CC BY
0ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
Свтушина Т.О.
ДЗ «Швденноукратсъкий нацiональний педагогiчний утверситет шет К. Д. Ушинського», доцент,
кандидат фiлологiчних наук (доцент кафедри укратсъкоХ фшологп i методики навчання фахових дисциплт)
Яремчук Г.Е.
ДЗ «Швденноукратсъкий нацюналъний педагогiчний ^iверситет iменi К. Д. Ушинського», магкт-
рант
(магiстрант кафедри укратсъкоХ фшологп i методики навчання фахових дисциплт) ФРАЗЕОЛОГ1ЧНА ОДИНИЦЯ ЯК ВИРАЗНИК ЕТН1ЧНО1 ЩЕНТИФ1КАЦП МОВЦЯ
PHRASEOLOGICAL UNIT AS AN EXPRESSION OF ETHNIC IDENTITY OF THE SPEAKER
levtushyna Т.О., South Ukrainian National Pedagogical University named after K.D. Ushynsky, assistant professor, candidate of philological sciences
(assistant professor chair of ukrainian philology and technique of training ofprofessional disciplines)
Yaremchuk G.E., South Ukrainian National Pedagogical University named after K.D. Ushynsky, postgraduate student (postgraduate student chair of ukrainian philology and technique of training of professional disciplines)
АНОТАЦ1Я
У статп дослщжено фразеолопчт одиниц як вербатзатори етшчно! щентифжацп буковинщв у npo3i Мари Матюс. Встановлено, що у CTpyKTypi таких фразеологiзмiв вщображено релшйт стереотипи буковинщв: побожшсть, богобоязливють, характерт комушкативт традици. Доведено, що етшчна щентифь кацiя буковинщв репрезентована переважно вигуковими фразеологiзмами, функцюнальна eмнiсть яких переплетена з природною лайливiстю та забобоннiстю буковинських селян.
ABSTRACT
In the article Bukovinian ethnic identification in Mary Matios' prose as an example of phraseological units is investigated. It is established that the structure of phraseological units reflects Bukovinian religious stereotypes: piety, fear of God, typical communication traditions. It is also proved that Bukovinian ethnic identification represented mainly interjection phraseological units, functional receptivity is intertwined with natural obscene speech and Bukovinian farmers' inclination to superstition.
Ключовi слова: етшчна вдентифжащя буковинщв, фразеолопчна одиниця, лексема Бог, проза Мари Матюс.
Keywords: Bukovinian ethnic identification, phraseological unit, lexeme God, Mary Matios' prose
Домшантою сучасно! лшгвютики е досль дження мови в тюному зв'язку з людиною, ii свщо-мiстю, тзнанням навколишньо! дiйсностi та ii практичною дгяльшстю. Учена спiльнота цi тенденци квалiфiкyе як полiпарадигмальнi, «мето-долопчно еклектичш», що можна пояснити багатодетермшантшстю мовного феномену. На думку О. Селiвановоi, методологiчний еклектизм лiнгвiстики ХХ1 столiття не е сввдченням кризово! ситуацп, це результат «пошушв нового багатофокусного пiзнавального простору» [6, 5]. Тому останшм часом ак'тивповано HOBi аспекти вивчення фразеологи: психокогмiтивмий (О. Се-лiвамова), потрактування фразеологiчних одиниць iз позицiй етнокультури, лшгвокрашознавства (Н. Бабич, В. Бшоноженко, В. Жайворонок, В. Ко-ноненко, В. Лавер, О. Левченко, Р. Мiняйло, М. Олшник, Н. Романюк, О. Селiванова, Г. Стушн-ська, Г. Удовиченко, В. Ужченко); дослвджеммя фразеологи як виражеммя мацюмальмого мемта-лiтету (О. Майборода, О. Назаремко) тощо.
