CC BY
0общ. ред. проф. Л.С. Пихтовниковой. - Х.: ХНУ им.
B.Н. Каразина, 2015. - 340 с. - С. 20-88.
3. Князева Е.Н., Курдюмов С.П. Синергетика. Нелинейность времени и ландшафты коэволюции / Е.Н. Князева, С.П. Курдюмов. - М.: КомКнига, 2007. - 272 с.
4. Лотман Ю.М. Структура художественного текста // Лотман Ю.М. Об искусстве / Ю.М. Лотман. - СПб.: «Искусство - СПБ», 1998. -
C. 14-285.
5. Мандельброт Б. Фрактальная геометрия природы / Бенуа Мандельброт. - Москва: Институт компьютерных исследований, 2002. - 656 с.
6. Шхтовшкова Л.С. Дискурс байки у синергетичному аспект! (на матерiалi украшсько!,
росшсько! та шмецько! байки) // Незгасимий словосвгт збiрник наукових праць на пошану професора В.С.Калашника. - Харшв: ХНУ ím. Каразiна, 2011. - С. 519-526.
7. Пихтовникова Л.С. Синергетика в филологических исследованиях: коллективная монография / под общ. ред. проф. Л.С. Пихтовниковой. - Х.: ХНУ им. В.Н. Каразина, 2015. - 340 с.
8. Федоренко Н.Т., Сокольская Л.И. Афористика / Н.Т. Федоренко, Л.И. Сокольская. -М. Наука, 1990. - 419 с.
9. Gray R. A treasury of memorable quotations / Rosemary Gray. - Macmillan Collector's Library, 2003. - 416 p.
Бадюл В.В.
астрант кафедри укратськоХ фшологп i методики навчання фахових дисциплт ДЗ «Швденноукраш-ський нацюнальний педагогiчний утверситет iменi К. Д. Ушинського», м. Одеса, Украша
ФРАЗЕОЛОГ1ЧН1 ОДИНИЦ1 ЯК РЕПРЕЗЕНТАНТИ ПРЕДМЕТНОГО КОДУ КУЛЬТУРИ В РОМАН1 ДАРИ КОРН1Й «ТОМУ, ЩО ти е»
PHRASEOLOGICAL UNITS AS REPRESENTANTS OF THE PRESENTIVE CULTURE CODE IN DARA KORNIY'S NOVEL «BECAUSE YOU ARE»
Badyul V. V. postgraduate student chair of ukrainian philology and technique of training ofprofessional disciplines South Ukrainian National Pedagogical University named after K.D. Ushynsky (Odessa, Ukraine)
АНОТАЦ1Я
У статтг розпочато лшгвокультуролопчне вивчення фразеолопчно! палгтри сучасно! укра!нсько! жь ночо! прози. Виявлено культурно марковаш сигнали у фразеолопзмах i дослвджено !хне ствввдно-шення з предметним кодом культури. Доведено, що фразеолопчш одинищ на позначення предметного коду культури в сучаснш украíнськiй жiночiй прозi транслюють конкретшсть нацiонального свiтогляду, що виражено в рiзних уявленнях сучасно! людини про будь-який предмет, спiввiдносний iз речовими су-бстанцiями.
ABSTRACT
The article began studying the linguistic and cultural phraseology palette of modern Ukrainian female prose. Culturally masked signals in phraseological units are identified and investigated their correlation with the pre-sentive culture code. It is proved that phraseological units denoting objective code of culture in contemporary Ukrainian women's prose broadcast concrete national outlook, expressed in different representations of modern man on any subject, in relation with real substances. It is also established that phraseological units as representants of the presentive culture code in modern Ukrainian female prose are denoted the specific national ideology which is expressed in different representations of modern man about any subject, in relation with real substances.
Ключовi слова: фразеолопчна одиниця, коди культури, предметний код культури, сучасна укра!н-ська жшоча проза.
