CC BY
19
УДК 334
ФОРМИ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА В УКРА1Н1
© 2015
МАРЧЕНКО В. М.
УДК 334
Марченко В. М. Форми державно-приватного партнерства в УкраТж
Метою cmammi е систематизац/я правових можливостей забезпечення функц/онування та розвитку державних промислових п/дприемств Укра-1'ни шляхом державно-приватного партнерства як альтернативи ix приватизацП. Досл/джено, що зниження ф'шансування розвитку економ/чно'( д/яльностi в УкраЫв/дбуваеться на фотзростання обсяг/в державного бюджету. Вумовахзниження витрат державного бюджету приватизащя державних п/дприемств перетворилася в джерело надходжень до нього. Систематизац/я законодавства Украши в частинiможливостей сп/впрац держави та приватного капталу дозволила узагальнити форми державно-приватного партнерства, до яких в/днесено: концесю, оренду, л/зинг, сп/льну д/яльн/сть, угоди про розпод/л продукцИ. Форми партнерства еяк альтернативними, так / реал/зуються у вузько визначених сферах еконо-м/чно'( д/яльност/. Класиф/кац/я форм партнерства дозволяе реал/зувати ту мету, яка &дпо&дае економ/чн/й полтиц держави. Ключов'! слова: державно-приватне партнерство, приватизац/я, концеая, л/зинг, оренда, сп/льна д/яльн/сть, угоди про розпод/л продукцИ. Рис.: 1. Табл.: 2. Вбл.: 13.
Марченко Валентина Миколавна - доктор економ/чних наук, професор, професор кафедри економ/ки та п/дприемництва, Нац/ональний техн/ч-ний ун/верситет Украши «Кшвський пол/техн/чний /нститут»(пр. Перемоги, 37, Ки(в, 03056, Украна) E-mail: tina_m_2008@ukr.net
УДК 334
Марченко В. Н. Формы государственно-частного партнерства в Украине
Целью статьи является систематизация правовых возможностей обеспечения функционирования и развития государственных промышленных предприятий Украины путем государственно-частного партнерства как альтернативы их приватизации. Доказано, что снижение финансирования развития экономической деятельности в Украине происходит на фоне роста объемов государственного бюджета. В условиях снижения расходов государственного бюджета приватизация государственных предприятий превратилась в источник поступлений в него. Систематизация законодательства Украины в части возможностей сотрудничества государства и частного капитала позволила обобщить формы государственно-частного партнерства, к которым отнесены: концессия, аренда, лизинг, совместная деятельность, соглашение о разделе продукции. Существуют как альтернативные формы партнерства, так и те, что реализуются в узко определенных сферах экономической деятельности. Классификация форм партнерства позволяет реализовать ту цель, которая соответствует экономической политике государства. Ключевые слова: государственно-частное партнерство, приватизация, концессия, лизинг, аренда, совместная деятельность, соглашения о разделе продукции. Рис.: 1. Табл.: 2. Библ.: 13.
Марченко Валентина Николаевна - доктор экономических наук, профессор, профессор кафедры экономики и предпринимательства, Национальный технический университет Украины «Киевский политехнический институт» (пр. Победы, 37, Киев, 03056, Украина) E-mail: tina_m_2008@ukr.net
UDC 334
Marchenko V. M. Forms of Public-Private Partnership in Ukraine
The article is aimed at systematization of legal possibilities for provision of functioning and development of the State-owned industrial enterprises of Ukraine by means of public-private partnership as an alternative to privatization of such enterprises. It has been proven that reducing the financing for the development of economic activities in Ukraine occurs against the background of growth of the State budget volumes. In the context of reducing the expenditures of the State budget, privatization of the State-owned enterprises has become a source of budgetary incomes. Systematizing the legislation of Ukraine in the part of opportunities of cooperation between the State and private capital provides for generalization of forms of public-private partnerships, including: concession, rental, lease, joint activities, production sharing agreement. There are both alternative forms of partnership and those that are implemented in some narrowly defined spheres of economic activity. Classification of forms of partnership allows to achieve the purpose which is conform with economic policy of the State.
Keywords: public-private partnership, privatization, concession, leasing, rental, joint activities, production sharing agreements. Fig.: 1. Tabl.: 2. Bibl.: 13.
Marchenko Valentyna M. - Doctor of Science (Economics), Professor, Professor of the Department of Economics and Business, National Technical University of Ukraine «Kyiv Polytechnic Institute» (pr. Peremogy, 37, Kyiv, 03056, Ukraine)
E-mail: tina_m_2008@ukr.net
Розвиток економжи краши вимагае постшних фЬ-нансових вкладень як у шдтримання кнуючо! шф-раструктури та виробництва, так i поступового ix розширення, наявшсть якого i е щонайпершою ознакою будь-якого розвитку. Джерелами фшансування розвитку е власш кошти суб'екпв дiяльностi, кошти державного та мкцевого бюджейв.
