CC BY
15Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации». Том 26 (65). № 4, ч. 2. 2013 г. С. 386-390.
УДК 811.161.2:008
ФРАЗЕОЛОГ1ЧН1 ОДИНИЦ1 ЯК СИНЕРГ1Я ЛОГОСУ Й КУЛЬТУРИ
Щербачук Л. Ф.
Таврйський на^ональний ушверситет iменi В. I. Вернадського, м. &мферополь
У статп аналiзуються фразеолопчш одинищ укра!нсько! мови як джерела етнокультурно! шфор-мацп, як синергетичш згустки мови й культури. Зазначено, що бшьшгсть фразеологiзмiв потребуе культурно! штерпретацп. Ключовою ланкою культурно! iнтерпретацi! фразеолопзмш визначено !х ств-вiднесенiсть з кодами культури (антропним, просторовим, часовим, кшьюсним, зооморфним, рослин-ним, артефактним, харчовим, духовним тощо). Характеристика фразеолопзмш через призму мовних знакш i текста культури розширюе горизонти укра!нсько! мовно! картини свiту та !! фразеолопчних фрагментш.
Ключовi слова: фразеолопзм, тексти культури, антропоцентризм, етнокультурна шформащя, логос, синергетика, культурнi коди.
Постановка проблеми. Лшгвютична наука останшх десятил1ть характеризу-еться розширеним трактуванням свого предмета дослщження, залученням до лшгв> стичного анал1зу даних не лише гумаштарних, але й природничих наук 1з переор1ен-тащею на людину як нос1я мови. Еволюцшно змшивши антропоморф1зм, антропо-центричний тдхщ до вивчення мовних явищ у центр1 наукових дослщжень ставить людину й обумовлюе !х своерщний ракурс ¡з ор1ентащею на тюний зв'язок мови й культури. «Кшець Х1Х { ХХ стол1ття ознаменувалися новим напрямом - антропоко-см1змом, при якому людина перестае бути центром свггобудови. Вона усвщомлюе свое мюце не над природою, а всередиш !!. На такому тюному зв'язку людини й природи грунтуеться вся творча д1яльшсть людини, у тому числ1 й мовотворча», -зазначае В. А. Маслова [4, с. 139]. На думку Ф. С. Бацевича, розумшня сутност й природи мови одночасно як людського, божественного та косм1чного (теоантропо-косм1чного) феномену сформувалося давно, тд значним впливом неоплатошзму, вчень отщв церкви, яю грунтовно опрацювали ще! символ1зму та енергетизму мови
[2, с. 5].
Питання взаемозв'язку мови й культури фразеологп й культури розглядалися в низщ наукових праць вщомих вггчизняних й заруб1жних дослщниюв фразеологп (Н. Д. Бабич, В. В. Жайворонок, М. Л. Ковшова, В. I. Кононенко, В. М. Моюенко, Е. М. Ем1рова, Ю. Ф. Прадщ, Л. В. Савченко, О. О. Сел1ванова, В. М. Тел1я, В. Д. Ужченко та ш.). Однак духовно-енергетейна сутшсть фразеолопзм1в як мовних знаюв культури, м1кротекст1в культури потребуе докладного студ1ювання - у чому й вбачаемо актуальшсть { новизну запропонованого дослщження.
Мета статт - характеристика фразеолопчних одиниць укра!нсько! мови як джерела етнокультурно! шформацп, синергетичних згустюв, мшротекспв мови й культури.
Методологгчною основою анатзу визначено синергетичний тдхщ щодо досл> дження мовних одиниць, який дозволяе об'емно й повно трактувати процеси сприй-няття, народну пам'ять { креативне етшчне мислення в !хнш лшгвокультуролопчнш значимость Адже «синергетика спрямована на розкриття ушверсальних мехашзм1в
самооргашзаци й еволюци складних лшгвокультурних систем щншсно-пiзнавального характеру» [1, с. 202], до яких належить, на нашу думку, фразеолоп-чна система.
