CC BY
15Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского
Серия «Филология. Социальные коммуникации». Том 24 (63). 2011 г. № 4. Часть 2. С.111-117.
УДК 811.161
ФРАЗЕОЛОГ1ЧНА М1КРОСИСТЕМА «ПОВЕД1НКА ЛЮДИНИ» В УКРАШСЬКШ МОВ1: ПСИХОСЕМАНТИЧНИЙ I АКС1ОЛОГ1ЧНИЙ АСПЕКТИ
Грозян Н. Ф.
Республиканское высшее учебное заведение «Крымский инженерно-педагогический университет»
У статп запропоновано психосемантичний шдхвд до дослщження позитивного й негативного оцшного значення фразеолопчинх одиниць.
Ключовi слова: фразеолопчна одиниця, фразеологiчна мжросистема, поведшка людини, оцiнка.
Постановка проблеми. У лшгвютищ останнього десятир1ччя активно обговорюеться питания зародження нових лшгвютичиих иапрям1в, проблеми яких розмщеш на меж1 кшькох наук [дет. про це див. 14]. Проблеми фразеолопчно! щеографп формують питания, що вимагають усеб1чиого, комплексного й глибиииого вивчеиия. Часом потр1биою е праця кшькох поколшь дослщииюв, яю шод1 иалежать до цшком вщдалеиих дшяиок людських зиаиь, щоб зрештою представити явище в усш його загальиост й системность Фразеолопчна щеограф1я ие е винятком. Ю.Ф. Прадщ так висловився з цього приводу: «...Сучасний етап розвитку наукових зиаиь якраз 1 характеризуемся розширеииям аспектов вивчеиия одного й того ж самого об'екта р1зиими науками, шшими словами одии { той самий об'ект вивчаеться з бшьшою спещатзащею» [8, с. 24]. Питания фразеолопчно! щеографп пов'язаш з багатьма маргшальиими науками й галузями зиаиь, у тому числ1 з аксюлопею («аксюлопя» - вчеиия про цшиосто [16, с. 21]). Теор1я оцшки в укра!'иському мовозиавств1 найкраще розроблеиа щодо слова в працях А. А. Бурячка [1], В. М. Русашвського [13], О. О. Тараненка [17; 18], Т. А. Космеди [3; 4] та шших учених. Проблема вщображеиия категорп ощнки у фразеологп залишаеться, фактичио, ие опрацьованою. Проте варто зазиачити, що перш1 кроки иа шляху розв'язання ще! складно! й багатоплаиово! проблеми зроблеио (див. пращ: Л. Г. Авксентьева [19], А. 1вченка [2], Т. А. Космеди [3; 4], О. О. Сел1ваиово! [14; 15], В. Д. Ужчеика [19] та ш. учених).
Актуальшсть дослщження визначаеться, по-перше, посилеиням в украшютищ штересу до опису окремих фразеолопчиих мшросистем; по-друге, шдвищеиим штересом иауковщв до проблем, пов'язаних з типолопею аксюлопчно ор1еитоваиих фразеолопзм1в.
Мета статтi - вир1зиити з фразеолопчиого складу укра!'исько! мови фразеолопчш одииищ (ФО) иа позначення поведшки людиии, з'ясувати за допомогою психосемантичного дослщжеиия р1веиь !'хиього позитивного й негативного оцшиого значения.
Експеримеитальиа психосемаитика пор1вияио иова галузь вточизияио! психологи, яка вииикла иа початку 70-х роюв. Воиа мае м1ждисциплшариий аспект,
тюно пов'язуючись iз рiзними науками, у тому чи^ з лiнгвiстикою. Так, у психосемантищ використовують мовний матерiал для дослщження категорiальних структур iндивiдуально! та суспшьно! свiдомостi [дет. про це див.: 6; 7; 12, с. 323324]. У свою чергу, мовознавщ звертаються до психосемантики, використовуючи результати дослiджень психологiв для iдеографiчного опису фразеологiчного складу мови [9; 10; 20]. Як зазначае П.А. М'ясо!д, «психологiя мусить не стшьки користуватися здобутками сумiжних дисциплiн, скшьки збагачувати !х сво!ми досягненнями» [5, с. 66].