Актуальнють статп полягае в тому, що феномен фразеолопчних одиниць (далi - ФО), яш е трансляторами еттчно! iдентифiкацii мовця, в
украшськш сучаснш прозi ще недостатньо вивчений лшгвютами. Зокрема, поза увагою досль днишв залишаеться фyнкцiйне призначення фразе-ологiзмiв у мовi хyдожнiх творiв популярно1 сучас-ницi Марii Матiос — лауреата Нацiональноi премii iменi Т. Шевченка (2005 рiк), переможця конкурсу «Книга, яку найб№ше читають» (2007 рж), депутата Верховно1' Ради Украши.
Не зважаючи на те, що творчосп Мари Матiос придшено увагу в лiтератyрознавчих працях Я. Го-лобородька, Т. Гундорово1', Т. Ткаченко, Р. Харчук та ш., у мовознавчих розвiдках Т. Беляево^ А. Вегеш, Ю. Воротной Л. Марчук, I. Тимченко, М. Цуркан, Н. Шарманово1' та iн. сьогодш стае до-речним дослiдження фразеолопчного вiдтворення еттчно1' вдентифшацп бyковинцiв у амейнш сазi Марii Матiос «Солодка Даруся» та повiстi «Черевички Божо! Матерi».
Iдiоматика в системi образного мислення Мари Матюс - це передуам спосiб думання й почу-вання ii персонажв, засiб утворення yнiкальноi' без-посередносп. ФО е трансляторами етнiчноi' щенти-фiкацii буковинщв.
Варто наголосити, що персонажi прози Мари Матюс часто апелюють до Бога, що засввдчуе 1хню побожшсть, богобоязливють, а також характерн комушкативн традици: Бог (Господь) знае [3, 96; 4, 9]; Божка його знае [3, 4; 3, 42; 3, 61; 3, 110; 3, 121; 3, 123] (пор.: Бог знае) - «1. Шхто не знае, не-вщомо» [6, 36].
Природними в проз1 письменнищ е ситуацп вь тання, у яких буковинщ використовують регюна-льн ФО поштивостг «- Слава Йсу!.. - Навгки Слава Богу!» [3, 17]. Так етикетт ФО вир1зняють стильову манеру ведення розмови й посилюють емоцшну забарвлешсть художшх твор1в Мари Матюс.
Неповага до ще! етикетно! ФО е гр1хом: <^ба не грiх, що вона не вам «Слава Йсу!» казала?! По-кшна бацбя вчила: втатися треба з кожним, хто стрiнеться на дорозi» [4, 69]. У цитованш ФО вкладено особливий змют. «Вони е сввдченням того, що Бог в уяв1 укра!нця, - це откун, який обе-р1гае ввд уаляких негаразд1в, ввд усього лихого. Щ вггальт конструкцп демонструють наявнють щиро! в1ри в Бога та його науку» [2, 101].
Мар1я Матюс колоритизуе буковинський со-щум. Це, зокрема, етикетш ФО, як творять дов1р-ливо-добродушний настрш, тдсилюють загально-людськ цшнют ор1ентацп мовного етикету, вони виконують роль нацюнально-мовного компонента в художньому ввдтворент дшсносл Мари Матюс: «-Слава Йсу, Бог на помгч, ксьондзе!» [3, 18]. Таш етикетш ФО буковинщ вживають як виання з по-бажанням усшшно! роботи людиш, яка щось ро-бить, чи тому, хто чимось заклопотаний, кому пот-р1бна допомога. 1менник nомiч означае участь кого-небудь, зокрема Бога, у здшснент кимось до, шдт-римки, сприяння.
Характерною особливютю щоденного мов-лення гуцул1в 1 буковинщв е своерщт ФО-присягання: «Бггме Боже, нiбито на веаллю «гуцулку» грае, крутиться, руки тримае широко, спiд-ниця догори тдфтькуеться» [3, 29] (пор.: бачить Бог) - «уживаеться як запевнення в правдивосп ви-словленого; справд1, дшсно» [6, 36]. У структур! таких ФО вщображено релшйш стереотипи буковинщв. Адже проявом 1хньо! релшйносл була 1 е без-межна вщдашсть Божш вол1, бо для них Бог - це суддя, заступник, спаситель.
