CC BY
46
УДК 316.776.32
Г. П. Сукачова, кандидат педагогчних наук
ФОРМУВАННЯ ПРОФЕС1ЙНОГО МОВЛЕННеВОГО ЕТИКЕТУ В КОНТЕКСТ1 СОЩАЛ1ЗАЦП ОСОБИСТОСТ1
Розглянуто поняття «професшний мовленневий етикет». Визначено його скла-довi, умови та шляхи формування з огляду на вимоги, що висуваються сучасним сус-птьством.
Ключовi слова: соцiалiзацiя, професшний мовленневий етикет, професшт мовленневi умтня, загальт мовленневi умтня, культура стлкування, профестна комуткащя.
Актуальтсть проблеми. Сучасш умови юнування сустльства вимагають вщ особистост вмшня орieнтуватися у ситуащях, що склалися, визначати оптимальш шляхи розв'язання проблем, адаптуватися до нових суспiльних умов. Усшшшсть процесу сощалiзацп особистостi визначаеться усвщомлен-ням суспiльних ценностей та норм, власного сощального статусу, виробленням навичок i умiнь сустльно! дiяльностi, оволодшня мовою як системою засобiв приймання, аналiзування та передавання шформацп. Комушкативш бар'ери, порушення процесiв передавання або сприймання шформацп можуть стати причиною зниження ефективностi дiяльностi особистостi, зокрема професш-но!. Актуальним постае питання формування професшного мовленневого етикету як системи формул стлкування, що використовуються в ситуащях професшно! комушкацп i полегшують процеси передавання, аналiзування та сприймання шформацп, як! е важливою складовою сощалiзацп особистостi.
Анал1з останнх досл1джень I публжацш. Дослщженням особливостей соцiалiзацil особистостi займалися Ч. Кулi, Дж. Мщ, З. Фройд, Ж. Шаже, Е. Дюркгейм, Т. Парсонс та ш. Аналiзу проблем сощалiзацц особистостi через навчання та виховання присвячено роботи В. Андрущенка, I. Беха, М. Свтуха, О. Сидоренка.
На сьогоднi iснують дослщження, в яких розглядаються питання, пов'язаш з формуванням мовленневих умiнь, комушкативних умiнь, мовно1 компетенции культури мовлення, культури дiлового мовлення як складових соцiально адаптовано1 особистостi. Це роботи Л. Барановсько!, Г. Берегово!, Л. Голо -вато!, В. Гриньово!, В. Коломieць, Н. Кострищ, О. Мартшо!, Е. Полатай, Т. Рукас, Л. Тоцько!, М. Успенського, О. Хорошковсько!, А. Годлевсько!, В. Полторацько!, М. Пентилюк, М. Богуш, С. Пасова та iн.
Метою статп е визначення поняття «професшний мовленневий етикет», його складових та способiв формування у контексп процесу сощалiзацп. © Сукачова Г. П., 2010 247
Виклад основного матерiалу. Соцiалiзацiя — це процес засвоення куль-турних норм i цшностей, освоення сощальних ролей, усвiдомлення свого «Я». Сутшсть соцiалiзацil означае перетворення iндивiда на особистють.
Процес соцiалiзацil як впровадження людини в суспiльство, оволодiння нею навичками i звичками сустльно1 поведшки, засвоення цiнностей i норм певного сустльства вiдбуваеться на основi сощальних контакпв, взаемодп особистостi з шшими особистостями, групами, органiзацiями, iнститутами. У процес такш взаемодп спрацьовують сощальт механiзми iмiтацil та щетифь каци, соцiального та шдивщуального конгролю, на яких позначаються соцiальнi, нацiональнi, професшт, моральнi та расовi вщмшносп людей [6, с. 59].
Б. 1саев, розглядаючи основнi засоби соцiалiзацil (мову, за допомогою яко! людина приймае, аналiзуе, узагальнюе та передае шформащю, висловлюе сво! думки та почуття тощо; цiнностi та норми, як е iдеальними уявленнями, з якими людина порiвнюе сво! вчинки, та засвоеними нею способами мислен-ня, поведiнки та спiлкування; соцiальний статус як становище особистост в сощальному просторi; соцiальну роль як поведшку особистостi, пов'язану з певним сощальним статусом; навички та умiння як зразки дiяльностi), зазна-чае, що навички та умiння вiдiграють не тшьки поведiнкову, а й дидактичну (навчальну) роль у подальшiй соцiалiзацil, оскiльки закрiпленi у поведiнцi навички та умшня допомагають швидше та впевненше оволодiвати новими навичками та умшнями [6, с. 61].
