CC BY
8Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 25 (64) №1. Часть №2. С.355-362.
УДК 811.161.2'373.72:81 '23
lдеографiчна група фразеолопчних одиниць "Поведiнка людини": етнопсихолiнгвiстичний аспект
Грозян Н.Ф.
РВНЗ "Кримський Нженерно-педагог'чний yHieepcumem", м. С'мферополь, Украна
У cmammi запропоновано етнопсихолтгвттичний nidxid до досл1дження фразеолог1чног мтросистеми "Поведтка людини", за допомогою психологiчних i лтгвттичних аналiзiв показано зв'язок фразеологiчних одиниць з нацюнальним менталтетом.
Ключовi слова: фразеологiчна одиниця, вчинок, сущидальна поведтка, ситуащя, мотиващя, вузький контекст.
Сьогодш, на думку вчених, навряд чи варто ставити перед собою програму-мак-симум - глобального охоплення й опису в iдеографiчному аспект фразеолопчного складу мови в цшому. Доцшьшше вирiзняти й описувати окремi поняттeвi поля, тоб-то йти не за принципом "згори-вниз", а за принципом "знизу-вгору" [1, с. 16; 2, с. 62]. Виникае проблема систематизувати й описати таю фразеолопчш мшросистеми, яю рашше залишалися поза увагою дослiдникiв. Тiльки так уможливлюеться процес розв'язання важких, суперечливих проблем iдеографiчного опису фразеологiчного складу мови. За останш 20-30 роюв було написано ряд монографiй, статей i дисертацiй, у яких дослщжувалися iдеографiчнi групи ФО на матерiалi рiзних мов, з'ясовувалися деякi теоретичш проблеми фразеолопчно! щеографи. Варто зазна-чити, що першi кроки на шляху розв'язання ще! складно! й багатопланово! проблеми зроблено (див. пращ: А.М. Емiровоl [3; 4], 1.О. 1оново! [5], О.М. Каракущ [6], С.1. Кравцово! [7], Т.В. Крисенко [8], Ю.Ф. Прадiда [9; 10; 11], П.О. Редша [l2; 13], Л.М. Рязановського [14], М.Ф. Шумiлова [15], Н.В. Щербаково! [16] та ш. учених). Услiд за Ю.Ф. Прадщом вважаемо, що ютотними недолiками основних схем iдеографiчноl класифшаци як лексичних, так i фразеолопчних одиниць, недо-статньо, а то i зовсiм, не враховуються даш таких наукових дисциплiн як фiлософiя , психологiя тощо" [2, с. 15].
Актуальтсть теми дослщження визначаеться, по-перше, посиленням в украшютищ штересу до опису окремих фразеологiчних мшросистем; по-друге, потребою подальшого вивчення фразеологiчних мiкросистем укра1нсько1 мови, за-лучаючи до аналiзу деякi даш теорш, висновкiв iнших наук i галузей лiнгвiстики; по-трете, пiдвищеним штересом науковцiв до проблеми глибинних зв'язюв мiж фразеологiзмами й нацiональним ментаттетом.
Сучасна лiнгвiстика визначае перспективи подальшого розвитку фразеолопчно! щеографи. Гуманiзацiя мовознавства, поворот до мовно! особистостi як медiума
для проникнення в мову зумовили перехщ традицшних та нових лшгвютичних дисциплш на якiсно новий науково-шзнавальний рiвень. Сьогоднi спостерiгаeться найпсшший зв'язок фразеолопчно1 щеографи з порiвняно новою галуззю науки про мову - етнопсихолшгвютикою. Ця маргiнальна лшгвютична дисциплiна на межi психолiнгвiстики, етнолшгвютики й етнологи отримуе широкi перспективи в сучас-ному свiтi, коли народи намагаються визначити власне обличчя, глибше пiзнавати нацiональний дух, менталтет, культуру, мову [17]. В.1. Кононенко зазначае, що „в умовах утвердження в суспiльствi укра1нсько1 нащонально1 ще1, коли змiнюються цiннiснi орiентири i поряд iз загальногуманiстичним, загальноцiннiсним незрiвнянно зростае значення нацiонально специфiчного, окремого в мов^ традицiях, звичаях украшщв" [18, с. 5].