На основi дослщження вчених експериментально! психосемантики [дет. про це див.: 6; 7] й аналiзу фразеолопчного матерiалу на позначення поведiнки людини видiляемо групи ФО зi значеннями:
а) нецшеспрямовано!, безвщповщально!, неоргашзовано! поведiнки людини: сидти на шш (на плечах) [СФУМ, с. 645], ломитися у вiдчиненi дверi [СФУМ, с. 354], лiзти / полiзти в пляшку [СФУМ, с. 346], валяти (клети) дурня [СФУМ, с. 51], будувати повтряш замки [СФУМ, с. 47], товкти воду в стуш [СФУМ, с. 714], бити байдики (байди, д1ал. гандри) [СФУМ, с. 27-28], виносити / винести смття з хати [СФУМ, с. 78], переливати з пустого в порожне [СФУМ, с. 495], тягти (тягнути) арка (кота, куцого) за хви:т (за хвоста) [СФУМ, с. 729-730], адати /асти в калюжу [СФУМ, с. 649], витати (лтати) в хмарах (в небесах, в тп^ях) [СФУМ, с. 88], ширяти у позахмарному просторi [СФУМ, с. 88], не бачити далi свого (власного) носа [СФУМ, с. 25] та ш. в опозици до вщповщально!, оргашзовано! поведiнки людини: знати свое м^це [СФУМ, с. 269], брати / взяти бика за роги [СФУМ, с. 38], хапати бика за роги [СФУМ, с. 25], укладатися в рамки [СФУМ, с. 734] та ш.;
б) аморально! поведшки людини: чужими руками жар загрiбати (вигортати) [СФУМ, с. 25], тдкладати (тдсувати, тдставляти 7 т. т.) / тдкласти (тдсунути, тдставити 7 т. т.) свиню [СФУМ, с. 508], ловити рибу (рибку) в каламутнш (р1дше мутнш) водi [СФУМ, с. 352], плювати / плюнути (наплювати) в душу [СФУМ, с. 521], обвести (обкрутити, обернути 7 т. т.) / р1дше обводити (обкручувати, обертати 7 т. т.) круг (навколо, довкола 7 т. т.) пальця [СФУМ, с. 445], пускати / пустити в очi дим (пилюку) [СФУМ, с. 585], наставляти / наставити роги [СФУМ, с. 426], наступати / наступити на мозолю (на мозоль, на мозол^ [СФУМ, с. 427], валити з хворог голови на здорову [СФУМ, с. 50] та ш. в опозици до поведшки людини, при якш суб'ект у чомусь обмежуе себе, керуючись почуттям обов'язку: держати (тримати) / здержати слово [СФУМ, с. 192], стримати слова [СФУМ, с. 192], не лишатися (не залишатися, р1дше не оставатися 7 т. т.) / не лишитися (не залишитися, не остатися 7 т. т.) в боргу [СФУМ, с. 341] та ш.;
в) поведшки впевнено! в собi людини: гнути свою лШю (свое) [СФУМ, с. 151], жити свогм розумом (умом) [СФУМ, с. 236], за словом не лiзти (не лазити, не полiзти) до кишеш (у кишеню) [СФУМ, с. 50], брати / взяти на себе багато (забагато) [СФУМ, с. 42] та ш. в опозици до поведшки невпевнено!, несамостшно! людини: держатися (триматися) за стдницю [СФУМ, с. 194], i над копшкою труситься [СФУМ, с. 725], тджимати (тдгортати, тдгинати 7 т. т.) / тджати (тдгорнути, тд^нути, пiдiбгати 7 т. т.) хв^т (хвоста) [СФУМ, с. 508], ходити навкруг (навколо, довкола) [СФУМ, с. 749] та ш.
Установлено, що серед обстежених ФО на позначення поведшки людини бшьшють мае негативне оцшне значення (див. пстограму 1). Це «свщчить про те, що до фразеологiзмiв частше звертаються для ощнки неадекватно! поведшки, шж для схвалення позитивного» [6, с. 294].