Розумжгаи соцiалiзацiю як двостороннiй процес формування особистос-тi в конкретному соцюкультурному середовищi, процес засвоення та активного вщтворення iндивiдом суспiльною досвщу, в результатi якого вiн стае особистютю та набувае необх1дних для життя людей знания, вмiння та навички, тобто здатшсть стлкуватися, взаемод1яти в ходi вирiшения тих чи шших завдань, що передбачае опанування людиною культури людських стосунюв та мовлення, соцiальних норм, необхщних для ефективно1 взаемодil з рiзними людьми, ролей, видiв дiяльностi, форм стлкування, М. Алексеева-Вовк ви-сувае гшотезу, що соцiалiзацiя студентiв вищих навчальних закладiв засобами культури мовлення буде ефективною за таких умов: сощально1 спрямованос-тi викладання спещального навчального курсу «Культура мовлення»; вико-ристання художньо1, релiгiйноl, науково1, ешстолярно1, iсторико-документально1 лiтератури у процем вивчення курсу «Культура мовлення»; застосування монологiчних та дiалогiчних форм мовленнево1 дiяльностi п1д час розвитку культури мовлення у межах програми позанавчально1 дiяльнос-тi; формування у студентв умiнь у галузi дiлового стлкування [1, с. 3-7].
В. Полторацька встановлюе основнi умови ефективного формування ко -мушкативно1 культури майбутнього вчителя у процеш його професшно-педагогiчноl пiдготовки: реалiзацiя педагогiчноl дiагностики культури спiл-кування майбутнiх учителiв; забезпечення творчого засвоення студентами 248
провщних щей та технологш сучасного професшного спiлкувания вчителя; органiзацiя систематичное' творчо-гумашстично! взаемодп викладача i студен-тiв у процесi стльно! дiяльностi [9, с. 21].
В. Гриньова визначае таю умови формування педагопчно! культури: щлю-нiсть, безперервнiсть та системтсть процесу розвитку педагопчно! культури у процес дiяльностi; побудова змiсту та структури навчально-виховного процесу вщповщно до завдань та основних компоненпв педагопчно! культури; орiентацiя педагопчного процесу на суб'ективну позицию студента як нос1я загальнолюдських i культурних цiнностей; формування позитивно1 мотиваци студенпв до навчально-виховного процесу, педагопчно! дояльносп, педагопчно! культури на основi максимально1 штенсифжацп навчання студентiв; залу-чення !х до дiяльностi, яка моделюе майбутню професiйну дiяльнiсть; створен-ня сприятливого емоцiйно-психологiчного мiкроклiмату на заняттях, а також урахування емоцшного самопочуття кожного студента; реалiзацiя вимог: про-вщно! ролi соцiокультурного контексту, гуматзацп, iндивiдуалiзацil, активнос-тi, стльно! дiяльностi студентiв i викладачiв, варiативностi видiв навчально! дiяльностi на заняттях з предмепв педагогiчного циклу; виховання потреби у студентiв до постшного самовдосконалення (самоосвiти, саморозвитку, само-виховання), формування «Я-концепцil» [4, с. 35].
На думку В. Пасинок, усшх процесу формування мовленневих умшь студенпв нефiлологiчних спецiальностей забезпечуеться формуванням осо-бистiсного iнтересу до феномену мови i мовленнево! культури; спрямованiс-тю навчально! д1яльносп на усв^домлення сутносп та особливостей розвитку педагогiчного мовлення; систематизащею необхiдних знань; формуванням умшня застосовувати живе слово як шструмент педагогiчного впливу; коор-динацiею процемв навчання студентiв у практичнiй та ^ровш дiяльностi; моделюванням ситуацil для появи мовленневих умшь та самореалiзацil осо-бистiсних професiйних якостей з одночасним оволодшням навичками !х за-стосування при змiнi ситуацiй; усвщомленням i критичним застосуванням теорil та методики мовленнево! д1яльносп у педагопчнш практицi [8, с. 4].
Рiвень сформованостi у майбутнiх фахiвцiв промислово! галузi культури дiлового мовлення, за припущенням Т. Рукас, мае тдвищитися за умов добору пропонованого для опрацювання матерiалу з урахуванням частотност! його використання в дшовому мовленнi iнженерiв; засвоення студентами цього проф!лю якомога ширшого набору стандартизованих композиц!йних структур д!лово! мови, оволодшня мовними нормами на матерiалi текспв оф!ц!йно-д!лового стилю та в ситуащях, наближених до реальних професiйно-дшових, як1 створюються завдяки системi комушкативних вправ, завдань, соцiально-рольових !гор [10, с. 3].
