CC BY
020
The scientific heritage No 31 (2019)
PEDAGOGICAL SCIENCES
ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТ1 МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАС1В В УМОВАХ ПОЛ1КУЛЬТУРНОГО ОСВ1ТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
Атрощенко Т.О.
Мукатвський державний утверситет кандидат педагогiнних наук, доцент доцент кафедри педагогки дошюльно'1 та понатковог освти
FORMING OF PERSONALITY OF THE FUTURE PRIMARY SCHOOL TEACHER IN THE CONDITIONS OF THE MULTICULTULAR EDUCATIONAL ENVIRONMENT
Atroschenko T.O.
Mukachevo state university associate professor of the department of pedagogics ofpre-school and primary education
Анотащя
У статл представлено теоретичш аспекти формування особистосп майбутнього вчителя початкових клаав в умовах пол^льтурного освггаього середовища. Розкрито змют та основш функци полшультур-ного навчально-виховного середовища. Запропоновано форми роботи, що забезпечують полжультурне ви-ховання особистостi майбутнього вчителя початкових клаав та сприяють формуванню пол^льтурно! компетентностi.
Abstract
The article has presented theoretical aspects of the formation of the personality of the future primary school teacher in the conditions of a multicultural educational environment. It has been showed the content and main functions of the multicultural educational environment. The author of the article has offered forms of work providing multicultural education of the personality of the future primary school teacher and the formation of multicultural competence.
Ключов1 слова: вчитель початкових клаав, особистють, пол^льтурна освгга, полшультурне на-вчально-виховне середовище закладу вищо! освiти, полiкультурне середовище, пол^льтурне освiтнe се-редовище.
Keywords: primary school teacher, personality, multicultural education, multicultural educational establishment of higher education, multicultural environment, multicultural educational environment.
Особистють - це людська цiлiснiсть, яка само-визначаеться i складаеться з розвитку вiдношень до навколишнього свiту, до iнших людей i до само! себе; це сощальний шдиввд, що поеднуе в to6í риси загальнолюдського, суспiльно значущого та шдивь дуально неповторного [12, с.129]. За визначенням С. Рубшштейна, особистiсть - це взаемопов'язана сукупнють внутрiшнiх умов, через якi заломлю-ються всi зовнiшнi дiяння. Особистють формуеться шд впливом зовнiшнiх сощальних умов, що впли-ваючи на поведшку людини, перелолюються у зовшшнш структурi [10, с.43].
Метою освгга е всебiчний розвиток людини як особистосп та найвищо! цiнностi сустльства, И та-лантiв, iнтелектуальних, творчих i фiзичних здiбно-стей, формування цшностей i необхiдних для уст-шно! самореалiзацii компетентностей, виховання вщповвдальних громадян, якi здатнi до сввдомого суспiльного вибору та спрямування свое! дiяльно-стi на користь шшим людям i суспiльству, збага-чення на цiй основi iнтелектуального, економiч-ного, творчого, культурного потенцiалу Укра!нсь-кого народу, пiдвищення освiтнього рiвня громадян задля забезпечення сталого розвитку Укра!ни та !! европейського вибору [5].
Нова украшська школа наголошуе на суб'ект-ностi навчання, необхiдностi оволодiння учнями способами навчально!' дiяльностi, досвiдi взаемодп з iншими людьми. Вiдповiдно до загально! мети освiти, мiсiею початково! школи е рiзнобiчний розвиток особистосп дитини вiдповiдно до Г! вiкових та iндивiдуальних психофiзiологiчних особливос-тей, формування в не! загальнокультурних i мора-льно-етичних цiнностей, ключових i предметних компетентностей, необхiдних життевих i сощаль-них навичок, що забезпечують и готовнiсть до про-довження навчання в основнiй школГ, життя у демократичному сустльствг Найцiннiшим результатом початково! освгги в особистюному вимiрi е здорова дитина, мотивована на устшне навчання, дослщницьке ставлення до життя; це учень/уче-ниця, якГ вмгють вчитися з рГзних джерел Г критично оцшювати шформацш, вГдповГдально стави-тися до себе та шших людей, усвгдомлювати себе громадянином/громадянкою Украши [8].
