CC BY
6Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации». Том 24(63) №1. Часть 1 2011 г. С. 337- 342.
УДК 811.161.2'373.72:81'23
ФРАЗЕОЛОГ1ЧНА М1КРОСИСТЕМА «СУЩИДАЛЬНА ПОВЕД1НКА ЛЮДИНИ»: ПСИХОСЕМАНТИЧНИЙ АСПЕКТ Н. Ф. Грозян
Кримський iнженерно-педагог1чний ушверситет, м. амферополь
У статп дослщжуються семантичш особливосп фразеолопчних одиниць, яш позна-чають сущидальну поведшку людини з урахуванням досягнень сучасно1 фразеологiчноï та психологiчноï наук.
Ключовi слова: фразеолопчна одиниця, сущидальна поведiнка, вчинок, ситуацiя, мотивацiя, вузький контекст.
Пщвищений штерес до системного вивчення фразеологiï поставив перед дослщниками проблему iдеографiчного описання фразеологiчного складу мови [4, с. 60; 7, с. 9].
Мета статп — вирiзнити з фразеолопчного складу украшсько1' мови гру-пу фразеологiчних одиниць (ФО), загальна семантична ознака яких мае екстралiнгвiстичну природу (всi вони позначають сущидальну поведiнку людини) й описати семантичш особливосп цих ФО iз урахуванням досягнень сучасно1' фразеологiчноï та психологiчноï наук. Часом потрiбною е праця дослiдникiв, яю належать до цiлком вiддалених дшянок людських знань, щоб зрештою предста-вити явище в усiй його загальносп й системностi. Фразеологiчна iдеографiя не е винятком. У психолопчному словнику поняття сущид (вiд англ. suicide — самогуб-ство) тлумачиться як акт самогубства, який здшснюеться людиною в сташ сильного душевного розладнання чи пiд впливом психiчного захворювання; свiдомий акт усунення з життя пiд впливом гострих психотравмуючих ситуацш, при яких власне життя як вища цiннiсть е несуттевим для людини [8, с. 390]. Узявши за основу це визначення, ми ризикуемо або розмежовувати те, що слiд розглядати в сукупносп, або ж об'еднати низку несумюних фактiв, унаслiдок чого ми втратимо можливють, як зазначае французький вчений Емiль Дюркгайм, «правильно ствер-джувати про iстинну спорiдненiсть речей, а отже, й про 1'хню сукупнють» [3, с.5]. Йдеться не про те, щоб iз бшьшою чи меншою певнiстю визначити поняття, яке побутова свщомють «вкладае» в слово «самогубство», а «встановити категорда обекпв, якi вона й далi iменуе цим словом, причому встановити об'ективно, себто як таку, що вщповщае усталенiй природi речей» [3, с. 6]. Якщо вважати самогубство, стверджуе Е. Дюркгайм, за свщомий i цшеспрямований акт, який потребуе певного напруження фiзичних сил, то «до такого ж результату може призвести й негативна манера поведшки або навпь абстиненщя» [3, с. 6 - 7]. У науковш
лiтературi термш абстиненщя (вiд лат. abstinentia, вщ abstineo — утримуюся) вживаеться у трьох значеннях:
1. Цiлковите утримання вiд вживання спиртних напо!в, тютюну.
2. Статеве утримання.
3. Особливий псж!чний i фiзичний стан, що виникае у алкоголiкiв та наркомашв пiсля припинення вживання алкоголю або звичайного наркотику [9, с. 4].
Побутове мислення розглядае самогубство як самовбивчий акт, здшснений лю-диною, яка перебувае у вщча! й не хоче бшьше жити. Насправдi ж, як показують дослiдження психолопв, якщо людина в цей момент «прив'язана» до життя, то 1й не так легко його покинути [дет. про це див. 3. с. 8; 6, с. 569 - 573; 9]. Спшьним для вшх форм самозречення е те, що акт самогубства здшснюеться з цшковитим усвщомленням його наслiдкiв. Проблема визначення категори «сущидальна поведiнка людини» досi адекватно не розв'язана. У цьому складному питанш при-йнятним, на наш погляд, е визначення французького вченого Емшя Дюркгайма: «Самогубством називаеться будь-який смертний випадок, який прямим чи непрямим чином походить вщ активного чи негативного акту, здшсненого самою жертвою, котра наперед знала про можливi наслщки свого вчинку. Спроба самогубства квалiфiкуеться так само, рiзниця лише в там, що самовбивчий акт припиняеться перш нiж наступае смерть» [3, с. 9].