Keywords: phraseological unit, culture codes, presentive culture code, modern Ukrainian female prose
Постановка проблеми в загальному ви-глядь Дослщницьку парадигму сучасного укра!н-ського мовознавства характеризуе посилене вивчення взаемозалежного зв'язку мiж мовою та культурою народу. Культурш особливосп бачення й штерпретацп свпу ноаями мови найповшше вщоб-ражають фразеолопзми. Правильне й доречне ви-користання фразеологiзмiв надае мовi неповторну своерiднiсть, особливу виразшсть, влучнiсть, об-разнiсть. А виявлення культурно маркованих сиг-налiв у фразеологiзмах та встановлення !хнього спiввiдношення з кодом культури [1] сприяе усвь домленню механiзмiв поеднання у фразеолопч-ному знаковi мовно! та культурно! семантики.
Аналiз останшх досл1джень i публiкацiй. Лiнгвокультурна релевантнють фразеологiчних
одиниць (далi - ФО) е об'ектом аналiзу в працях ук-ра!нських (Н.Ф. Венжинович, Т.П. Вшьчинська, О.М. Галинська, В.В. Жайворонок, О.М. Каракуця, Л.О. Левченко, Л.В. Савченко, О.О. Селiванова, В.Д. Ужченко, 1.С. Чибор та iн.) i зарубiжних (Д.В. Гудков, М.Л. Ковшова, В.В. Красних, В.А. Мас-лова, В.1. Постовалова, В.М. Тел1я та ш.) учених. Проте питання фразеолопчного кодування культури в сучаснш украшськш жiночiй прозi не дю-тало грунтовного вивчення, що й зумовлюе актуа-льнiсть нашоТ науковоТ розв1дки.
Мета статтi - проаналiзувати процес лшгво-культурологiчно! iнтерпретацi! фразеолопчних одиниць у сучаснiй укра!нськiй жшочш прозi, зок-рема в ромаш Дари Корнiй «Тому, що ти е», на при-кладi предметного коду культури.
Поставлена мета передбачае виршення таких завдань: 1) з'ясувати особливосп деф^вання й класифжацп поняття «код культури»; 2) здiйснити аналiз фразеологiзмiв iз «предметними» компонентами, дослщити образну й символьну специфiку в семантищ фразеологiчних одиниць роману Дари Корнш «Тому, що ти е».
Виклад основного матерiалу. Фразеологiя як неввд'емна та органiчна частина мовно! системи е цiнним лiнгвiстичним спадком, у якому ввдобра-жено бачення свiту та нацiональну культуру сощ-уму. Вона накопичуе в собi колективний досвiд, який передаеться iз поколiння в поколiння.
Вважаемо за необхвдне погодитися з думкою О.О. Селiваново!, що «фразеолопзми як стшш, пов'язанi еднiстю змiсту, постiйно вщтворюваш в мовленнi словосполуки або висловлення, яш грун-туються на стереотипах етносввдомосп, е репрезентантами культури народу й характеризуются об-разтстю й експресивнiстю» [8, 641].
Принцип штерпретацп ФО як «знаков культури» полягае в реконструкци глибинних сми^в, як1 закладенi в 1хшй семантицi. У зв'язку з цим до-речним е поняття «код культури» як структурний елемент оргашзаци культурного простору.
Зауважимо, що код культури В.В. Красних уподiбнюе до «сiтки», яку культура «накидае» на навколишню дшсшсть, членуе, категоризуе, струк-туруе й ощнюе И [3, 5]. Науковець наголо шуе, що культурний код - це передача матерiального та духовного досвщу, набутого в перюд реально! ютори, тобто гстори, щдтверджено! матерiальними свщоц-твами. Основою культурного коду може бути будь-який комплекс реалiй дiйсностi: флора, фауна, при-роднi явища, одяг, харчовi продукти тощо [3, 5]. Тому вважаемо, що код культури виступае знаряд-дям для вираження смислiв, що мають рiзнi форма-льнi «обличчя» [1], сукупшстю окультурених уяв-лень про знаки рiзноl матерiально! природи.
На цш пiдставi вiтчизнянi й зарубiжнi лшгвь сти Ф.С. Бацевич, В.В. Красних, О.С. Пальчевська, Л.В. Савченко, О.О. Селiванова, В.М. Телiя та ш. визначають систему культурних кодiв i зарахову-ють до базових так коди культури: соматичний, просторовий, часовий, предметний, бiоморфний, антропоморфний, духовний.
