CC BY
18Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского
Серия «Филология. Социальные коммуникации». Том 24 (63). 2011 г. № 4. Часть 2. С.198-202.
УДК 811.161.2
КОНЦЕПТУАЛ1ЗАЦ1Я Б1НАРНО1 ОПОЗИЦП КРАСА / ПОТВОРН1СТЬ У СФЕР1 УКРА1НСЬКО1 ФРАЗЕОЛОГП
Щербачук Л. Ф.
Тавршський нащональний ушверситет ш. В. I. Вернадського, м. Сжферополь
У статп ана^зуються особливоси концептуагазацп естетичних категорiй краса i потвортсть у фразеолопчнш системi укра1нсько'1 мови. Акцентуеться увага на !х антропоцентричному характерi та важливостi зорового сприйняття для оцшки зовнiшностi об'екта.
Ключовi слова: концепт, краса, потворшсть, фразеолопзм, естетична оцiнка.
Постановка проблеми. Лшгвютична наука останшх десятил1ть позначаеться розширенням кола актуальних питань, серед яких - взаемозв'язок м1ж мовою 1 культурою, мовою 1 мисленням, мовою й етносом. Таю загальнолюдсью щнносп, як ¡стина, добро, краса, а також свобода, мир, гуманность, ¿¡дтсть, честь, справедлив!сть тощо - це скрижал^ на яю спираеться буття людства та як е обов'язковою умовою його юнування [6, с. 652].
Актуальшсть. У св1тл1 сучасних лшгвютичних парадигм особливе защкавлення викликае концептуал1защя фрагментов картини свтоу, пов'язаних з ментальшстю та культурою народу. Хоча вираження естетики свтоовщчуття народу - один з важливих компонентов його лшгвокультурно! традици, проблема концептуал1зацп естетичних категорш мало дослщжена в украшютищ. Образна природа фразеолопзм1в яскраво вщображае фрагменти мовно-нацюнально! картини св1ту, народн традици, звича!, м1фолопчно-релшйш, естетичш вподобання, у яких виявляються культурно-юторичш, духовн щнносто та етшчш прюритети.
Мета дослiдження полягае у виявленш особливостей концептуал1заци естетично! бшарно! опозицл КРАСА / ПОТВОРН1СТЬ у фразеолопчнш систем1 украшсько! мови.
Методолопчною основою стущювання послужили пращ видатних вточизняних { заруб1жних науковщв з проблем лшгвокультурологи, когштивно! лшгвютики, фразеологи: Ю. Апресяна, Н. Арутюново!, А. Вежбицько!, С. Воркачова, I. Голубовсько!, В. Жайворонка, В. Карасика, В. Кононенка, В. Красних, О. Кубряково!, О. Левченко, В. Маслово!, З. Попово!, Ю. Прадща, Т. Радз1евсько!, О. Сел1ваново!, Н. Слухай, Ю. Степанова, Й. Стернша, В. Тели, В. Ужченка та ш. учених.
Концептуальний анал1з, що передбачае багатоаспектний опис мовних репрезентацш концепту, дае можливють повно уявити його змют { структуру. За визначенням Ю. Степанова, концепт «мае складну структуру: з одного боку, до не!
належить усе, що властиве будовi поняття; з iншого - усе, що робить його фактом культури...» [3, с. 41]. Кожен концепт акумулюе принципово важливi для людини знания про св^. Пiд змiстовою структурою концепту найчастше розумiють спроектовану на окремо взятий фрагмент дшсносп множину елементарних факторних смислiв, що юнують у свiдомостi чи шшо1 соцюкультурно1 спiльноти у формi сконденсованого етимона - «смислу-цшносп». Звiдси змютова структура концепту е 11 цшшсно-смисловою структурою. Цiннiсть i смисл виявляють себе лише через мовну особистють, у свiдомостi яко! вiдображаються зовшшнш та внутрiшнiй свiти [ 2].
Культура кожного народу формуе власш еталони, стереотипи шд впливом способу життя, оточення, асоцiацiй. Досвщ естетичного освоення свiту людиною закршлено в системi понять i категорш (гармомя 7 м1ра, прекрасне 7 потворне, тднесене 7 низьке, траггчне 7 ком!чне тощо), якi слугують своерiдними моделями естетично! практики сустльства. Визначальною ознакою будь-яко! культури виступае iерархiя естетичних цiнностей як уявлень про красу та потворшсть. У рiзнi iсторичнi перiоди мислителi, митщ по-рiзному трактували поняття красиве й потворне, що свщчить про нестабшьний, своерiдний, нацiонально-специфiчний характер наповнення цих категорiй. Краса е однiею з найважливших категорiй естетики й вщображае такi естетичнi властивостi суб'ектiв, об'екпв та явищ дiйсностi, як гармоншшсть, досконалiсть, упорядкованiсть, логiчнiсть тощо. У сучаснш фшософи поняття краса тлумачиться як унiверсалiя культури суб'ектно-об'ектного ряду, що фшсуе змiст i семантико гештальтну основу досконалостi, яка сприймаеться сенсорним шляхом.
