CC BY
76
HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMeHi C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.15421/nvlvet8710 http://nvlvet.com.ua/
UDC 619:576.8:612.07:636.7
The resistance of isolated bacteria out of the dental plaque of dogs to antibiotics
N. Semaniuk1, V. Semaniuk1, M. Kukhtyn2
'Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine 2TernopilIvan Pul'uj National Technical University, Ternopil, Ukraine
Article info
Received 05.02.2018 Received in revised form
20.03.2018 Accepted 26.03.2018
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska str., 50, Lviv, 79010, Ukraine. Tel.: +38-096-284-79-29 E-mail: nazariysemaniuk@gmail. com
Ternopil Ivan Pul'uj National Technical University, Ruska Str. 56, Ternopil, 46001, Ukraine. Tel.: +38-097-239-20-57 E-mail: [email protected]
Semaniuk, N., Semaniuk, V., & Kukhtyn, M. (2018). The resistance of isolated bacteria out of the dental plaque of dogs to antibiotics. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 20(87), 50-54. doi: 10.15421/nvlvet8710
The dental plaque may be defined as a biotope of the oral cavity, where the microflora exists in two versions: parietal and cavitary (planktonic). It represents a biofilm in which associations of microorganisms are gathered in microcolonies which are surrounded by a protective matrix and are attached to a biotic or abiotic surface. The water channels go through the biofilm and carry nutrients and products of microorganisms' vital functions are washed away by the flow of saliva. Microorganisms in a biofilm demonstrate high resistance to antimicrobial agents because of the fact that substances only with low molecular weight are allowed to pass through. Therefore, the aim of the research was to determine the resistance of planktonic and biofilm microflora isolated out of the dental plaque of dogs with chronic catarrhal gingivitis to antibiotics. Research materials include the washings out of the teeth selected by a sterile cotton swab, which was put into a lcm3 test tube of the sterile solution with 0.5% mass fraction of sodium chloride. Primary sowings of the material for the detection of Micrococcus and Staphylococcus were carried out on MPA containing 7%o sodium chloride and 5% of the blood of cattle, Streptococcus - on the Garro environment, Enterococcus
- on Enterococagar, Corynebacterium - on MPA with 5% of the blood of cattle, Acinetobacter - on the King B environment for not fermented microorganisms and was grown at 37°C, Pseudomonas spp. - on the environment which contains 0.2% of N-cetylperdine chloride, E. coli - on the Endo environment. Identification of the selected microorganisms was carried out due to the determinant of bacteria Berge. Sensitivity of the selected microorganisms to antibiotics was researched by the Kirby Bauer Disk Diffusion Method, and its sensitivity to microorganisms in the biofilm by Stewart P.S. It was found that among the planktonic forms of the dental plaque microorganisms were sensitive to ampicillin + sulbactam - 91.0, enrofloxacin - 82.0, tylosin - 83.3, ceftiofur - 79.3, vancomycin - 75.2, gentamicin and doxycycline - 66.2, cefazolin - 64.6, ceftriaxone - 64.0, oxacillin - 63.5 and cefuroxime - 60.0% of cultures.Oxacillin, tylosin, cefazolin and enrofloxacin are recommended to reduce the risk of bacterial antimicrobial resistance in case of the detection of Staphylococcus spp. in dental plaques, ampicillin + sulbactam, ceftiofur - in case of the detection of Corynebacterium spp., cefuroxime and ceftriaxone in case of the detection of Streptococcus spp., gentamicin
- Micrococcus spp., vancomycin - Enterococcus spp. and doxycycline - in case of the detection of Acineto-bacter spp. in dental plaques.
Key words: antibiotics, planktonic forms of microorganisms, biofilm forms of microorganisms, microbial biofilms, chronic catarrhal gingivitis, dogs.