На основ! аналiзу науково! лiтератури Т. Рукас визначае психолшгастичш та педагогiчнi засади формування у майбутшх фахiвцiв виробничо! сфери
культури дшового мовлення: умшня та навички, необхщт для дшового стлкування, мають вдосконалюватися у процес виконання комунiкативних вправ i завдань; мовну правильнiсть та мовну майстертсть слщ вщпрацьовувати па-ралельно; доцшьним е використання дiалогу як основного методу вивчення навчально! iнформацiï; застосування соцiально-рольових iгор сприяе ефектив-нш парнiй, груповш, колективнiй взаемоди тих, хто навчаеться; забезпечення мотиваци опанування майбутнiми iнженерами культури дiловоrо мовлення досягаеться шляхом орiентацiï виучуваного матерiалу на майбутню професiйну дiяльнiсть [10, с. 15-16]. Високш мовно! культури можна досягти, забезпечив-ши: Грунтовне засвоення iндивiдом мовних норм; вироблення у нього практич-них умшь та навичок найточнiшого формулювання думки [10, с. 8].
На погляд I. Дроздово!, формування в росшськомовних студентiв вищих технiчних закладiв сходного регiону Украши мовно! i мовленнево! компетен-цiï вщбуватиметься ефективнiше, якщо змiст мовних знань пщпорядковува-тиметься формуванню (корекци) й удосконаленню вмшь усного та писемно-го мовлення. При цьому теоретичний матерiал мае презентуватися блоками (з урахуванням сшльного i вiдмiнного в росiйськiй та украшськш мовах), а практичнi вправи вщповщатимуть усiм видам мовленнево! дiяльностi та задовольнятимуть професiйнi потреби студенпв [5, с. 2].
Таким чином, розглядаючи особливостi формування мовленневих умшь майбуттх фахiвцiв, дослiдники пiдкреслюють провщну роль позитивно! мотивацiï при оволодшш мовними навичками, яка досягаеться за рахунок добору вiдповiдного дидактичного матерiалу, усвiдомлення тими, хто навчаеться, сутност процесу мовлення, готовностi до практично! роботи з вщпра-цювання та закрiплення набутих умiнь.
Сучасне суспiльство вимагае подготовки фахiвцiв, як не тiльки володгють знаниями зi спецiальностi, а й здатнi орiентуватися у виробничих ситуацiях, дiлових контактах та в шших випадках, пов'язаних зi здiйсненням професш-но1 дiяльностi. Комунiкативнi бар'ери, порушення процесiв передавання або сприймання шформацп можуть стати причиною зниження ефективностi про-фесшно! дiяльностi. Використання професiйного мовленневого етикету в процес спiлкування полегшуе процеси передавання, аналiзування та сприй-няття iнформацiï.
Професiйний мовленневий етикет — це система формул стлкування, сталих висловiв, якi використовуються у ситуащях професшно! комунiкацiï. Володiння професiйним мовленневим етикетом передбачае використання загальних та професшних мовленневих умшь. При цьому загальт мовленне-вi умiння — це володшня мовними засобами, додержання мовленневих норм, умiння будувати тексти рiзного призначення (як письмовi, так й уст) з урахуванням 1хтх особливостей, уникання мовних штамтв; логiчне, чiтке формулювання висловлювань, використання шляхiв удосконалення власного 250
мовлення; володшня мовленневим етикетом. Професшш мовленнeвi умiння, KpiM застосування загальних мовленневих умшь, передбачають володiння професшною лексикою, термiнологieю, рiзними формами писемного та усно-го професiйного мовлення; умшня створювати тексти, що використовуються у ситуацiях професiйноï комунiкацiï; використання галузево! термiнологiï, спецiальноï фразеологи, сталих висловiв, як вiдповiдають соцiально значу-щим ситуацiям професiйноï комунiкацiï; анатзувати ефективнiсть професш-но1 комунiкацiï; вдосконалення власного професiйного мовлення; добiр най-доцiльнiших у професiйному спiлкуваннi мовленневих моделей. Модель поняття «професшний мовленневий етикет» наведено на рисунку.