Вичерпною, на нашу думку, е типолопя М.В. Шменово!, яка видiляе так1 коди культури, як при-родний, рослинний (вегетативний, фiтоморфний), зооморфний (анiмальний, орнггальний, терюморф-ний), перцептивний, соматичний, антропоморф-ний, предметний, харчовий, метеорологiчний, х1мь чний, колiрний, просторовий, часовий, духовний, теоморфний, галантерейний, iгровий, математич-ний, медичний, музичний, етнографiчний, еколоп-чний, економiчний [6, 81].
Л.В. Савченко, розкриваючи систему етноко-дiв духовно! культури та !хне представления у фра-зеологi! укра!нсько! мови, до наведених вище додае (чи переосмислюе наявнi) мiфологiчний, етюлопч-ний, демонолопчно-антропоморфний, релiгiйний, антропний, фiтоморфний культурнi коди, розкрива-
The scientific heritage No 6 (6),2016 ючи i'xHi ментальний, акцiональний i вербально-ак-цiональний 3pi3a Виокремлено також одиницi на позначення субстанцiональноi' групи лшгвокульту-рних кодiв [7, 147-515]. Цю класифiкацiю з пев-ними змiнами (релiгiйний код витлумачено як хри-стиянський, спапальний - просторовий, фггоморф-ний - рослинний) узято за основу в дослщженш репрезентацп мiфологiчного етнокоду культури в украшськш фразеологй' XVIII - ХХ1 ст. з широким залученням дiалектного матерiалу [10].
Отже, у сучаснш лiнгвiстицi немае eдиноi' кла-сифiкацii кодiв культури. Проте в основi кожно! пе-ребувае система базового кодування, яка побудо-вана ввдповщно до законiв iснування свiту дшсно-стi.
На нашу думку, розпочати дослщження коду-вання культури у фразеолопчному багатствi сучас-но! украшсько! жшочо1 прози необх1дно з виокрем-лення базових кодiв культури. Так, з улюбленого багатьох украшок роману Дари Корнш «Тому, що ти е» уважний читач дiзнаеться про долю кохання з дитсадка; про кохання, коли жшка дозволяе себе кохати - i врештi у фiналi шлюб; про кохання-утри-мання. Всi цi життевi перипетй' численно трансльо-вано завдяки ФО як вербальних знаков культури. Актуалiзацiя культурного компонента у таких ФО фжсуе нащонально значущу iнформацiю, вщтво-рюе культурну пам'ять сучасних носив мови.
Зауважимо, що формою штерпретацп культурного в мовi е не тлумачення, а культурний комен-тар, зокрема коментування фразеологiчних одиниць як цитат. Розглядаючи ФО як мжротекст, не-обхвдно пам'ятати, що в цеи^ уваги повинна перебувати не розрiзнена й висмикнута з контексту ФО, а фразеолопзм як представник макротексту, пiд яким розумшть вербальне етнокультурне утво-рення, у процес згортання якого i виникае ФО [4].
Для дослщження щншсного змiсту культури в семантищ ФО сучасно! укра!нсько! жiночоi' прози, !хньо! здатностi зберiгати, ввдтворювати й переда-вати символи, еталони та стереотипи, обрано пред-метний код культури. Пояснюемо це тим, що в ос-новi свiтосприйняття кожного народу своя система предметних значень, сощальних стереотипiв, когш-тивних схем, вщбитих у культурних нацiональних кодах, вщтак свiдомiсть завжди етнiчно обумов-лена.
Щд предметним кодом культури розумiемо уявлення людини про дiйснiсть через ставлення до предметiв.
Предметний код культури задае систему етало-нiв, на основi яких ми членуемо, структуруемо й оцiнюемо навколишнiй свiт.
Зокрема, у роман Дари Корнiй «Тому, що ти е» вжито ФО зi стрижневими компонентами пред-мепв кухонно-господарського дiяльностi украш-цiв: «Для д1вчат — ласий шмат, тобто завидний наречений [2, 32] (пор.: ласий шматок) - «що-не-будь найкраще, випдне, принадне, спокусливе, смачне» [9, 966]. ФО не номшуе, а через образнiсть внутрiшньоi форми дае ощнну характеристику сина проректора ушверситету, який розумний, вродли-вий, вихований. Стрижневий компонент ФО шмат
для сучасно! молодi e еталоном «спокуси». Оцiнна функцiя ФО, яскрава конотащя визначають особ-ливу природу фразеолопзму, яка полягае в наданш емоцiйно-оцiнного звучания висловленому, форму-ванш образностi, експресивностi, визначеннi суб'ективного компонента текстотворення.
