан! даш переконливо показують, що ясенна борозна здорових собак вком 5,0-6,0 рок1в i вагою 10-30 кг е бютопом для Streptococcus spp. i Micrococcus spp., через що вони не викликають запальних процеЫв у яснах. За хрон1чного катарального riHrieiTy у 6ioToni виявляли БГКП,
274
Acinetobacter spp., Corynebacterium spp., Pseudomonas aeruginosa, Enterococcus spp. i Staphylococcus spp.
Таблиця 3
Видовий склад МАФАнМ, ¡зольованих ¡з ясенно'1 борозни собак за ХКГ, %
1зольоват м1кроорган13м1в Групи
Контрольна (n=114) Дослщш
Iгрупа (n=120) II група (n=152) III група (n=146)
БГКП 6 (5,3) 10 (8,3) 19 (12,5) 25 (17,1)
Acinetobacter spp. 0 (0) 3 (2,5) 7 (4,6) 7 (4,8)
Corynebacterium spp. 6 (5,3) 9 (7,5) 13 (8,6) 13 (8,9)
Enterococcus spp. 4 (3,5) 6 (5,0) 10 (6,6) 11 (7,5)
Micrococcus spp. 24 (21,0) 21 (17,5) 23 (15,1) 18 (12,3)
Pseudomonas aeruginosa 0 (0) 4 (3,3) 8 (5,3) 9 (6,2)
Staphylococcus spp. 12 (10,5) 12 (10,0) 16 (10,5) 21 (14,4)
Streptococcus spp. 62 (54,4) 55 (45,8) 56 (36,8) 42 (28,8)
Видовий склад МАФАнМ, ¿зольованих ¿з ротово! рщини собак за ХКГ (табл. 4) показав, що пейзаж цього бютопу м1стив бшьше розмаптя штам1в м!крооргашзм!в, шж зубний нал1т \ ясенна борозна. 3 не! було ¿зольовано вщ собак контрольно! групи 226 штам!в, собак з легким ступенем ХКГ - 265, середшм - 257 ! важким ступенем хвороби - 250 штам!в м!кроорган!зм!в.
Таблиця 4
Видовий склад МАФАнМ ¡зольованих ¡з ротово!' рщини собак за ХКГ, %
1зольоват м1кроорган13м1в Групи
Контроль (n=226) Iгрупа (n=265) II група (n=257) III група (n=250)
БГКП 27 (11,9) 37 (14,0) 42 (16,3) 46 (18,4)
Acinetobacter spp. 5 (2,2) 8 (3,0) 10 (3,8) 15 (6,0)
Corynebacterium spp. 14 (6,2) 17 (6,4) 18 (7,0) 21 (8,4)
Enterococcus spp. 11 (4,9) 12 (4,5) 10 (3,9) 13 (5,2)
Micrococcus spp. 50 (22,1) 36 (13,6) 33 (12,8) 16 (6,4)
Pasteurella multocida 0 (0) 0 (0) 1 (0,4) 2 (0,8)
Proteus spp. 2 (0,9) 9 (3,4) 8 (3,1) 8 (3,2)
Pseudomonas aeruginosa 2 (0,9) 12 (4,5) 10 (3,9) 12 (4,7)
Staphylococcus spp. 18 (7,9) 39 (14,7) 39 (15,2) 49 (19,5)
Streptococcus spp. 113 (50,0) 95 (35,9) 86 (33,6) 68 (27,2)
1з вид!лених з ротово! р!дини штам!в м!кроорган!зм!в, кр!м тих, як! були ¿зольоваш ¿з зубних в!дкладань i ясенно! борозни собак (БГКП, Acinetobacter spp., Corynebacterium spp., Enterococcus spp., Micrococcus spp., Pseudomonas aeruginosa, Staphylococcus spp. i Streptococcus spp.) видшялися також Proteus spp. i Pasteurella multocida. При цьому, Proteus spp. було видшено як в!д зорових собак, так i хворих на ХКГ, a Pasteurella multocida була ¿зольована лише за середнього i важкого nepeöiry ХКГ.
Отже, збшьшення у ротов!й р!дин! собак за ХКГ БГКП на 6,5%, Acinetobacter spp. - на 3,8%, Corynebacterium spp. - на 2,2%, Proteus spp. - на 2,3%, Pseudomonas aeruginosa- на 3,8% i Staphylococcus spp. - на 11,6%
275
свщчить про попршення екологи ротово! порожнини, а сама рщина е резервуаром потенцшно патогенних бактерш.
Висновки.
1.Ротова порожнина здорових собак в ¿ком 5-6 роюв i вагою 10-30 кг е бютопом в основному для Streptococcus spp. i Micrococcus spp. i в меншш Mipi для Staphylococcus spp.
2.Хрошчний катаральний riHrieiT характеризуеться збшьшенням мжробного числа в основних бютопах ротово! порожнини.
3.3а хрошчного катарального гшпв1ту у зубних вщкладеннях i ясеннш борозн1 собак зменшуеться вмкт Streptococcus spp. i Micrococcus spp. i збшьшуеться кшьюсть БГКП, Acinetobacter spp., Corynebacterium spp., Pseudomonas aeruginosa, Enterococcus spp. i Staphylococcus spp., а у ротовш рщиш ще й Proteus spp. i Pasteurella multocida, що вказуе на дисбактерюз ротово! порожнини.
Л1тература
1.Борисов Л.В. Микробиология и иммунология стоматологических заболеваний //Медицинская микробиология, вирусология, иммунология: Учебник/Л.Б. Борисов, A.M. Смирнова, И.С. Фрейдлин и др.; Под ред. Л.Б. Борисова, А.И. Смирновой. — М.: Медицина, 1994. -С. 496-522.
2.Григорьян A.C. Роль и место феномена повреждения в патогенезе заболеванийпародонта // Стоматология, -1999. -№ 1. -С. 16-20.
3.Лемецкая Т. И. Заболевания тканей пародонта / Справочник по стоматологии / Под ред. В.М. Безрукова. - М.: Медицина, 1998. -С. 109-134.
4.Шмидт Д.В. Состояние местного иммунитета у больных хроническим генерализованным пародонтитом / Шмидт Д.В., Шмагель К.В., Мозговая Л.А., БеляеваО.В. -Стоматология -2008;4:- С.33-38.
5.Paster B.J. Bacterial diversity in human subgingival plaque // Paster B.J., Bosches S.K., Galvin J.L. et al. J. Bacteriol. - 2001; 183: 3770-3783.
Summary
N.V. Semaniuk, N.M. Khomyn, V.I. Semaniuk QUANTITATIVE AND QUALITATIVE COMPOSITION OF MESOPHILIC
AEROBIC AND FACULTATIVE ANAEROBIC MICROORGANISMS
MAIN HABITAT OF THE ORAL CAVITY OF DOGS BY CHRONIC CATARRHAL GINGIVITIS
Studied the number and species composition of mesophilic aerobic and facultative anaerobic microbiota of the oral cavity of dogs who suffer from chronic catarrhal gingivitis to develop a treatment strategy. Found that for chronic catarrhal gingivitis in dental plaque and gingival sulcus of dogs content decreases Streptococcus spp. and Micrococcus spp. and the number BECG, Acinetobacter spp., Corynebacterium spp., Pseudomonas aeruginosa, Enterococcus spp. and Staphylococcus spp., and in oral fluid also Proteus spp. and Pasteurella multocida, indicating the overgrowth of the oral cavity.
Рецензент - д.вет.н., професор Сл1вшська Л.Г.
276
