CC BY
28
Gronroos, C. "Towards a Service Logic: The Unique Contribution of Value Co-Creation" Working Paper 544. Hanken School of Economics, Helsinki. 2009. https://helda.hel-sinki.fi/bitstream/handle/10227/499/544-978-952-232-070-4. pdf?sequence=2
Gronroos, C. Service Management and Marketing: Managing the Moment of Truth in the Service Sector. Cambridge, Mass: Marketing Science Institute, 1990.
Kotler, Ph., Bowen, J. T., and Makens, J. Marketing for Hospitality and Tourism. Prentice Hall, 2013.
Obolenska, T. Ye. "Marketynh u sferi osvitnikh posluh" [Marketing in the field of educational services]: avtoref. dys.... d-ra ekon. nauk, 2002.
Semeniuk, S. "Rozvytok innovatsiinoho marketynhu na rynku osvitnikh posluh" [Development of innovative marketing in the market of educational services]. Halytskyi ekonomichnyi visnyk. 2012. http://elartu.tntu.edu.ua/han-dle/123456789/2291
Smith, A. An inquiry into the nature and causes of the wealth of nations. London: Oxford University Press, 1976.
УДК 338.24:378:347.73
ФРАНЧАЙЗИНГ ОСВ1ТН1Х ПОСЛУГ ЯК НАПРЯМ ДИВЕРСИФ1КАЦ11 Ф1НАНСОВИХ ДЖЕРЕЛ
ЗАКЛАД1В ВИЩО1 ОСВ1ТИ
®2018 ВЕРБИЦЬКА А. В.
УДК 338.24:378:347.73
Вербицька А. В. Франчайзинг ocBiTHix послуг як напрям диверсифтаци фшансових джерел закладiв вищо!' ocBi™
В умовах актив/зацИ процеав штернацюнал/заци д'тльностi заклад'в вищоi осв/ти актуальным е розгляд кращих закордонних практик експорту послуг вищоi осв/ти у формi освтнх франшиз i в'дкриття унверситетських фШ за кордоном. Мета статтi полягае у визначенн мехатзм/в, умов, фактор'в та ризиюв у франчайзингу освттх послуг i в'дкриттi ф'шш ушверситет'в закордоном як iнструмент'в нарощування експорту послуг вищоi освти в контекстi штеграци в европейський науково-освтнш прост'р. Заруб'жн': фж розглядаються якможливсть заклад'в вищоi освти розширити мiжнародну присутнсть в шшш кранта пiдвищити авторитет на новихринкахосвтнхпослуг. Об(рунтовано необхiднiсть розвитку механiзмiв державного управлшня у сферi контролю якост': вищоi транснацональноiосвти.
Ключов'! слова: iнтернацiоналiзацiя, транскордонна освта, франчайзинг, вища освта, державна полтика у сферi вищоiосвти, мехашзми державного управлшня, закордонн фж ушверситет'в, експорт освтнх послуг. Рис.: 1. Табл.: 1. Шбл.: 14.
Вербицька Анна BimopiBHa - кандидат наук з державного управлшня, Чертг'юський нацональний технологiчний ушверситет (вул. Шевченка, 95, Чершг'т, 14027, Украна) E-mail: annaverbytska.che@gmail.com
УДК 338.24:378:347.73 Вербицкая А. В. Франчайзинг образовательных услуг как направление диверсификации финансовых источников заведений высшего образования
В условиях активизации процессов интернационализации деятельности заведений высшего образования актуально рассмотрение лучших зарубежных практик экспорта услуг высшего образования в форме образовательных франшиз и открытия университетских филиалов за рубежом. Цель статьи заключается в определении механизмов, условий, факторов и рисков во франчайзинге образовательных услуг и открытии филиалов университетов за рубежом как инструментов наращивания экспорта услуг высшего образования в контексте интеграции в европейское научно-образовательное пространство. Зарубежные филиалы рассматриваются как возможность заведений высшего образования расширить международное присутствие в дру-е гой стране и повысить авторитет на новых рынках образовательных услуг. Обоснована необходимость развития механизмов государственного управления в сфере контроля качества высшего транснационального образования.
Ключевые слова: интернационализация, трансграничное образование, франчайзинг, высшее образование, государственная политика в сфере высшего образования, механизмы государственного управления, зарубежные филиалы университетов, экспорт образовательных услуг. Рис.: 1. Табл.: 1. Библ.: 14.