Привертае увагу, що сучасна молодь послуго-вуеться ФО з лексемами на позначення кухонно-го-сподарського начиння, як1 е еталонами «негативних якостей людини». На жаль, сьогодш не всi вельмо-жнi батьки iз задоволенням приймають до свое! ро-дини дiвчину-невiстку з шшого соцiального ви-мiру: «Не з того micma роблена» дружина Влада хотша непомтно тти...» [2, 124] (пор.: з тшого micma) - «не схожий на шших, не однаковий з ш-шими» [9, 886]; «Так, у джщмеду завжди еложка дьогтю. Та то навть i не ложка, якщо чесно. Та-moei батьки — didycb i бабуся. Найбтьше зло, яке коли-небудь юнувало у ceimi для них, — це 1хня невктка, моя мама» [2, 191] (пор.: ложка дьогтю)
- «те, що псуе якусь справу, вигляд чого-небудь» [9, 448].
Як доводять вищенаведеш функщональш кон-тексти роману Дари Корнш «Тому, що ти е» фразе-олопзми, у компонентному складi яких е назви предметного коду культури кухопно-господарськох дь яльностi украшщв, активно функцiонують у сучаснiй жшочш прозi про кохання й завдяки скла-дним внутрiшнiм семантичним та мотивацшним процесам можуть породжувати одинищ рiзноl семантики. Стрижиевi компоненти зафшсованих ФО е еталонами «вигоди» для деяких молодих укра-нок, яким не важливе почуття кохання. Також пере-конуемося, що в сучаснiй мовнiй сввдомосп ложка
- немов крапля, один iз еталонiв метрично! сфери, невелика шльшсть будь-чогось, спiввiдносного з речовиною. Крiм того, лексеми ткто й дьоготь у структурi ФО вербалiзують неприродне для украш-сько! ментальносл ставлення в ХХ1 столiттi до не-вiстки як до чужо! людини, немов за часiв Марус Кайдашихи.
У сучаснiй украшськш жiночiй прозi яскраво представлено стереотипну ситуацiю «батьшвська опiка»: «Перед Оксаною стояв не тшьки професор, а насамперед - батько, який рoзiб'emьcя на друзки, але все зробить для щастя сина» [2, 133] (пор.: на друзки з сл. розбити) - «повшстю, дощенту, до най-менших шматочшв» [9, 269]. ФО з компонентом зi сфери господарсько! дiяльностi украшщв разом iз контекстним оточенням уможливлюють стверджу-вати, що друзки в украшськш лiнгвокультурi численно функщонуе як еталон «мiзерноl кiлькостi чо-гось».
ФО, у лексичному наповненнi яких е назва гро-шово! одиницi котйка, сигналiзують про стан бвд-ностi чи називають середнiй рiвень життя, оск1льки в украшщв котйка е еталоном мшмального грошового забезпечення: «Мама запевняла Полю, що поверне все до котйки» [2, 197] (пор.: до котйки)
- «повшстю, геть усе» [9, 389]. ФО наведено го контексту транслюе юнуванпя в культурнш сввдомосп сучасних украшщв риси порядносл, що спонукае повертати борги цшком.
Наступнi ФО переконують, що справжнi по-чуття можуть долати образи й принижения: «Оксана на автоматi потисла долоню проректора» [2, 38]; «Оксана, здаеться, також вiдпустила гальма I летта назустр1ч 1реш на шаленш швидко-ст1» [2, 97] (пор.: вгдпускати гальма) - «послаблю-вати вимоги до кого-небудь або до себе» [9, 125]. ФО зi стрижневими компонентами автомоб№но! справи сигналiзують, що в украшськш лшгвокуль-турi лексема автоматат е еталоном «швидкосп», а гальма - «послаблення».
