ФОРМУВАННЯ СТИЛІСТИКИ АРТИСТИЗМУ У САМОДІЯЛЬНОМУ ОРКЕСТРОВОМУ ВИКОНАВСТВІ УКРАЇНИ Текст научной статьи по специальности «Искусствоведение»

ART

ФОРМУВАННЯ СТИЛ1СТИКИ АРТИСТИЗМУ У САМОД1ЯЛЬНОМУ ОРКЕСТРОВОМУ ВИКОНАВСТВ1 УКРА1НИ

Астрант 1рина CMipHoea

Украгна, Суми, Сумський державний педагог1чний университет 1мен1 А. С. Макаренка

DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ws/30042019/6483

ARTICLE INFO

Received: 18 February 2019 Accepted: 24 April 2019 Published: 30 April 2019

KEYWORDS

artistry,

amateur performance, orchestral performance, amateurism, collective music.

ABSTRACT

In the article by I. Smirnova, the problem of the formation of the style of artistry in the amateur orchestral performance of Ukraine and the functioning of orchestral collectives in the conditions of the formation of artistic amateur activities and in the educational work in Ukraine of the 20th and 3rd years of the 20th century is considered. The urgency of the work is due to the fact that the specificity of the formation of amateur orchestral performance in the Ukrainian musical culture of this period is not sufficiently studied, although it played a prominent role in the further development of domestic amateur collective music. The object of attention was the enlightenment movement in Ukraine in the first half of the twentieth century - one of the brightest phenomena of cultural life of that period.

Citation: 1рина Смрнова. (2019) Formuvannia Stylystyky Artystyzmu u Samodiialnomu Orkestrovomu Vykonavstvi Ukrainy. World Science. 4(44), Vol.3. doi: 10.31435/rsglobal_ws/30042019/6483

Copyright: © 2019 Ipiiiia CMipHOBa. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.

Вступ. Одшею з помггних тенденцш сучасного укра!нського мистецтвознавства е постшне розширення дослщницького простору, в контекст якого включаються новi проблеми, з'ясування яких вкрай важливе для подальшого розкриття потенщалу мистецько! науки. В цьому контексп, в дослщницький проспр все актившше входить проблема артистизму у сучасних музичних напрямах, генетично пов'язаних з розважальною сферою, тобто, масовою культурою.

Результати дослщження. Крiм концертно! дiяльностi професшних та самодiяльних музичних колективiв, були поширеш новi форми масово! музично! роботи - перiодичнi музичнi виставки, яю знайомили вiдвiдувачiв з досягненнями укра!нсько! радянсько! музично! культури. Першу подiбну виставку пiд назвою «7 роюв музично! культури на Укра!ш» було вщкрито в Киевi. На виставщ, яка тривала з 20 листопада по 8 грудня 1924 року, було експоновано нотш видання, музичнi iнструменти радянського виробництва, дiаграми розвитку музичних самодiяльних гурткiв i мережi музичних учбових закладiв. Також протягом 13 вечорiв на виставщ виступали доповiдачi та вщбувалися концерти самод1яльних i професiйних хорiв, оркесгрш, ансамблiв, солiстiв. Таю виставки стали невщ'емною частиною усiх масових музичних свят.

Одним iз засобiв контролю стали щорiчнi огляди самодiяльних гуртив. В Харков^ з 1919 по 1934 рш столицi Укра!ни, в 1927 рощ вщбувся конкурс на кращого виконавця серед аматорiв - гармошспв та мiський огляд хорiв, духових i народних оркестрiв. Початок 30-х роюв характеризуеться пiднесенням добробуту i культурного рiвня життя трудящих Укра!ни, здобутими на основi сощалютично! iндустрiалiзацi!, успiшного виконання першого п'ятирiчного плану, лiквiдацi! куркульства як класу на базi колективiзацi! сiльського

господарства. В цьому надзвичайно складному процес державно!, громадсько! i полггично! перебудови постала потреба концентращ! всiх мистецьких ресуршв республiки для як найповнiшого використання !х з агiтацiйною метою. Для практичного здiйснення мистецьких завдань розроблялись i розсилались на мiсця репертуарш й методичнi матерiали, вiдряджались шструктивш бригади для допомоги художнiй самодiяльностi. Локальнi огляди в Киeвi, Харков^ Полтавi, Одесi, стали своeрiдною перевiркою стану музично! самодiяльностi окремих райошв. Вони довели можливiсть тако! перевiрки в усiй республiцi.

