CC BY
44
УДК 616.37:616.7:616-08
КИРИЛЮК М.Л., АТАНОВА Я.О., ТРЕТЯК О.Е.
Укра!нський науково-практичний центр ендокринно!xípypni трансплантат! ендокринних opraHÍB i тканин МОЗ Укра!ни, м. Ки!в, Укра!на
ФОСФОРНО-КАЛЬШеВИЙ ОБМН У ПОСТМЕНОПАУЗНИХ ЖШОК Í3 ЦУКРОВИМ ДiАБЕТОМ: ВПЛИВ ТИПУ ТА ТРИВАЛОСТ ХВОРОБИ,
термЫу менопаузи та маси лла
Резюме. Удослiдженнi вивчено вплив цукрового дабету (ЦД) на фосфорно-каль^евий обмiн у жiнок у постменопаузi залежно вд типу та тривалост хвороби, термiну менопаузи, маси тла та виду гiпоглiке-мiчноí терапи. Досл'1джено стан фосфорно-кальцевого обману у 86 ж/'нок: ¡з ЦД 1-го типу — 13 па^енпв / ЦД 2-го типу — 73 хворих. У всх па^енток концентра^я каль^ю / фосфору в кров/ була в межах нор-ми. Установлено, що концентра^я юн'1зованого каль^ю, загального каль^ю та неорганiчного фосфору в кров/ не може слугувати головним критерiем стану мiнеральноí щльност юстково'/' тканини в жiнок у постменопаузi ¡з ЦД. Препарати сульфонлсечовини та iнсулiну в поеднаннi з б'1гуан'щами не впливають на стан фосфорно-каль^евого обману в жiнок у постменопаузi ¡з ЦД 2-го типу. Ключовi слова: фосфорно-кальщевий обмiн, цукровий д1абет, менопауза, лiкування.
о ' p Р ® Оригинальные исследования
/Original Researches/
International journal of endocrinology
Роботу виконано в рамках науково-дослщно! ро-боти Украшського науково-практичного центру ендокринно! xipyprii, трансплантаци ендокринних оргашв i тканин МОЗ Укра!ни, м. Ки'1в.
Вступ
Проблема остеопорозу стае все бтьш актуальною у зв'язку з повсюдним збтьшенням тривалосл жит-тя. Збтьшення ктькосл ошб похилого вшу супрово-джуеться зростанням частоти метаболiчниx захворю-вань, серед яких остеопороз займае провтне мюце. Прогнозована ктьысть випадыв перелому шийки стегна — найтяжчого ускладнення остеопорозу у всьо-му свт збтьшиться з 1 700 000 (на 1990 р.) до 8 200 000 у 2050 р. за умови, що частота таких випадыв iз втэм шдвищуеться на 1 % щоpiчно [1]. У жшок европео!д-но! раси ризик перелому шийки стегна протягом життя становить 1 : 6, що вище, шж ризик розвитку раку мо-лочно! залози (1 : 9) [2]. Переломи проксимального вщ-дту стегново! кiстки збтьшують смеpтнiсть на 6—37 % залежно вщ попереднього стану здоров'я пащен-та. Результати великих багатоцентрових дослщжень SOF (Study of Fractures) i EPOS (Europian Prospective Osteoporosis Study) показали, що значним збтьшенням смертносл супроводжуються i переломи хребта. Проведет в Укра!ш дослiдження показали, що летальшсть серед пацiентiв з остеопоротичними переломами прок-
симального вщдту стегново! KicTKM впродовж двох ро-ыв становить 18,6 %; 47 % пащенлв зазначено! групи помирають протягом перших шести мiсяцiв тсля ви-никнення перелому [3]. ^iM цього, на тлi збiльшення тривалосл життя зростатимуть й економiчнi витрати на лiкування ускладнень остеопорозу, що включають не тiльки госштатзащю внаслток переломiв, а й со-щальш витрати. Наявнiсть цукрового дiабету (ЦД) 2-го типу i менопаузи у хворих значно попршуе прогноз для пащенлв. Наявнiсть коморбiдно'i патологй' пов'язана не ттьки з пiдвищенням смертносп вщ загальних причин, а й з шдвищеним ризиком виникнення переломiв, який вдвiчi вищий вт даного показника в загальнiй популяци [2, 4—8].
