CC BY
14
УДК 619:636.7:616-002.32
Семанюк Н.В., асистент © Льв\вський нацюнальнийушеерситет ветеринарногмедицини та бютехнологт
Iмеш С.З. Гжицького
ТИНКТОР1АЛЬН1 ВЛАСТИВОСТ1М1КРООРГАН13М1В основних БЮТОП1В Р0Т0В01 ПОРОЖНИНИ СОБАК 3 ХРОН1ЧНИМ КАТАРАЛЬНИМ Г1НГ1В1ТОМ
Дослгджено вм1ст грампозитивних / грамнегативних аеробних / факультативно анаеробних мтрооргашзм1в у основных бютопах ротовог порожнини собак з хрошчним катаральным гшг1етом. Хротчний катаральный анавт (ХКГ) у собак характеризуешься збыьшенням кглькостг грамнегативних I зменшенням вм1сту грампозитивних мжрооргатзм1в в основних бютопах ротовог порожнини. Розподгл мтроб1в на грампозитивш г грамнегативш е тформативним заХКГргзного ступеня важкост1 хвороби.
Ключое1 слова: собаки, колонгзацгя, хротчний катаральний гтг1вт, грампозитивш г грамнегативш мшрооргашзми
Вступ. Вщомо, що у сучаснш наущ ротова порожнина розглядаеться як мжроекосистема, вщкрита для найр1зномаштшших м1крооргашзм1в. Мжрофлора ротово! порожнини пщтримуе на надежному р1вш мкцеву ¿мунну систему I забезпечуе ошр оргашзму собак колошзаци його патогенними I умовно-патогенними мжрооргашзмами [1]. Мжрофлора порожнини рота розглядаеться як первинна мшень для будь-якого чинника, який прямо або опосередковано впливае на адгезш I резистентшсть колошзаци резидентно!, транзиторно! 1 додатково! мжрофлори [3]. До складу нормофлори ротово! порожнини собак входять грампозитивш I грамнегативш мжрооргашзми, м1ж якими, а також тканинами встановлюеться динам1чна р1вновага. Фарбування за Грамом виявилося таким принциповим, що до цього часу використовуеться як основний етюлопчний тест у мжробюлоги.
Грампозитивш мжрооргашзми мають лшополюахаридну капсулу, а !х кл1тинна стшка - фосфолшщну мембрану, оточену пептидоглжаном. На поверхш кл1тин розташовуються таю специф1чш антигени, як стафшококовий проте!н А I стрептококовий проте!н М. Грампозитивш бактерп за рахунок токсичних субстанцш, як1 вони продукують, пщвищують проникшсть судинно! стшки I цитоплазматичних мембран, викликаючи розвиток цитол1зу [2]. Грамнегативш бактерп у кл1тиннш оболонщ, на вщмшу вщ грампозитивних, мають лшщш компоненти I лшополюахариди (ЛПС). ЛПС бактершно! кл1тини мютять О-антигени, що несуть у соб1 сайти зв'язування для антибактер1альних антитш та рецептори для бактерюфапв. Лшщний компонент або лшщ А уЫх грамнегативних мкрооргашзм1в вщповщальний за ендотоксичний ефект, мае
© Науковий кер1вник Н.М. Хомин, д-р вет. наук, професор. Семанюк Н.В., 2013
387
щентичну оргашзацш та стереотипш бюлопчш ефекти, зокрема, трогеншсть, летальну токсичшсть, ¿муногеншсть, мпюгеншсть, зв'язуеться з мембраною кл1тин еукарют1в, стимулюе альтернативный шлях активаци комплементу та систему мононуклеарних фагоцшгв. Вш також бере участь у звшьненш макрофагами л1зосомальних ферментав, токсичних радикал1в кисню, оксиду азоту, активуе прокоагулянтну систему I систему ф1бринол1зу [2].
Слщ вщзначити, що вивчення колошзаци мжрооргашзмами р1зних еколопчних шш порожнини рота I бшьш поглиблене дослщження критерив 1х патогенносп е необхщною умовою для об'ективно! д1агностики етюлопчно! значущост1 м1крооргашзм1в за стоматолопчно! патологи [4], зокрема хрошчного катарального гшпв1ту у собак.
