CC BY
22
УДК 619: 612. 357. 6: 636. 3. 085 (477. 61)
Шарандак П.В., к. вет. н., (psvw.ua@mail.ru) © Луганський нацюнальний аграрный утеерситет
СТАН ПЕЧ1НКИ ТА ФОСФОРНО-КАЛЬЩСВОГО ОБМ1НУ У В1ВЦЕМАТОК КРАСНОДОНСЬКОГО РАЙОНУ ЛУГАНСЬКО1 ОБЛАСТ1
У е1ецематок Краснодонського району Луганськог област1 естаноелет змти функщонального стану печтки, що характеризуются г1перферментем1ею аспарагтоеог та алатноеог трансфераз, у-глутамытранспептидази та лужног фосфатази. При анал1з1 фосфорно-кальщееого обм1ну у есгх оеець еияелена гтокальщем1ем1я.
Ключо^^ слова: мжроелементи, грунти, е1ецематки, печтка, сироеатка кроег, быок,ферменти, кальцт, фосфор.
Актуальшсть проблеми. В ус часи Укра!на мала грунтовну базу для розвитку вiвчарства, що забезпечувалась вщмшною племшною роботою, практично виваженою технолопею виробництва, системою загоивл^ первинно! обробки та переробки продукци [1]. У теперiшнiй час вiвчарство опинилось у кризовому станi: скоротилось поголiв'я овець, зменшились показники продуктивной i вiдтворення тварин, втрачену планову i не опановано ринкову систему продажу продукци вiвчарства [2]
Сучасна технолопя тваринництва пiдвищуе ризик виникнення у тварин метаболiчних розладiв. Найбшьше навантаження на себе приймае печшка, яка приймае пряму чи опосередковану участь у всiх видах обмiну, а функцiональнi змiни гепатоцитiв призводять до виникнення порушень як у системах оргашв, так i оргашзму в цiлому [3].
Багатьма дослщженнями встановлено, що рiвень складових кровi в органiзмi овець нестабiльний i залежить вiд таких факторiв, як порщшсть, стать, фiзiологiчний стан, рiвень продуктивностi, рiвень годiвлi, умов утримання, еколопчш умови та iншi фактори [4-6]. Особливий вплив на мшливють складових кровi мае порiднiсть овець i сезони року. Причому рiвень аналiтiв у кровi тварин рiзних генотипiв змiнюеться за сезонами року по^зному. Тому дослiдження показникiв кровi овець у рiзних районах Лугансько! областi е актуальним.
Мета дослвдженя - вивчити функцiональний стан печшки та фосфорно-кальцiевого обмiну в ютних вiвцематок Краснодонського району Лугансько! область
Матер1али та методи дослщження. Матерiалом для дослiдження були 10 вiвцематок ромашвсько! породи, що належать приватному господарству в селищi Хрящувате Краснодонського району Лугансько! областi. Клшчне дослiдження тварин проводили загальноприйнятими методами.
У сироватцi кровi, ввдбрано! вiд дослiджених тварин, визначали вмют загального бiлку бiуретовим, бiлкових фракцш - турбiметричним методом, активнiсть аланшово! та аспарагiново!' трансамiназ - методом Райтмана-Френкеля,
© Шарандак П.В., 2011
гамма-глутамштранспептидази - реакщею з р-штроаншном, лужно! фосфатази -юнетичним методом; загального кальцiю - реакщею з 2-оксианшшом, неорганiчного фосфору - шляхом УФ-детекци [7].
Результати дослщження. Першочерговим завданням е ан^з стану навколишнього середовища, де знаходяться тварини. Як вщомо, його важливою складовою е визначення у грунтах не лише мжроелеменив, концентрацп яких впливають на фiзiологiчнi процеси в органiзмi тварин, регулюючи !х, але й кiлькостi забруднювачiв, якi е антагошстами есенцiальних елементiв. При високих концентрацiях важкi метали витiсняють останшх iз тканин органiзму та змшюють структуру тканин.
