CC BY
9Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 27 (66). № 1. Ч.1 - С. 55-60
УДК 811.161.2'373.72:81 '23
Идеографический и психосемантический аспекты отображения корыстолюбия человека (на украинском фразеологическом материале)
Грозян Н. Ф.
Кримський нженерно-педагог'чний унверситет, м. амферополь, Республка Крим
Исследуются вопросы семантической и идеографической классификации фразеологических единиц, обозначающих корыстолюбие человека, с учётом достижений современных фразеологической, психологической наук и эксперементальной психосемантики. Выявлено, что идеографическая классификация фразеологических единиц, обозначающих корыстолюбие человека, отвечает классификации поведения, принятой в психологии. Семантическое поле украинских фразеологических единиц «Корыстолюбие человека» состоит непосредственно из синонимических рядов.
Ключевые слова: идеография, фразеологическая единица, корыстолюбие человека, поступок, семантическое поле, синонимический ряд.
Постановка проблеми. Цшком закономiрно, що за останш десятатття з'явилося чимало праць, присвячених проблемi iдеографiчного опису фразеолопчного складу мови. Сьогодш, на думку вчених, навряд чи варто ставити перед собою програму-максимум - глобального охоплення й опису в iдеографiчному аспект фразеолопчного складу мови в цшому. Доцшьшше вирiзняти й описувати окремi поняттeвi поля, тобто йти не за принципом «згори-вниз», а за принципом «знизу-вгору» [6, с. 16; 12, с. 62]. Виникае проблема систематизувати й описати таю фразеолопчш мшросистеми, як рашше залишалися поза увагою дослщниюв. Тшьки так уможливлюеться процес розв'язання важких, суперечливих проблем iдеографiчного опису фразеолопчного складу мови. Услщ за Ю.Ф. Прадiдом вважаемо, що ютотними недолiками основних схем iдеографiчноl класифшацп як лексичних, так i фразеолопчних одиниць (ФО) е те, що «в окремих працях вони задаються «згори - вниз» [Кириллова, 1990, 57-63; Котова, 1990, 67-72; Ивченко, 1990, 17-18 та ш.], в шших - будуються на аналiзi невелико! кiлькостi матерiалу [Мокиенко, 1989-2, 222-228 та ш.], недостатньо, а то i зовсiм, не враховуються данi таких наукових дисциплiн як фiлософiя, психологiя тощо» [6, с. 15]. Розвиток науки характеризуеться, з одного боку, процесом диференщаци наукових знань, з другого - штегращею, взаемопроникненнях одних галузей знань в шш. Ю.Ф. Прадщ зазначае, що «.. .сучасний етап розвитку наукових знань якраз i характеризуеться розширенням аспекпв вивчення одного й того ж самого об'екта рiзними науками, шшими словами один i той самий об'ект вивчаеться з бiльшою спецiалiзацiею» [5, с. 24]. Фразеологiя е досить перспективною з погляду iдеографiчних i психосемантичних дослiджень.
Актуальшсть дослщження визначаеться, по-перше, посиленням в украшстищ iнтересу до опису окремих фразеолопчних мшросистем; по-друге, потребою подальшого вивчення фразеолопчних мшросистем укра1нсько1 мови, залучаючи до аналiзу деякi данi теорш, висновкiв iнших наук.
Мета статп - вирiзнити з фразеолопчного складу украшсько1 мови групу фразеологiчних одиниць (ФО) на позначення корисливосп людини, зробити iдеографiчну характеристику цих ФО й описати !х семантичнi особливост iз урахуванням досягнень сучасно! фразеолопчно1, психолопчно1 та психосемантично1 наук.
Основоположником психолопчного напряму в слов'янському мовознавствi був О.О. Потебня [2]. 1де! цього напряму в мовознавствi зумовили необх1дшсть утворення маргiнальних галузей лшгвютики - психолiнгвiстики, психосемантики, етнопсихолiнгвiстики та ш. [4]. У статтi використано даш дослiджень учених експериментально! психосемантики. Експериментальна психосемантика -порiвняно нова галузь вггчизняно1 психологи, яка виникла на початку 70-х роюв i представлена працями психологiв Московського ушверситету. Психосемантика -це галузь психологи, але вона мае також яскраво виражений мiждисциплiнарний аспект, тiсно пов'язуючись iз рiзними науками, у тому чи^ з лiнгвiстикою. Так, у психосемантищ використовують мовний матерiал для дослщження категорiальних структур iндивiдуальноl та сустльно! свiдомостi [дет. про це див. 4]. У свою чергу, мовознавщ звертаються до психосемантики, використовуючи результати дослiджень психологiв для iдеографiчного опису фразеологiчного складу мови [12, с. 60; 6, с. 9].