Кошти суб'екпв дiяльностi спрямовуються у розвиток шдприемництва, виходячи з економiчниx штере-сш ix власниюв.
Кошти державного бюджету йдуть на фшансування загальних суспкьних потреб.
Кошти мксцевих бюджепв використовуються на фшансування потреб громади вцповцно! територи.
Загальною тенденщею формування потенцшних джерел фшансування розвитку економжи Украши е зниження обсягу витрат на забезпечення тенденцш розвитку економжи, особливо в частиш фшансування за рахунок державних та мксцевих кошпв.
Провiвши приватизацш державного майна в пе-рюд 1992-2014 рр., Украша звкьнила державний бюджет в1д зобов'язань щодо фшансування витрат 122 944 об'екпв, iз них 28 601 об'екпв державно! та 94 343 кому-нально! власност [11].
Здавалося б, що таю змши мали б перерозподки-ти рух державних фшанйв шляхом збкьшення витрат на об'екти державно! власносп, тим паче, що доходи державного бюджету за 2003-2014 рр. зросли в 5 разiв
(з 75 млрд до 378 млрд грн) [5, 6]. Однак за означений перюд мае мкще тенденщя до зниження витрат державного бюджету на економiчну дiяльнiсть. Основни-ми видатками економiчно! дiяльностi були паливно-енергетичний комплекс, зокрема державш дотащ! та ре-структуризацiя вугкьно! галузi, дорожне господарство в частинi фiнансування його розвитку, скьське господарство, а саме - шдтримка тваринництва, а також ви-датки на забезпечення належного державного контролю за стандартами та яюстю харчових продуктiв.
Про недостатнiсть обсягiв видатюв на забезпечення економiчно! дшльност навiть тих видiв дiяльностi, яю фiнансуються з бюджету, свiдчать звiти розпорядникiв коштiв державного бюджету. Зокрема, у сферi утриман-ня дор^ звiт Державного агентства автомобкьних дор^ Укра'1ни про виконання Державного бюджету Украши за 2014 рiк [9] та звгг про результати аудиту ефективност використання коштiв державного бюджету, передбаче-них Мiнiстерству енергетики та вугкьно! промислово-стi Укра'1ни на державну шдтримку вугледобувних шд-приемств на часткове покриття витрат iз собiвартостi готово! товарно! вугкьно! продукщ! [10].
Зниження обсягiв державного фшансування при-зводить до погiршення стану як сощально! шфраструк-тури, так i обсягiв виробництва продукщ! та послуг на об'ектах державно! власностЬ
Мета стати - систематизацш правових можли-востей забезпечення функцiонування та розвитку дер-жавних промислових шдприемств Укра!ни шляхом державно-приватного партнерства як альтернативи !х при-ватизащ!.
Хрошчш проблеми, пов'язанi з наповненням до-хiдно! частини держаного бюджету та неспро-можнiстю ефективного управлiння об'ектами державно! власносй, сформували державну полпику продажу об'ектiв державно! власностi, реалiзувавши при цьому два бюджетнi завдання: 1) одномоментного наповнення бюджету коштами вiд продажу об'ектiв державно! власностц 2) зменшення витрат бюджету на утримання об'екпв державно! власностЬ
Попри неконтрольовану приватизац1ю державного майна, Укра!на iще володiе державним промисловим потенщалом стратегiчного розвитку економки кра!ни. За даними Мiнiстерства економiчного розвитку i торпв-лi, державний сектор економки становлять 1829 дючих державних пiдприемств та 1511 непрацюючих. 1з загаль-но! кiлькостi працюючих державних п1дприемств на 100 найбкьших iз них припадае 80 % виручки вси шдпри-емств державного сектора та 90 % встх активш [2]. Забравши таю об'екти в державну власшсть, держава тим самим подтвердила особливу !х роль та зобов'язання щодо забезпечення як !х функцiонування, так i розвитку.
Для розумiння важливост державних шдпри-емств для розвитку економки кра!ни 100 найбкьших державних шдприемств можна охарактеризувати за-лежно вц !х призначення в економiчнiй системi як:
1) пiдприемства - монополкти у виробництвi продукщ! чи наданш послуг;
2) iнфраструктурнi шдприемства, якi здiйснюють обслуговування велико! ккькост ринкових суб'ектiв господарювання (порти, дороги);
3) пiдприемства, яю забезпечують економiчну без-пеку кра!ни (зв'язок, преса, пошта, виробництво та роз-подк електроенерги, добування енергоносив);
4) iншi.
За даними фiнансово! звiтностi державних шдпри-емств, вони мають рiзну ефективнiсть свое! дшльностЬ 55 % вск державних шдприемств е прибутковими, 45 % -збитковими. Збитковкть дшльност обумовлена причинами змши попиту, що потребуе зусиль щодо модер-нiзацi! виробництва та вдосконалення асортименту та якост продукщ! та послуг, що надаються. Зволкання у фiнансуваннi модернiзацi! державних шдприемств може призвести до збитковост !х дiяльностi та попр-шення якостi наданих послуг.