Резистентшсть iзольованих i3 зубно'1 бляшки собак бактерш до антибттиюв
Н.В. Семанюк1, В.1. Семанюк1, М.Д. Кухтин2
1 Львiвський нацюнальний ушверситет ветеринарно'1 медицини та бютехнологш ÎMeni С.З. Гжицького, м. Львiв, Украна
2Тернотльський нацюнальний техтчний ушверситет iM. I. Пулюя, м. Тернотль, Украша
Зубна бляшка е бютопом ротовог порожнини, у якш мтрофлора icHye у двох варiантах: пристткова i порожнинна (планк-тонна). Вона представляе бiоплiвкy, в якш асощацш мiкроорганiзмiв зiбранi в мтроколонй, як1 оточет захисним матриксом i прикроет до бютичног або абютичног поверхт. У нш проходять водш канали, що несуть поживш речовини i вимиваються потоком слини продукти життeдiяльноcтi мiкроорганiзмiв. У бiоплiвцi мшрооргатзми виявляють високу стшюсть до ан-
тимжробних 3aco6ie через те, що пропускають лише речовини з низькою молекулярною масою. Тому метою до^джень було встановити резистенттсть видтеног i3 зубног бляшки собак з хрошчним катаральним гiнгiвiтом планктонног i бiоплiвковоi мтрофлори до антибютишв. Матерiалом для до^дження були змиви iз зубiв, вiдiбранi стерильним ватним тампоном, який вносили в пробiрку з 1 см3 стерильного розчину з масовою часткою натрт хлориду 0,5%. Первинт поЫви матерiалу для виявлення Micrococcus та Staphylococcus проводили на МПА з вмютом 7% натрт хлориду i 5% кровi великог рогатог худоби, Streptococcus -на середовище Гарро, Enterococcus - на ентерококагар, Corynebacterium - на МПА з 5% кровi великог рогатог худоби, Acinetobacter - на середовищi Ктга Б для нефермативних мiкроорганiзмiв i вирощували при температурi 37 °С, Pseudomonas spp. - на середо-вищi з 0,2% вмютом N-цетилперидитю хлориду, E. coli - на середовищi Ендо. 1дентифжащю видтених мiкроорганiзмiв проводили згiдно з визначником бактерш Берджi. Чутливють видшених мiкроорганiзмiв до антибютитв вивчали диск-дифузшним методом за Бауер-Юрб^ а до мiкроорганiзмiв у ББП за Stewart P.S. Встановлено, що серед планктонних форм мiкроорганiзмiв зубног бляшки були чутливими до ампщилш+сульбактаму - 91,0, енрофлоксацину - 82,0, тилозину - 83,3, цефтюфуру - 79,3, ванкомщину - 75,2, гентамщину i доксициклту - 66,2, цефазолту - 64,6, цефтрiаксону - 64,0, оксацилту - 63,5 i цефуроксиму - 60,0% культур. Для зменшення ризику бактерiально'i антимжробногрезистентностi рекомендовано оксацилт, тилозин, цефазолт i енрофлоксацин -за виявлення у зубних бляшках Staphylococcus spp., ампщилт+сульбактам, цефтюфур - за виявлення Corynebacterium spp., цефуро-ксим i цефтрiаксон - за виявлення Streptococcus spp., гентамщин - Micrococcus spp., ванкомщин - Enterococcus spp. i доксициклт -за виявлення у зубних бляшках Acinetobacter spp.
Ключовi слова: антибютики, планктонМ форми мiкроорганiзмiв, бiоплiвковi форми мiкроорганiзмiв, мтробш бiоплiвки, хрот-чний катаральний гiнгiвiт, собаки.