Так, грунти Краснодонського району Лугансько! областi характеризуються середнiм проти норми вмютом купруму (5,9 мг/кг), цинку (7,8 мг/кг) та зниженим проти норми рiвнем мангану (333 мг/кг). Забруднешсть сполуками плюмбуму та кадмш складае 0,4 та 2,9 % вщповщно, тодi як середня концентращя у грунтах цих елементiв - 5,1 та 0,35 мг/кг, що нижче гранично допустимо! концентрацп (10,0 та 0,7 мг/кг вщповщно).
На основi одержаних вiдомостей про насичення грунив есенцiальними елементами наступним етапом дослщжень стало встановлення порушень, яю можна виявити при обстеженнi тварин. Так, клмчне дослiдження вiвцематок Краснодонського району не показало змш як загального стану тварин, так i печшки та кiстяку.
Показники вмюту загального бiлка та його фракцш у сироватцi кровi свiдчать про стан бшоксинтезувально! функци гепатоцитiв [7].
У сироватщ кровi 50 % ютних вiвцематок Краснодонського району нами встановлена низька проти норми концентращя загального бшка - 62,8±1,48 г/л (табл. 1).
Вщомо, що близько половини бшюв кровi складають альбумiни [8]. До найважливших функцiй альбумнiв вiдносяться: пщтримка осмотичного тиску, регуляцiя водного обмiну мiж кров'ю та тканинами оргашзму, зв'язування та транспортування жирних кислот, жовчних пiгментiв, йонiв кальцiю, стерощних гормонiв та гему за рахунок утворення комплексних сполуки [7].
У сироватщ кровi дослiджених вiвцематок встановили, що рiвень альбумiнiв становить 43,9±1,42 %. Гiпер- та гшопротешемш ми спостер^али у двох тварини (табл. 1).
Бiльшiсть a-глобулiнiв синтезуються у клiтинах печiнки. Вони приймають участь у транспортi лiпiдiв та купруму, зв'язуванш гемоглобiну, е регуляторами запалення [8].
На жаль, у л^ературних джерелах ми не знайшли даних щодо вмiсту або частки а1- та а2-глобулшв окремо. За нашими даними у сироватщ кровi кiтних вiвцематок встановлено середнiй рiвень а1- та а2- глобулiнiв, який становить 6,0±0,79 та 6,1±0,82 % вiдповiдно.
Вмют у сироватцi кровi фракци бета-глобулшв був у межах норми 10,1±1,13 %. Збiльшення та зменшення концентрацп даних бшюв виявили у 20 % дослщжених нами тварин, що е наслщком хронiчного ураження гепатоциив.
При визначеннi частки y-глобулiнових фракцш встановили, що !х рiвень у сироватцi кровi вiвцематок Краснодонського району становить 31,7±1,45 %.
Гшергамаглобулшемш виявили лише в одше! тварини (табл. 1), що е ознакою хрошчного nepe6iry патологи печiнки.
Таблиця 1
Показники бокового обмшу у сироватщ кров1 в1вцематок
Показники M±m Lim Норма (за В.1. Левченком, 2004)
Загальний бшок, г/л 62,8±1,48 55,7-68,6 65-75
£ S3 ч Альбумши 46,1±1,35 39,4-51,3 40-50
а i-глобулши 6,0±0,79 3,7-11,0 12 20
ю а 2-глобулши 6,1±0,82 1,5-8,4
И ß -глобулши 10,1±1,13 4,6-13,4 7-12
а © у- глобулши 31,7±1,45 24,8-38,7 20-35
Для аналiзу стану печшки ютних вiвцематок було проведено визначення активност сироваткових ензимiв.
Ферменти, як високомолекулярш органiчнi сполуки бiлковоï природи, виконують в органiзмi роль бюлопчних каталiзаторiв. Вони беруть участь у травленш та засвоеннi поживних речовин, побудовi структурних та функцiональних компоненив тканин i рiдин органiзму та багатьох шших бiологiчних процесах. Ензими розташоваш переважно всерединi клiтин, тому змши ïx активностi в бюлопчних рщинах е важливим дiагностичним показником
[9].