На сьогодш в Укра!нi склалася низка суб'ективних та об'ективних чинникiв, якi спрямовують державу в особi оргашв державно! та мiсцево! влади на шлях приватизащ! державних шдприемств.
Так, у в^повкносй до Постанови Кабшету Мш-стрiв Укра!ни в1д 12.05.2015 р. № 271 «Про проведення прозоро! та конкурентно! приватизащ! у 2015 рощ» час-тина п1дприемств державного сектора економки, яю увь йшли до перелiку 100 найбкьших держшдприемств Укра!-ни, плануються до приватизащ!, а саме - п1дприемства: вугкьно! промисловостi (ДП Вугкьна компан1я «Красно-лиманська», ПАТ «Лисичанськвугкля», вiдокремленi шд-роздки ДП «Красноармшськвугкля», «Селидiввугiлля», «Львшвугкля»); електроенергетичного сектора (ПАТ «Центренерго», ВАТ «Запорiжжяобленерго», ПАТ «Ми-кола!вобленерго», ПАТ «Хмельницькобленерго», ВАТ «Тернопкьобленерго», ПАТ «Днiпродзержинська теп-лоелектроцентраль»); скьськогосподарсько! галузi (ДП «Конярство Укра!ни»); транспортно! галузi (ДП «Южний МТП», ДП «Iллiчiвський МТП», ДП «Одеський МТП», ПрАТ «Укра!нське Дунайське пароплавство»); хiмiчноl промисловостi (ПАТ «Сумихiмпром», ПАТ «Одеський припортовий завод»); фшансового сектору (ПАТ «Укра-!нський банк реконструкщ! та розвитку»); шших галузей (ДПАТ Будшельна компанш «Укрбуд») [12].
За даними Мшстерства економiки Укра!ни [2], не ва об'екти державно! власностi з перелку таких, що шд-лягають приватизащ! у 2015 рощ, е збитковими, але для формування майбутньо! динамки розвитку бкьшкть iз них потребуе швестищй.
Наявний досвiд кра!н свiту пiдкреслив рiзнi мож-ливост участi держави в 'й економiчному розвитку. Так, в основi розвитку будь-яко! економiчно! системи лежить мета. Способом реалiзащl мети е модель розвитку економки. В економгщ модель трактуеться як схематичний опис будь-якого явища чи прощесу в суспкьств^ а також як зразок, що служить еталоном для вцтворення. У кон-текстi даного досл1дження модель трактуеться як зразок сукупност складових i взаемозв'язкiв мiж ними, яю реа-лiзують мету економiчноl полiтики. 1накше кажучи, ще зразок оргашзащ! економiчно! системи, сукупнiсть еле-
менпв та мехашзм взаемозв язку та взаемоди мiж ними, який спрямований на реалiзадiю визначено! мети.
Еволющш розвитку кра!н свiту пiдтвердила ефек-тивнiсть використання рiзних моделей економiчного розвитку залежно вiд !! мети. Модели якi пiдтвердили найвищу ефектившсть свого використання, представле-нi в табл. 1.
Отже, у свт кнуе розма!ття моделей економiч-ного розвитку, яю базуються на рiзнiй частцi державно! власностi та формах взаемоди державного та приватного секторiв економжи.
Вукра!нському законодавствi кнуе безлiч можли-вих форм забезпечення ефективного функщону-вання й розвитку державно! власносй, якi базуються на рiзних видах взаемоди держави i бiзнесу. Усi види можливо! взаемоди держави i бiзнесу умовно мож-на розподкити на двi групи: тi, якi забезпечують !х функ-цiонування; тi, якi забезпечують !х розвиток шляхом за-лучення приватного кашталу. Останню форму прийнято називати державно-приватним партнерством.
Основним стимулом розвитку державно-приватного партнерства е суспкьш потреби i бюджетнi обме-ження щодо !х фiнансування. У тих кра!нах та регiонах, якi не мають дефщиту бюджету для реалiзацi! держав-них програм, державно-приватне партнерство не набу-ло широкого поширення.
Державно-приватне партнерство - ще взаемодш держави i бiзнесу з метою реалшащ! соцiально важливих проектiв. При щьому воно поеднуе як кращi технолог!! та навики бiзнесу, так i регульовану дшльшсть та захист штересш громадян. Ефективнiсть використання даного виду взаемоди визначаеться м!рою виконання кожним ¡з учасникiв взятих зобов'язань.
Актуальшсть державно-приватного партнерства обумовлена сьогодшшшм вибором м!ж формами залу-чення швестищй у розвиток державних шдприемств, тобто м!ж приватизацiею (i продажем щлкних майно-вих комплексiв) та конщейею, л!зингом, орендою тощо.