Концепт КРАСА репрезентуе уявлення украшщв про ушверсальну ознаку буття, вiдчуття, почуття, асощаци й належить до лiнгвокультурних феномешв укра1нсько1 ментальностi. Краса осмислюеться в процес емоцiйно-естетичного освоення дiйсностi, зумовленого емоцшно-почуттевою домiнантою етносвiдомостi. Серед найвищих цiнностей людства вона протягом вшв була й залишаеться предметом дискусш, зiткнения рiзних думок, уявлень. Саме розматсть життя, iснувания в ньому поруч добра i зла, темряви i свiтла, низького i шднесеного змушують дослiдникiв, митцiв звертатися до цих протирiч. Особлива роль в об'ективацп концепту належить фразеологiзмам, що функцюнують як культурнi знаки й виступають як згорнут нацiонально-культурнi тексти, як яскрава шюстращя естетичних i соцiальних цiнностей, що визначае той або шший етнос [4, с. 34-36].
Змют концепту КРАСА у фразеолопчному складi укра1нсько1 мови репрезентований опозицiйно до змiсту концепту ПОТВОРШСТЬ, що стосуеться як духовного, так i матерiального свiту. Потворне е протилежнютю краси й позначае ту межу естетичного освоення дшсносп, яка не вщповщае естетичному iдеалу людини, викликае в не1 почуття дискомфорту, незадоволення, антипати, навiть огиди.
Змют концеппв КРАСА, ПОТВОРН1СТЬ характеризуеться взаемозв'язком iз концептом ЛЮДИНА. Такий взаемозв'язок зумовив антропоцентричне тлумачення сутностi краси, юнування яко1 пов'язують з особливостями свпосприйняття людини, з 11 здатнютю бачити цю ознаку в суб'ектах i об'ектах дiйсностi
(Арютотель, М. Мендельсон, Д. Юм та ш.). Антропоцентричний характер естетичних категорш i важливють зорового сприйняття для оцiнки суб'екта, об'екта обумовлюе концентращю фразеологiчного матерiалу на характеристицi зовнiшностi людини, 11 тiла. I в цьому випадку оцiнюеться 11 домiрнiсть i доцшьшсть. З естетично! точки зору позитивно оцшюеться врода, струнка фiгура: аш в казц сказати, ш пером описати [5, с. 653], очей не вiдiрвеш [5, с. 97], вбирати в себе очi [5, с. 54], хоч малюй, хоч цлуй [5, с. 366]. Особливють позитивно! естетично! оцшки в семантищ дослщжуваних фразеолопчних одиниць полягае в шдкресленш здоров'я, свiжостi, молодосп, гарно! привабливо! зовнiшностi: як картина [5, с. 288], манити до себе очi [5, с. 366] тощо.
Зневажливою естетичною оцшкою, як вщхилення вщ норми, характеризуеться людина: а) надто худа / повна: аж тстки торохтять зi сл. худий [5, с. 297], самi тстки та штра [5, с. 297] / мшок мшком [5, с. 399], вбиватися в сало. зневажл. Ставати повним, гладким [5, с. 54]; б) надто низька / висока на зрют людина: вiд горшка два (три) вершка [5, с. 58] / верства келебердянська (пирятинська, чугуЧвська, мальована i т. ш.) [5, с. 57]; в) неприродно рiвна, дуже виструнчена: як семисотна верства [5, с. 57].
Естетично релевантним виявляеться наявшсть / вщсутшсть у «зовшшносп» людини певних кольорiв, що асощюються зi здоров'ям, красою / нездоровим виглядом: кров з молоком. Здоровий, рожевий, рум'яний (про людину та !! обличчя) [5, с. 315] / без жодно'1 кровинки. Дуже блщий (перев. про обличчя, губи i т. ш.) [5, с. 316], як з воску (гтсу) вилтлений. Надзвичайно блщий (про обличчя) [5, с. 76] тощо.
У змютовш структурi вщповщного концепту виявляеться специфша негативно! естетично! оцшки, що реалiзуеться за допомогою фразеологiзмiв i полягае в шдкресленш ознак: а) старосп: порохня (порох, порохно) сиплеться [5, с. 546], сиплеться тсок [5, с. 546]; б) поганого здоров'я: душа держиться в тШ [5, с. 226], як з хреста знятий [5, с. 327]; в) фiзично! слабосп, фiзичних вад: т живий, т мертвий [5, с. 235], слта курка [5, с. 320]; г) жалюпдносп: як мокра курка [5, с. 320] тощо.
1з концептами КРАСА / ПОТВОРН1СТЬ безпосередньо пов'язане поняття естетичний смак, яке розглядають як здатшсть людини до естетично! оцшки явищ дшсносп, здатшсть, за I. Кантом, судити про красу. Дшсно, людина, що володiе естетичним смаком, вирiзняеться певною довершешстю. Наявшсть / вщсутшсть естетичного смаку виявляеться як пропорцшшсть / непропорцшнють у людини внутршнього й зовшшнього: як з голочки. Модно, елегантно [5, с. 16], останнш крик моди. Новинка в одяз^ що привертае до себе увагу [5, с. 313] / як свиня в хомутi. Негарно, недоладно [5, с. 631], як на кыку. Дуже вшьно висить, телшаеться [5, с. 296] тощо.
