CC BY
35ЕТАПИ МИСТЕЦЬКО-ПЕДАГОГ1ЧНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 ГРИГОР1Я ЛЕВЧЕНКА
Комишан Ю.В.
астрантка кафедри загально'1 педагогти та андрагогжи Полтавського нацюнального nедагогiчного yHieepcumemy iMeHi В.Г. Короленка Украша, м. Полтава
HRYHORIY LEVCHENKO'S STAGES OF ARTISTIC AND PEDAGOGICAL ACTIVITY
Komyshan Yu.
postgraduate student of the Department of General Pedagogy and Andragogy Poltava V. G. Korolenko national pedagogical University,
Ukraine, Poltava
Анотащя
У статп представлено огляд еташв становлення мистецько-педагопчно1 дiяльностi заслуженого дiяча мистецтв Укра!ни, професора, завiдувача кафедри музики Полтавського нацюнального педагопчного уш-верситету iменi В. Г. Короленка, хорового диригента, композитора, фольклориста, педагога-митця - Гри-горiя Левченка.
Abstract
The article presents an overview of the stages of formation of Hryhoryi Levchenko's artistic and pedagogical activity, who is the Honored Artist of Ukraine, Full Professor, Head of the Department of Music of Poltava V.G. Korolenko National Pedagogical University, a choral conductor, a composer, a folklorist, and a teacher-artist.
Ключов1 слова: Григорш Левченко, мистецько-педагопчна д1яльшсть, художня самодiяльнiсть, на-цюнально-патрютичне виховання.
Keywords: Hryhoriy Levchenko, artistic and pedagogical activity, amateur art, national-patriotic education.
В умовах сучасносп, пiд впливом глобалiза-цшних змiн та iнтеграцii культури та освгги Укра-!ни до £вропейського простору особливо! актуаль-ностi набувае питання збереження традицiй куль-тури укра1нського народу та передача набутого досвщу майбутнiм поколiнням. Освiтня галузь е одним з шструменпв збереження та примноження традицiй у контексп пiдготовки професiйних, не-байдужих та високодуховних педагогiчних кадрiв. Завдяки вщданим цiй справi людям, якi титашч-ними зусиллями протистоять упливу масово! популярно! культури на формування правильних цштс-них орiентирiв у молодого поколшня, стае можли-вим збереження неповторносп та унiкальностi культури Укра1ни.
Серед когорти митцiв, педагопв, громадських дiячiв вирiзняеться постать Григорiя Семеновича Левченка - укра!нського хорового диригента, композитора, викладача музичних дисциплiн, професора (з 1992 р.), заслуженого пращвника культури Укра!ни (з 1969 р.), заслуженого дiяча мистецтв Ук-ра!ни (з 1981 р.), засновника та художнього керiв-ника (з 1979 р.) Укра!нського народного хору «Калинам» Полтавського нацюнального педагопчного ушверситету iменi В. Г. Короленка.
Вивченню життевого шляху та мистецько-пе-дагогiчноi дiяльностi Г. Левченка сво! наковi та ль тературно-публiцистичнi працi присвятили М. Бур-бан, Л. Вiценя, В. Гайдамака, В. Прченко, Л. Гна-тюк, Т. Голобородько, Г. Дениско, Н. Дем'янко, О. Лесик, О. Лобач, П. Наталенко, О. Отич, Н. Павленко, А. Перепелиця, Н. Сулаева, Т. Пругло, М. Ше-
вченко, А. Щербань та ш. Не дивлячись на юну-вання значно! кшькосп наукових робгг, виникае потреба поглибленого дослщження рiзних аспектiв дь яльностi видатного митця.
Мета статтi - дослщити особистiсне та мисте-цько-педагогiчне становлення Григорiя Семеновича Левченка.
За свш творчий та педагогiчний шлях, який тривае вже понад тв столiтття, Григорiй Левченко виховав цшу плеяду послiдовникiв, якi у сво!й дiя-льностi продовжують утiлювати педагопчш ^е! та безцiннi настанови дорого Учителя. Багато його уч-шв досягли висот як на педагопчнш нивi, так i у ш-ших сферах, виховуючи у сво!х вихованцях тi яко-стi, яш заклав колись Григорiй Семенович.