Порiвняльна характеристика можливих напрямiв розвитку державних п1дприемств представлена в табл. 2.
ус! означеш напрями мають р1зну мету свого використання. Так, з позищ! держави приватизащш пе-редбачае мету зменшення ккькост державних шдприемств, конщесш - партнерське залучення швестищй та партнерський розподк ризиюв дшльностЬ
Пор!вняння вси можливих напрям1в дозволяе здшснити теоретичне узагальнення задач та можливо-стей реал!защ! кожного з представлених способ!в пово-дження з об'ектами державно! власность
Прюритетшсть використання державою представлених напрям1в визначаеться прюритетами розвитку економ1чно! системи Укра!ни.
З'ясування форм державно-приватного партнерства базуеться на тлумаченш слова «партнерство».
Партнерство - ще узгоджеш ди учасниюв спкьно! справи. Взаемш вцносини держави, громадських угру-пувань, шдприемств, основан! на взаемовигодност та р!вноправност!.
Ув1дпов1дност до Закону Укра!ни «Про державно-приватне партнерство» [4] «партнерство - ще сшвробп'нщтво» м!ж державним i приватним партнерами у будь-якш форм!. Сшвробп'нщтво тракту-еться як спкьна дшльшсть. Отже, з урахуванням об'екта державно-приватного партнерства - ще дшльшсть, спрямована на спкьне будшнщтво або експлуатащю (управлiння) об'ектiв державно! власностi. Основною ознакою державно-приватного партнерства, виходячи ¡з Закону «Про державно-приватне партнерство», е до-гов!рш вцносини.
На основ! економiчного узагальнення правових можливостей партнерства кентифжоваш такi його фор-ми: конщесш, оренда, л!зинг, спкьна дшльшсть, угоди про розподк продукщ!. Кожному виду спiвробiтництва державного та приватного партнера в1дпов1дають закршлеш в законодавствi умови догов!рно! сшвпращ (рис. 1).
Отже, не вдаючись до економiчного аналiзу змксту законодавства, слд наголосити, що на сьогодш в Укра!нi iснуе широкий перелж правових можливостей для залучення приватного швестора до розвитку шдприемства державно! власностi.
Таблиця 1
Порiвняльна характеристика моделей економiчного розвитку краУн свiту
Модель економiчного розвитку Критерм моделi Кражи
Лiберальна, неолiберальна чи приватно-корпоративна Низька питома вага державно! власносп, законо-давче забезпечення максимально! свободи суб'£к-пв ринку, низька питома вага державного бюджету в структурi ВВП США, Велика Бриташя, lрландiя, Нова Зеландiя
Со^ально орi£нтована економiка (соцiал-демократична, со^ал-лiберальна модель) Частка держбюджету у ВВП перевищу£ 50 %, розви-нута система со^ально! пiдтримки. Перерозподiл доходiв приватного сектора через податкову систему £С, Канада, 1зра!ль
«Азiатсько-Тихоокеанська модель» Еекспортна оркнта^я економки та орi£нтацiя фiрм на довготермшову перспективу. Наявнiсть високоiнтегрованих форм швидкого економiчного зростання (кейрецу, чеболей), в яких держава намага£ться встяко пiдтримати вiтчизнянi компанп Японiя, ^вденна Корея, Тайвань, Сiнгапур)
Соцiалiстична модель Державна власшсть на засоби виробництва Куба, В'£тнам, Пiвнiчна Корея
О ш сс:
<
т 2
со
□с <
X
<
о
ш
Джерело: складено за [3].
о §
С!
ф д:
'со та
га Ег
X ш
о ю
1=1 о
ей та га £
X ш о ю
1=1 о
ш £
га °
° I
о ¡5 ^ ¡5
та ^
13 5
та ^ ит ф
га
о
о
г *
о ф
о а. о
а- 5
а- 5
«з о
О
О Ч
О ^
к
а о
О
го
и и
то то
^ ^
со СП
ее ее
X X
X X
то то
го го
ГС сс
Ъ Ъ
О то О то
ю ю
о о
по X по X
со та О £9 Ю ^
О Ь
О га
О . ?
О
о
ш та
.5 X
.а
X
та ^
го х
-.<к х
со та
О "
ю ^
о &
т Ф
с; т
•¡5 .5
<2 о
™ о
о а
о. а
1= 5
р I
о Р
та т
* .5
Ф 1 ^ 1
* £
и *
я
С «3
и о о и л
О. та 1=
л и
л ТО
I 5
о °
X п
ф °
^ ^
^ та
щ т
т X
си ш
^ о п
о о
I * X *
о . ф п . ф
и ф ^ ф !й
. о * . п *
ш а ф а а
* V * V
1=1 X 1=1 X
2 1
О 1-
х Й
ос ей
о ^
г
к
У вiдповiдностi до Закону «Про концесГ!» [8] об'ектом договору концесГ! е «надання на пiдставi кон-цесiйного договору на платнiй та строковГй основi права на створення (будiвництво) та (або) управлiння (експлу-атацiю) об'екта концесГ! (строкове платне володшня)».
