CC BY
11
гаДГОТОВКА ВЧИТЕЛЯ ТА 1НЖЕНЕРА-ПЕДАГОГА У КОНТЕКСТ! еВР01НТЕГРАЦ1ЙНИХ ПРОЦЕОВ
Анатолш ПДДАЛКО, Нша ПАДАЛКО, Оксана СОБЧУК
ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСШНИХ ЗНАНЬ МАЙБУТН1Х ПРОГРАМ1СТ1В У КОНТЕКСТ1 БОЛОНСЬКОГО ПРОЦЕСУ
У статтг пропонусться в руст основных принщтв акшопогй застосування у навчальному процесс ВИЗ новоI педагоггчно! технологи дня тдвищення р1вня фахово! подготовки майбутн1х програм1ст1в.
1нтегращйш процеси, що вщбуваються в европейському освпньому простор^ вимагають вщ наш01 крайни трансформування нацшнальнси системы вищоГ осв1ти з урахуванням основных принцип ¡в Болонського процесу, юпочовою позищею якого е яисть вищо! освгги. Нишшш глобалпащйш процеси суттево розширюють сффу взаемоди взаемозв 'язюв не тшьки держав \ нар од ¡в, суб'екпв господарювання, а й окремих людей. 1снуе нагальна потреба по-новому осмислити стан \ завдання профеайнсн пщготовки спещалк™ у век галузях економиси та сощально1 сфери, адже освгга, квал1ф1кащя та майстершсть зайнятих у процсс1 сощального виробництва людей прямо впливають на темпи формування матф1альних та духовних щнностей суспшьства.
У зв'язкуз цимв сучасних умовах надзвичайно актуальною е проблема профейонал1зму. Завдання кожно! держави, що гаклуеться за свое майбутне, - сприяти, з одного боку, можливш взаемоди сво1х громадян ¡з навколишшм свггом, бо врешп-решт це суттево позначнться на профеа кра1ш \ окремо! людини, а з другого - сприяти формуванню морально1 [ громадянсько! стшкосп й пафютизму своГх громадян, 1х здатносп залишитися самостшними [ свщомо дшчими ¡ндивщуумами в багатомаштному переплетшш зв'язив [ в плие ¡е шформацшних потоыв. Це зумовлюе особливу значупцсть формування самодостатньо1 особистосп, розвинутш ¡ндивщуальносп. Мобшьшсть студенпв ВНЗ I працевлаштування випускниыв можлив1 лише за умов надання не тшьки академ1чно1 квал1ф1кацп, а й професшноГ.
Метою нашого дос.гп дження е вивчення особлив осп навчання математичних дисциплш у процеа фахово1 гадготовки профам1спв.
Анал1з освггньо-квал1ф1кацшних характеристик таких спещашепЕ прив1в нас до обфунтованого висновку, що вивчення математичних дисцигшн становить основу 1х фахово! гадготовки. Сфера майбутныи д1яльносп профамспв включае глибоке знания шпоритшв роботи математичних моделей ЕОМ, математичне моделювання ¡нформацшних систем; побудову алгоритмв програмного забезпечення, виб1р I трансформащя математичних моделей, явищ та процейв для ефективно1 реал1защ! профамного продукту й шип математичш знания та навички.
Внаслщок суттевого збшыпення юлькосп комп' ютфно1 техшки, запровадження й в уа сфери людсько! д1я.пьиосп сьогодш значно зросла ильисть студент, яю здобувають профепю профам1ста. Помггно розширилась мережа ВНЗ, де готують таких фах1вщв. Це, разом ¡з деякими особливостями сучасного профамного забезпечення, зумовило послабления математично! складово1 професшних знань. У наш час ¡снуе реальний розрив мж математичними знаниями майбутшх профашспв та належним ¡х р1внем, котрий визначае осв1тньо-квал1ф1кацшна характфистика.
Вщсутшсть фунтовних професшних знань проявляеться у слабкому розумшш математичного представления знань, а, отже, мехашзму складання апгоритшв, блок-схем профамного забезпечення та баз даних, незнания математичних моделей процеав, яю е об'ектами профамування та автоматизацн. Це спричиняе звуження професшноГ компетенцп багатьох дипломованих профам1спв до рюня користувач1в комп'ютерно! техшки I готового профамного забезпечення. Сощальними наслщками цього процесу стало: вщсутшсть на ринку пращ необхщно! для поступального розвитку вггчизняно! скоиомпси юлькосп профам1спв I разом з там неможлиЕ1сть багатьом випускникам ВНЗ, яю не отримали фунтовних професшних знань в процеа вивчення математичних дисциплш, знайти вщповщну роботу.
Анаиз науково методично! лггфатури, вивчення досвщу роботи ВНЗ \ багатор1чний
га ДГОТОВК А ВЧИТЕЛЯ ТА 1НЖЕНЕР А-ПЕДАГОГА У КОНТЕКСТ1
_евроштЕГРАЩйних процЕав_
власний досвщ викладання дисцигшн майбутшм профашистам дають нам гад став и говорити про необхщшсть вдосконалення мате матично! шдготовки таких спеша.тпспв. Вважаемо, що полшшення здобугтя професшних знань в процеа вивчення математичних дисциилш можливе лише з застосуванням новггшх педагопчних технолопй.
