CC BY
6
кий, С. В. Дмитр1ев // Теор1я i практика фiзичноï культу-ри. - 1999. - № 9. - С. 2-6.
References
1. Vasyljuk, V. M., Jarmoshhuk, O. O. (2014). Znachen-nja rozvytku kreatyvnosti jak akmeologichnoi' invarianty profe-sionalizmu majbutn'ogo fahivcja z fizychnoi' kul'tury. Naukovi pedagogichni problemy fizychnoi' kul'tury, 12 (53), 17-20.
2. Verbickij, A. (1991). Aktivnoe obuchenie v vysshej shkole. Moscow, 208.
3. Dychkivs'ka, I. M. (2004). Innovacijni pedagogichni tehnologii'. Kyiv: Akademvydav, 352.
4. Tymoshenko, O. V. (2008). Optymizacija profesij-noi' pidgotovky majbutnih uchyteliv fizychnoi' kul'tury. Kyiv: vyd-vo NPU imeni M. P. Dragomanova, 420.
5. Shyjan, B. M., Papusha, V. G. (2005). Metodyka vykladannja sportyvno-pedagogichnyh dyscyplin u vyshhyh navchal'nyh zakladah fizychnogo vyhovannja i sportu. Kharkiv: «OVS», 208.
6. Shestakov, M. P. (2000). Shtuchnyj intelekt u sportyvnij nauci XXI stolittja. Teorija i praktyka fizychnoi' kul'tury, 7, 8-13.
7. Canuel, R. Why do we need innovation in education? (2012). Canadian Education Association. Available at: http://www.cea-ace. ca/blog/ron-canuel/2012/11 /3/why-do-we-need-innovation-education
8. Neumajer, O. (2013). Innovation in education and innovative learning activities with ICT. Information and Communication Technology in Education. Proceedings. Ostrava: Ostravska univerzita v Ostravé, 207-212.
9. Bobrov, A. V. (1999). Pol'ova koncepcija mehaniz-mu svidomosti. Svidomist' i fizychna real'nist', 4 (3), 47-59.
10. Natale, G. G., Kozlovcev, V. Je. (2002). Strategija rozvytku fizychnoi' kul'tury i paradygma synergetyky. Teorija i praktyka fizychnoi' kul'tury, 4, 2-11.
11. Dons'kyj, D. D., Dmytrijev, S. V. (1999). Psyhose-mantychni mehanizmy upravlinnja ruhovymy dijamy ljudyny. Teorija i praktyka fizychnoi' kul'tury, 9, 2-6.
Рекомендовано до публкацИ д-р пед. наук, професор Руденко В. М.
Дата надходження рукопису 18.02.2016
Василюк Василь Миколайович, кандидат педагопчних наук, доцент, кафедра теори та методики фiзичного виховання, Рiвненський державний гуманiтарний унiверситет, вул. Степана Бандери, 12, м. Рiвне, Украша, 33028
Ярмощук Олена Олександрiвна, кандидат наук з фiзичного виховання та спорту, доцент, кафедра теори та методики фiзичного виховання, Рiвненський державний гумаштарний унiверситет, вул. Степана Бандери, 12, м. Рiвне, Украша, 33028
УДК 37.091.12-051:005.336.5:575 DOI: 10.15587/2313-8416.2016.64736
ФОРМУВАННЯ НАУКОВО-ДОСЛ1ДНИЦЬКО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 МАЙБУТН1Х СЕЛЕКЦ1ОНЕР1В-ГЕНЕТИК1В У ХОД1 ПРАКТИЧНО! П1ДГОТОВКИ
© Н. П. Антшова, Н. М. Рщей, I. О. Антiпов
У cmammi уточнено змкт, структуру та особливостi практично'1' пiдготовки, а також обтрунтовано структурно-логiчну схему органгзацИ практик майбутнiх селекцiонерiв-генетикiв для формування ix фа-хових науково-до^дницьких компетентностей. За видами практик розкрито та обтрунтовано структуру практичноi пiдготовки селекцiонерiв-генетикiв - природничо-техтчну та спещально-професшну -навчальних та виробничо'1' практики
Ключовi слова: практична тдготовка, навчальна практика, виробнича практика,фаxовi науково-до^дницью компетентностi, майбутнi селекцiонери-генетики
In the article were analyzed content, structure and special features of the practical training of the future breeder-geneticists. There was specified that for bachelor breeder-geneticists of the 6.090101 "Agronomy" training direction are provided the following practices: botany, tractors and cars, soil science, agricultural machines, fruit growing, vegetable growing, agriculture, agrochemistry, plant growing, entomology, phytopathology, technology of retreatment and preservation of plant growing production, selection and seed growing of agricultural crops; work practice on agronomy.