У дослщженш використовуемо iерархiчну структуру iдеографiчноl класифшаци фразеологiчних одиниць: синонiмiчний ряд ^ семантична група ^ семантичне поле ^ тематична група ^ тематичне поле ^ iдеографiчна група ^ iдеографiчне поле ^ архiполе [6, с. 40; 1, с. 6].
Фразеолопчний матерiал переконуе, що семантичне поле ФО «Корисливють людини» передаеться широким дiапазоном фразеолопчних засобiв i складаеться безпосередньо з синонiмiчних рядiв. Визначено, що в iерархiчнiй структурi iдеографiчноl класифшаци ФО на позначення корисливосп людини вщсутня тiльки одна ланка (семантична група). Як засвщчують психосемантичнi данi [4, с. 305-306], загальне значення семантичного поля ФО «Корисливiсть людини» включае ознаку нечесностi. На думку В.Ф. Петренка, ця ознака «семантично дуже багатопланова та складна. Нечеснють полягае в невщповщност iндивiдуальних цiнностей суб'екта й форм !х реалiзацil суспшьним цiнностям i нормам при зовшшнш демонстраци визнання цих норм» [4, с. 305-306].
Найчисленшшими синонiмiчними рядами семантичного поля ФО «Корисливють людини» е:
а) обманути, перехитрити (використовувати iншу людину як засiб для досягнення власних цiлей): забивати/ забити баки [ФСУМ, с. 297]. [Бакаляр (до Мефютофеля):] Доброд1ю! Ми на старому м1сц1, Але часи, вважайте, в нас нов1. Двозначних сл1в не тратьте без корист1, - Розвидшлось у нас у голов1. Забити баки у дитяти, - це кожен дурень може втяти ... (Гете, перекл. Лукаша) [ФПМЛ, с. 13]; замазувати / замазати очi [ФСУМ, с. 311]. - Ви не крут1ть сюди та туди. Ви мет очi не замазуйте обротькою. Одного осла я сам знаю (О. Ковшька); вiдводити /вiдвести очi [ФСУМ, с. 116]. Украде [Тимошко] бувало ... та й тдкине другому, щоб в1д себе очi одвести (Панас Мирний) та ш.;
б) обманути (неправильно шформувати; нав'язувати неправильне уявлення про що-небудь): замилювати (милити) / замилити очi [ФСУМ, с. 312]. [Вакуленко:] Тод1 скаж1ть, Над1е 1вамвно, чого в1н [матрос] так проти течИ' ¿де? Чого? [Надiя:] Де теч1я? У нас вода стояча. Кому ви очi замилюете? (О. Корншчук); - А то так. Бо таю як наш Ласт, х1ба правду скажуть? - Еге, гляди, щоб не сказав. В1н тод1 так очi замилить, такого наговорить (Ю. Збанацький); пускати /пустити в очi дим (пилюку) [ФСУМ, с. 718-719]. - Кому ви дим пускаете в очi? ХтЬа в цьому - в благополучны загальмй цифр1 - 7 е всг найзаповттш1 ттересирайону? (I. Рябокляч);
пускати / пустити ману [в вiчi] [ФСУМ: 719]. Як же лучалося йому вийти на вулицю, аби тти куди на вечорнищ, в1н зараз пускав гм [парубкам] ману в вiчi (Панас Мирний) та ш.;
в) обманути (обманом поставити кого-небудь в незручне становище): залишати (лишати), зоставляти i т. ш.) /залишити (лишити, зоставити i т. ш.) в дурнях [ФСУМ, с. 310]. Парубки ззаду реготали. - Молодець Тимошко! Отак зостав памв у дурнях! (Панас Мирний); пошити (обути) / шити (обувати) у дурн [ФСУМ, с. 685]. - Якщо обдарований, то це ще г1рше в нашому дт! Тупий навряд чи зум1в би отаке вит1яти, а цей, бач, уах нас у дурн пошив (О. Гончар) та ш.;
