CC BY
7Учет записки ТаврШського нащонального университету \м. В. I. Вернадського Сер1я «Фыолог^я. Сощальм комумкацп». Том 24 (63), №1 Ч.2. 2011 р. С. 38 - 45.
УДК 811.161. 2
КЛАСИФ1КАЦ1ЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАЗЕОЛОГ1ЧНИХ ОДНИНИЦЬ НА ПОЗНАЧЕННЯ ЕКСТРАЛ1НГВ1СТИЧНОГО ПОНЯТТЯ
"ВОЛЬОВ1 СТАНИ ЛЮДИНИ" Балацька Ю.Ю.
Тавршський нащональний ушверситет 1м. В.1. Вернадського, Смферополь, Украгна
У статп дослщжуеться семантична класифжащя фразеолопчинх одиниць на позначення екстралшгвютичного поняття "Вольов! стани людини" з урахуванням досягнень фразеолопчно! та психолопчио! наук. Вирiзнення та дослiдження окремих фразеологiчних мкросистем допоможе при iдеографiчному описi фразеолопчного складу укра'шсько! мови та при укладанш фразеологiчних словникiв iдеографiчного типу.
Ключовi слова: мжросистема, iдеограф1я, фразеолог1чна одиниця, вольов1 стани людини
Антропоцентризм сучасно! лшгвютично! парадигми позначаеться посиленою увагою дослщниюв до проблеми вщображення мовою реального св1ту з урахуванням людського чинника, загальною спрямовашстю лшгвютичних дослщжень у галуз1 фразеологи на поглиблене вивчення фразеолопчно! семантики. Вщ опису власне лшгвютичних особливостей значення вчеш перейшли до встановлення зв'язюв м1ж лшгвютичними та екстралшгвютичними факторами, насамперед до вивчення рол1 антропоцентричного чинника та форм його вияву в семантищ й мов1 взагат та в систем! фразеологи зокрема.
У ХХ1 стол1тп спостер1гаеться ще бшьше прагнення лшгвют1в до цшсного всеединого знання, до синтезу р1зних наук через розумшня того, що пояснення мови неможливе без залучення наукового потенщалу р1зних галузей знань.
Цшсний анатз фразеолопчного шару мови виходить !з розряду актуальних. Сьогодш науковщ наполягають на необхщносп попереднього вивчення семантично! структури окремих фразеосемантичних пол1в.
Останшм часом з'явилася низка праць, у яких дослщжуються щеограф1чш групи фразеолопчних одиниць (ФО) на матер1ат р1зних мов, з'ясовуються деяю теоретичш проблеми фразеолопчно! щеографи (див. пращ А.С. Аксамитова, М.Ф. Алеф1ренка, Л.1. Антропово!, С.К. Арори, А.М. Ем1рово!, 1.О. 1оново!, О.М. Каракущ, 1.В. Кашино!, В.М. Моюенка, Т.Г. НЫтшо!, Ю.Ф. Прадща, В.Д. Ужченка, Н.В. Щербаково! та ш. учених).
Проте необхщно зазначити, що проблеми фразеолопчно! щеографи в бшьшосп праць названих автор1в вивчалися, як правило, принапдно, у зв'язку з дослщженням шших аспектов фразеологи, тдлягали анал1зу лише окрем1 поняттев1 поля, покрит ФО, не враховувалися здобутки шших галузей науки.
Першим спещальним дослщженням у вточизняному мовознавстта теоретичних та практичних проблем вир1знення окремих фразеолопчних м1кро- та макросистем стала монограф1я Ю.Ф. Прадща "Фразеолопчна щеограф1я: проблематика
дослщжень" [1], у якш учений провiв лшгвютичний аналiз ФО на позначення псиичних процесiв людини з урахуванням здобутюв фразеолопчно1 та психолопчно1 наук. Наступним кроком на шляху розв'язання вищезазначено1 проблеми стала дисертацiя Н.Ф. Грозян "Фразеолопчна мiкросистема "Поведшка людини в украшськш мовi (iдеографiчний i аксюлопчний аспекти)" [2], у якiй дослщниця отримала новi результати щодо сутносп й семантично1 оргашзаци фразеолопчно1 мшросистеми "Поведшка людини", 11 мiсця в структурi фразеолопчно1 системи украшсько1 мови, запропонувала психосемантичний пiдхiд до дослщження оцiнного значення ФО.