Аспарагшова (АсАТ) та аланшова (АлАТ) трансферази - це внутршньокл^инш ферменти, що е чутливими показниками за рiзниx патологiй в оргашзм^ зокрема за хвороб печiнки [7].
Актившсть АлАТ у сироватцi кровi вiвцематок становить 0,38±0,06 ммоль/(год*л), а АсАТ - 1,69±0,11 ммоль/(год*л) (табл. 2).
у-глутамштрансфераза (ГГТ, або ГГТП) - фермент, який каталiзуе перенесення глутамшового залишку та y-глутамiлпептиду на акцепторний пептид чи альфа-амшокислоту. Зустрiчаеться в печiнцi, нирках, особливо у клпинах ниркових кнальцiв та жовчних протоюв [7].
Нами встановлено, що актившсть ГГТ у ютних вiвцематок становить 64,5±6,46 од/л i у 100 % тварин даний показник збшьшений проти норми (табл. 2). Таю змши вказують на ураження клпин печшки, що вистилають жовчш протоки, про що й свщчить як збiльшення активностi печiнковиx трансфераз, так i ГГТ.
Отже, зростання активной ГГТ у сироватщ кровi свщчить про патолопчш процеси в гепатобтарнш системi. Гiперферментемiя за рахунок ГГТ е раншм i надшним тестом iнтрагепатитного стазу жовчi, пошкодження канiкулярниx мембран гепатоцитiв бiля бтарного полюса та епiтелiальниx клiтин, яю вистилають просвiт жовчних проток [4, 7]. Те, що актившсть АсАТ збшьшена в бшьшому ступенi, шж АлАТ, е показником ураження мiтоxондрiального апарату гепатоцитiв i, можливо, клпин мiокарду.
Таблиця 2
Актившсть ензшупв у сироватщ кров1 дослщних в1вцематок
Показники М±т Lim Норма (за В.1. Левченком,2004)
АлАТ, ммоль/(годхл) 0,38±0,06 0,2-0,54 0,1-0,4
АсАТ, ммоль/(годхл) 1,69±0,11 1,15-2,08 0,15-1,0
ГГТ, од/л 64,5±6,46 36,7-90,5 10-30
З метою визначення стану мшерального обмiну в кiстковiй тканиш в лабораторнiй дiагностицi використовують визначення в сироватщ кровi концентрацi! загального кальцiю та неорганiчного фосфору, а також актившсть лужно! фосфатази [7].
Кальцш та фосфор вiдiграють значну роль в обмiнi багатьох тканин. Вони приймають участь у внутршньокл^инних процесах, таких як клiтинний потенщал, синтез ДНК, мiжклiтинний зв'язок, пщтримка гомеостазу i метаболiзму клiтини та ш. [10].
Встановлено, що в сироватщ кровi вiвцематок рiвень загального кальцш становить 2,1±0,03 ммоль/л (табл. 3). Гiпокальцiемiя була виражена у вЫх дослiджених тварин. Концентрацiя неоргашчного фосфору у кровi кiтних вiвцематок становить 2,08±0,100 ммоль/л, а збшьшення концентрацi! цього елемента спостерiгаеться лише в одше! тварини (10 % вщ загально! кiлькостi дослiджених нами тварин).
Отже, для ютних вiвцематок даного району е характерним зниження концентраци у сироватщ кровi загального кальцш на фош вiдносно фiзiологiчних показниюв вмiсту неорганiчного фосфору.
Лужна фосфатаза (ЛФ) широко розповсюджена у тканинах людини i тварин, особливо у слизовш оболонцi кишечника, остеобластах, стшках жовчних протокiв печiнки, плацентi i лактуючiй молочнiй залозi. Вона каталiзуе вiдщеплення фосфорно! кислоти вiд !! органiчних сполук [11].