Центральною вдеею Г. Левченка у формуванш високодуховного учителя е нацюнально-патрюти-чне виховання особистосп. На його думку, саме за умови здатносп майбутшх учителiв до нацюналь-но! самовдентифжацп, наявностi глибокого вщ-чуття патрютизму, високого рiвня професюналь зму, духовносп та аксiологiчних засад стае можли-вим становлення укра!нських майбутнiх учителiв, а, як наслiдок, i високого рiвня культури та освiче-носп наступних поколiнь украшщв.
До професп педагога Григорiй Левченко прой-шов досить довгий та тернистий шлях, але не менш щкавий та насичений подiями. Григорiй Семенович народився 12 серпня 1933 року у с. Грабарiвка, що на Пирятинщиш (Полтавська область) i змалечку йому були доступнi для ознайомлення кращi зразки музично-шсенно! спадщини регюну у виконаннi
найближчих родичiв та односельщв. Так, дитинс-тво не було безхмарним i воeннi роки також наклали ввдбиток на свгтосприйняття та формування загальнолюдських цiнностей, яш мали вщобра-ження у майбутнш дiяльностi учителя.
Дослiдження бюграфи та юторп професiйного розвитку педагога-митця дало змогу зробити ви-сновок, що важливим шдгрутнятям для становления мистецько-педагопчно! дiяльностi Григорiя Левченка був перюд особистiсного становлення -навчання у Ремiсничому училищi №1 (м. Ладан); робота токарем на вшськовому авторемонтному за-водi у м. Чершгов^ на Турбомеханiчному заводi у м. Полтавц посади викладача фiзвиховання у меди-чному училищi та шспектора районного вiддiлу ку-льтури в м. Камiнь-Каширському; нетривале навчання у Полтавському музичному училищi iменi М. В. Лисенка, служба в армп та навчання у 50 Вшсь-ковiй Авiацiйнiй школi механiкiв спецслужб.
Опрацювання педагогiчних, юторичних, крае-знавчих та мистецьких джерел дозволило виокре-мити три етапи становлення мистецько-педагопчно! дiяльностi Григорiя Левченка:
I перюд - перюд мистецького становлення -навчання у Полтавському музичному училищi iменi М. В. Лисенка та паралельна робота виклада-чем музично-теоретичних дисциплш у Полтавськш дитячiй музичнiй школi №1, навчання на диригент-сько-хоровому факультетi Леншградсько! Проф-спшково! школи культури.
II перюд - перюд розвитку мистецько-педаго-пчно! майстерностi - робота на посадах худож-нього керiвника самодiяльного колективу «Решети-л1вськ1 вишивальнищ» (з 1960 року), жшочого ансамблю шсш й танцю «Горлиця» при Палащ культури Полтавсько! бавовно-прядино! фабрики (з 1961 року), хорово! капели Полтавського державного педагопчного шституту iменi В. Г. Короленка (ниш Полтавського нацюнального педагогiчного унiверситету iменi В. Г. Короленка) (з 1967 року), укра!нського народного хору «Барвшок» (з 1974 року) та ансамблю старовинно! пiснi «Кант» (з 1978 року) Полтавського м'ясокомбшату, укра!нського народного хору «Калина» Полтавського державного педагопчного шституту iменi В. Г. Короленка (ниш Полтавського нацюнального педагопчного ушверситету iменi В. Г. Короленка) (з 1979 року).
III перюд - перюд мистецько-педагопчного та науково-творчого розквпу - робота на посадi худо-жнього керiвника укра!нського народного хору «Калина» Полтавського державного педагопчного шституту iменi В. Г. Короленка (ниш Полтавського нацюнального педагопчного ушверситету iменi В. Г. Короленка) та робота на кафеда музики у спiвiв ПДП1 iменi В. Г. Короленка (ниш кафедра музики ПНПУ iменi В. Г. Короленка).