Лексема Бог у ФО мовлення персонажв Мари Матюс засввдчуе не лише ознаки побожносп, а й в1ру буковинщв у справедливють Всевишнього: «Та у вас нема, дякувати Творцев¿, бшьма на оцi» [4, 29]; «Язик вона тримала за зубами, ^ дякувати Богу, грузовiкi бшьше т за ким не вернуться» [4, 167] (пор.: дякувати Богов!) - «уживаеться в зна-ченш: на щастя» [6, 287]; «-Боже помагай, домнуле Мiгаю!» [3, 140] (пор.: помагай Боже) - «уживаеться як побажання кому-небудь устху в робоп, в якшсь спраш» [6, 671]. Наведет фрагменти з вигу-ковими ФО сощального етикету акумулюють у соб1 великий духовний та етичний потенщал, доводячи, що «мовний етикет укра!нщв е ушкальною ушвер-сальною моделлю 1хньо1 мовно! д1яльносп, що ви-являеться в систем! стшких мовних вираз1в. Знания
ще! системи, а ще бшьше - повсякденна реал1зац1я, гармошя знань 1 внутршнього свиу людини, без переб1льшень, е своерщним барометром зршосл наци» [1, 7].
Етшчна вдентифжащя буковинщв пов'язана з гхньою пошрливютю перед Богом, вони в1рять у всюдиприсутшсть Бога: «... а може, таку натуру йому Господь Бог дав, але до женячки Михайло був дуже Тречним i порядним парубком... » [3, 84] (пор.: Бог дав) - «2. Хтось мае щось, волод1е чим-небудь» [6, 36]; «Хто в чужого забирае, тому таке саме Бог дае» [3, 132] (пор.: Бог дав) - «1. У когось хто-не-будь народжуеться, що-небудь з'являеться» [6, 36]; як Бог дасть [3, 79; 3, 113; 4, 62] (пор.: як Бог дасть) - «1. Уживаеться для вираження спод1вання на щось» [6, 41].
Персонажi прози Мари Матюс послугову-ються вигуковими ФО з лексемою Бог 1з метою ви-раження в процес художньо! комушкацп волевияв-лень, бажань, заборон, команд, у яких втшено покь рливють, надш, вдячшсть. Це тдтверджуе думку про залежшсть матер1ального та сощального статусу буковинщв в1д божо! волг «- Хай Бог милуе вiд такого горя... » [3, 34].
В1дт1нок «застереження» мае супроводжуваль-ний компонент люб'язност1 у ФО вв1чливого про-хання: «-А що вже ваша Августина колот межи людьми робить, най Бог боронить!» [4, 60]; «Свят-свят-свят, най Бог боронить...» [4, 64]; «Най Бог боронить, аби друга война колись зача-лася. Най Бог боронить!» [4, 113]; «Най Бог боронить, яке дурне сказав!» [4, 166] (пор.: хай Бог боронить) - «2. Уживаеться для вираження застереження в1д чого-небудь, небажання чогось» [6, 39]; «-Та ще рано вам, бштеся Бога!» [3, 24]; (пор.: бшся Бога) - «2. Уживаеться з метою викликати в кого-небудь почуття сорому, жалю за сво1 вчинки, слова» [6, 29]; «Господь з тобою, дитино моя люба, i собi схлипнула мама» [4, 90].
Показово, що таш етикетш фразеолопзми ре-презентують нагштання психолопчно! атмосфери 1 служать для вщтворення збудженого емоцшного стану геро1в, е засобом тзнання менталитету персо-наж1в художнього доробку МарИ Матюс. Осшльки завдання кожного християнина - плекати почуття людяност1, милосердя, щедросп, мудрост1, в1ри, любов1 до ближнього: «Господь з тобою, Павле, май Бога в череви Не тримаеться хати дитина - i хоч убийся» [4, 72] (пор.: Господь з тобою) - «1. Уживаеться для вираження здивування, запере-чення, докору, застереження, заспокоення» [6, 29]; (пор.: мати Бога в животг) - «бути милосердним, жалюливим, справедливим» [6, 470]. Етшчна вден-тифжащя буковинщв репрезентована вигуковими ФО як заключним акордом до вербал1зованих в1ру-вань 1 забобон1в персонажiв прози МарИ Мат1ос. За-крема, цитованими ФО 1з лексемою Бог жшка зас-тер1гае чолов1ка, що не можна голу зважувати 1хню доньку, головного персонажа пов1ст1 «Черевички Божо! Матер1». Оск1льки, за давшми в1руваннями, ж1нка, яку зважували голою, перед смертю кара-еться не менше, н1ж в1дьма.