Принапдно зауважимо, що попри загальне визнання у вгтчизнянш психологи сущидально! поведiнки як агресивно! [8, с. 10], у зарубiжнiй психологiчнiй науцi переважае думка, що сущид не належить до агреси [2, с. 30].
Аналiз фразеологiчного матерiалу дае пiдстави видшити в украшськш мовi синонiмiчнi ряди ФО на позначення сущидально! поведшки людини зi значення-ми:
а) повкитися: повиснути на гыляц [ФСУМ, с. 654]; повиснути на верб1 [ФСУМ, с. 654]; встромити голову в петлю [ФСУМ, с. 155]; на бантину [ФСУМ, с. 17]; петлю на шию [ФСУМ, с. 625]; хоч у петлю (у зашморг) л1зь [ФСУМ, с. 440] тощо;
б) утопитися: тти (на дно) раюв (раки) ловити [ФСУМ, с. 643], тти до жаб [ФСУМ, с. 643]; бульки (бульбаки) пускати/пустити [ФСУМ, с. 718] тощо;
в) застрелитися: пустити соб1 кулю в лоб (лоба, голову, в скроню) [ФСУМ, с. 722] тощо;
г) заподтовати собi смерть: накладати/накласти (наложити) на себе руки [ФСУМ, с. 527]; под1яти з собою [ФСУМ, с. 659]; пол1зти (ргдко л1зти) живцем (живим) у могилу, в яму [ФСУМ, с. 669]; позбутися голови [ФСУМ, с. 662]; по-збутися життя[ФСУМ, с. 662]; поюнчити з собою [ФСУМ, с. 666]; скрутити/ скручувати соб1 в'язи [ФСУМ, с. 822]; ламати/зламати (скрутити) карк [ФСУМ, с. 413]; тд1ймати (тдводити, зводити 7 т. т.) / тдняти (тд1йняти, тдвести, звести / т. т.) руку/руки [ФСУМ, с. 636] тощо;
г) гинути, вмирати, йти на смерть: проливати (лити, розливити)/пролити/ розливати, розыляти) кров [ФСУМ, с. 708]; зложити (покласти) життя [ФСУМ, с. 338] в1ддати/в1ддавати життя [ФСУМ, с. 119]; накладати/накласти/наложи-
ти життям (душею, головою) [ФСУМ, с. 527]; вгддати (покласти)/вгддавати (покладати) душу [ФСУМ, с. 119]; зрошувати ( скроплювати, скропляти)/ зроси-ти (скропити) [власною (своею)] кров' ю землю (шлях) [ФСУМ, с. 346]; поплати-тися життям (головою)[ФСУМ, с. 675]; заплатити (дгал. приплатити) життям [ФСУМ, с. 315]; ставати/стати до ст1нки [ФСУМ, с. 856]; зложити (покласти) голову [ФСУМ, с. 338] тощо.
Дослщжений матерiал засвщчуе, що на позначення сущидально! поведшки людини ФО передають: 1) повний вчинковий акт (ВА) 2) неповний ВА. При по-вному ВА дie закон внутршнього визрiвання вчинку (закон достатньо! шдстави) (дет. про це див. 6, с. 190). Ситуацшний конфл^ переходить у мотивацшну
С — ситуащя М — мотиващя ВА — вчинковий акт
Прошюструемо щ положення конкретними прикладами:
Я поки й в1ку, не збагну, як Нечитр Безхл1бний м1г у тридцять шостому роц пустити собi кулю в скроню (Н. Тихий). ФО пустити собi кулю в скроню «за-стрелитися» [ФСУМ, с. 722] передае, що акт самогубства звершився, практична дiя вчинку вщбулася, причиновий ланцюг замкнувся — Нечитр Безхлiбний за-стрелився;
Дочко! Наталочко! — закричала мати. — Невже задумала руки на себе на-класти!.. Та дочка не в1дгукувалась (С. Олшник). ФО руки на себе накласти «кшчати життя самогубством, заподдавати собi смерть» [ФСУМ, с. 527] передае, що ВА звершився, шдивщ вчинив акт самогубства;
Про М. С.: одержав учора листа в1д доктора. М. С. потнчив з собою постртом зревольвера (В. Лент). ФО потнчив з собою «позбавити себе життя, вчини-ти самогубство» [ФСУМ, с. 666] передае, що акт самогубства звершився, причиновий ланцюг замкнувся — М. С. застрелився тощо.
Здшснений аналiз дае шдстави вважати, що повний ВА самогубства передаеться невеликою кшьюстю ФО (близько 15% вщ усього загалу ФО на позначення сущидально! поведшки). Це дiеслiвнi ФО, що в реченнях виконують син-таксичну функщю присудка.