Вербицкая Анна Викторовна - кандидат наук по государственному управлению, Черниговский национальный технологический университет (ул. Шевченко, 95, Чернигов, 14027, Украина) E-mail: annaverbytska.che@gmail.com
UDC 338.24:378:347.73 Verbytska A. V. The Franchising of Educational Services as a Direction of Diversification of Financial Sources of Higher Educational Institutions
In conditions of activization of processes of internationalization of activity of higher educational institutions consideration of the best foreign practices of export of higher education services in the form of educational franchises and opening of university affiliates abroad is relevant. The article is aimed at defining mechanisms, conditions, factors and risks in franchising of educational services when opening of branches of universities abroad as instruments of increasing exports of higher education services in the context of integration into the European scientific and educational space. Foreign affiliates are considered as an opportunity for higher education institutions to expand their international presence in another country and to increase their prestige in new markets of educational services. The necessity of development of mechanisms of the State management in the sphere of quality control of higher transnational education is substantiated.
Keywords: internationalization, cross-border education, franchising, higher education, the State policy in the sphere of higher education, mechanisms of the State administration, foreign affiliates of universities, export of educational services. Fig.: 1. Tbl.: 1. Bibl.: 14.
Verbytska Anna V. - PhD (State Administration), Chernihiv National Technological University (95 Shevchenka Str., Chernihiv, 14027, Ukraine) E-mail: annaverbytska.che@gmail.com
BS
Cощально-економiчнi перетворення укра'1н-ського сусп1льства обумовлюють необх1д-нiсть адаптаци системи вищо1 освiти до умов iнформацiйного сусшльства. Розвиток ринкових в1д-носин Укра'ни висувае новi, бiльш високi вимоги до нащонально'1 системи освiти, обумовлюе безперерв-нiсть И оновлення, приводить до становлення осви-нiх в^дносин, заснованих на iнiцiативнiй дiяльностi освитх органiзацiй щодо диверсифiкацГi та реаль заци освiтнiх послуг - освинього пiдприемництва. Модернiзацiя системи вищоi освiти можлива тiльки за умови 11 iнтеграцГi в ринкове господарство, за-снованоi на iдеях пiдприемництва у сферi реалiзацГi освiтнiх послуг.
У рамках реал1заци завдань сучасних закладiв вищо'1' освiти особливий iнтерес становить розгляд питання розширення практики застосування у сферi вищо'1' освiти такого шструменту бiзнес-середовища, як франчайзинг. У бiзнес-практицi франчайзинг як технологiя набув широкого поширення. Для бкь-шосп пiдприемцiв у всьому свiтi франчайзинг е не просто мережевою структурою, а розглядаеться як фiлософiя сучасного бiзнесу, прогресивна динамiч-на система оргашзаци д1лових вiдносин, що дозво-ляе копiювати не тiльки формат, але й етику певно-го виду дiяльностi. Зарубiжний досвiд застосування шструменпв франчайзингу закладами вищо'1 освiти за умови адаптаци до нащональних умов може бути сприятливим при розробщ механiзмiв та стратегiй просування украшського освiтнього продукту на мiжнародний ринок.
У роботах вiтчизняних авторiв (Г. М. Гаряева,
0. В. Гладка, М. В. Горпинченко, О. I. Решетняк,
1. Л. Татомир, Б. I. Чиж та ш.) проводиться аналiз за-рубiжного досв^ду застосування франчайзингу та обгрунтовуеться необх1дшсть його використання у вiтчизнянiй освинш практицi. Цiнними в контекст дослiдження е також працi зарубiжних науковцiв (Л. Бiшоф, Н. Гш, С. Вiлкiнс, С. Вiнсент-Ланкрiн, Р. Карретт, Р. Кулен, Дж. Найт, К. Рiчi, К. Пон та ш.).
Однак можливостi франчайзингу для укра-1нсько1 освиньо'' системи недостатньо досмджеш. Отже, вбачаеться актуальним розгляд кращих за-кордонних практик експорту послуг вищо'1 освiти у формi освiтнiх франшиз i вiдкриття ушверситетських фiлiй закордоном.
