CC BY
57
у другому СТО(П? Бесгда:
- Ддти, як ви думаете, якою д1ею слщ розв'язувати цю задачу? (Учитель шдшмае учня, який вщпов1в правильно.) Чому д1ею множення, адже сказано: у 2 рази менше. (Це у першому стоа у 2 рази менше, шж у другому, отже, у другому — у 2 рази бшыпе, шж у першому.)
На третьому ступеш задач1 в непрямш фор\п учш перетворюють у задач 1 в прямш фор ми розглядають пари задач р1зних вид1в.
Як видно з наведених зразюв, у ход1 таких беад школяр1 активпують розумов1 операцп анагпзу, синтезу, пор1вняння, абстрагування, конкретизации узагальнення.
На нашу думку, для того, щоб навчити учшв свщомо розв'язувати задачу важливо дотримуватися таких умов:
- робота над задачами цих вид1в повинна вестися системно, включати три ступеш опрацювання;
- учитель мае вчити д1тей обгрунтовувати виб1р дм, спираючись на результати операшй над множинами (спочатку наочш, а пот1м — уявш) або на вщповвдш правила;
- у ход1 бесщи потр1бно спонукати учшв мислити, самостшно робити висновки; при цьому з боку вчителя шдказка мае бути мппмальною.
Розвинуте математичне мислення школяра проявляеться в тому, що вш ушзнае знайомий вид задач незалежно ввд сюжету, бо в1дразу «схоплюе» його структуру; сам може змшювати, ускладнювати задач1 на баз1 цього виду.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бантова М. О. Методика викладання математики в початкових класах / М. О. Бантова, Г. В. Бельтюкова, О. М. Полевщикова. — К.: Вища школа, 1982. — 228 с.
2. Богданович М. В. Методика розв'язування задач у початковш школ1 / М. В. Богданович. — К.: Вища школа, 1990.— 183 с.
3. Моро М. Г. Методика навчання математики у 1-3 класах / М. Г. Моро, А. М. Моро. — К.: Радянська школа, 1979. —376 с.
4. Скворцова С. О. Методична система навчання розв'язування сюжетних задач учшв початкових клаав: монограф1я / С. О. Скворцова. — Одеса: Астропринт, 2006. — 696 с.
5. Пойа Д. Как решать задачу / пер. с анг. / Д. Пойа. — М.: Учпедгиз, 1961. — 207 с.
УДК 37.015.311-053.6 Галина ЧЕРНЕНКО
ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТ1 МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА У ПРОЦЕС1 ВИВЧЕННЯ OCBITHbOI ГАЛУ31 «ЛЮДИНА I СВ1Т»
У cmammi розкриваетъся проблема формування oco6ucmocmi молодшого школяра при вивчент oceimuboi галузг «Людина / ceim»: аналгзусться суттстъ базовых понять; характеризуютъся найбыъш ефективт методы та прийоми, яю забезпечуютъ цей процес.
В статье раскрывается проблема формирования личности младшего школьника в процессе изучения образовательной отрасли «Человек и мир»: анализируется сущность базовых понятий; характеризуются наиболее эффективные методы и приемы, которые обеспечивают этот процесс.
This article deals with forming of personality during the studying the educational sphere «Person and the World»: essence ofbasical concepts is analized; the most effective methods that provide this process are characterized.
Актуалыпсть дослщження зумовлюеться концептуальними положениями та державними вимогами реформування осв1ти в Украпп, спрямованими на становления особистосп учня, його всеб1чний розвиток, формування основних ознак, про що зазначаеться в Концепци загально! середньо! освп-и (12-р1чна школа), законах Украши «Про освпу», «Про загальну середню осв1ту», Державному стандарт! початково! загально! осв1ти.