Поведiнка людини - це "багаторiвнева, полiфункцiональна система" [19, с. 385], яка е окремою категорiею, пов'язана з псж!чними процесами, станами та власти-востями людини й дослщжуеться не лише психологами, а й представниками шших наук. Для лiнгвiстiв, у першу чергу , становлять штерес мовш засоби, що викори-стовуються на позначення поведiнки людини. Однак учеш неодноразово звертали увагу на недостатню вивченiсть ще1 проблеми - вщсутшсть схеми систематизаци мовних засобiв вираження поведiнки людини, обмежене використання досягнень психолопчно! науки в галузi дослщження поведiнки людини [9; 10; 11, с. 67].
Приклади переконують, що поведшка людини передаеться широким дiапазоном фразеологiчних засобiв укра1нсько1 мови. Виявлено три тематичш групи ФО (iерархiчна структура iдеографiчноl класифкаци ФО подаеться за Ю.Ф. Прадiдом [11, с. 40]) на позначення агресивно! поведшки людини: 1) "Сущидальна поведiнка людини", 2) "Агресивна фiзична поведiнка людини", 3) "Агресивна вербальна поведiнка людини"; три тематичш групи ФО на позначення просощально1 поведшки людини: 1) "Опосередкована альтруютична", 2) "Ситуативна альтруютична", 3) "Свiдома цiннiсна альтру1стична"; двi тематичнi групи ФО на позначення девiантноl поведiнки людини: 1) "Злочинна поведiнка людини", 2) "Кримiнально не карана (не-протиправна) аморальна поведшка людини" та ш. У результат дослiдження виявлено бiльш й менш численнi тематичнi групи, семантичш поля, семантичнi групи й синонiмiчнi ряди ФО.
Установлено, що серед обстежених ФО бшьшють мае негативне оцшне значення. Загальновизнаною в сучаснш лiнгвiстичнiй науцi е думка, що фразеолопзми покри-вають тi дшянки дiйсностi, якi пов'язанi з людською оцшкою реалiй [1], i, з шшого боку, негативно конотованi поля завжди бiльшi в кiлькiсному вщношенш [20]. Ре-зультати проведених дослщжень дають змогу констатувати, що виявлене негативне оцiнне значення ФО не завжди реалiзуеться в здiйсненому людиною вчинку чи дil, так як ФО передають як повш, так i неповнi вчинковi акти (ВА). Семантика цих ФО реалiзуеться в самих фразеолопзмах або у вузьких контекстах. Мета. Для прикладу розглянемо тематичну групу ФО „Су1цидальна поведшка людини".
Фразеолопчний матерiал переконуе, що на позначення сущидально1 поведiнки людини ФО передають: 1) повний вчинковий акт (ВА), 2) неповний ВА. При повно-му ВА дiе закон внутршнього визрiвання вчинку (закон достатньо1 пiдстави) [дет. про це див.: 21, с. 190]. Ситуацшний конфлшт переходить у мотивацiйну амбiвалентнiсть, а потiм у ВА (див. Схему 1):
Схема 1. Вчинок - лопчний осередок психологи
С - ситуация М - мотивацт ВА - вчинковий акт
Прошюструемо цi положення конкретними прикладами:
Я поки й в1ку, не збагну, якНечитрБезхл1бнийм1г у тридцять шостомуроц пусти-ти собi кулю в скроню (Н. Тихий). ФО пустити собi кулю в скроню "застрелитися " [ФСУМ, с. 722] (Тут i дат значення ФО коментуемо за виданням: Фразеолопчний словник украшсько! мови: в 2 кн. - К.: Наукова думка,1993. - Кн. 1-2. У квадратних дужках подаеться скорочено назва словника, сторшка) передае, що акт самогубства звершився, практична дiя вчинку вiдбулася, причиновий ланцюг замкнувся - Нечипiр Безхлiбний застрелився.
Дочко! Наталочко! - закричала мати. - Невже задумала руки на себе накла-сти!.. Та дочка не в1дгукувалась (С. Олшник). ФО руки на себе накласти "юнчати життя самогубством, заподдавати собi смерть" [ФСУМ, с. 527] передае, що ВА звершився, шдивщ вчинив акт самогубства;
Про М.С.: одержав учора листа в1д доктора. М.С. поктчив з собою пострыом зревольвера (В. Лент). ФО поктчив з собою "позбавити себе життя, вчинити само-губство" [ФСУМ, с. 666] передае, що акт самогубства звершився, причиновий ланцюг замкнувся - М.С. застрелився тощо.