Фразеологiчна мшросистема на позначення "Вольових станiв людини" дос не була об'ектом мовного аналiзу.
Мета пропоновано1 роботи - вирiзнити з фразеологiчного складу украшсько1 мови групу фразеологiчних одиниць (ФО), загальна семантична ознака яких мае екстралшгвютичну природу, тобто позначае "Вольовi стани людини"; описати семантичнi особливост цих ФО з урахуванням досягнень фразеолопчно1 та психолопчно1 наук.
Дослщжений матерiал засвiдчуе, що iерархiчна структура фразеолопчно1 мiкросистеми (iдеографiчна класифiкацiя подаеться за Ю.Ф. Прадiдом [1, с. 40]) мае такий вигляд (див. таблицю 1), що цшком вщповщае класифшаци вольових станiв людини в психологи.
Таблиця 1
Для дослщження екстралшгвютичного чинника фразеолопчно1 семантики необхщно з'ясувати як психологiчна наука розглядае вольовi стани людини.
Таким чином, передуем треба зазначити, що вольовий стан не тотожний волi та вольовим якостям, оскшьки вольовий стан може бути пережитий i безвшьною людиною. Вольовий стан становить собою тривале пригнiчення одного мотива шшим [3, с.78].
Вiдомий психолог В.1. Селiванов визначае вольовi стани як "клас психiчних тимчасових станiв, що е оптимальними внутршшми умовами особистосп, якi сприяють подоланню труднощiв, що виникають" [4, с. 9]. Можна вирiзнити стани
зосередженосп, наважливосп, стриманостi, мобшзацшно1 готовностi, пильностi
[5, с. 94].
Тематична група ФО, якi позначають екстралшгвютичне поняття "Вольовi стани людини" складаеться з п'яти семантичних полiв:
1. Стан зосередженостi пов'язаний з навмисною концентращею уваги на процес дiяльностi, що забезпечуе ефективнiсть сприйняття, запам'ятовування, мислення, швидкiсть реагування, яюсний контроль за дiями тощо. Внаслщок чого з'являеться така вольова характеристика особистост^ як уважнiсть, що виявляеться постiйно, у рiзних ситуацiях [5, с. 97].
Семантичне поле "Стан зосередженостГ' безпосередньо складаеться таких з синонiмiчних рядiв зi значеннями:
а) зосередитися: брати / взяти голову в руки.- Вам ... треба взяти голову в руки та подумати до мнця 1 забути все минуле (I. Микитенко); обернутися / обертатися на (в) увагу,перев. з! сл. увесь. Микола Петрович пояснив: -...Якщо зрозум1ете - буду радий. - Василь увесь обернувся на увагу(В. Владко); уткнутися носом у що. У глибим, тд ялинками, уткнувся носом у молитовник гтсовий кюре (Г. Флобер, перекл. М. Лукаша); прикипати /прикитти очима (поглядом, зором) до чого.Вс втупилися поглядами у цю маленьку блискучу кульку, нав1ть престарий Лаврт Черв1нка прикитв до нег.. янгольськими очима(Ю. Щербак);
б) зосереджено думати про щось, перейматися: розкидати / розкинути розумом (умом, мiзками, головою 7 т. т.).Невже ти не можеш мчого зробити?.. Ану ж бо розкинь розумом, ти ж м1цний хлопець (М. Ю. Тарновський); напружувати тямку. Нав1ть найлукавш! гострослови не знали, що казати, г, коли вона [Емма] проходила мимо них, тыьки поглядали на нег, напружуючи якомога всю свою тямку(Г. Флобер, перекл. М. Лукаша) [ФСУМ не фшсуе]; клопотати собi (свою) голову кому, чим. Марусяк, раз ршивши соб1 усю оту справу, бшьше не клопотав собi нею голови (Г. Хоткевич); голова пухне (розпухае, репаеться, розколюеться, трщить) в1д чого, у кого 7 без додатка. - Коли вноч1 не спиться, почну прим1рятися в думц1, як би це я хазяйнувати почав. Так чи пов1риш, аж голова пухне од клопоту(А. Головко);
в) робити щось зосереджено, захоплено: iз завмиранням серця. I йому пригадуеться, як десь отут стояв в1н босоногим семикласником з русокосою Наталочкою, з завмиранням серця л1чив подаровам зозулею роки (Ю. Мушкетик); як (мов, шби 7 т. ¡н.)заворожений. Володька.. вмочив перо в чорнильницю, застиг. Вс завмерли: дивилися як заворожен на те гостре перо, нависле над чистим поки ще папером, боялися дихнути (А. Дiмаров).
