CC BY
433
Ceim медицини та бюлогп", номер 2 2013piK
контроля уровня подготовки студентов: контроль практических навыков (умение исследовать неврологический статус и интерпретировать его при различных неврологических заболеваниях), компьютерные тесты, решение ситуационных задач и задач «Крок-2», работа со студентами в нейрофизио-логических лаборатории, в отделении у постели больного, занятия в студенческом научном кружке. Предусмотрено углубленное изучение особенностей сосудистой патологии, инфекционных поражений нервной системы, особенностей клиники и лечения демиелинизирующих, нейродегенеративных заболеваний нервной системы. Кафедра создает адекватные условия для приобретения студентами практических навыков и умений в клинике нервных болезней, чтобы в будущем молодые специалисты могли уверенно работать благодаря тем умением и навыкам, которые они получили за время обучения, в практическом здравоохранении.
Ключевые слова: практические навыки, нервные болезни, Болонская система.
diagnostic tools such levels of students: Control of practical skills -the ability to explore the neurological status and interpret it in different neurological diseases, computer tests, solving situational problems and tasks "Step-2", working with students in neurophysiology laboratory in the department at the bedside, engaging in student circles. There better understanding of vascular pathology, infectious lesions of nervous system, clinical features and treatment of demyelinating, neurodegenerative diseases of the nervous system. The Department provides adequate facilities for acquiring practical skills and abilities to future young specialists-neurologists can work confidently thanks to the skills they received during training.
Key words: practical skills, nerve disease, Bologna system.
УДК 378.147+376.68(477)
ШТЕРНАЦЮНАЛВАЦШ ВИЩО1 ОСВГГИ В УМОВАХ СЬОГОДЕННО1 УКРАШИ
Система осв™ Укра!ни вступае в епоху безперервного реформування, головною метою якого е шдвищення якосп осв™ в процес зближення рiзних нацюнальних осв^шх систем. Iнтернацiоналiзацiя вищо! осв™ це процес систематично! штеграцп мiжнародного компонента в осв^ньо-виховну, науково-дослщницьку та громадську дiяльнiсть вищих навчальних закладiв. Незважаючи на високу актуальшсть цього процесу та велику увагу, що прид^еться цьому питанню сьогодш, iнтернацiоналiзацiя освгти в Укра!ш залишаеться складним i суперечливим явищем, переваги та наслщки якого потребують виваженого аналiзу.
Ключов1 слова: укра!нська вища осв™, iнтернацiоналiзацiя, глобалiзацiя, транснацюнальна осв™.
Сьогодш процес розвитку украшсько! вищо! осв1ти неминуче пов'язаний з транснащональними тенденщями, глобал1защею та штернацюнал1защею. В умовах сучасного свпового сшвробггаицтва одним 1з першочергових завдань вищо! осв1ти вважаеться тдготовка фах1вщв, яю в1дпов1дають вимогам ринку пращ не тшьки свое! кра!ни, а й шших кра!н свиу. Проблем! штернацюнал1зацп украшсько! осв1ти присвячеш пращ I. Бабина, Я. Болюбаша, В. Грубшки, Л. Ковальчук, В. Кременя та багатьох шших автор1в. Однак щлий ряд важливих аспекпв ще! проблеми залишаеться не з'ясованим.
Метою роботи було здшснити анал1з юторичних умов, форм, перспектив та насладив штернацюнал1зацп вищо! освгти в Украш. 1нтернацюнал1защею вищо! освгга е процес систематично! штеграцп м1жнародно! складово! в осв1тню систему кра!ни. Вищ1 навчальш заклади в усьому свт 1 в Украш зокрема активно включаються у процес штернацюнал1зацп, що вадображае вадхад у минуле нащонально! обмеженосп освггаього процесу [1]. Традицп штернацюнал1зацп украшсько! освгти беруть початок ще з чаав ХУ-ХУ1 ст. В цей перюд Укра!на за р1внем культурного розвитку та осв1ти перебувала в загальноевропейському середовищь Багато укра!нщв здобували осв1ту в Свроп1, а перш1 вищ1 навчальн1 заклади в самш Укра!н1 - Острозька та Киево-Могилянська академИ - навчальними планами були схож1 на пров1дш зах1дноевропейськ1 ун1верситети (Крак1вський, Празький, Болонський та шших) [7]. Тому сучасний процес штернацюнал1зацп нашо! освгги деяю автори пов'язують з поверненням Укра!ни саме до европейського культурно-осв1тнього простору [6].