50%
"Н-С" "А-М" "Н-В"
□ Негативне оцiнне значення ФО
□ Позитивне оцшне значення ФО
«Н-С» - нецшеспрямовашсть (39%) - самоконтроль (7%) «А-М» - аморальнють (36%) - моральшсть (5, 5%) «Н-В» - невпевнешсть (7%) - впевнешсть (5, 5%)
Гктограма. 1. Розподiл негативного й позитивного ощнного значення ФО
Психосемантичне дослщження категор1альио! структури фразеолопчних одиииць иа позначення поведшки людиии методом кластерного аиал1зу [дет. про це див.: 6; 7] («Кластер (вщ лат. е1а8818 - розряд) - група об'екпв, клас. Кластерний анал1з (вщ кластер) - метод групування експеримеитальиих даиих у класи (кластери, таксони))» [16, с. 271] уможливило виявлення детал1зоваио! системи категоризацш { семантичних ознак, 1мплщитно властивих ФО. Так, кластери ФО нецшеспрямованосп, аморальносп поведшки людиии розбиваються на тдкластери, яю вщображають низку аспекпв ще! нецшеспрямованосп, аморальност поведшки людиии [дет. про це див. 6]. Наприклад, анал1з фразеолопчиого матер1алу на позначення поведшки людиии та вищезазначене дослщження експериментально! психосемантики дае шдстави видшити 5 груп (шдкластер1в) ФО на позначення нецшеспрямовано!, безвщповщально!, неоргашзовано! поведшки людиии:
1. Неадекватшсть поведшки людиии через неадекватшсть «образу св1ту» суб'екта самш дшсносп: будувати повШрят (надхмарт) замки - «придумувати нездшсненш, вщрваш вщ життя плани» [ФСУМ, с. 61]; витати (лтати рщко ширяти) в хмарах (в небесах, в емтреях, в небесних (високих) сферах, у позахмарному простор1) - «сприймати дшсшсть нереально, на!вно» [ФСУМ, с. 106]; варитися у власному соку - «не виходити за меж1 свого досвщу; працювати, не спшкуючись з шшими» [ФСУМ, с. 67] та ш.
Спшьним значениям, що об'еднуе щ фразеолопзми, е вщсутшсть у якогось суб'екта (чи суб'екпв) адекватного образу зовшшнього свггу: А в кого ж було питати [поради]? У Катр1? Дожила до сивого волосся, а все ще у хмарах витае (1.Муратов); - Вони [теоретики] кричали: не на земл1 Каргат живе, а ширяе десь у позахмарному простор1 (Ю. Шовкопляс); ФО у хмарах витае, ширяе у позахмарному простор1 передають, що в суб'екпв [Катр1, Каргата] спостер1гаеться нецшеспрямовашсть поведшки через неадекватне уявлення ними дшсносп.
Формула групи (шдкластера) 1:_
_образ св^у суб'екта Ф дшсшсть_
Ф - невщповщшсть
2. Неадекватшсть поведшки людини через залежшсть вщ зовшшшх умов: cicmu, як (мов, тби i т. iH.) рак на мшит (на мшкому, на mïmï) - «потрапити в скрутне, безвихщне або незручне становище» [ФСУМ, с. 811]; тджимати (тдгортати, тдгинати i т. ш.) / тджати (тдгорнути, ждкнути, пiдiбгати i т. iH.) xeicm (хвоста) - «втрачати упевнешсть, пиху, злякавшись чи засоромившись наслiдкiв сво!х дiй, вчинкiв або вщчувати свою провину» [ФСУМ, с. 633] та iH.
Змiст ФО ща групи, на думку психолопв, передае зниження власно! активностi, суб'ективност й цiлеспрямованостi поведiнки людини через залежшсть вщ зовнiшнiх обставин: Треба ж переустаткувати мехатзми, такте mornpi в наступному 3oeciM сядуть на мыь (П. Автомонов). ФО сядуть на мыь передае, що токарi потраплять у безвихщне становище, а причина цьому - зовшшня обставина (зношення механiзмiв).
Формула групи (шдкластера) 2:_
_дшсмсть >> мета_
>> - суб'ективна значущють
3. Неадекватшсть поведшки людини через вщсутшсть мети ди чи пiдмiну ïï незначною активнiстю: переливати (рщко сипати) з пустого [та] в порожне -«займатися непотрiбною, марною справою» [ФСУМ, с. 618]; товкти воду в стут -«займатися чим-небудь непотрiбним, марно гаяти час» [ФСУМ, с. 887]; ходити навкруг (довкола, кругом та навколо) - «не добиратися, не доходити до суп справи» [ФСУМ, с. 931]; байдики (байди, дiал. гандри) бити - «бути без дша, весело проводити час; розважатися» [ФСУМ, с. 23-24]; ганяти втер по вулицях (по стту) - «проводити час у розвагах, шчого не робити, шчим не займатися» [ФСУМ, с. 169]; багла1, бити (годувати, гнути) - «шчого не робити, ледарювати» [ФСУМ, с. 23]; решетом у водi зiрки ловити - «марно витрачати час; байдикувати» [ФСУМ, с. 447] та iH.