Становлення особистосп Григорiя Левченка характеризуеться формуванням цiннiсний орiенти-рiв та високою вимогливютю себе, до працi, якою займаеться Г. Левченко, дисциплшовашстю. Ма-ючи вiд природи допитливий розум, звертаючи увагу до найменших деталей, будучи спраглим до пiзнання усього нового i як учень, i як пращвник,
Григорiй Левченко завжди вирiзнявся високим рiв-нем працездатностi та працелюбносп, чим беззапе-речно заслуговував авторитет серед оточення. Так, його творчий шлях розпочинаеться у Ремюничому училищi №1 у м. Ладаш, де учень Г. Левченко, уча-сник духового оркестру, досить швидко стае першим помiчником керiвника духового оркестра. Передавши на Волинь, Г. Левченко обшмае посаду вчителя фiзичного виховання у медичному училищ^ а також завдяки природнiм здiбностям пара-лельно спiвае у хорi мюцево! художньо! самодiяль-ностi. За видатш успiхи у творчому житт регiону Г. Левченковi пропонують посаду шспектора районного ввддшу культури в м. Камшь-Каширському. Але, прислухавшись до поради майбутньо! народно! артистки Укра!ни та викладача Львiвсько! кон-серваторп, а на той час викладача мюцевого музич-ного училища М. Байко, Григорiй Семенович пове-ртаеться до Полтави i вступае до Полтавського музичного училища iменi М. В. Лисенка. Скрутна матерiальна ситуацiя спонукае студента Г. Левченка призупинити навчання i вiн вступае до лав армп, де опановуе нову, несум1жну з музикою спеща-льнiсть - стае курсантом 50-! Вшськово! Авiацiйно! школи механiкiв спецслужб, де також досягае усш-хiв.
Водночас Г. Левченко не полишив свою давш-шню мрiю i у 1953 рощ повернувся до навчання у Полтавському музичному училищi iменi М. В. Лисенка спочатку на ввддш духових iнструментiв, а згодом продовжив здобувати освiту на вщдш хорового диригування. Тут його оточували мудрi викла-дачi, з якими його пов'язували товарисьш ввдно-сини протягом багатьох рок1в навпъ пiсля випуску iз училища. Особливе мiсце у становленнi Григорiя Семеновича займае його учитель Сергш Амосович Шевченко, настанови якого Г. Левченко прошс через усе життя. Саме ця сторiнка бюграфи митця, створивши мiцне пвдгрунтя для його розвитку у му-зичнiй цариш, якнайкраще характеризуе початок першого перюду - перiоду мистецького становлення Григорiя Левченка.
На останнiх курсах музичного училища Григо-рiй Левченко розпочинае педагопчну дiяльнiсть i викладае музично-теоретичнi дисциплiни на шдго-товчих курсах для баятспв при музучилищ^ а також працюе у Полтавськш музичнш школi №1. Учениця Григорiя Семеновича, а нинi викладач по класу бандури Полтавсько! дитячо! музично! школи №1, Ольга Каач згадуе: «У школi, на занят-тях з сольфеджио, Григорiй Семенович був досить вимогливим викладачем, на уроках панувала виня-ткова дисциплша, але в той же час його очi були сповнеш доброти i любовi до нас, дiтей, сво!х вихо-ванцiв.»
Другий перiод - перюд розвитку мистецько -педагогiчно! майстерносп - робота на посадах ху-дожнього керiвника самодiяльного колективу «Ре-шетилiвськi вишивальницi» (з 1960 року), жшочого ансамблю шсш й танцю «Горлиця» при Палащ культури Полтавсько! бавовно-прядино! фабрики (з 1961 року), хорово! капели Полтавського державного педагопчного шституту iменi В. Г. Короленка
(ниш Полтавського нацюнального педагопчного унiверситету iменi В. Г. Короленка) (з 1967 року), укра!нського народного хору «Барвшок» (з 1974 року) та ансамблю старовинно! пiснi «Кант» (з 1978 року) Полтавського м'ясокомбшату, укра!нського народного хору «Калина» Полтавського державного педагопчного шституту iменi В. Г. Короленка (ниш Полтавського нацюнального педагопчного ушверситету iменi В. Г. Короленка) (з 1979 року).