In the article was grounded the structural-logic scheme of organization of practices of the future breeder-geneticists for forming their professional research competences. There were analyzed functions and methods of scientific-cognitive activity, forms, means and methods of the practical education. According to the types of practices there were elucidated and grounded the structure of practical training of the future breeder-geneticists - natural-technical and special-professional - educational and work practices.
The natural-technical, special-professional and production-technological practices form in bachelor agronomists breeder-geneticists professional scientific-research competences: theoretical-analytical ones - geosphere, bio-geo-physical-chemical, meteorological-climatological, informative, fundamental and applied ecological, fundamental-scientific agrosphere; professional competences of professionally oriented and special practical training - agricultural, branch, techno-service, technological, selective, special-genetic-engineering ones; managerial ones
Keywords: practical training, educational practice, work practice, professional research competence, future breeder-geneticists
1. Вступ
Одним i3 важливих завдань освгга е набуття особиспстю досвщу творчо! дiяльностi. Саме тому при подготовщ майбутшх селекцiонерiв-генетикiв у вищих аграрних навчальних закладах особливу увагу необхiдно зосередити на формуванш науково-дослодницько! компетентностi, що поеднуе глибош фаховi знання, стимулюе студенпв до самостшно! роботи, виховуе цшеспрямовашсть, наполегливiсть в наукових пошуках та розв'язанш творчих завдань [1]. Адже для того, щоб випускники були конкурентосп-роможними та вiдповiдали вимогам вичизняних та м1жнародних риншв пращ, вищ! аграрнi заклади освгга повинш готувати фахiвцiв, як1 матимуть здат-шсть дослiджувати та поширювати нов! методи роботи у сво!й галуз!, генерувати та реал1зовувати нов! оде! на практищ. Важливу роль у формуванш науко-во-дослщних компетентностей майбутшх фах!вщв вщграе практичне навчання.
2. Анaлiз останшх досл1джень.
Проблеми методики оргашзацп та змюту фа-хово! практично! подготовки у вищих навчальних аграрних закладах висвгглено Р. Бабаловою [2], I. Бендерою [3], О. Богомоловим [4], М. Бойко [5], В. Борисовим [6], В. Строкаль [7] та ш. Окремим питаниям методики практично! подготовки майбутшх фах!вщв у галуз! агроном!! присвячеш пращ О. Колоска [8], П. Лузана [9], С. Штангей [10] та ш.
Нормативно-правов! та методичш засади оргашзацп навчальних та виробничих практик майбутшх селекцюнер!в-генетик1в регулюються зпдно Закону Укра!ни «Про вищу освиу» (2014), Трудового Кодексу Укра!ни (2007), указу Президента Укра!ни «Нащ-ональна доктрина розвитку освгга» (2002), Наказу Мшютерства освгга i науки Укра!ни «Про структуру освггньо-професшних програм та навчальних плашв подготовки бакалавров» (2010), Положення, «Про ор-гашзащю навчального процесу у вищих навчальних закладах» (1993), «Про проведення практики студенпв вищих навчальних заклад!в Укра!ни» (1993), «Про дослодницький ушверситет» (2010), «Про проведення практики студенпв аграрних вищих навчальних закладОв Укра!ни за кордоном» (2005), «Про дослодниць-кий ушверситет» (2010), Державним стандартом Укра-!ни ДСТУ-П IWA 2:2007 «Система управлшня як1стю. Настанови щодо ISO 9001:2007 в сфер! освгга».