Сучасна школа вимагае докоршного переосмислення усле! системи навчання [ виховання, оновлення змюту, форм 1 метод1в духовного становления особистосп на основ! гумашзаци життед!яльносп учня, створення умов для самореагпзаци у р1зних видах д1яльносп. Всеб1чно 1 гармоншно сформована особиспсть е метою цившзованого суспшьства. Людина, II сутшсть та ¡сиувания — предмет вивчення багатьох галузей знань: педагопки, психологи, фшософи, ¡сторп'. сошологи тощо. Кожна з них у сво1х межах намагаеться в1дпов1сти на питания «Що таке людина?», «Як! II характеры! властивосп?», «Яким чином вони виявляються?».
Багатови\пршсть тако! реальносп як людина знайшла свое воображения у великш кшькосп наукових понять, за допомогою яких фп<суються рпш аспекта, вияви сутиосп людини.
Проблема формування особистосп завжди щкавила вчених. Так! науковш. як Ю. Богшська, Ю. Гапон, А. Капська, Т. Кричковська, О. Магаенко, М. Папуча, О. Романченко, А. Яковлев та ш. вивчали окре\п аспекта проблеми, дослвджували нов! форми, шдходи. яю ефективно впливають на процес формування особистосп. Незважаючи на багатопланов1сть дослщжень з проблеми формування особистосп учшв основно! школи, недостатньо уваги придшено з'ясуванню шлях ¡в. форм та метод1в формування основних компоненте особистосп молодшого школяра.
Актуальн1сть порушено! проблеми, доцшьшсть наукового пошуку ефективних шлях!в II розв'язання зумовили виб!р теми дослвдження. Метою ститпи е розкриття процесу формування особистосп молодшого школяра при вивченш осв!тньо1 галуз! «Людина! св!т».
Важливим елементом при формуванш особистост! е ч!тке розум!ння понять «людина» ! «особисисть». Людина — ушкальне твор!ння у Всесвт. Н! сучасна психолопя, н! фшософ!я, н! рел!г!я не можуть повною м!рою розкрити II таемницю. Людина — це суто природна ютота, яка здатна до пращ, сощального ! культурного споживання та спшкування, яюй притаманна св!дома д!яльн!сть. У процес! спшьно! д!яльност! та спшкування в соцюкультурному середовищ! людина набувае особливо! якосп. яку позначають терм!ном «особист!сть».
Особисисть — поняття, що використовуеться у двох основних значениях. У першому значенш «особиспсть» — це людина як носш сощальних якостей, ц!нн!сних ор!ентац!й, потреб, установок, звичок, тобто людина як сощал!зований шдиввд. У другому — це сукупшсть соц!ально значущих якостей людини, и соц!ально детерм!нований внутр!шн!й свп\ Основними компонентами особистост! е характер, спрямовашсть, переконання, емоц!йно-вольова сфера. Особиспстю можна назвати людину, яка е шщатором свого життя, здатна виробляти та реал!зувати життеву стратепю. Такш людин! властив! неповторн!сть, наявн!сть гармони в усьому.
Особиспсть — це самосвщомють людини, центр людського «Я», яка здатна до самошзнання, вияву свободи ! дотримання моральних закошв.
Для конкретизац!! поняття «людина» часто використовують поняття:
- шдивщуальшсть — цшсна характеристика окремо! людини, I! оригшальшсть, самобутн!сть п псих!чного складу;
- шдивщ — окрема конкретна людина як бюлопчна !стота !з притаманними !й загальнолюдськими та шдивщуальними рисами;
- особа — це сукупшсть шдивщних, !ндив!дуальних характеристик особистост! — представника конкретного суспшьства як персони [2].
Формування особистост! — це становления людини як сощально! ютоти внаслщок впливу середовища, навчання ! виховання на внутр!шн! сили розвитку. Варто зазначити, що людська особиспсть розвиваеться в анатомо-ф!зюлопчному, псих!чному, соц!альному напрямках. Анатомо-ф!з!олопчш змши — збшыпення ! розвиток юстково! та м'язово! систем, внутр!шн!х орган!в, нервово! системи. Псих!чн! зм!ни — передуам розумовий розвиток, формування псих!чних рис особистост!. Набуття соц!альних якостей, необхщних для життя в сусп!льств!, становить соц!альний розвиток особистост!.