Ефектившсть реал1зацп будь-яко! системи, в тому чист системи формування вмшь, необхщних для професшно1 д1яльносп, забезпечуе, на думку багатьох сучасних дослщниюв, технолопчний пщхщ.
До професшних технолопй висуваються тята основш метод о.попчш вимоги, критерп технолопчносп [6, 152]:
- конце птуальшсть (опора на певну концепщю, що мстить фшософсыа, психолопчш, дидактичш \ сощально-педагопчш обгрунтування освпшх щлей);
- системшсть (педагопчна технолопя повинна мати ва ознаки системи);
- лопчшсть процесу, взаемозв'язок ус1х його частин, цшсшсть;
- керовашсть (можливкть цшеиланування, проектування процесу навчання, поетапно! д1агностики, вартовання засобами 1 методами з метою корекцп результат);
- ефектившсть (оптимальшстъ витрат, гарантовашсть досягнення запланованого результату - певного стандарту навчання);
- вщтворювагасть (можлив1сть застосування в ¡нших однотипннх умовах, ¡ншими суб'ектами);
- едшсть зм1стово11 процесуально! частини, ¡х взаемозумовлешсть.
У нашому розумшш технолога - це конструювання процесу, проект способу його оргашзаци з послщовною ор1ентащею на чпко визначеш цш, юнцевий результат, способи його досягнення; моделювання пщсистем, блоыв, ус1е! системи формування професшних знань як шлшного процесу. Педагопчна технолопя передбачае систематичне й послщовне вщтворення на практнщ заздалегщь спроектованого навчально-виховного процесу.
Оскшьки опис будь-якого навчально-виховного процесу е описом иевжн ирофесшноК системи, то педагопчна технолопя - це проект ще1 системи, що реашзуеться на практищ. Системний гадхщ лежить в основ1 будь-якоГ професшно1 технологи. Це споаб наукового тзнання й практично!' д1яльносп, котрий вимагае розгляду частин у непорушнш едноеп з щлим. У фшософському розумшш рпн мае д1алектичну природу й саме тому набув статус загаль но наукового методу тзнання. Центральним поняттям системного шдходу е поняття «система», яке означае певний матер1альний або щеальний об'ект, що розглядаеться як складне циисне утворення.
При виршенш ироблеми отримання професшних знань в процеа вивчення математичних дисциилш необхщно, на нашу думку, спиратися на принципи педагопчно! акмеологп. Цей науковий напрямок грунтуеться на психолого-педагопчнш концеици, ор1ентованш на вивчення людини як об'екта комплексних дослщжень, а саме як ¡ндивща, особистосп, суб'екта д1яльносп й ¡ндивщуальносп. У контексп ще1 концепцп людина розглядаеться як диналнчна система, що постшно розвиваеться, змшюеться, отримуе нов1 особиспсш й ¡ндивщуально психолопчш я кот. яи забезпечують широи можпивосп сощально[ 1 професшно! адаптацп. Системоутворюючим фактором у комплексному дослщженш людини як суб'екта прайд, спшкування та тзнання у генезиа I розвитку е вихщ на ¡ндивщуальшсть, котра визначаеться як «синтез властивостей замкненоГ системи, що саморегул юеться» [5] або як ушкальне явище, що мае власний си ¡т. самосвщомкть \ саморегулящю поведшки.
Студент навчаеться у ВНЗ з метою одержання роботи вщповщно до р1вня освгги. Саме професпша компетентшсть майбутшх спещал1спв мае бути критер1ем якосп вищо1 освт! та взаемного визнання П результата. Сьогодш метою профеайжн пщ готовки е ключова вимога ринку пращ до квал1ф1кацп вииускника ВНЗ - знания.
Професшш знания, отримаш в процеа вивчення математичних дисциплш, необхщш для практично!' д1яльносп. Вони е шдсистемою в структур! ирофес1йних знань. Як вщносно самоспйна система, ця шдсистема вм1щуе в соб! ознаки професшних знань загалом 1 разом з там мае сво! спениф1чн1 особливосп. Зм1ст набутих знань визначаеться фунюцями профес1Йно1 д1яльност1, яка мае цикл¡чний характф.
гаДГОТОВКА ВЧИТЕЛЯ ТА 1НЖЕНЕРА-ПЕДАГОГА У КОНТЕКСТ!
_евроштЕГРАЩйних процЕав_
Структура професшних знань, отриманих в процеа вивчення математичних дисцигшн, розроблялася нами на основ1 глибокого вивчення й анал1зу:
- вимог до системи народно! ocBim що ставляться Законом Украши «Про освт». Нащональною доктриною розвитку освгги Украши в XXI сташтп;
- специф1чних особливостей професшжи Д1ялыюсп:
- досв1 ду роботи кращих випускаючих кафедр;
- психолого-педагопчно! лггератури з niei проблеми.