3. Мета та 3aia4i дослiдження
Обгрунтувати структурно-лопчну схему оргашзацп практик майбутшх селекцюнер!в-генетик1в для формування !х науково-дослодницько! компетентности Для досягнення поставлено! мети були сфор-
мульован наступн задача уточнити особливосп практично! шдготовки майбутшх селекщонерОв-генетишв.
4. Аналiз структурно-логiчноï схеми оргашзацп навчальних практик майбутнiх селек-^OHepiB-reHeraKÏB
Практична подготовка майбутшх селекщоне-рОв-генетишв е обов'язковим компонентом освиньо-професшно! програми шдготовки студенпв напряму 6.090101 «АгрономОя» на здобуття освиньо-кваль фкацшного рОвня «Бакалавр», що передбачае набуття ними професшних умшь i навичок, компетенцш з фундаментальних природничих дисциплiн, спещаль-них професiйних дисциплш та здiйснюеться на сшь-ськогосподарських пiдприемствах, в аграрних ком-пашях, науково-дослiдних установах, селекцшно-генетичних, бютехнолопчних, насiнницьких навча-льно-наукових лабораторiях, навчально-дослщних господарствах, полiгонах, випробувальних дiлянках.
Практична шдготовка, як частина загаль-но! фахово!, нацiлена на здобуття квалiфiкацiй (ДК 003:2010): технолог i3 агрономп, агроном (вОд-дiлення, бригади, сшьськогосподарсько! дiльницi, ферми, цеху) [11].
ЗмОст i структура практичного навчання регу-люеться навчальним планом, який е основним норма-тивним документом, що визначае перелОк та обсяги практично! подготовки, нормативш та вибiрковi на-вчальнi дисциплОни, форми проведення практик та послщовшсть !х проходження. Обсяг та види практик визначаються галузевим стандартом вищо! освОти Укра!ни за напрямом 6.090101 «АгрономОя» освиньо-квалОфОкацшного рОвня «Бакалавр» i вОдображенО у навчальних планах шдготовки майбутшх селекщоне-рОв-генетишв. Практичне навчання повинно вщповь дати вимогам нормативних документов МОН, Мшаг-рополОтики («Положення про проведення практики студенпв аграрних вищих навчальних закладОв Укра-!ни за кордоном», затверджене наказом Мшагрополь тики № 264 вОд 15.06.05, листОв МОН № 1/9-98 вОд 07.02.09 i Мшагрополггики № 18-128-12/239 вОд 29.02.09 «Про практичну подготовку студентОв», Положення про практичну шдготовку студенпв вищих навчальних закладОв, розробленого МОН та Положення про проведення практики студенпв аграрних вищих навчальних закладОв Укра!ни), освггньо-квалОфОкацОйними характеристикам спещальностей та навчальним планам. НаскрОзна програма практично! подготовки визначае змОст i послОдовнОсть практик.
Навчальним планом для студенпв-бакалаврОв селекцОонерОв-генетикОв напряму подготовки 6.090101 «АгрономОя», передбачеш наступнО практики: навча-
льш - з ботанiки, тракторiв i автомобiлiв, грунтоз-навства, сшьськогосподарських машин, плодiвницт-ва, овочiвництва, землеробства агрох1ми, рослинниц-тва (по 36 годин/1,0 кредитив кожна), ентомологiï, фпопатологи, технологiï зберiгання i переробки про-дукцiï рослинництва (18/0,5 кожна), селекцп та на-сiнництва сiльськогосподарських культур (90/2,5); виробнича практика з агрономп (486/13,5). Загальна кiлькiсть практичноï шдготовки складае 1242 години (34,5 кредитов).