Здшснений анатз дае шдстави вважати, що повний ВА самогубства передаеться невеликою кшьюстю ФО (близько 15% вщ усього загалу ФО на позна-чення сущидально! поведшки). 85% дослщженого фразеолопчного матерiалу на позначення сущидально! поведiнки передають неповний ВА. Закон внутршнього визрiвання вчинку дiе не завжди. Жодний психiчний акт не здшснюеться, поки оста-точно не визрiвае його ситуацiйний момент. Наявнють ситуаци чи ситуацiйного конфл^у, що тiльки переходить у мотиващю (див. Схему 2), передаеться ФО:
Схема 2. Зображення першого моменту вчинку
коне
звершення
боротьба мотив1в
Не скакати ж менг з оцге! кручг в море! - сказав Ломицький. - Скакайте, то пойму в1ри, - сказала Марта Кирил1вна. - Але ж я собi скручу в^язи! крикнув Ломицький (1ван Нечуй-Левицький). ФО собi скручу в^язи "покалiчитися або вбитися; загинути" [ФСУМ, с. 822] передае наявшсть ВА, а вузький контекст вказуе на те, що ВА непо-вний, а фшсуеться лише наявшсть ситуаци: далi знаходиться море, якщо Ломицький ступить, то заподiе собi смерть;
Нелегко без грошей. Саме легше петлю на шию або з мосту та в воду (А. Тес-ленко). ФО петлю на шию "повюитися" [ФСУМ, с. 625] передае наявшсть ВА, а вузький контекст вказуе на те, що ВА неповний, а фшсуеться лише перший момент учинку - ситуащя: неможливють юнування без грошей.
Загострення ситуацшного конфлшту, виникнення колiзil (колiзiя вщ лат. collisio, вщ сollido - стикаюся) - з^кнення протилежних сил, штерешв, прагнень [22, с. 277] переживаються людиною як амбiвалентний стан, роздвоешсть, як неможливiсть дiяти, як перешкода, котру треба лшвщувати, "очиститися" вщ не1. Людина мае тенденцiю втручатися в ситуащю, доводити И до конфл^ного стану, колiзil, а поим - лiквiдувати цей стан (закон драматичного переб1гу почутт1в) [21, с. 191].
Чим бшьше загострюеться ситуацшний конфлiкт, тим iнтенсивнiшою стае емоцшна реакцiя на нього й необхщшсть катарсису. У науковiй лiтературi термш катарсис (вiд грец. р Катарсис здшснюеться на основi мотивацшно1 сфери. Вона е продовженням розвитку ситуаци, усвiдомленням ситуацiйних вiдношень. Мотивацiя, зрештою, лише загострюе ситуацшний конфлшт, у ньому самому вщшукуються механiзм i шляхи його подолання, визначаються напрям i характер змiни ситуаци. Мотивацшна амбiвалентнiсть посiдае тепер мюце ситуацiйного конфлiкту. Нi ситуацiйно, ш мотивацiйно суперечностi буття не зшмаються. Вони тiльки усвiдомлюються. 1з цього приводу дослщження психологiв показують, що " завжди перед людиною залишаеться можливiсть дiяти й так, й шакше. Лише практична д1я вчинку езамиканням причинового ланцюга" [21, с. 191].
У мiру розгортання мотиваци в И складносп, амбiвалентностi (роздвоеностi) iнколи вчинок самогубства як реальна дiя затримуеться (див. Схему 3), i притупляеться воля до його здшснення [23, с. 102-105].
Мотиващя ще не втратила для свщомост людини свiй амбiвалентний характер:
звершення
Схема 3. Зображення другого моменту вчинку
Василю... Одумайся лиш краще. ПожалШ 7 себе, 7 и (Мотрю). Вона всю мч тыьки про тебе 7 балакала. Тебе в1зьмуть - вона з собою що-небудь подie (Панас Мирний) (Мотря перебувае в сташ пригшчуючих амбiвалентних почутпв: без Василя життя - не життя);
Якби не Яковець, то, може, сама б, жива за ним (Петрусем) у могилу nолiзла (П. Григоренко) (може й довелося б заподiяти собi смерть, коли б не було Яювця);
Да, коли б от немов сталося - вс д1ти вимерли за одну мч на вай землг,.. я б, мабуть, на ранок пустив би собi кулю в голову (А. Головко) (вчинковий акт може й звершився б, а може й ш, коли б д^и на всш землi вимерли за одну шч).
ВА самогубства передаеться такими ФО: подie з собою "поюнчити життя само-губством" [ФСУМ, с. 659]; жива у могилу полiзла "заподiяти собi смерть, позбавити себе життя" [ФСУМ, с. 669]; пустив собi кулю в голову "застрелитися" [ФСУМ, с. 722] тощо, а вузький контекст вказуе на те, що ВА неповний, фшсуеться лише другий момент учинку - наявшсть мотиваци.