Мета статтi - визначити мехашзми, умови, сприятливi фактори та ризики у франчайзингу осви1-нк послуг i вiдкриттi фшй унiверситетiв закордоном як iнструментiв активiзацii процесiв штернащональ заци дiяльностi нащональних вишiв та нарощування експорту послуг вищо'1 освiти як необхiдноl умови '11 штеграци в европейський науково-освiтнiй простiр.
Змiна управлiнсько1 дiяльностi ушверситету, яка полягае в переходi до багатоканального фшан-сування на основi самостiйного пошуку додаткових джерел, сприяе розвитку тдприемницько! моделi
унiверситету, основш завдання яко1 полягають, по-перше, в адаптацй вишу до функщонування в умовах ринково'1 економiки, по-друге, у тдготовщ високо-квалiфiкованих кадрiв, необхiдних сучаснiй шнова-цiйнiй економщ та затребуваних на ринку пращ, за допомогою розширення практично-орiентованих програм. Шдприемницька активнiсть навчальних за-кладiв у рамках освiтньо1 франчайзингово1 мереж^ основною метою функцiонування яко1 е просування освишх послуг на мiжнародний ринок, е на сьогоднi актуальною.
Формування iнформацiйно1 економiки висувае багато нових вимог до сфери вищо'1 освiти, як е на-багато ширшими, нiж розширення меж онлайн-на-вчання. У контекст модернiзацi1 освiтньо1 системи партнерство мiж стейкхолдерами вищо1 освiти е вза-емовигiдним: для вишiв - це iнтеграцiя та можливос-тi диверсифiкацi1 фiнансових джерел; для бiзнес-сек-тора спiвпраця iз вишами забезпечуе шноващйшсть дiяльностi через доступ до наукових розробок та останшх досл^джень [1, с. 47-48].
Одна з цкей Болонського процесу - створення в европейському освкньому просторi порiвнянних, су-мiсних i узгоджених освiтнiх систем. Сучаснi студенти та викладачi стали академiчно моб1льними. Зростае ккьшсть мiжнародних сп1льних програм, програм подвшних i потрiйних дипломiв. В^криття фiлiй, освiтнiй франчайзинг, валiдацiя шоземних програм -бiльш рiдкiснi види дшльносп не лише для Укра1ни, але й для кра'н бвропейського Союзу [2; 3, с. 176].
Зпдно з принципами бвропейського економiч-ного спiвтовариства кожен його член зобо-в'язаний визнавати квалiфiкацi1, присвоеш в iн-шiй державi - члеш бС, нарiвнi з власними, а будь-яка европейська компанш може працювати в будь-якш частинi бвропейського Союзу. 1сторично склалося, що управлшня освiтою завжди було функцiею нащональних урядiв. У 2008 р. бвропейський суд вишс ряд знакових ршень, згiдно з якими вал^оваш або вiдкритi по франшизi освига програми потрапляють в зону вкпов^альносп тiе1 держави, де знаходиться виш, який видае диплом, незалежно вк того, де тери-торiально проходило навчання. Приймаюча сторона зобов'язана визнавати таи дипломи нарiвнi з уама шшими европейськими документами про освггу, при цьому вiдповiдальнiсть за яшсть навчання лежить на кра1нi-«експортерi», тобто краМ, яка видае диплом. Питання контролю якосп навчання за програмами, що в^дкриваеться на умовах освкньо! франшизи, за-лишаються дискусiйними [4, с. 16].
В укра'1нських до^дженнях освiтнiй франчайзинг розглядаеться як можлившть отримання при-бутку вк просування освiтнiх послуг закордон. ^м того, франчайзинговi програми сприятимуть шдви-щенню конкурентоспроможностi закладiв вищо'1 освь
ти на ринках осв1тн1х послуг; шдвищення Ш1джу та формуванню yнiкального осв1тнього бренда [5, с. 274].
Одним i3 компоненпв, у рамках якого ушверси-тети розширюють свою фiзичнy присyтнiсть в iнших кра!нах, е вiдкриття мiжнародних ф1л1й, якi стали повнощнним елементом м1жнародного осв1тнього ландшафту [6, p. 3].