Змютовим iнварiантом названих ФО, на думку психолопв, виступае констатащя вщсутносп цiлеспрямованоï активност через ïï пiдмiну:
а) несуттевою активнiстю: Товкли воду в стут, переливали з пустого в порожне, намагалися дтти до i^rnu, а iстина лежала десь поза межами юмнати, в якт заадали ц люди (П. Загребельний). ФО товкли воду в стуш й переливали з пустого в порожне передають, що суб'екти не могли виршити питання, ï^ra цшеспрямована актившсть шдмшилася несуттевою актившстю -говоршням;
б) розвагами: - Вiрунько, не забудь, що перед тобою робтник найвищого розряду. Можна сказати, елта! - Отож змту вiдробuв та й пшов втер по вулицях ганяти. Ттьки й на умi танц та комфорт (О. Гончар). ФО втер по вулицях ганяти передае, що у суб'екта шсля роботи вщсутня цшеспрямовашсть поведшки унаслщок ïï шдмши розвагами;
в) зволшанням часу реалiзацiï цiеï дiяльностi: - Ви мет, хлопщ, куцого за хвоста не тягтть. День-два - i щоб копиЦ стояли (Леся Украшка). ФО куцого за хвоста не тягшть передае, що хлопщ шдмшять свою цшеспрямовану актившсть зволшанням часу реалiзацiï дiяльностi, якщо не будуть постшати складати копищ;
г) ледарюванням: [Баба Денисиха:] На тому свiтi виспится, Денисе. Який уже тут сон. Та ти, правда, замолоду сонько. Замолоду решетом у водi згрки ловив... ФО решетом у водi згрки ловив передае, що суб'ект [Денис] замолоду байдикував, отже, його цшеспрямована актившсть пiдмiнялась ледарюванням.
Формула групи (пiдкластера) 3 :_
_наявна мета Ф мета дiяльностi_
Ф - невщповщшсть
4. Неадекватнiсть поведiнки людини через невiдповiднiсть цieï поведiнки зовшшшм умовам: ганяти (ганятися, б^ти, полювати i т. iH.) за двома зайцями -«намагатися одночасно здобути ycnix у двох pÎ3HMx починаннях, справах i т. îh.» [ФСУМ, с. 169]; як (мов, тби i т. iH.) баран (козел i т. iH.) на Hoei ворота, з сл. дивитися, витрщитися, втелющитися i т. iH. - «не розумдачи, спантеличено, здивовано» [ФСУМ, с. 17]; ломитися (добиватися) у вiдчиненi (вгдкритг) дверi -«твердити, доводити загальновщоме, те, чого шхто не заперечуе» [ФСУМ, с. 448]; метати (розкидати, кидати, розсипати i т. iH.) б^ер (перли, перла) свиням (перед свиньми, перед свинями) - «марно говорити, доводити що-небудь тому, хто не може, не здатний або не хоче зрозум^и того, що йому кажуть» [ФСУМ, с. 484] та
iH.
ФО ща групи, на думку психолопв, об'еднуе констатащя порушень щлеспрямованост в ланщ цшепокладання (цшепокладання - це постановка «науково обгрунтованих i практично досяжних цiлей» [11, с. 209]): Не раз вже за двома зайцями ти ганяв, зате ж н одного, Гонившись, не тймав... Отак ти i тепер горох запропастиш (П. Гулак - Артемовський). ФО за двома зайцями ганяв констатуе неможливють реалiзацiï двох щлей одночасно.
Формула групи (шдкластера) 4:_
_мета > < дшсшсть_
> < - неадекватшсть
5. Неадекватшсть поведшки людини через шнорування зовшшшх умов при реалiзацiï мети: гратися (грати, бавитися) з вогнем - «поводитися необережно, здшснювати що-небудь небезпечне, не думаючи про наслщки» [ФСУМ, с. 196]; рубати (рубонути) з плеча -«"робити що-небудь зопалу, не подумавши» [ФСУМ, с. 763]; брати (взяти) на себе багато (забагато) - «перебшьшувати власт можливосп, права i т. iH.» [ФСУМ, с. 52] та iH.