Передача фразеолопзмами повного й неповного ВА проанатзовано й у шших тематичних групах фразеолопчно! мшросистеми „Поведшка людини" [дет. про це див.: 24, с. 6-14].
Сшввщношення мiж ФО, вилученими з творiв украшсько! лтератури з негатив-ним оцшним значенням, i передачею цими ФО повного ВА й неповного ВА узагаль-нено в пстограмах 1, 2.
□ Неповний ВА
□ Повний ВА
"З" "С" "Ф" "В" "К
"З" - злочинна поведiнка людини "С" - су1цидальна поведiнка людини "Ф" - фiзична агресивна поведшка людини "В" - вербальна агресивна поведшка людини
"К" - кримшально не карана (непротиправна) аморальна поведшка людини
Гктограма 1. Передача фразеолопзмами повного й неповного ВА в тематичних групах ФО з негативним оцшним значенням
"К" - корисливють людини
"П" - систематичне пияцтво людини
"Р" - сексуальна розбещешсть людини
Гiстограма 2. Передача фразеолопзмами повного й неповного ВА в семантичних полях ФО з негативним оцшним значенням
Висновки. Немае сумшву в тому, що у ФО вщображаеться культурно-нацiональний досвщ i традицп народу, закрiплюються певш форми людсько1 поведiнки [дет. про це див.: 25; 26; 27; 28]. У ходi дослщження виявлено, що таю ди, як бити, вбивати, за-вдавати фiзичних страждань, кiнчати життя самогубством, заподiювати собi смерть не е характерною рисою украшського народу. Результати аналiзу тдтверджують, що укра1нському менталiтетовi не властива сущидальна, фiзична агресивна поведiнка людини й сексуальна розбещешсть людини. У фразеолопчнш мiкросистемi „Поведшка людини" вщображеш риси укра1нсько1 ментальностi, що становить штерес не тiльки для мовознавщв, а й для етнопсихолопв, етнокультурологiв.
Список лiтератури
1. Эмирова А. М. Русская фразеология в коммуникативно-прагматическом освещении: автореф. дис. .. д-ра филол. наук / А.М. Эмирова. - Ташкент, 1989. - 41 с.
2. Прадд Ю. Ф. Фразеолопчна щеографш (проблематика дослщжень) / Ю. Ф. Прадщ // НАН Укра1ни, 1н-т украшсько1 мови / [вiдп. ред. О.О. Тараненко]. - К.: ^мферополь, 1997. - 252 с.
3. Эмирова А. М. Структурные и семантические характеристики одного фразеологического поля / А. М. Эмирова // Вопросы фразеологии. - Самарканд: Изд-во Самарканд. ун-та, 1977. - Вып. XI. - С. 11-15.
4. Эмирова А. М. Фразеологическая идеография, предмет и задачи / А. М. Эми-рова // Вопросы фразеологии: Сб. науч. статей. - Самарканд, 1984. - С. 64-68.
5. Ионова И. А. О лексико-грамматической квалификации субстантивных фразеологизмов со значением качественной оценки лица / И. А. Ионова // Русский язык в школе. - 1977. - № 3. - С. 82-85.
6. Каракуця О. М. Фразеолопзми украшсько1 мови з компонентом "душа" (структурно-семантичний, iдеографiчний, лшгвокультуролопчний аспекти): авто-реф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. фшол. наук. - Xаркiв, 2002. - 19 с.
7. Кравцова С. I. Стилютична характеристика фразеолопчних одиниць iз зна-ченням кiлькостi / С. I. Кравцова // Украшська мова i лiтература в школь - 1979. - № 11. - С. 22-25.
8. Крисенко Т. В. Фразеолопчш одинищ зi значенням говорiння в прагматичному аспекп (на матерiалi сучасно1 росшсько1 мови): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. фшол. наук. - Харюв, 2002. - 17 с.
9. Прадид Ю. Ф. Актуальные теоретические проблемы фразеологической идеографии / Ю. Ф. Прадщ, Н.Ф. Грозян // Ономастика i апелятиви: зб. наук. праць. -Дншропетровськ, 1998. - Вип. 4. - С. 102-105.
10. Прадид Ю. Ф. Принципы выделения лексических и фразеологических микро- и макросистем / Ю. Ф. Прадщ, Н. Ф. Грозян // Материалы конф. "Принципы и методы функционально-семантического описания языка: итоги, направления, перспективы". - М.; Симферополь, 1997. - С. 229-232.