У 2009 р. експерти Наглядового центру «Вища осв1та без кордошв» (OBHE) опублшували в1доме визначення: м1жнародна ф1л1я - це закордонне в1д-д1лення университету, що в1дпов1дае таким критериям: керуеться безпосередньо цим ушверситетом або сп1льно з 1ноземною орган1зац1ею, але на р1вних умовах i д1е в1д 1меш цього ушверситету; випускники фки, котр1 навчалися лише у сво'ш краМ, отримують такий самий диплом, як 1 випускники головного уш-верситету. Американськ1 досл1дники OBHE з Групи по вивченню транскордонно! вищо! осв1ти (C-BERT) дають аналог1чне визначення: м1жнародна ф1л1я - це структура, яка повн1стю або частково належить 1но-земному ушверситету, д1е в1д його особи, оргашзовуе певний обсяг аудиторних занять 1 надае можлив1сть завершити осв1тню програму, за результатами яко! видаеться диплом головного ун1верситету [7, p. 22].
Незважаючи на зростаюч1 масштаби розпо-всюдження у св1т1 р1зноман1тних форм транскор-донно! осв1ти, викликае подив, що оприлюднено! офщшно! шформацц про !х к1льк1сть та як1сть дуже мало. У зв'язку з цим група з досл1джень транскордонно! осв1ти (Cross-Border Education Research Team, C-BERT) шдготувала у 2017 р. другу частину зв1ту, присвяченого закордонним ф1л1ям ун1верситет1в [8].
У2016 р. це був перший комплексний зв1т ви-щезгадано! групи на замовлення бвропейсько! Ком1сй, у якому було систематизовано шфор-мац1ю по заруб1жних ф1л1ях, вал1дац1! 1ноземних про-грам 1 масштабах осв1тньо! франшизи европейських уншерситейв на територи 6С, а також проведено пор1вняльний анал1з нац1онального законодавства у сфер1 вищо! осв1ти в р1зних кра!нах 6С. Було з1брано дан1, надан1 м1н1стерствами, об'еднаннями кер1вник1в ун1верситет1в, органами контролю якост1 осв1ти, ун1-верситетами, як здшснюють транскордонш освггш програми, й 1ншими визнаними орган1зац1ями в ус1х кра!нах - членах бвропейського Союзу. За результатами вищезгаданих досл1джень станом на листопад 2017 р. виявлено 263 офщшно дшч1 на територи 6С заруб1жш ф1лП (станом на кшець 2015 р. !х нал1чу-валося 249). За ощнками дослiдникiв групи C-BERT, на кшець 2015 р. у м1жнародних фшях навчалося в щлому близько 180 тисяч студенйв. В абсолютних цифрах це довол1 багато, але у в1дносних - це менше 4% в1д 5 млн шоземних студентш, як1 навчаються в ш-ших кра!нах, 1 незначна частина в1д загальносвiтовоi чисельносп студентш, що становить понад 150 млн оаб. У звiтi (станом на 2016 р.) нараховано 33 кра!ни,
вишi яких вiдкрили фки за кордоном (у порiвняннi з 28 у 2011 р.). У першу п'япрку лiдерiв за ккьшстю вiдкритих фiлiй входять США, Великобриташя, Ро-сiя, Франц1я та Австрал1я. У цiлому унiверситети цих кра1'н вiдкрили 181 мiжнародну фiлiю, або 73% в1д '1х загально'1 ккькость Кра1н, на територи яких розташо-ванi закордоннi ф1лй унiверситетiв, налiчувалося 76 (для порiвняння: 69 у 2011 р.). Топ-5 так званих «при-ймаючих» кра'н утворюють Китай, ОАЕ, Сшгапур, Малайз1я та Катар, де розташовано 98 з уск мжна-родних фшй, або 39% в1д загально'1 кiлькостi [9].
На рис. 1 представлено сшввкношення мш ккь-к1стю в1дкритих ф1л1й за кордоном ! к1льк1стю ф1л1й, як1 розташованi на територи (ви61рково за кра'нами).
На св1товому осв1тньому простор! мжнародш фш! виш1в вид1лилися в окремий напрям на-цiональних стратегш iнтернацiоналiзацií. Роз-виваючи закордоннi кампуси, ушверситети, перш за все, прагнуть до отримання додано!' вартосп, яку може давати м1жшродш мережа фшй. В умовах зростаючо'1 конкуренци м1жшродш фки стануть значущим шди-катором ефективност та доступност1 унiверситетiв, а новим гравцям буде складно наздогнати тих, хто давно вже вийшов на ринок. Глобальна мережа фшй та ефективш в1дносини з1 стейкхолдерами не вибудо-вуються за один рж. Деяю унiверситети, оц1нюючи потенцшш ризики та переваги, ставлять акценти на невелик мiжнароднi центри на противагу регюналь-ним кластерам [11, р. 7-8].