Слщ зазначити, що розвиток особистоси залежить також вщ спадковосп, середовища 1 виховання. Иого джерелом та внутршшм змютом е таю внутршш й зовшшш суперечностг процеси збудження 1 гальмування; в емоцшнш сфер! — задоволення й незадоволення, радють 1 горе; \пж спадковими даними 1 потребами виховання; \пж р1внем розвитку особистосп й ¡деалом (оскшьки ¡деал завжди досконалшшй за конкретного вихованця, вш спонукае до самовдосконалення особистосп); \иж прагненням особистосп та II можливостями (коли особиспсть прагне досягти певних результат ¡в у навчанш. а р1вень II шзнавальних можливостей ще недостатшй, для виршення суперечносп. 1й потр1бно посилено працювати над собою).
У навчально-виховнш д1яльносп педагогам слщ враховувати, що розвиток особистосп школяра мае наслщувальний характер, а людська особиспсть розвиваеться в д1яльиосп. шд впливом середовища. Цей розвиток вщбуваеться як результат впливу на вел сторони людсько! исихпот Нов! риси особистосп потребують нового ставлення до не1.
Процес формування особистосп молодшого школяра здшснюеться в навчально-виховному процес!. Особиспсть дитини характеризують так! ознаки:
- розумшеть (визначае р1вень штелектуальиого розвитку молодшого школяра);
- в1диов1дальшсть (р1вень розвитку почуття вщповщальносп, у\пння керувати своею повед1нкою. аналпувати власн1 вчинки 1 в1дпов1дати за них);
- особиста пдн!сть (визначаеться р1внем вихованост1. самооц1нки);
- шдивщуалыпеть (несхожесть нашших) [4, с. 36-37].
Сгпд зазначити, що саме ш ознаки особистост1 молодшого школяра формуються при вивченн1 осв1тньо! галуз! «Людина 1 св1т». яка реал!зуеться в навчально-виховному процес! через уроки «Я ! Украша». Мета курсу «Я ! Украша» в початков!й школ! — сприяти формуванню в учшв потреби до п!знання св!ту ! людини в ньому як бюлопчно! та соц!ально1 !стоти; засвоенню духовних ц!нностей у р!зноман!тних сферах: еколопчнш, п!знавальн!й, моральн!й, д!яльн!сно-вольов!й, емоц!йн!й, естетичнш, комун!кативн!й; вихованню патр!отизму; створенню теоретично! бази для штелектуального розвитку молодших школяр!в [6].
Анаиз навчально! програми з курсу «Я ! Украша» переконуе, що первинне формування поняття «людина», «зовшшшеть людини» починаеться з першого класу при вивченш таких змютових л!н!й: «Про тебе самого», «Родина, рвдня, р!д», «Людина серед людей». Пщ час вивчення цих блоюв важливо сформувати в учня уявлення про себе як члена певно! епшьноти; про свою несхожють з шшими; про с!м'ю як об'еднання рщних людей; про правила культурного поводження з! старшими й однокласниками у найтипов!ших життевих ситуащях; встановлювати найпрост!ш! зв'язки м!ж поведшкою людини та ставленням до не!; наводити приклади переваги доброти, щиросп, милосердя над хитр!стю, жад!бн!стю, байдужютю; необх!дн!сть доброго ставлення до шших; розр!зняти добр! вчинки й т^ що шкодять !ншим людям; прагнути бути культурним у сп!лкуванн!, поводженш з р!зними людьми; дотримуватися правил поведшки у громадських м!сцях. Вивчаючи щ зм!стов! л!н!!, у молодших школяр!в формуються також вм!ння планувати робочий час, тренувати волю, прагнути до самоспйностк досягати усп!ху.
Навчальною програмою з курсу «Я ! Укра!на» («Громадянська осв!та» — автор Н. Б!бж) у 3-4 класах пропонуеться вивчення зм!стових л!н!й «Людина», «Людина серед людей», «Культура», «Правила поведшки в суспшьств!», яю передбачають формування особистосп молодших школяр!в [6].