Можливкть дос.тдити процес професшно! шдготовки, проанашзувати прям! й обернет взаемозалежносп, що ¡снуютъ м1ж його елементами, дае змогу структурувати професшш знания, яю формуються в процеа вивчення математичних дисцигшн, за фуныщми д1яльносп iнженера-1ipофамкта. Набуп в процеа вивчення математичних дисцишпн знания, необхщш для професшно! д1яльносп, подшеш на:
- анаштичш;
- проектувально-цшьов1;
- ор i ci ггащ йпо - пошуков i;
- операщйно-процесуальнi:
- контрольно-ощнш.
Вважаемо, що цш навчання у вшцш школ1 е зовшшшми i визначаються змстом майбутньо1 професшнсп д1яльносп випускниюв ВНЗ.
У зв'язку з цим розширюеться застосування модульних технолопй поточного та гадсумкового контролю знань, впровадження об'ективного педагопчного контролю, зокрема, тестових технолопй [1]. Наказ МОН Украши вщ 20 жовтня 2004 р. № 812 «Про особлив осп впровадження кредитно-модульно! системи оргашзацп навчального процесу» стимулюе використання новггшх ocBiTHix технолопй. L(i технологи зумовлять певне шдвшцення статусу та рол1 студента як суб'екта осв1тньо1 д1яльносп завдяки його учасп у формуванш шдивщуального навчального плану, гадвищенню його вщиовщальносп за результата навчання, самооргашзаци власно! освгги (системшсть i систе матачшсть ¡ндивщуально1 та самостшно! роботи), учасп в управлшш навчальним процесом.
3 урахуванням иром1жних результата педагопчного експерименту та з метою розширення його бази i предмета досшдження, використовуючи HOBiTHi технолопй ми розробити вщповщш методики дослщження й оцшки piBHiB гадготовленосп cnenianicriB [3;4]. Це вимагае догримання двох принцип ¡в:
1) систематичного пщходу до вивчення дослщжуваного нами явища;
2) ¡MOBipHicHoro тдходу.
В процес1 педагопчного експерименту вщпрацьовувалась монопредметна схема навчально-тзнавально1 д1яльносп. В контексп Болонського процесу та концепцп дослщження витримана методика проведения лекщй i ирактичних занять. Ж базовий комплексний критфш, що уможливлюе оцшити пщ готовку студента у сфер1 використання нових математичних технолопй, ми використали критерп системносп знань та умшь, запропонований О. А. Абдуллшою [2].
Дня узагальнення отриманих результата i вироблення обгрунтованих вис нор, к ¡в про ефектившсть застосування екслфиментально! методики, ми обчислювали для кожного студента ¡нтефальну, сумарну оцшку р1вня його пщготовки щодо використання технологи факторного анал1зу в профамуванш, яка в из началась за формулою:
4
I
К = -,
п
де Kt - коефшденти засвоення студентами навчального матер1алу за г~м параметром, и -число параметр1в.
Середш показники знань студента, яи працювали за експериментальною методикою, яисно кратщ. Вважаемо, що для бшып ефективно1 пщготовки iнженера-прогрaMicra до вирипення профеайних задач, зокрема вибору i трансформаци математичних моделей, явищ i
га ДГОТОВК А ВЧИТЕЛЯ ТА 1НЖЕНЕР А-ПЕДАГОГА У KOHTEKCTI
_евроштЕГРАЩйних процЕав_
про Lie cíe для ефективно1 реалгзацп програмного продукту, необхщно передбачити факторный анашз в навчанш студент ще1 спещальносп.
1з сказаного нами можна зробити висновок, що знания, отримаш в процей вивчення математичних дисцшшн, е фундаментом професшно1 шдготовки майбутнього проградцста.
Л1ТЕРАТУРА
1. Журавеькнй В. С., Згуровський М. 3. Болонськнй процес: гоповт прннцнпн входження в Европейський npocTip еищо! ocbíth. - К.: Полпехмка, 2003. - 200 с.
2. Абдуллина О. А. Общепедагогнческая подготовка учителя в системе высшего педагогического образования. - 2-е изд. перераб и доп. -М.: Просвещение, 1990. - 139 с.
3. Падалко Н. Ф акт орний aHania усгашносл студент1в з математичних дисцигтш И ПроЙлеми педагопчних технолопй. - 2001. - № 3. - С. 243-247.
4. Ворошик Н. Й. Падалко А. М. Здобуття астроном1чних за ¡нтегрованою програмою: ф1зика i астроноипя // Педагопчннй иошук. - 1997. - № 2. - С. 53-54.
5. Ананьев Б. Г. Человек как предмет познания. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1968. - 339 с.
6. Беспалько В. П. Слагаемые педагогической технологии. - М.: Педагогика, 1989. - 191 с.