2. Стан наважливостi - це готовшсть не до швидкого прийняття ршення, а готовшсть почати здшснювати прийняте ршення, шщювати дда за наявносп ризику, у разi можливост неприемних наслщюв. Таким чином, цей стан виникае одночасно з прийняттям ршення, а не до нього. М.Д. Лев^ов зазначае, що "наважливють, на вщмшу вщ ршучосп, завжди короткотривала" [6, с. 160].
Семантичне поле "Стан наважливостГ' складаеться з наступних синонiмiчних рядiв зi значеннями:
а) вираження наважливостт бyлa не бyлa. Смaгляве лще, змuгнулo шму нaзуcmpiч, ... aж вuпpocmaвcь нaш Олекca i, ледь, уcмiхнувшucь дo людей, рушт: бyлa не бyлa! (О. Гончар); щo бyдe, me i бyдe. Щo бyдe, me i бyдe, А я iду в Угopщuну Дo мicma, дo Будu (А. Федкович); бyдь щo бyдe. Ta вже бyдь щo бyдe, лiзь, paдu бoгa, в oн moй шдуб, a я тду oдчuню; пoбaчuмo, чoгo се вт [чoлoвiк] maк paнo твернувся (Боккаччо, перекл. М. Лукаша);
б) протцщяти кому^, чому^: niднiмamи (niдiймamи) / niдняmи (niдiйняmи) вyхa.-Пpaвuльнo Дaнюшa тже: "Кoлu це в мене булo, щoб npomu гoлocувaв хmo?" А mo aж ам! Шдняли вyхa(A. Головко); nливmи (nлиcmи, imu i т. т.) /nonливmи (nonMucmu, nimu i т. т.) npomu meчiï (npomu вoди). Я двa porn тсля iнcmumуmу .. [пpaцювaв] чеcнo. Ну, я^сь зacmупuвcя 3a oднoгo... niшoв npomu meчiï. Й oдpaзу -чomupu aнoнiмкu (Ю. Мушкетик); niднiмamu (niдiймamu, niднocumu, niдвoдumu i т. т.) / niдняmu (niдiйняmu, niднecmu, niдвecmu i т. т.) гoлoвy. - Знoву, знaчumь, niдiймaюmь[пiдпiльщuкu ma мampocu]гoлoвy, - нaхмуpuвcя Гapкушa (О. Гончар); дaвamu / дamu вiдciчкoму, чoму. О, copoм мoвчкu гuнуmu й cmpaждamu, як мaeш у рутх хoч зapжaвiлuй меч. №, кpaще вopoгу на oдciч дamu. Ta maк, щoб гoлoвa злетma з плеч! (Леcя Украшка); дaвamu /дamu вiдкoшa (oдкoшa)кoму. Не те, щoбu Рaдuвoн неcпpoмoжнuй дamu oдкoшa кoмендaнmу.., ma з ocmpaху poзгубuвcя, зтттся, o^a6 (К. Гopдieнкo).