1нформацшне наповнення цих зм!стових лшш передбачае:
- усв!домлення молодшими школярами суп взаемоввдносин людини ! суспшьства;
- розширення уявлення про людину як частину природи ! суспшьства;
- шзнання й усв!домлення себе як людини, громадянина Украши;
- стимулювання !нтересу до п!знання людини у р!зних вим!рах;
- розширення ! збагачення уявлень про людське в людиш;
- формування поняття про уешх як мету життетворчосп;
- розвиток прагнення до усшху в навчанш;
- спрямування учшв на вироблення якостей характеру, яю необхщш для усшху;
- стимулювання прагнення до переборення перешкод у ж игл;
- формування вмшня бути самокритичним, вправлятися у виявах позитивних рис характеру;
- заохочування приязного ставлення до однокласниюв.
Представлений матер ¡ал змютових лшш вивчаеться через тлумачення учням термшв: люди — людина — о со б и спсть — праця — добробут — усшх — твор1псть.
Ефективним при формуванш понять «неповторшсть кожно! людини», «особистють» е використання словесного методу — розповщ. Наприклад: Чи знаеш ти, що ти — неповторний? Нпюли не було й не буде на земл1 людини, яка повшстю схожа на тебе. И ця неповторшсть не випадкова. Кожна людина мае на земл1 свое, особливе \псце. У кожного е риси, яю вир1зняють його >помгж ¡нших. Чи знаеш ти, яю зд1бносп е у тебе: можливо ти займаешся музикою або добре танцюеш; може тоб1 легко даеться розв'язання найскладшших математичних завдань чи написания диктанту, а може ти, як шхто ¡нший. в\пеш забавити малюка чи втшити скривдженого? Прислухайся до себе, порадься з батьками, друзями 1 ти дпнаешся про сво! неповторш риси.
Доречним при формуванш особистосп молодшого школяра е доповнення таких тверджень:
«Людина не може стати справжньою людиною, яюцо...»;
«Щоб народжений людиною став нею, треба...»;
«Суспшьство досягне найвищого розвитку, коли...»;
«Людина досягаеусшху тодк коли...»;
«Риси людського характеру проявляються у...»;
«Хочеш бути щасливим, треба...».
Для усвщомлення молодшими школярами себе як людини неповторно!, незалежно! та р1вноправно! до по може використання таких теспв:
1. Уел люди народжуються вшьними 1 р1вними. Знайди фразу, яка краще за шш1 виражае ¡дею р1вност1:
а) думати однаково;
б) одягатися як 1нш1;
в) поважати думку шшого;
г) мати однако в 1 можливосп 1 права.
2. Що буде, яюцо люди будуть р1вш абсолютно в усьому?
А) ус1 стануть щасливими;
б) евп" стане нудним;
в) не буде голоду й жебрацтва;
г) уа будуть багатими.
Важливим засобом формування особистост1 е казка — один п найулюблен1ших жанр1в молодших школяр1в. Адже казка у незвичайн1й, захоплюючш фор\п задовольняе потяг д1тей до чудесного, фантастичного, шднесено-героиного, виховуе в них крапц людсью якосг1 — справедливють, мужн1сть, шанобливе ставлення до рщно! земл1, почуття прекрасного — цим самим дозволяе формувати особиспсть молодших школяр1в.
Доречними у зазначеному аспект! е казки «Який слщ повинна залишити людина на земл1?», «Я хочу сказати свое слово», «Звичайна людина» (В. Сухомлинського) та ¡н.
Формування особистост1 молодшого школяра також в1дбуваеться через використання р1зних вид1в роботи на уроках «Я 1 Украша», а саме: розв'язування ребус ¡в. кросворд1в, опрацювання присл1в'1в, крилатих вислов1в, загадок, вивчення текст1в у шдручнику з використанням ¡нтерактивних вправ («Позначки», «Читання з передбаченням», «В1льне читання» тощо), робота в парах, планування проект!в. проведения дискусш, самост1йна робота, використання ¡гор. розв'язування ситуативних завдань, розб1р поведшки конкретних учн1в та ш.