Так, у вiдповiдностi до стати 283 Господарського кодексу [1] «об'ектом оренди можуть бути: державш та комунальш шдприемства або !х структуры шдроз-дки як цшсш майновi комплекси, тобто господарськi об'екти ш завершеним циклом виробництва продукцГ! (робiт, послуг), вiдокремленою земельною дкянкою, на якiй розмiщений об'ект, та автономними Гнженерними комунiкацiями i системою енергопостачання; нерухо-ме майно (будГвлГ, споруди, примiщення); iнше окреме шдивГдуально визначене майно виробничо-технiчного призначення, що належить суб'ектам господарювання».
«Об'ектом лiзингу може бути нерухоме i рухоме майно, призначене для використання як основш фон-ди... Не можуть бути об'ектами лiзингу земельнi дь лянки, iншi природнi об'екти, а також цшсш майновi комплекси державних (комунальних) пiдприемств та !х структурних пiдроздiлiв» [1, стаття 292].
Правовi основи спкьно! дiяльностi закрiпленi в Цивкьному Кодексi (ст. 77) [13], де спкьна дiяльнiсть -це дшльшсть, за яко! 11 учасники спкьно дiють (без ство-рення юридично! особи) для досягнення певно! мети у вГдповГдностГ до умов, визначених договором про спкь-ну дiяльнiсть.
Цивкьним кодексом не передбачаеться особли-востей для державних шдприемств щодо порядку вне-сення державного майна до спкьно! дшльностЬ
У вiдповiдностi до Закону Укра!ни «Про угоди про розподк продукцГ!» [7] об'ектами спiвробiтництва держави та приватного капггалу е «пошуковГ роботи, розвiдка та видобування корисних копалин, розподк вироблено! продукцГ!, Г! транспортування, обробка, збе-рiгання, переробка, використання, реалiзацiя чи роз-порядження нею шшим чином, а також будДвництво та експлуатацш пов'язаних з цим промислових об'ектiв, тру6опроводГв та шших об'ектiв».
Представленi форми державно-приватного партнерства е рГзними з огляду на тенденцГ!, якГ ре-алiзуються завдяки !х використанню. Так, за критерiем iнвестування в розвиток об'екта лише конце-сш (при умовГ справедливого розподку ризикГв, змгни пГдходу до гарантiй та змГни методики розрахунку кон-цесiйних платежiв), спкьна дшльшсть та угоди про розподк продукцЦ дозволяють залучити значнi обсяги при-ватних швестицш. Концесш дозволяе реалiзувати тГ державш сощальш проекти, якГ вимагають значних обсягГв фГнансування та яю залишаються нереалГзованими, або реалГзуються державою за рахунок кредитГв мГжнарод-них органГзацГй, що, по-перше, збГльшуе вартГсть таких проектГв, по-друге, виводить грошГ з економГки кра!ни.
Щодо спкьно! дшльностГ то в нацГональному за-конодавствГ не встановлено перелГку цГлей спкьно! дГяльностГ. Договори про спГльну дшльшсть укладаються здебГльшого з метою будГвництва об'ектГв (здебГльшого буддвництво готелГв та туристичних центрГв) або спГль-
s
w
e о
■О
NJ
NJ О
Ln
СП VO
ф
s
s
S
и W
о
n m
—1 Ts
О
X
О
S
zr Ts*
QJ
тз W
QJ
— "D
СГ
o\
ш
X
s
с X
ш TÑ
Œ О "D QJ.
о X'
m
о ь
Ln Ф Ts
-1
KJ "D
ю О
со X
Ь" X s
3
-t" О -ri
Ф о 73
lo ° о
ln г; x
lo ^ x
^ => S к,
о ф s< .
S S 1=.
n у1 p fd
^ r-r u Ш
Ë. Ф 9¿. n ro
g ci
О ^
1л "O
Dr О ♦
-J- X —1
ll
L-» ф QJ
TS* "5
2> 5
N Ю
ш i
II ф
с
■g
f = =
San
<
S*
n
Ш
U¡
СГ
3
о
—I
о
I
^ S ^ h ¿ P>
Ю lo о CT <
СТ\
о
IQ СТч О _!_
S' w
Ф
О
^ . S
О
з з
ф Ф
5 -о
тз о тз ф
■ II £
:
i 3-S5
n Ш
II
Ф 7Í
^ о
О Ln
3 ^ 3 «Э
■ g СО 3 3"
-• 3
i QJ
<
CL =3
■ S
3 <_
ш
go О о а ф
oí» 3 " = О ЕГ
ш !» =¡
м N IQ Ш 3" II
CT CL •у й- "С 1=
3 g
TT ш
ф о_
пЗ
с
ф
ш Ф
' тз
^ S g о
со
* g
ф о
LO
3 3. >1 ф ш ю ■t" о
lo <
9" i=
ó а!