За результатами дослкження видкено дв1 основ-н1 тенденци в наданнi послуг транскордонно! осв1ти. По-перше, основний постачальник мiжнародних освкнк продукт1в - це англомовнi кра1'ни. По-друге, економiчно сильн1 кра'ни зазвичай е «експортера-ми» мiжнародно1 осв1ти, а економiчно слабкi - «импортерами». Так, бкьшкть транскордонних освкнк програм в бС реалiзуеться британськими, амери-канськими, французькими та польськими вишами, а Греция, 1спанш та Угорщина е основними кра'!нами-«импортерами». Цiкавим е факт, що ккьшсть таких програм у кра1нах-«iмпортерах» позитивно корелюе з числом студенпв, як1 ви1жджають на навчання за кордон [4, р. 17].
Як зазначалося вище, регулювання вищо'1 осв1ти -це прерогатива нащональних уряд1в, тому управлш-ськ1 стратегП в р1зних кра1'нах бС можуть вкркняти-ся. У деяких кра1'нах взагалi немае правового регулювання транскордонного осв1ти. Там, де регулювання е, ситуащя також неоднородна. Одн1 кра1'ни з метою нагляду зобов'язують рееструвати под16ш програми в спещальнш державнiй службу 1нш1 забороняють деякi типи освкнк програм. б держави, як1 вима-гають документального пiдтвердження акредитаци ново!' програми в кра'М-«експортерЬ>, а в деяких випадках, навпаки, необхкне отримання мкцево!' акредитацП, що перетворюе щ програми в частину
КраТна
Япоыя
0 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 65 70 75 80 85 90 95 100105110
Кшьккть, од.
■ Кшьккть закордонних фшш ¡нших кра'ш ■ Кшьккть вщкритих ф|л1й за кордоном
Рис. 1. Кшьккть закордонних фшш ушверсителв (станом на ci4eHb 2017 р.) Джерело: складено за даними [10].
нацюнально! освiтньоi системи, хоча подiбний пiдхiд, вочевидь, суперечить принципам регулювання 6С. В окремих випадках нацюнальний уряд не заборо-няе транскордонш освiтнi програми безпосередньо, але при цьому не дозволяе iноземним вишам претен-дувати на мiсцеву акредитацш i не визнае отриманi в результат дипломи. Таким чином, випускники по-дiбних програм не мають права працювати в державному секторi (що не завжди правомiрно з точки зору законодавства 6С). Так, на загальноевропейському рiвнi дiе непорушний принцип спiльного ринку, який гарантуе визнання дипломiв i сертифшапв, отрима-них у вс1х кра'шах - членах 6С. Водночас здшснення контролю якостi освiти лежить на окремих державах. Вимоги до реестраци освигах установ рiзняться вiд краши до краiни, а единого «бкого списку» закладiв вищоi освiти й окремих програм немае, чим можуть скористатися недобросовкш оргашзаци [4, р. 17].
Франчайзиш^ освига програми для закордонних npoBa^gepiB широко поширеш в уш-верситетах Великобритании За даними Ста-тистичного агентства вищо! освiти (Higher Education Statistics Agency - HESA) бкьша частина студенпв британських вишiв е студентами саме офшорних кампyсiв. Франчайзинг у широкому розумшш роз-глядаеться як комерцшне пiдприемство, що дозволяе yнiверситетам продавати освггш стyпенi iноземним студентам, як не мають можливостi навчатися за-кордоном. Ризик франчайзингово! пропозици поля-гае в тому, що деяк yнiверситети можуть прагнути до отримання прибутку, забуваючи про забезпечен-ня якост освiтньоi програми. Проте дана гшотеза не пiдтверджена даними Статистичного агентства вищо! освiти: серед мотивiв освiтнього франчайзингу переважае бажання ушверситепв розширити «мiж-народний сл^д» та змiцнити свiй престиж, а не мотив
збкьшення прибутку. Офщшно! статистики щодо до-ходiв вишiв вiд наданих франчайзингових послуг не-мае, оскiльки до закладiв вищо! освiти не висувають-ся вимоги щодо звiтування про прибуток, отриманий саме вк франчайзингово! дiяльностi [12, р. 180-181].