Вступ
Зубна бляшка належить до найбшьш складного i багатокомпонентного бютопу ротово! порожнини, у якому мшрофлора юнуе у двох варiантах: пристшко-ва, яка е ключовим компонентом так звано! «6wraiB-ки» i порожнинна (планктонна), що вшьно перемiщу-еться у рщкому середовищг Бiоплiвка являе собою рухом^ таю, що безперервно змшюються, колони рiзноманiтних асощацш мiкроорганiзмiв (Hall-Stoodley et al., 2004; Kukhtyn et al., 2017), як занурет у позаклгганний матрикс i прикршлет до бютично! або абютично! поверхш. У нш проходять водт кана-ли, що несуть поживт речовини i вимиваються потоком слини продукти життедiяльностi мiкроорганiзмiв, а також вона слугуе захистом для бактерш. Значну небезпеку для оргашзму тварин становить зубна бляшка, що мютить умовно патогент мжрооргашзми, яш слугують пусковим мехашзмом виникнення у собак хротчного катаралього пнпвиу (ХКГ) (Hall-Stoodley and Stoodley, 2009; Rudenko, 2011; Dardzinska and Dworecka-Kaszak, 2014).
Концентрацiя антибактерiальних засобiв, необ-хiдних для досягнення бактерицидно! дп на мжроор-ганiзми, яш структурованi в бiоплiвки, повинна бути в 10-100 разiв бiльшою, шж для планктонних форм даних бактерш (Moshkevich, 2007; Kozlovska et al., 2017). Крiм того, формування бiоплiвки надае бак-терiальнiй популяцi!' нових, невщомих властивостей, якi можуть проявлятися у планктоннiй формi (Hall-Stoodley et al., 2004), що вказуе на актуальшсть робо-ти.
Метою дослщжень було встановити резистенттсть видiлено! iз зубно! бляшки собак з хрошчним катаральним гiнгiвiтом планктонно! i бiоплiвково! мiкрофлори до антибютишв. Щоб досягти поставлено! мети були поставлен такi завдання: видшити чис-тi культури планктонних мiкроорганiзмiв; одержати бiоплiвки мiкроорганiзмiв, видiлених iз змивiв зубно! бляшки; визначити чутливють планктонних i бiоплiв-кових мiкроорганiзмiв до антибiотикiв.
Матерiал i методи дослщжень
Матер1алом для дослвдження були змиви i3 зуб1в вщбраш стерильним ватним тампоном, який вносили в пробiрку з 1 мл стерильного розчину з часткою натрш хлориду 0,5%. В одержаних пробах видшяли чисту культуру та вивчали морфолопчш, тинкторiа-льш, культуральнi, бiохiмiчнi та патогеннi властивостi культур мiкроорганiзмiв (Ministerstvo zdravoohranenija SSSR, 1985). Щшьтстъ популяцiй визначали шляхом пiдрахунку мiкроорганiзмiв в 1,0 см3 змиву матерiалу i виражали в колонieутворюючих одиницях (lg КУО/см3 змиву).
Первиннi поави матерiалу для виявлення Micrococcus та Staphylococcus проводили на МПА з вмютом 7% натрш хлориду i 5% кровi велико! рогато! худоби, Streptococcus - на середовище Гарро, Enterococcus - на ентерококагар, Corynebacterium - на МПА з 5% кровi велико! рогато! худоби, Acinetobacter - на середовищi Кшга Б для нефермативних мжроор-ганiзмiв i вирощували при температурi 37 °С, Pseudomonas spp. - на середовищi з 0,2% вмiстом N-цетилперидинш хлориду, E. coli - на середовищi Ендо. Iдентифiкацiю видiлених мiкроорганiзмiв проводили згiдно визначника бактерш Бердж1 (Holt et al., 1997).
Чутливють мiкроорганiзмiв до антибiотикiв вивчали диск-дифузшним методом за Бауер-Кiрбi (Ministerstvo okhorony zdorovia Ukrainy, 2007), а до мiкроорганiзмiв - у ББП за Stewart P.S. (Stewart, 2002).
Результати та Тх обговорення
Результати дослщження чутливосп планктонних форм мiкроорганiзмiв до антибiотикiв наведено в табл. 1.
Як видно з наведених даних, до антибютишв з групи пенщилшв (за диском з оксацилшом) чутливими були 48,6% культур E. coli, 100% Acinetobacter spp. i Micrococcus spp., 50% Corynebacterium spp. i Enterococcus spp., 78,6% Staphylococcus spp. i 75% культур Streptococcus spp.