Працюючи з колективом «Решетилiвськi ви-шивальницi» Г. Левченко згадуе, як було тяжко молодому спещалюту знаходити спшьну мову з колективом, адже саме Григорiя Левченка було запрошено продовжити справу попередника. На той час це був цiлком сформований колектив, зi сво!ми порядками, графжом репетицiй, певним репертуаром. Але природна iнтелiгентнiсть Г. Левченка, повага до учасниць, вимогливють до себе сприяли швид-кому прийняттю колективом його як керiвника. Григорiй Семенович говорить, що нiколи не нав'язував свою думку щодо бачення та штерпре-тацп того чи iншого твору, завжди прислухався до думок виконавиць, радився з ними, аргументував свое бачення. До репертуару колективу за керiвни-цтва Г. Левченка входили так украшсьш народнi пiснi як «Ой, не ходи та й розкудрявчик», «Ой, чом не прийшов», «Чого дуб зелений», «Не аяно, не орано» та багато шших пiсень, записаних саме на Полтавщиш. Саме у дружнiй та невимушенш атмо-сферi довiри та сшвпращ плiдно пролетiв перiод ро-боти з «Решетилiвськими вишивальницями».
У пiдборi репертуару Г. Левченко був вимуше-ний виконувати з колективом ряд обов'язкових тво-рiв, без яких не м^ ввдбутися жоден концертний ви-ступ (на зразок «Шсня про Ленiна», «Широка страна моя родная», «Ленш - партiя - народ»). Во-дночас керiвник не м^ ввдступити вiд сво!х намiрiв - зберiгати та примножувати народно -тсенну спа-дщину (що, як правило, викликало невдоволення мюцево! партшно! верхiвки, на кшталт укра!нсько! народно! шсш «Добрий вечiр», укра!нського народного хороводу «Марина» та укра!нсько! народно! шсш з танцем «Василечку»).
У цей перюд Григорiй Семенович проявляе себе як аранжувальник, створюючи та адаптуючи твори тд колективи, з якими ствпрацюе, урiзнома-нiтнюючи усталений пiсенний репертуар.
Початок композиторсько! дiяльностi припадае на перюд роботи з жшочим ансамблем шсш й танцю «Горлиця» при Палащ культури Полтавсько! бавовно-прядино! фабрики, коли «у пошуках твору виробничого спрямування натрапляе на вiрш, при-писаний однiй iз робiтниць «Прядильнищ-чудес-нищ», надрукований у мiсцевiй газетi, та смшиво береться за написання музики до однойменно! т-снi. У результат з'являеться вокально-хореографь чна композищя, яка стае невiд'емною складовою програм офiцiйних концертiв обласного та респуб-лiканського рiвнiв. Пiзнiше, коли шсня стала популярною, вщшукався й справжнш автор слiв - поет Андрш Пашко, поезiю якого випадкого видали пiд iншим авторством. 1з цього розпочинаеться творча дружба маестро з поетом, у результатi яко! було
сворено низку прекрасних шсень» [2, С. 19]. Саме тд орудою Г. Левченка колектив «Горлиця» був удостоений Обласно! молодiжно!' премп iменi П. Артеменка (1972 рш).
Також любов Григорiя Семеновича до укра!н-сько! пiснi вилилась в ще один не менш щкавий проект, а саме, на базi ансамблю пiснi й танцю «Горлиця» у 70-п роки був створений ансамбль старовинно! шсш «Кант», до якого увшшли найкращ ви-конавицi iз ансамблю «Горлиця», а також було додано чоловiчу хорову групу. Ансамбль «Кант» брав участь у концертних програмах «Горлищ» i до репертуару цього колективу входили укра!нсьш на-роднi пiснi «Засвистали козаченьки», «Ой дуб на березу», «Ой на ставку», укра!нська народна шсня в обр. М. Леонтовича «Гей, ви, стршьщ ачовп».