3. Cmaн cmpuмaнocmi - це стан вольового напруження у стриманш отонукань, що з'являютьcя при виникненш певниx емоцшнж сташв (радост!, злост!, гшву тощо). Стримашсть як "щойний" стан може бути вираженням cамoдиcциплiни, виxoванocтi людини, а може вщображати ïï боягузтво, але в будь-якому pазi це вольовий стан, що долае потребу за допомогою вольового зуотлля [5, c. 98].
Семантичне поле "Стан стриманостГ' cкладаетьcя безпо^редньо з cинoнiмiчниx pядiв зi значеннями:
а) не реагувати: не noдaвamu (не noкaзyвamu) / не noдamu (не noкaзamu) вuглядy (вuдy). - Hamеpпiлacя [Вуmaнькa] вiд бaгaчiв. B^y не noдaвaлa, a сктьт mux ^iз пomaeмцi нoчaмu вuплaкaлa, - oднa лuш тдушт знae (О. Гончар); не дaвamu (не noдaвamu) / не дamu (не noдamu) знаKy (взнаки). I xoч серденьm йoгo [Юpacuкa] зaвмupaлo, вт i взнаки не давав, як йoму бoязкo (З. Тулуб); nponycкamu (nycкamu) / nponycmumu (nycmumu) noвз вyхa (mumo вyх, noвз cmyxi т. т.) щo. Пеmpo nponycкaв noвз вyxa медomoчuвi cлoвa. Йoму oгuднuй цей невucoкuй, з невелттм черевцем, бiлoгoлoвuй чoлoвiк (Д. Бедзик);г' (piдшеш, навШь) вycoм (бpoвoю) не мopгнymu.Гей mu, пpoкляmuй cmapuгaню! ^ землю з rn6a не зщкнеш, Не чуеш, як тебе я гaню, Зевес! - m ycoM не мopгнeш. .. (I. Котлярев^кий); i (piдше аш, навШь) okom не мopгнymu. - Taк чуеш же, Mapuнкo? Зaвmpa аш okom не мopгнu, кoлu знaйдуmь у Aндpiя (В. Винниченко); i вycoм не pyшumu. noчнеться ят беciдa, a Mapuнa.. зaжapmуе, mo дiвкu смтться, a пapубoк i вycoм не pyшumь(Н. Кобрижька); i вycoм (бpoвoю) не вecmu / не noвecmu. [Остюк:] Вupiшuв я .. взяmu пoлкoвнuкa [фaшucmcькoгo] жuвuм. Пустт тня нa нпх. Ïду i cniвaю: 'Ton, мoï гpечaнuкu ". Фaшucmu cпoчamку нacmaвuлu нa мене aвmoмamu, я ж i вycoм не вeдy, ïду й cniвaю (О. Корншчук);
б) приборкувати себе: брати / взяти себе в руки. - Вгтру у тебе в головг багато, - казала Ганна Сильвестр1вна. - Я буду брать себе в руки, - об1цяв Рубт, 7 це була чесна общянка, в1н дотримувався гг до... наступного разу (I. Сенченко); держати (тримати) себе в руках (в шорах).С люди, котр1... тримають себе в шорах, спрямовують св1й шлях розумом, а е таю, котрим вибирае дорогу серце (Ю. Мушкетик); - От з ними [ледарями] й воюеш мало не щодня .. Кипиш увесь, тамуеш у соб1 лютий вогонь 7 богшся, щоб не з1рватися, не роз1йтись, 7 дуже дорогою щною тримаеш себе в руках (В. Кучер); тримати нерви в руках. Учитель повинен пам'ятати, що в стлкувант з д1тьми важливо тримати нерви в руках[ФСУМ, с. 897];
в)заспокоюватися: опановувати / опанувати себе (собою). [Евфрозта:] Та що ти кажеш?! (на хвилину тм1е з дива та обурення, пот1м опановуе собою) (Л. Украшка); володти (оволодiвати) /оволодти собою.1 якщо слова його звучали немовби байдуже, то погляд цей показав гм, що вгн зовам не спокШний, що вгн лише добре володiе собою(Ю. Шовкопляс); перемагати / перемогти себе (свое серце). Став шинкар свою ж1нку зневажати.., а Чайченко не перем^ свого серця, уступився [заступився](Марко Вовчок); скртитися / скртлятися духом, заст.Серце його скимыо глибоко... Але швидко в1н [Захар] скртився духом(1. Франко);