Встановлено, що 85% дослщженого фразеолопчного матерiалу на позначення сущидно! поведшки передають неповний ВА. Закон внутршнього визрiвання вчинку дiе не завжди. Жодний психiчний акт не здшснюеться, поки остаточно не
визрiвае його ситуативний момент. Наявшсть ситуаци чи ситуацiйного конфлiкту, що тiльки переходить у мотивацiю, передаеться ФО:
Не скакати ж мет з оцге! кручг в море! — сказав Ломицький. — Скакайте, то пойму в1ри, — сказала Марта Кирил1вна. — Але ж я собi скручу в^язи! крикнув Ломицький (1ван Нечуй-Левицький). ФО собi скручу в^язи «покалiчитися або вби-тися; загинути» [ФСУМ, с. 822] передае наявшсть ВА, а вузький контекст вказуе на те, що ВА неповний, а фшсуеться лише наявшсть ситуаци: далi знаходиться море, якщо Ломицький ступить, то заподiе собi смерть;
Нелегко без грошей. Саме легше петлю на шию або з мосту та в воду (А. Тесленко). ФО петлю на шию «повюитися» [ФСУМ, с. 625] передае наявшсть ВА, а вузький контекст вказуе на те, що ВА неповний, а фшсуеться лише перший момент учинку — ситуащя: неможливють юнування без грошей;
Черниш думав про це. Справд1, що понесло його в т1 ворота, де в1н — дуже ймов1рно — м1г позбутися голови? (О. Гончар). ФО позбутися голови "загинути, вмерти" [ФСУМ, с. 662] передае наявшсть ВА, а вузький контекст вказуе на те, що ВА неповний, а фшсуеться лише перший момент учинку — ситуащя: Черниш шшов у та ворота, де ми заподiяти собi смерть.
Загострення ситуацшного конфлiкту, виникнення колiзil (колiзiя вщ лат. collisio, вщ сollido — стикаюся) — згткнення протилежних сил, штереав, прагнень [10, с. 277] переживаються людиною як амбiвалентний стан, роздвоенють, як неможливють дiяти, як перешкода, котру треба л^щувати, "очиститися" вiд не!. Людина мае тенденцiю втручатися в ситуащю, доводити И до конфлiктного стану, каши, а по-тiм — лiквiдувати цей стан (закон драматичного переб1гу почутт1в) [6, с. 191].
Чим бшьше загострюеться ситуацiйний конфл^, тим iнтенсивнiшою стае емоцiйна реакщя на нього й необхiднiсть катарсису. У науковш лiтературi термiн катарсис ( вщ грец. лаЗарац букв. очищення) - це стан внутршнього очищен-ня, що настае шсля певних переживань та потрясiнь [10, с. 260]. Очищення вщ амбiвалентностi, те чи iнше И прикриття, усунення однiеl з суперечливих сторш учинку становить суть катарсису (очищення).
Завершений катарсис властивий лише реальному вчинков^ який виступае радикальним засобом очищення людини вщ амбiвалентних почуттав, що пригнiчують. Правда, не кожним учинком i не повнiстю можна здшснити таке очищення. Але шшим шляхом його взагалi досягти неможливо [6, с. 292]. Катарсис здшснюеться на основi мотивацiйноl сфери. Вона е продовженням розвитку ситуаци, усвщомленням ситуацiйних вiдношень. Мотивацiя, зрештою, лише
мот^в
загострюе ситуацiйний конфлшт, у ньому самому вiдшукуються мехашзм i шляхи його подолання, визначаються напрям i характер змши ситуаци. Мотивацiйна амбiвалентнiсть посiдае тепер мюце ситуацiйного конфлiкту. Нi ситуативно, ш мотивацiйно суперечностi буття не зшмаються. Вони тiльки усвiдомлюються. З цього приводу дослщження психологiв показують, що «... завжди перед людиною залишаеться можливiсть дiяти i так, i iнакше. Лише практична дгя вчинку е зами-канням причинового ланцюга» [6, с. 191].
У мiру розгортання мотиваци в И складносн, амбiвалентностi (роздвоеностi) iнколи вчинок самогубства як реальна дiя затримуеться, i притупляеться воля до його здшснення.