Сучасш дослщження з проблем лшгвофшософи, лшгвокультурологп, духовно! спорщненост людини та 11 мови спираються на концепци В. фон Гумбольдта, О. О. Потебш про внутршню форму слова, неогумбольдтiанських течiй, у яких мо-ва трактуеться як антропоцентричне, глибокодуховне явище. В. фон Гумбольдт одним iз перших лiнгвофiлософiв звернув увагу на синергетику мови, свщомосп й ку-льтури; на духовну сутшсть мови, 11 нерозривний зв'язок iз людською природою, когштивною та психiчною дiяльнiстю, на синергетичш основи 11 функцiонування в суспшьсга й роль у житп кожно! особистостi [2, с. 66]. Перехщ до антропоцентри-чно! лшгвютики став можливим також i завдяки теори генеративiзму Н. Хомського, один iз важливих постулатiв яко! визначае мову як феномен ментаттету, людсько! психiки та вiдображення в ньому культури сощуму. Взаемодiя та взаемопроникнен-ня культури й мови - аксюма, оскiльки мова як зашб комушкаци акумулюе в собi все, що стосуеться культурно-традицшно! компетенци 11 носив, яка транслюеться iз поколшня в поколiння завдяки мовi. Мова ж характеризуеться здатшстю накопичу-вати й збер^ати в змiстi одиниць лексикону (^в) знання про те, що позначаеться. Серед основних давньогрецьких термшв для поняття Слова вживаеться Логос. Ф> лософським термiном його фшсуе Гераклiт i трактуе втшенням едностi природи. У «Сучасному словнику шшомовних ств» логос перекладаеться з грецько! мови як поняття; думка, розум [7, с. 419]. Безсумшвною сприймаеться теза про еднiсть духовного й матерiального в процес формування фразеологiзмiв - одних iз найкульто-роноснiших мовних знакiв, де синергетично зливаеться поняття (логос) i культура. «Фразеологiчний склад мови, - зазначае В. М. Телiя, - це дзеркало, у якому лшгво-культурна спiльнота iдентифiкуе свою нащональну самосвщомють» [8, с. 9]. Фразе-ологiчнi одиницi будь-яко! мови збер^ають етнiчну пам'ять про уявлення свггобу-дови, про iсторичне свiторозумiння, про культурну спадщину народу, розкривають етнокультурну специфiку людини та 11 побуту, суб'ективш взаемостосунки зi свiтом як найважлившо! умови iснування людини в цьому свт; це душа кожно! нацюна-льно! мови. Вiдбиваючи у сво!й семантицi довготривалий процес розвитку культури народу, вони «фшсують i передають вiд поколiння до поколшня культурш настано-ви та стереотипи, еталони та архетипи» [5, с. 268]. Наприклад, украшсью фразеоло-пзми вiддзеркалюють нацiональний побут (ловити рибу в каламутнй вод1, виби-тися з коли, розгубити обруч.Ё вд мактри, облизати макопн, вигадати таке, що 1 в борщ не кришать тощо); традици та обряди (стати пд в/нець, зв'язуватируки, посипати голову попелом, становити на рушник, обмшяти хлЁбтощо); вiру-вання, забобони (козел вдпущення, як осика на втрЁ, на роду написано, замов-ляти зуби, як рукою зняло, умивати руки тощо); етикетш формули, побажання (щи з Богом, полотном дорога, ш пуху ш пера, царство небесне тощо). Значна кшьюсть укра!нських фразеологiзмiв е шюстращею естетичних i сощальних цшнос-тей, як сповщуе народ.
Культурно маркований мовний знак завжди фокусуе синергетично рiзноманiтнi шформацшш потоки [1, с. 207]. Бшьшють фразеологiзмiв потребуе культурно! ште-
387
рпретаци та у свою чергу мютить етнокультурну шформащю, яка, за визначенням О. Л. Березович, е шформащею про свщ що закршлена в символ!чнш форм!, тобто мае лшгвокультурну маркованють. Змют ще! шформацп охоплюе основш коорди-нати модел! свггу (часов!, просторов!, аксюлопчш та ш.), однак шформащя при цьому надто виб1ркова (у низщ близьких за змютом елемеппв один може мати ку-льтурну (мовну) вщзнаку, а шший може й не мати под1бно! маркованосп) [3, с. 9].