Мета — дослщження впливу цукрового дiабету на фосфорно-кальщевий обмiн у постменопаузних жь нок залежно вт типу та тривалосл хвороби, термiну менопаузи, маси тша та виду цукрознижуючо! терапи.
Матерiали та методи
Нами було обстежено 86 жiнок, хворих на ЦД 1-го типу (13 пащенток) та ЦД 2-го типу (73 пащентки). Критерiями виключення були наявнiсть тяжких со-матичних захворювань, що впливають на фосфорно-
© Кирилюк М.Л., Атанова Я.О., Третяк О.Е., 2016 © «М1жнародний ен,докрииолог1чиий журнал», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
кальщевий обмш (хрошчна ниркова недостатнiсть, анемiя тяжкого ступеня тощо). Також були виключеш хворi iз протешуричною стадiею нефропати. У перiод обстеження пацiентки не отримували лiкарських за-собiв, що були здатнi впливати на стан мшерально! щiльностi ыстково! тканини (МЩКТ). Тривалють захворювання у жiнок iз ЦД 2-го типу становила в се-редньому 9,6 року, середнш вiк у хворих вказано! гру-пи — 63 роки; тривалють ЦД 1-го типу вiдповiдно у середньому становила 12,8 року, середнш вш — 33,1 року (табл. 1). Середнш вш у груш жшок iз тривалю-тю менопаузи менше 5 рокiв становив 53,1 року, iз тривалiстю менопаузи вщ 5 до 10 рокiв — 59,5 року, iз тривалiстю менопаузи понад 10 роыв — 68,4 року. Вщповщно до розподiлу тривалють ЦД 2-го типу у
першiй групi становила в середньому 2,7 року, у другiй групi — 9,3 року, у третш групi — 11,4 року (табл. 2). Вивчалися анамнез захворювання, особливост пере-бiгу ЦД, вк:, коли був верифiкований ЦД. Оцшювали ступiнь компенсаци ЦД, тривалiсть менопаузи. Разом iз типовою для ЦД симптоматикою активно ви-являли скарги з боку кютково! системи. Придтялась увага способу життя пащенпв, дотриманню режиму лiкування згiдно з рекомендащями ендокринолога, особливостям харчування, фiзичноl активностi, наяв-ностi шкiдливих звичок (тютюнопалшня, вживання алкоголю). Хворi отримували терапш пероральними цукрознижуючими препаратами (метформш, препа-рати сульфонiлсечовини) або комбшовану терапiю (iнсулiнотерапiя та пероральнi цукрознижукш препа-
Таблиця 1. Кл'ш'ко-лабораторш показники в ж1нок ¡з цукровим д'абетом 1-го та 2-го типу (M ± m)
Показники ЦД 1-го типу (n =13 ) ЦД 2-го типу (n = 73) Р
Вк (роки) 33,08 ± 11,18 (21; 71) 63,01 ± 6,59 (44; 81) < 0,05*
1МТ (кг/м2) 26,01 ± 5,33 (18; 32,8) 31,57 ± 4,04 (25,2; 49,0) < 0,05*
Тривалють ЦД (роки) 12,77 ± 8,21 (1; 29) 9,55 ± 5,71 (1; 45) > 0,05
НЬД1е (%) 8,10 ± 0,01 (6,9; 9,2) 9,29 ± 0,04 (6,0; 13,5) < 0,05*
Саюн (ммоль/л) 1,22 ± 0,06 (1,0; 1,29) 1,22 ± 0,05 (1,02; 1,36) > 0,05
Р (ммоль/л) неорг * ' ' - 1,10 ± 0,06 (0,93; 1,22) -