Узвiтi Британсько! Ради 2016 р. визначено основш форми надання послуг вищо! транскордонно! освiти у ВеликобританГ!: дистанцшне/онлайн-навчання; франчайзинговi курси, подвiйнi або спкьш дипломи, твiннiг-угоди, валiдацiя та акредитацiя; фь зична присутнiсть (закордонш фки, освiтнi центри). З даних табл. 1 видно, що половина програм транскордонно!' освiти - це дистанцшне навчання (52%); 40% - здшснюються у спiвпрацi з партнерами; менше нiж 1 з 10 (8%) - через фiзичну присутшсть [13].
Таблиця 1
Поширення типiв транскордонно!' освiти у ВеликобританГ! (у % за кiлькiстю студенлв та пропонованими програмами)
Тип транскордонно!' осв^и % студентiв % програм
Дистанцшне/онлайн навчання
З локальною пщтримкою 71 38
Без локально! пщтримки 28 57
Змшане 0 4
Партнерство
Подвiйнi дипломи 11 9
Франчайзинговi програми 45 45
Сптьш програми 9 14
Валiдацiя програм 35 32
Ф'зична присутшсть
Закордонш фл' 53 71
lноземнi факультети 47 25
Освiтнi центри 1 4
Джерело: складено за [13].
Вiдкриття мiжнародних фшй характеризуеться як факторами вiдштовхування, так i факторами тя-жiння. До перших вкносять: репутацiйнi; економiчнi; академiчнi; iнтернацiоналiзацiю; просування м'яко! дипломат!!. До других: економiчнi передумови; наро-щування освiтнiх можливостей i наукового потенщ-алу; прагнення скоригувати процес навчання вГдпо-вiдно до вимог ринку пращ. Академiчнi фактори на користь вккриття фiлiй включають такi аспекти: для викладач1в - це можлившть попрацювати в шшому культурному середовищi та розробити новi навчальнi плани за участю шоземних колег, а для студент1в -можливкть отримати освиу вiдповiдно до стандар-
тгв закордонного вишу, не залишаючи свою крашу. Для реалiзацi! цих можливостей необхГдна система безперешкодного взаемозалiку кредипв i взаемно! iнтеграцi! навчальних програм. Мiжнароднi ушвер-ситетськi ф1лГ! вГдкривають можливiсть для спiльно! розробки освкнк програм. Якщо просто спробувати навчати мшцевих студентiв за адаптованою програ-мою головного унiверситету, то проблеми практичного, юридичного та культурного характеру будуть неминучими. Необхкшсть адаптацГ! освГгак програм показуе, що вккриття фш! вимагае великих ресурсiв, уваги та стратепчного пГдходу. Виникае та-кож питання розробки механiзмiв забезпечення та контролю якость При вГдкритт мiжнародних фшй керiвники закладiв вищо! освГти зазвичай проводять кропГтку роботу з розробки та/або адаптацГ! мехашз-мГв контролю якостГ (зовншнк г внутршнк). Непе-редбаченi умови в приймаючш кра!нГ або невГдповГд-ностГ мГж фГлГею та головним ушверситетом можуть негативно позначитися на ефективностГ освГтнього процесу [14, р. 24].
У багатьох кра!нах е оргашзаци, якГ здГйснюють контроль за дотриманням стандартГв якостГ в галузГ транскордонно! освГти. Наприклад, у ВеликобританГ! та АвстралГ!, де зосереджено велику ккьшсть вишГв, якГ вГдкривають фГлГ! закордоном, контрольш органи займаються в тому числГ й оцГнкою якостГ освггнк програм, що реалГзуються в шших державах. У Гол-ландГ! дГе Голландсько-фламандська акредитацГйна органГзац1я (ЫУЛО), але закордонш програми знахо-дяться за межами !! юрисдикцГ!. Кра!ни, де розташо-вуються ф1лГ!, створюють власш контрольнГ органи. У цГлому транскордонш освГтнГ програми - усе ще новий феномен для европейського простору, тому за-конодавство поки вгдстае вГд практики [14, р. 24-25].