1967 року Григорш Семенович приймае запро-шення ректора Полтавського педшститутуту М. Семиволоса обшняти посаду керiвника хорово! капели Полтавського державного педагопчного ш-ституту iменi В. Г. Короленка (ниш Полтавського нацюнального педагопчного ушверситету iменi В. Г. Короленка) i поеднуе роботу з колективом «Горлиця». До репертуару капели увшшли твори укра-!нських та заруб1жних класишв, сучасних компози-торiв, укра!'нськ1 народш пiснi [1, С. 34]. Працюючи переважно з колективами художньо! самод1яльно-стi Г. Левченко на початку сшвпращ з капелою про-слщковував деякi прогалини у сво!й робоп, оск1-льки йому ще не доволилось працювати з такою ш-льк1стю учасник1в (близько 100) та рiзноманiттям хорових партiй. Маестро хопв продемонструвати потенцiал капели сповна. Згадуючи навчання та практичну пiдготовку в музичному училищi у Пол-тавi та диригентсько-хоровому факультетi Ленiн-градсько! Профспiлково! школи культури вiн шви-дко лiквiдуе власнi недолiки в робоп завдяки сис-тематичнiй та наполегливш працi над собою, знаходить необхвдш пiдходи до вирiшення нових задач i вже на другому рощ свого юнування хорова капела ПДП1 iменi В. Г. Короленка отримуе звання самод1яльно! народно! та стае золотим лауреатом Всесоюзного конкурсу [2, С. 21].
Переломним моментом у сшвпращ з капелою стае виступ на оглядi мистецьких колективiв у Мь ському будинку культури, де пвд керiвництвом Г. Левченка фшальним номером капела виконала ш-сню в обр. М. Леонтовича «Ой зшшла зоря». У цьому творi е такi слова: «Ой вийшла, вийшла Бо-жая мапр / Та й на хресп вона стала. // Кулi вертала, туршв вбивала, / Монастир врятувала». Звичайно, тогочасне керiвництво не сприйняло так1 «нацiона-лiстичнi погляди» i в результатi почалися цьку-вання, перешкоджання роботi з колективом i спiв-праця Г. Левченка з капелою швидко перервалася.
Григорiй Семенович знав, як насправдi шану-ють його студенти - учасники капели, як посшша-ють до нього на репетицп. Вiн в1дчував, як потрiб-ний сво!м вихованцям, а вони йому. Та не склалося, Григорiй Левченко був зв№нений з посади керiв-ника хорово! капели ПДП1 iменi В. Г. Короленка за «нацюнальш погляди». Але тодi вiн втратив не тiльки улюблену роботу, житло, а й друзiв. З ним
боялися спшкуватися, аби самим не потрапити в опалу, адже «нацоналют» [1, С. 37].
1з запрошення директорки Полтавського м'ясокомбiнату, Клари Задорожно!, яка запропону-вала створити народний хор на своему шдприемс-тв^ у 1978 роцi розпочинаеться наступна сторiнка творчо! бюграфп Г. Левченка. Так був створений укра!нський народний хор «Барвшок» Полтавського м'ясокомбшату, який також став неодноразо-вим переможцем обласних конкурсiв та фестивалiв. Географiя концертно! дiяльностi колективу була вражаючою, оск1льки колектив вiдвiдав рiзнi мiста Укра!ни, а 1975 року колектив гастролював по мю-тах Болгари.
Доля була схильною до Григорiя Семеновича i склалося так, що на одному iз концерпв хору «Барвшок» у слухацькш залi був присутнiй ректор ПДП1 iменi В. Г. Короленка I. Зязюн, який був не-щодавно призначений на цю посаду. Маючи вагомi здобутки на науковi нив^ 1ван Андрiйович був ви-соким поцiновувачем мистецтва. Саме за його сприяння та пiдтримки тодiшнього Першого секретаря обкому партп Ф. Моргуна, Г. Левченко був за-прошений на роботу ПДП1 iменi В. Г. Короленка, де iз 1979 року i донинi Григорш Семенович е не-змiнним керiвником украшського народного хору «Калинам» Полтавського державного педагопчного iнституту iменi В. Г. Короленка (ниш Полтавського нацюнального педагопчного ушверситету iменi В. Г. Короленка).
Третш перiод - перiод мистецько-педагопч-ного та науково-творчого розквиу - розпочався саме iз спiвпрацi з украшським народним хором «Калинам» Полтавського державного педагопчного шституту iменi В. Г. Короленка. Григорш Семенович, попрацювавши вже досить тривалий час iз рiз-ними колективами чiтко розумiв цiну досягнення успiху для молодого колективу. Ще при обгово-ренш графiку репетицiй iз ректорос вш зазначив, що головним стане дисциплша та самоввддача уча-сникав колективу. На зорi колективу тiльки хорова група налiчувала 60 учасникiв i 20 музикаитiв входили до оркестрово! групи. У рiзнi роки кшьшсть учасник1в коливалася у межах 100. Зауважимо, що на початку дiяльностi хору учасниками були i сту-денти, i викладачi рiзних напрямiв подготовки, як1 часто не мали спещально! музично! освiти. Ця тра-дицiя збереглася й сьогодш.