Вчитель початкових класГв - педагог, який зай-маеться навчанням Г вихованням дГтей молодшого шкГльного вГку. ВГд першого вчителя багато в чому залежить те, як у подальшому дитина буде вчитися
The scientific heritage No 31 (2019)
у школ!, Ii' соцiалiзацiя у дитячому колективi, фор-мування основ свггогляду тощо. Ввдповвдно, для ефективного виконання професiйноi дiяльностi, вчитель початкових клаав, перш за все, сам повинен бути особиспстю, оскшьки тiльки особистiстю може бути вихована особистють.
Вимоги, як1 ставляться перед особиспстю вчи-теля, Р.Немов подме на головнi та другоряднi, стшш та змiннi. Без головних неможливо стати квалiфiкованим вчителем, а другорядш створюють педагога як яскраву особистють. Стiйкi постiйно притаманнi вчителевi уах часiв i народiв, i змшт зумовленi особливостями даного етапу сощально-економiчного розвитку суспiльства. Серед головних науковець видшяе у професiоналiзмi вчителя наступнi якостi: любов до дней, наявнiсть спещаль-них знань з предмету, широка ерудищя, педагопчна iнтуiцiя, високорозвинений iнтелект, високий рiвень загально!' культури i моральностi, про-фесiйне володiння методами навчання i виховання. Додатковi, чи другоряднi: комушкабельнють, арти-стичнiсть, весела вдача, хороший смак. Головш та другоряднi якосп в сукупностi складають !ндивщу-альнють педагога [7, с. 527].
Серед характеролопчних особливостей особи-стостi вчителя Л. Сшрш видiляe громадянську i професiйно-педагогiчну спрямованiсть, штелектуа-льнi риси характеру, риси наукового стилю мис-лення, моральнi, вольовi i емоцшш риси характеру. Автор розглядае розроблену професiограму як <аде-альну абстрактну модель особистостi вчителя, що в комплекс узагальнюе (iнтегруе) ii найсуттевiшi якостi, необхiднi для здiйснення професшно!' д!яль-ностi, тобто для розв'язання освiтньо-виховних за-вдань в будь-якш педагогiчнiй система» [11, с. 28].
Шдтримуемо думку В. Подобеда, що сучасна освгга може бути пльки полiкультурною, оск1льки сучаснi педагогiчнi реалп вимагають, з одного боку, ураховувати в освт етнокультурний фактор, з шшого створювати умови для тзнання культури iнших народiв, виховання толерантних стосуншв мiж людьми, що належать до рiзних конфесiй, ет-ноСв, рас. Пiд пол1культурною освiтою вчений ро-зумiе «загальну парадигму або стратегш, що теоретично ввдображае реальнi процеси сучасного культурно -освггаього життя, зокрема прагнення рiзних культур до зближення i до взаемного вивчення, ро-звитку терпимостi i культурного плюрал1зму» [9, с. 93].
Вивчаючи проблему тдготовки «пол1культур-ного» фах1вця початково1' ланки освiти, в рамках теми нашого досл1дження, вважаемо за необхвдне уточнення сутностi i змiсту наукового поняття «по-л1культурне освiтне середовище», яке е предметом дослвдження багатьох впчизняних та зарубiжних науковцiв.
Розвиток особистосп вiдбуваеться у певному середовища в сiм'i, соцiальному i нацюнальному середовища На особистiсть впливають однолики, родичi та шш! доросл1, з якими вона спiлкуеться, а також релiгiйнi органiзацii, школа i групи, до яких вона належить. Вагомий вплив мають засоби масо-во1' шформацп, культурне середовище, у якому вона
_21_
росте, поду", що ввдбуваються у свiтi. У зв'язку з цим особистють значною мiрою стае продуктом сустльства i навколишнiх умов життя.
У роботах £. Бондаревсько!, О. Гукаленко по-лiкультурне середовище розглядаеться як середовище, яке сприяе формуванню нацюнально! вденти-чносп особистостi, забезпечуе пiдготовку учнiв до розумшня iнших культур, визнання i прийняттю культурного розма!ття [3].