У сучаснш когштивнш лшгвютищ, лшгвокультурологи на переднш план дослщжень виходить культурний код як система знаюв (знакових тш) матерiального й духовного свiту, що стали нолями культурних смислiв; у процеш освоення людиною свiту вони втшили в собi культурнi смисли, яю «прочитуються» в цих
знаках [1, с. 9]. Характерна етноспециф1чна ознака концешуал1зацп КРАСИ / ПОТВОРНОСТ1 у фразеологи укра!нсько! мови реал1зуеться системою код1в культури:
- антропним: Христя в намист1 [5, с. 753];
- соматичним: вбиватися в тгло [5, с. 54];
- зооморфним: чепурний як свиня в дощ [5, с. 631], пише як курка лапою [5, с. 320];
- рослинним: як кв1точка [5, с. 290];
- природним: як свиня в барлоз1 [5, с. 631];
- релшйним: як на Великдень [5, с. 56], хоч 1кону малюй та в церкву неси [5, с. 366], т Богов1 св1чка, т чортов1 кочерга (коцюба, ладан, надовбень, рогачило) [5, с. 637];
- артефактно-предметним: як з воску (гтсу) вилтлений [5, с. 76], як цяцька [5, с. 760], хоч картину малюй [5, с. 366], хоч за раму клади [5, с. 296] та ш. Таю коди сшввщносяться з архетипними уявленнями представниюв украхнсько! культури. Вони належать нацюнальнш частит культурного етшчного простору, вщбивають особливост мовно! свщомосп та мовно! картини св1ту лшгвокультурно! стльноти.
Висновки. Отже, специфша концептуал1заци категорш КРАСА / ПОТВОРНЕ зумовлена вщдзеркаленням у мов1 фрагменпв картини св1ту, пов'язаних з естетичним сприйняттям дшсносп. Характерною рисою укра!нсько! фразеосфери, експлшовано! концептами КРАСА / ПОТВОРН1СТЬ, е !! антропоцентризм, осюльки репрезентантом красивого / потворного виступае здебшьшого людина, !! зовшшнш образ та внутршнш св1т. Проте ф1зичн1 аспекти естетично! оц1нки будуть не повними, осюльки спрямоваш не на сутн1сть об'екта. При естетичн1й оц1нц1 людини варто виходити з !! сутност1: прекрасне в людин1 мае перебувати в тюному зв'язку з !! суспшьною моральною природою, що передбачае перспективу подальших наукових досл1джень.
Список л^ератури
1. Гудков Д. Телесный код русской культуры: материалы к словарю / Д. Гудков, М. Л. Ковшова.
- М.: Гнозис, 2007. - 288 с.
2. Дем'янова Ю. О. Мовне вираження концепту «час» у поезп Т. Г. Шевченка: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. фшол. наук: спец. 10.02.01 «Укра!нська мова» /
Ю. О. Дем'янова. - Запорiжжя, 2007. - 20 с.
3. Степанов Ю. С. Константы: Словарь русской культуры / Ю. С. Степанов. - М.: Школа «Языки русской культуры», 1997. - 824 с.
4. Кононенко В. I. Укра!нська лшгвокультуролопя: [навч. поаб.] / В. I. Кононенко. - К.: Вища шк., 2008. - 327 с.
5. Словник фразеологiзмiв укра!нсько! мови [уклад. В. М. Бшоноженко, I. С. Гнатюк, В. В. Дятчук та ш.; вщпов. ред. В. О. Винник]. - К.: Наукова думка, 2003. - 1098 с.
6. Фшософський словник сощальних термшв: довщкове видання [Текст] /
[заг. ред. П. П. Андрущенко]. - 3-е вид., доп. - К. - Харюв: Р.И.Ф., 2005. - 672 с.
Щербачук Л. Ф. Концептуализация бинарной оппозиции КРАСОТА/БЕЗОБРАЗНОСТЬ в сфере украинской фразеологии // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации». - 2011. - Т. 24 (63). - № 4. Часть 2. - С.198-202.
В статье анализируются особенности концептуализации эстетических категорий красота и безобразность во фразеологической системе украинского языка. Акцентируется внимание на их антропоцентрическом характере и важности зрительного восприятия для оценки внешности объекта.
Ключевые слова: концепт, красота, безобразность, фразеологизм, эстетическая оценка.
Shcherbachuk L. F. Conceptualization of a binary opposition BEAUTY/ UGLINESS in Ukrainian phraseology // Scientific Notes of Taurida National V.I. Vernadsky University. Series «Filology. Social communicatios». - 2011. - V. 24 (63). - № 4. Part 2. - P.198-202.
This article analyzes the features of the conceptualization of aesthetic beauty and ugliness categories of Ukrainian phraseological system. Attention is drawn to their anthropocentric nature and importance of visual perception to evaluate the appearance of the object.
Key words: concept, beauty, ugliness, phraseological unit, aesthetic evaluation.
Поступила до редакцп 03.09.2011 р.