Таблиця 2. Кл1н1ко-лабораторн1 показники в жнок iз цукровим дiабетом 2-го типу залежно вд тривалост менопаузи (M ± m)
Показники Менопауза 0-5 poKiB (n = 17) Менопауза 5-10 poKiB (n = 15) Менопауза понад 10 poKiB (n = 41) Р
Вк (роки) 53,06 ± 3,22 (44; 61) 59,5 ± 3,3 (52; 65) 68,44 ± 4,64 (51; 81) Р(1-2) > 0,05 Р(2-3) < 0,05* Р(1-3) < 0,05*
Стаж ЦД (роки) 2,70 ± 1,75 (1; 13) 9,3 ± 5,9 (1; 36) 11,43 ± 6,06 (1; 45) Р(1-2) < 0,05* P(2-ii) > 0,05 Р(1-3) < 0,05*
1МТ (кг/м2) 33,69 ± 5,46 (23,5; 49) 30,73 ± 4,30 (20,5; 45) 31,30 ± 3,17 (25,0; 44) р > 0,05 Р(2-3) > 0,05 Р(1-3) > 0,05
НЬД1с (%) 9,63 ± 0,02 (6,0; 13,9) 9,47 ± 0,01 (7,7; 13,2) 8,93 ± 0,02 (6,8; 13,3) Р(1-2) > 0,05 Р(2-3) < 0,05* Р(1-3) < 0,05*
Саюн (ммоль/л) 1,23 ± 0,04 (1,1; 1,34) 1,20 ± 0,05 (1,09; 1,28) 1,22 ± 0,06 (1,02; 1,34) Р(1-2) > 0,05 Р(2-2) > 0,05 Р(1-3) > 0,05
Сазаг (ммоль/л) - 2,26 ± 0,04 (2,2; 2,3) 2,33 ± 0,04 (2,3; 2,4) Р(2-3) > 0,05
Рнеорг (ммоль/л) 1,09 ± 0,06 (1,02; 1,25) 1,08 ± 0,07 (0,93; 1,22) 1,09 ± 0,06 (0,94; 1,18) Р(1-2) > 0,05 Р(2-2) > 0,05 Р(1-3) > 0,05
Добова екскрещя Са з сечею (ммоль/добу) - 6,05 ± 4,35 (1,7; 10,4) 3,43 ± 1,16 (1,33; 5,56) Р(2-3) > 0,05
Примтка: * — вiрогiднiсть рiзницi (р < 0,05).
Примтка: * — вiрогiднiсть рiзницi при р < 0,05.
рати). Розраховували шдекс маси тiла (1МТ). PiBeHb компенсацй' вуглеводного o6MÍHy визначали за глшо-ваним гемоглобiном (НЬА1с). Стан кальщeво-фос-форного o6MÍHy оцшювали за показниками вмiсту в кровi загального кальцiю (Сазаг), iонiзованого кальцш (Са1он), неорганiчного фосфору (Рнеорг) i показниками екскрецп кальцiю з сечею за добу. Вмют загального кальцш визначали спектрометричним методом iз метилтимоловим синiм на бiохiмiчному аналiзаторi Sapphire-400 (Японiя) за допомогою стандартних на-борiв. Iонiзований кальцiй визначали юноселектив-ним методом на апарат Easylyte Calcium (США) iз використанням референтного електрода для кальцш юшзованого. Неоргашчний фосфор визначали спек-трометричном методом iз фосфор-молiбденом на апарат Cobas e411 з використанням реагенпв Elitech diagnostics (Францiя). DIiкований гемоглобш визначали методом високошвидкюно! р1динно! хроматог-рафп. Добову екскрецiю кальцш в сечi вивчали за допомогою прямого колориметричного комплексо-метричного тесту з реактивом арсеназо III на апарат Sapphire-400 (Япошя).
Статистичну обробку отриманих результат проводили методом варiацiйноl статистики. Вiрогiднiсть рiз-ниць (р) оцiнювали за критерieм Стьюдента. Результа-ти дослiджень визнавали вiрогiдними у випадках, коли показник не перебтьшував 0,05.