Вважаемо, що полшультурне середовище - це середовище, в якому одночасно здобуваються знання i вiдбуваеться вщповщна передача бiльш точно! шформацп, яка сприяе формуванню нацюнально! iдентичностi особистостi, забезпечуе тдгото-вку до розумiння iнших культур, визнання i прий-няття культурно! рiзноманiтностi.
Полiкультурне середовище дае можливiсть глибше вивчити й усвiдомити багатоманiтнiсть на-родiв, як1 населяють свiт, орiентувати майбутнiх пе-дагогiв на цшносп культури, дiалогу, свгторозу-мiння.
А. Риблова i Ю. Факеева визначають пол^ль-турне освiтне середовище як «середовище, де в якосп суб'ектiв освiти активно взаемодiють представ-ники рiзних культур». Нам iмпонуе визначення даного поняття О. Колоницьким - «частина освiтнього середовища, що представляе собою су-купнють умов, що впливають на формування осо-бистостi, !! готовнiсть до ефективно! мiжетнiчно! та м1жкультурно! взаемоди, емпатi!, збереженню наць онально! щентичносп та розумiння iнших культур i етнокультур, толерантного ставлення до предста-вник1в iнших культур i етноСв» [2].
Майбутнi вчителi початкових клаСв у перiод здобуття фаху знаходяться в освiтньому середо-вищi закладу вищо! освiти, яке, ввдповщно до запи-тiв сьогодення повинно бути полшультурним i ви-конувати вiдповiднi функцi!.
Полiкультурне навчально-виховне середовище закладу вищо! освгги, на думку О. Гриви, являе собою «духовно насичену атмосферу дшових i мiжо-собистiсних контактiв, що зумовлюе свiтогляд, стиль мислення й поведшки включених у не! суб'ектiв i стимулюе в них потребу долучення до загальнонацiональних i загальнолюдських духов-них цiнностей; установа з багатокультурним контингентом, що включае рiзновiковий, багатонацю-нальний i рiзноконфесiональний професорсько-викладацький i студентський склад, покликана за-довольнити освiтнi, соцiокультурнi й адаптивш потреби студентiв» [4, с.48].
Л.Лур'е визначае основнi функци пол^льту-рного навчально-виховного середовища: полжуль-турна освiта (знайомство не пльки зi своею нацю-нальною культурою, але й з культурами шших на-родiв свiту); цiннiсно-орiентацiйна функщя (формування системи цiннiсних орiентацiй i вщно-син у процесi мiжетнiчно! взаемодi!); функщя поль культурного самозбереження (дае можливють збе-рiгати й охороняти свою iндивiдуальнiсть, розiбра-тися у сво!х етнопсихологiчних i полшультурних особливостях); функцiя соцiально! адаптацi! (забезпечуе виховання громадянина, що откуеться про
збереження цшсносп свое!' держави, а також ефек-тивне пристосування студенпв до умов життя в су-часному полГкультурному сустльствГ); креативна функщя (сприяе реалГзацп творчого потенщалу особистосп через розвиток як тзнавально!, так Г со-щально!' активности) [6, с.23]. Вважаемо за необ-хвдне додати до цього перелГку комунжативну фу-нкцш (сприяння розвитку мГжкультурно!' комуш-кацп як процесу спшкування (вербального Г невербального) людей (груп людей), як1 належать до рГзних нацюнальних лшгвокультурних спшьнот, послуговуються рГзними щоетшчними мовами, ввдчувають лшгвокультурну «чужиннють» свого партнера, по спшкуванню, мають рГзну комунжати-вну компетенцш, яка може стати причиною кому-нжативних невдач або культурного шоку [1, с. 69]).