Сьогодш вщбуваеться як1сно новий етап штернацюнал1зацп вищо! школи та !! глобал1зацИ, за якого масова м1ждержавна 1нтеграц1я осв1ти розглядаеться як гаранпя конкурентоспроможност1 держави в новш глобальн1й економ1ц1. Осв1та вступае в епоху перманентного реформування, що мае на мет1 шдвищення якосп в процес1 зближення р1зних нац1ональних осв1тшх систем.
учасний фах1вець потребуе знань 1 вмшь, необх1дних й актуальних не лише в кра!ш його проживання, а й у свт. У результат1 нових потреб людини 1 держави в цшому сформувалася практика пропонування осв1тн1х послуг, яю дозволяють фах1вцям зд1йснювати профес1йну д1яльшсть в умовах економ1ки р1зних кра!н [2]. Так1 осв1тн1 послуги формують транснац1ональну осв1ту, сутн1сть яко! спрямована на пошук оптимальних умов задоволення осв1тн1х потреб окремо! людини в умовах глобал1зацИ та 1нтернац1онал1зацИ р1зних сфер сусп1льного життя в сучасному свт [5].
1нтернацюнал1защя осв1ти прагне до р1зних ц1лей, серед яких диверсифшащя 1 зростання ф1нансових надходжень через залучення 1ноземних студент1в на платне навчання; розширення навчання сво!х студенпв у заруб1жних ВНЗ; шдвищення якосп осв1ти 1 досл1джень за рахунок участ1 студент1в 1 викладач1в у м1жнародному процес1 обм1ну знаниями тощо. Видяляють 4 основн1 форми м1жнародного сп1вроб1тництва, за допомогою яких вщбуваеться процес 1нтернац1онал1зац1! осв1ти: академ1чна моб1льн1сть студент1в 1 профес1йна мобшьшсть викладач1в з осв1тньо-науковою метою; мобшьшсть освгтшх програм, формування нових м1жнародних стандарт1в осв1тн1х програм; 1нтеграц1я в навчальш програми осв1тн1х стандарт1в; шституцшне партнерство, спрямоване на створення стратепчних осв1тн1х альянс1в 1 м1жнародних освгтшх корпорац1й [4].
За останн1 40 роюв темпи зб1льшення поток1в студенпв, як1 перетинають нац1ональн1 кордони для здобування вищо! осв1ти, перевищили темпи поширення само! вищо! осв1ти. За даними ЮНЕСКО, р1вень м1жнародно! мобшьносп студент1в зр1с за останн1 25 роюв на 300 %. На початку XXI ст. 1,9 млн. студенпв
„Ceim медицини та бюлогп", номер 2 2013piK
навчалося за межами рщно! кра!ни. На думку експерпв, до 2025 р. !х кшькють сягне 4,9 млн осiб. Основними постачальниками освiтнiх послуг е таю високорозвинеш кра1ни, як Австралiя, Франщя, Нiмеччина, Велика Британiя i США, що приймають на навчання 73 вщсотки всiх iноземних студентiв, яю, переважно, е громадянами Грецп, Японп, Коре1 та Туреччини [4].
Укра1на теж включена у процес свгтово! академiчноl мобiльностi i наслiдуе загальш тенденцп. На сьогоднi в Укра!ш навчаеться майже 45 тисяч шоземних студентiв [3]. Переважно це студенти з кра!н Сходу та Швшчно! Африки. Пiдготовку iноземних студентiв з 127 кра!н свiту здiйснюють у 204 вищих навчальних закладах Укра!ни [3]. Присутнiсть у вузi студенпв i вчених з рiзних кра!н свiдчить про високий рiвень i престиж вищо! школи ше! кра!ни на свiтовому ринку освiтнiх послуг, розширюе культурнi горизонти як студенпв, так i викладацького складу [7]. В свою чергу навчання та дослщницька робота за кордоном збагачують iндивiдуальний досвiд людини, дозволяють розширити мережу контактiв i спiлкування, поглибити знання шоземних мов.
Очевидш i iншi переваги штернацюналiзацп: об'еднання ресурав, поглиблення бази знань, розсунення рамок наукового пошуку, збагачення навчальних програм. Разом з тим, попри об'ектившсть i очевидну незворотнiсть процесу штернацюналiзацп освiти, не всi кра!ни готовi розглядати 11 як частину свое! стратеги розвитку в глобалiзованому свиовому освiтньому просторi. Причина цього, за переконаннями фахiвцiв, криеться в неоднакових можливостях кра!н реагувати на необхщшсть взаемоди в об'еднаному свiтовому економiчному та культурному полi. Багато кра!н з рiзних причин (низький рiвень економiчного розвитку, полiтична нестабiльнiсть, шформацшна iзоляцiя, обмеженi технологiчнi можливостi, культурш традицп) опинилися, так би мовити, на «периферп» глобальних тенденцiй.