г) стримуватися: тдкручувати (закручувати, тдгвинчувати i т. т.) / тдкрутити (закрутити, тдгвинтити i т. т.) гайку (гайки).Книш, тдгвинти гайку 7 подпись. Дивись на мене: я вже старий чорт, а не здихаю (I. Микитенко); держати (тримати) на прив'язi (на припот) що 7 без додатка.- Таж сильш ви, то знаете! Таж ви встид На прив'язi тримаете(1. Франко); робити добру мшу при поганш (недобрш) гриНе вшати носи, коли в серц юшки скребуться, робити добру мтупри зовам недобрш гр^ - на таке здатний не всякий (Ю. Шовкопляс); держати (гнути) фасон."Дурень, ще й усм1хаеться!.. Певно, юшки по душ1 шкребуть, а в1н фасон гне.. ", - думав про свого супутника Чаленко (О. Слюаренко).
4. Стан мобШзацшноИ готовностi характеризуеться як досить стшкий, триваючий вщ декшькох годин до декшькох дшв, який скеровуе свщомють людини на досягнення результату та готовнють долати будь-яю труднощi шд час дiяльностi, що вщбудеться. Ця готовнють виявити максимум вольових зусиль, не допустити розвитку сприятливого емоцшного стану, направити свщомють не на переживання значущосп майбутньо1 дiяльностi, а на контроль сво1х дш [5, с. 95-96].
Семантичне поле "Стан мобшзацшно1 готовности' складаеться з наступних синонiмiчних рядiв зi значеннями:
а) виявляти максимум вольових зусиль: розбивати /розбити лоб (лоба).- Ех, -з1тхнув Миня,— добре було б по чарочщ.. Скажи в1н це трохи рамше, Люда лоба соб1 розбила б, а чарочка стояла б на стол1 (Л. Первомайський); видирати (виривати) / видерти (вирвати) зубамищо. Що ж тколи заважае гм [Анр1 й Полетт1] порозум1тись? Злидм, життя, в якого все треба видирати зубами, ця ненастанна боротьба без дроздиху, без спочинку? (А. Стшь, перекл. М. Лукаша); перериватися / перерватися надвое (напополам).Напополам перервусь, а таки доб 'юся свого (А. Головко); витягтися (витягнутися) у нитку. - Як так, то так!
Бaдьopo вiдnoвiв Komm. - Дaю cлoвo: caм y нumкy вumягнycя, a ^трш^ тдтягну (Л. Гpoxа);
б) перебувати у сташ готовности не дpiмamu.Гaля caмa не дpiмaлa, .. вoнa кuнулacь дo мamеpi i стana ïï cльoзaмu блaгamu, щoб не губuлa ïï ^arn, cuлu (^rnc Мирний); вyxa (вyxo) нacmopoжi в кoгo i без дoдamкa.Рuндuчкa зoвнi вuглядaлa maк: мaленькa, кругленьш, дуже метт, pуxaлacь швuдкuмu куценькuмu кpoкaмu, a вyxo зaвждu нacmopoжi(З журналу) [СФУМ, с. 140].
5. Cmaн nuльнocmi —вщображае готовшсть людини реагувати на очшуваш стимули та пов'язаний з оргашзащею уваги [5, c. 94], зокрема безперервно ^остер^ата, пiдмiчати.