Як свщчить фразеолопчна палира прози Мари Матiос, етнiчний мовопростiр Буковини авторка щшьно переплiтае iз соцiyмом душ^ ii хвилюе проблема долi людини, i вона зосереджуе свш розпо-вiдний погляд на юторп, передiсторii, навколо юто-рii сво!х персонаж1в, на траекторп 1'хнього мис-лення, кроках i вчинках, душевних i психологiчних зiткненнях.
Зокрема, у амейнш сaзi «Солодка Даруся» пи-сьменниця акцентуе увагу на переслвдуванш хворобами, зaмкненiй у шмотнш сaмотi, осмiювaнiй су-сiдкaми, дyшi шляхетно1' дiвчини. Головна герошя постае не як безпорадна жертва, а як горда страд-ниця, одержима правдолюбством i водночас почут-тям провини за свiй дитячий грiх. Подiбним чином вербaлiзовaно вiдвiдyвaння Дарусею могили тата: «Щоб вона тодi ш кинула кусник кулешки - боронь Боже, гй би руки вiдсохли i ноги би вiдiбрало, коли б вона, княжна, думала тепер ще про когосъ, о^м тата» [3, 23] (пор.: боронъ Боже) - «уживаеться для вираження застереження ввд чого-небудь лихого, неприпустимого, небажаного» [6, 46].
Для прози письменнищ влaстивi численш ви-гyковi ФО iз лексемою Бог, у яких репрезентовано таку еттчну рису бyковинцiв, як доброзичливiсть: «-Та й дитина все бшъше у Мари, дай Боже, гй здо-ров'я» [3, 119]; «СлаваХристов^Богов^ що верта-ютъ живi-здоровi...» [3, 144]; «СлаваБоговi, в iхтх садах урожай на яблука майже кожного року великий» [4, 103]. Зафшсоваш ФО охоплюють етикетш репональш формули привггання, прощання, по-дяки, вибачення тощо. 1х згруповано в хyдожнiх творах Мари Матюс навколо загальнолюдських понять - щастя, здоров'я, добра, спокою, достатку. Варто погодитися зi словами О. 1ваночко, що «за-вдання кожного християнина - плекати почуття людяностi, милосердя, щедростi, мудросп, вiри, любовi до ближнього. На мовному рiвнi цi етнопси-холопчш риси украшщв знайшли ввдображення в багатьох етикетних висловах безпосереднього ст-лкування, семантичним центром яких е слово Бог. В yявi християн Бог - це спрaведливiсть, правда, добро» [2, 101].
Релшйш ФО-звертання, ускладнюючи комуш-кативний план висловлень, переконливо реатзу-ють функцш виховного, естетичного впливу на чи-тача: Боже милосердний [3, 30]; Господи милосе-рдний [3, 89]; Боже праведний [3, 110; 4, 136]; «Боже милосердний... - зтхае мама так глибоко, тби мае трнати тд воду, i несподiвано пригортае 1ванку до грудей» [4, 41] (пор.: Боже мш) - «уживаеться для вираження ввдчаю, розпачу, великого за-хоплення» [6, 43]. Персонаж художнього доробку Мари Матюс численно апелюють до Бога, оскшьки таким чином вони безпосередньо експл^ють свш споаб думання й почування. А ФО-звертання з лексемою Бог увиразнюють етшчну iдентифiкaцiю бyковинцiв.