ФО як репрезентанти предметного коду куль-тури в ромаш «Тому, що ти е» Дари Корнш лакош-чно тдкреслюють, що дитяча закохаиiсть може тривати вiчнiсть: «Однак Сашко стоявмовмур» [2, 24] (пор.: стояти стовпом) - «2. Застигнути неру-хомо» [9, 861]. Лексема мур символiзуе в структурi ФО мщшсть, непохитнiсть, тривалiсть у часi. Осш-льки не всiм бабусям, на щастя, вдаеться влаштову-вати експерименти з одруженням онук1в. Сучаснi порядш юнаки не завжди готовi ламати життя наре-ченiй, коли все навколо нагадуе омрiяну з дитинс-тва дiвчину. Вона багатьох спонукае чесно ввддати обов'язок Батькiвщинi: «Що б не гомотли про зна-чення вшськовог служби, про и користсть чи на-впаки, зараз Олександр впевнений — вона стала доброю школою для його тта I гарту характеру» [2, 30] (пор.: пройти школу) - «набути досвщу, змуж-шти, загартуватися в чомусь» [9, 707].
У стереотипнш ситуацп розiрвання стосуншв мiж закоханими типовим е знищення будь-яких спогадiв про минуле життя. Природним стае вжи-вання ФО з компонентом на позначення предмета архггектури, джерелом погодження яко! е антична лiтература: «Тод1 зняла з пальця обручку I кинула Владу тд ноги. От I все. «Спалила мости, так ш тод1 здавалося» [2, 121] (пор.: спалити мости) -«рiшуче порвати з ким-, чим-небудь, зробити немо-жливим повернення до когось, чогось» [9, 846].
Предметний код культури в ромаш «Тому, що ти е» транслюють також модифшоват ФО з компонентами дипломатично! сфери, завдяки яким читач переконуеться, що ультиматум - це еталон «з'ясу-вання конфлiкту»: «Коли я тдросла, полттформа-Ця перейшла т1льки на тата, тому що я лише «тргшечки Брех», як з 'ясувалося згодом, бо поставила бабуы 1рет ультиматум — або вона тчого про маму поганого не патякае при мет, або я до них бшьше н ногою» [2, 193].
У фразеолопчнш палг^ роману Дари Корнш «Тому, що ти е» предметний код може накладатися на iншi культурш коди: а) просторовий: «Хай заби-раеться геть, т1льки мусимо добре перев1рити квартиру, чи, бува, чого не поцупила. Я ту босоту добре знаю. Закрутила голову синов11 тепер нас уах хоче по свту з торбами пустити» [2, 98] (пор.: пускати з торбами по свгту) - «розоряти, доводи до зубожшня, злидшв» [9, 719]; б) анатомiчний: «Таки горбатого могила виправить, то правда» [2, 108] (пор.: т1льки могила виправить) - «хто-не-будь залишиться таким, не змшиться» [9, 500]; «Здогад впиваеться голкою у свiдомiсть, про-штрикуе и...» [2, 176] (пор.: впиватися п'явкою в
серце) - «мщно заволодии чи!ми-небудь почут-тями» [9, 148]; в) бюморфний: «Правда, тсля того пару ночей проревша, як дурепа, в подушку, i от маеш — знову зарибу грошт [2, 121] (пор.: знов за рибу грош() - «невщступно наполягати на чому-не-будь, настирливо повторювати те саме» [9, 200]. Як доводить фактичний матерiал, «компонент ФО не лише вщтворюе елементи та риси культурно -нацю-нального свiтобачення, але й формуе !х. Кожна ФО, якщо вона мiстить культурну конотацш, робить свiй внесок у загальну моза!чну картину нацюналь-но! культури» [5, 87].
Висновки. Отже, вивчення фразеолопчно! ре-презентацп предметного коду культури в укра!нсь-к1й жшочш прозi початку ХХ1 столiття вказуе на конкретшсть нацiонального свiтогляду, що вира-жено в рiзних уявленнях сучасного укра!нця про будь-який предмет, сшвввдносний iз речовими суб-станщями.
Перспективи подальших досл1джень убача-емо в грунтовному вивченнi особливостей коду-вання культури у фразеологiчнiй палир сучасно! укра!нсько! жшочо! прози, у якш домiнуватиме ро-зповвдь про свиле почуття - кохання.