Семантичне поле "Стан пильностГ' cкладаетьcя безпо^редньо з cинoнiмiчниx pядiв зi значеннями:
а) дуже пильно, старанно: як зшицю orn^i сл. беpегmu, xoвamui тд. Ще бшьше будемо .. берегти як зшицю oкa, беpегmu й вuвчamu безцтну стдщту нaшу npекpacну (П. Тичина); як [œoe] oko; як [œoï] oчi,зi сл. беpегmu, стерегтш т. т.. Як oчi œoï стереже вoнa ттв, ma xiбa встережеш вiд maкoгo, як Haлuвaйкo? (!ван Ле); як (piдшeмoв, m6ui m. т.) oкa в mo6í (в гoлoвi),зi сл. беpегmu, глядimu, nuльнувamui тд. - Пеpемoгa зaлежumь вiд npoxoдiв ^iзь Бaлкaнu. Toму пшьнуй ïx, як oкa в гoлoвi (Юлiан Оп^^кий); naчe oкa,зacm., зi сл. беpегmu, стерегтш тд. -Вaжкo moбi, кoxaнuй? .. Hiчoгo, звыкнеш. Лuшaю moбi, зaмicmь себе, Люсю. Пшьнуй ïï naчe oкa й ^o^u cвoю вiльнoлюбuву Нту (С. Черка^нко);
б) пильно вдивлятжя: вnuнamu (вn'ялювamu) /вn'яcmu ßn^Mumu) oчi в (нa) кoгo-щo. - Я нiчoгo noзumuвнoгo не тжу, 6o не мaю дoвip'я... - Дo кoгo, Maню? -cnumaв я i вn'ялuв oчi в ïïлuце (О. Коб^^н^ка); вcmpoмляmu (вcmpoмлювamu) / вcmpoмumu oчi в кoгo-щo, кудu. Mopдa нершуче стнявся, niдxoдuв дo Лaзapя, вcmpoмляв у ньoгo oчi i щocь xomiв кaзamu, вopушuв губaмu, aле мoвчaв(M.. Коцюбижький); вmonumu oчi (з1р, noгляд)у щo, piдкo в чoму. Вiн вxonuв стт, nocaдuв нa кoлiнa i npuгopнув йoгo cвiже лт^ дo cвoгo блiдoгo лщя, a nomiм вmonuв свт noгляд в блжкучш Mapуcuнux oчax (I. Нечуй-Левицький); Mynumu [œoï] oчi, фaм. нa ^дше в) кoгo-щo i без дoдamкa.I лynumь 4inm cвoïoчi в темну mемнomу (^rnc Мирний);
в)уважно оглядати: oбмaцyвamu (мaцamu) / oбмaцamu (noмaцamu) oчuмa (noглядoм, зopoмi т. in) кoгo, щo, якuмu (яшм). Ha тнку вже cmoяв Aнmoн Кужель i дonumлuвo oбмaцyвaв oчuмa пр^улт (П. Панч); oбмipювamu (oбмipяmu) / oбмipяmu oчuмa (okom, noглядoм)кoгo, щo. Двoе вЫсьтвш тдять нa лaвцi в cквеpi. Míü друг ciдaе кoлo нпх, oбмipюючu oчuмa xpaм (Ю. Яновский); Taм беpезa вucoкa Звoдumь гoлoву muxo, Лic oбмipюe okom Crno^rna дpoздuxa (А. Малишко); npoнuзyвamu (npoшuвamu) / npoнuзamu (npoшumu) oчuмa (noглядoм)кoгo. - 4u не кур'ер - rnumma вoнa [Марфа Галактюшвна],npoнuзyючu noглядoм дaльню фiгуpу, щo caмomньo с^rna нa ocmaнньoму ряду (М. Хвильовий);
г) пильно дивитжя: npuMun^mu oчuмaдo кoгo-чoгo.[Бенmлi:]Бiльше жoднux кoшmoвнocmей у вac maм не булo? [Фpaу Mrnx (poзгубленo мoвчumь). Белш (npuMun дo нег' oчuмa i ледве noмimнuм pуxoм гoлoвu тдтзуе m вiдnoвiдь)](Я. Галан). npuкunamu / npuKunimu oчuмa (noглядoм, зopoм)дo кoгo-