Таблиця 1
Чутливють культур планктонних форм м1кроорган1зм1в, видшених в1д собак з важким ступенем ХКГ, до антимжробних препарапв, %
М1крооргашзми
Антимжробш препарати Acinetoba Coryneb Enteroc Microc Pseudo Staphylo Streptoco
E. coli, acterium occus occus monas coccus ccus
n = 35 cter spp., n = 8 spp. spp. spp., spp., spp. spp.,
n = 16 n = 14 n = 22 n = 11 n = 28 n = 56
Оксацилш 48,6 100 50 50 100 5,6 78,6 75
Ампшилш+сульбактам 74,3 75 100 78,6 100 100 100 100
Цефазолiн 100 75 50 50 100 27,3 14,3 100
Цефуроксим 31,4 50 50 100 100 27,3 21,4 100
Цеф^аксон 20 25 87,5 100 100 72,7 21,4 85,7
Цефтiофур 77,1 100 81,2 100 100 54,5 21,4 100
Гентам1цин 22,9 50 75 100 100 63,6 14,3 100
Енрофлоксацин 91,4 25 100 78,6 100 100 78,6 82,1
Тилозин 100 100 75 100 86,4 72,7 50 82,1
Ванком1цин 51,4 100 75 71,4 100 18,2 85,7 100
Доксицикл1н 51,4 50 50 50 77,3 100 100 50
До шпбггорзахищених петцилишв (диск ампщи-лш+сульбактам) високочутливими були вс 1золяти
Corynebacterium spp., Micrococcus spp., Pseudomonas spp., Staphylococcus spp. i Streptococcus spp, 78,6% Enterococcus spp., 75% Acinetobacter spp. i 74,3% E. coli.
Бактерицидну дш цефазолш проявляв до вах культур E. coli, Micrococcus spp. i Streptococcus spp., 75% культур Acinetobacter spp., 50% Corynebacterium spp. i Enterococcus spp. i менше шж 30% культур Pseudomonas spp. i Staphylococcus spp.
До цефуроксиму антибютикорезистентними були 50% культур Acinetobacter spp. i Corynebacterium spp., 68,6% культур E. coli, 72,7% Pseudomonas spp. i 78,6% культур Staphylococcus spp.
До цефтрiаксону i цефтюфуру чутливими вияви-лися вс Enterococcus spp., Micrococcus spp. i лише до цефтюфуру Acinetobacter spp. i Streptococcus spp. Найбшьшу антибютикостшшсть до цефтрiаксону проявляли E. coli - 80% культур, Acinetobacter spp. -75% i Staphylococcus spp. - 78,6%, а до цефтюфуру -Staphylococcus spp. - 78,6% культур.
До амiноглiкозидiв (диск з гентамщином) чутливими були ва Enterococcus spp., Micrococcus spp. та Streptococcus spp., i стшкими виявилися 77,1% культур E. coli, 50% Acinetobacter spp., 36,4% Pseudomonas spp. i 25% культур Corynebacterium spp.
Фторхшолони (диск з енрофлоксацином) проявляли бактерицидну актившсть до вах планктонних форм Corynebacterium spp., Micrococcus spp. i Pseudomonas spp., 91,4% E. coli, 78,6% Enterococcus spp. i Staphylococcus spp. i лише до 25% культур Acinetobacter spp.
До макролщв (диск з тилозином) чутливими виявилися ва культури E. coli та Acinetobacter spp., 75,0% Corynebacterium spp., 86,4% Micrococcus spp., 72,7% Pseudomonas spp., 50% Staphylococcus spp. i 82,1% Streptococcus spp.
Ванкомщинрезистентними були 25,7% культур E. coli, 25% Acinetobacter spp., 21,4% Staphylococcus spp. i 14,3% культур Staphylococcus spp.