Анатз культурно маркованих мовних одиниць - це виб1р напряму розвитку си-стеми (у нашому випадку - фразеолопчно!), що вербатзуе особистюш смисли, ак-туальш для людини, хоча вони не завжди усвщомлюються в повному обсязь Клю-човою ланкою культурно! штерпретацп фразеолопзм!в учет (М. Л. Ковшова, В. А. Маслова, В. М. Тел1я та ш.) визначають !х сшввщнесенють з культурними кодами (антропним, просторовим, часовим, кшьюсним, зооморфним, рослинним, ар-тефактним, харчовим, духовним тощо). На думку В. М. Тел1я, така сшввщнесенють визначае змют культурно-нацюнально! конотаци, що надае культурно значиму маркованють семантищ фразеолопзм!в [8, с. 219]. Розм1рковуючи про природу фразео-лопзму, дослщниця називае !х своерщними мшротекстами, у яких, кр1м образного опису власне означуваного об'екта довкшля, присутш конотаци. Розгортання фра-зеолопзму - це семантична трансформащя мшротексту у свщомост з залученням знань, життевого досвщу, а також оцшка об'екта довкшля через под1бну трансфор-мащю. Загальноприйняте в науковш л1тератур1 розмежування двох форм культури (матер1ально! й духовно!) у структур! фразеолопчних одиниць синергезуе еднють, взаемоперехщ репрезентант!в в!д одше! форми до !ншо!: предмети матер!ально! культури можуть «набувати» духовно! оболонки, а духовш артефакти - втшюватися в матер!альну форму.
У фразеолопзмах як м!кротекстах культури часто «зашифрован!» цш сценар!!, сюжети або комушкативш ситуац!!. Так, за юторико-етимолопчною !нформац!ею, яку подае Д. В. Ужченко до фразеолопзму замовляти зуби (з\ значенням 1. Вщвер-тати увагу кого-небудь вщ чогось, переводити розмову на щось шше. 2. Вводити в оману, дурити когось), визначаеться походження вислову в!д <шкування» зуб!в за-мовляннями. Останн! в!двол!кали увагу хворого ! якось заспокоювали. Проте ще бшьше тут в!дчутна ¿рошя, викликана недов!р'ям до <шкар!в»-знахар!в [9, с. 65]. Змют фразеолопзм!в зйти з колита ввйтив свою колю експлшуе вщомосп про давнш основний гужовий транспорт укра!нц!в та специф!чш шляхов! сполучення: «перв!сно про колда в!д кол!с воза на грунтових, розгрузлих дорогах» [9, с. 81].
Характеристика фразеолопзм!в кр!зь призму мовних знаюв ! текст!в культури розширюе горизонти укра!нсько! мовно! картини св!ту та !! фразеолог!чних фрагмента, тому що мовна картина св!ту е засобом вираження не лише знань про предмет-ний свгг, але й засобом вираження й формування духовного св!ту людини. Так, фрагмент духовного св!ту християнина об'ективуе фразеолопзм козел вщпущення (офрний) (людина, на яку звалюють чужу провину, в!дпов!дальн!сть ! т. ш.). В основ! вислову лежить б!бл!йний опис (Лев!т, 16, 21-22) староеврейського обряду, як священнослужитель клав руки на козла на ознаку того, що вс! гр!хи общини перехо-дять на нього. Пюля чого козла вщпускали в пустелю [9, с. 80].
388
До забобонних BipyBaHb у якусь надприродну силу, що впливае на долю людини, на И вчинки, життя екстраполюе фразеологiзм на роду написано (кому-небудь суди-лося щось заздалегiдь або вiд народження). Така доля нiбито була записана (на листках священного дерева, на камеш i т. ш.) уже при народженнi людини [9, с. 167].
Варто наголосити, що фразеолопзми збер^аються в народнiй пам'ят не у виглядi складного звукового образу, а у виглядi внутршньо! форми - засобу екс-плшацл образу, який слугуе способом стввщнесеност предмета думки й значення фразеолопзму. Так, фразеологiчна одиниця тшун тобЁ на язик уживаеться для ви-раження недоброго побажання з приводу недоречних висловлювань. Вислiв тшун тоб! на язик первюно був чаклунським злим побажанням [9, с. 203], бо зрозумшо, що людина вщчувала б певнi фiзiологiчнi незрyчностi, адже тшун - це «хвороба птах1в - хрящуватий нарiст на кшчику язика» [6, с. 534].
Висновки. Отже, мiж фразеологiею та нацюнальною культурою iснyе прямий зв'язок. Синергетичний пiдхiд до аналiзy фразеологiчних одиниць дае можливють прояснити й усвщомити механiзми виникнення ix культурно маркованих сми^в. Власне в цьому напрямi вбачаемо перспективу дослiдження шляxiв формування внутрши^' форми фразеологiзмiв.