Результати
Результати дослiдження впливу типу ЦД на дея-кi показники фосфорно-кальцieвого обмшу поданi в табл. 1. Вiрогiдними визначенi рiзниця у вiцi та в 1МТ у бiк 1х збiльшення, що обумовлено особливiстю нозо-логй', гiрша компенсацiя вуглеводного обмшу при ЦД 2-го типу на rai нормальних показникiв iонiзованого кальцш сироватки в ж1нок обох груп (min 1,0; max 1,29 при ЦД 1-го типу; min 1,02; max 1,36 при ЦД 2-го типу). Концентрация неоргашчного фосфору сироватки в жь нок iз ЦД 2-го типу також не виходила за меж1 норми (min 0,93; max 1,22).
Порушення фосфорно-кальцieвого обмшу при ЦД спостертаеться на рiзних стадiях розвитку захворю-вання, однак вщомосп про характер та стутнь вира-женостi цих порушень мають суперечливий характр. Зокрема, iснують даш щодо виявлення в цих пащен-тiв нормокальцieмil та нормофосфоремй' [9], що узго-джуеться з отриманими нами результатами вивчення iонiзованого кальцш та неоргашчного фосфору сироватки кровi при ЦД 1-го та 2-го типу.
Вплив конституцшних чинниив на показники МЩКТ у загальнш популяцй' добре вивчений рiзними авторами. Вш e найважливiшою детермiнантою, що визначаe щiльнiсть ыстково! тканини. Перюд росту та розвитку, що характеризуeться наростанням МЩКТ, завершуeться у 20—30 роив досягненням тково! (максимально!) ыстково! маси. Далi, пiсля 40 роив, розпо-чинаeться поступове зниження МЩКТ зi швидкiстю 1—2 % за рш, що продовжуeться до глибоко! старостi. Iншi фактори, таы як рання менопауза, аменорея, дieта
з малим вмютом кальцiю, захворювання кишечника, довготривале використання кортикостероiдiв, спадко-вють, палiння, зловживання алкоголем та кавою, ма-лорухомий спосiб життя, низька маса тiла, також впли-вають на темпи розвитку зниження щтьносп кiстковоi маси. У пашенпв iз ЦД 1-го типу вже iз дитячого вiку пiкова ысткова маса значно менша, нiж у здорових ошб. Тому вони мають низьку стартову точку, в!д яко' розпочинаеться обумовлена вiковими змiнами втрата кiстковоi речовини. 1з дослiджених нами 13 пащенток iз ЦД 1-го типу у 6 ЦД був верифшований у дитячому вщь Однак, незважаючи на цей факт, рiвнi юшзовано-го кальцiю в обох групах були практично однаковими, що вказуе на можливий протекторний ефект шсулшо-терапй' на МЩКТ
Результати дослщження впливу тривалостi менопа-узи на показники фосфорно-кальщевого обмiну в жь нок iз ЦД 2-го типу наведеш в табл. 2.
Показано, що вш та анамнестичш данi трива-лостi ЦД 2-го типу в пащенток дослщжуваних груп розподтяються вiдповiдно до перiоду менопаузи. А найбтьший показник 1МТ i середнiй рiвень HbAlc спостерiгалися в груш пащенток iз меншою тривалютю менопаузи. Рiзниця вмiсту загального та юшзованого кальцш та неоргашчного фосфору мiж дослщжувани-ми групами не була вiрогiдною, концентрацiя iонiв у сироватщ кровi перебувала в межах фiзiологiчноi норми. Можливо, шщшована цукрознижуюча терапiя (iн-сулiнотерапiя та/чи секретагоги й шсулшосенситайзе-ри) швелюе вiковi змiни МЩКТ
Результати дослщження показникiв фосфорно-кальцiевого обмiну в жшок iз ЦД 2-го типу залежно вiд тривалостi ЦД наведеш в табл. 3.