Диск з доксициклшом пдрохлоридом (група тет-рациклшв) припиняв рют вах культур Pseudomonas spp. i Staphylococcus spp., 51,4% E. coli i 50% культур Acinetobacter spp., Corynebacterium spp., Enterococcus spp. i Streptococcus spp.
Отже, з планктонних форм мiкроорганiзмiв зубно! бляшки чутливими були до ампщилш+сульбактаму -91,0, енрофлоксацину - 82,0, тилозину - 83,3, цефтюфуру - 79,3, ванкомщину - 75,2, гентамщину i док-сициклшу - 66,2, цефазолшу - 64,6, цефтрiаксону -64,0, оксацил^ - 63,5 i цефуроксиму - 60,0% культур.
Результати дослщжень чутливосп кокових форм мiкроорганiзмiв зубно! бляшки, яш перебувають у сформованих ББП, до антибактерiальних препарата показали, що вибраш нами антишкробт препарати суттево зменшували шльшсть кокових форм мшроор-ганiзмiв у ББП, проте серед них виявлялися життезда-тнi клiтини. За дд оксацилiну кiлькiсть клiтин Enterococcus spp. у ББП знижувалася, порiвняно iз ББП, на яку не дiяв антибiотик, у 2,29 раза, Micrococcus spp. у 2,32 раза, Staphylococcus spp. у 2,29 раза i Streptococcus spp. у 2,28 раза.
За дд шпбггорзахищених пенiцилiнiв зменшення кiлькостi дослiджуваних мiкроорганiзмiв становило ввдповщно 2,29, 2,84, 2,85 i 2,89 раза.
Цефалоспорин цефазолiн знижував, порГвняно з iнтактною ББП, шлькють клгган Enterococcus spp. у ББП у 2,39 раза, Micrococcus spp. у 2,24 раза, Staphylococcus spp. у 2,50 раза i Streptococcus spp. у 2,23 раза, цефуроксим - вадповадно у 2,27, 2,30, 2,35 i 2,76 раза, цефтрiаксон - у 2,29, 2,29, 2,67 i 2,71 раза, цефтюфур - вадповадно у 2,01, 3,02, 2,07 i 2,19 раза.
Гентамщин, який е антибютиком з групи амшогль козидГв, знижував к1льк1сть клгган Enterococcus spp. у ББП у 2,29 раза, Micrococcus spp. у 2,40 раза, Staphylococcus spp. у 2,32 раза i Streptococcus spp. у 1,59 раза.
За ди фторхшолону енрофлоксацину зниження кокових форм мiкроорганiзмiв, яш утворювали ББП становило вгдповГдно 2,09, 2,13, 2,23 i 1,97 раза.
Макролщи, яш представленi тилозином, знижува-ли к1льк1сть мiкробних кл1тин у ББП сформованою
Enterococcus spp. у 2,21 раза, Micrococcus spp. у 1,64, Staphylococcus spp. у 2,85 i Streptococcus spp. у 2,40 раза.
Ванкомщин i доксициклш знижували у ББП шльшсть клтгин Enterococcus spp. вщповщно у 2,88 i 2,54 раза, Micrococcus spp. у 2,39 i 2,91 раза, Staphylococcus spp. у 2,69 i 3,04 раза i Streptococcus spp. у 2,45 i 2,60 раза.
У результат дослвдження пливу антимжробних препарапв на неферментативш бактери, як1 сформо-ванi у ББП, встановлено, що за дп оксацилшу шль-к1сть клiтин Acinetobacter spp. у ББП знижувалася, порiвняно ¡з iнтактною ББП, у 2,26 раза i Pseudomonas spp. у 2,25 раза.
За ди iнгiбiторзахищених пенiцилiнiв (диск оброб-лений амшцилш+сульбактам) зменшення кiлькостi Acinetobacter spp. у ББП становило вiдповiдно 2,38 i Pseudomonas spp. 2,90 раза, порiвняно ¡з ББП, на яку не дiяли антибiотиком.