Значний розквгг музично! самодiяльностi та нових засад артистизму виконавщв пiдготував грунт для оргашзащ! огляду музичного мистецтва - Всеукра!нсько! музично! олiмпiади. Музичне бюро розпочало тдготовку до наступного перегляду самодiяльних музичних гурткiв у 1930 рощ i проходила пiд гаслом : «Музику - на фронт сощалютичного бущвництва!», «Музику - на боротьбу за вугшь, метал i транспорт!», «Музику - на боротьбу за 3 - й виршальний рш п'ятирiчки!» та пiд знаком мобшзаци всiх засобiв музично! самодiяльностi на виконання цих закликiв. Було оргашзовано робiтничi бригади для обстеження художньо! самодiяльностi культурних закладiв. Головним тдсумком перегляду стало рiшення Всеукра!нсько! ради профспiлок провести перевiрку всього музичного процесу в Укра!ш. Основне завдання полягало в перевiрцi стану музично! самодiяльностi мiст i сш, запровадження нового актуального за тематикою репертуару, активiзацi! мистецтва, зокрема музично - хорово! самодiяльностi.

Для поповнення репертуару учасниюв Всеукра!нсько! музично! олiмпiади було оголошено конкурс на створення масових тсень, хорiв, кантат, творiв для оркестрiв, духових, народних шструменпв i ансамблiв бандуристiв. Слiд зазначити, що серед конкурсних творiв для духових оркес^в на олiмпiадi прозвучали: «Перша перемога» Г. Дранека, «Марш Дншровського полку» П. Козицького, марш «Комсомолець», «Масовий танець», «Урочистий марш» Б. Лятошинського, «Урочистий марш» В. Смекалша. Обов'язковим для всiх духових оркес^в було виконання маршу П. Садiвничого на тему укра!нсько! народно! шсш «По той бiк гора». За умовами конкурсу твори мали вщобразити боротьбу за сощалютичну перебудову народного господарства, за iндустрiалiзацiю кра!ни, колективiзацiю сiльського господарства, за виконання промфшплану, ударництво, новий соцiалiстичний побут. За умовами олiмпiади !! учасники, крiм показу повноцiнного репертуару i майстерностi виконання, мали прийти до Всеукра!нського огляду з високими показниками масово! музично! роботи в робггничих i колгоспних клубах, на виробнищга i у вiйськових частинах. Ц показники враховувалися журi при остаточнш оцiнки виступiв. Високий виконавський рiвень кращих вiтчизняних самодiяльних оркестрових колективiв сприяв !х визнанню за межами Укра!ни. В наслiдок першо! загальномюько! музично-хорово! Олiмпiади iнiцiатори органiзацiйно! п'я^рки вийшли з iнiцiативою проводити i надалi вже за певним планом i методикою масовi музично-хоровi заходи. З !х iнiцiативи в листопадi 1927 року була скликана нарада з метою налагодження та полшшення масово! музично! роботи по клубах, школах, сшьських будинках та шших оргашзащях. Наприкiнцi 1928 року Музичне бюро провело оргашзащйну роботу по шдготовщ та проведенню 2- ! Музично! олiмпiади. Завдяки дiяльностi Музичного бюро за рш значно збшьшилась кiлькiсть учасникiв художньо! самодiяльностi. В 2-й Олiмпiадi прийняли участь 2000 виконавщв. Наприкшщ Олiмпiади виступили: об'еднаний хор (1000 виконавцiв, керiвник - О. Брижаха), об'еднаний духовий оркестр (600 виконавщв, керiвник - П. Леонтьев), об'еднаний оркестр народних шструменпв (400 виконавщв, керiвник - В. Комаренко). Вс колективи показали неабияку злагоджешсть, дисциплiнованiсть, розумiння творiв, що виконувались. Пiд кiнець виступив об'еднаний колектив тд керiвництвом композитора М. Вериювського, до якого увiйшли вс учасники Олiмпiади [1, с. 47]. В зазначений час в самодiяльних колективах була запроваджена учбово-виховна музична робота, яка в окремих випадках мала характер систематичного музичного навчання.