Варто зазначити, що, пояснюючи дням смерть близьких людей, бyковинцi використовують у ФО образи Бога, вiчного спокою, Божог дороги, осш-льки 1'хне сприйняття Бога протиставлене людинi,
яка смертна i пiсля смертi вщдае Боговi душу: «1ва-нко, Божка забрала дiда Матвiя до себе, коли люди спали» [4, 45]; «-Один караеться, як уже ви-ходить йому час ходити тд Богом, а другий I кл1-пнути не клтне - пгшов на хмари, забрав Бог душу - та й по всьому» [4, 116]. На зафшсованих ФО по-значилися етнокультурна та християнська традицп, вiра в те, що смерть - це перехвд ввд тшесного юну-вання у безтшесне: пiсля смертi душа людини зали-шае тiло.
Крiм того, етшчну щентифжащю буковинцiв у прозi Мари Матюс транслюе улюблена експреси-вна ФО-лайка бодай шлях трафив. Письменниця влучно трансформуе семантичний план ФО, актуа-лiзуючи И прихованi смисловi можливостi: «-Я вам скажу, Васюто, так мене серце тод1 заболгло, що вже й сваритися 1з своХм Славком пережумала, а вгнусе ж не калжа... шляк би го трафив ще в мош утробг, як мет дт коротае тою горшкою, згоргв би був, дай Боже...» [3, 5]; «-А ви питаете, що стря-слося у мене, най шляк вас трафить з такими ви-хованням» [3, 52]; «-Я тод1 дитину через Курика скинула, шляк би го був трафив ще в утробг, як вт не одному тут життя перебив» [3, 130] (пор.: шляк би трафив) - «уживаеться для вираження крайнього незадоволення або обурення ким-, чим-небудь, зневаги, зла до когось» [6, 966]. Багатозна-чна ФО бодай шлях трафить щдтверджуе той факт, що лише в художнш мовi ФО ввдзначена сми-словою невичерпшстю. До головного значения додано його частковi значення, що йдуть вщ контексту та загально! авторсько! концепцп. I лише в кон-тексп ФО проявляе свою неповторшсть, властиву загальнш тенденцп письменнищ, i володiе характерною манерою, емоцшною забарвленiстю.
Так семантичнi модифжаци мають здеб№-шого психологiчне пiдгрунтя. Мовна свiдомiсть, ш-дивiдуальне мовомислення, що важко пояснити, часто оперують ФО, через яш автор мае змогу проникнута у свiт почутгiв, мислення персонажа: «Що ти таке собг надумала, пес би його губи лизав, що Маера через тебе леда шляк не трафив?!» [4, 31].
Впадае в око детальне вщтворення дiалогiв пе-рсонаж1в прози Мари Матiос: «А най мш язик чиряки обсиплять, яке дурне сказала!» [3, 5]. Авторка подбала про життеву правдивють кожно! де-талi: функцюнальна емнiсть вигукових ФО щiльно переплетена з природною лайливiстю та забобонш-стю буковинських селян, експлiкуючи не лише ет-нiчнi, а й нащональш риси менталiтету украiнцiв: «-Язик би ваш чиряками обкинуло, Штефко, яке пусте пророкуете» [3, 94] (пор.: хай язик у ротг руба стане) - «уживаеться для вираження великого незадоволення чи!ми-небудь словами, розмовами» [6, 976]; «-Заткайся, заткала би тя лиха година! [3, 32] (пор.: побила б тебе лиха година) - «1. Ужи-ваеться для вираження незадоволення з приводу кого-, чого-небудь» [6, 176]. Аналiзованi ФО репре-зентують нагштання психолопчно! атмосфери й служать для вщтворення збудженого емоцшного стану геро!в у момент мовлення.
Отже, еттчна вдентифшацп буковинщв на фразеологiчному piBHi у npo3i Мари MaTioc здебь льшого представлена в дiaлoгaх персонаж^в. Ужи-ваючи ФО, букoвинцi часто апелюють до Бога. До-слвджуват ФО охоплюють етнiчнi формули привь тання, прощання, подяки, вибачення, переплгтаючись i3 природною лaйливicтю та забо-бoннicтю буковинських селян.
У подальшому перспективним е aнaлiз релева-нтност фрaзеoлoгiзмiв на ввдтворення ментально! дiяльнocтi людини в мoвнiй кaртинi свгту Марй' Ма-тioc.