Цефазолiн знижував, порiвняно ¡з iнтактними ББП, шльшсть клiтин Acinetobacter spp. у ББП у 2,38 раза, Pseudomonas spp. у 2,13 раза, цефуроксим ввдпо-вщно у 2,26 i 1,80 раза, цефтрiаксон - у 2,28 i 2,29 раза, цефтiофур - у 3,02 i 4,28 раза.
Гентамщин знижував к1льк1сть клiтин Acinetobacter spp. у ББП у 2,28 раза i Pseudomonas spp. у 1,90 раза, порiвняно ¡з ББП, на яку не дiяли антибю-тиком.
За дй' енрофлоксацину зниження мiкроорганiзмiв становило вiдповiдно 2,09 i 1,79 раза. Тилозин знижував шльшсть Acinetobacter spp. у ББП у 1,60 i Pseudomonas spp. 1,80 раза.
За дп ванкомщину i доксициклiну пдрохлориду зниження у ББП шлькосп кл1тин Acinetobacter spp. становило вщповщно 2,26 i 2,90 раза, а Pseudomonas spp. - 1,80 i 1,70 раза.
Отже, як видно з результата проведених нами до-слвджень, найбiльш ефективними до неферментатив-них бактерiй виявилися iнгiбiторзахищенi пенiцилiни i цефалоспорин III поколшня цефтiофур. При цьому цефтюфур проявляв сильнiшу дш вiдносно Acinetobacter spp., порiвняно ¡з Pseudomonas spp.
Вплив антимiкробних препаратiв на E. coli i Corynebacterium spp., яш сформоваш у ББП показав, що оксацилш знижував к1льк1сть E. coli в ББП у 2,2 раза, амшцилш+сульбактам i цефазолш - у 2,31 раза, цефуроксим - 2,19, цефтрiаксон - 2,21, цефтюфур - у 1,45, гентамщин - у 2,21 раза, енрофлокса-цин i тилозин - у 2,02, ванкомщин - у 2,69, доксициклш у 3,07 раза.
За ди антибютишв у ББП знижувалася i шльшсть клпин Corynebacterium spp., зокрема, оксацилш знижував шльшсть клгтин у 2,31 раза, амшцилш + суль-бактам - у 2,97 раза, цефазолш - у 2,19 раза, цефуроксим - 1,84, цефтрiаксон - 2,34, цефтюфур - у 4,39, гентамщин - у 1,95 раза, енрофлоксацин - у 1,83, тилозин - у 1,84, ванкомщин - у 2,31, доксициклш у 2,37 раза.
Таким чином, нашнтенсившше у бактершних бю-пл1вках знижували шльшсть мiкроорганiзмiв так
антибактершш препарати: оксацилш на 3,9 lg КУО Staphylococcus spp., амшцилш+сульбактам - на 4,6 Corynebacterium spp., цефазолш - 4,1 Staphylococcus spp., цефуроксим - 4,3 Streptococcus spp., цефтрiаксон - 4,1 Streptococcus spp., цефтюфур - 5,3 Corynebacterium spp., енрофлоксацин - 3,7 Staphylococcus spp., гентамщин - 3,9 Micrococcus spp., тилозин - 4,4 Staphylococcus spp., ванкомщин - 4,4 Enterococcus spp., доксициклш - 4,4 Acinetobacter spp.
Висновки
1. Серед планктонних форм мiкроорганiзмiв зубно! бляшки були чутливими до ампщилш+сульбактаму -91,0, енрофлоксацину - 82,0, тилозину - 83,3, цефтюфуру - 79,3, ванкомщину - 75,2, гентамщину i докси-циктну - 66,2, цефазолшу - 64,6, цефтрiаксону -64,0, оксацил^ - 63,5 i цефуроксиму - 60,0% культур.
2. Для зменшення ризику бактерiально!' антимж-робно! резистентносп рекомендовано оксацилш, тилозин, цефазолш i енрофлоксацин - за виявлення у зубних бляшках Staphylococcus spp., амшцилш+сульбактам, цефтюфур - за виявлення Corynebacterium spp., цефуроксим i цефтрiаксон - за виявлення Streptococcus spp., гентамщин -Micrococcus spp., ванкомщин - Enterococcus spp. i доксициклш - за виявлення у зубних бляшках Acinetobacter spp.