Обговорення
Зпдно з отриманими даними, вiрогiдна рiзниця мiж дослiджуваними показниками визначалася щодо в^, тривалостi ЦД та менопаузи, при цьому 1МТ та стутнь компенсацй' ЦД були праткично однаковими. Концен-трацй' в сироватцi кровi загального кальцiю, iонiзова-ного кальцш, неоргашчного фосфору перебували в межах фiзiологiчних коливань та не вiдрiзнялися мiж групами обстежених ж1нок. Добова екскрещя каль-цiю з сечею в жшок друго'' групи була в межах норми, проте деяи шдивщуальш показники перевищували норму або були нижчими (min 1,33; max 10,4; норма 2,5—7,5 ммоль/добу).
Зпдно з даними лггератури, доказаний взаемо-зв'язок мiж тривалютю ЦД 2-го типу та збтьшенням ризику переломiв [10], але без дослiдження впливу виду цукрознижуючо'' терапй' на стан МЩКТ та/чи фосфорно-кальщевий обмiн у постменопаузних жшок iз ЦД 2-го типу.
В1дпов1дно до припущення авторiв на розвиток остеопорозу при л^ванш пацiента iз ЦД може впли-вати застосування iнсулiнотерапii. Результати досль дження показникiв фосфорно-кальцiевого обмiну в жшок iз ЦД 2-го типу залежно в1д виду цукрознижую-чо' терапй подано в табл. 4.
Таблиця 3. Показники фосфорно-кальц1евого та вуглеводного обм'шу в ж1нок у постменопауз! залежно вД тривалост цукрового д1абету 2-го типу (M ± m)
Показники Тривалють ЦД до 10 poKiB (n = 31) Тривалють ЦД понад 10 poKiB (n =42) Р
BiK (роки) 60,10 ± 6,03 (44; 74) 65,17 ± 6,30 (47; 81) < 0,05*
Тривалють ЦД (роки) 3,52 ± 1,53 (1; 6) 14,00 ± 5,67 (7; 36) < 0,05*
Менопауза(роки) 8,94 ± 4,84 (1; 20) 13,95 ± 4,96 (1; 30) < 0,05*
1МТ (кг/м2) 31,32 ± 4,72 (20,5; 44) 31,57 ± 3,49 (24,0; 49,0) > 0,05
HbAlc (%) 9,22 ± 0,02 (6,2; 13,2) 9,26 ± 0,02 (6,8; 13,5) > 0,05
Саюн (ммоль/л) 1,22 ± 0,04 (1,1; 1,31) 1,21 ± 0,06 (1,02 1,28) > 0,05
Сазаг (ммоль/л) 2,36 ± 0,06 (2,3; 2,5) 2,32 ± 0,06 (2,2 2,4) > 0,05
Р (ммоль/л) неорг * ' ' 1,10 ± 0,06 (0,93; 1,09) 1,10 ± 0,06 (0,99 1,25) > 0,05
Добова екскре^я Са з сечею (ммоль/добу) - 4,18 ± 3,03 (1,33; 10,4) -
Примтка: * — в1рогщн1сть р1зниц1 при р < 0,05.
Таблиця 4. Показники фосфорно-кальщевого та вуглеводного обм'шу в жнок у постменопауз! з цукровим д'абетом 2-го типу залежно вД виду цукрознижуючоi терапи (M ± m)
Показники Пероральш препарати(n = 42) Комбшована терашя, що мютить шсулш (n = 31) Р
Вк (роки) 62,74 ± 6,68 (47; 81) 63,68 ± 6,31 (44; 78) > 0,05
Менопауза(роки) 11,77 ± 5,12 (2; 30) 12,19 ± 5,67 (1; 23) > 0,05
Стаж ЦД (роки) 7,81 ± 4,89 (1; 36) 12,00 ± 6,32 (3; 22) > 0,05
1МТ (кг/м2) 32,33 ± 3,61 (25,2; 44,0) 31,28 ± 4,59 (20,5; 49,0) > 0,05
HbAlc (%) 9,09 ± 0,02 (6,0; 13,9) 9,40 ± 0,01 (6,8; 13,5) > 0,05
Саюн (ммоль/л) 1,22 ± 0,06 (1,02 1,34) 1,22 ± 0,05 (1,02 1,34) > 0,05
Сазаг (ммоль/л) 2,28 ± 0,03 (2,2 2,4) 2,36 ± 0,04 (2,3 2,4) > 0,05
Р (ммоль/л) неорг * ' ' 1,09 ± 0,06 (0,93 1,22) 1,13 ± 0,08 (1,02 1,34) > 0,05
Добова екскрещя Са з сечею (ммоль/добу) 4,55 ± 2,34 (1,95; 6,56) 2,87 ± 1,34 (1,7; 10,4) > 0,05
Примтка: в1рогщн1сть р1зниц1 при р< 0,05.