Проведення навчально1' практики здiйснюеться в осштй, весняний та лiтнiй перюди. Саме у цей час у студенпв формуються вмiння та компетенцп засто-совувати рiзнi методики, навички науково-дослiдноï роботи з рослинами i грунтом. Це ютотно розширюе, поглиблюе i закрiплюе теоретичнi знання майбутшх фахiвцiв,пов'язуе навчання з майбутньою агрономiч-ною, селекцiйно-генетичною дiяльнiстю, сприяе заць кавленостi до постановки i проведення лабораторних та польових дослвджень та формуе фаховi науково-дослiдницькi компетентности
За результатами аналiзу змiсту, структури та особливостей практично1' подготовки майбутшх селе-кцiонерiв-генетикiв, авторами було адаптовано стру-ктурно-логiчну схему органiзацiï навчальних практик майбутнiх екологiв (розроблена Н. Радей, В. 1саенко, Г. Бшявським та iн.) в рамках науково-дослвдно1' роботи «Обгрунтувати наукову концепцш та розробити заходи формування професшно практично1' компете-нтностi фахiвцiв з управлшня природокористуванням в агросферi» РК № 0112U001684) [12] для формування науково-дослщницьких компетентностей майбутшх селекцiонерiв-генетикiв (рис.1). На основi дано1' схеми були вибранi методи, функци практичного навчання.
У практичнiй шдготовщ методи навчання -це способи сшльно1' дiяльностi викладача i студента, за допомогою яких майбутш фахiвцi набувають практичнi знання, умшня, навички, здатностi, яко-стi та досвщ.
Поеднання методiв навчання забезпечуеться навчально-виховною (методи за джерелом шформаци та за ступенем творчо1' активносп), освгтньо-розвивальною (методи за лопкою пiзнання та сприй-мання, за рiвнем самостiйно-пiзнавальноï дiяльностi), аналiтично-пошуковою (штерактивш та ситуацiйнi методи), мотивацiйно-стимулюючою (методи стиму-лювання i мотиваци), вдентифшацшно-закршлю-вальною (методи контролю i самоконтролю) та дагно-стико-коригуючою дiяльнiстю (бшарш методи).
Методи на основi джерел iнформацiï об'едну-ють словеснi (лекцшний метод, розповiдь, пояснення, беседа, шформацшне поввдомлення, дiалог, дискусiя, шструктаж, форуми, семшари, круглi столи), наочнi ^люстращя, демонстрування, показ макетiв, моделей, гербарпв, самостiйне спостереження) та практичнi фзт види дiяльностi студентiв, що дозволяють ви-рiшувати виробничо-практичнi, розрахунковi, твор-чо-пошуковi, контрольнi завдання агробiологiчного, селекцшно-генетичного напрямку, виконувати дослi-дницькi, експериментальш, лабораторнi та практичнi
роботи, проводити власнi агрономiчнi, селекцiйно-генетичнi, дослщження, опановувати методики проведення експериментальних, виробничих дослi-джень).
Iмiтацiйнi методи навчально-шзнавально1' дiя-льностi (професiйнi дiловi iгри, метод круглого столу) сприяють самостiйному оволодiнню студентами комплексом методiв агрономiчних, селекцiйно-генетичних дослщжень, творчим мисленням для ви-ршення науково-досл1дних та проблемно-пошукових завдань.
За лопкою сприймання та пiзнання у практичному навчанш застосовують методи аналiзу, синтезу, iндукцiï i дедукци.
Використання методiв практичного навчання за рiвнем самостiйно-пiзнавальноï дiяльностi полягае у цшеспрямованш та послiдовнiй постановцi про-блемних агрономiчних, селекцiйно-генетичних завдань перед студентами. До них можна вщнести дос-л1дницьк1, проблемно-пошуковi та проблемно-шфор-мацiйнi методи агрономiчних, селекцшно-генетичних дослiджень, що п1д час фахово1' подготовки розвива-ють у студенпв здiбностi до професiйно-практичноï дiяльностi та формують науково-дослiдницькi компе-тентностi. Застосування iнтерактивних методiв у практичнiй пвдготовщ дае змогу сформувати у студенпв власне бачення, сприйняття агрономiчних, селе-кцiйно-генетичних проблем, розробка алгоритму та обгрунтування оптимальних шляхiв для 1'х вирiшен-ня. Один з штерактивних методiв - кейс-метод вико-ристовують п1д час польових експедицш для спiль-ного обговорення, аналiзу або знаходження рiшень студентами з певного виду фахових практичних завдань; забезпечуе формування вмшь, навичок, ком-петенцiй оцiнювати ситуацiю на мшщ проведення практики, вибору та оргашзацп аналiтичного по-шуку шформаци, системного аналiзу впливу агро-бюлопчних чинникiв, сприяе розвитку iндивiдуа-льно1' активностi студентiв, мотивацiï до практично!' розробки авторських програм, плашв i проектiв (агрономiчних, селекцiйно-генетичних).