чого.Роксолана, обернувшись до порога, зразу зрозумгла, до кого зором прикитв цей велетень. Бо ж дивились на Ярину Подолянку вс (О. 1льченко); впиватися / впитися (вп'ястися) очима (поглядом, зором) в кого-що, перев. несхв. Сафрон темними, без блиску, очима впиваеться в Тимоф1я 7 говорить якомога споктнше г голосно (М. Стельмах); свтити / засвтити очима (оком, бтками)на кого 7 без додатка. -Ям проворм, - дор1кае в1н 7 свтить оком на Охр1ма та Гараська (Григорш Тютюнник); наводити / навести очi (око, оком)на кого-що 7 без додатка. Як тыьки оком наведу, То 7 вгадаю, де ствака (П. Грабовський);
г) наглядати: не вiдривати (не вiдводити) / не вiдiрвати (не вiдвести) очей (погляду)в1д кого-чого. П1д ст1ною, быя включателя стояв вже пикатий чолов1к у чорному халат1 7 не вiдводив очей з того, що держав у руках годинника (Мирослав 1рчан); не спускати з очейкого, р1дше що. - Додому втрапиш в1дтть, Олекаечку? -з1тхнула мати. - Втраплю, мамо. - Чому не втрапити, втрапить, - прогув, як джмыь, присадкуватий орачу доброму кожуа..- Треба брати все по сонцю, а вноч1 не спускати з очей Чумацького Воза, тыьки забирати все л1воруч (М. Лазорський); невипустити /випускати з ока (з очей)кого, що. Вона що-небудь робить, а в1н, тдперши руками кучеряву голову, не випускае гг з очей (Марко Вовчок);
д) стежити: тримати на мушц (на прицл)кого, що. - Боюся, що нашого приблуду теж на мушц тримають, - чи застер1гаючи Андр1я, чи жал1ючи, вставив про Голощука Кондрат (М. 1щенко);тримати на ощкого, що. Не важко було помтити, що його [каштанов^ люди пильнують за нами, пост1йно тримають нас на оцг'(В. Земляк);
е) виявляти певш почуття: обсипати (осипати) / обсипати (осипати) поглядом, перев. яким, кого. Василько крутився бтя .. хат з переможним виглядом, обсипав уах вогнистим поглядом(А. Турчинська); обткати (обпалювати, откати i т. т.) / обпекти (обпалити, опекти i т. т.) [своОм] поглядом (очима, зором)яким (якими), кого, р1дше що. Вони [полонеш вороги] ¡дуть понуро, зв1сивши голови додолу, в1дчувають, що десятки очей откають гх своОм гр1зним зором (П. Воронько); Ости (поОдати, жерти, пожирати 7 т. т.) очима (оком) кого. Парубки мовчки од1йшли.., стали один проти одного, схрестили похмур1 погляди. -Кажи, щомаеш, - Дзвонар Ость очима Щербину 7 мимовол1 стискае кулаки (М. Стельмах); свердлити / посвердлити очима(поглядом)кого, що. За Юлькою стежить швець Раздорин, ¡, коли повертаеться вона до своег юмнати, свердлить очима гг струнку постать (А. Шиян);
Таким чином, проведений аналiз свщчить, що екстралшгвютичне поняття "Вольовi стани людини" передаеться широким дiапазоном фразеолопчних засобiв украшсько1 мови. Зафшсовано п'ять семантичних полiв, яю безпосередньо складаються з синонiмiчних рядiв. У структурi iдеографiчноl класифшацп ФО вщсутня одна ланка - семантична група. Семантичш поля порiвняно ч^ко окреслеш, але не е замкнутими.