При цьому слщ зазначити, що вчитель може усшшно формувати дитину як особиспсть лише за умови, що вш добре зиае не лише курс «Я 1 Украша», а й сумгжш навчалып дисциплши, здшснюе у процеа навчання мгжпредметш зв'язки. Це дае змогу педагогов! ознайомити молодших школ яр ¡в з поняттям про людину як особиспсть та шдивщуальшсть, дозволяе учням вщчути себе особиспстю серед ¡нших. осягнути багатство людських стосунюв, визначитися у ставленш до самих себе. Адже сформувати особиспсть молодшого школяра у цшому засобами лише одного навчального предмета неможливо.
Таким чином, ефектившсть роботи початково! школи щодо формування особистосп молодшого школяра значною \прою залежить вщ правильного розумшня педагогами сутносп та змюту понять «людина», «особиспсть»; чтюго визначення структури 1 поетапносп процесу формування; використання ефективних метод1в та прийо\пв навчання.
Зазначена проблема не е вичерпною, адже ми ввшшли в епоху змш, 1 щоб бути 1м вщповщними, оргашзацшш форми навчання та виховання мають бути гнучкими, а 1х з\пст — рухливим. Тому ¡снують й шип тенденцп щодо вдосконалення, створення та впровадження нових шдход1в до формування особистосп молодшого школяра, яю потребують подальшого вивчення.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бех I. Психолопчш резерви виховання особистосп / I. Бех // Рвдна школа. — 2005. — № 6. — С. 11.
2. Волков В. Ю. Людина [ св1т: навчальний помбник / В. Ю. Волков, О. I. Салтовський. — К.: Центр навчально! л1тератури, 2004. — 352 с.
3. Вознюк Н. М. Етико-педагопчш основи формування особистосп: навчальний поабник/ Н. М. Вознюк. — К.: Центр навчально! ттератури, 2005. — 362 с.
4. Волкова Н. П. Педагопка: помбник для студенпв вищих навчальних заклад1в / Н. П. Волкова. — К.: видавничий центр «Академ1я», 2001. — 567 с.
5. 1вашковський В. Виховш засади розвитку особистосп патр1ота Украши / В. 1вашковський // Р1дна школа. — 2005. — № 4. — С. 36.
6. Програми для середньо! загальн00свтп>01 школи. 1—4 класи. — К.: «Початкова школа», 2006. — 432 с.
7. Стефанюк С. К. Формування творчо! особистосп засобами етнопедагопки: методичш рекомендащ! / С. К. Стефаник. — К.: 1СДО Укра1ни, 1995. — 176 с.
8. Ткачова Н. I. Формування особистосп учня у навчально-виховному процем / Н. I. Ткачова. — Харюв: Основа, 2007. — 200 с.
УДК 373.31 1рина ЖАРКОВА, Лариса МЕЧНИК
ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ В МОЛОДШИХ ШКОЛЯР1В КАРТОГРАФ 1ЧНИХ ЗНАНЬ ТА ВМ1ННЯ ПРАЦЮВАТИ 3 ГЕОГРАФ1ЧНИМИ КАРТАМИ
У cmammi розглянуто шляхи вдосконалення процесу формування картографгчних знанъ молодших школяргв та вмтня працювати з географгчними картами.
В статье рассмотрено пути усовершенствования процесса формирования картографических знаний младших школьников и умения работать с географическими картами.
The article considers the ways of primary school pupils' cartographical knowledge improvement and the abilities to work with geographical maps.
На сучасному erani розвитку науки i суспшьства знания карти та вмшня користуватися нею дають змогу ор1ентуватися в географ1чному npocTopi, черпати з не! найрпномаштшшу географ1чну шформащю: про розмпцення об'екпв, 1х розм1ри, склад, в1ддален1сть один вщ одного i т. iH. Географ1чш карти т1ею чи ¡ншою \прою використовують у Bcix сферах людсько! д1яльност1; вони не т1льки дають наочну картину розташування об'ект1в, але й дозволяють знаходити законом1рност1 цього розташування, е незамшними для вивчення просторових взаемозв'язюв та розвитку явищ. «Географ1чна карта, — писав