Мотивацiя ще не втратила для свщомосп людини свiй амбiвалентний характер:
Василю... Одумайся лиш краще. Пожалт г себе, г И' (Мотрю). Вона всю шч тыьки про тебе 7 балакала. Тебе в1зьмуть - вона з собою що-небудь подie (Панас Мирний) (Мотря перебувае у сташ амбiвалентних почутпв: без Василя життя - не життя);
Якби не Яковець, то, може, сама б, жива за ним (Петрусем) у могилу nолiзла (П. Григоренко) (може i довелося б заподiяти собi смерть, коли б не було Яювця);
Да, коли б от немов сталося — вс д1ти вимерли за одну мч на вст земл!,.. я б, мабуть, на ранок пустив би собi кулю в голову (А. Головко) (вчинковий акт може i звершився б, а може i ш, коли б дни на всш землi вимерли за одну шч);
— Коли хочеш позбутися життя, то вийди з хати, — понуро перший вгдказав г змовк (Леся Украшка) (шдивщ може дiяти i так, i шакше — рiшення немае; вчинковий акт м^ би вщбутися при умовi, якщо об ект вийшов би з хати);
— Немае у мене т хати, м роду, Один, як бер1зка в тяжкую негоду, — Хоч з мосту та в воду! (С. Яричевський) (шдивщ перебувае у сташ амбiвалентних почутпв).
ВА самогубства передаеться такими ФО: подiяти з собою «поюнчити життя самогубством» [ФСУМ, с. 659]; жива у могилу полiзла «заподiяти собi смерть, позбавити себе життя» [ФСУМ, с. 669]; пустив собi кулю в голову «застрелитися» [ФСУМ, с. 722]; позбутися життя «померти, загинути» [ФСУМ, с. 662] тощо, а вузький контекст вказуе на те, що ВА неповний, фшсуеться лише другий момент учинку - наявшсть мотиваци.
Висновок. ФО слугують особливими мовними формами фшсацп значень пси-холопчних понять. Результати аналiзу тдтверджують, що украшському ментал> тетовi не властива сущидальна поведшка людини.
конфл
звершення
мот^в
Аналiз ФО на позначення поведшки людини сприятиме подальшому лiнгвiстичному дослiдженню фразеолопчно! щеографи, виробленню загально! типологи методiв дослiдження фразеологiчних мiкросистем у iдеографiчному аспекп.
Перелiк умовних скорочень
ФСУМ — Фразеолопчний словник украшсько! мови: в 2 кн. — К.: Наукова думка, 1993 — Кн. 1 - 2.
Л^ература
1. Алеф1ренко М. Ф. Теоретичш питання фразеологи / М. Ф. Алеф1ренко. — Харшв: Вища школа, 1987. — 134 с.
2. Бэрон Р. Агрессия / Р. Бэрон , Д. Ричардсон . — С. — Петербург: Питер, 2000. — 352 с.
3. Дюркгайм Е. Самогубство / Е. Дюркгайм: [пер. з фр. Л. Кононович] . — К.: Основи, 1998. — 519 с.
4. Эмирова А. М. Русская фразеология в коммуникативном аспекте / А. М. Эмирова. — Ташкент: ФАН, 1988. — 91 с.
5. Колом1ець М. П. Словник фразеолопчних синошм1в / М. П. Колом1ець, £. С. Регу-шевський . — К.: Радянська школа, 1988. — 200 с.
6. Основи психологи: [тдручник] / за заг. ред. О. В. Киричука, В. А. Роменця. — 4-те вид., стереотип. — К.: Либщь, 1999. — 632 с.
7. Прадщ Ю. Ф. Фразеолопчна 1деограф1я (проблематика дослщжень) / Ю. Ф. Прадед. — К.; Омферополь, 1997. — 252 с.
8. Психология: словарь / под общ. ред. А. В. Петровского, М. Г. Ярошевского. — 2-е изд., исправл. и доп. — М.: Политиздат, 1990. — 494 с.
9. Психолопя сущиду: [поабник] / за ред. В. П. Москальця. — К.: Академвидав, 2004. — 288 с.
10. Словник шшомовних сл1в / уклад.: С. М. Морозов, Л. М. Шкарапута. — К.: Нау-кова думка, 2000. — 662 с.
Грозян Н. Ф. Фразеологическая микросистема «суицидное поведение человека»: психосемантический аспект.
В статье исследуются семантические особенности фразеологических единиц, обозначающих суицидное поведение, с учётом достижений современной фразеологической и психологической наук.
Ключевые слова: фразеологическая единица, суицидное поведение, поступок, ситуация, мотивация, узкий контекст.
Grozyan N. F. Phraseological means of expressing suicidal behaviour of a person: psychosemantical aspects.
This article is devoted to investigating the semantic peculiarities of the phraseological units which denote suicide considering the achievements of modern phraseological and psychological sciences.
Key words: phraseological unit, suicidal behaviour, act, situation, motivation, narrow context.
Статья поступила в редакцию 22 ноября 2010 г.