ф X
§ <
5
g 3-
к
о.
•a G' к о я
TD рэ to к о
to «
TD
со РЭ •©* TD S' о
к s
о
ач «
S
TD g
I
X
►е- 9 2 -á
я
TD S I Я
S =
S
В я
о о
5 ¿
О TD
S В я S
О. X
to s
n
о >
S
о ^ ® о го ш
ач ач R
J3- Я
о
о
to QJ
g S
Я Я о н
м
S я
о Ä
Я я
s ^
to tr рэ
S °
§ *®г
Я -К
§ "
> я
£ I
g *
Е я
о го
►n TD
О о
% «
° »
> to
> SÜ «
<5 TD
Я Р>
я я л
я _
О о
> Hî
С' to
рэ *
о я
о >
рэ to л
о >
о со to
о >
s «
с
со ^ о 5 ач й о tr to
л" TD
о
TD g
TD о со to s
H «
xi со
я J
в g
о ^
> ^
о
X
рэ
i-ä
Я
О
n S n О
о я
4 рэ
a> TD
2 H
PO Я
И го
S TD
00 о
PO i-ä
^ X
s* Р2
со
рэ
«
с
я
о
>
рэ
to
о
H
to
рэ
я
>'
i-ä
to
ГО
TD
>
g
р:
Я
рэ
«
X
ю о
ш
ф -п
N Ш
з- за ш m Z n
ь
s ф
Tí
н
тз ^ .
- о W Ь;
- x • ф
. го
; "S
í S Ï
' i
'"S -
ф
lo ф
i
7Ñ
^ n S
з
о
3" го
v;
тз 7: ТЗ
g ш.
Ю s —.
=1 g w ш
О
n тз hü
—1 —h о
QJ с
X О ib J^
го о тз
ш ^ < с
QJ ш
CT LO Ь
X* тз ф
ф —h т:
—1 с н
ш ТЗ
- m —
ь и
ф ш -н
^ s тз
■ -ri S
тз тз g
■о » S
^ -1
. Ï 77,-
ф x ю
x за о
ГО -Г- <
О i=
Ф Е ш
CO
P2
to
«
n >
S
to го
и' го
о «
X о
s я
S' о
> g
о 2'
о I
to о
>' о
ач
to >п
TD -с
X Я
S X о X
S рэ я
S о
TD 5
О
s. R да
g > о
о в
«
> 0-
s Я
X О
о о 5
i-ä
i-ä
P2
со
о е
n В
° S'
g >
Я >3
» M
tt Р3
S i
я g
л *
M я
W >•
^ я
g TD
о S
to fr:
» g
> с
Ъ, s
TD t°
« Я
рз гъ
to TD
s го
ьн R
2. to
to Tg
s e «
о я
я
P2
n S3 to
SI
►G- m ^ TD
я g
Cd со
-с s
g n
о X
to рэ о
Я со
> ^
го s
>©-
в
s
i-ä
-с
>
го
TD
«
рэ
to
Я
о
n
о
ач
5
>
«
го
i-ä
-с
Я
TD
S
X
рэ
Н
S
i-ä со Я
Р2 о Р2
TD ач TD
С со о H
to Я
Я О л" со го TD
> рэ Я Я о i-ä to
TD S3 Р2
S со в Я TD
s о го
s > >
s* о о H
я' рэ to
X >
го го
о i-ä К.
я
•a. о* TD S н <ъ i-ä Я S
я я
S о
я
>
Р2
>©-
о TD
« О
я
о g
й' s
о ач
hr. ^ g
« g "g
td s Оч
S Я X
н - S
u Л4 R
m ^ to
g S. P3
ач v
. со « S3
» » "
ач
Я
я л
о ач
Я
TD
i-ä Я
Cd
да
ач > >
' g
î° >
0
1 s
X
я
g
«
>
о' Я
X g °
S >:
н
о о
i-ä
to
> F
Р2
Я S3
«
X «
>©- о с I
TD в
g го
" Л S
►е-43 -В.
й * §
о' • ^
n
Щ
Й го
Tg
О ш Зп
ш О
тз тз а\ n -н
■г-1 О го
' 3.1
CL О
И "с
a i» -<s i ^ 2. S.
•• 9
a ô!»
ю
з> S ï.
тз fe
ф о; -е- Ç
О M г тз <.
й
Ш -1
s -о
LO
ш
3 -О -1'
Эт 3
¥ о тг
т ^ w
О ° ^ я 5
-ä I I
Р ^ s
ш
x
о
ф
ш
о тз i
° -s с x
—1 тз ш тз x
"Я 2
м" ^ "й ш О Q-
а?