Для масово! музично! освгги населення при Харювському музично-драматичному шституп оргашзовуються загальнодоступнi музичнi курси. У Киевi в 1928 роцi вiдкрилася робггнича консерваторiя (ректор С. Тишкевич), такий же заклад був заснований в Харковi (його очолив О. Мартинсен). Нарада постановила створити при культвщдш ХОРПС'у Музичне бюро, яке вже у листопадi 1927 року розпочало свою роботу з облшу клубних музичних гуртюв ушх типiв та !х керiвникiв. Вивчення стану музично! роботи було завершено оргашзащею

перегляду самодiяльно! музично! роботи, що мав за мету вщбрати кандидата на участь в окружному конкурс Харкова хорiв та оркес^в. Конкурс було проведено протягом 1928 року в примщенш Харювського державного драматичного театру. Участь в ньому взяли 12 хорiв, 8 духових оркес^в. Народно-шструментальне оркестрове виконавство було представлено 6 оркестрами народних шструменпв. Переможцем конкурсу став оркестр клубу «Червоний мшцюнер» тд керiвництвом М. Калшша. Другу премiю подiлили мiж собою оркестр клубу iм. Iллiча (керiвник М. Юзефович), та оркестр Л. Гайдамаки при клубi «Металют». Конкурсним твором для всiх оркес^в був «Танець маленьких лебедiв» з балету «Лебедине озеро» П. I. Чайковського в перекладi для народних шструменпв В. А. Комаренка. В кштш 1932 року робггничий домрово-балалаечний оркестр Миколаева, на запрошення Всесоюзно! Центрально! Ради профсшлок, виступав у Москв тд час IX з'!зду профспiлок. Цi перiодичнi видання шдшмали i болючi питання, наприклад якосп репертуару. Музична самодiяльнiсть потребувала значно бшьше репертуару у потрiбнiй жанровш рiзноманiтностi, але можливостi видавництв були перевищет. Наслiдком таких публiкацiй став наказ вщ травня 1938 року Наркому освгги Укра!ни про оргашзащю при всiх районах, мiських i обласних бiблiотеках вiддiлiв нотно-музично! лiтератури. Преса пiднiмала питання i недостатностi музичних iнструментiв, а також !х низько! якостi, яка заважала розвитковi iнструментально! музики. З метою покращення якостi iнструментарiю наприкiнцi 30-х роюв вiдбулися: Перша Всесоюзна виставка народних шструменпв; Перший Всесоюзний конкурс майс^в i майстерень на краще виготовлення домр i балалайок. На 30-п роки припадае iнтенсивний розвиток самодiяльного оперного мистецтва. Розвиваються i народжуються новi опернi студi! при Будинку вчених, клуби пол^рафюпв, клуби робггниюв держторгiвлi. В Xарковi при Будинку вчителя юнували великий самодiяльний оперний колектив та симфонiчний оркестр тд управлiнням I. Михайленко. При Будинку вчених дiяв великий симфотчний оркестр з науково! iнтелiгенцi! тд управлiнням Каца. В Одесi при клубi швейно! фабрики вiдкрилась перша робггнича опера при якiй юнував симфонiчний оркестр пiд керiвництвом К. Домшчена. Аналiз процесу розвитку музично! самодiяльностi 1920-1930-х рокiв показав, що за цей час вона набула масового характеру, збагатилася такими новими формами масово! музично! практики, як дш музики, музичш виставки тощо, як сприяли формуванню артистизму оркестрового самодiяльного i професiйного виконавства.

Висновки. Аналiз формування артистизму у дiяльностi оркестрових колективiв у самодiяльнiй галузi зазначеного часу дозволяе дiйти певних висновюв. Суб'ективним чинником культивування оркестрового музикування в межах самодiяльного руху в Укра!нi в 20 -30 роки XX столггтя була плщна професiйна дiяльнiсть митцiв (Я. Полферов, П. Козицький, Г. Хоткевич, М. Радзiевський), що зумовило специфшу функцюнування очолюваних ними колективiв, а, через це, i всього напряму виконавства. Побутування на Укра!ш самодiяльних колективiв, а саме оркестрiв (народних, духових, симфошчних) мало велике значення для поширення музично! культури серед трудящих. Слщ вiдзначити !х у популяризацп класичного надбання, бо твори цього напряму складали основний вiдсоток репертуару. Естетика самодiяльного оркестрового виконавства грунтувалася на дореволюцiйних просвiтнiх принципах, тобто оркестрове музикування вважалося i бшьшовицькою культурною полiтикою дiйовим засобом музично! просвгги пролетарiату. З iншо! сторони колективне оркестрове виконавство вщбивало тогочасний полггичний курс на «колективiзацiю». Значне поширення в художнш самодiяльностi отримали традицшш для дожовтневого просвiтнього руху народно-iнструментальнi та духовi колективи. Чинниками !х популярностi були: функцюнальтсть духових оркестрiв, що виражалась в !х активному використаннi пiдчас рiзноманiтних мiтингiв та демонстрацiй; придатнiсть для таких складiв революцiйного, здебiльше маршового репертуару; широка популяршсть народних шструменпв в першу чергу гармошки та балалайки, як вважалися i пропагувалися як суто пролетарське музичне знаряддя; демократичшсть та нескладнiсть у техшчному засвоеннi репертуару для оркестрiв народних шструменпв, який складали здебшьше п ж революцiйнi твори та елементарш обробки в основному на рiвнi гармонiзацi! народно! музики; епiзодичнiсть функцюнування в художнш самодiяльностi симфонiчних оркес^в пов'язана як iз суто музичними (складшсть, у порiвняннi з вдосконаленими народними та шструментами духового оркестру, техшчного засвоення струнно-смичкових та духових дерев'яних шструменпв), так i з культурно-