Перспективы подальших до^джень полягають у розробщ ефективних методiв л^вання хрошчних запальних захворювань бактерiально! етюлоги, яш б впливали на планктонш i бiоплiвковi форми бактерш, а також не формували стшшсть до антибактерiальних препарапв.
References
Moshkevich, I.R. (2007). Mikrobnye bioplenki pri smeshannyh infekcijah: avtoref. dis. na soisk. nauch. stepenja kand. med. nauk: spec. 03.00.07 «Mikrobiologija». Sankt-Peterburg (in Russian). Ministerstvo okhorony zdorovia Ukrainy (2007). Nakaz MOZ Ukrainy vid 05.04.2007 r. № 167 «Pro zatverdzhennia metodychnykh vkazivok
«Vyznachennia chutlyvosti mikroorhanizmiv do antybakterialnykh preparativ». http://www.mif-ua.com/archive/article/3954 (in Ukrainian). Holt, Dzh., Krig, N., Snit, P. (1997). Opredelitel' bakterij Berdzhi.: per. s angl. pod. red. G. A. Zavarzina. M.: Mir (in Russian). Ministerstvo zdravoohranenija SSSR (1985). Prikaz Ministerstva Zdravoohranenija SSSR № 535 ot 22 aprelja 1985g. Ob unifikacii mikrobiologi-cheskih metodov issledovanija, primenjaemyh v kliniko-diagnosticheskih laboratorijah lechebno-profilakticheskih uchrezhdenij (in Russian). Rudenko, V.B. (2011). Mikroflora shkiry ta slyzovykh obolonok klinichno zdorovykh sobak. Visnyk Poltavskoi derzhavnoi ahrarnoi akademii. 4, 177-180. http://doktorvet.com/stafilokokkoz/mikroflora_shkiru
HayKOBHH BicHHK ^HyBME iMeHi C.3. IW^KOTO, 2018, T 20, № 87
_ta_sluzovuh_obolonok_klinichno_zdorovuh_sobak.p hp (in Ukrainian).
Dardzinska, W., & Dworecka-Kaszak, B. (2014). Biofilm bakteryjny plytki naz^bnej i jego znaczenie w chorobach jamy ustnej psow i kotow. Zycie Weterynaryjne. 89(3), 216-221. http://yadda.icm.edu. pl/yadda/element/bwmeta1.element.agro-057de137-0616-4360-b5f5-65354acc092e.
Hall-Stoodley, L., Costerton, J.W., & Stoodley, P. (2004). Bacterial biofilms: from the natural environment to infectious diseases. Nature reviews microbiology. 2(2), 95-108. doi: 10.1038/nrmicro821.
Hall-Stoodley, L., & Stoodley, P. (2009). Evolving concepts in biofilm infections. Cellular microbiology, 11(7), 1034-1043. doi: 10.1111/j.1462-5822.2009.01323.x.
Kozlovska, I.M., Romanjuk, N.Y., Romanjuk, L.M., Kukhtyn, M.D., Horiuk, Y.V., & Karpyk, G.V. (2017). The effect of antimicrobial agents on planktonic and biofilm forms of bacteria that are isolated from chronic anal fissures. Regul. Mech. Biosyst. 8(4), 577-582. doi: 10.15421/021789.
Kukhtyn, M., Berhilevych, O., Kravcheniuk, K., Shynka-ruk, O., Horyuk, Y., & Semaniuk, N. (2017). Formation of biofilms on dairy equipment and the influence of disinfectants on them. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies. 5(11), 26-33. doi: 10.15587/1729-4061.2017.110488.
Stewart, P.S. (2002). Mechanisms of antibiotic resistance in bacterial biofilms. Int. J. Med. Microbiol. 292(2), 107-113. doi: 10.1078/1438-4221-00196.