Т
+
аким чином, можна визначити основнг тенденций що характеризують франчайзингову дГяль-нГсть у сферГ вищо! освГти: транснацюнальш утворення уже не е шно-вацГйною прерогативою розвинених кра!н; можливостГ для !х реалГзацГ! доступш в сис-темГ вищо! освГти вск кра!н; процес адаптацГ! освкнк систем та освГтн1х програм е гнучким, що дае можливГсть зосе-редитися на якостГ, а не на вГдповГдностГ до фГксованих норм;
реалГзацш програм транснацГонально! освГти повинна вГдповкати напрямам нацГонально! стратегГ! штернацюналГзаци, у якГй вГдобра-жаеться ставлення кра!ни до свого освГтнього суверенитету;
уряди кра!н-«ГмпортерГв» стали придкя-ти б1льше уваги механГзмам оцшки якостГ транснацГональних освГтнГх програм; у де-яких випадках вони визнають специфГчний статус мГжнародних ф1лГалГв як особливих освкнк установ, що приводить до змши Гс-нуючих правил Г процедур;
f кр1м економ1чних 1 академ1чних ризиюв, в1д-криття м1жнародних фiлiй може мштити й управл1нськ1 ризики: законодавча та регулю-юча д1яльн1сть м1жнародних ф1л1й може зм1-нюватися в1дпов1дно до локальних процес1в, що може привести до зм1ни управл1нських пiдходiв та адмшштративних структур; f iнтеграцiя м1жнародних фшй у мiсцевi нормативы системи шддае сумшву реалiзацiю принципу академ1чно! свободи; f важливо, щоб шоземш виш1 сшвпрацювали з урядами приймаючих кра!н з метою розроб-ки загального огляду 1снуючих м1ж р1зними нац1ональними системами в1дм1нностей та вiдповiдно'i адаптацц освiтнiх програм; f реакщя кра!н на розвиток шоземних структур дозволяе зрозум1ти !х пiдхiд до осв1ти та управлшня, за яким можливо прогнозувати, як ц1 кра!ни будуть реагувати на 1нш1 форми 1нтернац1онал1зац1!.
ВИСНОВКИ
До причин в1дкриття м1жнар одних фшй уш-верситет1в в1дносять: прагнення зб1льшити прибу-ток; стимуляц1ю 1нтернац1онал1зац1! вищо! осв1ти та двосторонньо! академiчно'i мобiльностi; iмiдж та престиж; бажання вибудувати стаб1льну наукову базу. В1дкриття ф1л1й закордоном - питання стратег1чного п1дходу, що не дае короткотерм1нового результату, а працюе на довгострокову перспективу. Заруб1ж-н1 ф1л1! в1дкривають для того, щоб розширити м1ж-народну присутн1сть в 1нш1й кра!н1, п1двищити свою впiзнаванiсть на нових ринках освггшх послуг. Сп1ль-ний европейський прост1р гарантуе визнання дипло-м1в та свободу економ1чно! д1яльност1, що потребуе розвитку загальних мехашзм1в контролю якост1 та прозорост осв1ти. Рамки контролю якост повинш включати в себе единий европейський реестр до-бросов1сних виш1в 1 програм. Необх1дно розробити загальн1 стандарти та етичн1 принципи д1яльност1, а також скласти «б1лий» та «чорний» списки осв1тн1х установ по в1дношенню до виконання стандарпв. Це дозволить забезпечити прозор1сть 1 п1двищити до-в1ру до транскордонних осв1тн1х програм, сприяючи глобальнш iнтернацiоналiзацГi вищо! осв1ти.
^ана стаття не вичерпуе вс1х аспекпв питання функц1онування та розвитку мереж1 тран-скордонно! осв1ти в контекст iнтернацiоналi-онцептуальне бачення стратег1! 1нтернац1она-лiзацГi вищо! осв1ти Укра!ни в напрямку просування осв1тшх послуг на м1жнародний ринок е питанням подальших досл1джень. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Tkalenko N. V., Kholiavko N. I., Hnedina K. V. Vectors of higher education sector transformation in conditions of
the information economy formation. Науковий вкник Полкся. 2017. № 4. Ч. 1. С. 44-49.
2. Helms R., Rumbley L., Brajkovic L., & Mihut G. Internationalizing Higher Education Worldwide: National Policies and Programs. Washington DC. American Council on Education. 2015. URL: https://www.acenet.edu/news-room/Docu-ments/ National-Policies-and-Programs-Part-1-Global.pdf
3. Вербицька А. В. 1нтеграфя вищо! ocBi™ Украши в европейський осв^ньо-науковий прослр: монографiя. Чер-HiriB : Брагинець О. В., 2017. 212 с.