Метод сценарив - використовують при прове-деннi досл1дних та експериментальних вшзних практичних занять, що сприяе формуванню у майбутнiх селекцiонерiв-генетикiв готовносп до виступiв перед широкою аудиторiею, апробацй' власних результатiв за певною темою - доповвдей, тез.
Мозковий штурм - застосовуеться при аналь тично-пошукових роботах в умовах сшьськогоспо-дарсько1' дiяльностi та полягае у груповому форму-ваннi iдей розв'язання певного агрономiчного, селек-цiйно-генетичного завдання.
Робота в малих групах - пропонуеться п1д час лабораторних занять при проведенш експериментальних дослвджень за станом агроекосистем.
Ситуацiйнi методи розвивають у студентiв-агрономiв селекцiонерiв-генетикiв умiння аналiзува-ти та розв'язувати конкретш агрономiчнi, селекцiй-но-генетичнi ситуацп, допомагають сформувати iн-телектуальну, вщповвдальну, творчу компетентнiсну особистiсть.
Рис. 1. Структурно-лопчна схема оргашзацп практик майбутшх селекцюнерОв-генетишв
Методи стимулювання i мотивацп застосову-ються для формування у студентОв позитивних мотивОв до навчання, Онтересу до практично! шдготовки, стимулювання мотивацшно-стимулюючо!, шзнава-льно! активностО студентОв при виршенш практичних фахових завдань.
Використання методОв контролю i самоконтролю сприяе ефективностО програмованого контролю практично! подготовки, виявленню реального рОвня досягнень студентОв у практичному навчанш, форму-ванню у студентОв професОйних та особистих якостей, цшеспрямованосп, активностО, вОдповодальностО за особист результати дОяльностО.
Важливе мюце у практичной шдготовщ мають бшарш методи (лабораторно-дослодш, проектно-по-шуковО, наочно-практичш, виробничо-випробувальнО, експедицОйно-експериментальнО), як1 застосовують для виршення творчих, проблемних задач.
Усшшнють процесу практичного навчання майбутнОх селекцюнерОв-генетишв залежить вОд засо-бОв навчання, серед яких застосовуються: технОчнО (мультимедшш, ОнформацОйнО, вОдеовОзуальнО, теле-комунОкацОйнО мережО), графОчно-демонстрацОйнО (гра-фОки, формули, схеми, моделО, дОаграми, плакати); лабораторно-ОнструментальнО (польове устаткування, лабораторне обладнання та швентар), нормативно-регулятивнО та науково -методичн засоби (начально посОбники подручники, практикуми, науково-мето-дичнО рекомендацО! з навчальних та виробничих
практик, доводники, збОрники стандартов i правового регулювання, науково-методичш рекомендацй' для забезпечення методологО! сучасних агрономОчних, селекцОйно-генетичних дослОджень).
Формуванню високоосвОчених, конкурентозда-тних, майбутнОх селекцюнер1в-генетишв сприяе засто-сування рОзноманОтних форм оргашзацп практичного навчання. В залежностО вОд кОлькостО студентОв виок-ремлюють груповО i мОкрогруповО лабораторно-практичнО, колективнО науково-дослоднО (дослодницьш, прогнозно-пошуковО, пОзнавально-моделюючО, проект-но-пошуковО); за мюцем навчання - аудиторнО (досль дницька робота в науково-методичних, навчально-наукових, навчально-науково-виробничих лаборато-рОях) О позааудиторнО (польовО випробування на полО-гонах, випробувальних, сортовипробувальних дОлян-ках, майданчиках, дослодних дОлянках господарств, наукових установ, ви!знО заняття, стажування); за навчальною метою - форми теоретичного (аудиторнО заняття, круглО столи, форуми, семшари), практичного (лабораторнО роботи, навчальш, виробничО практики, виробниче стажування) та комбОнованого (самос-тОйнО, курсовО, дипломнО роботи, олОмпОади, конкурси наукових робОт, науковО доповОдО) навчання.