Розквiт колективу вiбувався надзвичайно шви-дкими темпами. За першi три роки здшснено бь льше сотш концертiв у селах i мютах Полтавщини, у республiцi та Рядянському Союзi. Надзвичайна популярнiсть хору уможливила вже в 1980 роцi отримання диплома лауреата обласно! премi! iменi П. Артеменка, у 1981 рощ - узяти участь у найввдо-мших телеконкурсах того часу: республшанському «Соиячнi кларнети» та всесоюзному «Товариш песня», здiйснити шастрольну по!здку до Москви (iз виступами в Палащ культури Петровського району, Зоряному мiстечку й редакцп газети «Известия») [2, С. 27].
Сьогодш про «Калину» знають як в Укра!ш, так i поза Г! межами, а саме у Болгари, Польщ^
Бельгп, Францi!, Швейцарií, Iталi!, Шмеччиш та Ту-реччинi. У рiзнi роки репертуарна стратегiя колективу охоплювала незлiченну к1льк1сть творiв. Серед таких видшяються твори укра!нських класик1в («Многая лiта» Д. Бортнянського, «Молитва за Украшу» М. Лисенка, «Лпурпя» та «Даду мш, дуда-рику» М. Леонтовича), шсш укра!нських авторiв («Чайка степова» муз. I. Сльоти на вiршi А. Сла-вути, «Вiтре буйний» муз. В. Захарченка на вiршi Т. Шевченка, «Мамина вишня» муз. А. Пашкевича на вiршi Д. Луценка), обробки народних шсень («Гай зелененький», «Ой давно, давно в матшки була», «Не плач, Рахиле», «Заспiваймо пiсню веселеньку», «Сто!ть гора високая») та авторсьш твори Г. Левченка («Ой гай, мати, гай», «Поаяла василечшв», а також «Буду милого ждать» на вiршi А. Пашка).
Г. Левченко до шдбору репертуару ставиться дуже вiдповiдально, розглядае не тшьки музичний складник, а й виховний. Педагог глибоко перекона-ний, що змiни, яш вiдбуваються в поглядах, переко-наннях, уподобаннях учасникiв хору «Калинам», е результатом майстерно! перетворювально! педаго-пчно! дiяльностi. Цiнностi, сформованi в ситуаци натхненно! працi, творчого пориву е найстшш-шими, оск1льки емоцiйно «пережип» в процесi ви-конання шсш [2, С. 35].
Паралельно з роботою з хором «Калина» Гри-горш Семенович 1981 року Г. Левченко очолюе се-кцiю музики при кафедрi педагогiки i методики по-чаткового навчання психолого-педагогiчного факультету ПДШ iменi В. Г. Короленка, яку в 1982 рощ було реоргашзовано в кафедру музики i спiвiв. До роботи на кафедрi Г. Левченко залучив кращих ви-пускнишв закладiв вищо! освiти та випускнишв ка-федри, висока квалiфiкацiя яких дала змогу у 2003 рощ лщензувати, а у 2004 рощ акредитувати спецi-альнiсть «Музика^». З того часу кафедра на психо-лого-педагопчному факультетi iснуе кафедра му-зики.
Результатом двадцятирiчноí науково-досл1д-ницько! та науково-творчо! дiяльностi кафедри стало проведення першо! мiжнародно! науково-практично! коференци «Формування нацiонально! культури молодi засобами народного мистецтва у контексп творчо! спадщини В. М. Верховинця» (1999), на якш були присутнi митщ та вченi Укра-!ни та зарубiжжя. Проведення конференцi! сприяло сторенню в 2000 роцi аудиторií-музею Василя Вер-ховинця та укра!нського народного хору «Калина» [2 , С. 42].