Список лггератури
1. Богдан С. К. Мовний етикет укрaiнцiв: тради-цй' i cучacнicть / С. К. Богдан. - К. : «Рщна мова» , 1998 - 478 с.
2. 1ваночко О. Хриcтиянcькo-релiгiйнi елеме-нти у формулах ввiчливocтi укранського народу / О. 1ваночко // Науковий вюник Чернiвецькoгo ут-верситету: зб. наук. праць (Слов'янська фшолопя). - Чернiвцi: «Рута», 2000. - В. 87. - С. 101-103.
3. Матюс Maрiя. Солодка Даруся / Maрiя Ма-тioc. - Львiв: ЛА «Пiрaмiдa», 2007. - 188 c.
4. Maтioc Maрiя Черевички Божо! Maтерi ви-рвана cтoрiнкa з буковинсько! саги: Повють / Maрiя Maтioc. - Львiв: ЛА «Пiрaмiдa», 2013. - 208 с.
5. Селiвaнoвa О. Нариси з укратсько! фразе-ологй' (психокогттивний та етнокультурний аспе-кти ): мoнoгрaфiя / О. Селiвaнoвa. - К. - Черкаси: «Брама», 2004. - 276 с.
6. Фразеолопчний словник украшсько! мови / Укл.: Бшоноженко В. М. та ш. - К.: «Наукова думка», 1999. - 984 с.
Исина Г.И.
РГКП «Карагандинский государственный университет им. академика Е.А. Букетова,
г. Караганда, Казахстан
Мустафина А. С.
РГКП «Карагандинский государственный университет им. академика Е.А. Букетова,
г. Караганда, Казахстан
ОБ ОСОБЕННОСТЯХ ЯЗЫКА ДИПЛОМАТИЧЕСКОГО ОБЩЕНИЯ (НА МАТЕРИАЛЕ ДИПЛОМАТИЧЕСКИХ ДОКУМЕНТОВ)
ON THE PECULIARITIES OF DIPLOMATIC COMMUNICATION'S LANGUAGE (ON THE BASIS OF DIPLOMATIC DOCUMENTS)
Issina G.I., Karaganda State University n.a. E.A.Buketov, Karaganda, Kazakhstan
Mustafina A.S., Karaganda State University n.a. E.A.Buketov, Karaganda, Kazakhstan
АННОТАЦИЯ
Настоящая работа посвящена выявлению и анализу лексических и грамматических особенностей языка дипломатического общения. На примере дипломатических документов рассмотрено использование протокольных официальных формул дипломатической вежливости, а также комплиментарной лексики. Для выражения мнения по определенному вопросу в сфере дипломатии широко используются экспрессивно-эмоциональные слова. С точки зрения грамматики выявлено, что для дипломатической коммуникации характерно употребление категории долженствования, широкое употребление инфинитива.
ABSTRACT
The current research is aimed to identify and analize lexical and grammatical peculiarities of diplomatic communication's language. The usage of official diplomatic politeness formulas and compliment vocabulare were observed in this article on the basis of diplomatic documents. Expressive emotional words are widely used in the field of diplomacy to express a point of view towards a certain issue. It is revealed that gramatically diplomatic communication tends to use the modal verbs to express the category of obligation and the infinitive.
Ключевые слова: язык дипломатического общения, комплиментарная лексика, дипломатический лексикон, вербальная нота, экспрессивно-эмоциональные слова.
Keywords: diplomatic communication's language, complimentary vocabulary, diplomatic lexicon, verbal note, expressive emotional words.
Введение
В современном понимании дипломатию рассматривают как «принципиальную деятельность глав государств, правительств и специальных органов внешних сношений по осуществлению целей и задач внешней политики государства, а также по защите прав и интересов государства за границей» [5, с.532]. При осуществлении этой деятельности используется дипломатический язык (язык диплома-
тии) или как его еще называют язык дипломатического общения. «Дипломатический язык - язык, употребляемый при официальных дипломатических сношениях, переговорах, составлении дипломатических документов, а также - это совокупность выражений и терминов, входящих в общепринятый дипломатический лексикон [2, с.168].
Дипломатический язык - это выражение, употребляемое для обозначения двух различных поня-