г) обдурити, перехитрити кого-небудь: обвести (обкрутити, обернути, обмотати i т. ш.) / рщше обводити (обкручувати, обертати, обмотувати i т. ш.) круг (кругом, навколо, довкола) пальця (пучки) [ФСУМ, с. 563]. - Стою соб1 та й думаю: а дул1, щоб ви мене круг пальця обвели (Л. Костенко); обвести / обводити за тс [ФСУМ, с. 563]. - Ну, чого ви так! - задумливо озвався Марчевський.. - Нащо гарячкувати? Може, й справд1 нас за шс обвели, то треба послухати людей. Люди завжди правду кажуть (Ю. Бедзик) та ш.;
г) хитрувати (вдаватися до неправдивих, нечесних учинюв): тдходити (тдлазити) з хитрощами [СФС, с. 135]. Уранц писар до голови й пiдлiз з хитрощами, не розказуючи шчого, який йому бешкет Макух1вна 1вга зробила ( Г. Квггка-Основ'яненко); крутити (вертти) хвостом [СФС, с. 135]. - А що, взяв? Вертiв, вертiв хвостом, б1ав Супруненко, та й доверт1вся! Так вам 7 треба, гаспидсью дуки (Панас Мирний) та ш.;
д) лицемiрити: кривити / покривити (скривити) душею [ФСУМ, с. 396]. - А воно, мабуть, правду ви, пане, кажете: щоб не кривити мет душею, опов1даючи про ваш1 божевтьш штучки, треба хоч на одну подивитись (Сервантес, перекл. Лукаша) [ФПМЛ, с. 146]; справляти комедЮ [ФСУМ, с. 195]. [Вертепник (ударивши Адама по плечу):] Чого ти став отут, гультяю? Дурно тепер лиш той комедЮ справляе, хто вшаеться з горя чи з нудьги (Мадач, перекл. Лукаша) [ФПМЛ, с. 200] та ш.;
е) морально псувати, тдбурювати на непдш вчинки: збивати (зводити) /збити (звести) з пуття [ФСУМ, с. 323]. [Крессща (до Пандара):] Та ну тебе! Як сам був непутящий, То й тших любиш збити iз пуття (Шекстр, перекл. Лукаша) [ФПМЛ, с. 351]; тдводити (тдбивати, тдбити) / тдвести на грiх [ФСУМ, с. 631]. [Вертепник:] Ми зараз починаемо виставу, Комед1ю веселу 7 повчальну - Як першу ж1нку, до новин щкаву, Зм1й спокусив, а пот1м вже й вона На грш тдбила свого чолов1ка (Мадач, перекл. Лукаша) [ФПМЛ,с. 97] та ш.;
е) дiяти всупереч свош совютк брати / взяти грш рдко грiха) на душу на себе [ФСУМ, с.49]. ... Аби вже пан Самсон не брав грiха на душу, бо, каже, гризтиме його сумл1ння... (Сервантес, перекл. Лукаша) [ФПМЛ, с. 97] та ш.;
ж) утручатися в чужi справи: встромляти (сунути, пхати) / встромити (втиснути, всунути) [свого] носа ([свш] тс) [ФСУМ, с. 156]. А тут ще отой Патйон, що всюди суне свого носа, показуе йому [Анр^ на мигах - а що, мовляв, попало й тоб1 на гор1хи (Стшь, перекл. Лукаша) [ФпМЛ, с. 276]; сунути носа до чужого проса [ФСУМ, 156] та ш.;
з) першим користуватися чшмись здобутками: збирати вершки [на молощ] [ФСУМ, с. 323]. - Я бачу, що ви любите вершки на молоц збирати, - кинув натвжартомаМайстренко (I. Цюпа); збирати /зiбрати сметанку [ФСУМ, с. 323324]. - Ясвогм товаром не набиваюсь - в1н сам за себе говорить. Але гляд1ть, скажу вам, щоб пот1м не каялись: хтось сметанку збере, а вам 7 сироватки не д1станеться (М. Стельмах) та ш.
Як засвщчують психосемантичш даш, ознака нечесносп явно не мютиться в таких ФО: як вареник у ма^ купаеться й знмати пшку, але «до них веде ланцюг
свщомих чи несвщомих висновюв: «жити дуже добре» - означае, зрештою, жити за чийсь рахунок» [4, с. 306]. Ознака обману, на думку психолопв, також не мютиться в ФО купатися як сир у ма^ i як вареник у маслц але «конотащя комфортности м'якосп мютиться у Bcix чотирьох словах «сир», «масло», «купатися», «вареник», не дозволяючи актуалiзуватися ознацi «насильницьке вiдбирання» цих благ у iнших i залишаючи можливою тiльки форму обману» [4, с. 306].