QJ
I s
s =
ш
ю
Ю Ln
о _!_
<
• n О
■ ^ s
' 3 тз
. ~< X •• 2
а*
S =!. ш ? ь n
Ш Ö" -1 О X ^ Л о о
Ш —: Ш
Q_ —i Ф
Р" -о -,
"Й ° о ouï
H ^ "О
£ -i. 5
— o\ Ф -t
X' X o
s _ n
03
X —
Ш X
Ф Ф O
ш íi Q
X O I
-— <
m X ь s -,
7; з -ri
^ o VO
0
X ГО LO
X 5 го
1 о =¡-"О ш "S1
Ä ÎT3
■Q i ^
тз ш 1=1 •| 3
S" 8 -
ï ? -
S X ф
s я з
13 О n
о „ -I
n CT го
J 5 ш
^ Ш i
^ ТЗ ь
g s s
r- w in
i- ш о S < 2 о ^ g--О -о
—• Ш
3 Г g
i ф оо тз * \
ч ш <
тз ш M
- ° 55 Sí-
- 1 ° о
i Z §
£ s= e
5 ТЗ "Р ш
) ф CL
J n I- ш
, s ю
. ^ Й о
тз
тз
, О
ю ю тз
^ < я: Î1
0 -g тз
1 X M
g = £
< « о
.—. =1 =3
CT1 тз ч
Ф
m
о
^ S» О 5 О -!_
ф > Ï Í < " X э с =
3
о
Ï5
M «э
QJ Ю
w ^
Ш Ю
о Ю
Ш ^J
o b' '■s
o
' ш —1 ^z* o •• ^
X z¡- CT\
я: o
X "O
ТЗ ^ hü
N- O
* s ? =1 ^ -a ^ 10 ° Q. ü ш Ю ÍD Ю >
"a o — < ~
ш с m
ГО QJ Ь
X Ф
S ш Ts
s< s -3
ст SS. О
p: w I ? g s ^
-I T3 -I
Vf ^ S vr
тз "ö
00 n
LO
ш 4
о M~
X Ш
-S 3
T3 Ji
ш 4
X' Й
s Q-
Ш
а. ю О
^
о iz
1=] SL
-S Ï
¥ < ш sc.
ro ¡Í.
X
T3
CT I4-1 1?
i T3 "P
ГЛ Ш. X'
X о
M
TD s Ф го n QJ
4-s
ф X
^ Ф S T3
ro
О о
о ач
■3
о «
«
о TD
s
о
о Ji
о S
V v;
7;
о s
Ji Й
e
о ■с s
s
13
ID
■с
s
Ш
о о
ш ■п
ID
■с
EKOHOMiKA
МЕХАН13МИ РЕГУЛЮВАННЯ ЕК0Н0М1КИ
tions in Ukraine by 2014]. http://www.spfu.gov.ua/spfu.admin. com.ua
[Legal Act of Ukraine] (2010). http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/2404-17
[Legal Act of Ukraine] (2014). http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/719-18
[Legal Act of Ukraine] (2002). http://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/380-15
[Legal Act of laws/show/1039-14 [Legal Act of laws/show/997-14
[Legal Act of laws/show/436-15
[Legal Act of Ukraine] (2015). http://new.spfu.gov.ua/user-files/files/11-12_Vidomosti_N20-(869).pdf
[Legal Act of Ukraine] (2003). http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/435-15
"Zvit pro rezultaty audytu efektyvnosti vykorystannia ko-shtiv derzhavnoho biudzhetu, peredbachenykh Ministerstvom enerhetyky ta vuhilnoi promyslovosti Ukrainy na derzhavnu pidtrymku vuhledobuvnykh pidpryiemstv na chastkove pokryttia vytrat iz sobivartosti hotovoi tovarnoi vuhilnoi produktsii" [Report on the efficiency audit of the state budget funds provided by the Ministry of Energy and Coal Industry of Ukraine on state support for coal mining companies to partial cost of the commodity cost of finished coal products]. www.ac-rada.gov.ua/doccatalog/ document/16746460/zvit_11-1
"Zvit Derzhavnoho ahentstva avtomobilnykh dorih Ukrainy pro vykonannia Derzhavnoho biudzhetu Ukrainy za 2014 rik" [Report of the State Agency of Ukraine on the highways of the State Budget of Ukraine for 2014]. http://www.ukravtodor.gov.ua
Ukraine] (1999). http://zakon4.rada.gov.ua/ Ukraine] (1999). http://zakon3.rada.gov.ua/ Ukraine] (2003). http://zakon3.rada.gov.ua/
УДК 334.75
IHФРAСТРУKТУРHA ПЕРЕБУДОВА ЕШОМ1КИ УКРАЖИ В УМОВАХ ФIHAHСОВОÏ
ТА СОЦIAЛЬHО-ПОЛIТИЧHОÏ КРИЗИ
© 2015
КУЛЬБАКА В. М.