Мета роботи. Вивчити особливост1 колошзаци анд. нне вш I анд. нне вш аеробними I факультативно анаеробними
мжрооргашзмами ротово! порожнини собак за хрошчного катарального гшпв1ту для встановлення причини виникнення хвороби та визначення ступеня важкост1 ХКГ.
Матер1али та методи. Дослщження мжрофлори ротово! порожнини проведено у 40 дорослих безпородних домашшх собак в1ком 5,0-6,0 роюв вагою 10-30 кг, яю за клмчним проявом патолопчного процесу в яснах були роздшеш на 4 групи (по 10 тварин у кожнш): контрольну - здоров! тварини, I-шу дослщну - з легким ступенем ХКГ, П-гу - з середшм I Ш-тю дослщну групу - з важким ступенем переб1гу хвороби. Розподш мшрооргашзм1в на анд. нне вш I анд. нне вш проводили шляхом фарбування мазюв, виготовлених з ¿зольованих м1крооргашзм1в, за Грамом [6].
Результата дослщження та Тх обговорення. Зубш вщкладення (зубна бляшка) являють собою м'який, прозорий, клейкий матер1ал, який щшьно фжсуеться на поверхш зуба I майже повшстю складаеться з бактерш I продукт1в 1х життед1яльност1 [5]. У результат! дослщження тинктор1альних властивостей м1крооргашзм1в, ¿зольованих ¿з зубних вщкладень (рис. 1) встановлено, що у здорових собак частка анд. нне вш бактерш становила 88,7%, а анд. нне вш - лише 11,3%.
У собак з легким ступенем ХКГ склад мжрофлори змшювався. Так, у зубних вщкладеннях вщбувалося зменшення майже на 6% кшькост1 анд. нне вш бактерш, пор1вняно ¿з здоровими собаками, I збшьшення бшьше як на третину вмкту анд. нне вш м1крооргашзм1в. Очевидно, саме таю змши сшввщношення кшькостс анд. нне вш I анд. нне вш мжрооргашзм1в у зубних вщкладеннях собак е причиною запального процесу та 1х тривалого персистування за ХКГ. 1з наростанням важкост1 ХКГ кшькють анд. нне вш бактерш у зубних вщкладеннях з середшм ступенем хвороби виявилася майже удв1ч1 бшьшою шж у здорових собак. Найбшьшу кшьюсть анд. нне вш мжрооргашзм1в встановлено у собак з важким ступенем ХКГ, а саме 28,4% вщ загально! кшькост1 мезофшьних аеробних I факультативно анаеробних мжрооргашзм1в.
388
Контрольна I трупа II група 111 група група
□ Грачпозитивш бактерн ИГрамнегативш бактерй'
Рис. 1. Тинктор1альш властивосп мжрофлори, польовано'ыз зубних ввдкладень собак за ХКГ, %
Тинктор1альш властивост1 мшрофлори, ¿зольовано! ¿з зубоясенно! борозии собак за ХКГ представлено на рисунку 2. 3 наведених на рисунку даних видно, що зубоясенна борозна бшьше заселена анд. нне вш бактер1ями, а кшькють анд. нне вш мшрооргашзм1в виявилася у 2,13 раза меншою, шж у зубних вщкладеннях.
Контрольна I група II група III група
група
| о Грампозптивш бзисгс^ро И Гряви!я©гятивн.1 бзюгври
Рис. 2. Тинктор1альш властивосп мжрофлори, ¡зольовано¥ ¡з зубоясенно'1
борозни собак за ХКГ, %
Таке стввщношення м!ж анд. нне вш \ анд. нне вш мжрооргашзмами у даному бютош ймов!рно забезпечуе ф1зюлопчну д!яльшсть зубоясеннного апарату. У ясеннш борозш собак за легкого ступеня ХКГ на 7,9% зменшуеться кшьюсть анд. нне вш мжрофлори \ майже у трич! збшьшуеться вмют анд. нне вш мшрооргашзм!в. Саме останш, як
389
вщомо, викликають ¿мунну вщповщь, що проявляеться синтезом цитоюшв та активащею ¿мунно! системи. Звичайною реакщею на синтез цитоюшв е запалення, що також може призвести до збшьшення юлькост! токсичних речовин в оргашзмь Збшьшення вмкту анд. нне вш м!крооргашзм!в у зубоясеннш борозш собак бшьш як у чотири I п'ять раз1в ускладнювало важюсть протшання ХКГ.