Фразеолопзми ще1' групи об'еднаш значенням опису деякоï активност суб'екта, але ця актившсть не сшввщноситься з наявною ситуащею: А отутечки ви пересолили... У вас дтки нетиповi. Родяться нетипово трое в день! Ви рубанули з плеча: «Уробтниц В. ранком народилися двi дiвчинки i хлопчик» (С. Коватв). ФО рубонули з плеча передае, що суб'ект навiв нетиповий приклад, отже, його актившсть не сшввщноситься з наявною ситуащею. Через подаш вище ФО характеризуеться негнучюсть, аутистичшсть поведшки людини («Аутизм (вщ грец. autoc - сам, один) - хворобливий стан rnrnim людини, що характеризуеться заглибленням у внутршш переживання, прагненням до вщособлення вщ зовшшнього свггу й поступовим вщривом вiд реальноХ дшсносп» [16, с. 65]. У нормi термiном «аутизм» стали користуватися для опису Тндивщуальних особливостей, пов'язаних ¡з орieнтацieю людини на свою внутршню картину свгту й внутршш критерп при оцiнюваннi подш [12, с. 32]): Магазаник споктно сказав: - не грай, Оксано, з вогнем, бо ти, здаеться, й дос не знаеш, що таке життя (М. Стельмах). ФО грай з вогнем передае, що суб'ект [Оксана] не орieнтyeться в об'ективнш дшсносп (не знае що таке життя), отже, поведшка Оксани не сшввщноситься з дшсшстю та е аутистичною; - Дмитро забагато бере на себе. Першi вдалi запровадження в мехатчному цеху запаморочили йому голову, i вт гадае, що тепер йому море по колта (П. Автомонов). ФО забагато бере на себе передае, що суб'ект
[Дмитро] орiентуеться тшьки на свое внутршне бачення свiту, його поведiнка характеризуеться вщривом вiд реально! дiйсностi та е аутистичною.
Формула групи (шдкластера) 5:_
_мета >> дшсмсть_
>> - суб'ективна значущють
Висновки. Отже, фразеолопя перебувае в тюному зв'язку з експериментальною психосемантикою. Психосемантичш дослщження категорiальноl структури фразеологiчних одиниць методом кластерного аналiзу виявили у фразеологiчнiй мiкросистемi «Поведшка людини» тонкi нюанси оцiнного значення фразеологiзмiв. Результати аналiзу пiдтверджують, що серед аналiзованих ФО бiльшiсть мае негативне оцшне значення. Аналiз ФО на позначення поведшки людини сприятиме виробленню загально! типологи методiв дослщження фразеологiчних мiкросистем у аксiологiчному аспект!, створить передумови для укладання фразеолопчних словникiв iдеографiчного типу, внесе корективи щодо розширення й поглиблення арсеналу методичних засобiв психосемантики в галузi психологи особистостi. Психосемантичний аналiз фразеолопчно! мiкросистеми «Поведiнка людини» мае велик перспективи, оскiльки не залученими до дослщження залишаються результати дiалектологiчних й етнографiчних експедицiй, текстовi масиви, яю суттево доповнять i уточнять отримаш результати й висновки.
Список л^ератури
1. Бурячок А. А. Оцшна лексика в укра'шськш л1тературнш мов1 // Укра1нське усне л1тературне мовлення / А. А. Бурячок. - К.: Наукова думка, 1967. - С. 75-93.
2. 1вченко А. Украшська народна фразеолопя: ареали, етимолопя / А. 1вченко. - Харюв: Око, 1996.
- 160с.
3. Космеда Т. Аксюлопчш аспекти прагмалшгвютики: формування 1 розвиток категорп оцшки / Т. Космеда. - Льв1в: ЛНУ 1м. 1вана Франка, 2000. - 350 с.
4. Космеда Т. А. Лшгвофшософська категор1я оцшки в систем1 погляд1в Д. М. Овсянико-Куликовського // Вюник Харювського ушверситету. Спадщина Д. М. Овсянико-Куликовського та сучасна фшолопя / Т. А. Космеда. - Харюв: Око, 1998. - № 411. - С. 267-273.