Найбiльш постшним показником, що свiдчить про порушення мiнерального обмiну у тварин е тдвищення активностi лужно! фосфатази. 1снуе паралелiзм мiж зростанням активностi ГГТ та лужно! фосфатази, проте актившсть останньо! пщвищуеться й при холестазi позапечiнкових вивiдних шляхiв [12].
У ютних вiвцематок спостерiгаемо гiперферментемiю лужно! фосфатази (271,4±30,09 од/л), яка скорш за все, зумовлена патологiею гепатобшарно! системи, оскiльки спостерiгаеться пряма залежшсть iз гiперферментемiею ГГТ (табл. 2 i 3).
Таблиця 3
Показники фосфорно-кальщевого обм1ну у сироватц1 кров1 в1вцематок
Показники М±т Lim Норма (за В.1. Левченком, 2004)
Загальний кальцш, ммоль/л 2,1±0,03 2,0-2,21 2,38-3,38
Неорган1чний фосфор, ммоль/л 2,08±0,100 1,8-2,53 1,45-2,48
Лужна фосфатаза, од/л 271,4±30,09 184,4-435,3 30-100
Отже, не дивлячись на нижчу забрудненiсть грунтiв Краснодонського району кадмiем i плюмбумом (2,9 % та 0,4 %), у порiвняннi з Лутугшським
районом (10,7 % та 8,0 % вщповщно), у гепатоцитах ютних вщематок, ми виявили змши функщонального стану клпин, що супроводжуеться гiперферментемiею трансамшаз, ГГТ та лужноï фосфатази. Таю змши можна вважати раншми показниками патологи гепатоциив у сшьськогосподарських тварин, оскiльки в щлому вираженi порушення бiлкового обмiну мали одиничний характер. Зниження концентрацп загального кальщю в сироватцi кров^ на нашу думку, пов'язанi як iз забрудненням територiï важкими металами, так i зниженим рiвнем мангану. Останнiй приймае участь в остеогенез^ впливаючи на активнiсть лужноï фосфатази та синтез глжозамшоглжашв у клпинах кiстковоï тканини.
Проведенi нами рашше дослiдження в Лутугiнському районi Лугансь^' областi вказували на порушення бшкового обмiну та бiльш значнi змши функщонального стану гепатоциив вiвцематок. При цьому рацiони годiвлi тварин у цих двох регiонаx практично не вiдрiзнялись, а забрудненiсть територiï плюмбумом та кадмiем було бульше на 7,4 та 7,8 % вщповщно у Лутугшському райош, порiвняно з Краснодонським. Проте, не дивлячись на меншу площу територп останнього, забруднену важкими металами було вивлено порушення щлюност гепатоцитiв, що виражаеться гiперферментемiею за рахунок АсАТ, АлАТ та ГГТ. Це дозволяе ще уважшше розглядати питання, щодо патогенного впливу навт незначних концентрацiй важких металiв у грунатх на стан печшки овець. Змши активной ферментiв на rai вiжсутностi iстотниx змiн показниюв бiлкового обмiну можна вважати раншми, прогностичними ознаками гепатопатологп. Обмiн кальщю i фосфору в дослщжених нами тварин характеризувався переважно зниженням концентрацп в сироватщ кровi загального кальщю.
Висновки. 1. У грунтах Краснодонського району Луган^^ област виявлено нормальний вмют купруму та цинку i зниження концентрацп мангану та невисоку забруднешсть плюмбумом та кадмiем, порiвняно з Лутугiнським районом тiеï ж область
2. Функщональний стан печшки в дослщжених нами вiвцематок характеризуеться порушеннями гепатобiлiарноï системи в овець, що супроводжуеться гiперферментемiею АсАТ - на 69 %, ГГТ - 115 %, а лужноï фосфатази - у 2,71 раза.
3. У сироватщ кровi вiвцематок спостер^аеться зниженням рiвня загального кальцiю у порiвняннi iз даними лiтератури, на rai вщсутност змiн рiвня неоргашчного фосфору.