Використання професшного мовленневого етикету дозволяе планомiрно будувати рiзнi етапи комуткагивних процесiв, урiзноманiтнювати й увиразню-вати власне мовлення; здшснювати спiлкування на основi знань про закожмр-носп спiлкування i способи управлiння шдивщом та групою. Доцiльно вико-ристовувати у свош дiяльностi професiйну лексику, складати документи р!зно-го призначення, конструювати навчально-змютовт матерiали, здiйснювати контроль, самоаналiз та саморегуляцию у професшнш дiяльностi.
Важливу роль у процес ефективного формування навичок професiйного мовленневого етикету вадграють наявнiсть позитивно! мотиваци д1яльносп; зацiкавленiсть особистостi питаннями мови i мовно! культури; систематизащя набутих знань; використання рiзноманiтних вправ, що моделюють ситуацп спiлкування на рiзних рiвнях (студентська група, керiвник — тдлеглий, старший за вжом — молодший, спiлкування на виробнищга та iн.); вiдповiднiсть характеру дидактичного матерiалу, пропонованого для опрацювання, спещ-альностi, яку набувають студенти; створення ситуацiй, наближених до реаль-них, за допомогою добору мовного матерiалу, що використовуеться в мовлен-ш фахiвцiв вiдповiдного профiлю, системи комуткативних вправ, завдань, рольових iгор, навчального дiалогy
Наведемо приблизний перелiк видiв робiт, як! доцiльно використовувати для формування професшного мовленневого етикету в процес тдготування майбутнiх фахiвцiв: моделювання ситуацiй спiлкування; рольов! !гри; тесту-вання; аналiз власно! роботи i роботи товаришiв гад час виконання вправ; ви-конання вправ, що передбачають редагування текстiв, аналiз готових текстiв та створення нових; тдготування реферапв; роботу з довiдково-iнформацiйними джерелами, розв'язання ситуацшних та практичних завдань, складання опорних конспектiв з тем; складання платв статей, тдроздМв, структурно-лопчних схем за матерiалом розд!л!в щдручниюв, професiйних словников; формулюван-ня питань за темою; розгорнутих вiдповiдей на запитання, переклад фахових текстiв, редагування текспв оф!ц!йно-д!лового та наукового стил!в.
Висновки. Професiйний мовленневий етикет — це система формул стлкування, сталих вислов!в, що використовуються у ситуащях професшно! комунiкацiï, волод!ння якою передбачае використання загальних та професшних мовленневих умшь. Застосування професшного мовленневого етикету в процем стлкування полегшуе процеси передавання, аналiзування та сприй-няття iнформацiï, як! е важливою складовою процесу соцiалiзацiï.
Формування професшного мовленневого етикету буде ефективним за таких умов: точне формулювання теми заняття; однозначне визначення об'екта, предмета, мети, завдання роботи; лопчне поеднання п!д час роботи на заняттях усних та писемних форм контролю знань студенпв; контролю шд час пере-в!рки студентських роб!т за додержанням лог1чност!, послщовноеп, обгрунто-ваност! в!дпов!д!; анал!з вщповда студент!в з точки зору лопчносп, послодов-252
носи, обгрунтованосп подавання матерiалу, залучення студентiв до самоощ-нювання; чгтке видiления етапiв спiлкувания, контролю за вщповщтстю ви-користаних етикетних одиниць етапу професiйного спiлкувания та ситуацп спiлкувания; видiления лопчних етапiв розкриття зм!сту понять, подавання матерiалу; урiзноманiтнення використовуваних етикетних одиниць в однотип-них ситуащях професiйного спiлкування; аналiз доречностi, точност!, чтоосп власних висловлювань та висловлювань студентов з огляду на мету та ситуацию стлкування; використання р!зномаштних стратегш мовного стлкування та конструкций власних висловлювань; додержання вщповщносп обрано! стратеги комуткацп та використаних етикетних одиниць тональност стлкування, позищям стврозмовниюв у процес! комуткацп; залучення студенпв до свщо-мого використання етикетних одиниць тд час д!алогу з викладачем, шшими студентами. Кр!м того, у курсах дисциплш, що викладаються студентам, необ-х!дно спещально звертати увагу на коло питань, пов'язаних !з формуванням професшного мовленневого етикету. Викладання дисциплш гумаштарного циклу мае передбачати створення умов для формування професшного мовленневого етикету. Формування професшного мовленневого етикету тд час ви-вчення дисциплш гуматтарного циклу мае враховувати специфжу предмета, що викладаеться, та напрям фахово! подготовки майбуттх фах1вщв.