5. М'ясо!д П. А. Загальна психолопя / П. А. М'ясо!д. - К.: Вища школа, 1998. - 479 с.
6. Петренко В. Ф. Основы психосемантики / В. Ф. Петренко. - М.: МГУ, 1997. - 400 с.
7. Петренко В. Ф. Психосемантика сознания / В. Ф. Петренко. - М.: Изд-во МГУ, 1988. - 207 с.
8. Прадщ Ю. Ф. Вступ до юридично! лшгвютики: [навчальний поЫбник / за ред. чл.-кор. АПрН Ярмиша О. Н.] / Ю. Ф. Прадщ - С1мферополь: Доля, 2002. - 104 с.
9. Прадщ Ю. Ф. Фразеолопчна 1деограф1я: Проблематика досл1джень / Ю. Ф. Прад1д.
- К.: Омферополь, 1997. - 252 с.
10. Прадид Ю. Ф. Актуальные теоретические проблемы фразеологической идеографии // Ономастика 1 апелятиви / Ю. Ф. Прадид, Н. Ф. Грозян. - Дншропетровськ, 1998. - Вип. 4.
- С. 102-105.
11. Психолопчний словник [за ред. В. I. Войтка]. - К.: Вища школа, 1982. - 215с.
12. Психология. Словарь / под общ. ред. А. В. Петровского и М. Г. Ярошевского. - 2-е изд., исправл. и доп. - М.: Политиздат, 1990. - 494 с.
13. Русашвський В. М. Структура лексично! 1 граматично! семантики / В. М. Русашвський.
- К.: Наукова думка, 1998. - 236 с.
14. Сел1ванова О. О. Актуальш напрями сучасно! лшгвютики (анал1тичний огляд) / О. О. Сел1ванова.
- К.: Ф1тосоц1оцентр, 1999. - 148 с.
15. Сел1ванова О. Нариси з украшсько! фразеологн (психокогштивний та етнокультурний аспекти): [монограф1я] / О. Сел1ванова. - К.-Черкаси: Брама, 2004. - 276 с.
16. Словник шшомовних сл1в / уклад. С. М. Морозов, Л. М. Шкарапута. - К.: Наукова думка, 2000.
- 662 с.
17. Тараненко А. А. Языковая семантика в ее динамических аспектах: Основные семантические процессы / А. А. Тараненко. - К.: Наукова думка, 1989. - 256 с.
18. Тараненко О. О. Вщображення сустльного сприйняття свпу в семантищ мови / О.О. Тараненко // Мова i культура. - К.: Наукова думка, 1986. - С. 91-137.
19. Ужченко В. Д. Укра!нська фразеолопя / В. Д. Ужченко, Л. Г. Авксентьев. - Харюв: Основа, 1990. - 197с.
20. Эмирова А. М. Русская фразеология в коммуникативном аспекте / А. М. Эмирова. - Ташкент: ФАН, 1988. - 91 с.
Список умовних скорочень
грец. - грецького; дет. -детальшше; див. - дивпься; дiал. - дiалектне; лат. - латинського; сл. -словом; т. ш. - таке шше; СФУМ - Словник фразеологiзмiв укра!нсько! мови / Уклад.: В.М. Бшоноженко та ш. - К.: Наукова думка, 2003. - 1104 с.; ФСУМ - Фразеолопчний словник укра!нсько! мови: В 2 кн. - К.: Наукова думка, 1993. - Кн. 1-2.
Грозян Н. Ф. Фразеологическая микросистема «поведение человека» в украинском языке: психосемантический и аксиологический аспекты // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации». - 2011. - Т. 24 (63). - № 4. Часть 2. - С.111-117.
В статье предложен психосемантический подход к исследованию положительного и отрицательного оценочного значения фразеологических единиц.
Ключевые слова: фразеологическая единица, фразеологическая микросистема, поведение человека, оценка.
Grozyan N. F. Phraseological microsystem «behaviour of a person» in ukrainian language: psychosemantical and axiological aspects // Scientific Notes of Taurida National V.I. Vernadsky University. Series «Filology. Social communicatios». - 2011. - V. 24 (63). - № 4. Part 2. - P.111-117.
The psycho-semantics approach to the search of positive and negative meanings of phraseological unit is offered in the article.
Key words: phraseological unit, phraseological microsystems, behaviour of a person, appraisal.
Поступила в редакцию 13.09.2011 г.