Найпродуктившшими е семантичш поля на позначення стану пильносп та стриманосп (7 та 4 синонiмiчнi ряди вщповщно), менш продуктивним е семантичне поле на позначення стану наважливосп. СемантикаФО реалiзуеться переважно у вузьких контекстах. Спостереження над структурно-граматичною будовою
подiбних ФО дають шдставу твердити, що кшьюсно переважать дieслiвнi, бо наявнiсть стрижневого компонента-дieслова пояснюеться самою природою вольових процешв, адже для досягнення поставлено! мети людина повинна здiйснити певш дiï, якi в мовi позначаються дiесловами.
Отже, вирiзнення та дослщження окремих фразеологiчних мiкросистем i3 урахуванням досягнень психологiчноï та iнших наук допоможе при iдеографiчному описi всього фразеолопчного складу мови та при укладанш фразеологiчних словникiв iдеографiчного типу.
Список умовних скорочень
див. - дивггься; т. ш. - таке шше; СФУМ - Словник фразеолопзм1в укрансько! мови / Уклад.: В.М. Бшоноженко та ш. - К.: Наукова думка, 2003. - 1104 с.; ФСУМ -Фразеолопчний словник украшсь^' мови: в 2 кн. - К.: Наукова думка, 1993. - Кн. 1 - 2.
Список лтоератури
1. Прадвд Ю.Ф. Фразеолопчна 1деограф1я (проблематика дослщжень) [Текст] / Прадвд Ю.Ф. / НАН Украши, 1н-т укрансько! мови - К. ; Омферополь, 1997. - 252 с.
2. Грозян Н.Ф. Фразеолопчна мжросистема "Поведшка людини" в украшськш мов1 (1деограф1чний i аксюлопчний аспекти): дис. ... канд.фшол.наук : 10.02.01 / Грозян Нша Федор1вна. - Днiпропетровськ, 2000. - 228 с.
3. Сосновикова Ю.Е. Психические состояния человека, их классификация и диагностика : [пособие для студентов и учителей] / Сосновикова Ю.Е. - Горький : Изд-во Горьк. пед. ин-та, 1975. - 118 с.
4. Селиванов В.И. Психология волевой активности [Лекции по спецкурсу] / Селиванов В.И. - Рязань : Изд-во РГПИ, 1974. - 150 с.
5. Ильин Е.П. Психология воли / Ильин Е.П. - СПб : Питер, 2000. - 288 с. - (Серия "Мастера психологии").
6. Левитов Н.Д. Детская и педагогическая психология / Левитов Н.Д. - М. : Просвещение, 1964. - 478 с.
Балацкая Ю.Ю.Классификационная характеристика фразеологических единиц, обозначающих экстралингвистическое понятие "Волевые состояния человека" /Ю.Ю.Балацкая// Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия: Филология. Социальные коммуникации. - 2011. - Т. 24 (63), №1 Ч.2. - С. 38-45
В статье исследуется семантическая класификация фразеологических единиц, обозначающих экстралингвистическое понятие "Волевые состояния человека" с учетом достижений фразеологической и психологической наук. Выделение и исследование отдельных фразеологических микросистем поможет при идеографическом описании фразеологического массива украинского языка и при составлении фразеологических словарей идеографического типа.
Ключевые слова: микросистема, идеография, фразеологическая единица, волевые состояния человека
Balatska Y.Y. Classifying characteristic of phraseological units, denoting extra-linguistic notion " Volitional states of person " / Y.Y.Balatska// Scientific Notes of Taurida National V.I.Vernadsky University. - Series: Phylology. Social communications.- 2011. - V.24 (63), №1 P.2. - P. 38-45
The article deals with the semantic classification of phrase logical units, denoting extra-linguistic notion "volitional states of person ", on the basis of modern phraseological and psychological units. Selection and research of the definite phraseological micro-systems will help in ideographic description of the whole phraseological composition of Ukrainian language and in composing phraseological dictionaries of ideographic type.
Key words: microsystem, ideography, phraseological unit, volitional states of person.
Стаття надшшла до редакци 12 вересня 2010 року