Перспективи подальших досл^жень. Проведене нами дослщження не вичерпуе повною м!рою питання формування професшного мовленневого етикету. Подальший науковий пошук може бути пов'язаний !з визначенням та створенням умов формування професшного мовленневого етикету для кожного напряму подготовки фах1вщв сучасно! системи освгти.
Л1ТЕРАТУРА
1. Алексеева-Вовк, М. I. ПедагоНчш умови сощашзаци сгудеигiв засобами культури мовлення [Текст] : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.05 // М. I. Алексеева-Вовк ; Нац. пед. ун-т !м. М.П. Драгоманова. — К., 2008. — 18 с.
2. Бакуменко, О. О. Соцюлопя [Текст] / О. О.Бакуменко, В. В. Березовський, I. Г. Васильева, Ю. М. Розенфельд, Г. П. Сукачова. — Х. : НТМТ, 2009. — 176 с.
3. Волкова, Н. П. Професшно-педагопчна комушкащя [Текст] : навч. пос!б. / Н. П. Волкова. — К. : ВЦ «Академш», 2006. — 256 с.
4. Гриньова, В.М. Формування педагопчно! культури майбутнього вчителя (теоре-тичний та методичний аспекти) [Текст] : автореф. дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.04 / В. М. Гриньова ; 1нститут педагогши ! психологи професшно! освии АПН Укра-!ни. — К. , 2001. — 45 с.
5. Дроздова, I. П. Формування мовно! компетенцп у студенпв техшчних спещаль-ностей вищих навчальних закладш Сходно! Укра!ни (На матер!ал! курсу дшово! укра!нсько! мови) [Текст] : автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / I. П. Дроздова ; !нститут педагогши АПН Укра!ни. — К. , 2001. — 20 с.
6. Исаев, Б. А. Социология в схемах и комментариях [Текст] / Б. А. Исаев. — СПб. : Питер, 2008. — 224 с.
7. Коваленко, О. Е. Методичт основи технологи навчання [Текст] / О. Е. Коваленко. — Х. : Основа, 1996. — 184 с.
8. Пасинок, В. Г. Теоретичт основи формування професшних мовленневих умшь у майбутшх учителш нефшолопчних спещальностей [Текст] : автореф. дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.04 / В. Г. Пасинок ; НПУ ш. Драгоманова. — К. , 2002. — 40 с.
9. Полторацька, В. В. Формування комуткативно! культури майбутнього вчителя у процесi його професшно-педагопчно! пiдготовки [Текст] : автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / В. В. Полторацька / ХДПУ ш. Сковороди. — Х. , 1997. — 24 с.
10. Рукас, Т. П. Формування культури дшового мовлення у майбуттх шженерш [Текст] : автореф. дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.03 / Т. П. Рукас ; НПУ iм. Драгоманова. — К., 1999. — 19 с.
ФОРМИРОВАНИЕ ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО РЕЧЕВОГО ЭТИКЕТА В КОНТЕКСТЕ СОЦИАЛИЗАЦИИ ЛИЧНОСТИ
Сукачева А. П.
Рассмотрено понятие «профессиональный речевой этикет». Определены его составляющие, условия и пути формирования с учетом требований, выдвигаемых современным обществом.
Ключевые слова: социализация, профессиональный речевой этикет, профессиональные речевые умения, общие речевые умения, культура общения, профессиональная коммуникация.
THE FORMING IN THE CONTEXT OF PERSONALITYS SOCIALIZATION OF PROFESSIONAL VOCAL ETIQUETTE.
Sukachova A. Р.
A concept «professional vocal etiquette», defined its constituents, terms and forming ways, taking into account requirements which are pulled out by modern society are considered in the article.
Key words: socialization, professional vocal etiquette, professional vocal abilities, general vocal abilities, culture of intercourse, professional communication.
УДК 316.346.32-053.6
Л. I. Швидка, кандидат сощолопчних наук, доцент
В1Д МЕДИЧНО1 ЕТИКИ ДО Б1ОЕТИКИ: 1СТОРИЧН1 ПЕРЕДУМОВИ ТА ЧИННИКИ СТАНОВЛЕННЯ
Розглянуто питання, пов 'язат з актуалiзацieю до^джень бiоетичних проблем у суспiльствi. Визначено чинники, що сприяли виникненню i становленню бiоетики як галузi наукового знання та важливого сощального тституту.
254 © Швидка Л. I., 2010