Список лггератури
1. Березович Е.Л. Язык и традиционная культура: Этнолингвистические исследования / Елена Львовна Березович. - М.: «Индрик», 2007. - 600 с.
2. Корнш Дара. Тому, що ти е / Дара Корнш. - Харшв: Книжковий «Клуб Омейного Дозвiлля», 2012. - 240 с.
3. Красных В.В. Коды и эталоны культуры (приглашение к разговору) / В.В. Красных // Язык,
сознание, коммуникация: Сб. статей. - М.: МАКС Пресс, 2001. - Вып. 19. - С. 5-19.
4. Левченко О. М. Етнолшгвютика та лшгво-культуролопя: специфжа об'екта й завдань / О. М. Левченко // Вюник Харшвського нацюналь-ного ушверситету iM. В. Н. Каразша. - №787. - Се-рiя: Фiлологiя. - Вип.52. - Харшв: Вид-цтво ХНУ iM. В. Н. Каразша, 2007. - С.12-16.
5. Маслова В.А. Лингвокульторология / В.А. Маслова. - М.: Изд. центр «Академия», 2001.
- 208 с.
6. Пименова М.В. Коды культуры и проблема классификации концептов / М.В. Пименова // Язык. Текст. Дискурс / [под. ред. проф. Г. Н. Манаенко]. -Ставрополь, 2007. - С. 79-86.
7. Савченко Л.В. Феномен етнокодiв духовно! культури у фразеологи укра!нсько! мови: етимо-лопчний та етнолшгвютичний аспекти: монографiя / Л. В. Савченко. - Омферополь: Доля, 2013. - 600с.
8. Селiванова Олена. Сучасна лшгвютика. Термшолопчна енциклопедiя / Олена Селiванова. -Полтава: Довшлля - К, 2006. - 716 с.
9. Фразеолопчний словник укра!нсько! мови [укл. В.М. Бшоноженко та iн.] / В.М. Бшоноженко
- К.: Наукова думка, 1999. - 984 с.
10. Чибор 1.С. Репрезентащя мiфологiчного ет-нокоду культури в укра!нськ1й фразеологи / I. С. Чибор: автореф. дис. ... канд. фшол. наук: [спец.] 10.02.01 «Укра!нська мова». - Чершвщ, 2016. - 20 с. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: www.chnu.edu.ua/res//chnu/chnu news/.../Aref Chib or.pdf
Брагарник-Станкевич О.С.
БГУ г. Минск, ст. преподаватель факультета социокультурных коммуникаций
МЕЖЪЯЗЫКОВАЯ ЭКВИВАЛЕНТНОСТЬ БЕСТИАЛЬНЫХ ГЛАГОЛОВ ЗВУЧАНИЯ В
РУССКОМ И АНГЛИЙСКОМ ЯЗЫКАХ
INTERLANGUAGE EQUIVALENCE OF SOUND BESTIAL VERBS IN THE RUSSIAN AND
ENGLISH LANGUAGES
Bragarnik-Stankevich O.S., BSU, senior lecturer
АННОТАЦИЯ
В данной статье автор ставит своей целью проанализировать межъязыковые эквивалентные отношения бестиальных глаголов с семой «звука» в английском и русском языках. Выбранная лексико-семантическая группа (глаголы звучания) представляет несомненный интерес для исследователей языка, поскольку звук как элемент объективной реальности играет значительную роль в познании человеком окружающей действительности.
ABSTRACT
In this article, the author aims to analyze the interlanguage equivalence of sound bestial verbs in the English and Russian languages. The lexical-semantic group selected is of undoubted interest of language researchers, because sound as the element of the objective reality plays a significant role in the accepting knowledge in the surrounding human reality.
Ключевые слова: лексико-семантические группы глаголов, бестиальные глаголы, перевод
Keywords: lexical-semantic group of verbs, bestial verbs, translation
На современном этапе развития лингвистической науки слово изучается неразрывно от языковой системы. Накопленный лингвистический опыт показывает, что наиболее плодотворным путем
изучения словарной системы языка является выделение и описание лексико-семантических групп слов [7, с. 1]. Сегодня лексико-семантические группы слов рассматриваются как сложные и мно-