4. Bischof L. Franchising, Validation, and Branch Campuses in the European Union. International Higher Education. 2014. No. 74. P. 16-17.
5. Татомир I. Л. Франчайзинг - ефективний шстру-мент реалiзацi! ocBiTHix продукпв та послуг на внутршшх i зовнiшнiх ринках. Науковий вкник НЛТУУкрани. 2014. № 8. С. 272-277.
6. Kinser K., Lane J. International branch campuses: evolution of a phenomenon. International Higher Education. 2016. No. 85. P. 3-5.
7. Healey N. When is an international branch campus? International Higher Education. 2014. No. 78. P. 22-23.
8. Garrett R., Kinser K., Jason E., Merola L. International Branch Campuses: Success Factors of Mature IBCs. The OBHE and Cross-Border Education Research Team (C-BERT) at the State University of New York at Albany and Pennsylvania State University. 2017.
9. Garrett R., Kinser K., Jason E., Merola L. International Branch Campuses: Trends and Developments. The Observatory on Borderless Higher Education (OBHE) and Cross-Border Research Team (C-BERT). 2016.
10. Cross-Border Education Research Team (Updated January 20, 2017). C-BERT Branch Campus Listing / Data originally collected by Kevin Kinser and Jason E. Lane. URL: http:// cbert.org/branchcampuses.php
11. Garrett R. International Branch Campuses - Curiosity or Important Trend? International Higher Education. 2017. No. 90. P. 7-8.
12. Healey N. Why do English universities really franchise degrees to overseas providers? Higher Education Quarterly. 2013. No. 67 (2). P.180-200.
13. British Council. The scale and scope of UK Higher Education Transnational Education. 2016.
14. Robert C. International Branch Campuses and Institutional Control. International Higher Education. 2014. No. 78. P. 24-25.
REFERENCES
Bischof, L. "Franchising, Validation, and Branch Campuses in the European Union". International Higher Education, no. 74 (2014): 16-17.
British Council. The scale and scope of UK Higher Education Transnational Education, 2016.
"Cross-Border Education Research Team (Updated January 20, 2017). C-BERT Branch Campus Listing". Data originally collected by Kevin Kinser and Jason E. Lane. http://cbert.org/ branchcampuses.php
Garrett, R. "International Branch Campuses - Curiosity or Important Trend?". International Higher Education, no. 90 (2017): 7-8.
Garrett, R. et al. International Branch Campuses: Success Factors of Mature IBCs. The OBHE and Cross-Border Education
Research Team (C-BERT) at the State University of New York at Albany and Pennsylvania State University, 2017.
Garrett, R. et al. International Branch Campuses: Trends and Developments. The Observatory on Borderless Higher Education (OBHE) and Cross-Border Research Team (C-BERT), 2016.
Healey, N. "When is an international branch campus?". International Higher Education, no. 78 (2014): 22-23.
Healey, N. "Why do English universities really franchise degrees to overseas providers?". Higher Education Quarterly, no. 67 (2) (2013): 180-200.
Helms, R. et al. "Internationalizing Higher Education Worldwide: National Policies and Programs" Washington DC. American Council on Education. 2015. https://www.acenet. edu/news-room/Documents/National-Policies-and-Programs-Part-1-Global.pdf
Kinser, K., and Lane, J. "International branch campuses: evolution of a phenomenon". International Higher Education, no. 85 (2016): 3-5.
Robert, C. "International Branch Campuses and Institutional Control". International Higher Education, no. 78 (2014): 24-25.
Tatomyr, I. L. "Franchaizynh - efektyvnyi instrument reali-zatsii osvitnikh produktiv ta posluh na vnutrishnikh i zovnish-nikh rynkakh" [Franchising is an effective tool for the implementation of educational products and services in the domestic and foreign markets]. Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy, no. 8 (2014): 272-277.
Tkalenko, N. V., Kholiavko, N. I., and Hnedina, K. V. "Vectors of higher education sector transformation in conditions of the information economy formation". Naukovyi visnyk Polissia, vol. 1, no. 4 (2017): 44-49.
Verbytska, A. V. Intehratsiia vyshchoi osvity Ukrainy v yev-ropeiskyi osvitnyo-naukovyi prostir [Integration of higher education of Ukraine into the European educational and scientific space]. Chernihiv: Brahynets O. V., 2017.
<C
QQ O O
< £
o
u