Заслуги Г. Левченка у методичному забезпе-ченш кафедри представлеш навчальними поабни-ками Хорове диригування», вип. 1 (1995 р.), «Чер-вона калина - Полтавська земля» (2000 р.), «Ой у лузi та ще й при березЬ», 1-е вид. (2006 р.), 2-е вид. (2018 р.), «Народш шсш Полтавщини» (2006 р.), «Земле рщна моя» (2008 р.), «Ой у лузi червона калина» (2011 р.), «Розмай вуличних передирок. Триптих» (у сшвавторсга з К. Булагою, 2018 р.). та двома навчальними поабниками з сольфеджио на основi народних шсень Полтавщини (2001 р. та 2006 р.) для музично - педагопчних навчальних за-кладiв.
Дослщивши бiографiчний та творчий складники мистецько-педагопчно! дiяльностi Григорiя Левченка виокремлюемо три етапи: перiод мисте-цького становления, перiод розвитку мистецько-пе-дагопчно! майстерностi, перiод мистецько-педаго-пчного та науково-творчого розквiту. Виявлено, що мiцнi пiдвалини для становлення особистосп Г. Левченка були сформоваиi у результат виховання правильних особистiсних якостей, що у майбут-ньому стали мщною опорою для мистецько-педаго-пчно! дiяльностi. Це допомогло i у творчих пошу-ках на початковму етапi мистецько-педагопчно! дь яльностi (Полтавська дитяча музична школа №1), i у роботi з колективами художньо! самодiяльностi («Решетилiвськi вишивальнищ», «Горлиця», «Бар-вшок»), i у стiнах педагопчного унiверситету (ук-рашський народний хор «Калина» ПНПУ iменi В.
Г. Короленка та робота на кафедрi музики психо-лого-педагогiчного факультету ПНПУ iменi В. Г. Короленка). Результат поеднання високодуховних якостей, професiоналiзм, працелюбнiсть, повага та вiддаиiсть справi дають змогу вiднести Григорiя Левченка до когорти подвижиикiв вичизняно! пе-дагогiки.
Список лiтератури
1. Гайдамака В. М. Сповитий вирами. Полтава: Видавництво Дексi-прiнт, 2004. - 188 с.
2. Григорш Семенович Левченко: бiблiогр. покажчик / упоряд. Н. В. Сулаева; Полт. нац. пед. ун-т iменi В. Г. Короленка. Полтава, 2013. - 174 с. (Серiя «Науковщ унiверситету»)
ПОНЯТИЕ НАУЧНОГО ТВОРЧЕСТВА И ЕГО РОЛЬ В НАУЧНОМ ПРОЦЕССЕ
Мусина Ж.А.
магистр педагогических наук, старший преподаватель Университет «Туран-Астана», Казахстан
Каримова Г.С. старший преподаватель Университет «Туран-Астана, Казахстан Сальменова С.К. Магистр географии, старший преподаватель Университет «Туран-Астана», Казахстан
Нурмат А.И. Магистр туризма, преподаватель Университет «Туран-Астана», Казахстан
THE CONCEPT OF SCIENTIFIC CREATIVITY AND ITS ROLE IN THE SCIENTIFIC PROCESS
Mussina Z.,
master of pedagogical sciences, Senior Lecturer «Turan-Astana» university, Kazakhstan Karimova G.,
Senior Lecturer «Turan-Astana» university, Kazakhstan
Salmenova S., Master of Geography, Senior Lecturer «Turan-Astana» university, Kazakhstan
Nurmat A. Master of Tourism, Lecturer «Turan-Astana» university, Kazakhstan
Аннотация
В статье рассматривается понятие научного творчества в научном процессе. Научная деятельность тесно связана с творчеством. В научном творчестве проявляются знания, талант, способности, умения и навыки научного работника, его воля и настойчивость в получении научной истины. Высшее проявление творчества в науке - это научное открытие, создание новой теории или целого направления в науке.
Abstract
The article considers the concept of scientific creativity in the scientific process. Scientific activity is closely related to creativity. Scientific creativity manifests the knowledge, talent, abilities, mind and skills of a scientific worker, his will and perseverance in obtaining scientific truth. The highest manifestation of creativity in science is a scientific discovery, the creation of a new theory or a whole direction in science.
Ключевые слова: творчество, наука, научный факт, идея, гипотеза, концепция, теория, научный закон.
Keywords: creativity, science, scientific fact, idea, hypothesis, concept, theory, scientific law.