За мюцем навчання видОляють аудиторнО заняття, до яких вОдносяться дослодницька робота в науково-методичних, навчально-наукових, навчаль-но-науково-виробничих лабораторОях. ПозааудиторнО заняття включають польовО випробування на полОго-
нах, випробувальних (сортовипробувальних) дОлян-ках, майданчиках, дослодних дiлянках господарств, наукових установ, вш'зш заняття, стажування.
За дидактичною метою до форм практичного навчання водноситься теоретичне навчання (аудиторш заняття, круглi столи, семшари, третнги, фору ми), практичне навчання та комбшоване навчання (лабора-торнi роботи, навчальш, виробничi практики, виробни-че стажування, самостшт, курсовi, дипломнi роботи, олОмтади, конкурси наукових робiт, науковi доповщ).
5. Результата дослiдження
За видами практик розкрито та обгрунтовано структуру практично! подготовки - природничо-техшчну та спецiально-професiйну - навчальних, виробничо! практики. Природничо-технiчнi, спеща-льно-професiйнi навчальш та виробничо-технолопч-нi практики формують у бакалаврiв-агрономiв селек-цiонерiв-генетикiв фаховi науково-дослiднi компете-нтностi [13]: теоретико-аналп'ичш (геосфернi, бюс-фернi, бiогеофiзикохiмiчнi, метеоролого-ктматоло-гiчнi, iнформацiйнi, системного аналiзу якосп скла-дових еко- i агросистем, фундаментальнi i прикладнi екологiчнi, фундаментально-науковi агросфернi); фа-ховi компетентностi професшно-орОентовано! i спець ально! практично! подготовки - землеробсьш (систе-мно-агрономiчнi, агротехнолопчш, фiтозахиснi, ме-лiоративнi); галузевi (рослинництва, плодоовочОвни-цтва, кормовиробництва, лук1вництва, насшництва, розсадництва); техносервкш (мехашзаци, електрифь кацп, автоматизацп, геошформацшш, мелюратив-ш);технолопчш (агро, бютехнолопчш, ресурсоощад-ш, виробничО зберОгання, переробки, транспортуван-ня); селекцшш, спещально-генетико-Онженернц упра-влшсьш (менеджерсьш, подприемницьш, економОчш).
6. Висновки
Отже, запропонована структурно-лопчна схема практично! подготовки передбачае наскрОзшсть, наступшсть, неперервшсть, мОжпредметну цшстстъ практичного навчання, поеднуе оргашзацшно-управлшський, функцюнально-методичний, змОсто-во-методичний, оргашзацшний науково-дослщний компоненти, що сприятимуть формуванню у майбут-шх селекцюнерОв-генетишв фахових науково-дослщ-ницьких компетентностей: теоретико-аналггачних та професшно-орОентовано! О спещально! практично! подготовки.
Лггература
1. Радей, Н. ПутОвник у прикладну наукометрш [Текст]: навч. пос. / Н. Радей, О. Зазимко, Л. Ктх та он. -Херсон: ОЛД1_ПЛЮС, 2014. - 344 с.
2. Бабалова, Р. В. Некоторые проблемы практического обучения в вузах [Текст] / Р. В. Бабалова // Современная высшая школа. - М.: Высшая школа, 1984. - № 4. -С. 99-102.
3. Бендера, I. М. Оргатзацш навчального процесу на принципах наскрОзносп при тдготовщ шженергв-педагопв в галузО мехатзаци для аграрних закладОв профе-сойно! освпи. Проблеми шженерно-педагопчно! освпи [Текст]: зб. наук. пр. / I. М. Бендера. - Харков: У1ПА, 2003. - Вип. 5. - С. 299-307.
4. Богомолов, О. В. Практична тдготовка фахгвцгв факультету «Переробка та зберггання сшьськогосподарсь-ко! продукци» [Текст]: зб. наук.-метод. пр. / О. В. Богомолов. - Харкгв, 2003. - 234 с.
5. Бойко, М. Ф. Концептуальш аспекти тдвищення ефективностi практично! тдготовки фахгвцгв [Текст]: зб. наук.-метод. пр. / М. Ф. Бойко, Д. I. Мазоренко, Л. М. Ti-щенко. - Харкгв, 2003. - 274 с.