Вщсутшсть чи обмеженiсть чiткого законодавства щодо надання транснацiональних освiтнiх послуг та забезпечення !х якостi ускладнюють адаптацю iснуючих i розробку власних стратегш штернацюналiзацп [7]. Сам процес штернацюналiзацп вищо! школи мае рiзнi наслщки в рiзних кра!нах свiту.
Розвинеш кра!ни, зокрема англомовнi, розвивають iнтернацiоналiзацiю вищо! освiти у дусi прибуткового тдприемництва. В бiльшостi кра!н, що розвиваються, основною рушiйною силою е академiчнi фактори, i процеси комерцiалiзацil освiти в них можуть призвести до незворотно! трансформацп самого феномена освинього процесу. Особливу загрозу для !х нацiональних систем освiти становить поява зарубiжних освiтнiх провайдерiв,суть роботи яких неминуче збiльшить «вiдтiк штелекту» за кордон.
Iнтернацiоналiзацiя вищо! освгги е незворотшм, однак нерiвномiрним, суперечливим i складним явищем, що веде до якюно iншого утворення - «космополиичного» унiверситету. Вiдтак входження Укра!ни до свиового освинього простору потребуе виваженого тдходу, з урахуванням як можливих перспектив в плаш конкурентноспроможносп укра!нських вишiв на ринку освишх послуг, так i можливих наслщюв, пов'язаних з втратою найбiльш талановито! молодi та професорсько-викладацького складу, збщншням iнтелектуального потенцiалу нацiональних навчальних заклащв, популяризацiею глобальних мультикультурних цiнностей та втратою нащонально! культури та щентичносп.
1. Балабанова Н. Суспiльство знань та шновацш: шлях до майбутнього Укра!ни / Н. Балабанова // - К.: Арютей, 2005. - 104 с.
2. Квак М. Нацюнальна держава, глобалiзацiя та ушверситет як модерний заклад / М. Квак, М. Зубрицька, Н. Бабалик // - лЛ^в: Лiтопис, 2002. - С. 267-291.
3. Ковальчук Р.Л. 1нтернацюнашзащя освiти: мiжнародно-правовий досвщ i нацiональна практика / Р.Л. Ковальчук // Правознавство.- 2011.- C.40-43
4. Лиферов А. П. Интеграционные процессы в мировом образовании: основные тенденции / А. П. Лиферов // Magister. - 1999. - №1. - С. 46-65.
5. Лукичев Г. А. Транснациональное образование / Г. А. Лукичев // Вестник РУДН. Серия: Юридические науки. - 2002. - № 1. - С. 71-75.
6. Михальченко Н.С. Украина 1991-1995 / Н.С. Михальченко // - К.: Укр. центр духовной культуры, 1996. - 512 с.
7. Тюрменко I. Культоролопя: теорiя та ютс^я культури / I. Тюрменко, О. Горбула // - Ки!в: Центр навчально! л^ератури, 2004. - 368 с.
ИНТЕРНАЦИОНАЛИЗАЦИЯ ВЫСШЕГО ОБРАЗОВАНИЯ В УСЛОВИЯХ СОВРЕМЕННОЙ УКРАИНЫ.
Лихачев В.К., Добровольская Л.М., Ляховська Т.Ю., Тарановская E.А., Макаров О.Г.
Система образования Украины вступает в эпоху непрерывного реформирования, главной целью которого является повышение качества образования в процессе сближения различных национальных образовательных систем. Интернационализация высшего образования - это процесс систематической интеграции международного компонента в учебно-воспитательную, научно-исследовательскую и общественную деятельность высших учебных заведений. Несмотря на высокую актуальность этого процесса и большое внимание, уделяемое данному вопросу сегодня, интернационализация образования в Украине остается сложным и противоречивым явлением, преимущества и последствия которого требуют взвешенного анализа.
Ключевые слова: украинское высшее образование, интернационализация, глобализация, транснациональное образование.
INTERNATIONALIZATION OF HIGHER EDUCATION IN
THE CONDITIONS OF TODAY'S UKRAINE.
Likhachev V.K, Dobrovolskaya L.M. Lyahovskaya T.Y., Taranovskaya E.A., Мakarov О.G.
The Ukraine education system shall enter into an era of continuous reform, the main aim of which is to improve the quality of education and the process of convergence between the various national educational systems. Internationalization of higher education is the process of systematic integration of the international component in the educational, scientifical, researching and public activity of higher educational institutions. Today internationalization of education in Ukraine remains important by difficult phenomenon, advantages and consequences of which require a balanced analysis.
Key words: Ukrainian higher education, internationalization, globalization, transnational education.