За власними даними, у групах пор1вняння piBeHb HbAlc Bipor^HO не вiдpiзнявся, пащентки обох груп мали близью показники екскреци кальцш, piBern за-гального та ioнiзoванoгo кальцш, неоргашчного фосфору сироватки кровь Отже, цукрознижуюча тepапiя (iнсулiнoтepапiя та/чи пероральш цукpoзнижуючi пре-парати), можливо, позитивно впливае на оновлення бшково! матpицi кiстки та дозволяе потенцшно змен-шувати ризик виникнення пepeлoмiв у жшок постме-нопаузного вшу iз ЦД 2-го типу.
Висновки
1. Рiвeнь ioнiзoванoгo кальцiю не може слугувати головним маркером стану фосфорно-кальщевого об-мiну та МЩКТ у жiнoк постменопаузного вiку, хво-рих на ЦД 1-го та 2-го типу за умов вщсутноста тяжко! хрошчно! нирково! нeдoстатнoстi та вщповщно! ко-морбщно! патологи.
2. Вид цурознижуючо! терапи (бiгуанiди, поххдш сульфoнiлсeчoвини, iнсулiнoтepапiя) та маса тта не впливають на показники фосфорно-кальщевого об-мiну при лiкуваннi ЦД 2-го типу в постменопаузних жшок piзнoгo вiку.
Конфлшт iHTepeciB. Автори гарантують в1дсутн1сть конфл1кту 1нтерес1в та власно! фшансово! защкавлено-ст1 при виконанш роботи та написанн1 статл.
Список лiтератури
1. Sambrook P., Cooper C. Age-specific and sex-specific incidence of radiographic vertebral, hip and distal forearm fractures//Lancet. — 2006. — Vol. 367. — P. 2010-2018.
2. Van Staa T.P., Dennison E.M., Leufkens H.E., Cooper C. Epidemiology of fractures in England and Wales // Bone. — 2001. — Vol. 29. — P. 517-522.
3. Povoroznjuk V.V., Dzerovich N.I., Karasevskaya T.A. Bone mineral density in Ukrainian women of different age//Annals of the
New York Academy of Sciences. — 2007. — Vol. 1119. — P. 243252.
4. Fucumoto S. Updates on lifestyle-related diseases and bone metabolism // Clin. Calcium. — 2014. — Vol. 24(11). — P. 17015. — doi: CliCa141117011705.
5. Adil C, Aydin T., Taçpinar Ö. et al. Bone mineral density evaluation of patients with type 2 diabetes mellitus // J. Phys. Ther. Sci. — 2015. — Vol. 27(1). — P. 179-182. — doi: 10.1589/ jpts.27.179. Epub 2015 Jan 9.
6. Leidig-Bruckner G, Grobholz S., Bruckner T. et al. Prevalence and determinants of osteoporosis in patients with type 1 and type 2 diabetes mellitus // BMC Endocr. Disord. — 2014. — Apr 11. — P. 14-33. — doi: 10.1186/1472-6823-14-33.
7. Ogata M, Ide R., Takizawa M. et al. Association between basal metabolic function and bone metabolism in postmenopausal
women with type 2 diabetes // Nutrition. — 2015. — Vol. 31(11— 12). — P. 1394-1401. — doi: 10.1016/j.nut.2015.06.012.