6. Борисов, В. И. Новый вид практического обучения [Текст] / В. И. Борисов // Среднее специальное образование. - 1990. - № 2. - С. 14-17.
7. Строкаль, В. П. Методика оргатзаци навчальних практик у майбуттх еколопв [Текст]: монографш / В. П. Строкаль; ред. Н. М. Радей. - Херсон: Гршь Д. С., 2012. - 264 с.
8. Колосок, I. О. Методика практично! тдготовки майбуттх агрономш з мехатзаци сшьськогосподарського виробництва в умовах вищого навчального закладу [Текст]: автореф. дис. ... канд. пед. наук / I. О. Колосок; Нац. аграр. ун-т. - К., 2004. - 21 с.
9. Лузан, П. Г. Навчальна дшова гра «Жнива» [Текст]: метод. рек. / П. Г. Лузан, В. I. Рябець. - К.: Вид. Нацюнального аграрного унгверситету, 1997. - 44 с.
10. Штангей, С. В. Професшна тдготовка майбут-шх агронмв на асадах компетнттсного тдходу [Текст]: автореф. дис. ... канд. пед. наук / С. В. Штангей; НУБШ Укра!ни. - К., 2012. - 21 с.
11. Нацюнальний класифжатор Укра!ни. Класифь катор професш. ДК 003:2010 [Текст]. - Державний комiтет Укра!ни з питань технiчного регулювання та спожив-чо! полiтики, 2010. - Режим доступу: http://hrliga.com/docs/ 327_KP.htm
12. Радей, Н. М. Концепцш та науково-методичт рекомендацп з формування професшно-практично! компе-тентностi фахгвцгв з управлгння природокористуванням в агросферi [Текст]: навч.-метод. забезп. / Н. М. Радей, В. М. каенко, Г. О. Бшявський та ш. - К.: НУБШ Укра!ни,
2014. - 459 с.
13. Антгпова, Н. Формування фахово! компетентно-стi у бакалавргв селекцiонерiв-генетикiв [Текст] / Н. Arni-пова, Н. Радей, I. Антгпов // Нова педагопчна думка. -
2015. - № 3. - С. 78-83.
References
1. Ridej, N., Zazymko, O., Klih, L. et. al (2014). Putivnyk u prykladnu naukometriju. Herson: OLDI_PLJuS, 344.
2. Babalova, R. V. (1984). Nekotorye problemy prak-ticheskogo obuchenija v vuzah. Sovremennaja vysshaja shkola. Moscow: Vysshaja shkola, 4, 99-102.
3. Bendera, I. M. (2003). Organizacija navchal'nogo procesu na pryncypah naskriznosti pry pidgotovci inzheneriv-pedagogiv v galuzi mehanizacii' dlja agrarnyh zakladiv profesijnoi' osvity. Problemy inzhenerno-pedagogichnoi' osvity. Kharkiv: UIPA, 5, 299-307.
4. Bogomolov, O. V. (2003). Praktychna pidgotovka fahivciv fakul'tetu «Pererobka ta zberigannja sil's'kogospodar-s'koi' produkcii'». Kharkiv, 234.
5. Bojko, M. F., Mazorenko, D. I., Tishhenko, L. M. (2003). Konceptual'ni aspekty pidvyshhennja efektyvnosti pra-ktychnoi' pidgotovky fahivciv. Kharkiv, 274.
6. Borisov, V. I. (1990). Novyj vid prakticheskogo obuchenija. Srednee special'noe obrazovanie, 2, 14-17.
7. Strokal', V. P.; Ridej, N. M. (Ed.) (2012). Metodyka organizacii' navchal'nyh praktyk u majbutnih ekologiv. Herson: Grin' D. S., 264.
8. Kolosok, I. O. (2004). Metodyka praktychnoi' pidgotov-ky majbutnih agronomiv z mehanizacii' sil's'kogospodars'kogo vyrobnyctva v umovah vyshhogo navchal'nogo zakladu. Kyiv, 21.
9. Luzan, P. G., Rjabec',V. I. (1997). Navchal'na dilova gra «Zhnyva». Kyiv: Vyd. Nacional'nogo agramogo universytetu, 44.