11. Прадщ Ю. Ф. Засади укладання фразеолопчного словника iдеографiчного типу / Ю. Ф. Прадщ // Мовознавство. - 1995-1. - № 4-5. - С. 35-38.
12. Редш П. О. Семантична характеристика фразеологiзмiв iз значенням часу / П. О. Редш // Украшське мовознавство. - К.: Вища школа, 1987-1. - Вип. 14. - С. 8-14.
13. Редш П. О. Фразеолопзми з просторовим значенням / П. О. Редш // Культура слова. - К.: Наукова думка, 1987-2. - Вип. 33. - С. 51-54.
14. Рязановский Л. М. Идеографические аспекты немецкой фразеологии: Темпоральная фразеология / Л. М. Рязановский. - СПб.: Изд-во Петерб. ун-та, 1997. - 200 с.
15. Шумилов Н. Ф. Фразеологические обороты со значением времени / Н. Ф. Шуми лов // Русский язык в национальной школе. - 1985. - № 3. - С. 12-16.
16. Щербакова Н. В. Фразеолопзми з назвами людей у лексичному наповненш: Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. фшол. наук. - Харюв, 2002. - 18 с.
17. Селiванова О. О. Актуальш напрями сучасно1 лшгвютики (аналгтичний огляд) / О. О. Селiванова. - К.: Фгтосоцюцентр, 1999. - 148 с.
18. Кононенко В. I. Рщне слово / В. I. Кононенко. - К.: Богдана, 2001. - 303 с.
19. Трофiмов Ю.Л. Психолопя: пщручник / Ю.Л. Трофiмов, В.В. Рибалка, П.А. Гон-чарук та ш. - К.: Либщь, 1999. - 558 с.
20. Ройзензон Л. И. К изучению диалектной фразеологии / Л. И. Ройзенсон // Общеславянский лингвистический атлас. Материалы и исследования. - М., 1970. -С. 308-322.
21. Основи психологи: Пщручник / [за заг. ред. О. В. Киричука, В. А. Роменця]. - 4-те вид., стереотип. - К.: Либщь, 1999. - 632 с.
22. Словник шшомовних ств / [Уклад.: С. М. Морозов, Л. М. Шкарапута]. - К.: Наукова думка, 2000. - 662 с.
23. Ильин Е. П. Психология воли / Е. П. Ильин. - СПб: Питер, 2000. - 288 с.
24. Грозян Н. Ф. Фразеолопчна мшросистема "Поведшка людини" в украшськш мовi (iдеографiчний i аксюлопчний аспекти): автореф. дис. ... канд. фшол. наук. -Дшпропетровськ, 2003. - 20 с.
25. Телия В. Н. Русская фразеология. Семантический, прагматический и культурологический аспект В. Н. Телия. - М.: Школа "Языки русской культуры", 1996. - 288 с.
26. Телия В. Н. Типы языковых значений. Связанное значение слова в языке / В. Н. Телия. - М.: Наука, 1981. - 296 с.
27. Петренко В. Ф. Основы психосемантики: [учеб. пособие] / В. Ф. Петренко. -М.: Изд-во МГУ, 1997. - 400 с.
28. Сухарев В. А. Психология народов и наций / В.А Сухарев, М.В Сухарев. -Д.: Сталкер, 1997. - 400 с.
Грозян Н. Ф. Идеографическая группа фразеологических единиц «Поведение человека»: этнопсихолингвистический аспект // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации» - 2012. - Т.25 (64). - № 1. Часть 2. 355-362.
В статье предложен этнопсихолингвистический подход к исследованию фразеологической микросистемы «Поведение человека», при помощи психологических и лингвистических анализов показана связь фразеологических единиц с национальным менталитетом.
Ключевые слова: фразеологическая единица, поступок, суицидальное поведение, ситуация, мотивация, узкий контекст.
Grozyan N. F. Ideographic group of phraseological units "behaviour of a person": ethnopsycho-linguistic aspect // Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V.I. Vernadskogo. Series «Filology. Social communications». - 2012. -V.25 (64). - № 1. Part 2. - P. 355-362.
The ethnopsycho-linguistics approach to the search of phraseological microsystem "Behaviour of a person" is studied in the article, the connection ofphraseological units with national mentality on the basis of psycho-linguistics analyses is shown.
Key words: phraseological unit, suicidal behaviour, act, situation, motivation, narrow context.
Поступила до редакци 29.03.2012р.