и) змшювати цшнюш орiентири, цiлi, завдання. ФО ще! групи передають, на думку дослщниюв психосемантики, поведiнку суб'екта, пов'язану зi змiнами цiннiсних орiентирiв, цiлей i завдань залежно вiд життевих обставин, але на користь самого суб'екта та зрештою зi шкодою для шших учасниюв спшьно! дiяльностi, у яку цей суб'ект включений. Ось що пише з цього приводу В.Ф. Петренко: «... Деякий суб'ект виявляеться слабкою ланкою в спшьнш дiяльностi за рахунок нестiйкостi цшнюно-мотиващйно! структури його особистостi: на нього не можна покластися» [4, с. 306]. Наприклад: i нашим i вашим Одночасно комусь одному й другому [ФСУМ, с. 538]. Полозенко щось хитруе. Хоче бути добреньким - i нашим i вашим (I. Цюпа); тримати (держати) Hie (носа) за втром (по eimpy). Дiяти непослщовно, безпринципно, змiнюючи сво! переконання i поведiнку вiдповiдно до обставин [ФСУМ, с. 897]. Стратон Стратонович завжди тс тримав за втром, як досв1дчений заець, що в1дчув запах вовка чи лисиц на в1ддал1 (О. Чорногуз) (на основi спостережень за тваринами, яким вггер несе рiзнi запахи [9, с. 123]); со6i на умi. Думати про власш штереси, мати сво! плани, задуми [ФСУМ, с. 914]. В1н показав себе ще в студентськ роки; керувався репутащею хитрог пронози, людини со6i на умi ...(О. Бойченко); [i] над котйкою труситься. Дуже скупий, ненажерливий [ФСУМ, с. 901]. Та в1н такий, що й над котйкою труситься (укра!нське приств'я) та ш.
На думку дослщниюв психосемантики, ФО i нашим i вашим, тс тримав за втром, со6i на умц й над котйкою труситься передають вщсутнють у суб'екпв «деяких надiндивiдувальних «трансцендентальних» щнностей, яю стоять вище безпосередшх прагматичних щнностей i яю зумовлюють стшкють поведiнки людини та li кооперацiю з iншими людьми в ситуащях, коли спiльна дiяльнiсть вимагае стати вище егоютичних i егоцентричних штереив» [4, с. 306]. Трансцендентальний (шм. transzendental, вiд лат. transcendens - який виходить за меж^ - 1) у схоластицi - який являе собою найзагальшше поняття [8, с. 585]. Егоцентризм (вщ лат. ego - я i центр) - 2) негативна риса характеру, що полягае в крайньому iндивiдуалiзмi, егогзмг [8, с. 186]. Его!зм (франц. egoisme, вiд лат. ego - я) - моральний принцип i негативна риса характеру, що полягають у нехтуванш штересами суспшьства й iнших людей заради особистих iнтересiв [8, с. 186 ].
Отже, iдеографiчна класифiкацiя ФО на позначення корисливостi людини вщповщае класифшаци поведiнки, прийнятiй у психологи. Семантичне поле ФО «Корисливiсть людини» складаеться безпосередньо з синонiмiчних рядiв. Найчисленнiшими синонiмiчними рядами е: а) обманути, перехитрити (використовувати шшу людину як засiб для досягнення власних цшей); б) обманути (неправильно шформувати; нав'язувати неправильне уявлення про що-небудь). Дослiдження окремих фразеологiчних мiкросистем внесе корективи щодо розширення та поглиблення арсеналу методичних засобiв психосемантики в галузi психологи особистостi.
Перелiк умовних скорочень
СФС - Коломiець М.П. Словник фразеолопчних синонiмiв / М.П. Коломiець, С.С. Регушевський - К.: Радянська школа, 1988. - 200 с.
ФСУМ - Фразеолопчний словник украшсько! мови: В 2 кн. - К.: Наукова думка, 1993. - Кн. 1-2.
ФПМЛ - Фразеолопя переклавдв Миколи Лукаша: словник-довщник [уклад. О.1. Скопненко, Т.В. Цимбалюк]. - К.: Довiра, 2002. - 735 с.
Список лггератури
1. Грозян Н.Ф. Фразеолопчна мшросистема «Поведiнка людини» в украшськш мовi (iдеографiчний i аксюлопчний аспекти): автореф. дис. на здобуття вч. ступеня канд. фшол. наук: спец. 10.02.02 «Украшська мова» / Н.Ф. Грозян. - Дшпропетровськ, 2003. - 20 с.
2. Наукова спадщина О.О. Потебш i сучасна фшолопя. - К.: Наукова думка, 1985. - 247с.