8 .Kurra S, Siris E. Diabetes and bone health: the relationship between diabetes and osteoporosis-associated fractures // Diabetes Metab. Res. Rev. — 2011. — Vol. 27(5). — P. 430-435. — doi: 10.1002/dmrr.1197.
9. McNair P., Christiansen M.S., Madsbad S. et al. Hypoparathyroidism in diabetes mellitus // Acta Endocrinol. — 1991. — Vol. 96. — P. 81-86.
10. Yamamoto M, Yamaguchi T, Nawata K. et al. Decreased PTH levels accompanied by low bone formation are associated with vertebral fractures in postmenopausal women with type 2 diabetes // Clin. Endocrinol. Metab. — 2012. — Vol. 97(4). — P. 12771284. — doi: 10.1210/jc.2011-2537. Epub 2012Feb 15.
OmpuMaHO 15.02.16 ■
Кирилюк М.Л., Атанова Я.О., Третяк Е.Э. Украинский научно-практический центр эндокринной хирургии, трансплантации эндокринных органов и тканей МЗ Украины, г. Киев, Украина
ФОСФОРНО-КАЛЬЦИЕВЫЙ ОБМЕН У ПОСТМЕНОПАУЗАЛЬНЫХ ЖЕНЩИН С САХАРНЫМ ДИАБЕТОМ: ВЛИЯНИЕ ТИПА И ДЛИТЕЛЬНОСТИ БОЛЕЗНИ, СРОКОВ МЕНОПАУЗЫ
И МАССЫ ТЕЛА Резюме. В исследовании изучено влияние сахарного диабета (СД) на фосфорно-кальциевый обмен у женщин в постменопаузе в зависимости от типа и длительности болезни, срока менопаузы, массы тела и вида гипогликемической терапии. Исследовано состояние фосфорно-кальциевого обмена у 86 женщин: с СД 1-го типа — 13 пациентов и СД 2-го типа — 73 больных. У всех пациенток концентрация кальция и фосфора в крови находилась в пределах нормы. Установлено, что концентрация ионизированного кальция, общего кальция и неорганического фосфора в крови не может служить главным критерием состояния минеральной плотности костной ткани у женщин в постменопаузе с СД. Препараты сульфонилмочевины и инсулина в сочетании с бигуанидами не влияют на состояние фосфорно-кальциевого обмена у женщин в постменопаузе с СД 2-го типа.
Ключевые слова: фосфорно-кальциевый обмен, сахарный диабет, менопауза, лечение.
KyryliukM.L., Atanova Ya.O., Tretiak O.E. Ukrainian Scientific and Practical Centre for Endocrine Surgery, Transplantation of Endocrine Organs and Tissues of the Ministry of Healthcare of Ukraine, Kyiv, Ukraine
PHOSPHORUS AND CALCIUM METABOLISM IN POSTMENOPAUSAL WOMEN WITH DIABETES MELLITUS: EFFECTS OF THE TYPE AND DURATION OF THE DISEASE, TIME OF MENOPAUSE AND BODY MASS Summary. The article deals with the impact of diabetes mellitus (DM) on the phosphorus and calcium metabolism in postmenopausal women, depending on the type and duration of the disease, duration of menopause, body mass and type of hypoglycemic therapy. The state of phosphorus and calcium metabolism in 86 women with type 1 DM (13 patients) and type 2 DM (73 patients) was studied. In all patients, the concentration of calcium and phosphorus in the blood was within normal limits. It was found that the concentration of ionized calcium, total calcium and inorganic phosphorus in the blood can not be the main criterion for the state of bone mineral density in postmenopausal women with DM. Sulfonylureas and insulin in combination with biguanides have no effect on the status of phosphorus and calcium metabolism in postmenopausal women with type 2 DM.
Key words: phosphorus and calcium metabolism, diabetes mellitus, menopause, treatment.