10. Shtangej, S. V. (2012). Profesijna pidgotovka majbut-nih agronomiv na asadah kompetntnisnogo pidhodu. Kyiv, 21.
11. Nacional'nyj klasyfikator Ukrai'ny. Klasyfikator profesij. DK 003:2010 (2010). Derzhavnyj komitet Ukrai'ny z pytan' tehnichnogo reguljuvannja ta spozhyvchoi' polityky. Available at: http://hrliga.com/docs/327_KP.htm
12. Ridej, N. M., Isajenko, V. M., Biljavs'kyj, G. O. et. al (2014). Koncepcija ta naukovo-metodychni rekomendacii' z formuvannja profesijno-praktychnoi' kompetentnosti fahivciv z upravlinnja pryrodokorystuvannjam v agrosferi. Kyiv: NUBiP Ukrai'ny, 459.
13. Antipova, N., Ridej, N., Antipov, I. (2015). Formuvannja fahovoi' kompetentnosti u bakalavriv selekcioneriv-genetykiv. Nova pedagogichna dumka, 3, 78-83.
Дата надходженнярукопису 17.02.2016
Амтшова Наталiя Пав. мвна. астрант, кафедра педагопки, Нацюнальний ушверситет бюресурйв i при-родокористування Украши, вул. Геро1в Оборони, 15, м. Кив, Украша, 03041 E-mail: natanti1@rambler.ru
Радей Наталiя Михайлiвма, доктор педагопчних наук, керiвник апарату, Кшвська обласна державна адмiнiстрацiя, пл. Лей Украшки, 1, м. Кив, Украша, 01196 E-mail: nataliia.ridei@gmail.com
AMTinoB 1гор Олексамдрович, кандидат сiльськогосподарських наук, доцент, кафедра агробютехноло-гiй, Нацiональний ушверситет бiоресурсiв i природокористування Украши, вул. Геро!в Оборони, 15, м. Кшв, Украша, 03041 E-mail: antigav@rambler.ru
УДК 371.481
DOI: 10.15587/2313-8416.2016.64288
ЖИТТеВИЙ I ТВОРЧИЙ ШЛЯХ ПЕДАГОГА, НАУКОВЦЯ, ГРОМАДСЬКОГО Д1ЯЧА АНАТОЛ1Я МИКОЛАЙОВИЧА АЛЕКСЮКА
© Л. А. Бахмач
У cmammi висвтлено життевий i творчий шлях, педагогiчнi погляди й npoceimnu^Ky дiяльнiсть видат-ного укра'1'нського педагога, науковця, громадського дiяча Анатолiя Миколайовича Алексюка. Зокрема ви-значено, що родинно-амейне середовище та побутова культура мали вирiшальний вплив на формування характеру та уподобань А. М. Алексюка
Ключовi слова: життевий i творчий шлях; укратський педагог, науковець, громадський дiяч; Анатолт Миколайович Алексюк
In the article are elucidated the life and career, pedagogical views and educational activity of the famous Ukrainian educator, scientist, public figure Anatoly Aleksyuk. The family circle was the important factor that influences the formation of Anatoly Aleksyuk as human-patriot, citizen and nationally conscious, deeply moral and diligent person. The comprehensive analysis of the scientific heritage of Anatoly Aleksyuk and recollections of his colleagues, friends, followers, allow affirm that the school was always the pivot and sense of all his life activity. Along with family it had the crucial influence on his formation as the person, patriot and public figure. School became the sense of life activity. It occupied the central place in its scientific heritage; scientist considered it as an important factor of formation of the comprehensively developed individuality, healthy nation, strong state. So the family atmosphere and the conditions of education at school, college, University had the crucial influence on formation of Anatoly Aleksyuk as the future educator, scientist, public figure. In the family circle he received the high mental and ethical qualities, respect and love to his nation, its history and traditions and also the striving for permanent self-improvement and learning. School teachers and university educators prepared him for the first experience of professional work; he adopted the exactingness to himself, colleagues, pupils that were organically combined with internal kindness, frankness, communicative qualities and readiness to give help
Keywords: life and career, Ukrainian educator, scientist, public figure, Anatoly Alelsyuk