3. Основи психологи : шдручник / [за заг. ред. О.В. Киричука, В.А. Роменця]. -4-те вид., стереотип. - К.: Либщь, 1999. - 632 с.
4. Петренко В.Ф. Основы психосемантики: Учебное пособие. - М.: МГУ, 1997. - 400 с.
5. Прадщ Ю.Ф. Вступ до юридично! лiнгвiстики: навчальний пошбник [за ред. чл.-кор. АПрН О.Н. Ярмиша] - Сiмферополь: Доля, 2002. - 104 с.
6. Прадщ Ю.Ф. Фразеолопчна iдеографiя (проблематика дослщжень) / Ю.Ф. Прадiд. - К.; Омферополь, 1997. - 252 с.
7. Селiванова О.О. Актуальш напрями сучасно! лiнгвiстики (аналiтичний огляд) / О.О. Селiванова. - К.: Фггосощоцентр, 1999. - 148 с.
8. Словник шшомовних слiв / [уклад.: С.М. Морозов, Л.М. Шкарапута]. - К.: Наукова думка, 2000. - 662 с.
9. Ужченко В.Д. Фразеолопчний словник украшсько! мови / В.Д. Ужченко, Д.В. Ужченко- К.: Освгга, 1998. - 224 с.
10. Украшська мова. Енциклопедiя. - К.: Украшська енциклопедiя, 2000. - 752 с. 23.
11. Фразеолопя перекладiв Миколи Лукаша: словник-довщник [уклад. О.1. Скопненко, Т.В. Цимбалюк]. - К.: Довiра, 2002. - 735 с.
12. Эмирова А.М. Русская фразеология в коммуникативном аспекте / А.М. Эмирова. - Ташкент: ФАН, 1988. - 91 с.
Грозян Н. Ф. Iдеографiчний i психосемантичний аспекти вщображення корисливост людини (на украТнському фразеолопчному матерiалi) // Вченг записки Тавр1йського нац1онального ун1верситету 1мен1 В. I. Вернадського. Сер1я «Ф1лолог1я. Соц1альн1 комун1кацИ». - 2014. - Т. 27 (66). № 1. Ч.1 -С.55-60
Досл1джуються питання семантичног й ¡деограф1чног класиф1кацИ фразеолог1чних одиниць на позначення корисливост1 людини зурахуванням досягнень сучасних фразеолог1чног, психолог1чног наук та експериментальног психосемантики. Виявлено, що 1деограф1чна класифтащя фразеолог1чних одиниць на позначення корисливост1 людини в1дпов1дае класиф1кацИ повед1нки, прийнятт у психологИ. Семантичне поле украгнських фразеолог1чних одиниць «Корислив1сть людини» складаеться безпосередньо з синотм1чнихряд1в.
Ключовi слова: ¡деограф1я, фразеолог1чна одиниця, корислив1сть людини, вчинок, семантичне поле, синотм!чний ряд.
Поступила доредакцп 08.05. 2014р.
Grozyan N. F. Ideographical and psychosemantical aspects of «mercenary spirit of a person» (based on the ukrainian phraseology) // Scientific Notes of Taurida V. I. Vernadsky National University. - Series: Philology. Social communications. - 2014. - Vol. 27 (66). No 1.1 - P.55-60
A semantic and ideographic classification of phraseological units denoting human mercenary is studied in the article considering the achievements of modern phraseological, psychological sciences and experimental psychosemantics. The hierarchical structure of phraseological units ideographic classification offered by Y.F. Pradid is used in the research: synonymic range ^ semantic group ^ semantic fields thematic group ^ thematic field ^ ideographic group ^ ideographic field ^ archifield. Phraseological material demonstrate, that semantic field of phraseological units denoting "Human mercenary" represent by wide diapason ofphraseological means and consist in synonymic ranges. Identified the most numerous synonymic ranges: cheat, outwit (use another person as a mean to achieve own goals. Example: забивати /забити баки; замазувати / замазати oni); deceive (misinform; impose misconception about anything. Example: замилювати (милити) / замилити oni; пускати / пустити в oni дим (пилюку)). The analyzed material shows that hierarchical structure of phraseological units ideographic classification denoting human mercenary only one chain (semantic group) is missing. As the psychosemantic data show.the general meaning of semantic field of phraseological units denoting "Human mercenary" involve the meaning of dishonesty.
Key words: ideography, phraseological unit, mercenary spirit of a person, action, semantic field, synonymic range.