Тинктор1альш властивост! аеробно! I факультативно анаеробно! мшрофлори, ¿зольовано! ¿з ротово! рщини собак за ХКГ показан! на рисунку 3. За юльюстю анд. нне вш бактерш дослщжуваний бютоп був найбагатшим, пор1вняно ¿з бютопами, представленими вище, ¿, очевидно, вш е резервуаром непатогенних, умовно-патогенних, а можливо I патогенних м!крооргашзм!в.
Контрольна I група II група III група
група
□ Грампозитивш бактерн мГрамнегативш бактерн
Рис. 3. Тинктор1альш властивост! мжрофлори, ¡зольовано*1 ¡з ротовоТ рщини собак за ХКГ, %
Найбшьшу юльюсть анд. нне вш м1крооргашзм1в виявлено у ротовш рвдиш собак з важким ступенем ХКГ, а найнижчу - у здорових собак. Сшввщношення анд. нне вш мшрофлори до анд. нне вш становило у ротовш рщиш здорових собак 1:5,29, за легкого ступеня важкост! ХКГ - 1:3,02, за середнього - 1:2,64 I за важкого ступеня ХКГ - 1:2,01.
Враховуючи те, що ротова рщина постшно оновлюеться I омивае ротову порожнину, за сшввщношенням анд. нне вш мжрофлори до анд. нне вш можна судити про важюсть переб1гу ХКГ у собак.
Отже, розподш м1кроб1в на анд. нне вш I анд. нне вш дае можливкть виявляти ХКГ у собак та визначати стутнь важкост! хвороби. Висновки.
1.Хрошчний катаральний гшпв!т у собак характеризуемся збшьшенням юлькост! анд. нне вш I зменшенням вмкту анд. нне вш м!крооргашзм!в в основних бютопах ротово! порожнини.
390
2.Розподш MiKpoöiß на анд. нне вш i анд. нне вш е досить шформативним для визначення ступеня важкост1 хвороби.
3.У перспектив! це дасть можливкть розробити ефективш методи л1кування собак, хворих на ХКГ з р1зним ступенем тяжкостг
Л1тература
¡.Воробьев А. А. Иммуносупрессивное действие анд. нне грамотрицательных анд. нн / А. А. Воробьев, Е. В.Борисова, О. С.Моложавая // ВестникРАМН. 2001. - № 2. -С. 21-25.
2.Воробьев А. А. Бактерии нормальной микрофлоры: биологические свойства и защитные функции / А. А.Воробьев, Е. А. Лыкова // Журнал микробиологии. 1999. - № 6. - С. 102-105.
3.Савичук Н. О. Колошзацшна резистентшсть слизово! оболонки порожнини рота / Н. О. Савичук // Современная стоматология. - 2/2011. - С. 6672.
4.Чуйкина О. В. Условно анд. нне микроорганизмы в микробиоценозе полости рта при дисбактериозе кишечника их персистентные свойства: Автореф. анд. анд.. Мед. Наук: Волгоград, -2002. - 19 с.
5.Paster B. J. Bacterial diversity in human subgingival plaque // Paster B. J., S. K.Bosches, J. L. Galvin et al. J. Bacteriol. - 2001; 183: 3770-3783.
6.Gram H. C. Über die isolierte Färbung der Schizomyceten in Schnitt - und Trockenpräparaten // Fortschritte der Medizin. - T. 2. - (1884), - C. 185-89.
Summary N.V. Semaniuk
Lviv national university of veterinary medicine and biotechnologies named after
S.Z. Gzhytskyj
TINCTORIAL PECULIARITIES OF MICROORGANISMS OF GENERAL
BIOTOPES OF ORAL CAVITY IN DOGS WITH CHRONICAL CATARAL
GINGIVITIS
It was studied the content of grampositive and gramnegative aerobic and facultatively anaerobic microorganisms is in general biotopes of oral cavity in dogs with chronical cataral gingivitis. Chronical cataral gingivitis in dogs is characterized by the increased quantity of gramnegative and decrease of grampositive microorganisms in the general biotopes of oral cavity.
Рецензент - д.вет.н., професор Гунчак В.М.
391