Список л1тератури
1. Алефиренко Н. Ф. Лингвокултурология: ценностно-смысловое пространство языка / Н. Ф. Але-фиренко. - [2-е изд.]. - М. : Флинта : Наука, 2012. - 288 с.
2. Бацевич Ф. Духовна синергетика р1дшл мови : Шнгвофшософсью нариси : [монографш] / Флорш Бацевич. - К. : ВЦ «Академш», 2009. - 192 с.
3. Березович Е. Л. Язык и традиционная культура : Этнолингвистические исследования : [монография] / Е. Л. Березович. - М. : Индрик, 2007. - 600 с.
4. Маслова В. А. Русский язык как совокупность кодов: растительного, архитектурного, духовного и др. / В. А. Маслова // Учёные записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. - Серия : Филология. Социальные коммуникации. - Т. 24 (63). - № 1. - Ч. I. - Симферополь, 2011. - С. 137-140.
5. Маслова В. А. Homo lingualis в культуре : [монография] / В. А. Маслова. - М. : Гнозис, 2007. -320 с.
6. Новий тлумачний словник украшсьюл мови у чотирьох томах / [уклад. : В. В. Яременко, О. М. Слшушко]. - Т. 4. - К. : Акотт, 1998. - 942 с.
7. Сучасний словник шшомовних сл1в / [уклали: О. I. Скопненко, Т. В. Цимбалюк]. - К. : Дов1ра, 2006. - 789 с.
8. Телия В. Н. Русская фразеология. Семантический, прагматический и лингвокультурологический аспекты : [монография] / В. Н. Телия. - М. : Школа «Языки русской культуры», 1996. - 288 с.
9. Ужченко В. Д., Фразеолопчний словник украшсьюл мови / В. Д. Ужченко, Д. В. Ужченко. - К. : Освгга, 1998. - 224 с.
Щербачук Л. Ф. Фразеологические единицы как синергия логоса и культуры / Л. Ф. Щербачук // Ученые записки Таврического национального университета имени В. I. Вернадського. Серия «Филология. Социальные коммуникации». - 2013. - Т. 26 (65), № 4, ч. 2. - С. 386-390.
В статье анализируются фразеологические единицы украинского языка в качестве источника этнокультурной информации, синергетических сгустков языка и культуры. Указано, что большинство фразеологизмов нуждается в культурной интерпретации. Ключевым звеном культурной интерпретации фразеологизмов определена их соотнесённость с культурными кодами (антропным, пространственным, временным, количественным, зооморфным, растительным, артефактным, пищевым, духовным и т. п.). Характеристика фразеологизмов сквозь призму языковых знаков и текстов культуры раздвигает горизонты украинской языковой картины мира и её фразеологических фрагментов.
389
Ключевые слова: фразеологизм, тексты культуры, антропоцентризм, культурная информация, логос, синергетика, культурные коды.
Shcherbachuk L. F. Phrasiological units as the synergy of logos and culture / L. F. Shcherbachuk // Scientific Notes of Taurida V. I. Vernadsky National University. - Series: Philology. Social communications. -2013. - Vol. 26 (65), No 4, part 2. - P. 386-390.
In the article the phraseological units of the Ukrainian language in the quality of the source of the eth-nocultural information, synergetic bundles of language and culture are analysed. The synergetic approach to the study of lingual units allows to interpret completely and comprehensively processes of perception, linguistic-cultural significance. It is stated that the majority of phraseologisms requires cultural interpretation. Analysis of the culturally marked lingual units is the choice of the direction of system development (phraseological, in this case) which analyses personality senses actual for the person though not always realised in gull. The key link of phraseologisms cultural interpretation is defined their correlation with cultural codes (anthropnic, spacial, temporal, quantitative, zoomorphic, vegetable, artifactive, nutritional, spiritual, etc. Characteristic of phrasiologisms through the prism of lingual signs and texts of culture expands the horizons of Ukrainian lingual picture of the world and its phraseological fragments.
Key words: phraseologism, texts of culture, anthropocentrism, cultural information, logos, synergy, cultural codes.
Поступила в редакцию 14.11.2013 г.
390