АналГзуючи попередньо представлеш положения приходимо до розумшня того, що форму-вання особистосп майбутнього вчителя початкових клаав в умовах полжультурного освггаього середо-вища е важливою проблемою сьогодення Г його ефективнють залежить вгд багатьох чиннишв. Це, зокрема, використання рГзномаштних форм роботи, що забезпечують полжультурне виховання особис-тосп майбутнього вчителя початкових класГв, сприяють формуванню полжультурно! компетентности полжультурний акцент в навчальних дисци-плшах спещальносл 013 «Початкова освгга», до-слгдницька д1яльшсть студенпв з питань полжуль-турно! освгга; педагопчна практика полГкультурного спрямування; виховш заходи з ви-користанням методики «занурення в нацюнальну культуру», зустрГчГ з представниками нацюнальних меншин, дш нацюнально1 культури, проведення психолого-педагопчних треншпв з виховання мГж-нацюнально! толерантносп, волонтерська д1яль-нють тощо
Отже, полжультурна освгга, як нова освггая стратепя сучасного свггового ствтовариства мае на метГ формування громадянина нового типу - по-лГкультурно! особистосп, як1й притаманш мГжетш-чна толерантшсть, навички м1жнацюнального спш-кування, здатнють сшвюнувати та взаемод1яти з представниками рГзних нацюнальностей, релшй тощо. ВгдповГдно, задано новГ цш навчання Г виховання, як1, в свою чергу, визначають вимоги до особистосп вчителя початкових класГв. Для того, щоб встановити Г виконати цГ вимоги, на нашу думку, необхГдна модершзащя освггаього середовища закладу вищо!' освгга вГдповГдно до вимог полжуль-турно! освгга Г виховання.
The scientific heritage No 31 (2019) Список лггератури
1. Бацевич Ф.С. Основи комунжативно! лiнгвiстики: пiдручник / Ф.С. Бацевич. - 2-ге вид., доп. - К.: ВЦ «Академiя», 2009. - 376с.
2. Башмакова Н.И., Рыжова Н.И. Поликультурная образовательная среда: генезис и определение понятия // Современные проблемы науки и образования. - 2014. - № 2.; URL: http://science-education.ru/ru/article/view?id=12635 (дата обращения: 22.01.2019).
3. Бондаревская Е.В., Гукаленко О.В. Подготовка учителя к осуществлению педагогической поддержки детей-мигрантов в поликультурном образовательном пространстве /Е.В.Бондаренко, О.В.Гукаленко. - Тирасполь, 2000. - 89 с.
4. Грива О. А. Сощально-педагопчна модель формування толерантносп у дггей та молодi в пол^льтурному суспiльствi / О. А. Грива // Теоре-тико-методичнi проблеми виховання дiтей та учшвсько! молодi : зб. наук. праць. - Кшв-Житомир : вид-во ЖДУ, 2004. - Кн. 1. - С. 46-52.
5. Закон Украши «Про освиу» [Електронний ресурс]. - 2017. - Режим доступу: http://ru.osvita.ua/legislation/law/2231/
6. Лурье Л.И. Моделирование региональных образовательных систем: учеб. / Л.И. Лурье. - М. : Гардарики, 2006. - 287 с.
7. Немов Р.С. Психология образования / Р.С.Немов. - М., 1998. - 596 с.
8. Нова украшська школа. Концептуальш засади реформування середньо! освгга / Мшютерство освгга i науки Украши. [Електронний ресурс]. -2016 - Режим доступу: https://www.kmu.gov.ua/storage/ app/media/reforms/ukrainska-shkola-compressed.pdf.
9. Подобед В. И. Образование взрослых на рубеже веков: вопросы методологии, теории и практики [текст] / В. И. Подобед. - Екатеринбург, 2000. - Т. 2. - 220 с.
10. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии: в 2-х т.; Т.1. / С.Л.Рубинштейн; [состав., авторы комментар. и послеслов. А.В.Брушлинский, К.А.Абульханова-Славская]. - М.: Педагогика, 1989. - 268 с.
11. Спирин Л.Ф. Професиограмма общепедагогическая. - М.: Российское педагогическое аген-ство, 1997. - 34с.
12. Фшософський енциклопедичний словник / редкол.: В.1.Шинкарук (голова) та ш. - Ки1в: Абрис, 2002. - 742 с.