4. Перспективою подальших дослщжень е подальше визначення фiзiологiчниx показниюв стану внутршшх органiв та фосфорно-кальщевого обмiну в овець, що перебувають на територп рiзниx районiв Луганськоï областi, з використанням результатiв додаткових iнструментальниx методiв дослiдження тварин та даних щодо стану навколишнього середовища.
Л^ература
1. Петришин М.А. Напрями створення конкурентноздатного вiвчарства в Захщному регiонi / М.А. Петришин // Вiвчартво. - Ки1в: Аграрна наука, 1998. - № 29. -С. 48-54.
2. Польская П.И. Использование селекционных достижений в овцеводстве для формирования конкурентоспособной отрасли в Украине / П.И. Польская // Вiвчарство.
- Кив: Аграрна наука, 1998. - № 30. - С. 43-46.
3. Biourge Vincent Dietary Management of Liver Disease / Vincent Biourge // Veterinary Focus. - 2010. - Vol. 20. - № 3. - P. 16.
4. Макар И.А., Робак В.Е. Сезонные изменения содержания белка в плазме крови овец / И.А. Макар // Науч.-техн. биол. Укр. НИИ физиол. и биохим. с.-х. жив. -1985. - № 7. - С. 25-28.
5. Штомпель Н.В. Соотносительная изменчивость между покзателями крови и признаками продуктивности овец / Н.В. Штомпель // Сб. с.-х. биология. - 1987. - № 5.
- С. 90-93.
6. Терек В.1. Вовнова продуктившсть овець ново! украшсько! прськокарпатсько! породи / В.1. Терек, Д.П. Пер^, Л.Г. Пль, М.Й. Головач // Наук. вкник Львiв. акад. вет. мед. iм. С.З. Гжицького. - 2001. - Т. 3 (№ 4), Вип. 1, Львiв. - С. 72-76.
7. Камышников В. С. Справочник по клинико-биохимической лабораторной диагностике: В 2 т. - Т.1. - Минск.: Беларусь, 2000. - 495 с.
8. Ветеринарна клЫчна бiохiмiя / М.1. Карташов, О.П. Тимошенко, Д.В. Юбкало та íh, За ред. М.1. Карташова та О.П. Тимошенко. - Харюв: Еспада, 2010. - 400 с.
9.Braun G.P. Clinical Biochemistry in Sheep: A Selected Review / G.P. Braun, C. Trumel, P. Bezille // Small Ruminant Research. - 2010. - Vol. 92. - Is. 1-3. - P. 10-18.
10. Villalba J.J. Learned Appetites for Calcium, Phosphorus, and Sodium in Sheep / J.J. Villalba, F.D. Provenza, J.O. Hall // J. Anim. Sci. - 2008. - Vol. 86. - P. 738-747.
11. Meyer D.J. Veterinary Laboratory Medicine Interpretation & Diagnosis / D.J. Meyer, J.W. Harvey // W.B. Saunders Company. - 2007. - 456 p.
12. Horst R.L. Regalation of Calcium and Phosphorus Homeostasis in the Dairy Cows / R.L. Horst // J. Dairy Sci. - 1989. - Vol. 69. - P. 604-616.
Summary Sharandak P.
CONDITION OF LIVER AND PHOSPHORUS-CALCIUM EXCHANGE BESIDE EWES OF KRASNODON DISTRICT LUGANSK REGION
Beside ewes of Krasnodon district of Lugansk region were set changes of functional liver condition, which are characterized by hyperfermentation of enzymes Asparagine and Alanine Transpherase, y-Glutamile Transpeptidase and Alkaline Phosphatase. During analysis of phosphorus-calcium exchange in all sheep was set hypocalcalciemia.
Key words: microelements, soils, ewes, liver, serum blood, albumen, enzymes, calcium, phosphorus.
Рецензент - д.с.-г.н., проф. Параняк Р.П.