noniTHHHHMH HHHHHKaMH: ^h pi3HoBug opKecTpiB, oco6nuBo nepme gecaTunma yKpaiHcbKoi' Bnagu, BBa^aBca nepe^mrcoM 6yp^ya3Horo MHHynoro.

EBonro^a penepTyapHoi' noniTHKH b caMogianbHiM opKecTpoBiö c^epi 20-30-x poKiB XX cToniira b YKpaiHi, xapaKTepu3yCTbca eBonro^ero Big peBonro^HHux TBopiB Ta eneMemapHux o6po6oK HapogHux Menogiö go aKTHBHoro 3BepHeHHa, go KnacuHHoro penepTyapy цbомy cnpuana gianbHicTb KepiBHHKiB opraHiB y caMogianbHiM rany3i( TOBapucTBa iM. M. HeoHTOBHHa, XOPnC) aKi ononroBanu npocBiTHi giani 3 gopeBonro^HHHM gocBigoM (M. BepuKiBcbKHH, n. ko3h^khh, M. Pag3ieBCbKHH, B. KoMapeHKo). flianbHicTb npoBigHux caMogianbHux opKecTpiB HapogHux iHCTpyMeHTiB Mana 3HaHHHH BnnuB Ha ^opMyBaHHa bh^oi npo^eciHHoi' ocBiTH y HapogHo-iHCTpyMeHTanbHoMy BHKoHaBCTBi aKageMiHHoro HanpaMy: opKecTp «MIK» - Ha cпeцн$iкy nonaTKoBoi gianbHocTi Ka^egpu HapogHux mcTpyMemiB KuiBCbKoi KoHcepBaTopii' BigKpHToi y 1928

po^, MuKonaiBCbKHH caMogianbHHH opKecTp HapogHux iHCTpyMeHTiB - KpiM ogHo3HaHHoro BnnuBy Ha gianbHicTb Ka^egpu HapogHux mcTpyMemiB ügecbKoi KoHcepBaTopii, Ha cTBopeHHa b MuKonaeBi My3HHHoro ynunu^a.

REFERENCES

1. TyMeHTOK A. YKpaiHcbKi HapogHi My3HHHi iHOTpyMeHTH, mcTpyMeHTanbm aHcaM6ni Ta opKecrpu / A. TyMeHTOK. — K. : PagaHcbKa YKpaiHa, 1959. — 54 c.

2. ^aBugoB M. Icropia BHKoHaBcTBa Ha HapogHux mcTpyMemax / M. ^aBugoB. — K. : HMAY iM. n. I. ^aHKoBcbKoro, 2005. — 419 c.

3. Hмхaннцкнн M. Hcropua ucnonHHTenbcTBa Ha pyccKux HapogHbix HHcTpyMemax / M. Hмхaннцкнн. — M. : PAM hm. THecuHHx, 2002. — 351 c.

4. Icropia yKpaiHcbKoi My3HKH : B 6 t. T.4 : 1971-1941. — K. : HayK. gyMKa, 1992. — 614 c.

5. Hi fflyan. b yKpaiHcbKoMy My3HHHoMy BHKoHaBcTBi nonaray XXI cToniTTa.- aBTope$. KaHg. guc. 3a cпeц. 17.00.03 - My3. мнcтeцтвo. - CyMH, 2019. - 20 c.

6. ünbxoBcbKHH ro. Hapuc icTopii yKpaiHcbKoi My3HKH / ro. ünbxoBcbKHH. — K. : My3HHHa YKpaiHa, 2003. - 512 c.

7. noHiKapoBa H. XapKiBcbKa aKageMiHHa mKona HapogHo-mcTpyMeHTanbHoro BHKoHaBcTBa / H. noHiKapoBa. — X. : B^ "IKKEK", 2005. — 76 c.