УДК 334.75
Кульбака В. М. 1нфраструктурна перебудова економши УкраТни в умовах фшансовоТ та сощально-полггичноТ кризи
У статт/розглянуто питання надання УкраЫ м/жнародних кредит/в, у першу чергу, з боку МВФ та Св/тового банку. Окреслено головну причину занепаду економ/ки - це, на думку автора, недостатня компетентн/сть головного законодавчого органу держави, який продукуе лоб/стськ/ за-кони, повн/стю /гноруючи необх/дн/сть ¡х глибокого наукового об(рунтування. В/дзначено важлив/сть радикальноi зм/ни вектора /нвестицйноi пол/тики держави з пасивно-вич/кувально1 на динам/чно-активну, що дасть можлив/сть отримати сучат технологи, як/ вкрай необх/дн/ сьогод-н/, зважаючи на жалюг/дний стан науки в держав/. Звернуто увагу на загрозу втрати важел/в централ/зованого управл/ння економ/кою рег/он/в у процес задекларованого плану децентрал/зацИ та передач/ частини владних повноважень на мсця. Проведений економ/чний анал/з причин, як/ примушують м/жнародн/ ф/нансово-кредитн/ оргашзацп сп/впрацювати /з кранами, що мають найнижчий кредитний рейтинг, до яких нале-жить / Украна. Розглянуто основн/ макроеконом/чн/ помилки кер/вництва держави в умовах ведення вшськових дй та пошуку ефективних шлях/в в/дродження виробництва та позитивних зрушень у сфер/ зайнятост/ населення.
Ключов'1 слова: економ/чна система, ф/нансування, кредити, /нфляц/я, земельн/ресурси, ф/нансово-кредитн/ органваци. Табл.: 1. Б'бл.: 13.
Кульбака Вктор Михайлович - старший викладач, Придн/провська державна академ/я буд/вництва та арх/тектури (вул. Чернишевського, 24а, Дн/пропетровськ, 49600, Украна) E-mail: olesya_kulbaka@mail.ru
УДК 334.75
Кульбака В. М. Инфраструктурная перестройка экономики Украины в условиях финансового и социально-политического кризиса
В статье рассмотрен вопрос предоставления Украине международных кредитов, в первую очередь, со стороны МВФ и Всемирного банка. Определена главная причина упадка экономики - это, по мнению автора, недостаточная компетентность главного законодательного органа страны, продуцирующего лоббистские законы и игнорирующего необходимость их глубокого научного обоснования. Отмечена важность радикального изменения вектора инвестиционной политики государства с пассивно-выжидательной на динамично-активную, что позволит получить современные технологии, которые крайне необходимы сегодня, принимая во внимание плачевное состояние науки в государстве. Обращено внимание на угрозу потери рычагов централизованного управления экономикой регионов в процессе задекларированного плана децентрализации и передачи части властных полномочий на места. Проведен экономический анализ причин, которые заставляют международные финансово-кредитные организации сотрудничать со странами, имеющими низкий кредитный рейтинг, к которым относится и Украина. Рассмотрены основные макроэкономические ошибки руководства государства в условиях ведения военных действий и поиска эффективных путей возрождения производства и положительных сдвигов в сфере занятости населения. Ключевые слова: экономическая система, финансирование, кредиты, инфляция , земельные ресурсы , финансово-кредитные организации. Табл.: 1. Библ.: 13.
Кульбака Виктор Михайлович - старший преподаватель, Приднепровская государственная академия строительства и архитектуры (ул. Чернышевского, 24а, Днепропетровск, 49600, Украина) E-mail: olesya_kulbaka@mail. ru
UDC 334.75
Kulbaka V. M. Infrastructural Restructuring of Economy of Ukraine in the Conditions of Financial and Socio-Political Crisis
The article considers the question of granting international credits to Ukraine, primarily by the IMF and the World Bank. The main cause of decline of the economy has been identified, in the author's opinion, it's the poor competence of the main legislative body of country, producing lobbyist laws and ignoring the need for an in-depth scientific substantiation of these laws. The article specifies importance of a radical change in the vector of investment policy of the State from the passively waiting to the dynamically proactive, allowing to provide modern technologies, which are indispensable today, considering the deplorable state of the science in the State. Attention has been drawn to the threat of losing leverages for centralized management of regions' economies in the process of implementing the declared decentralization plan, along with devolution of authority to the local bodies. An economic analysis of reasons that make international financial and credit organizations to cooperate with countries that have a low credit rating, among them Ukraine, has been conducted. The basic macroeconomic errors of the State in conditions of warfare and searching effective ways of revival of production and improvements in the sphere of employment have been considered. Keywords: economic system, financing, credits, inflation, land resources, financial-credit organizations. Tabl.: 1. Bibl.: 13.
Kulbaka Victor M. - Senior Lecturer, Prydniprovska State Academy of Civil Engineering and Architecture (vul. Chernyshevskogo, 24a, Dnipropetrovsk, 49600, Ukraine) E-mail: olesya_kulbaka@mail.ru
